Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/14/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оспорювання рішень міжнародних арбітражів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2024.
Дата набрання законної сили: 30.05.2024
Номер судового провадження: 61-5675ав24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 травня 2024 року
		м. Київ
		справа № 824/14/24
		провадження № 61-5675ав24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Романенко О. Ю.,
		учасники справи:
		стягувач - приватне підприємство Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща),
		боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Україна),
		за участю:
		представника  ФОП ОСОБА_1 - адвоката Письменної Н. В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду 
		(м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) справу за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року у справі № 347/2022 за позовом приватного підприємства Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Україна) про стягнення 86 000,00 євро завданих збитків, а також витрат на адвокатські послуги та витрат по сплаті арбітражного збору, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Письменна Наталя Володимирівна, на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Приходька К. П. від 15 березня 2024 року.
		 
		Зміст заявлених вимог
		1.           У лютому 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при 
		Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року у справі № 347/2022 за позовом ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) до ФОП  ОСОБА_1 (Україна) про стягнення 86 000,00 євро завданих збитків, а також витрат на адвокатські послуги та витрат по сплаті арбітражного збору. 
		2.           На обґрунтування поданої заяви заявник зазначав, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року стягнуто з нього на користь ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) 86 000,00 євро завданих збитків та 
		4 338,78 євро витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 90 338,78 євро.
		3.           Вважав зазначене рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки спір не міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, а арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
		4.           Посилався на те, що сторонами у справі було укладено два окремі правочини, на підставі яких виникли права та обов`язки обох сторін, а саме: договір №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня             2022 року та разовий договір-заявка №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року.
		5.           Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України при ухваленні оскаржуваного рішення помилково вважав, що слід керуватися положеннями договору транспортного експедирування 
		від 17 жовтня 2022 року №EUR/17/10/2022 та передбаченим у ньому арбітражним застереженням (пункт 7.3 розділу 7 «Порядок врегулювання спорів»), не урахувавши, що спірні відносини стосуються виконання іншого правочину, а саме разового договору-заявки №234146.
		6.           Зазначав, що у договорі транспортного експедирування №EUR/17/10/2022 передбачено лише суть та мету співпраці, а також визначено механізм переходу до надання послуги - згідно з деталями у кожній окремій заявці. Тоді як разовий договір-заявка №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 
		2022 року є окремим правочином, який належним чином укладений повноважними сторонами та має необхідні елементи оформлення, а матеріали справи містять відомості про визнання обома сторонами юридичної правомочності цього договору.
		7.           Вважає, що виключно разовий договір-заявка №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року та своїм предметом прямо пов`язаний зі змістом контракту №0209 і обставинами, про які позивач зазначив у своєму позові. Лише зазначений договір-заявка породжує для сторін спору певні права і обов`язки та може виступати джерелом права вимоги належного виконання положень такого договору контрагентом або підставою для захисту порушеного права.
		8.           Висновки Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо можливої пов`язаності вказаних правочинів чи похідного характеру одного з них від предмету іншого вважає помилковими.
		9.           Оскільки разовий договір-заявка №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року, який регулює відносини між сторонами, не містить арбітражного застереження та посилання на документ, який би містив арбітражне застереження, Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не мав повноважень розглядати справу за позовом ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща).
		10.        Крім того, посилався на порушення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України засадничих принципів процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме принципів диспозитивності та змагальності судового процесу, ухвалення оскарженого судового рішення на підставі неналежних доказів.
		11.        Зазначав, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би доводив будь-яку пов`язаність мети та предмету договору №EUR/17/10/2022 з необхідністю виконання перевезення придбаної продукції за контрактом №0209 від 02 вересня 2022 року. Судом не було надано належної правової оцінки наявності всіх складових для настання відповідальності за порушення норм чи положень та відшкодування збитків. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів понесення позивачем збитку (підтвердження факту сплати на користь виробника коштів саме за партію товару, перевезення якого організовував відповідач).
		12.        Ураховуючи наведене, ФОП ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року у справі №347/2022 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) в повному обсязі.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		13.        Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року, ухваленого у справі № 347/2022, відмовлено.
		14.        Ухвала суду першої інстанції мотивована недоведеністю доводів заявника про те, що рішення арбітражного суду суперечить публічного порядку України. Зауважено, що обґрунтування доводів заявника щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України фактично зводиться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального права, переоцінки доказів та до перегляду спору по суті, що є процесуально неприпустимим. Обставини щодо пов`язаності мети та предмету договору № EUR/17/10/2022 з необхідністю виконання перевезення придбаної продукції за контрактом № 0209 від 02 вересня 2022 року були предметом розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та їм надана відповідна правова оцінка.
		Узагальнені доводи апеляційної скарги та її рух у суді апеляційної інстанції
		15.        28 березня 2024 року ФОП ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Письменна Н. В., подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви. 
		16.        18 квітня 2024 року апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 разом з матеріалами цивільної справи № 824/14/21 надійшла на розгляд до Верховного Суду.
		17.        На обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції помилково вважав, що спірні правовідносини виникли на підставі положень договору транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року №EUR/17/10/2022, не врахував, що організацію перевезення вантажу було узгоджено у разовому договорі-заявці                 № 34146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року. Лише зазначений договір-заявка породжує для сторін певні права та обов`язки, а також може виступати підставою для захисту порушеного права. Водночас, разовий договір-заявка № 234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня  2022 року не містить арбітражного застереження, у зв`язку з чим Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не мав повноважень розглядати справу за позовом ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща).
		18.        Крім того, вважає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено доводи щодо порушення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України засадничих принципів матеріального та процесуального права, які є частиною публічного порядку України.
		19.        Зауважує, що положення статті 614 ЦК України встановлює, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу бо необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені положення кореспондуються також з приписами статті 1166 ЦК України.
		20.        Пунктом 5.11 договору №№EUR/17/10/2022 перебачено, що експедитор несе відповідальність лише за винне порушення вимог чинного законодавства та умов цього договору без відшкодування збитків, а не отриманого прибутку. Вважає, що він вчинив усі залежні від нього дії аби перешкодити зникненню товару, а матеріали справи не містять будь-яких достовірних та належних доказів його винної чи явно шкідливої діяльності, причинно-наслідкового зв`язку між його діями та ймовірними збитками.
		21.        Також вважає, що у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитку: первинних документів, які б підтверджували сплату на користь виробника 86 000,00 євро саме за партію, перевезення якої організовував він. Надані позивачем докази вважає неналежними.
		22.        Крім того, зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до прийнятті рішення у кримінальному провадженні. Акцентує увагу на тому, що за його заявою по факту протиправного заволодіння групою невідомих осіб вантажем, який належав позивачу, було відкрито кримінальне провадження 
		№ 12022250310002522 від 26 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022250310002522 складений відносно ОСОБА_2 , кримінальне провадження передано на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва (справа № 755/6978/23). Вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення кримінальної справи № 755/6978/23.
		23.        Додатково зазначає про понесення витрат на професійну правничу допомогу.
		24.        У судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Письменна Н. В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити апеляційну скаргу. Вважала, що вина ФОП ОСОБА_1 у втраті товару відсутня, а сторони при організації цього перевезення не узгоджували передачу спорів на розгляд міжнародного комерційного арбітражу. Також повідомила, що ФОП ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні                                     № 12022250310002522.
		Рух апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції
		25.        Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Письменна Н. В., на ухвалу Київського апеляційного суду 
		від 15 березня 2024 року.
		26.        Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні 30 травня 
		2024 року о 10:00 годині, про що повідомлено учасників справи.
		Відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
		Фактичні обставини справи
		27.        Рішенням Міжнародного арбітражного комерційного суду при 
		Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року у справі №347/2022 за позовом ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) до 
		ФОП ОСОБА_1 про стягнення 86 000,00 євро завданих збитків, а також витрат на адвокатські послуги та витрат по сплаті арбітражного збору, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
		28.        Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) 86 000,00 євро завданих збитків та 
		4 338,78 євро витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 90 338,78 євро. Повернуто позивачу надмірно сплачений арбітражний збір у сумі 324,02 євро.
		29.        Компетенція Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України розглядати спір ґрунтується на арбітражному застереженні, яке міститься у розділі 7 «Порядок врегулювання спорів» договору транспортного експедирування №EUR/17/10/2022, укладеного сторонами 
		17 жовтня 2022 року.
		30.        Згідно з пунктом 7.1 зазначеного договору, всі спори та суперечки, сторони вирішують шляхом переговорів.
		31.        Пунктом 7.2 договору передбачено, що якщо спір не можливо вирішити шляхом взаємних переговорів сторін, то такий спір має бути вирішений в арбітражному суді.
		32.        Відповідно до пункту 7.3 договору, арбітраж, включаючи винесення рішення, має проходити в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		33.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		34.        Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		35.        Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		36.        Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
		37.        Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
		38.        Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
		39.        Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
		40.        Конвенцією «Про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень» передбачено кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.
		41.        Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
		42.        Частиною першою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з             пунктами 2 та 3 цієї статті.
		43.        Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або 
		б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
		44.        Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
		45.        Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 13 січня 
		2022 року у справі № 824/87/21, від 26 січня 2023 року у справі № 824/253/21, 
		від 15 лютого 2024 року у справі № 824/85/23.
		46.        Рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
		47.        Згідно з статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
		48.        Тобто, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору.
		49.        Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 
		від 29 вересня 2023 року у справі № 347/2022, заявник посилався на те, що спір не підсудний міжнародному комерційному арбітражу та що зазначене арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
		50.        Судом першої інстанції встановлено, що правовою підставою для передачі спору на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України стало арбітражне застереження, що передбачене пунктом 7.3 розділу 7 «Порядок врегулювання спорів» договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року, укладеного між сторонами.
		51.        Заперечуючи проти наявності компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у вирішенні спору щодо стягнення на користь ПП Sebastian Urbanczyk Kudron Dairy (Республіка Польща) збитків, завданих внаслідок втрати вантажу (сир, 20т netto), 
		ФОП ОСОБА_1 зазначав, що спірні правовідносини врегульовані не договором №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 
		2022 року, а разовим договором-заявкою №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року, як окремим правочином, який не містить відповідного арбітражного застереження.
		52.        Проаналізувавши належним чином умови договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року, умови разового договору-заявки №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року, укладеного між одними і тими ж самими сторонами, а також мотиви оскаржуваного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України щодо правових підстав для розгляду спору, який виник між сторонами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість зазначених доводів ФОП ОСОБА_1 .
		53.        Колегія суддів зауважує, що у пункті 1.2 договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року сторони погодили, що конкретні умови кожного перевезення зазначаються сторонами у заявках, які після підписання сторонами є невід`ємними частинами цього договору.
		54.        Того ж дня між сторонами договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року було підписано разовий договір-заявку №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року (сир, 20т netto).
		55.        З огляду на мету правочину, зміст попередніх переговорів, усталену практику відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальшу поведінку сторін, текст типового договору, а також принцип «contra proferentem» (текст разового договору-заявки №234146 на організацію перевезення вантажу 
		від 17 жовтня 2022 року було запропоновано ФОП ОСОБА_1 ), висновок Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про пов`язаність зазначених правочинів, укладення разового 
		договору-заявки №234146 на організацію перевезення вантажу від 17 жовтня 2022 року на виконання умов договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року є законним та обґрунтованим.
		56.        Доводи апеляційної скарги про відсутність відповідного арбітражного застереження щодо передачі спору на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, з огляду на положення розділу 7 договору №EUR/17/10/2022 транспортного експедирування від 17 жовтня 2022 року є безпідставними.
		57.        Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення арбітражного суду у зв`язку з порушенням публічного порядку України.
		58.        Стаття 459 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під «публічним порядком».
		59.        У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
		60.        Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.
		61.        Об`єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
		62.        Враховуючи вищенаведене, посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли арбітражне рішення суперечить основам правопорядку держави.
		63.        Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі № 761/46285/16, від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19.
		64.        Судом першої інстанції правильно зазначено, що обґрунтування заявника щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору і, зокрема, правильністю його вирішення по суті та не свідчить про порушення публічного порядку.
		65.        Посилання заявника на істотне, на його думку, порушення при ухваленні арбітражного рішення матеріальних та процесуальних норм, відсутність вини заявника у втраті вантажу, відсутності належних доказів понесення позивачем збитків у зв'язку з втратою вантажу не є підставами для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. 
		66.        Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України при ухваленні рішення від 29 вересня 2023 року у справі 
		№ 347/2022 було враховано всі заперечення відповідача 
		ФОП ОСОБА_1 та надано їм відповідну правову оцінку (пункт 34).
		67.        Колегія суддів зауважує, що застереження про порушення публічного порядку, як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.
		68.        Отже, остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин (Рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році). Таких надзвичайних обставин (пункт 1 (d)) цих Рекомендацій заявник не довів.
		69.        Застереження про порушення публічного порядку як підстави для скасування рішення арбітражного суду є механізмом, який закріпляє пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.
		70.        Тобто, правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя.
		71.        Колегія суддів погоджується з доводами заявника про те, що очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права може привести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оспорення рішення арбітражного суду. Разом з тим, рішення міжнародних комерційних арбітражів, якими вирішено питання, спір приватних господарських правовідносин шляхом встановлення обставин, які стосуються порядку виконання зобов`язання, які виникли між учасниками, не суперечать публічному порядку України.
		72.        У цій справі саме такий спір було вирішено Міжнародним комерційним арбітражним судом.
		73.        ФОП ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2023 року у справі № 347/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна. 
		74.        Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції, про те, що оскаржуване рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені цим рішенням, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору.
		75.        Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи № 755/6978/23, в якому ФОП ОСОБА_1 визнаний потерпілим
		76.        Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених в законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Суд не може послатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		77.        Підстави для зупинення провадження у справі про оскарження рішення міжнародного комерційного арбітражу передбачені частиною сьомою статті 457 ЦПК України, зокрема, у зв`язку з необхідністю надати третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу можливість відновити третейський, арбітражний розгляд або вжити інших дій, які на розсуд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу можуть усунути підстави для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
		78.        Водночас, колегія суддів наголошує, що під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
		79.        Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		80.        Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 рокубез змін.
		81.        З урахуванням відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Письменна Н. В., судові витрати, понесені заявником у суді апеляційної інстанції, підлягають залишенню за ним.
		Керуючись статтями 24, 351, 368, 375, 381-384, 454, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Письменна Наталя Володимирівна, залишити без задоволення.
		2.           Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                       Є. В. Синельников
		 
		                                                                                                О. М. Осіян
		 
		                                                                                                В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...