Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/489/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано судом: 04.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		22 травня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  902/489/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М., 
		за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
		представників учасників справи:
		Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця - Томляк І. С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Конекс"
		на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023
		(суддя Матвійчук В. В.)
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024
		(судді Крейбух О. Г., Василишин А. Р., Розізнана І. В.)
		у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця
		до Приватного підприємства "Конекс"
		про усунення перешкод у користуванні приміщенням,
		ВСТАНОВИВ:
		Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (далі - КЕВ м. Вінниця, позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Приватного підприємства "Конекс" (далі - ПП "Конекс", відповідач) про усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом звільнення приміщення.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору оренди закінчився 31.05.2021 та продовжений не був. Однак відповідач використовує майно і на даний час, вчасно сплачуючи рахунки зі сплати неустойки у розмірі подвійної плати, що, як зазначає позивач, свідчить про визнання відповідачем неправомірного знаходження в приміщенні. При цьому відповідач не вчинив дій, спрямованих на повернення майна, а, отже, обов`язок з повернення об`єкта оренди не виконав.
		Здійснюючи розгляд справи, суди попередніх інстанцій встановили, що Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни (орендодавець) та ПП "Конекс" (орендар) 04.07.2019 уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого) майна, що є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області комунального майна Вінницької міської територіальної громади № 8, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оперативну оренду) майно - вбудоване приміщення загальною площею 33,6 м2, розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109-А для розміщення аптечного кіоску.
		Цей договір укладений строком на 2 роки, що діє з 01.06.2019 до 31.05.2021 включно (пункт 11.1);
		- договір може бути продовжений в порядку, визначеному Органом управління майном (пункт 11.5);
		- дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (пункт 11.7).
		З листів від 03.01.2022 № 02-002 ПП "Конекс" та від 29.06.2023 № 01-07-02/954 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області вбачається, що ПП "Конекс" зверталось до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області з листом від 25.02.2021 № 02-072 про продовження строку договору оренди від 04.07.2019 №   8.
		Вінницька обласна рада згідно з рішенням від 30.09.2022 № 425 (з урахуванням змін, внесених рішенням від 28.10.2022 №   426) передала безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у державну власність Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця нерухоме майно (комплекс, реєстраційний номер майна 34838373) і рухоме майно (крім медичного і медичного і продовольчого), інші необоротні матеріальні активи, а також земельні ділянки (площею 0,2292 га, кадастровий номер 0510136600:02:084:003; площею 2,1526 га, кадастровий номер 0510100000:02:084:0035) Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради".
		На виконання зазначеного рішення здійснена приймання-передача майна для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, за результатом чого 25.11.2022 складений акт приймання-передачі майна. Відповідно до пункту 2 акта до складу нерухомого майна, переданого на облік КЕВ м. Вінниця, належить майновий комплекс, а саме госпіталь з прибудовами літ. "А", "А1-А5-А7"; харчоблок з прибудовами літ. "Б", "Б1-Б2"; киснева станція літ. "В", дизельна літ. "Г", поліклініка літ. "Ж", "Ж1-Ж4", гаражі, пральня літ.   "З", "З1-З5", лікувальна піраміда літ. "Т", підвальне приміщення житлового будинку 12 ти кв. літ. "п/Д", підвальне приміщення житлового будинку 17 ти кв. літ.   "п/Е", будинок бджолотерапїї літ."У".
		У пункті 4 акта приймання-передачі майна від 25.11.2022 зазначено, що за договором від 04.07.2019 №   8 Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради" виступає орендодавцем щодо нежитлового приміщення першого поверху стаціонарного корпусу (літ. "Ж") загальною площею 33,6 м2. Термін дії договору встановлено по 31.05.2021 включно та продовжено не було. Проте, орендоване майно використовується ПП "Конекс" і на даний час.
		У відповідь на звернення КЕВ м. Вінниця з листом від 08.12.2022 №573/3387 щодо надання усіх документів для уточнення інформації з приводу продовження або припинення договору №   8 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області листом від 22.12.2022 повідомило про закінчення строку дії договору оренди № 8; з 31.05.2021 орендовані приміщення фактично використовуються орендарем, акт приймання-передачі орендованого майна Управлінню не надано.
		КЕВ м. Вінниця листом від 20.01.2023 №   573/236 повідомило ПП "Конекс" про обов`язок звільнити приміщення у триденний строк з моменту отримання даного листа та обов`язок компенсувати витрати за фактично спожиті комунальні послуги, а також попередило про нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення зобов`язання. Також КЕВ м. Вінниця повторно направило лист ПП "Конекс" від 23.02.2023 №   573/626 з вимогою звільнити вбудоване приміщення та надало рахунки про сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за січень 2023 року та компенсацію витрат за холодну воду та стоки за період з 25.11.2022.
		Посилаючись на відмову ПП "Конекс" у добровільному порядку звільнити орендоване приміщення, КЕВ м. Вінниця звернулося з цим позовом.
		Господарський суд Вінницької області рішенням від 30.11.2023 задовольнив позовні вимоги.
		Щодо доводів відповідача про продовження договору зазначив, зокрема. що продовження договору повинно відбуватися згідно із процедурою, передбаченою Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №   157-ІХ (далі - Закон №   157-ІХ), яку орендар не дотримав, тому відсутні підстави вважати продовженим договір на той самий строк та на тих самих умовах.
		За висновками місцевого господарського суду, звернувшись із заявою про продовження договору у паперовій формі, орендар не дотримав установленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: не подав у встановлені строки відповідну заяву про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, що відповідно до положень статті 18 Закону №157-IX унеможливлює продовження строку його дії на той самий термін і на тих самих умовах (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21).
		Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2024 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		01.04.2024 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Скаржник вказав на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах:
		- статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини п`ятої статті 18 Закону №   157-ІХ, пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №   483 (далі - Порядок №   483) щодо того, що договір оренди вважається продовженим, якщо орендар не отримав у визначені законодавством строки відповіді щодо продовження договору оренди;
		- пункту 136 Порядку №   483 щодо відсутності технічної можливості подачі відповідних документів на продовження договору оренди через електронну торгову систему.
		Зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили, чи мав відповідач технічну можливість подати через електронну торгову систему заяву на продовження договору оренди щодо об`єкта оренди, який не був завчасно внесений в електронну торгову систему орендодавцем; поза тим наявний у матеріалах справи лист Вінницької обласної ради від 08.04.2022 №   207-17-517 засвідчує те, що причиною повернення документів на продовження договору стало порушення Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області граничних строків прийняття рішення про продовження договору оренди, тобто саме вказане управління не дотрималося строків подання документів на продовження договору оренди. Ні Управління, ні Вінницька обласна рада не вказали на порушення відповідачем умов подання документів у відповідності до частини третьої статті 18 Закону №   157-ІХ.
		Заслухавши представника позивача, що з`явився у судове засідання, проаналізувавши матеріали касаційної скарги, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, та надавши оцінку доводам, наведеним скаржником у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Палата) на підставі частини першої статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж Палати.
		Під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду (Багай Н. О.- головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) у постанові від 13.12.2022 у cправі №   916/4073/21 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ТОВ "Магвай" про виселення та стягнення 17   143,63 грн, розглянула касаційну скаргу ТОВ "Магвай" на судові рішення, якими позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
		Цією постановою Верховний Суд залишив без змін судові рішення у справі №   916/4073/21. Зі змісту постанови у справі №   916/4073/21 вбачається, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Магвай" (орендар) 08.10.2018 уклали договір оренди №   573/2018 нежилого приміщення, відповідно до умов якого, зокрема:
		- орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилу, окремо розташовану будівлю загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4 (пункт 1.1 договору);
		- термін дії договору оренди становить з 08.10.2018 до 08.09.2021 (пункт 1.3 договору).
		31.05.2021 відповідач направив лист №   1-31/05-21 Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому ТОВ "Магвай" просило продовжити договори оренди від 08.10.2018 № 573/2018 та від 29.03.2019 №   148/2019 нежилих окремо розташованих будівель №   1/4 та №   1/5, які знаходяться за адресою: м.   Одеса, вул. Маразліївська, та укласти з ТОВ "Магвай" додаткові угоди щодо продовження таких договорів. Отримання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради листа ТОВ "Магвай" від 31.05.2021 підтверджується у заявах позивача.
		Позивач (орендодавець) склав лист від 22.11.2021 №   0-13/4278, адресований відповідачу (орендарю), в якому повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди від 08.10.2018 № 573/2018 закінчився 08.09.2021, та у зв`язку з цим Департамент комунальної власності Одеської міської ради вимагав до 29.11.2021 здійснити фактичну передачу об`єкта комунальної власності - нежилої окремо розташованої будівлі загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4 (балансоутримувач КП "Парки Одеси"), співробітникам Департаменту комунальної власності Одеської міської за актом приймання-передачі.
		Оскільки відповідач у добровільному порядку не передав орендоване приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за актом прийому-передачі, позивач звернувся до суду з цим позовом. Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для виселення ТОВ "Магвай" з нежилої окремо розташованої будівлі загальною площею 102,4 м2, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/4, та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди. 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справі №   916/4073/21, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та наявність підстав для виселення відповідача з орендованого приміщення та, посилаючись на статтю 18 Закону № 157-ІХ, пункти 135, 136 Порядку №   483, зазначив, що встановлені судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що орендар не дотримав передбаченого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені договором, а саме: не подав у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку № 483, та звітом про оцінку майна, який підлягає рецензуванню відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
		Верховний Суд резюмував, що установлені господарськими судами фактичні обставини у цій справі свідчать про те, що в цьому випадку відсутні правові підстави для продовження договору оренди, а тому суди дійшли правильного висновку про те, що договір оренди від 08.10.2018 №   573/2018 припинився на підставі частини першої статті 24 Закону № 157-IX у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
		Колегія суддів враховує, що у цій справі №   902/489/23, як і у справі №   916/4073/21, йдеться про наслідки звернення орендаря для продовження договору оренди із письмовою заявою, поданою у паперовому форматі, а не шляхом заповнення електронної форми звернення через особистий кабінет в електронній торговій системі. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і висновки судів, як і доводи касаційної скарги, ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону № 157-ІХ та Порядку №   483.
		Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Заява орендаря про продовження договору оренди є його дією, спрямованою на зміну (продовження) правовідносин за договором оренди; така заява, подана у відповідності до вимог законодавства, з дотриманням належних строків та доданих документів, є офертою, що спричиняє настання відповідних обов`язків як у орендаря, так і у орендодавця (принаймні, прийняти рішення за наслідками такого звернення та по його суті).
		Пункт 136 Порядку №   483 встановлює, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
		Колегія звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
		Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (пункт 7.33).
		Колегія суддів вважає, що метою, єдиним призначенням подання заяви орендаря про продовження договору оренди є доведення до відома орендодавця пропозиції орендаря щодо такого продовження. Якщо таке доведення до відома орендодавця фактично відбулося, але не шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а іншим чином (шляхом подання заяви в паперовому форматі), то це порушення згаданого Порядку №   483 не означає, що мета подання заяви орендаря не була досягнута, а орендар з відповідною заявою не звертався. Протилежний підхід є суто формальним, не враховує мету подання заяви, співмірність недоліку поданої заяви та стверджуваного наслідку а тому не може бути підтриманий.
		Слід зазначити, що законодавство не передбачає наслідків порушення положення про спосіб подачі заяви орендаря, тим більше не вказує на відсутність підстав для розгляду питання щодо продовження договору оренди. Якщо орендар подав заяву про продовження договору оренди у передбачений законодавством строк, але форма не відповідає вимогам, визначеним пунктом 136 Порядку №   483, орендодавець, на переконання колегії суддів, має прийняти заяву і роз`яснити заявнику про виправлення недоліків поданої заяви, зокрема щодо її форми.
		На користь такого підходу свідчить те, що зі встановлених судами у цій справі обставин не вбачається, що орендодавець у відповідності до частини другої пункту 135 Порядку № 483 повідомляв орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
		Враховуючи мотиви, наведені у цій ухвалі, а також те, що у касаційній скарзі заявник посилається, зокрема на положення статті 18 Закону № 157-ІХ та пункту 136 Порядку №483 щодо можливості подачі заяви на продовження договору оренди у паперовому форматі у зв`язку із відсутністю технічної можливості подачі відповідних документів через електронну торгову систему, колегія суддів вважає за необхідне передати цю справу на розгляд Палати.
		За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.
		Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
		Положеннями частин першої, третьої і четвертої статті 303 ГПК України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
		Наведена норма процесуального права зобов`язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати передати справу на розгляд цієї палати. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
		З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 902/489/23 підлягає передачі на розгляд Палати згідно із частиною першою статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21 щодо того, що оскільки орендарем не було дотримано передбаченого законодавством (пункт 136 Порядку №   483) порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, тому, в цьому випадку, відсутні правові підстави для продовження договору оренди. Колегія суддів вважає, що оскільки метою, єдиним призначенням подання заяви орендаря про продовження договору оренди є доведення до відома орендодавця пропозиції орендаря щодо такого продовження, але, якщо таке доведення до відома орендодавця фактично відбулося, проте не шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, а іншим чином (шляхом подання заяви у паперовому форматі), то це порушення пункту 136 Порядку №   483 не означає, що мета подання заяви орендаря не була досягнута, а орендар з відповідною заявою не звертався.
		Керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Справу № 902/489/23 передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуюча                                                                                Л. Рогач
		 
		Судді                                                                                          Є. Краснов
		 
		                                                                                          Г. Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...