Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/16396/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано судом: 03.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 31.05.2024
Номер судового провадження: 854/11081/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16396/23
		Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,
		повний текст судового рішення
		складено 12.10.2023, м. Одеса
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача:Яковлєва О.В.,
		суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, у справі за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фірми «Полімед» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення адміністративно-господарських,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Фірмі «Полімед» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) адміністративно-господарських санкцій, розміром 248 612,69 грн, а також пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, розміром 12 728,96 грн.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про залишення без задоволення позивних вимог, так як надання звітності до органів державної влади про наявність вакансій для інвалідів ще не є виконанням нормативу працевлаштування інвалідів.
		В даному випадку, апелянт вважає, що товариство у 2022 році не виконало нормативу по працевлаштуванню людей з інвалідністю, а також належним чином не виконало обов`язку з подання звітності до органів державної влади про наявність вакансій для людей з інвалідністю.
		В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як відповідач не має обов`язку зі сплати спірних адміністративно-господарських санкції та пені.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, складеного позивачем щодо відповідача: 
		- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 148 осіб;
		- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність  2 особи;
		- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення)  6 осіб;
		- фонд оплати праці штатних працівників  9198669,42 грн.;
		- середня річна заробітна плата штатного працівника  62153,17 грн.;
		- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше  4 особи;
		- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю  248612,69 грн.
		Крім того, позивач нарахував пеню, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 12 728,96 грн.
		Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік та претензія від 02.05.2023 за № 169/05 направлялись на адресу відповідача у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 17.04.2023.
		В свою чергу, у зв`язку з несплатою нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені підприємством, Фонд соціального захисту інвалідів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		За наслідком встановлення усіх обставин у справі судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки підприємством вжито необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому притягнення його до відповідальності за відсутність осіб з інвалідністю, що бажають та/або можуть бути працевлаштовані є безпідставним, з наступних підстав.
		 
		Так, Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
		Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
		Згідно ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. 
		 
		Колегією суддів встановлено, що Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Фірмі «Полімед» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.
		В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що у 2022 році Фірмою «Полімед» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) не виконано у повному обсязі встановленого нормативу по працевлаштуванню людей з інвалідністю.
		В свою чергу, залишаючи без задоволення позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що Фірмою «Полімед» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) у 2022 році вжито заходів з працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, шляхом інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) через подачу відповідних звітів за формою № 3-ПН, інформування громадських організацій про наявність вакантних посад для осіб з інвалідністю, а також шляхом розміщення відповідних оголошень в мережі Інтернет.
		Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
		В даному випадку, апелянтом не заперечується факт надсилання підприємством звітів до центру зайнятості формою № 3-ПН щодо робочих місць, які могли бути зайняті особами з інвалідністю.
		При цьому, колегія суддів не приймає доводів апеляційної скарги про те, що підприємством не створено належної кількості робочих місць для людей з інвалідністю, так як з аналізу поданих звітів за формою № 3-ПН вбачається, що підприємство зазначало про наявність вакантних посад для людей з інвалідністю.
		Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстацнії про те, що товариством підтверджено факт пошуку на вакантні посади працівників з інвалідністю у відповідному періоді, шляхом подання відповідних оголошень.
		Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що підприємством вжито залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому на нього не може накладатися відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування, або за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись.
		Більш того, апелянтом не встановлено фактів відмови підприємством у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у спірному періоді, а також не встановлено обставин, які свідчать про небажання підприємства працевлаштувати інвалідів.
		Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року  без змін.
		Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		 
		Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді  О.В. Єщенко   А.В. Крусян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...