Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/4465/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2024. Зареєстровано: 03.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2024.

Номер судового провадження: 2-о/592/104/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа№592/4465/24
		                                                               Провадження №2-о/592/104/24 
		                               
		РІШЕННЯ
		                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                
		23 травня 2024 року                                                                                        м.Суми        
		Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, 
		з участю учасника судового провадження:
		представника заявника - адвоката Служенко О.В., -
		у с т а н о в и в:
		Представник заявниці - адвокат Служенко О.В. звернулася до суду з зазначеною заявою та просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно, без участі батька, виховує та утримує дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Суми та є одинокою матір`ю.
		В обґрунтування заяви зазначає, що заявниця є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Суми, у зв`язку з військовою ситуацією в Україні, 09.03.2022 заявниця разом з дітьми виїхала до Словацької Республіки та 02.04.2022 у Посольстві України Словацької Республіки м. Братислава малолітні діти заявниці були зареєстровані в книзі записів актів громадянського стану про народження та після чого було видано відповідне свідоцтво. Батьками дітей записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 . Батько записаний на підставі ст.126 СК України. У зареєстрованому шлюбі заявниця не перебувала, у фактичних стосунках не перебувала та не перебуває. ОСОБА_2 наразі проживає у м. Братиславі, не бере участі у вихованні та утриманні дітей, зовсім не цікавиться їх життям. Після повернення в Україну, заявниця звернулася до ЦНАПУ з метою реєстрації малолітніх дітей, однак їй було відмовлено, оскільки не було надано згоду батька. Оскільки заявниця самостійно виховує своїх дітей та фактично є одинокою матір`ю, у неї виникає необхідність юридичної фіксації факту знаходження дітей на одноособовому утриманні з метою захисту прав дітей та уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування та іншого, а також при вирішення питань, пов`язаних із переміщенням дітей через кордон та реєстрацію без документального погодження батька.
		Ухвалою суду від 21.03.2024 заяву прийнято до розгляду, залучено у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , справа призначена до розгляду на 10:45 03.04.2024.
		Ухвалою суду 03.04.2024 зобов`язано Управління «Служба у справах дітей» СМР скласти акт обстеження житлово-побутових умов проживання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слухання справи відкладено на 11:00 23.05.2024.
		У судовому засідання 23.05.2024 представник заявника вимоги заяви підтримала та просила задовольнити із зазначених у заяві підстав, крім того допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є відповідно старшою будинку та сусідкою заявниці, суду показали що батька дітей не знають, ніколи не бачили, проживає без чоловіка, щоб до заявниці приходили чоловіки не бачили, заявницю близько не знають і вона їм не розповідала про подробиці сімейного життя.
		Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Статтею 315 ЦПК України передбачено розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до заяви копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.10,12).
		Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126, 133, 135 СК України (а.с.11, 13) відомості про батька записані відповідно до ст.126 СК України, тобто за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі.
		Згідно акту обстеження умов проживання від 22.05.2024 наданого Управлінням «Служба у справах дітей» Сумської міської ради , проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою проживають заявниця разом з дітьми та бабуся дітей, в квартирі створені належні умови для проживання дітей, заявниця перебуває у декретній відпустці по догляду за дітьми, самостійно займається утриманням та вихованням дітей, у вихованні дітей допомагає бабуся, батько дітей проживає в іншій раїні та доньок не бачить, не цікавиться їх здоров`ям, потребами, не надає матеріальної допомоги. Заявниця з батьком дітей офіційний шлюб не укладала, матеріальної та моральної підтримки не надає. Враховуючи що батько дітей не підтримує нормальних відносин з заявницею, у останньої можуть виникнути проблеми при вирішенні питань щодо дітей, які потребують згоди батька.
		Заявниця з метою реєстрації дітей за місцем мешкання зверталася до відповідних державних органів, однака їй було відмовлено, оскільки відсутня згода батька неповнолітньої дитини на її реєстацію (а.с. 14,15).
		У зв`язку з чим заявниця звертається до суду з зазначеною заявою та просить встановити факт самостійного, без участі батька, виховання та утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Суми та факт того, що вона є одинокою матір`ю.
		Так, згідно ч.6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
		Суд відзначає, що батьки мають рівні обов`язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою або шлюб між ними розірвано, а також незалежно від того, чи проживають батько чи мати разом з дітьми або окремо від дитини, що визначено ст. 141 Сімейного кодексу України.
		Згідно ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		Згідно ч.1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, в якій зазначено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця.
		Частиною 1 статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
		А тому, із вищесказаного слідує, що встановлення факту самостійного виховання неповнолітніх дітей можливе в ході вирішення питання про позбавлення одного з батьків батьківських прав та встановлення обставин невиконання одним із батьків батьківських обов`язків.
		Також, суд виходить із того, що суду не надано належних доказів на підтвердження обставин, наведених у заяві, зокрема щодо самостійного утримання та виховання дітей, оскільки долученими до заяви доказами не доведено що батько дітей не надає матеріальної допомоги чи іншим чином допомагає в утриманні заявниці.
		Суд критично відноситься до тверджень представника служби у справах дітей про самостійне виховання та утримання дітей заявницею наведених в акті обстеження умов проживання від 22.05.2024, оскільки вони ґрунтуються лише на поясненнях заявниці та не підтверджені жодними належними доказами.
		Також суд, критично відноситься і до показів свідків, які є сусідами заявника, оскільки останні не є особами які володіють відомостями про надання особі зокрема матеріальної чи іншої допомоги батьком дітей, а обізнані про ситуацію лише зі слів заявниці.
		Незважаючи на існування у батька обов`язку утримувати дітей, заявницею не надано суду жодних відомостей про його ухилення від такого обов`язку, не надано відомостей про стягнення аліментів в добровільному чи примусовому порядку або наявності заборгованості з їх сплати, а також не надано жодних відомостей про ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків.
		Надані представником заявниці скріншоти з месенджера не містять відомостей про відправників повідомлень, не є повним відтворенням діалогів. Навіть при допущенні, що відправником був батько дітей, вони не містять відомостей про його ухилення від обов`язку утримувати дітей, а навпаки, з повідомлень від 11.06.2023 та 25.06.2023 можна зробити висновок, що один з співрозмовників до цього надавав матеріальну допомогу іншому, 1,5 місяці тому бачив дітей та вимагає діалогу з іншим співрозмовником.
		Таким чином, доказів самостійного виховання та утримання заявницею малолітніх доньок без участі батька суду не надано та цей факт не підтверджено жодними доказами.
		Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
		Крім того згідно ст. 18-1 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
		Оскільки заявницею не доведено що вона виховує і утримує дитину сама, у свідоцтвах про народження дітей запис проведений не за вказівкою матері, відомостей про смерть батька дітей не надано, суд приходить до висновку, що заявницею також не доведено, що вона є одинокою матір`ю.
		Суд також не може врахувати доводи представника заявника про те, що встановлення факту самостійного виховання та того, що заявниця є одинокою матір`ю є єдиним способом реєстрації місця проживання дітей без згоди батька та подальшого захисту прав дітей, оскільки п. 17 Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженим постановою КМУ від 07.02.2022 № 265 визначено порядок реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років у разі ненадання одним із батьків згоди. Зокрема така згода не вимагається коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування. В той же час заявниця не просить визначити місце проживання дитини. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні заяви заявника щодо встановлення факту самостійного виховання дитини та що вона є одинокою матір`ю.
		Керуючись ст. 258,259,263-265,268, 293-294, 316,319 ЦПК України, 
		ухвалив:
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 31.05.2024.
		 
		Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .
		 
		Заінтересована особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, ЄДРПОУ 34743343, адреса м.Суми, вул. Харківська, 35.
		 
		Заінтересована особа: Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради, ЄДРПОУ 23823253, адреса м.Суми, вул. Британська, 21
		 
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 .                
		 
		Суддя                                                                                                Р.А. Онайко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...