Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/127/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 02.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/214/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001315

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		31 травня 2024 року
		Справа № 337/127/24
		Номер провадження 1-кп/337/214/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
		у складі судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 
		захисника - ОСОБА_4 
		       розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження № 22023080000001315, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.08.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, уродженця с. Тимошівка Василівського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		       Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.
		За загальновідомими фактом, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань РФ на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі АДРЕСА_2 .
		З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, затвердженого Законом України від 08.11.2023.
		Починаючи з 28.02.2022 Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Після остаточної військової окупації частини АДРЕСА_2 , представниками збройних формувань Російської Федерації узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом АДРЕСА_1 , представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - « Михайловский районный отдел полиции внутренних дел », а у подальшому - відділ поліції № 3 (дислокація смт. Михайлівка) Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області (мовою оригіналу - «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8), на захопленій матеріально-технічній базі колишнього відділення банку ПАТ «Ощадбанк», наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення. 
		Зокрема, приблизно на початку червня 2022 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), знаходячись на території окупованого зс держави-агресора РФ смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч вимог діючого законодавства України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади смт. Михайлівка та добровільно зайняв посаду помічника оперативного чергового відділу поліції у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, який має назву «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: АДРЕСА_2 .
		Обіймаючи зазначену посаду приблизно з початку червня 2022 року, ОСОБА_5 здійснював протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, окрім іншого, здійснював разом із іншим особовим складом незаконного правоохоронного органу патрулювання території смт. Михайлівка з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, займався фіксацією та розслідуванням дорожньо-транспортних пригод, які траплялись на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка, ніс службу та особисто здійснював охорону громадської безпеки в інтересах окупаційної влади під час проведення незаконного референдуму щодо приєднання тимчасово окупованої території Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації у період з 23 по 27 вересня 2022 року у місцевому територіальному штабі референдуму, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .
		       Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 7 березня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, у відсутності обвинуваченого.
		       Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		       Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяв забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Саме ці особливості вимагали від суду прискіпливої оцінки кожного доказу, поданого стороною обвинувачення, оскільки поріг вимогливості до доказування у даному випадку є підвищеним.
		       Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 
		       Повістки про виклик обвинуваченого в судові засідання здійснювався у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Хортицького районного суду м. Запоріжжя ( ІНФОРМАЦІЯ_4 інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		       При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу, маючи відповідний життєвий досвід, повинен був знати про розпочате кримінальне провадження та здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчить про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), та як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		       Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню, посилаючись на те, що добровільність дій його підзахисного, який перебував на окупованій території є недоведеною, а надані докази є сумнівними, тому його підзахисний підлягає виправданню, оскільки сукупними доказами не підтверджений склад злочину, наявний в діях його підзахисного.
		       Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		       Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		       При цьому, винуватість ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого за обставин, викладених в обвинувальному акті, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення.
		       Так, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що до окупації він мешкав в смт. Михайлівка. З окупації виїхав до Запоріжжя 22 вересня 2022 року. ОСОБА_5 він знає особисто, навчався з ним в одній школі. На початку воєнних дій ОСОБА_5 працював водієм спецтехніки у ПП «Стандарт 2010» . Після окупації смт Михайлівка військами збройних сил РФ, був набір до народної поліції, куди ОСОБА_5 і працевлаштувався. Він особисто бачив ОСОБА_5 у чорному форменому одязі з російськими шевронами, також він мав зброю, бронежилет, палицю. На кінець травня-початок літа 2022 року штат до народної міліції був сформований. Народна поліція працювала в приміщенні «Ощадбанку», сусідні двері, по вул. Святопокровській. Він особисто спілкувався з сусідом ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , якому сам ОСОБА_8 розповідав, що пішов добровільно, бо обіцяють заробітну платню у 80 тис.руб. До міліції він пішов з минулого місця роботи, бо платили більше, а в нього троє дітей, тому посилався на те, що їх треба кормити. Потім ОСОБА_5 у народну міліцію працевлаштував і ОСОБА_7 . ОСОБА_5 працевлаштувався до народної міліції добровільно, з меркантильних спонукань. Ходив по вулицям він розкуто, виглядав задоволено, ніби йому надали крила. Військові РФ їх супроводжували лише при проведенні обшуків. ОСОБА_5 поводився впевнено, дихав вільно, висловлювався, що «научить усіх нас жити». Взагалі працевлаштуватися до народної міліції усіх мешканців агітував ОСОБА_9 , який раніше працював головою сільської ради. ОСОБА_5 мешкає по сусідству з ОСОБА_9 . ОСОБА_9 усіх мешканців вулиці працевлаштував до народної міліції. 
		       За змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 6 липня 2023 року зафіксованого за допомогою цифрової відеокамери та відтвореного у судовому засіданні (який використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України), останній пояснив, що до повномасштабного вторгнення він мешкав у смт. Михайлівка, з окупації виїхав 27.06.2023 року. Йому добре відомі особи, які є мешканцями смт, що працевлаштувалися до поліції, яку було утворено окупаційною владою. Він бачив їх у центрі при патрулюванні у чорному форменому одягу, з шевронами РФ , табельною зброєю та дубинкою, газовими балончиками. Він добре знає, що поліціантами стали ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші. 9-10 січня 2023 року працівник МЧС на транспортному засобі скоїв ДТП на його подвір`ї , було викликано поліцію. Тоді приїхав ОСОБА_13 та на другій машині ОСОБА_14 , як дільничний, з ОСОБА_15 . На його думку, ОСОБА_13 був патрульним , він складав протокол про ДТП, вимірював гальмовий шлях, малював схему ДТП, відбирав пояснення. Відділ поліції розташувався в приміщенні «Ощадбанку» на вул. Святопокровській. Номер будинку, він не пам`ятає. ОСОБА_17 він добре знає візуально, у нього великій ніс, коротке темне волосся,.Стовідсотково він може впізнати ОСОБА_17 як на світлинах, так і серед інших осіб. 
		       Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 логічні, послідовні, узгоджуються між собою та відповідають письмовим доказам, що були досліджені у судовому засіданні.
		       Так, згідно протоколу огляду від 12 січня 2023 року, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_18 , було оглянуто інформацію, розміщену в Всесвітній мережі Інтернет стосовно відомостей, що розміщена в публікаціях на інформаційному каналі, створеному у додатку «Telegram» за запитом « Михайловские новости» . Під час проведення огляду встановлено, що 4.05.2022 року об. 13 год.27 хв. на зазначеному каналі викладено повідомлення з текстом (мовою оригіналу): «Уважаемые жители пгт Михайловка, информируем вас о начале работы в нашем поселке отдела полиции. По всем вопросам, касающимся обеспечения правопорядка обращаться по адресу АДРЕСА_4 (здание бывшего военкомата), а также по телефону диспетчерской службы НОМЕР_12». Під час подальшого огляду зазначеного телеграм-каналу встановлено, що 14 серпня 2022 року об 11год.58 хв. опубліковане повідомлення, де зазначені номери чергової частини ППС та ДПС народної поліції в АДРЕСА_2 із тестом : (мовою оригіналу): Уважаемые жители пгт Михайловка и ближайших сел! Обратите внимание на информацию»»» далі зазначені номери служб: полиция : дежурная часть НОМЕР_9, дорожно-патрульная служба НОМЕР_10, патрульно-постовая служба НОМЕР_11 . 
		Під час огляду спеціалістом здійснення копіювання оглянутої інформації на DVD-R диск, який, відповідно до ст. 105 КПК України долучено до даного протоколу як невід`ємний додаток. Диск з відеозаписом слідчої дії був оглянутий у судовому засіданні. 
		       За змістом Протоколу від 4 серпня 2023 року оглянуто інформацію, розміщену в Всесвітній мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 » , під час огляду встановлено  наявність відомостей щодо (мовою оригіналу) « ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ », а також відомостей (мовою оригіналу) щодо «ОТДЕЛА МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ « ВАСИЛЬЕВСКИЙ », « УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ », що на час слідчої дії перебуває у стані ліквідації, голова ліквідаційної комісії є ОСОБА_20 . Під час слідчої дії отримано роздруківку « Выписки из Единого государственного реетра юридических лиц » (мовою оригіналу), копії яких приєднані до Протоколу слідчої дії та були оглянуті у судовому засіданні.
		Отже, під час слідчої дії встановлено створення та реєстрацію в « Едином государственномо реестре юридических лиц » (мовою оригіналу), ОТДЕЛА МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ « ВАСИЛЬЕВСКИЙ », « УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ » ( мовою оригіналу) у незаконний спосіб на окупаційній території на кшталт правоохоронного органу. 
		       Відповідно до Протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем, від 14 вересня 2023 року. дозвіл на використання якого наданий на підставі ухвали слідчого судді від 19.12.2023 року, під час слідчої дії оглянутий загальний обліковий запис електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_13 », якою користується громадянка України ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_14 встановлено , що в переліку вхідних повідомлень наявне серед інших під назвою « 20220921 - Михайловка и Каменка , но по Каменке не полный рєєстр -35», що відправлене 21.09.2022 року, яке містить додаток із назвою « реестр _зарплатные_ карты_ Михайловка (1)»(мовою оригіналу) з інформацією відносно переліку співробітників незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, який має назву « Отдел полиции №3 (дислокация пгт.Михайловка) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району », їх дати народження, паспортні данні та номери мобільних телефонів - в якому під № 18 зазначено: « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , паспортные данные СВ8007813, номер телефона НОМЕР_4 » (мовою оригіналу). 
		Файли, що були скопійовані на DVD-R диск під час слідчої дії, були оглянуті у судовому засіданні. 
		Зазначеним доказом підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт держави Україна СВ8007813 користується мобільним телефоном з номером оператора, притаманним РФ, у вересні 2022 року вже отримував заробітну платню як співробітник незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, який має назву « Отдел полиции №3 (дислокация пгт.Михайловка) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району» ( мовою оригіналу).
		Відповідно до Протоколу огляду від 22 листопада 2023 року була оглянута інформація, яка міститься у файлових масивах «(09_28)» і «(14_48) Референдум», збережених на оптичному носії інформації DVD-R диску реєстр. №59/14/545т від 13.11.2022, що є додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022, містить файлові масиви «(09_28)» і «(14_48) Референдум» з електронною інформацією профілю під логіном « ІНФОРМАЦІЯ_18 » месенджеру «Telegram», зареєстрованому на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_5 ( ОСОБА_23 ) за адресою: (14_48) Референдум\chats\chat_02\files\, де наявний електронний файл «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1).docx», що містить службовий документ збройних формувань Російської Федерації «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России, МЧС России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума на территории Запорожской области» (мовою оригіналу) з інформацією щодо адреси незаконно створених на тимчасово окупованій території Запорізької області виборчих дільниць для проведення протягом 23-27 вересня 2022 року незаконного референдуму щодо нібито входження Запорізької області до складу держави-агресора російської федерації, їх голів, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області. Зокрема, під порядковими номером 120 зазначено виборчу дільницю АДРЕСА_5 , та відомості про їх голів, відповідальних за проведення незаконного референдуму, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», які здійснювали охорону громадського порядку під час проведення референдуму, де серед інших наявні відомості щодо обвинуваченого, а саме: «120.        140         АДРЕСА_3         ОСОБА_24 , НОМЕР_6         ОСОБА_22 , НОМЕР_4 ,         5 военнослужащих ВНГ »(мовою оригіналу) Подальшим оглядом встановлено, що вказаний електронний файл міститься у груповому чаті під назвою « Референдум », в якому приймають участь інші співробітники незаконного правоохоронного органу, який було викладено напередодні початку проведення референдуму 22.09.2022 о 13год.22хв. користувачем з логіном «Шаман».
		Роздруківка з документу « Расстановка личного состава УМВД России в Запорожской области… » (мовою оригіналу) доданий до протоколу слідчої дії. 
		Файли, що були скопійовані на DVD-R диск під час слідчої дії, були оглянуті у судовому засіданні.
		Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено, що у вересні 2022 року на зазначеній незаконних виборчій дільниці, утвореній та розташованій на території м. Василівка, Запорізької області співробітники незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД по Запорожской области», в тому числі і підозрюваний ОСОБА_5 , який зайняв посаду у територіальному підрозділі «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по АДРЕСА_1 » вказаного незаконного правоохоронного органу безпосередньо здійснював охорону та сприяв проведенню незаконного референдуму.
		Протоколом від 22 листопада 2023 року, дозвіл на використання якого наданий на підставі ухвали слідчого судді від 19.12.2023 року , оглянуто інформацію, яка міститься у файловому масиві «DataExport_2023-05-17», збереженому на флеш-носії №55/623т від 13.09.2023, що є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №55/2-3473т від 17.05.2023, з електронною інформацією аккаунту в месенджері «Telegram», зареєстрованому на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_7 , в якому за адресою: DataExport_2023-05-17/chats/chat_03/messages2 .html наявний документ у форматі Word із закріпленням за особовим складом незаконного правоохоронного органу - «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по АДРЕСА_1 » табельної зброї, який має назву мовою оригіналу - «СПИСОК закрепления оружия и боеприпасов за сотрудниками Отдела внутренних дел по Васильевскому району, ОП №3(дислокация пгт. Михайловка) находящихся в шкафу (пирамиде) № __2___ », та який був відправлений особою із нік-неймом «ІНФОРМАЦІЯ_19» в чат «РУВД» 21.09.2022 о 15 год. 43 хв.
		Оглядом інформації вказаних світлин встановлено, що під №12 зазначений ОСОБА_5 , як «Помощник оперативного дежурного» незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 за яким закріплено зброю з маркуванням НОМЕР_8 із 16 патронами. 
		Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено, що ОСОБА_5 станом на 31 серпня 2022 року входив до складу зазначеного територіального підрозділу незаконного правоохоронного органу, розташованого у АДРЕСА_2 , який має назву «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по АДРЕСА_1 » (мовою оригіналу) та мав у володінні табельну зброю з боеприпасами. 
		       За змістом Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 липня 2023 року свідок ОСОБА_6 з чотирьох фотознімків схожих осіб чоловічої статті, на світлині під № 3 впізнав ОСОБА_17 як особу, яка працює в народній міліції в смт.Михайлівка, якого він бачив у службовому автомобілі народної міліції в АДРЕСА_2 та по формі т.зв.народній міліції. 
		       За змістом Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 6 липня 2023 року свідок ОСОБА_10 з чотирьох фотознімків схожих осіб чоловічої статті, на світлині під № 3 впізнав ОСОБА_17 , який 09-10 січня 2023 року приїжджав до свідка додому після виклику та провів слідчі дії.
		Таким чином свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_10 без жодного сумніву на пред`явлених фотознімках впізнали особу ОСОБА_5 та пояснили, що бачили останнього при виконання обов`язків поліції на окупованій території. 
		       Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України надано не було. При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		        Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, постанови про визначення групи прокурорів, про визначення слідчих, про об`єднання та виділення матеріалів провадження, повідомлення про підозру, ухвали слідчих суддів , тощо, які своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами, суд в обґрунтування провини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України не покладає. 
		       За результатами судового розгляду, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.
		       Наразі такий факт, як окупація певної території України та створення на них окупаційних адміністрацій є загальновідомим. 
		       Водночас законодавчим органом влади, вживаються всі заходи щодо визнання, утому числі і на міжнародному рівні РФ - державою-агресором. Так, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнано, що Росія вчинила агресію України, порушивши базові норми ООН, і якою від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		       Також у проміжному рішенні Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України, відзначаючи, що збройна агресія російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Крім того, відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» м. Токмак та смт Михайлівка є окупованою територією. 
		       Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставинах. 
		       Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб. Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. 
		При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що ОСОБА_5 безумовно усвідомлював факт окупації, агресію з боку РФ та свої дії здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_10 показали, що при виконанні службових обов`язків ОСОБА_8 виглядав впевнено, не пригнічено, був задоволений режимом окупаційної влади, підтримуючи її, до поліції працевлаштувався, бо там платили високу заробітню плату. 
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		       Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, слід виходити з того, що такі органи повинні здійснювати правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб`єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина. Отже факт створення незаконного правоохоронного органу створеному на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, який має назву «Отдел полиции №3 (дислокация пгт Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: АДРЕСА_2 . та зайняття ОСОБА_5 посади помічника оперативного чергового відділу поліції у незаконному, на кшталт, правоохоронному органі та здійснення протиправної діяльності в інтересах окупаційної влади держави-агресора РФ - навіть за відсутності офіційних документів про створення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків, наданими у судовому засіданні.
		Суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_5 виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді у незаконному правоохоронному органі, під безпосереднім впливом: а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:  такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та  при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		       З аналізу викладеного слідує, що позиція сторони захисту щодо того, що у діях обвинуваченого така обов`язкова ознака складу злочину, як добровільність є сумнівною - не узгоджується з дослідженими судом показаннями свідків та письмовими доказами. Докази, що його примушували до зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні. Правові підстави вважати, що встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_5 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із посад в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 7 ст. 111-1КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом. 
		       При цьому , мотив вчиненого, жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння, оскільки мета і мотив злочину - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину. Вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину.
		Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав.
		       Отже, на глибоке переконання суду, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченого та його свідомий вибір із зайняття посади у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території та безпосередню участю в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		       Таким чином, суд вважає винуватість ОСОБА_5 у скоєні злочину доведеною і кваліфікує його дії за ч.7 ст.111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. 
		       Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних, характер, ступінь його суспільної небезпеки. 
		ОСОБА_5 на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за віком є військовозобов`язаним, вчинив злочин в умовах воєнного стану виключно з меркантильних спонукань.
		Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України - відсутні. 
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції статей, за якими суд кваліфікував його дії, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна. Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає. Таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення та рессоціалізації ОСОБА_5 повернення його до нормального життя, та попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Підстав для зміни застосованого на досудовому слідстві запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
		Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_5 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні. 
		       Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		       Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжити до набрання цим вироком законної сили.
		       Строк відбуття основного покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 на виконання цього вироку. 
		       Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		       Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		       Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		 
		Суддя :                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...