Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/5301/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/501/7/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162160000593

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   03 червня 2024 року Єдиний унікальний № 501/5301/23 Провадження № 1-кп/501/7/24
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		03 червня 2024 року                      м. Чорноморськ
		Іллічівський міський суд Одеської області
		 
		у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		 
		номер справи 501/5301/23 номер провадження 1-кп/501/7/24 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що надійшов 28 грудня 2023 року від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, номер кримінального провадження № 12023162160000593 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 серпня 2023 року відносно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівську (Чорноморськ) Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, який проходить військову службу на посаді кулеметника у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України,-
		участь у справі приймали:     прокурори  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		               потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		   представник потерпілих- адвокат ОСОБА_8 ,
		захисник обвинувачуваного  адвокат ОСОБА_9 
		                   обвинувачений  ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
		Стислий зміст обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
		27 лютого 2022 року на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією.
		В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 березня 2022 року № 49 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника.
		Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_2 .
		Відтак, з 27 лютого 2022 року, тобто з моменту відправлення до місця проходження військової служби, ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця  особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання службових обов`язків  проходження військової служби.
		В подальшому, а саме 01 березня 2022 року, ОСОБА_3 було направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду кулеметника у військовому званні «матрос».
		Так, 30 серпня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11:30, прибув до кв. АДРЕСА_2 де проживає матір його колишньої співмешканки  
		  
		ОСОБА_10 - ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що за вказаною адресою знаходиться ОСОБА_10 разом з малолітньою донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до вхідної двері зазначеної квартири та став чекати поки хтось відкриє вхідні двері в квартиру зсередини, маючи при собі будівельний молоток.
		30 серпня 2023 року, приблизно об 11:30 год., ОСОБА_10 разом з матір`ю ОСОБА_7 та малолітньою донькою ОСОБА_11 хотіли вийти з квартири, тому відкрили зсередини вхідні двері в квартиру АДРЕСА_2 .Коли вхідні двері в квартиру відчинились, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, увійшов до квартири, де, будучи в коридорі, використовуючи заздалегідь приготовлений будівельний молоток, утримуючи його в правій руці, наніс декілька ударів по голові ОСОБА_10 та кулаками обох рук наніс останній чисельні удари по обличчю, в результаті чого вона впала на підлогу, чим спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виглядізабійної рани волосяної частини голови, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та крововиливів з забійною раною слизової оболонки верхньої губи зліва та синці обличчя (усіх повік обох очей), лівої кисті, лівого плеча  що, як разом так і окремо взяті, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Надалі, продовжуючи діяти умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, перебуваючи в коридорі вищезазначеної квартири, використовуючи заздалегідь приготовлений будівельний молоток, утримуючи його в правій руці, ОСОБА_3 наніс декілька ударів по голові ОСОБА_7 та кулаками обох рук наніс останній чисельні удари по обличчю, в результаті чого вона впала на підлогу. 
		Після того, як ОСОБА_7 підвелась, ОСОБА_11 заштовхав її на кухню, де кинув в умивальник будівельний молоток, після чого взяв кухонні ножиці, що знаходились поруч із умивальником, та тримаючи їх у правій руці, наніс ними один удар ОСОБА_7 по передпліччю лівої руки, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носа, рани спинки носа та різаної рани лівого передпліччя, що, як разом так і окремо взяті, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а також забоїв м`яких тканин обличчя з синцями та синець грудної клітини, що, як разом, так і окремо взяті, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Також, 30 серпня 2023, приблизно об 11:40 год., після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , продовжуючи діяти умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою незаконного позбавлення волі та застосування фізичної сили до колишньої співмешканки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме в квартирі АДРЕСА_2 , діючи у порушення положень ст.ст. 29, 33 Конституції України, яка гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість, та має свободу на пересування, використовуючи свою фізичну перевагу, затягнув ОСОБА_10 з під?їзду буд. АДРЕСА_3 , після чого зачинив вхідні двері в квартиру, зламавши при цьому ключ у замку, позбавивши їх свободи переміщення та можливості самостійно вийти з квартири. Надалі, з метою подолання опору ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , з використанням своєї переваги у фізичній силі, заштовхав їх на кухню та перевіз туди на колясці малолітню ОСОБА_11 , де за допомогою погроз та фізичної сили, незаконно утримував ОСОБА_7 приблизно до 13:40 години 30 серпня 2023 року, яку після перемовин відпустив через вікно за допомогою пожежної драбини, та ОСОБА_10 і малолітню ОСОБА_11 приблизно до 14:30 години 30 серпня 2023 року, коли після прохань відчинити вхідні двері в квартиру та звільнити людей з боку співробітників поліції, ОСОБА_3 самостійно відчинив двері, після чого звільнив ОСОБА_10 та малолітню ОСОБА_11 
		03 червня 2024 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника останнього  адвоката ОСОБА_9 , укладена угода про визнання винуватості ,
		у відповідності до положень ст. ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		 
		 
		Позиція учасників судового процесу.
		Прокурор в судовому засіданні прохав угоду про визнання винуватості затвердити, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила передбачені ст. 469 Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінальних правопорушень за ч.2ст.125Кримінального кодексуУкраїни увиді одногороку обмеженняволі, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України у виді одного року позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим узгоджено покарання у виді одного року позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 62Кримінального кодексуУкраїни узгоджено про заміну ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на триманням у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на той самий строк та визначено остаточне покарання у вигляді одного року тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_9 підтримали укладання угоди, ознайомлені з її наслідками щодо укладання та невиконання, прохали її затвердити.
		Потерпіла ОСОБА_7 та представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечували протии укладання вищезазначеної угоди, також додали, що дійшли з обвинуваченим угоди щодо відшкодування завданних збитків у меншому обсязі ніж було заявлено у цивільному позові.
		Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України.
		Сторона обвинувачення зазначає про наявність обставин, які пом`якшують покаранная ОСОБА_3 , зокрема : щире каяття,беззастережне визнання своєї винуватості, зобов`язання компенсуватим завдану кримінальним правопорушення шкоду, бажання продовжувати військову службу, а також про відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 . 
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені сторонам.
		Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно та в повному обсязі визнає себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України.
		Розглядаючи в судовому порядку питання про можливість затвердження даної угоди то, суд виходить з наступного.
		Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
		Згідно п.2ч.1ст.468Кримінального процесуальногокодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим.
		У відповідності до ч. 4ст.469Кримінального процесуальногокодексу України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб,організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови
		викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просить вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.125,ч.2ст.146Кримінального кодексуУкраїни в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Представник потерпілого своєю заявою погодив укладання угоди та її затвердження .
		Правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до положень ст.12Кримінального кодексу України за ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком ; ч.2ст.146Кримінального кодексуУкраїни є нетяжким злочином.
		 
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 п. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 Кримінального процесуального кодексу України.
		Висновок суду.
		Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуальногокодексу України та Кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
		Згідно з приписами ст.8Кримінального процесуальногокодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2ст.125Кримінального кодексуУкраїни, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та незаконне позбавлення волі, чинене щодо двох чи більше осіб утому числі щодо малолітнього, за якими належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, із застосуванням положень ч.1 ст. 70 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 62 Кримінального кодексу України.
		Міра запобіжного заходу обрана ОСОБА_3 - тримання під вартою, суд залишає без зміни, визначивши у відповідності до наказу МОУ №155 «Про затвердження порядку Відбування покарання військовослужбовців у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні», про переведення його на гупвахту до Південного територіального управлення військової служби правопорядку.
		Щодо заявлених позовних вимог потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_10 
		10 січня 2024 року потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на їх користь матеріальну шкоду в сумі 17416,50 грн. судові витрати у розмірі 10000.00 грн, а також про стягнення кожному з них моральної шкоди в сумі 100000.00 грн.
		В подальшому під час судового розгляду сторонни дійшли згоди про зменшення суми стягнення щодо моральної шкоди, а саме про стягнення на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 по 25000,00 грн.
		Положеннями ч. 2ст.127Кримінального процесуальногокодексу України визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 5 ст. 128 Кримінального процесуальногокодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кримінального процесуального кодексу України. 
		Так, за змістом ч. 1 ст. 129 Кримінального процесуальногокодексу України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		   Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної потерпілій ОСОБА_7 шкоди підтверджуються представленими суду доказами, зокрема квитанціями про оплату медикаментів та проведення медичних досліджень, та в частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_10 в частині витрат на ремонт та купівлю моібльного теелфону,Ю який був розибитий внаслідок дій ОСОБА_3 .
		Щодо позовних вимог потерпілих про стягнення та відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		 
		Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо
		шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Частиною 2 ст.23 Цивільного кодексу України передбачено що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		Суд вважає доведеним поза всяким розумними сумнівом факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , яка полягає у душевних стражданнях, які кожний з них зазнали у зв`язку з позбавленням волі та побиттям.
		При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. 
		Згідно постанови (п. 39) Пленуму Венрховного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (не майнової шкоди)» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти-витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		    Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Так, згідно положень ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, саме судом визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди залежно від визначених законом критеріїв.
		    Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнанні найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини.
		   В постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 639/1910/19 (провадження № 51-4115км19) зроблено висновок про те, що суди, при визначенні розміру моральної шкоди, повинні враховувати майновий стан винного, його стан здоров`я та вжити всіх можливостей для справедливого вирішення цивільного позову. 
		Суд також вважає, що неправомірними діями обвинуваченого, внаслідок яких потерпілі були позбавлені волі, кожній з них була заподіяна моральна шкода, яка виразилася в моральних стражданнях, погіршенні психічного і фізичного здоров`я та в істотній зміні нормальних життєвих зв`язків.
		Суд вважає, що з урахуванням глибини і тривалості моральних страждань потерпілих на користь кожної з них із обвинуваченого слід стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 25000.00 грн, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості й не може вважатися сумою явно завищеною, надмірною або навпаки.
		Відповідно доч.1ст.133 Цивільного процесуальногокодексу  України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. 
		Частиною четвертоюстатті 137 Цивільного процесуальногокодексу  України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Судом встановлено, що потерпілими понесені витрати, пов`язані із залученням в якості представника адвоката ОСОБА_8 , що підтверджується договор №32 про надання правничої (правової) допомоги, та вартість виконаних адвокатом робіт підтверджується детальним описом робі (наданих послуг), актом прийняття - передачі наданих послуг та квитанцією про сплату ОСОБА_13 10000,00 грн на користь адвоката ОСОБА_8 .
		 
		За такихобставин цивільнийпозов ОСОБА_7 та  ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню.
		Судові витрати по справі відсутні. Долю речовихдоказів,суд,вирішує відповіднодо положеньст.100 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 373, 374, 376, 473 -476 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
		                        УХВАЛИВ:
		Затвердити угодупро визнаннявинуватості від 03 червня 2024 року, що була укладена між Прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону  ОСОБА_4  з однієї сторони та обвинуваченим  ОСОБА_3 , в присутності його захисника адвоката ОСОБА_9 .
		 
		Визнати  ОСОБА_3  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
		?за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексуУкраїни у виді 1 (одного) року обмеження волі;
		?за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексуУкраїни у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.1ст.70Кримінального кодексуУкраїни , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_3  покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		 
		Відповідно ч.1ст.62Кримінального кодексуУкраїни замінити  ОСОБА_3  призначене йому покарання у виді позбавлення волі на покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 1 (один) рік.
		Строк відбування покарання обвинуваченого    ОСОБА_3  обчислюватиз 22 грудня 2023 року.
		 
		Міру запобіжного заходу  ОСОБА_3  до набрання вироком законної сили у вигляді триманняпід вартою залишитине змінним , відповідно до наказу МОУ №155 «Про затвердження порядку відбування покарання військовослужбовців у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні», тримати  ОСОБА_3  в умовах губвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ).
		Зарахувати  ОСОБА_3 , відповідно до ч.5ст.72Кримінального кодексуУкраїни, до строку покарання строк його попереднього ув`язнення та знаходження під цілодобовим домашнім арештом під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку:
		 
		1день тримання під вартою за один день позбавлення волі, тобто за один день у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців за період 30 серпня 2023 року (момент затримання в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України) по 01 вересня 2023 року (ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту) та з 23 грудня 2023 року (ухвала про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою) до набрання вироком законної сили.
		 
		3дні цілодобовогодомашнього арешту за один день позбавлення волі, тобто за один день у дисциплінарному батальйоні військове службовців за період з 02 вересня 2023 року (ухвала від 01 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту) по 22 грудня 2023 року (ухвала від 23 грудня 2023 року про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 01 вересня 23 року по справі №501/3436/23, провадження №1-кс/501/727/23 -скасувати .
		Речові докази: 
		?одяг, кросівки та ключі, що належить ОСОБА_3  повернути (залишити) ОСОБА_3 ;
		?змиви, бинти, металевий молоток, ножі, рушник  знищити;
		?мобільні телефони марки «Самсунг» та «XIAOMI REDMI» залишити (повернути) потерпілій  ОСОБА_10 ;
		?лазерні диски  залишити в матеріалах судового провадження.
		Цивільний позов  ОСОБА_7 та ОСОБА_14   задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , , уродженця м.Іллічівську (Чорноморськ)Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , матеріальну шкоду в розмірі 9998.20 грн.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця м.Іллічівську (Чорноморськ)Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_6 ,проживає заадресою:      АДРЕСА_7  матеріальну шкоду в розмірі 7418,30 грн.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця м.Іллічівську (Чорноморськ)Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована : АДРЕСА_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 моральну шкоду у розмірі  25000.00 грн.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,, уродженця м.Іллічівську (Чорноморськ)Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 моральну шкоду у розмірі 25000.00 грн.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,, уродженця м.Іллічівську (Чорноморськ)Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,яка зареєстрованаза адресою:   АДРЕСА_9  в рахунок відшкодування судових витрат у розмірі 10000.00 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, виключно з підстав, передбаченихст. 394 Кримінального процесуального кодексу Українидо Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...