Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/26784/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2024.
Дата набрання законної сили: 30.05.2024
Номер судового провадження: 51-7572км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022020000000198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 травня 2024 року
		м. Київ
		справа № 127/26784/22
		провадження № 51-7572 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                               ОСОБА_5 , 
		в режимі відеоконференції
		захисника                               ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022020000000198, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації, уродженки с. Хайрюзовка Балаганського району Іркутської області Російської Федерації, робоча адреса: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за ч. 3 ст. 110КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, яке є її власністю на користь держави України.
		Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що вона обіймаючи посаду депутата Державної Думи Федеральних зборів Російської Федерації, будучи представником влади, уповноваженим приймати участь у засіданнях палати і голосувати за прийняття поставлених на голосування актів та інших питань, серед яких питання ратифікації міжнародних договорів Російської Федерації, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншими депутатами та представниками влади і збройних сил Російської Федерації, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, розуміючи, що вона порушує встановлений статтями 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на суверенітет та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та розширення впливу Російської Федерації, з мотивів перешкоджання Євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю Російської Федерації над політичними та економічними процесами в Україні, усвідомлюючи, що діє всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушує принципи Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, вимоги ч. 4 ст. 2 Статуту та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), від 21 грудня 1965 року № 2131(XX), від 14 грудня 1974 року № 3314(XXIX), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , 15 лютого 2022 року взяла участь у засіданнях Державної Думи Федеральних зборів Російської Федерації, де підтримала постанову із зверненням до Президента Російської Федерації з проханням розглянути питання про визнання Російською Федерацією самопроголошених Донецької та Луганської народних республік, як самостійних, суверенних і незалежних держав, а 22 лютого 2022 року - підтримала ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між Російською Федерацією і так званими Донецькою та Луганською народними республіками. Зазначені рішення Державної Думи Федеральних зборів Російської Федерації були частиною злочинного плану, оскільки сам факт його існування використовувався при створенні приводів для ескалації воєнного конфлікту і був спробою виправдання агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою. Такі дії ОСОБА_7 призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалося за відсутності обвинуваченої («in absentia») в порядку спеціального досудового та судового провадження.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_7 та просить виправдати останню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно та з порушенням вимог кримінального процесуального закону було прийнято рішення про проведення спеціального судового розгляду та таке рішення є передчасним. На думку захисника, матеріали кримінального провадження містять недопустимі та неналежні докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються.
		Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор під час касаційного розгляду заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив її залишити без задоволення. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
		Фактичні обставини цього кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають.
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду з обов`язковою участю захисника і за відсутності обвинуваченої («in absentia»), яка усних показань суду не надавала, при цьому     будь-яких письмових заяв, клопотань та заперечень на адресу суду не надходило.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції вжив всіх можливих дій, аби наданий обвинуваченій державою захист був ефективним, та, дотримуючись вимог статей 10, 22, 23 КПК України, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 КК України, був предметом перевірки апеляційного суду, який не знайшов підстав для скасування оскаржуваного вироку та постановлення рішення про виправдання останньої у зв`язку з відсутністю в її діях складу інкримінованих кримінальних правопорушень.
		На думку колегії суддів касаційного суду, суд першої інстанції, оцінивши докази у справі окремо та в їх сукупності, дійшов переконливого висновку, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення доведене, її діям надано правильну правову кваліфікацію, а вчинене слід кваліфікувати як умисні дії, вчиненні з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені особою, яка є представником влади, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, тобто за ч. 3 ст. 110 КК України.
		Врахував місцевий суд і те, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування вжито заходів для повідомлення ОСОБА_7 про здійснюване щодо неї кримінального провадження, зокрема, окрім повідомлень в спосіб, передбачений вимогами КПК України шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр» повідомленою про розгляд справи, жодних клопотань, заяв, скарг не подавала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2022 року судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження («in absentia»), з обов`язковою участю захисника. Крім того, постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області від 06 травня 2022 року підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
		Отже, розгляд кримінального провадження судом за відсутності ОСОБА_7 здійснювався на підставі прийнятого рішення про спеціальне судове провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Разом з тим, положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
		Подальше спеціальне судове провадження здійснювалося з дотриманням вимог ст. 323 КПК України, за участю захисника ОСОБА_6 з повідомленням обвинуваченої шляхом направлення їй повідомлення про підозру, а також повісток про виклик за відомою робочою адресою на електрону пошту та публікації інформації про судові засідання в газеті «Урядовий кур`єр» та на порталі судової влади в мережі Інтернет. Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було перекладено на російську мову.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-5 КПК України оголошення про виклик обвинуваченої до суду публікувалися на офіційному сайті вказаного засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на офіційних веб-сайтах Вінницького міського суду Вінницької області, а потім і Вінницького апеляційного суду.
		Таким чином, у цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції врахував специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), зберігаючи неупередженість та безсторонність під час розгляду справи приділив особливе значення охороні прав і законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувалося за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням установлених законом особливостей, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а отже, поріг вимогливості до доказування в такому випадку підвищений.
		Вирок суду першої інстанції належним чином умотивований і відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Зокрема, в ньому вказано формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, диспозиції статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого засуджену визнано винною, та об`єктивні докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у зазначеному рішенні суд обґрунтував, що в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення вжила всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної чи обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням установлених законом особливостей для кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження («in absentia»).
		Тобто суд урахував правові позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Колоцца проти Італії» (Colozza v. Italy) , рішення від 12 лютого 1985 року; справа «Шомоді проти Італії» (Somogyi v Italy), рішення від 18 травня 2004 року та інші), за якими суд під час розгляду справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		У свою чергу апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, належно перевірив доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , які фактично аналогічні за змістом доводам її касаційної скарги, надав на них вичерпні відповіді та навів мотиви, з яких виходив під час постановлення ухвали, і положення закону, якими керувався. 
		З викладеними в ухвалі апеляційного суду підставами, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, погоджується й колегія суддів суду касаційної інстанції.
		Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає положеннями статей 370, 419 КПК України.
		Що стосується доводів касаційної скарги захисника про недопустимість як доказу, на її думку, протоколу огляду від 31 березня 2022 року, у зв`язку з  тим, що він проведений оперуповноваженим, а не слідчим, прокурором, як це передбачено ст. 237 КПК України, то вони, на переконання колегії суддів касаційного суду, є необґрунтованими, аналогічними за своїм змістом доводам апеляційної скарги захисника, та які судом апеляційної інстанції були спростовані з відповідним обґрунтуванням матеріалами кримінального провадження.
		Так, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_8 24 березня 2022 року було доручено оперативному підрозділу проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статей 40, 41 КПК України провести огляд публікацій, розміщених на офіційному сайти Державної Думи Російської Федерації, щодо участі 15 лютого 2022 року депутатів Державної Думи Російської Федерації, зокрема і ОСОБА_7 , у засіданні Державної Думи Російської Федерації та підтримці постанови із зверненням до Президента Російської Федерації з проханням розглянути питання про визнання Російською Федерацією самопроголошених Донецької та Луганської народних республік, як самостійних, суверенних і незалежних держав. Крім того, доручено провести огляд публікацій, розміщених на офіційному сайти Державної Думи Російської Федерації, щодо участі 22 лютого 2022 року депутатів Державної Думи Російської Федерації, зокрема і ОСОБА_7 , у засіданні Державної Думи Російської Федерації та підтримці ратифікації Договорів про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між Російською Федерацією і так званими Донецькою та Луганською народними республіками. Також було доручено провести огляд наявних облікових записів у соціальних мережах Інтернету депутатів Державної Думи Російської Федерації, зокрема, ОСОБА_7 .
		При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що, як неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення полягає у більш загальному принципі, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (справа "Ruiz Torija v. Spain", заява № 18390/91, рішення від 09 грудня 1994 року, пункт 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (справа "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, рішення від 27 вересня 2001 року, пункт 30).
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
		Враховуючи вищезазначене, касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...