Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/2714/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання.
Надіслано судом: 31.05.2024. Зареєстровано: 31.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 31.05.2024
Номер судового провадження: 1-кс/233/287/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024052380000177

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 233/2714/24    
		 
		 
		У Х В А Л А
		про застосуваннязапобіжного заходу 
		31 травня 2024 року                                м. Костянтинівка
		Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12024052380000177 від 08 травня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецька область, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який не працює та не навчається, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		30 травня 2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_5 .
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, що свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
		Копія клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують вручені підозрюваному ОСОБА_5 30 травня 2024 року о 08 год. 30 хв.
		Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Додав, що дійсно не прибув по виклику слідчого.
		Заслухавши прокурора, підозрюван ого, дослідивши додані до клопотання копії письмових доказів, слідчий суддя встановив наступне. 
		Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.263КК України 08 травня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052380000177.
		23 травня 2024 року о 12 год. 20 хв. ОСОБА_5 вручена письмова підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за таких обставин: приблизно в середині квітня 2024 року, у денний час доби, більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , проходячи біля гаражів напроти будинку АДРЕСА_2 , побачив чорний полімерний пакет, оглянувши який виявив всередині два корпуси гранат Ф-1, один запал типу УЗРГМ та один запал типу УЗРГМ-2. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання вибухових речовин. Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що виявлені ним предмети є вибуховими речовинами придбання, зберігання і носіння яких без відповідного дозволу є незаконним, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 12.10.1992 № 576 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 (зі змінами), ОСОБА_5 підняв полімерний пакет, в якому находились два корпуси гранат Ф-1, один запал типу УЗРГМ та один запал типу УЗРГМ-2, щоб перенести за місцем свого мешкання, тим самим здійснив незаконне придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
		В цей же день та час, ОСОБА_5 , придбані при вищевказаних обставинах вибухові речовини, діючи незаконно, умисно переніс в руках за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив незаконне носіння вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, після чого поклав їх у зальній кімнаті зазначеної квартири за диваном, почавши тим самим незаконно, умисно зберігати бойові припаси без передбаченого законом дозволу до моменту викриття його дій працівниками поліції, а саме до 08 травня 2024 року
		08 травня 2024 року, в період часу з 12 год. 54 хв. до 13 год. 10 хв., під час проведення у встановленому законом порядку огляду місця квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , у зальній за диваном виявлено та вилучено: 
		-корпуси оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (2 од.) виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною. Корпус гранати Ф-1 (окремо без запала) до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даних корпусів гранат, вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам;
		-засоби підриву (засоби детонування) уніфіковані запали ручної гранати модернізовані дистанційної дії типу УЗРГМ (1од.), УЗРГМ-2 (1од.), виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною. Запали типу УЗРГМ та УЗРГМ-2 (окремо без спорядженого корпусу гранати) до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження детонаторів даних запалів вибуховими речовинами групи ініціюючих та групи бризантних.
		У конструкційному поєднанні запали типу УЗРГМ (УЗРГМ) (2 од.) та корпуси гранат Ф-1 (2 од.), а саме запали приєднані (вкручені) до корпусів гранат є оборонними осколковими ручними гранатами типу Ф-1 (2од.). Дані гранати призначені для ураження живої сили противника, відповідно відносяться до бойових припасів.
		Тим самим, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися в придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, порушив вимоги «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 (зі змінами), а також вимоги Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», відповідно до положень якої (додаток № 1) вказані вище вибухові речовини відносяться до видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, та не є предметами, щодо яких може бути надано дозвіл МВС України, а тому доступ до цих предметів сторонніх осіб є значною загрозою інтересам держави та безпеки громадян.
		Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		Згідно з ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно зі ст.179КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
		Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263КК України підтверджується долученими до клопотання: 
		-протоколом огляду місця події від 08.05.2024 відповідно до якого проведеного огляд місця події за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого в присутності понятих за диваном у спальній кімнаті виявлено та вилучено два корпуси гранати Ф-1, один запал УЗРГМ та один запал УЗРГМ-2;
		-- протоколом огляду місця події від 08 травня 2024 року відповідно до якого проведено огляд на ділянці місцевості де зі слів ОСОБА_5 останній знайшов вибухові речовини; 
		-висновком експерта від 20.05.2024 № СЕ-19/105-24/3360-ВТХ за результатом судової вибухово-технічної експертизи відповідно до якого надані на дослідження предмети є корпусами оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (2 од.) виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною. Корпус гранати Ф-1 (окремо без запала) до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження даних корпусів гранат, вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам. Засоби підриву (засоби детонування) уніфіковані запали ручної гранати модернізовані дистанційної дії типу УЗРГМ (1од.), УЗРГМ-2 (1од.), виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною. Запали типу УЗРГМ та УЗРГМ-2 (окремо без спорядженого корпусу гранати) до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). Конструктивно передбачено спорядження детонаторів даних запалів вибуховими речовинами групи ініціюючих та групи бризантних. У конструкційному поєднанні запали типу УЗРГМ (УЗРГМ) (2 од.) та корпуси гранат Ф-1 (2 од.), а саме запали приєднані (вкручені) до корпусів гранат, являються оборонними осколковими ручними гранатами типу Ф-1 (2од.). Дані гранати призначені для ураження живої сили противника, відповідно відносяться до бойових припасів;
		-протоколами допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно до яких останні пояснили, що були присутніми в якості понятих під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 та в їх присутності у громадянина ОСОБА_5 виявлено вибухові предмети;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 який розповів, що його знайомий ОСОБА_5 під час розпиття спиртних напоїв повідомив йому, що знайшов на вулиці пакет з вибуховими речовинами та приніс його додому;
		-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 відповідно до якого останній на місці події розказав та показав за який обставин ОСОБА_5 демонстрував йому знайдені ним вибухові предмети;
		-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 23 травня 2024 року відповідно до якого останній розповів де і коли знайшов пакет з вибуховими предметами, як приніс його до місця свого проживання та де зберігав;
		З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
		Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст. 177 КПК України.
		При дослідженні ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину покарання за який передбачено від 3 до 7 років позбавлення волі. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. З метою нівелювання ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
		Слідчий суддя вважає, що існують ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. 
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризику, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст.177КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
		На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України є найбільш м`яким запобіжним заходом та забезпечить належне виконання ним обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177КПК України.
		При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України та зобов`язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, оскільки виконання саме цих обов`язків забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного.
		Керуючись ст. 176-179, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Задовольнити клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12024052380000177 від 08 травня 2024 року стосовно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 23 липня 2024 року та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 , негайно, після її оголошення. 
		Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого ОСОБА_4 .
		Ухвала щодо застосуванню запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...