Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/293/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.07.2024
Номер судового провадження: 2/188/91/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/293/23 
		Провадження № 2/188/91/2024 
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 червня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,
		при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
		 ВСТАНОВИВ:
		Стислий виклад позиції позивача.
		1. ОСОБА_1 (далі  позивач) обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що шлюб з ОСОБА_2 (далі  відповідач), зареєстрований 22 вересня 2017 року Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області за актовим записом № 201, не склався через непорозуміння та суперечки, що призвело до фактичного розірвання шлюбних стосунків.
		2. Посилаючись на ст.ст. 2,4, 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного кодексу (далі  СК) України, позивач просить суд розірвати зазначений шлюб між нею та відповідачем.
		Стислий виклад позиції відповідача.
		3. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
		Рух справи в суді.
		4. Позов подано до суду 08 березня 2023 року.
		5. Провадження у справі відкрито 09 березня 2023 року.
		6. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 07 квітня 2023 року, який неодноразово відкладався для належного повідомлення відповідача.
		Заяви, клопотання.
		7. До позовної заяви позивач надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги прохає задовольнити, не заперечує проти заочного рішення.
		8. 13 липня 2023 року від імені відповідача електронною поштою з відділу «Лохвицьке бюро правової допомоги» надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він позов визнав. Однак, суд не бере її до уваги, оскільки до заяви не додано належним чином завірених копій документів, що підтверджують особу відповідача та /або вони не підписані електронним підписом відповідача відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис»; повноваження особи, яка надіслала цю заяву, ОСОБА_3 діяти як представник відповідача нічим не підтверджені. Крім того, ця заява надійшла з м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області за відсутності доказів, що відповідач проживає або перебуває як переміщена особа у цьому місці. Разом з тим позивач зазначила у позові місце проживання: м. Заводське Миргородського району Полтавської області, що підтверджено довідкою про взяття на облік ВПО.
		Інші процесуальні дії у справі.
		9. Враховуючи належне повідомлення відповідача в порядку, визначеному ч.11 ст.128 ЦПК України, ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом розміщення виклику до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», суд ухвалив провести заочний розгляд справи відповідно до приписів ст.280 ЦПК України.
		10. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		11. 22 вересня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, дружина взяла собі прізвище чоловіка « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22 вересня 2017 року Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
		12. Сторони від шлюбу дітей не мають.
		13. Подружнє життя у сторін не склалося через непорозуміння та суперечки. 
		14. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, не підтримують шлюбних відносин.
		15. Відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову відповідач не подав.
		16. Заяв щодо застосування заходів для примирення сторін до суду не надходило. 
		Мотивована оцінка доводів учасників справи.
		17. Отже, подружнє життя у сторін не склалося через непорозуміння та суперечки, шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, шлюб має формальний характер.
		Не визнані права, за захистом яких мало місце звернення до суду.
		18. Позивач та відповідач не мають змоги добровільно через органи РАЦС розірвати шлюб, бо відповідач відмовляється з`являтися до органів РАГСу.
		Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		19. Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та СК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		20. У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини (далі  ЄСПЛ) як джерело прав.
		21. Частиною першою ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
		Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003, заява № 44647/98).
		У пункті 84 рішення ЄСПЛ у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 (заяви № 29381/09 та № 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя». 
		У пункті 126 рішення ЄСПЛ у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява 56030/07) вказано: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
		22. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в пункті «с» частини першої статті 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, де передбачено «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
		23. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. 
		За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Згідно зі ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. 
		Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		Згідно зі ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану, відповідно до статей 106 та 107 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.
		24. У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
		Висновок суду по суті позову.
		25. При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позивач та відповідач тривалий час не проживають сім`єю, у них різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, між сторонами припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство й проживають окремо, примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що має істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, і відповідно до норм ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України шлюб слід розірвати.
		Розподіл судових витрат.
		26. Враховуючи, що позов задоволено повністю, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн 60 коп., підтверджені квитанцією банку, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі. 
		Направлення сторонам копії рішення.
		27. Копії рішення протягом двох днів з дня його складання слід направити позивачу, відповідача повідомити про це рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
		Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
		Отже, копію рішення після набрання ним законної сили слід направити до Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
		Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
		Резолютивна частина рішення.
		28. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 352, 354 ЦПК України, суд
		 ВИРІШИВ:
		29. Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу задовольнити.
		30. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 вересня 2017 року Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області за актовим записом № 201, розірвати.
		31. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
		32. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		33. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		34. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. 
		35. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 
		 Суддя   П. О. Бурда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...