Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/4458/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2024. Зареєстровано: 04.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2024.

Номер судового провадження: 2-др/753/107/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		 
		справа № 753/4458/24
		провадження № 2-др/753/107/24
		 
		ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 червня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Лужецької О.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву громадської організації «Національна асоціація медіа», яка подана представником Юзефовичем Артемом Олексійовичем про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
		В С Т А Н О В И В:
		У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовлено.
		17.05.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ГО «Національна асоціація медіа» Юзефовича А.О. про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а саме просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ГО «Національна асоціація медіа» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 98 000,00 грн.
		22.05.2024 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану заяву було передано для розгляду судді Лужецькій О.Р.
		Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликалися.
		Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
		1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
		2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
		3) судом не вирішено питання про судові витрати;
		4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2,3 ст. 270  ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Рішення Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/4458/24 ухвалено 10 травня 2024 року.
		Рішення суду направлено особам, які беруть участь у справі 10.05.2024.
		З заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 760/20449/23, представник відповідача-2 звернувся до суду 17.05.2024.
		При цьому, у відзиві на позовну заяві відповідач-2 зазначав про розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
		При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
		Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших».
		Так, відповідачем-2 до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано:
		- копію договору про надання правничої правової допомоги № 232/04-2024, укладеного 04 квітня 2024 року між ГО «Національна асоціація медіа» та адвокатським об`єднанням «Ю.Т.С. Лойерс груп»;
		- копію додаткової угоди №1 від 12 квітня 2024 року до договору про надання правничої правової допомоги № 232/04-2024 від 04.04.2024;
		- копіями Актів виконаних робіт № 0000141 від 12.04.2024 на суму 17 500,00 грн., №0000142 від 06.05.2024 на суму 42 000,00 грн., №0000144 від 15.05.2024 на суму 38 500,00 грн.
		- копіями Звітів про надану правничу (правову) допомогу;
		- копіями платіжних інструкцій № 396 на суму 17 500,00 грн., № 535 на суму 42 000,00 грн.;
		- копіями рахунків-фактури №0000141 від 12.04.2024 на суму 17 500,00 грн., № 0000142 від 01.05.2024 на суму 42 000,00 грн.;
		- копіями розшифровок (деталізації) рахунку № НОМЕР_1 від 01.05.2024, № 0000144 від 15.05.2024.
		Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 об`єднання приймає на себе обов`язок надати правничу допомогу клієнту під час розгляду цивільної справи № 753/4458/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Згідно п.4.1 Договору за надання правничої допомоги за цим договором клієнт зобов`язується сплачувати об`єднанню плату, розмір якої встановлюється об`єднанням за письмовою домовленістю з клієнтом у вигляді фіксованої плати чи погодинно, а за відсутності такої домовленості - погодинно, із урахуванням витраченого об`єднанням часу та складності послуги, наданої в межах правничої допомоги, виходячи з того, що вартість однієї години надання правничої допомоги становить 3 500,00 грн.
		Відповідно до Звіту про надану правничу (правову) допомогу представником Юзефовичем А.О. було витрачено 28 годин на правничу (правову) допомогу, внаслідок того, що вартість однієї години становить 3 500,00 грн., загальний обсяг витрат відповідача-2 становить 98 000,00 грн.
		Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти заяви представника відповідача-2, посилаючись на недоведеність. При цьому додав, що обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на правничу допомогу є витрати на «вивчення наданих документів для формування пропозицій щодо можливої правової позиції у справі» тривалістю одна година на суму 3 500,00 грн.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)
		Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є не співмірним із складністю даної справи.
		Окрім того, суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді адвокатом не здійснювалось, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
		Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
		Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).
		Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		На необхідності врахування принципу пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат звернуто увагу у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20, провадження № 14-55цс22.
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
		Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
		При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. 
		А тому, враховуючи заяву про зменшення витрат на професійну (правничу) допомогу, предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та досвід адвоката, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з позивача витрати за надання правової допомоги на користь відповідача-2 в сумі 15000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
		Виходячи з викладеного вище, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Заяву громадської організації «Національна асоціація медіа», яка подана представником Юзефовичем Артемом Олексійовичем про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.
		Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №753/4458/24 за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , громадської організації «Національна асоціація медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь громадської організації «Національна асоціація медіа» (ЄДРПОУ 21693622, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 15/15) ) витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
		У решті вимог заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
		Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
		Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
		 
		СУДДЯ                                                                                 О.Р.ЛУЖЕЦЬКА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...