Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 519/1846/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: 31.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 24.06.2024
Номер судового провадження: 2/519/80/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №519/1846/23 
		Провадження № 2/519/80/24 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ 
		 
		24.05.2024 м. Южне
		Южний міський суд Одеської області у складі:
		головуючого судді Лемця С.П., 
		при секретарі судового засідання Коршак Ю.М.,
		представника позивача  адвоката Коверга Г.В., 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовною заявою представника ОСОБА_1  адвоката Коверга Г.В. до АТ «ОПЗ» про скасування наказу, про зобов`язання вчинити певні дії, про стягнення заробітної плати, про стягнення моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		Представника ОСОБА_1  адвоката Коверга Г.В. звернулась в суд із позовною заявою до АТ «ОПЗ» про скасування наказу в частині призупинення із нею трудового договору, поновлення на посаді фельдшера, стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
		Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 із 1981 року працює на AT «Одеський припортовий завод», на посаді фельдшера. За результатом багаторічного безперервного стажу роботи присвоєно статус Ветеран праці ОПЗ, є працюючим пенсіонером. Покладанні трудові обв`язки виконує сумлінно. Зауважень, дисциплінарних стягнень не має. Постійно вживала заходи щодо особистого підвищення кваліфікації. Разом з цим, тривалий час відчуває моббінг з боку головного лікаря медичного центру AT «Одеський припортовий завод», ОСОБА_2 , яка примушує написати заяву про звільнення. 
		05.04.2022 за графіком роботи мала виконувати службові обв`язки у складі бригади карети швидкої допомоги, проте до виконання службових обов`язків допущена не була. 
		Тривалий час ОСОБА_1 намагалася з`ясувати причину не допуску до виконання службових обов`язків, отримати пояснення від посадових осіб відповідача, розрахунки заробітної плати, заробітну плату, документи, які поясняють дії відповідача, накази тощо.
		До дійсного часу ОСОБА_1 не надано будь якого наказу для ознайомлення, розрахунок не проведено, трудова книжка в оригіналі зберігається у відповідача.
		За поновленням порушеного права звернулася із листом до Південного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці, відповідь отримано 01.09.2023. За результатами перевірки встановлено, що із ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022. Перевіркою також встановлено, що посадовими особами відповідача було прийнято наказ №106 від 31.03.2022 «Про призупинення трудового договору із працівниками АТ «ОПЗ»,наказ від 12.07.2022 №212 «Про внесення змін до наказу від 31.03.2022».
		На підставі службової записки головного лікаря Медичного центру від 11.07.2022 визначено: п.1. Призупинити дію трудового договору з фельдшером МЦ ОСОБА_1 ( п.66 Додатку№ 19 до Наказу від 31.03.2022 р із фельдшером ОСОБА_1 , з 03.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		В ході перевірки встановлено, що наказ відправлено у групу мессенджер Вайбер. Також встановлено, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» домовленості про альтернативні способи комунікації, які обрано за згодою між роботодавцем та працівником не має. Отже сповіщення через вказаний мессенджер не є належним.
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 14.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 16.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		06.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначає наступне. У зв`язку із введенням воєнного стану, AT «ОПЗ» був виданий наказ №83 від 01.03.2022 про простій всіх працівників заводу не з їх вини. В коло осіб, на яких поширювалася дія відповідного Наказу, входила фельдшер Медичного центру AT «ОПЗ» ОСОБА_1 .
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції станом на 15.03.2022), AT «ОПЗ» був виданий наказ № 106 від 31.03.2022 «Про зупинення дії трудового договору з працівниками AT «ОПЗ». Згідно цього Наказу, з 01.04.2022 було призупинено дію трудового договору з працівниками заводу, згідно переліку, на період дії воєнного стану в Україні. В коло осіб, на яких поширювалася дія відповідного Наказу, входила фельдшер МЦ AT «ОПЗ» ОСОБА_1 .
		Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору з працівниками AT «ОПЗ» згідно Наказу № 106 від 31.03.2022 р. була абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
		Пункт 2 ст. 13 Закону (в редакції станом на 15.03.2022) передбачає: «призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб».
		В наказі № 106 від 31.03.2022 АТ «ОПЗ» зазначені причина призупинення дії трудового договору, спосіб обміну інформацією, а також строк призупинення трудових відносин. Зокрема, пункт 2 Наказу передбачає, що начальники структурних підрозділів заводу повинні ознайомити з цим наказом під підпис та/або у будь-який доступний спосіб усіх працівників AT «ОПЗ», вказаних у переліках. ОСОБА_3 була ознайомлена з наказом № 106 від 31.03.2022 за допомогою телефонного мобільного зв`язку, а саме, повідомлення було направлено в групу мессенджеру у Вайбері, що вона не заперечує.
		Ухвалами Южного міського суду Одеської області від 08.02.2024 закрито підготовче провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.05.2024 витребувано довідку про середній заробіток ОСОБА_3 .
		В судовому засіданні представник позивача  адвокат Коверга Г.В. позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
		Належним чином повідомлений представник відповідача в судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями не звертався. 
		Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
		Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
		ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» та обіймає посаду фельдшера.
		Наказом Акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» №106 від 31.03.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками АТ «ОПЗ» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, наказано з 01 квітня 2022 року призупинити дію трудового договору на період дії Воєнного стану в Україні з працівниками АТ «ОПЗ» згідно переліків, зокрема з ОСОБА_1 .
		Наказом від 12.07.2022 № 212 «Про внесення змін до Наказу від 31.03.2022 № 106», керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 12.07.2022 № 2136-ІХ (із змінами), наказом від 31.03.2022 № 106, на підставі службової записки головного лікаря Медичного центру від 11.07.2022 визначено: п. 1 Призупинити дію трудового договору з фельдшером МЦ ОСОБА_1 (п. 66 Додатку № 19) до Наказу від 31.03.2022 № 106 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками АТ «ОПЗ»» з 03.04.2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		19.07.2022 внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, якими було удосконалено алгоритм призупинення дії трудового договору.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 26, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 62 цієї Конституції.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженими Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжує діяти станом на час розгляду справи.
		Згідно з пунктом 3 Указу Президента України, у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ, зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2023 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ).
		Частинами 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 2136-ІХ главу ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Таким чином, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, також можуть та/або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Статтею 13 Закону № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу) визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
		Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Судом встановлено та не заперечується сторонами, що про прийняття наказу №106 від 31.03.2022 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками АТ «ОПЗ» (зі змінами), зокрема з ОСОБА_1 », останню повідомлено засобами телефонного зв`язку, тобто у відповідності до ст. 13 Закону № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу).
		Проте, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу) дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
		Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі № 149/1089/22.
		Тому за умови, що працівник може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, умови відновлення дії трудового договору.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем документальних підтверджень щодо виконання норми абз. 1 пункту 2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (в редакції, чинній на момент прийняття наказу), зокрема, в частині визначення в наказі інформації про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, не надано та судом не встановлено. Таким чином, відповідачем не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення з позивачем дії трудового договору. 
		За наведених вище обставин, позовна заява представника ОСОБА_1  адвоката Коверга Г.В. є обґрунтованою.
		Разом з цим, перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третястатті 267 ЦК України). Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 02.12.2020 по справі № 751/1198/18 (провадження № 61-5845св19).
		Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 р. за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 р. за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
		Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.
		Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 588/1672/18 (провадження № 61-9199св20), від 30 червня 2021 року в справі № 706/397/18 (провадження № 61-20674св19).
		Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
		Згідно ст.234Кодексу законівпро працюУкраїни,у разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
		Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущене без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.
		Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі за №6-409цс16 та постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за №6-1033цс17.
		Повторюючи загальне правило про те, що строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, стаття 233 КЗпП України конкретизує це правило стосовно звільнення працівника  в цьому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
		Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.
		При цьомусудом встановленота представникомпозивача зазначенов позовнійзаяві,що ОСОБА_1 не буладопущена довиконання посадовихобов`язків 05.04.2022.Згідно проведеноїперевірки Держпраці,04.04.2022в групучату направленонаказ від31.03.2022№ 106«Про призупиненнядії трудовогодоговору зпрацівниками АТ«ОПЗ»,а такожданий Наказразом ізДодатком №19направлено 12.04.2022.Наказ від12.07.2022№ 212направлено ОСОБА_1 на мессенджеру Вайбері.Також судом встановлено, що заробітна плата позивачу нарахована по квітень місяць 2022 року. 
		Таким чином, про порушення своїх трудових прав ОСОБА_1 дізналась (повинна була дізнатись) у квітні 2022 року, коли її фактично не було допущено до робочого місця, а із позовною заявою сторона позивача звернулась до суду 06.11.2023.
		Враховуючи вищевикладене суд критично оцінює висловлену в судовому засіданні позицію адвоката Коверга Г.В. про те, що оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не отримала спірні накази, а тому строки звернення з заявою про вирішення трудового спору не сплили. 
		Таким чином, судом встановлено, що строк для пред`явлення позову, установлений статтею 233 КЗпП України (в тому числі із врахуванням продовження цього строку на строк дії карантину), ОСОБА_1 пропущено, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем або його представником не заявлялось.
		З огляду на наведені обставини та враховуючи, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає такий строк пропущеним, а відтак у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями3,12,81,259,265,268ЦПК України,суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову представника ОСОБА_1  адвоката Коверга Ганни Володимирівни до АТ «Одеський припортовий завод» про скасування наказу, про зобов`язання вчинити певні дії, про стягнення заробітної плати, про стягнення моральної шкоди, відмовити.
		Дата складання повного судового рішення та його проголошення 31.05.2024 о 10.00 год.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач Aкціонерне товариство «Одеський припортовий завод», місцезнаходження за адресою: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539.
		 
		 
		 
		Суддя                                                    Сергій ЛЕМЕЦЬ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...