Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/370/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 31.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 21.06.2024
Номер судового провадження: 4/31/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 4/31/24
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28.05.2024 Справа № 908/370/24
		м.Запоріжжя Запорізької області 
		м. Запоріжжя Запорізька область
		за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», (0310, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100), представник позивача адвокат Ременюк Тетяна Олександрівна, (69000, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 115)
		відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», (69063, м. Запоріжжя, вул. Лукашевича Земського Лікаря, буд. 2)
		до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
		про стягнення 4 266 067,68 грн.
		 
		Суддя Зінченко Н.Г. 
		при секретарі судового засідання Батрак М.В.
		 
		 
		від позивача  Ременюк Т.О., на підставі довіреності № 020198 від 23.10.2023 (адвокат); 
		від відповідача 1  не з`явився;
		від відповідача 2  не з`явився;
		 
		13.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІТС 12.02.2024, (вх. № 403/08-07/24 від 13.02.2024) Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення з відповідачів солідарно 4 266 067,68 грн. заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021, в тому числі 3 500 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 766 067,68 грн. заборгованості з відсотками за користування кредитом.
		Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 справу № 908/370/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/370/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/31/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.04.2024.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/370/24 до 03.06.2024, підготовче засідання відкладалося на 07.05.2024.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/370/24, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 28.05.2024.
		В судове засідання 28.05.2024 з`явився представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
		В судовому засіданні 28.05.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.
		Представники відповідачів 1 і 2, так само як і відповідач 2 особисто, в жодне судове засідання у справі № 908/370/24 не з`явилися, про поважність причин неявки суд жодного разу не повідомили. 
		Заяв про визнання позову від відповідачів 1 і 2 не надходило. 
		Про дату, час та місце розгляду справи № 908/370/24 відповідачі 1 і 2 повідомлялися належним чином ухвалами суду по справі, які направлялися відповідачам 1 і 2на адреси їх реєстрації та повернулися до суду без вручення адресатам з відміткою оператора поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання». 
		Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Відповідно до Безкоштовного запиту, отриманого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А» (ідентифікаційний код юридичної особи 39212326) є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Лукашевича Земського Лікаря, буд. 2, що відповідає юридичній адресі відповідача 1, зазначеній у позовній заяві. 
		Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 454616 від 19.02.2024 адресою реєстрації відповідача 2  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 25.07.2022 є: АДРЕСА_1 . 
		За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
		Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
		Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею.
		Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1 і 2 про відкриття провадження у справі № 908/370/24 та подальший розгляд справи. 
		Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. 
		Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Про хід розгляду справи відповідачі 1 і 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
		У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
		Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
		Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 28.05.2024 за відсутністю відповідачів 1 і 2, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору. 
		Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 526, 549, 550, 553, 554, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021, укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № PSMB2021062/579/1 від 18.05.2021, за умовами якого відповідач 2 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед АТ «АЛЬФА-БАНК» за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на 24.07.2023 заборгованість за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 становить 4 266 067,68 грн., в тому числі заборгованість по кредиту становить 3 500 000,00 грн., заборгованість по процентам становить 766 067,68 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та покласти на відповідачів 1 і 2 витрати зі сплати судового збору в сумі 63 991,02 грн. 
		Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач 1 і відповідач 2 суду не надали. 
		Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
		У зв`язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила. 
		Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд 
		 
		УСТАНОВИВ
		 
		18.05.2021 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А» (Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 (далі за текстом  Договір).
		12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше.
		Відповідно до п. 1.1 Договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних заяв про видачу кредитних коштів (траншів) надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.
		Згідно пункту 1.2 Договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту):
		1) в період з дати набуття чинності цим Договором по 30.09.2021 (включно)  4 500 000 грн. 00 коп.;
		2) в період з 01.10.2021 по 31.10.2021 (включно)  4 000 000 грн. 00 коп.;
		3) в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 (включно)  3 500 000 грн. 00 коп.;
		4) в період з 01.12.2021 по 30.12.2021 (включно)  3 000 000 грн. 00 коп.;
		5) в період з 01.01.2022 по 31.01.2022 (включно)  2 500 000 грн. 00 коп.;
		6) в період з 01.02.2022 по 28.02.2022 (включно)  2 000 000 грн. 00 коп.;
		7) в період з 01.03.2022 по 31.03.2022 (включно)  1 500 000 грн. 00 коп.;
		8) в період з 01.04.2022 по 30.04.2022 (включно)  1 000 000 грн. 00 коп.;
		9) в період з 01.05.2022 по дату закінчення строку дії Кредитної лінії (включно) - 500 000 грн. 00 коп.
		Відповідно до п. 1.3.1 Договору Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за Кредитною лінією (Базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа). Терміном «Індекс UIRD» в Договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб  середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці зі сплатою процентів після закінчення дії депозитного договору і опублікований в Thomson Reuters або опублікований на сайті Національного Банку України в мережі Інтернет. 
		Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання Договору відновлювальної кредитної лінії розмір базової процентної ставки становить 6,8 % + 7 % =13,8 %, при цьому застосовано індекс UIRD станом на 17.05.2021. 
		Сторони погодили, що Базова процента ставка за цим договором є змінюваною та переглядається Банком щоквартально 01 січня,01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника. (пункт 1.3.3 Договору) 
		Відповідно до п. 1.3.5 Договору розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.
		Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи «клієнт-банк» та/або системами комунікаційного зв`язку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.
		Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору). 
		Згідно з п. 1.4 Договору строк дії Кредитної лінії закінчується 14 травня 2022 року.
		Положеннями розділу 4 Договору сторони визначили порядок надання кредиту, а саме: у день укладення цього Договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію та позичковий рахунок для обліку кредиту.
		Надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього Договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.
		Для цілей цього Договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно цим пунктом.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 4 500 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.
		Згідно з пунктами 6.1-6.3 Договору протягом строку дії цього Договору розмір процентної ставки за користування кредитом (траншем) встановлюється згідно пункту 1.3 цього Договору. Проценти нараховуються щомісячно, не рідше одного разу на місяць на суму кожного траншу протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день поверненні - не враховується. Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
		Відповідно до пункту 8.1 Договору Позичальник повинен повернути Банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді / заяві про надання траншу, на підставі якої / яких цей транш наданий , але не пізніше ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до терміну вважається достроковим.
		У відповідності до пункту 8.3 Договору при зменшенні ліміту Кредитної лінії у відповідності з пунктом 1.2 цього Договору Позичальник, незалежно від того, чи настав термін поверненні траншів, визначений згідно з пунктом 8.1 цього Договору, зобов`язаний здійснити часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував:
		- станом на 01.10.2021  4 000 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.11.2021  3 500 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.12.2021 - 3 000 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.01.2022  2 500 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.02.2022  2 000 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.03.2022  1 500 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.04.2022  1 000 000 грн. 00 коп.;
		- станом на 01.05.2022 - 500 000 грн. 00 коп.;
		- станом на кінець дня 14.05.2022 - 0 грн. 00 коп.
		Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п.8.1. та/або 8.3. цього Договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку, переноситься Банком на рахунки простроченої заборгованості.
		В забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 за вищенаведеним Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі) 18.05.2021 укладено Договір поруки № PSMB2021062/579/1 (далі - Договір поруки).
		За змістом пункту 1.1 Договору поруки Поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А» (Боржник) зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:
		 - обов`язку повернути Банку частину наданого на підставі Основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував станом на 01.10.2021  4 000 000 грн. 00 коп.; станом на 01.11.2021  3 500 000 грн. 00 коп.; станом на 01.12.2021  3 00 000 грн. 00 коп.; станом на 01.01.2022  2 500 000 грн. 00 коп.; станом на 01.02.2022  2 000 000 грн. 00 коп.; станом на 01.03.2022  1 500 000 грн. 00 коп.; станом на 01.04.2022  1 000 000 грн. 00 коп.; станом на 01.05.2022  500 000 грн. 00 коп.; станом на кінець дня 14.05.2022 - 0 грн. 00 коп.
		- обов`язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт Кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;
		- обов`язок щомісяця сплачувати Банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у розмірі, який є Базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа), з урахуванням компенсаційної процентної ставки, яка обчислюється згідно Основного договору та застосовується за кредитом до дати його погашення, за умови вчасного та у повному обсязі виконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк, визначений в Основному договорі;
		- обов`язку сплачувати Банку комісію у строки і розмірі, визначені в Основному договорі;
		- обов`язку у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Основного договору;
		- обов`язку сплатити Банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за Основним договором;
		- обов`язок сплачувати Банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за Кредитною лінією, у розмірі, який є Базовою процентною ставкою та обчислюється за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа) (з урахуванням компенсаційної процентної ставки (3 %річних) - якщо прострочення складає не більше 15 календарних днів), яка застосовується за кредитом до дати його погашення.
		Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 Договору поруки Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому є обсязі, що і Боржник. Передбачена пунктом 3.1. цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені Основним договором та/або законодавством України строки, зазначених у пункті 1.1. цього договору.
		Відповідно до пункту 5.2 Договору поруки сторонами визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. Порука за цим договором припиняється через чотири роки з дати набуття чинності цим Договором.
		Згідно з пунктом 5.3 Договору поруки укладанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни суті, строку, розміру зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, внаслідок яких збільшуються або зменшуються: будь-які строки та/або терміни, та/або розмір(н) будь-яких процентів/відсотків/комісій/платежів, та/або суми будь-яких грошових зобов`язань, та/або будь-які встановлені ліміти/граничні суми, що передбачені Основним договором, та/або розмір неустойки (пені, штрафів), та/або розмір будь-яких інших платежів, які Боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати на користь Банка та/або сплата яких, випливає з зобов`язань, які забезпечуються цим Договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена порука залишиться чинною протягом строку дії цього Договору.
		Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, Позичальником порушено зобов`язання щодо погашення кредиту в розмірі 4 500 000,00 грн. та щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.
		Зокрема, з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку Позичальника вбачається, що відповідачем 1 протягом жовтня листопада 2021 року здійснено погашення кредитних коштів в загальному розмірі 1 000 00,00 грн. З 04.10.2021 Банком здійснено перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості.
		Сплату процентів за користування кредитними коштами відповідач 1 також здійснював з порушенням порядку та умов, передбачених Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021. Всього за період з 07.06.2021 по 09.08.2022 Позичальником сплачено Банку 280 270,95 грн. відсотків за користування кредитом. З 06.10.2021 Банком здійснено перенесення заборгованості по відсоткам за користування кредитом на рахунок простроченої заборгованості.
		Станом на 24.07.2023 заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 становить 4 266 067,68 грн., в тому числі заборгованість по кредиту становить 3 500 000,00 грн., заборгованість по процентам становить 766 067,68 грн. 
		Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.
		У зв`язку з порушенням Позичальником договірних зобов`язань щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом Банком Позичальнику та Поручителю 15.12.2023 надіслано Лист-вимогу про усунення порушень вих. № 1/12 від 14.12.2023, в якому вимагав у строк протягом 30-и днів погасити заборгованість за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 в розмірі 4 266 067,68 грн., в тому числі 3 500 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 766 067,68 грн. заборгованості зі за відсотками. 
		Зазначена вимога відповідачами 1 і 2 у встановлений строк не виконана, залишена без відповіді та реагування.
		Невиконання відповідачами 1 і 2 взятих на себе зобов`язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 1 і 2 заборгованості в примусовому порядку.
		Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 
		За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України). 
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України). 
		Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 виконав належним чином, надавши відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 4 500 000,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками.
		Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
		Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За умовами Кредитного договору відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредитні кошти та сплати проценти за користування кредитними коштами у строк до 14.05.2022.
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 24.07.2023 утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 3 500 000,00 грн. і заборгованість по процентах в розмірі 766 067,68 грн. 
		Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. 
		Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
		Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
		Отже, Договором поруки № PSMB2021062/579/1 від 18.05.2021 забезпечено виконання ТОВ «БЄЛУН-А» зобов`язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.20211.
		Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
		Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
		Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
		Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № PSMB2021062/579/1 від 18.05.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
		Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
		Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
		На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили. 
		Так само ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості по Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021, заявленої до стягнення. 
		З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в сумі 3 500 000,00 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовні вимоги про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно 3 500 000,00 грн. заборгованості за кредитом підлягають задоволенню судом. 
		При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
		Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. 
		Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
		Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
		Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Умовами Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 строк повернення кредитних коштів визначений до 14.05.2022. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
		Отже, закінчення строку кредитної лінії (14.05.2022) не звільняє Позичальника від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) ним обов`язків під час дії Договору. 
		За час користування кредитними коштами позивачем відповідачам 1 і 2 нараховані відсотки за користування кредитними коштами в загальній сумі 1 046 338,63 грн., з яких погашеними є 280 270,95 грн. Отже, на час вирішення спору судом по відсоткам за користування кредитними коштами рахується заборгованість в розмірі 766 067,68 грн.
		Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено правильно.
		Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 заборгованості за відсотками в розмірі 766 067,68 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом. 
		Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)
		Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
		Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
		При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України)
		Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
		Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
		Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували. 
		На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю. 
		Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини. 
		При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. 
		Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ
		 
		1. Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Київ про стягнення з відповідачів солідарно 4 266 067,68 грн. заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021062/579 від 18.05.2021 задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», (69063, м. Запоріжжя, вул. Лукашевича Земського Лікаря, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39212326) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», (0310, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) заборгованість за кредитом в розмірі 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 766 067 (сімсот шістдесят шість тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп. солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ. 
		3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», (0310, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) заборгованість за кредитом в розмірі 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 766 067 (сімсот шістдесят шість тисяч шістдесят сім) грн. 68 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», (69063, м. Запоріжжя, вул. Лукашевича Земського Лікаря, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39212326). Видати наказ.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛУН-А», (69063, м. Запоріжжя, вул. Лукашевича Земського Лікаря, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39212326) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», (0310, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) витрати зі сплати судового збору в сумі 31 995 (тридцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 51 коп. Видати наказ.
		5. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», (0310, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) витрати зі сплати судового збору в сумі 31 995 (тридцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 51 коп. Видати наказ.
		Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 31» травня 2024 р.
		 
		Суддя Н.Г. Зінченко
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...