Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6103/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 29.05.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2024 року 
		м. Київ
		cправа №  910/6103/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бакуліна С.В. - головуючий,  Баранець О.М., Кібенко О.М.  
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
		представників учасників справи:
		позивача -  Заведія В.І.,
		відповідача -  Руденка О.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
		у справі №910/6103/23
		за позовом Міністерства оборони України
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"
		про стягнення 3 024 462,17 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1.Міністерство оборони України (далі також - Міноборони, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТОВ "Джетлайн") про стягнення 3 024 462,17 грн пені.
		1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не приступив до виконання зобов`язання з поставки товару за договором від 08.12.2022 №286/1/22/98, у зв`язку із чим було нараховано та заявлено до стягнення пеню у вказаному розмірі.
		2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		2.1.Матеріали справи містять копію договору №286/1/22/98 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.12.2022, підписаного Міноборони як замовником та ТОВ "Джетлайн" як постачальником а також скріпленого їх печатками (а.с.7-13, т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачити у 2022 році нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) для потреб Міноборони та Збройних сил України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно із специфікацією, а саме: 1) найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1 (61-003-4718); 2) ДСТУ 4796:2007; 3) строк постачання - до 24.12.2022 (включно); 4) кількість - 6 000,0 тон; 5) ціна за одиницю - 60 009,17 грн; 5) загальна вартість товару з ПДВ - 432 066 024 грн.
		2.2.Відповідно до пункту 3.1 договору його ціна, що підлягає оплаті становить 432 066 024 грн з ПДВ, а також вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.
		2.3.Пунктом 4.2 договору визначено, що за рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товар проводяться шляхом попередньої оплати (авансу) у розмірі 100% вартості товару за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати і наступної поетапної оплати поставлених партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником повного комплекту документів на оплату. Для отримання попередньої оплати постачальник надає лист-обґрунтування та рахунок на попередню оплату.
		2.4.Згідно з пунктів 4.6, 4.7 договору постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання товару комплект наступних документів:
		- рахунок-фактуру на відвантажений товар, який підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі);
		- акт приймання-передачі (додаток №22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних  Силах України, затвердженої наказом Міноборони від 17.08.2017 №440);
		- видаткову накладну постачальника, яка містить обов`язкові реквізити та підписана сторонами із зазначенням одержувачами замовника фактичної дати надходження товару;
		- акт прийому-передачі товару;
		- повідомлення-підтвердження, оформлене одержувачами замовника, у відповідності до Порядку розподілу та доведення до військ  виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міноборони, затвердженого наказом Міноборони №757 від 31.12.2016.
		Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата постаченого товару не здійснюється та такі документи повертаються постачальнику.
		2.5.Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору товар постачається постачальником на умовах DDP до складу замовника, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами. Постачання товару одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міноборони.
		2.6.Згідно з пунктом 7.3.2 договору за порушення строків постачання товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості товару. Нарахування неустойки (пені, штрафу) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі у наступних випадках:
		- при постачанні залізничним транспортом (до залізничної станції призначення), документом, що підтверджує поставку товару, є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою у акті приймання передачі (п.4.6.2 договору) у графі надходження товару;
		- при постачанні автомобільним транспортом (до військової частини) датою постачання товару є дата що зазначена у акті приймання-передачі (п.4.6.2 договору) у графі надходження товару.
		2.7.Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору).
		2.8.Відповідно до пункту 10.3 договору він укладається і підписується у двох примірниках, по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.
		2.9.Позивач надав додатки до договору, а саме: порядок приймання товару (а.с.14, т.1) та рознарядку на постачання товару відповідачем (а.с.15, т.1).
		2.10.Договір та вказані додатки зі сторони: Міноборони як замовника підписані Хмельницьким Б.В.; постачальника - Дьоміною Л.А., а також скріплені печатками.
		2.11.У зв`язку із нездійсненням відповідачем поставки товару за договором, позивач направив претензію №286/370 від 19.01.2023 (а.с.18, т.1), у якій просив постачальника сплатити 3 024 462,17 грн пені за період прострочення виконання зобов`язання з 24.12.2022 до 31.12.2022 (7 діб; 432  066  024 грн * 0,1/100*7).
		2.12.У відповідь на претензію відповідач направив позивачу лист №0602/23-1 від 06.02.2023, у якому заперечив проти вимог та зазначив, що не отримував оригінал договору з підписом позивача, а також вказав про нездійснення ним попередньої оплати.
		3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 29.08.2023 у справі  №910/6103/23 позовні вимоги задовольнив та стягнув з ТОВ "Джетлайн" на користь Міноборони 3 024 462,17 грн пені, 45 366,93 грн судового збору за подання позову.
		3.2.Рішення суду мотивовано тим, що відповідач вчиняв дії, які свідчать про схвалення останнім правочину, що, в свою чергу, свідчить по те, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору від 08.12.2022 №286/1/22/98, відповідно такий  договір є укладеним між сторонами. Водночас положеннями договору передбачено, що попередня оплата перераховується за рішенням замовника, тож її перерахування є правом позивача, а не обов`язком. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про прострочення відповідачем як постачальником виконання зобов`язання з поставки товару за період з 25.12.2022 по 31.12.2022, у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги.
		3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі  №910/6103/23 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову Міноборони; стягнув з Міноборони на користь ТОВ "Джетлайн" 6 850,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
		3.4.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доказів врахування зауважень, зокрема, департаменту фінансів Міноборони до проєкту договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) і його подальшого погодження позивачем до матеріалів справи надано не було, а наявні докази свідчать про відсутність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору поставки, передбачених Інструкцією з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені Міноборони, яка затверджена наказом Міноборони від 29.12.2020 №500 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міністерстві оборони України" (далі - Інструкція), у зв`язку з чим проєкт договору відповідно до положень 3.4 Інструкції не міг подаватися на підпис уповноваженій особі (у даному випадку ОСОБА_1 ) без погодження та проведення його попереднього моніторингу посадовими особами. Крім цього, суд врахував, що позивач не надав доказів направлення/передачі підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, а також реєстрації його в системі електронного документообігу (п.4.1 Інструкції).
		3.5.Враховуючи порядок укладення договору, визначений як нормами законодавства, підзаконними нормативними актами, так і умовами проєкту договору, який сторони погоджували, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини справи не дають змоги визнати такий договір поставки укладеним, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
		4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи 
		4.1. Міноборони звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі  №910/6103/23.
		4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.10.2018 у справ №922/189/18, від 30.08.2022 у справі №918/772/21, від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.
		4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
		(1) на момент підписання договору уповноваженим представником Міноборони договір містив визначені Інструкцією погодження та був підписаний відповідачем, про що свідчать відповідні візи на сторінках примірника оригіналу договору, який був досліджений судом першої інстанції. Апеляційний суд, в свою чергу, врахував долучену відповідачем до відповіді на адвокатський запит копію проєкту цього договору;
		(2) висновки суду апеляційної інстанції про те, що договір є неукладеним у зв`язку з неналежністю та невідповідністю погоджень, визначених в Інструкції, є безпідставними, оскільки внутрішнє погодження проекту договору ніяким чином не впливає на договірні відносини, що склались між позивачем і відповідачем у розумінні цивільного і господарського законодавства;
		(3) врахована апеляційним судом відповідь Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони про відсутність інформації про направлення ТОВ "Джетлайн" підписаного з боку Міноборони примірника договору не підтверджує факт ненадання відповідачу примірника договору, а лише констатує відсутність зафіксованої інформації про направлення примірника договору;
		(4) проведення попередньої оплати є правом Міноборони, а не обов`язком, відповідно непроведення попередньої оплати замовником не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.
		4.4.ТОВ "Джетлайн" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду  залишити без змін.
		4.5.За твердженнями відповідача:
		(1) після передачі підписаного з боку відповідача проєкту договору останнім  так і не отримано від позивача підписаного з його сторони примірника оригіналу договору, не отримано попередньої оплати за договором та жоден з відповідальних виконавців зі сторони Міноборони так і не зв`язався з представниками відповідача (не повідомив про те, що договір дійсно підписано, не узгодив дати поставки і всі супутні логістичні/вантажно-розвантажувальні питання, які завжди виникають в ході виконання подібного роду договорів), що, в свою чергу, свідчить про те, що договір поставки не був фактично укладений між сторонами;
		(2) з долученої до матеріалів справи відповіді (із додатками) на адвокатський запит, викладеної у листі Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони, вбачається, що позивач визнає, що підписаний з його сторони примірник оригіналу договору відповідачу не передавався. Доказів, які б спростовували факт відсутності інформації про направлення (передачу) відповідачу підписаного з боку позивача примірника спірного договору, позивач також не надав;
		(3) до відповіді на адвокатський запит  та до суду  позивач надав різні по змісту примірники проєкту договору, зокрема до відповіді на адвокатський запит було додано додаток, який стосується іншого контрагента;
		(4) наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору, передбачених Інструкцією, із п`яти обов`язкових погоджень, передбачених Інструкцією, відсутні три, а два наявних містять зауваження та виконані із порушенням - без зазначення дати візування та найменування посади особи, яка здійснює візування, а також відсутні відомості про погодження додатків до договору;
		(5) наявні порушення процедури погодження проєкту договору не є простою формальністю та мають істотне значення для встановлення всіх дійсних обставин укладання спірного договору, оскільки відповідно до вимог Інструкції проєкт договору подається на підпис уповноваженої особи виключно після отримання всіх передбачених погоджень;
		(6) наведені обставини у сукупності свідчать про те, що проєкт спірного договору не міг бути переданий на підпис уповноваженої особи в силу прямої заборони та, відповідно, не міг бути переданий відповідачеві для виконання;
		(7) висновки Верховного Суду, на неврахування яких вказує скаржник, були враховані у повній мірі апеляційним судом, який встановив, що позивач не надав доказів того, що відповідач був проінформований про підписання з боку позивача спірного договору та отримав від позивача підписаний примірник, а також доказів того, що сторони вчинили будь-які фактичні дії щодо його виконання (відвантажили товари, надали послуги, виконали роботи, сплатили відповідну суму грошей тощо);
		(8) лист відповідача щодо авансування договору, з яким він звернувся до позивача, із вимогою здійснити попередню оплату за договором та надав рахунок на оплату, в якому зазначив відомості, які відповідають умовам договору та мають посилання на номер, дату договору та позначку щодо поставки товару до 24.12.2022, не може спростувати недотримання сторонами порядку укладення договору поставки, а також не свідчить про здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем;
		(9) відповідач не заперечує факт підписання ним примірника договору, а заперечує факт отримання підписаного з боку Міноборони примірника договору, як і заперечує взагалі факт обізнаності про те, що договір було підписано позивачем;
		(10) погодження щодо усіх істотних умов договору можливо лише якщо одна сторона проінформувала іншу про те, що вона підписала договір і направила підписаний зі свого боку примірник договору іншій стороні;
		(11) позивач не надав доказів оприлюднення звіту про спірний договір, укладений без використання електронної системи закупівель, в порядку та строк, що передбачені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі", що додатково свідчить про те, що спірний договір не є укладеним;
		(12) враховуючи відсторонення та подальше звільнення підписанта спірного договору з боку Міноборони, досить вірогідним є те, що подальша передача на виконання договору (в тому числі і направлення підписаного примірника відповідачеві) не відбувалася, особливо враховуючи те, що позивач не надав доказів реєстрації спірного договору в системі електронного документообороту та відсутності належного погодження проєкту договору у відповідності до вимог Інструкції;
		(13) умова та строк виконання зобов`язання щодо оплати товару не є погодженими, відповідно відповідач мав право вимагати виконання зобов`язання з оплати товару у будь-який час за правилами частини другої статті 530 ЦК, а позивач повинен був виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги;
		(14) обов`язку відповідача (постачальника) здійснити поставку товару кореспондує обов`язок відповідача (покупця) оплатити товар.
		5.Позиція Верховного Суду
		5.1.Спір у цій справі стосується питання щодо стягнення з відповідача 3 024 462,17 грн пені за непоставку товару за договором від 08.12.2022 №286/1/22/98, який, за висновками апеляційного суду, з якими не погоджується скаржник, є неукладеним, так як позивач не надав доказів, які б свідчили про (1) наявність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору, передбачених Інструкцією, (2) направлення/передачу підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, (3) реєстрацію  договору в системі електронного документообігу, а також (4) здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем.
		5.2.Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		5.3.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК).
		5.4.Частиною 2 статті 11 ЦК передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		5.5.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК)
		5.6.Відповідно до статей 6,  627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		5.7.Згідно з частиною першою статті 628  ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		5.8.Нормами частини 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		5.9.У статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК) деталізовано істотні умови господарського договору, зокрема,  частинами першою, третьою та четвертою визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
		5.10.Згідно з частиною першою статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		5.11.Частинами першою, другою статті 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		5.12.Укладення договору - це процес погодження сторонами всіх його умов, що є істотними для його реалізації. Він передбачає і надання своєї пропозиції, і прийняття пропозиції іншої сторони (якщо це не договір приєднання). Договір, як правило, складається у формі єдиного документа.
		5.13.За загальним правилом при укладенні договору в обов`язковому порядку має бути наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) - прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів.
		Щодо необхідності направлення (повернення) примірника оригіналу договору іншій стороні
		5.14.Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК).
		5.15.Відповідно до  статті 639 ЦК  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
		5.16.Згідно зі  статтею 640 ЦК  договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		5.17.Нормами  статті 641 ЦК визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
		5.18.Відповідно до статті 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. 
		5.19.Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №922/1246/21 зазначив, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це.
		Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.
		Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.
		Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
		Отже, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проєкту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.
		5.20.Як встановили суди попередніх інстанцій, матеріали справи містять долучену позивачем до позовної заяви копію договору №286/1/22/98 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.12.2022, (а.с.7-13, т.1), підписаного Міноборони як замовником та ТОВ "Джетлайн" як постачальником, а також скріпленого їх печатками.
		5.21.Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач неодноразово та послідовно стверджує, що договір поставки фактично не був укладений  між сторонами, так як після передачі підписаного з боку відповідача проєкту договору останнім так і не отримано від позивача підписаного з його сторони примірника оригіналу договору, не отримано попередньої оплати за договором та жоден з відповідальних виконавців зі сторони Міноборони так і не зв`язався з представниками відповідача, зокрема, не повідомив про те, що договір дійсно підписано.
		5.22.В контексті вказаного, апеляційний суд встановив, що зі змісту пунктів 10.1 та 10.3 цього договору вбачається, що він набирає чинності з дати підписання та підписується у двох примірниках, по одному для кожної сторони.
		5.23.Апеляційний суд також встановив, що листом від 15.06.2023 №286/3902 департамент ресурсного забезпечення Міноборони (а.с.166, т.1) на адвокатський запит відповідача від 10.05.2023 №1/10-05 повідомив про відсутність інформації про направлення (передачу) ТОВ "Джетлайн" підписаного з боку Міноборони примірника договору від 08.12.2022 №286/1/22/98.
		5.24.Суд встановив, що до листа надано проєкт договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) з додатками (а.с.167-173, 175-178 т.1), який відрізняється від наявного в матеріалах справи; лист Міноборони департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів від 22.11.2022 №286/4900 (а.с.179, т.1), відповідно до якого проєкт договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1) з ТОВ "Джетлайн" на суму 432  066  024 грн на 11 арк. було направлено на розгляд та погодження до департаменту фінансів Міноборони; директорату економічного аналізу і планування Міноборони; департаменту внутрішнього аудиту Міноборони.
		5.25.Твердження позивача (скаржника) про те, що врахована апеляційним судом відповідь департаменту ресурсного забезпечення Міноборони про відсутність інформації про направлення ТОВ "Джетлайн" підписаного з боку Міноборони примірника договору не підтверджує факт ненадання відповідачу примірника договору, а лише констатує відсутність зафіксованої інформації про направлення примірника договору, Верховний Суд відхиляє, адже позивач належними та допустимими доказами не довів, а суди не встановили обставин про направлення (передачу) відповідачу підписаного зі сторони Міноборони примірника оригіналу договору.
		5.26.Крім цього Верховний Суд зазначає, що  такі доводи скаржника не обґрунтовані належним чином підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною третьою статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК), та по суті зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлених ним обставин справи, необхідності переоцінки вказаних доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		5.27.Доводи скаржника про те, що у зв`язку зі зміною структури департаменту були допущені помилки та направлено на адвокатський запит відповідача проєкт договору та деякі документи, що не стосуються правовідносин між позивачем та відповідачем, апеляційний суд правильно відхилив, так як позивач не надав інших доказів (документів), які б відповідали спірним правовідносинам, зокрема, підтверджували  (1) направлення (передачу) відповідачу підписаного  позивачем примірника договору та (2) доводи позивача (скаржника) стосовно обізнаності відповідача про дійсне підписання позивачем надісланого йому проєкту договору та, відповідно, про завершення процедури укладення такого договору.
		5.28.Отже, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами, а суди попередніх інстанцій не встановили обставин передачі (направлення) відповідачу підписаного зі сторони позивача примірника оригіналу договору, відсутні підстави стверджувати, що  позивач підтвердив прийняття ним пропозиції ТОВ "Джетлайн" щодо укладення такого договору відповідно до частини другої статті 638 ЦК шляхом підписання такого договору та повернення підписаного з його сторони примірника оригіналу договору відповідачу.
		Щодо доводів скаржника про укладення договору шляхом вчинення дій на його виконання
		5.29.Як зазначалось, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.10.2018 у справ №922/189/18, від 30.08.2022 у справі №918/772/21, від 02.08.2022 у справі №922/3303/21.
		5.30.Верховний Суд враховує, що у наведених постановах Верховного Суду, а також  постановах від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц, від 23.06.2022 у справі №917/1951/19, викладено правові висновки, які врахував апеляційний суд,  про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
		5.31.Проте, за оцінкою апеляційного суду, лист відповідача від 08.12.2022 №0812/1 щодо авансування договору від 08.12.2022 №286/1/22/98, з яким він звернувся до позивача із вимогою здійснити попередню оплату за договором та надав рахунок на оплату  від 08.12.2022 №121 (а.с.73-74, т.1), в якому зазначив відомості, які відповідають умовам договору та мають посилання на номер, дату договору та позначку щодо поставки товару до 24.12.2022, не може спростувати недотримання сторонами порядку укладення договору поставки, а також свідчити про здійснення відповідачем будь-яких дій направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем. Також колегія суддів звертає увагу на те, що судами встановлено, що такий лист датовано однією датою з договором, і позивачем не доводилось, що його фактично направлено після підписання договору та направлення його (договору) копії відповідачеві, як і не доведено фактичної дати підписання договору позивачем, тобто не встановлено дату укладення договору. При цьому, враховуючи умови договору, що саме позивач приймає рішення про здійснення передоплати, є логічним, що такий лист направлявся одночасно з офертою з метою пришвидшення прийняття позивачем такого рішення, або з метою усвідомлення позиції позивача щодо нездійснення передооплати. 
		5.32.Верховний Суд також виходить із того, що відповідні доводи скаржника про те, що сам факт існування такого листа свідчить про обізнаність відповідача про укладення договору та вчинення останнім дій на його виконання: по-перше, спростовуються вищенаведеним, а саме тим що дати договору та листа співпадають, а отже не доводять обставини його направлення після підписання позивачем договору; по-друге, не обґрунтовані належним чином підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною третьою статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК), та по суті зводяться до незгоди з оцінкою апеляційного суду доказів стосовно встановлених ним обставин справи, необхідності переоцінки доказів, а саме щодо згаданого листа, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		5.33.Верховний Суд враховує, що у зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваною постановою апеляційного суду не міститься протилежного правового висновку стосовно того, що фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Застосування судом норм права у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.
		Щодо доводів скаржника в частині погоджень проєкту договору, передбачених Інструкцією
		5.34.Процедура підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку та зберігання договорів, угод, державних контрактів, що укладаються від імені Міноборони (далі - договори), а також порядок контролю за виконанням таких договорів визначає Інструкція з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені Міноборони, яка затверджена наказом Міноборони від 29.12.2020 №500 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міністерстві оборони України ".
		5.35.Згідно з пунктом 2.6 Інструкції підготовлений у структурному підрозділі проєкт договору та всі додатки до нього обов`язково погоджуються (візуються) керівниками фінансово-економічної та юридичної служб структурного підрозділу (за наявності). Кожна сторінка підготовленого у структурному підрозділі проєкту договору та всі додатки до нього погоджуються (візуються):
		- керівником підрозділу, відповідального за предмет договору, яким на звороті останнього аркуша проєкту договору проставляється запис щодо правильності встановлення та застосування цін та обсягів товарів, робіт чи послуг;
		- керівником фінансового органу структурного підрозділу (за наявності), яким на звороті останнього аркуша проєкту договору проставляється запис, що підтверджує забезпеченість договору бюджетними асигнуваннями на відповідний рік та правильність порядку розрахунків за ним;
		- керівником юридичного органу структурного підрозділу (за наявності).
		5.36.Відповідно до пунктів 2.7, 2.8, 2.10, 2.11 Інструкції проєкт договору подається до департаменту внутрішнього аудиту Міноборони для здійснення моніторингу оцінки ризиків та надання консультацій (за потреби). Проєкт договору, умовами якого передбачено витрачання бюджетних коштів, разом з усіма додатками подається для погодження до департаменту фінансів Міноборони у частині дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи і послуги та наявності бюджетних асигнувань.
		Проєкт договору, умовами якого передбачається надходження коштів до бюджету, разом з усіма додатками подається для погодження до департаменту фінансів Міноборони у частині дотримання порядку проведення розрахунків за договором, перевірки банківських реквізитів.
		Проєкт договору із додатками надсилається для погодження в межах компетенції до директорату економічного аналізу і планування Міноборони.
		Проєкти договорів разом із додатками та матеріалами погодження невідкладно подаються керівником структурного підрозділу для проведення юридичної експертизи до департаменту юридичного забезпечення Міноборони, де вони перевіряються на відповідність чинному законодавству України.
		Результати розгляду оформлюються шляхом візування уповноваженою на це посадовою особою. Віза включає: надпис "погоджено" або "не погоджено", особистий підпис, ініціал імені та прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням найменування посади цієї особи (зауваження і пропозиції до проєкту договору викладаються на окремому аркуші або на зворотному боці останнього аркуша проєкту договору). Візування проєктів договорів разом із додатками в департаменті юридичного забезпечення Міноборони здійснюється за наявності погоджень, передбачених пунктами 2.6-2.10 цієї Інструкції, протягом 2 робочих днів з моменту їх надходження.
		5.37.Пунктом 2.12 Інструкції визначено, що погодження проєктів договорів із додатками здійснюється в установленому порядку в системі електронного документообігу за винятком проєктів, що містять інформацію з обмеженим доступом. Погодження проєктів договорів з додатками, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснюється в установленому порядку в паперовій формі. У разі об`єктивної потреби допускається погодження в паперовій формі проєктів договорів з додатками, що не містять інформації з обмеженим доступом.
		5.38.Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції договори, стороною в яких виступає Міноборони, укладаються в письмовій формі. Залежно від кількості сторін договору визначається кількість оригіналів примірників договору. Після отримання погоджень, зазначених у розділі 2 цієї Інструкції, проєкт договору з додатками подається розробником у встановленому порядку на підпис особі, що має повноваження на його підписання від імені Міноборони.
		5.39.Згідно з пунктом 3.4 Інструкції забороняється подавати на підпис проєкти договорів та додатків до них без погодження та проведення попереднього моніторингу з посадовими (службовими) особами, зазначеними в розділі 2 цієї Інструкції.
		5.40.Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що після підписання договору уповноваженою особою, зазначеною в пункті 3.2 цієї Інструкції, та скріплення його гербовою печаткою Міноборони договір підлягає реєстрації структурним підрозділом, що є розробником договору та на який покладено завдання щодо його супроводження в системі електронного документообігу (СЕДО) відповідно до вимог Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міноборони та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №370 від 26.07.2018, згідно з номенклатурою справ.
		5.41.Як встановив апеляційний суд, на підставі долученого до  листа департаменту ресурсного забезпечення Міноборони від 15.06.2023 №286/3902 на адвокатський запит відповідача від 10.05.2023 №1/10-05 листа Міноборони департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів від 22.11.2022 №286/4900 (а.с.179, т.1), проєкт договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1), з ТОВ "Джетлайн" на суму 432  066  024 грн на 11 арк було направлено на розгляд та погодження до департаменту фінансів Міноборони; директорату економічного аналізу і планування Міноборони; департаменту внутрішнього аудиту Міноборони.
		5.42.Листом від 24.11.2022 №248/5304 (а.с.180, т.1) департамент фінансів Міноборони (Вітвіцький Р.А.) надав відповідь, що порядок здійснення розрахунків проєктів договорів необхідно привести у відповідності до вимог постанови КМУ №1070 від 04.12.2019 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", а тому проєкт договору повертається на доопрацювання. Крім цього зазначив, що проєкт договору подано всупереч вимогам наказу Міноборони №500 від 29.12.2020 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міноборони", зокрема відсутні записи щодо правильності встановлення та застосування цін та обсягів товарів, робіт чи послуг відповідальної особи за предмет договору.
		5.43.Листом від 24.11.2022 №234/2581 (а.с.181, т.1) департамент внутрішнього аудиту Міноборони (Макарчук В.) зазначив, що рішення стосовно укладення договорів та додаткових угод до них є управлінським та до департаменту не належить. Вказавши, що департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони визначено ризики з імовірністю виникнення "середня", оскільки в системі youcontrol відсутня інформація про наявні податкові зобов`язання підприємства перед державним бюджетом у 2022 році; умовами договору передбачена попередня оплата у розмірі 100% від ціни договору з терміном постачання до 30 днів, що створює  ризики невиконання умов договору в частині своєчасного постачання продукції, а також несвоєчасного звітування за отриману попередню оплату.
		5.44.Листом №424/1014 від 25.11.2022 директорат економічного аналізу і планування Міноборони (а.с.182, т.1) надав відповідь на інший лист (№ 286/9/4900 від 22.11.2022) стосовно інших правовідносин.
		5.45.Крім цього, апеляційний суд встановив, що наданий до матеріалів справи, як додаток до договору без номеру, аркуш (а.с.174 т.1), підписаний начальником відділу організації постачання пально-мастильних матеріалів управління виконання договорів департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Самойленко О.В.; забезпечення договору бюджетними асигнуваннями на 2022 рік (правильність порядку розрахунків за ним підтверджую) - начальником управління контролінгу департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Гриценко М.С.; оцінка ймовірності виникнення ризиків - "середня" - менеджер внутрішнього контролю департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Гриценко М.С., - не містять дати підписання, що, як вже зазначалось вище у цій постанові, не підтверджує дати його укладення.
		5.46.Враховуючи наведений в Інструкції порядок укладення та затвердження проєктів договорів, встановлені обставини щодо листування всередині структур позивача щодо затвердження проєкту договору, відсутність доказів врахування зауважень, зокрема департаменту фінансів Міноборони до проєкту договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), і його подальшого погодження позивачем, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про наявність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору поставки, передбачених Інструкцією, апеляційний суд обґрунтовано виснував, що  проєкт договору відповідно до положень 3.4 Інструкції не міг подаватися на підпис уповноваженій особі (у цьому випадку ОСОБА_1 ) без погодження та проведення його попереднього моніторингу посадовими особами.
		5.47.Крім цього, апеляційний суд врахував, що позивач не надав доказів направлення/передачі підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, а також реєстрації його в системі електронного документообігу (п.4.1 Інструкції).
		5.48.Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, скаржник стверджує про безпідставне застосування апеляційним судом вищезгаданої Інструкції, вказуючи на те, що внутрішнє погодження проекту договору ніяким чином не впливає на договірні відносини, що склались між позивачем і відповідачем у розумінні цивільного і господарського законодавства.
		5.49.Верховний Суд не вважає такі доводи скаржника слушними, адже хоча відповідна Інструкція, зокрема, в частині вищенаведених положень, не встановлює будь-яких дисциплін для відповідача, та визначає чіткий та послідовний порядок погодження проєктів договорів в Міноборони, виконання якого надає підстави для подання проєкту такого договору на підпис уповноваженій особі позивача, тобто унормовує внутрішню дисципліну поведінки позивача, проте ненадання доказів дотримання такого порядку погодження проєкту договору, зокрема, за умов заперечення за обставин цієї справи відповідачем факту укладення договору через відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували повернення відповідачу підписаного зі сторони позивача примірника оригіналу договору, може бути додатковою підставою для висновку про недоведення позивачем обставин надання такого проєкту договору на підпис уповноваженій особі позивача, та, як наслідок, для направлення (передачі) відповідачу підписаного зі сторони позивача (після проходженням всієї процедури погодження) примірника оригіналу договору. Встановлені апеляційним судом в цій частині обставини щодо порушення процедури погодження проєкту договору не є простою формальністю та мають істотне значення для встановлення всіх дійсних обставин укладання договору, зокрема дотримання позивачем процедури  погодження проєкту такого договору. 
		5.50.Тобто, врахування апеляційним судом вказаної Інструкції обумовлено насамперед необхідністю встановлення обставин щодо вчинення позивачем дій (здійснення внутрішніх погоджень), які б могли мати наслідком надання проєкту відповідного договору на підпис уповноваженій особі позивача та подальше направлення (передачу) підписаного примірника договору відповідачу, який відповідні обставини заперечує, а позивач іншими належними та допустимими доказами їх не доводить.
		5.51.Стверджуючи про те, що на момент підписання договору уповноваженим представником Міноборони договір містив визначені Інструкцією погодження та був підписаний відповідачем, про що свідчать відповідні візи на сторінках примірника оригіналу договору, скаржник не спростовує належними та допустимими доказами, як не спростовує і встановлені апеляційним судом в цій частині обставини щодо недотримання відповідної процедури, зокрема з огляду на те, що позивач не доводить, що відповідні погодження (візи) та підписання уповноваженою особою позивача примірника договору було здійснено в дату, яка була зазначена відповідачем при підписанні ним договору, та яка б могла, в свою чергу, вважатися датою укладення такого договору, адже погодження (візування) та підписання примірника договору уповноваженою  особою і відповідні дати погодження та візування  позивач також не доводить.
		5.52.Крім цього, апеляційний суд врахував, що в договорі від 08.12.2022 №286/1/22/98 міститься посилання про те, що він укладається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275  (а.с.7, т.1), згідно з якою звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених цією постановою, та повідомлення про внесення змін до істотних умов таких договорів, що не були оприлюднені до 24.03.2023, оприлюднюються державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) (далі - державний замовник) в порядку та строк, що передбачені пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що визначена частиною п`ятою статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі" протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п`ятою статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі".
		5.53.Отже, у разі укладення договору без використання електронної системи закупівель Міноборони як замовник, для запровадження прозорості в оборонних закупівлях, повинно було оприлюднити звіт стосовно договору від 08.12.2022 №286/1/22/98 протягом 60 днів з 24.04.2023.
		5.54.Проте, як встановив апеляційний суд, матеріали справи не містять доказів оприлюднення звіту, що позивач не заперечив та не спростував належними та допустимими доказами.
		5.55.Зазначене з урахуванням всіх обставин справи, за висновками апеляційного суду, з якими погоджується Верховний Суд, унеможливлює покладення на відповідача відповідальності за невиконання обов`язків постачальника за проєктом договору поставки від 08.12.2022 №286/1/22/98, який не було погоджено в установленому порядку і за яким сторонами не вчинялись дії на його виконання.
		5.56.Таким чином, оскільки порядок укладення договору, визначений як нормами законодавства, підзаконними нормативними актами, так і умовами проєкту договору, апеляційний суд цілком обґрунтовано виснував, що встановлені обставини справи не дають змоги визнати такий договір поставки укладеним, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені за невиконання умов такого неукладеного договору.
		6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
		7. Розподіл судових витрат
		7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
		2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №910/6103/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                     С.В. Бакуліна
		 
		Судді                                                                                                 О.М. Баранець      
		 
		                                                                                                          О.Р. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...