Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/14637/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 02.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/754/455/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023301100000120

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/455/24 
		Справа№754/14637/23
		Вирок 
		Іменем України
		 
		       30 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого:                                 - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:                                 - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia), обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023011000000120 від 19.05.2023 року відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Джанкой АР Крим, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимої, -
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -  
		за участю сторони обвинувачення:                        - прокурора ОСОБА_4 , 
		за участю сторони захисту:                                - захисника ОСОБА_5 , -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Джанкой, АР Крим, будучи проросійсько налаштованою, добровільно займала посади, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території півострова Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, з 2014 року активно сприяла та сприяє окупаційній владі РФ на ТОТУ АР Крим. Зокрема з 2014 року ОСОБА_3 маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів анексії АР Крим з боку РФ, з власної ініціативи, добровільно вирішила особисто взяти участь в утворенні та функціонуванні на території АР Крим системи незаконних органів самоврядування та після 2014 року для цього обіймала посаду так зв. завідуючий архівного сектору (муніципальним архівом) адміністрації міста Джанкой Республіки Крим.
		Відповідно до нормативно-правових актів щодо визначення порядку призначення керівників участкових виборчих комісій та порядку їх діяльності, у тому числі «Федерального закона от 12.06.2002 N 67-ФЗ (ред. от 29.05.2023, с изм. от 07.06.2023) "Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан российской федерации", Постановление ЦИК России от 28.06.1995 № 7/46-II (ред. от 23.03.2011), Постановление ЦИК России от 17.02.2010 № 192/1337-5 (ред. от 16.01.2013)  - «председатель участковой комиссии назначается на должность из числа членов комиссии с правом решающего голоса и освобождается от должности решением территориальной комиссии, заседания комиссии созываются ее председателем по мере необходимости, член комиссии с правом решающего голоса обязан присутствовать на всех заседаниях комиссии, при принятии комиссией решения в случае равного числа голосов членов комиссии с правом решающего голоса, поданных "за" и "против", голос председателя комиссии (председательствующего на заседании) является решающим, решения комиссии подписываются председателем и секретарем комиссии (председательствующим на заседании и секретарем заседания), председатель комиссии осуществляет следующие полномочия: 
		-организует работу комиссии; 
		-контролирует и организовывает работу по делопроизводству комиссии; 
		-представляет комиссию во взаимоотношениях с вышестоящими избирательными комиссиями, органами местного самоуправления, политическими партиями и их структурными подразделениями, избирательными объединениями и иными общественными объединениями, а также иными лицами, предприятиями, учреждениями, организациями и средствами массовой информации; 
		-созывает заседания комиссии и председательствует на них; 
		-подписывает повестку заседания комиссии; 
		-подписывает протоколы, выписки из заседаний и решения комиссии; 
		-отвечает за сохранность избирательных документов комиссии; 
		-осуществляет контроль реализации решений комиссии, а также решений вышестоящих избирательных комиссий; 
		-дает поручения заместителю председателя, секретарю комиссии, членам комиссии; 
		-является распорядителем финансовых средств, выделяемых комиссии из соответствующего бюджета; 
		-организует материально-техническое обеспечение деятельности комиссии; 
		-осуществляет прием работников по гражданско-правовым договорам; 
		-осуществляет иные полномочия, предусмотренные законодательством РФ и регламентом комиссии".
		В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території півострова Крим, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, добровільно погодилася та була призначена 23.07.2022 рішенням № 66/273-2 « Территориальной избирательной комиссией города Джанкоя Републики Крым » у незаконно утворених російською федерацією на тимчасово окупованій території півострова Крим органах влади, на посаду «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 67 города Джанкой Республики Крым», чим виконала всі необхідні дії, направленні на доведення свого злочинного умислу до кінця. 
		Своїми умисними діями ОСОБА_3 сприяла реалізації політики окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
		Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Відповідно до ухвали суду від 21.03.2024 вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої, остання показань суду не надавала, при цьому заяв, заперечень чи клопотань на адресу суду також не подавала.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора) та суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно.
		Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Суд визнає загально відомими і такими, що не потребуються доказування в межах даного провадження, наступні фактичні обставини.
		Тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доведення.
		Так, Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від №261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.
		11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року №296/2014дія цієї Постанови Верховної РадиАР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року № 891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є « Державна рада Республіки Крим ».
		18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21 березня 2014 року - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.
		21 березня 2014 року прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ (т. 4 а. 175-214), яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ № 6-ФКЗ).
		11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		Крім того, Верховною Радою України 21 квітня 2015 року прийнято Постанову № 337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України (т. 4 а. 168-174).
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205 та від 19 грудня 2017 року № 72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.
		Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Судом в інтересах даного кримінального провадження ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази з тим, щоб дослідити зв`язок між цими подіями та діями обвинуваченої безпосередньо в контексті висунутого їй обвинувачення.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надано і досліджено судом такі докази:
		-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 19.05.2023 року до ЄРДР за № 22023011000000120 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України; 
		-протокол огляду від 21.06.2023 року, згідно якого здійснено огляд публічно доступних ресурсів мережі Інтернет за допомогою браузера « Google Chrome » за пошуком « ОСОБА_6 » « территориальная избирательная комиссия города Джанкой », під час якого виявлено публікації, з яких убачається, що «решением от23.07.2022 № 66/273-2 «Территориальной избирательной комиссией города Джанкоя Републики Крым» у незаконно утворених російською федерацією на тимчасово окупованій території півострова Крим органах влади, ОСОБА_3 призначена на посаду «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 67 города Джанкой Республики Крым»; 
		- протокол огляду від 27.06.2023 року, згідно якого здійснено огляд публічно доступних ресурсів мережі Інтернет за допомогою браузера «Google Chrome» за пошуком «российский центр обучения избирательным технологиям при Центральной избирательной комиссии российской федерации», під час якого виявлено публікації нормативно-правових актів щодо визначення порядку призначення керівників участкових виборчих комісій та порядку їх діяльності, у тому числі «Федерального закона от 12.06.2002 N 67-ФЗ (ред. от 29.05.2023, с изм. от 07.06.2023) "Об основных гарантиях избирательных прав и права на участие в референдуме граждан российской федерации", Постановление ЦИК России от 28.06.1995 № 7/46-II (ред. от 23.03.2011), Постановление ЦИК России от 17.02.2010 № 192/1337-5 (ред. от 16.01.2013)  - «председатель участковой комиссии назначается на должность из числа членов комиссии с правом решающего голоса и освобождается от должности решением территориальной комиссии, заседания комиссии созываются ее председателем по мере необходимости, член комиссии с правом решающего голоса обязан присутствовать на всех заседаниях комиссии, при принятии комиссией решения в случае равного числа голосов членов комиссии с правом решающего голоса, поданных "за" и "против", голос председателя комиссии (председательствующего на заседании) является решающим, решения комиссии подписываются председателем и секретарем комиссии (председательствующим на заседании и секретарем заседания), председатель комиссии осуществляет следующие полномочия: 
		-организует работу комиссии; 
		-контролирует и организовывает работу по делопроизводству комиссии; 
		-представляет комиссию во взаимоотношениях с вышестоящими избирательными комиссиями, органами местного самоуправления, политическими партиями и их структурными подразделениями, избирательными объединениями и иными общественными объединениями, а также иными лицами, предприятиями, учреждениями, организациями и средствами массовой информации; 
		-созывает заседания комиссии и председательствует на них; 
		-подписывает повестку заседания комиссии; 
		-подписывает протоколы, выписки из заседаний и решения комиссии; 
		-отвечает за сохранность избирательных документов комиссии; 
		-осуществляет контроль реализации решений комиссии, а также решений вышестоящих избирательных комиссий; 
		-дает поручения заместителю председателя, секретарю комиссии, членам комиссии; 
		-является распорядителем финансовых средств, выделяемых комиссии из соответствующего бюджета; 
		-организует материально-техническое обеспечение деятельности комиссии; 
		-осуществляет прием работников по гражданско-правовым договорам; 
		--осуществляет иные полномочия, предусмотренные законодательством РФ и регламентом комиссии.
		- протокол огляду від 27.06.2023 року, згідно якого здійснено огляд публічно доступних ресурсів мережі Інтернет за допомогою браузера « Google Chrome », в ході якого під час якого виявлено публікації інформації стосовно «организация работы участковой избирательной комиссии практическое занятие, тема 3, типовой учебной программы при российском центре обучения избирательным технологиям при ЦИК росии» та здійснено розглуківку даної інформації;
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.07.2023 року, здійсненого на виконання постанови прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Києва та міста Севастополя ОСОБА_4 , згідно якого в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) отримано та вилучено в електронному та паперовому вигляді копії усіх документів, що стали підставою для відкриття банківського рахунку на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , у тому числі її фотографії;
		- лист Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області від 25.05.2023 № 5/19/2/2-44871 з додатками, згідно яких за результатами проведених заходів встановлено інформацію стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , номер моб тел .. (рф) НОМЕР_5 , Telegram: НОМЕР_6 , Viber НОМЕР_5 , Email: НОМЕР_7 ), здійснено огляд месенджерів та інших відкритих джерел інформації та викачано фотографії ОСОБА_3 . Для поведення відповідних експертиз;
		- лист-відповідь Офісу Президента України від 05.06.2023 № 45-01/562 на № 76/14/91-2816 від 19.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_3 не зверталася із клопотанням про вихід із громадянства України;
		- лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_7 № 91-24755/18/23-Вих від 26.05.2023 на № 76/14/91-2815 від 19.05.2023, відповідно до якого відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2018 по 26.05.2023 в базі даних не виявлено.
		Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.
		Нормами Закону України «Про громадянство України» визначено підстави і порядок набуття та припинення громадянства України. Зокрема, ст. 2 зазначеного Закону встановлено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:  в Україні існує єдине громадянство та якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання.
		Статтями 17-20 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави.
		При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде його громадянство, якщо вийде з громадянства України та не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України.
		Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України, користується всіма правами і несе всі обов`язки громадянина України.
		Згідно з ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.
		Таким чином, ОСОБА_3 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України та залишається громадянкою України по теперішній час, незалежно від місця її проживання, а фактичне набуття ОСОБА_3 громадянства рф не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянином України.
		Так, з досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 , всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, добровільно погодилася та була призначена 23.07.2022 рішенням № 66/273-2 «Территориальной избирательной комиссией города Джанкоя Републики Крым» у незаконно утворених російською федерацією на тимчасово окупованій території півострова Крим органах влади, на посаду «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 67 города Джанкой Республики Крым».
		У той же час, вибір ОСОБА_3 залишитися та проживати на тимчасово окупованій території України, не розглядається, ані судом, ані органом досудового розслідування, як підстава для кримінального переслідування.
		З наданих доказів убачається, що ОСОБА_3 обіймаючи посаду «председателя участковой избирательной комиссии избирательного участка № 67 города Джанкой Республики Крым» діяла на підставі законодавства російської федерації, що у сукупністю з дослідженими вище доказами свідчить про те, що обвинувачена надавала допомогу державним органам РФ у проведенні підривної діяльності проти України, таким чином спричинила шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		Здійснення ОСОБА_3 конкретних дій від імені Російської Федерації свідчить, що обвинувачена забезпечувала становлення та зміцнення окупаційної влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК, у межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та у сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-5 КК України, поза розумним сумнівом.
		Виходячи з зазначеного, судом встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразились у здійсненні колабораційної діяльності, тобто, добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-5 КК України.
		При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, її ставлення до вчиненого, а також дані про її особу, яка раніше не судима.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням, без конфіскації майна, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України , оскільки саме таке основне покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 323, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням на строк 12 (дванадцять) років, без конфіскації майна.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрахувати із моменту фактичного затримання у порядку виконання цього вироку, після набрання ним законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченої та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...