Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/8183/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 30.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/362/323/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023100130000871

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 362/8183/23 
		Провадження № 1-кп/362/323/24 
		 
		Ухвала
		і м е н е м У к р а ї н и
		27.05.2024                                    м. Васильків
		Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: 
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
		захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові Київської області клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальну провадженні № 6202310013000087 від 04.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		На розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.
		У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що спливає строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися. Вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. 
		ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення цього клопотання прокурора, захисник підтримав позицію свого підзахисного і просив суд зменшити раніше визначену суму застави. 
		Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
		Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2023 ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого продовжувалась ухвалами суду.
		Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
		Відповідно доположень ст.ст.177,178КПК Українита практикиЄвропейського Судуз правлюдини,з урахуваннямконкретних обставинсправи,характеру таобставин вчиненняінкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 діяння,яке воносформульовано уобвинуваченні,враховуючи особуобвинуваченого,який обвинувачуєтьсяу вчиненнітяжкого злочину,а такожтяжкість можливогопокарання умежах санкційч.5ст.407ККУкраїни, яка передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років, суд вважає, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
		Крім того, на думку суду, існує беззаперечне існування ризику щодо незаконного впливу свідків у цьому кримінальному провадженні, анкетні дані яких йому достеменно відомі, які ще не допитувалися судом.
		Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Таким чином, при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність свідків у даному кримінальному провадженні.
		При вирішенні даного клопотання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
		Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження, оцінюючи відомості про особу обвинуваченого, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування вищезазначених ризиків та їх незмінності.
		Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.
		На думку суду, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу й особі обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної його процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. 
		Отже, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, думки учасників судового провадження, суд дійшов до висновку, що застосування до ОСОБА_4 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків.
		При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу є обґрунтованим.
		Поряд з цим, суд вважає за можливе визначити заставу як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 . 
		Так, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК). Розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК). 
		Розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення.
		Водночас сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
		Керуючись 176-178, 182-183, 193-194, 197, 314-316, 309, 369-372, 615, КПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Клопотання прокурора задовольнити.
		Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 строком на 60 днів - до 25 липня 2024 року включно.
		Обрати як альтернативу даному запобіжному заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає була 105 980 (сто п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
		- прибувати до суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває (несеннявійськової служби) без дозволу суду;
		- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи (служби);
		- утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідка у цьому кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...