Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5848/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2024. Зареєстровано: 04.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/143/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001571

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		03 червня 2024 року
		Справа № 337/5848/23
		Номер провадження 1-кп/337/143/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 червня 2024 року           м. Запоріжжя
		Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді   ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора  - ОСОБА_3 ,
		захисника -адвоката ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		   Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. 
		24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Молочанської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, які було захоплено 26.02.2022.
		Указом Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який наразі продовжено до 15 листопада 2023 року.
		Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. 
		Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону 
		№1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Починаючи з 26.02.2022 територія Молочанської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Після окупації частини території Пологівського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на цій тимчасово окупованій території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Так, у травня 2022 року представниками збройних формувань російської федерації всупереч установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами порядку, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію російської федерації мовою оригіналу «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района», до якого здійснюють набір співробітників серед місцевих мешканців Пологівського району, в тому числі і серед колишніх (звільнених) працівників місцевих органів влади.
		Так, положеннями п.6 ч.1 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг .
		В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		Далі, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2022 року, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав від невстановлених представників окупаційної військової адміністрації пропозицію зайняти посаду заступника голови у незаконному органі влади - «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района», на яку погодився. 
		В подальшому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території м. Молочанськ Пологівського району Запорізької області, яке з 26.02.2022 і на момент повідомдення про підозру є тимчасово окупованою збройними силами російською федерацією (далі - зс рф) територією України, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, добровільно зайняв посаду заступника голови у незаконному органі влади - «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района», на яку погодився, створеного представниками держави-агресора та який розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, які визначаються головою вказаного органу, в тому числі: загальна організація роботи і управління цією окупаційною адміністрацією та її структурними підрозділами, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, організація та контроль за проведенням масових пропагандистських заходів, спрямованих на підвищення іміджу окупаційної влади держави-агресора, відкриття розрахункових рахунків незаконних органів влади у банківських установах створених на тимчасово окупованій території Запорізької області, розробка та видання незаконних нормативно-правових актів обов`язкових для виконання на тимчасово окупованій території Молочанської міської територіальної громади.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого,  ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Повістки про виклик обвинуваченого   ОСОБА_5 , а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженню надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову   ОСОБА_5 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого   ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню.
		Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, безпосередньо допитавши свідків, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами:
		- показаннями свідка  ОСОБА_8 , яка повідомила, що вона мешканка м.Молочанськ. 26.02.2022 року було окуповано Молочанську територіальну громаду віськовими рф.Російські військові проїжджали повз м.Молочанськ в м.Токмак.Базувалися вони в м.Токмак.31.03.2022 року російські військові почали базуватися в м.Молочанськ.До окупації вона працювала секретарем Молочанської міської ради.31.03.2022 року російські військові викрали голову міської ради, його заступника та її.Тримали їх чотири дні в камері відділу поліції м.Токмак.Через чотри дні їх відпустили.В травні 2022 року почалося формування російської окупаційної влади.Російські військові привозили ОСОБА_9 та представляли його, як мера м.Молочанськ. ОСОБА_9 пізнішне привіз ОСОБА_10 . ОСОБА_10 виконував функції пов`язані з ЖКГ. ОСОБА_10 перевіряв стан доріг, знаходив пошкодження, контролював виконання виправних робіт. ОСОБА_10 в Молочанській територіальній громаді раніше не працював ,працював електриком в м.Токмак. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приходили до їх міської ради.Виходячи з поведінки ОСОБА_10 , той добровільно пішов працювати на окупаційну раду.;
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_11 ,яка повідомила, що до окупації м.Молочанськ працювала в Молочанській міській раді на посаді головного спеціаліста  відділу ЦНАП.27.02.2022 було окуповано м.Молочанськ. З ОСОБА_10  вона познайомилася 18.08.2022 року,коли той приїхав до неї  додому разом з російськими військовими, з питань надання документів. Російські військові перевіряли її телефон, а потім його забрали.Тоді  ОСОБА_10 представився, як представник воєнно- цивільної адміністрації м.Молочанськ.В її присутності  ОСОБА_10 пропонував роботу її сину в воєнно-цивільній адміністрації. ОСОБА_10  був мешканцем м.Токмак, а працював в м.Молочанськ. ОСОБА_10  поводив себе впевнено. ; 
		- показаннями свідка ОСОБА_12 ,яка повідомила, що ОСОБА_10  був її сусідом до окупації м.Токмак. ОСОБА_10  був головою будинку №62. 15.05.2022 вона виїхала з м.Токмак.Зі слів матері, яка залишилася на окупованій території, їй стал відомо, що   ОСОБА_10 плащевлаштувався  в  ОСОБА_13 комунальну службу,  на яку посаду їй не відомо.Згодом його звільнили за погане ставлення до людей.Коли їхала колонна з танками по м.Токмак,  ОСОБА_10 пішов їх зустрічати, вітав їх.Про своє працевлаштування  ОСОБА_10 розпровідав її матері особисто.Вона вваждає, що ОСОБА_10  пішов працювати на окупаційну владу добровільно. ОСОБА_10  сам з росії.   ; 
		- показаннями свідка ОСОБА_14 ,який повідомив, що до початку повномасштабного вторгнення рф, працював заступником голови Молочанськоїміської територіальної громади.В травні 2022 року ОСОБА_9 , який був представником окупаційної влади, представив ОСОБА_10 на його посаду. ОСОБА_10 до війни працював електриком. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 забрали у нього ключи від автомобілів, які належали Молочанській територіальній громаді. ОСОБА_9 представив ОСОБА_10 , як свого заступника, а ОСОБА_9 був так званим головою Молочанської громади.Він був присутній, коли співробітники ФСБ представили їм ОСОБА_9 . ОСОБА_10 повинен був виконувати організаційно-розпорядчи функції, керувати комунальними підприємствами. ОСОБА_10 зайняв цю посаду добровільно.; 
		- показаннями свідка ОСОБА_8 ,яка повідомила, що особисто з ОСОБА_10 не знайома.До повномасштабного вторгнення рф працювала в Молочанській міській територіальній громаді на посаді начальника земельного відділу. м.Молочанськ було окуповано приблизно 30-31 березня 2022 року.Через деякий час після окупації, окупаційна влада представила ОСОБА_9 , як так званого голову Молочанської громади, а пізніше ОСОБА_9 представив їм ОСОБА_10 , як свого заступника. ОСОБА_10 контролював роботу комунальних підприємств, видавав наряди, які були затримані, щоб ті прибирали місто, виконували ремонтні роботи. ОСОБА_9 приводив ОСОБА_10 на початку травня 2022 року. ;
		- показаннями свідка ОСОБА_15 ,яка повідомила, що навесні 2022 року вона працювала в агрофірмі «Дружба» на посаді економіста.В цей час до них на підприємство приїздив чоловік, який назвався ОСОБА_10 та сказав, що він представник адміністрації м.Молочанськ. ОСОБА_10 запитував про адміністративні будівлі, які потребують ремонту, клуб, приміщення пошти. Запитував про настрій населення.Казав, що все буде добре . ОСОБА_10 приїздив двічи. Запитував кому треба привезти вугілля. Він займався організаційними питаннями. ОСОБА_10 займався цим добровільно,у нього були проросійські погляди.ОСОБА_10 казав, що буде дешеве світло, безкоштовне вугілля, бо прийшла росія. 
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_8 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_8 вказала на фото №2 та повідомила, що на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 ;
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_8 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_8 вказала на фото №2 та повідомила, що на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 ;
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_16 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_16 вказав на фото №2 та повідомив, що на фотознімку №2 впізнав ОСОБА_5 ;
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_14 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_14 вказав на фото №2 та повідомив, що на фотознімку №2 впізнав ОСОБА_5 ;
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_12 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_12 вказала на фото №2 та повідомила, що на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 ;
		-даними, які містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2023 року відповідно до якого свідку ОСОБА_15 надано для впізнання фототаблицю з 4 фотознімками осіб чоловічої статті. Свідок ОСОБА_15 вказала на фото №2 та повідомила, що на фотознімку №2 впізнала ОСОБА_5 ;
		  -даними,які містяться у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 03.03.2023 реєстр. № 59/14/ 63 від 02.02.2023т з додатком до протоколу огляду- оптичному носії DVD-R диску,проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 01 лютого 2023 року (дозвіл на використання надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року), під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних інформаційних систем -електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить та якою користується ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для діяльності так званого «казначейства ВГА Запорожской области», також користується для обміну банківською інформацією (листування, пересилання документів, розрахункових банківських квитанцій).;
		 
		- даними протоколу огляду від 29.09.2023 з фототаблицею,Додатком №1 до протоколу огляду, який міститься на DVD-R диску, інформаціїз електронних інформаційних систем -електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить та якою користується ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,згідно який в папці «Входящие» міститься файл мовою оригінала -«Анкета учасника бюджетного процесса» містить скан-копії трьох документів, два з яких підписані ( мовою оригінала) -«Заместитель главы Военно-гражданской администрации города Молочанск Запорожской области» ОСОБА_5 . ; 
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		В даному випадку, на думку суду, вказані досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
		Вищевказані показання свідків та дані протоколів впізнання особи за фотознімками,протоколів огляду інформації з електронних інформаційних систем узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001571 від 19.09.2023 року, з фабулою « Громадянин України ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування час ,але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території м. Молочанськ Пологівського району Запорізької області, яке з 26.02.2022 і на момент повідомдення про підозру є тимчасово окупованою збройними силами російською федерацією (далі - зс рф) територією України, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, добровільно зайняв посаду заступника голови у незаконному органі влади - «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района», на яку погодився, створеного представниками держави-агресора та який розташовується за адресою: АДРЕСА_2 та кваліфікацією за ч.5 ст.111-1 КК України»;
		- постанову прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про виділення матеріалів досудового провадження від 19.09.2023 року;
		Повідомлення про виклик та про підозру ОСОБА_5 , про завершення досудового розслідування у газетах «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора України;
		Постанова слідчого від 19.09.2023 року про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у державний, міждержавний та міжнародний розшук, проведення якого доручено співробітникам 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Волинській області.
		Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_18 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000001571 від 19.09.2023 р., за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України;
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
		Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		Суд відхиляє доводи захисника про те, що під час судового засідання не доведено, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду заступника голови у незаконному органі влади - «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района».
		Так, під час допиту свідка  ОСОБА_11 ,остання повідомила, що до окупації м.Молочанськ працювала в Молочанській міській раді на посаді головного спеціаліста  відділу ЦНАП.27.02.2022 було окуповано м.Молочанськ. З ОСОБА_10  вона познайомилася 18.08.2022 року,коли той приїхав до неї  додому разом з російськими військовими, з питань надання документів.  ОСОБА_19  представився, як представник воєнно- цивільної адміністрації м.Молочанськ.В її присутності  ОСОБА_10 пропонував роботу її сину в воєнно-цивільній адміністрації. ОСОБА_10 поводив себе впевнено. 
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.
		Судом обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_5 ,не встановлено.
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину (виконання організаційно-розпорядчих функцій як - мовою оригіналу «заступника голови у незаконному органі влади - «Военно-гражданская администрация Молочанской городской администрации Пологовского района» ), особу обвинуваченого: раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, має постійне місце мешкання, відсутні відомості щодо утримання будь-яких осіб, його вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра).
		Враховуючи особистість ОСОБА_5 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.
		Крім того, ОСОБА_5 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_5 покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльністі, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_3 , на яку ухвалою слідчого судді від 03.10.2023 (справ № 331/6321/23 провадження 1-кс/331/1868/2023) накладено арешт,яка підлягає конфіскації в дохід держави відповідно до вимог ч.1 ст.59 КК України. 
		 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Таке покарання на глибоке переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Відомості про речові докази у матеріалах провадження відсутні, тому питання про долю речових доказів судом не вирішується.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		  ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, на підставі якого призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5   рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...