Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/569/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2024. Зареєстровано: 04.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/302/96/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024078110000024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області 
		 
		Справа № 302/569/24 
		1-кп/302/96/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(у повному обсязі)
		 
		 
		 
		03.06.2024смт. Міжгір`я
		 
		 
		   Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 , 
		з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурор- ОСОБА_3 , 
		обвинувачений- ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12024078110000024 від 14.02.2024 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця с. Буковець Міжгірського (наданий час Хустського) району Закарпатської області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , одруженого, утримує одну малолітню дитину, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, паспорт гр. України ВР № 371844, виданий Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області 27.04.2009, РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов`язаного, на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, засіб мобільного зв`язку НОМЕР_2 , 
		-про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого статтею 122 ч.1 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		   13.02.2024 року, біля 19:30 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вулиці біля магазину П/П «Кулага», без назви та номера, що в АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин вступив у словесну сварку з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_3 , у ході якої, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно кулаком правої руки наніс потерпілому два удари по обличчю, в результаті чого згідно з висновком судово-медичної експертизи №19-м від 22.02.2024, спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носа зі зміщенням, носової кровотечі справа, викривлення переділки носа вліво з порушенням носового дихання, забійної рваної рани зовнішнього носа, що потягли за собою розлад здоров`я більше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середньої ступені тяжкості. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.2.2. 
		Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак сторонньої особи та по давності вкладаються в час події, яка мала місце 13.02.2024.  
		Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини визнав повністю, а також повністю визнав свою вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 122 ч.1 КК України і відмовився надати в суді покази.
		Потерпілий в судове засіданні не з`явився, будучи належно повідомленим за відомою адресою в справі судовою повісткою, яка отримана з відміткою пошти його дружиною. Письмових заяв про причини неявки потерпілий не подав, а також не подавав у справу цивільний позов. Суд, за згодою сторін кримінального провадження постановив розглянути справу за відсутності потерпілого, бо обвинувачений не оспорює обставини справи, визнав вину. Таке ґрунтується на положенні статті 325 КПК України.
		За згодою сторін кримінального провадження, роз`яснивши відповідні процесуальні наслідки, суд постановив визнати недоцільним з`ясування обставин і перевірку їх доказами, бо таке не оспорюється, тобто застосував положення ч.3 статті 349 КПК України.
		Оцінивши встановлене і позицію обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.1 статті 122 КК України і яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками :
		умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значу стійку втрату працездатності менш як на третину.
		За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню.
		Обираючи вид і розмір покарання, який альтернативно передбачений санкцією статті 122 ч.1 КК України, суд зважає на таке.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення, у стані алкогольного сп`яніння.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає розкаяння ОСОБА_4 та сприяння розкриттю злочину.
		Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, з місця проживання характеризується позитивно старостою села Н. Студений, не працює, одружений, має зареєстроване і фактичне місце проживання, утримує одну малолітню дитину трьох річного віку, заробляє кошти на утримання сім`ї тимчасовими сезонними роботами за місцем проживання на території громади. Ці обставини підтверджені змістом характеристики, довідками з Пилипецької сільської ради, відомостями з Національної поліції України про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності або ж реєстрації кримінальних правопорушень стосовно ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 не працює, а тому до нього не може бути застосовано покарання у виді виправних робіт.
		Суд вважає, що запропоноване покарання прокурором у виді обмеження волі із застосуванням статті 75 КК України заслуговує на увагу з огляду на обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, наявність у справі пом`якшуючої покарання обставини, а також зважаючи на висновок у досудовій доповіді органу пробації. Зокрема, орган пробації визнав ступінь суспільної небезпеки особи та ризик повторного вчинення кримінального правопорушення середнім, а також зазначив про можливість виправлення обвинуваченого із застосуванням покарання у виді випробування протягом іспитового строку.
		Суд вважає, покарання у виді позбавлення волі не доцільно застосовувати, бо таке покарання є надмірним як до обставин справи, так і до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Строк покарання у виді обмеження волі є достатнім на один рік. Іспитовий строк для випробування обвинуваченого у зв`язку із звільненням від відбування покарання у виді обмеження волі також достатньо встановити протягом одного року.
		Згідно з ч.1 статті 76 КК України зазначені в цій нормі кримінального закону обов`язки для особи, яка відбуває покарання згідно з статтею 75 КК України, застосовуються в обов`язковому порядку. Натомість суд вважає, що на обвинуваченого в період іспитового строку слід також покласти обов`язок, який передбачений ч.3 пунктом 2 статті 76 КК України, тобто не виїжджати без погодження з органом пробації за кордон України.
		Судових витрат, речових доказів у справі не має. Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
		Запобіжний захід не застосовувався, бо обвинувачений належно виконував процесуальні обов`язки.
		Керуючись статтями 373, 374, 615 ч.15 КПК України , суд 
		У Х В А Л И В: 
		 
		  ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 122 ч.1 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
		Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Згідно з статтею 76 ч.1 пункти 1,2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_4  під час іспитового строку такі обов`язки :
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
		Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано. 
		Повний текст вироку складено 03.06.2024.  
		   
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...