Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/14348/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 01.08.2024
Номер судового провадження: 2/204/901/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/14348/23
		Провадження № 2/204/901/24 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2024 року                                    м. Дніпро
		 
		Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі: 
		головуючого  судді Приваліхіної А.І.,
		за участю секретаря судового засідання  Єрмак Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, -
		В С Т А Н О В И В :
		19 жовтня 2023 позивачка ОСОБА_1 , через свого представника, звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «КБ «Приватбанк» із вимогами про повернення безпідставно списаних грошових коштів (том  1, а. с. 1-5,189-190).
		В обґрунтування позовної заяви, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05 січня 2024 року, зазначає, що 27 вересня 2023 року об 11 годині 06 хвилин вона на сайті OLX оновила оголошення щодо продажу майна, за що сплатила 249 гривень 50 копійок з власної кредитної карти АТ «КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_1 (кредитний ліміт 25000 гривень). Пізніше, 27 вересня 2023 року о 12 годині 04 хвилини на цьому ж сайті вона розмістила нове оголошення щодо продажу побутових речей, за що сплатила 64 гривні з власної пенсійної картки АТ «КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_2 . Стверджує, що приблизно через пів години після розміщення оголошення щодо продажу побутових речей, їй на її мобільний номер телефону НОМЕР_3 у месенджері Viber з номера телефону НОМЕР_4 за підписом ОСОБА_2 написала особа та запитала, чи є актуальним вказане оголошення, щоб його оплатити та направити. Зазначає, що дана особа на сайті OLX була підписана як ОСОБА_3 з номером телефону НОМЕР_5 . Вказує, що для здійснення оплати за замовлення, заявниця надала їй свій номер пенсійної картки АТ «КБ «Приватбанку» за № НОМЕР_2 , оскільки залишок на вказаній картці залишився 142 гривень та інших грошей на картці не було. При цьому, стверджує, що жодних інших відомостей стороннім особам вона не повідомляла, тим паче відомостей щодо кредитної картки. Натомість, пізніше, зазначена особа, написала їй у Viber, що її платіж не проходить, а тому позивачці треба звернутися до АТ «КБ «Приватбанк» та спитати, в чому проблема. Позивачка стверджує, що станом на 27 вересня 2023 року залишок кредитного ліміту на її кредитній картці становив 23754 гривні 49 копійок, бо 1245 гривень 51 копійка нею були витрачені на власні потреби. Однак, в цей же день о 13 годині 07 хвилин позивачці прийшло повідомлення з банку про списання з її кредитної картки 900 гривень. Зазначає, що оскільки вона не знала, що відбувається, то відразу набрала свого консультанта банку  ОСОБА_4 ( НОМЕР_6 ), на що остання їй вказала чекати дзвінка менеджера банку. Вказує, що після завершення даної розмови їй дійсно зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_5 ( НОМЕР_7 ), який представився менеджером АТ «КБ «Приватбанку», який запитав у неї, що сталося. Вказує, що вона йому все пояснила та зазначила, що особисто ніяких платежів та підтверджень на списання грошових коштів АТ «КБ «Приватбанку» не надавала, натомість останній попрохав її зачекати поки він перевірить інформацію, але в цей час на її телефон прийшло повідомлення про списання грошових коштів з її картки у сумі 20811 гривень 15 копійок. Тому, вона кинула слухавку та почала набирати гарячу лінію АТ «КБ «Приватбанку» за номером 3700 та, поки вона чекала з`єднання з оператором з її картки повторно списали грошові кошти у сумі 20811 гривень 15 копійок, після чого вона зрозуміла, що її ошукали шахраї. Разом з цим, зазначила, що після з`єднання з оператором вона заблокувала всі картки, а останній їй повідомив, що її випадок не єдиний, ошукують і на більші суми. Стверджує, що у неї на кредитній картці, стільки грошей не було, бо встановлений їй ліміт становив 25000 гривень, з яких вона 1245 гривень 51 копійка використала на власні потреби, тому спочатку не зрозуміла, що відбувається з її карткою, а вже потім з`ясувала, що шахраї самостійно підняли кредитний ліміт по її картці, а потім списали ці кошти. Разом з цим, вказує на те, що вона є пенсіонеркою, а тому їй кредитний ліміт більше ніж 25 000 гривень не потрібен. Більш того, вказує на те, що з її історії платежів вбачається, що в неї не було таких величезних витрат, які було разово задвоєно та списано банком, тим паче без жодного погодження з позивачкою. Також, зазначає про те, що відповідач жодним чином не блокував незрозумілі, нетипові для неї платежі, які задвоєні в сумах та сплачені на невідомі ресурси. При цьому, вказує на те, що вона не отримувала від банку жодних повідомлень чи дзвінків на погодження вказаних платежів, а відповідач не вжив жодних заходів для їх блокування/відхилення чи проведення її верифікації. Разом з цим, стверджує, що 27 вересня 2023 року вона звернулася до відповідача із відповідним он-лайн зверненням щодо незаконного списання грошових коштів та, до чергової частини ВП № 6 із заявою про вчинення злочину, відомості про який внесено ВП №6 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області до ЄДРДР за №12023041680001110 за ч. 4 ст. 190 КК України 28 вересня 2023 року, а їй видано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілої особи. Стверджує, що у період з 29 вересня 2023 року по 03 жовтня 2023 року позивачка разом із її представницею тричі зверталися до відповідача із вимогою щодо проведення службового розслідування за вказаним фактом, які відповідачем залишені без відповіді. Крім того, зазначає, що її представниця  адвокатка Шеремет М.О., за її погодженням та засвідченням, двічі зверталася до банку з адвокатським запитом щодо розкриття банківської таємниці по рахунках позивачки, однак відповідачем їй безпідставно відмовлено. Натомість, вказує, що 06 жовтня 2023 року їй у за стосунку банку надійшло сповіщення про необхідність до 25 жовтня 2023 року внесення обов`язкового платежу у розмірі 2233 гривні 39 копійок, тобто з розрахунку вкрадених шахрайським шляхом грошових коштів, якими вона не користувалася. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача безпідставно списані кошти з її кредитної картки 27 вересня 2023 року у сумі 43500 гривень 18 копійок разом із судовими витратами по справі.
		Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачці надано термін на усунення недоліків (том  1, а. с. 74).
		26 жовтня 2023 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 25 жовтня 2023 року, позивачкою усунуто (том  1, а. с. 77-114).
		Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а. с. 123), копія якої надіслана учасникам справи 07 листопада 2023 року за вихідним № 33278/23-вих/2/204/4165/23 (том  1, а. с. 124).
		07 грудня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача  адвоката Провоторова Ю.В. на позовну заяву позивачки (том  1, а. с, 140-148), в якому він позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.
		В обґрунтування відзиву зазначає, що ви вимогами п. 2.1.4.18 Умов та Правил передбачено, що відповідальність за усі операції, зроблені в мережі Інтернет по карткам прив`язаним до карткового рахунку клієнта, покладається на клієнта. У разі виявлення факту несанкціонованого доступу до карткового рахунку через Інтернет клієнт повинен подати заяву до банку з цього питання. Банк, у свою чергу, представляє інтереси клієнта у Міжнародній Платіжній системі з питання повернення санкційованої списаної суми. Заперечення операції по кредитній картці можливе не більше трьох разів, після чого картка підлягає переоформленню відповідно до тарифів банку. Тому вважає, що клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки (рахунку) на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Вказує на те, що позивачка сама надала невідомій особі дані своєї пенсійної картки, про що останньою зазначено в позові. Разом з цим, стверджує, що АТ «КБ «Приватбанк» встановлено, що 27 вересня 2023 року переказ коштів з картки позивачки був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. При цьому, зазначає, що вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . Натомість, при даній процедурі клієнт вводить свій логін та пароль, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий номер картки, CVV-код та термін дії, і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Тому, відповідач вважає, що позивачка особисто передала невідомій особі дані своєї картки, які заборонено передавати третім особам. Стверджує, що без розголошення з боку ОСОБА_1 інформації, інша особа не змогла б, ані зняти, ані переказати кошти, оскільки у банка існує надійна система захисту рахунків клієнтів банку і без розголошення персональних даних неможливо отримати доступ до рахунку. Тому, вважає, що в даному випадку списання коштів з рахунку ОСОБА_1 відбулося, у зв`язку із халатною поведінкою ОСОБА_1 щодо розповсюдження персональної інформації, яка призначалася тільки для неї. Разом з цим, зазначає, що постановою НБУ № 22 від 21 січня 2004 року та ст. 1212 ЦК України визначено, що відповідальність за незаконне отримання грошових коштів несе отримувач, а не особа яка їх обслуговує. Вважає, що у разі встановлення винної особи у кримінальному провадженні, у ОСОБА_1 буде право в рамках кримінального провадження подати позов про стягнення незаконно отриманих коштів. разом з цим, зазначає, що заявлені позивачкою витрати на правову допомогу є очевидно завищеними, необґрунтованими та неспівмірними. Тому, прохає суд поновити строк для подачі відзиву на позовну заява та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 12 березня 2024 року до відповідача застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу (том  1, а. с. 246 та на звороті).
		21 березня 2024 року на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення представника відповідача  адвоката Провоторова Ю.В., до відзиву на позовну заяву (том  2, а. с. 12-15), в яких він зазначає відомості за результатами службової перевірки.
		Так, зазначає, що перевіркою встановлено, що несанкціонований вхід в акант Приват24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних, виникла внаслідок переходу клієнта за фішинговими посиланнями, в мережі інтернет з подальшим внесенням вказаних даних (номеру картки, терміну дії та CVV, даних Приват24) у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, зловмисники отримали доступ до акаунту клієнта ОСОБА_1 , збільшили кредитний ліміт та здійснили несанкціоновані шахрайські операції по картковому рахунку клієнта. В результаті шахрайських дій зловмисники заволоділи грошовими коштами клієнта ОСОБА_1 на суму 42 210 гривень. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 , став можливим через порушення клієнтом «Умов і правил надання банківських послуг»: За результатами перевірки відповідач вважає, що інформація щодо шахрайських дій у відношенні клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_8 , викладену у службовій записці № Е.16.0.0.0/7-8219910 від 14 грудня 2023 року є такою, що знайшла своє підтвердження. Шахрайські дії, через здійснення яких клієнту ОСОБА_1 завдано збиток на суму 42210 гривень, були скоєні шахраями завдяки компрометації конфіденційних даних, зберігання яких перебуває у зоні відповідальності клієнта. 
		31 березня 2024 року на адресу суду надійшли письмові заперечення представниці позивачки  адвокатки Шеремет М.О., на додаткові пояснення відповідача (том  2, а. с. 30-36).
		Так, у заперечення на додаткові пояснення відповідача зазначає, що у відзиві на позов відповідач не скористався правом, передбаченим ч. 4,5 ст. 83 ЦПК України та не зазначив суду, що відповідачем проводиться службове розслідування та докази можуть бути подані пізніше. Тому, вважає, що такі докази не можуть бути прийняті судом, оскільки подані з грубим порушенням ст. ст. 83, 178 ЦПК України. Разом з цим, зазначає, що в своїх поясненнях відповідач перекрутив інформацію, упускаючи той момент, що позивачка не повідомляла нікому відомості по кредитній картці, а тільки номер пенсійної картки, на якій залишалось 142 гривень  про що чітко остання вказала в позовній заяві. Аудіо записом також підтверджено, що позивачка не розголошувала та нікому не повідомляла відомості кредитної картки, натомість відповідач не вжив жодних заходів для уникнення шахрайських дій, вбачаючи, що кошти виведено з нетипових для позивачки пристроїв, з інших ІР адрес, Європа, Париж. Тому, прохає суд відмовити відповідачу у прийнятті додаткових доказів.
		У судове засідання позивачка та її представниця  адвокатка Шеремет М.О., не з`явилися, надали зави про розгляд справи за їх відсутності (том  2, а. с. 45, 46-47), в яких позовні вимоги підтримали, прохали суд їх задовольнити.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (том -2, а. с. 42, 44), причини неявки суду не відомі.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, що підтверджується копією свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 109214 0531 26154775 від 27 травня 2003 року (том  1, а. с. 24).
		Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а сторонами не заперечується той факт, що позивачка є клієнтом АТ «КБ «Приватбанк».
		Так, 24 червня 2021 року позивачка підписала заяву відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг (том  1, а. с. 26-36).
		На підставі вищевказаної заяви позивачці відкрито рахунок НОМЕР_9 для виплат із прив`язкою до карток № НОМЕР_10 та НОМЕР_11 (пенсійна) та, рахунок НОМЕР_12 із прив`язкою до картки № НОМЕР_13 (кредитка), що підтверджується відповідними виписками по карткам (том  1, а. с. 24 на звороті-25, 104-107 та на звороті, 109-111).
		Так, із виписки по картковому рахунку НОМЕР_12 із прив`язкою до картки № НОМЕР_13 (кредитка) вбачається, що станом на дату спірної транзакції 27 вересня 2023 року баланс по картці позивачки становив «-996,01», після чого останньою об 11 годині 05 хвилин було здійснено оплату послуг порталу OLX із оплати рекламних послуг у сумі 249 гривень 50 копійок, а баланс після операції склав «-1245 гривень 51 копійка», про що власне, позивачкою зазначено в позові та підтверджено матеріалами справи (том  1, а. с. 109-111).
		При цьому, з вказаної виписки вбачається, що найбільшою сумою витрат позивачки є 1231 гривня 80 копійок ( 04 травня 2023 року об 11 годині 31 хвилина, продукти АТБ) та 1170 гривень (26 вересня 2023 року об 14 годині 31 хвилина, ювелірні випроби або годинники «Рубін»), а всі інші платежі в середньому в межах 300-500 гривень.
		Натомість, як вбачається з вказаної виписки, в подальшому 27 вересня 2023 року з кредитної картки позивачки банком списуються по два платежі з однаковими сумами: об 13 годині 07 хвилин в сумі операції по 900 гривень (покупка, грошові перекази); об 13 годині 24 хвилини та 13 годині 33 хвилини  в сумі операції по 20205 гривень або в (сумі валюти картки)  по 20811 гривень 15 копійок (переказ зі своєї картки), з яких по 606 гривень 15 копійок сума комісії.
		27 вересня 2023 року об 14 годині 13 хвилин на електронну адресу позивачки надійшло повідомлення відповідача про блокування карти після сумнівних операції (том  1, а. с. 20), в якому, з-поміж іншого, зазначено, що у разі виникнення питань остання може звертатися до персонального банкіра « ОСОБА_6 , НОМЕР_14 ».
		27 вересня 2023 року позивачка звернулася до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою щодо несанкціонованого підняття їй кредитного ліміту та списання шахрайським шляхом з її кредитної картки грошових коштів, на підставі якої 28 вересня 2023 року відкрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023041680001110 (том  1, а. с. 37 на звороті), а їй вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого (том  1, а. с. 37).
		29 вересня 2023 року адвокатка Шеремет М.О., яка діє в інтересах позивачки, звернулася до відповідача із заявою-вимогою про термінове проведення службового розслідування за фактом шахрайський дій (том  1, а. с. 38-39, 40).
		02 жовтня 2023 року адвокатка Шеремет М.О., в інтересах позивачки, повторно звернулася до відповідача із заявою-вимогою про термінове проведення службового розслідування за фактом шахрайський дій (том  1, а. с. 44-45 та на звороті).
		02 жовтня 2023 року позивачка особисто звернулася до відповідача з заявою про з`ясування обставин щодо списання без її згоди грошових коштів з її рахунку, що зареєстрована відповідачем за вхідним № 174-ВБ (том  1, а. с. 42-43 та на звороті).
		02 жовтня 2023 року адвокатка Шеремет М.О., в інтересах позивачки, звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про вчинені відповідачем дії з попередження порушення прав позивачки (том  1, а. с. 46 та на звороті, 47).
		03 жовтня 2023 року адвокатка Шеремет М.О., в інтересах позивачки, повторно звернулася до відповідача із заявою-вимогою про термінове проведення службового розслідування за фактом шахрайських дій (том  1, а. с. 48-49, 50).
		02 та 05 жовтня 2023 року адвокатка Шеремет М.О., в інтересах позивачки, з її письмового дозволу на розкриття банківської таємниці, що її стосується, звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про спосіб погодження спірних транзакції з позивачкою та інформації про те, куди саме переведено грошові кошти (том  1, а. с. 51 та на звороті, 52; 53 та на звороті, 54).
		06 жовтня 2023 року відповідачем надано відповідь на адвокатський запит від 04 жовтня 2023 року (том  1, а. с. 56 та на звороті) з якої вбачається, що останній не може надати витребувану інформацію, оскільки дозвіл на розкриття банківської таємниці не посвідчений належним чином.
		11 жовтня 2023 року відповідачем надано відповідь на адвокатський запит від 05 жовтня 2023 року (том  1, а. с.71 та на звороті), з якої вбачається, що надати підтверджуючі документи, якими було начебто було погоджено позивачко проведення спірних транзакцій неможливо, оскільки така інформація є інформацією з обмеженим доступом. Натомість, зазначено, що кредитний ліміт позивачки був збільшений у системі Приват24 з підтвердженням через фінансовий номер телефону (IVR-опитування). Разом з цим, зазначено, що грошові кошти по 900 гривень були переведені через систему Приват24 на рахунок благодійності НОМЕР_15 , а по 20811 гривень 15 копійок  переказ на сайті Portmonecom-P2P, тому питання по отримувачу до даного ресурсу.
		12 жовтня 2023 року відповідачем за вих. № 20.1.0.0.0/7 надано позивачці відповідь на її звернення № 174-ВБ (том  2, а. с. 19-20), якою їй відмовлено у поверненні списаних 27 вересня 2023 року з її платіжної картки № НОМЕР_16 грошових коштів, з тих підстав, що вказані дії можливо здійснити лише за допомогою використання її фінансового телефону та іншої особистої інформації (том  2, а. с. 21-23).
		02 листопада 2023 року відповідачем з карткового рахунку позивачки списано 1710 гривень 29 копійок в рахунок списання відсотків за використання кредитного ліміту (том  1, а. с. 119, 133).
		26 листопада 2023 року відповідачем з карткового рахунку позивачки списано 2128 гривень 41 копійка в рахунок оплати обов`язкового платежу за карткою 41*74 (том  1, а. с. 159, 163, 170).
		03 січня 2024 року відповідачем складено висновок службової перевірки за фактом шахрайських дій у відношенні клієнта ОСОБА_1 , подія ІТ 22564 (том  2, а. с. 21-23).
		Так, службовою перевіркою відповідача встановлено, що: «клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , id НОМЕР_17 , ІПН НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_18 виданий 16.04.1998 Краматорським МВ УМВС у Донецькій обл., зареєстрованій: АДРЕСА_1 , прострочених заборгованостей не має, у списку обмежень не знаходиться. Прослуховуванням діалогів клієнта ОСОБА_1 зі співробітниками НОКЦ Банку встановлені звернення клієнта з приводу несанкціонованого списання коштів з її картки НОМЕР_1 . Під час діалогу, який відбувся 27.09.2023 о 14:05:36, клієнт повідомила, що виставила на сайті OLX на продаж речі. Їй повинні були перерахувати кошти, для чого вона надала дані картки, після чого з її кредитної картки *0113 несанкціоновано були списані кошти сумами по 900 грн. Після розмови, з номеру телефону НОМЕР_19 їй зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_5 , який представився співробітником Банку. Останній запропонував ОСОБА_1 зайти на сайт Портмоне та змінити картку. Нову картку необхідно було отримати у відділенні Банку о 17 годині. (аудіозапис звернення). У ході перевірки отриманої інформації встановлено, що станом на 27.09.2023 ОСОБА_1 в особистому користуванні мала кредитну картку НОМЕР_1 (для авторизації в банку використовувався номер мобільного НОМЕР_20 , який не змінювався).
		Аналізом руху коштів по картковим рахункам клієнта ОСОБА_1 встановлено, що 10.09.2023 о 13:07:02 та о 13:07:32 з картки НОМЕР_1 через Приват24 здійснені два перекази грошових коштів на суму 900 грн. кожний, з призначенням платежу  ОСОБА_7 внесок, СВОЇ ДIТИ. Вказані перекази здійснені через термінал CP980048 ПриватБанку на рахунок НОМЕР_21 Громадської благодійної організації «Мрія дітей України» (ЄДРПОУ 1301653220), що підтверджується рухом коштів по вказаному рахунку. Також, 27.09.2023 з картки НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 здійснені перекази грошових коштів на загальну суму 40 410 грн. (комісія 1 212,30 грн.), а саме: - о 13:24:56 на суму 20 205 грн. (комісія 606,15 грн.); - о 13:33:26 на суму 20 205 грн. (комісія 606,15 грн.). Аналізом операцій по картці 4149629317360113 клієнта ОСОБА_1 встановлено, що перекази здійснено з ручним вводом даних картки (номеру картки, терміну дії та CVV-коду), з підтвердженням 3-D Secure, через платіжний сервіс PORTMONE, термінал 406659 АТ ПУМБ, тому відслідкувати подальший рух коштів не надалося можливим. Крім цього, встановлено, що 02.10.2023 до Банку надійшло письмове звернення ОСОБА_1 (Додаток 1, 2, 3) щодо факту шахрайства (ВК, референс 231002PBNKI000000001286), яке в роботу СБ не передавалося. Відповідно до звернення, ОСОБА_1 оновила оголошення щодо продажу речей на сайті OLX, за що сплатила 27.09.2023 об 11:06 кошти на суму 249,50 грн. з картки НОМЕР_1 . Через пів години у месенджер Viber з номеру телефону НОМЕР_22 від користувача на ім`я ОСОБА_2 надійшло повідомлення, щодо актуальності оголошення. На сайті OLX вказана особа була підписана як ОСОБА_3 , номер її телефону НОМЕР_23 . Для здійснення оплати за товар ОСОБА_1 надала жінці номер її пенсійної картки НОМЕР_2 . Особа на ім`я ОСОБА_2 написала їй про те, що платіж не проходить і ОСОБА_1 необхідно звернутись до ПриватБанку та з`ясувати, у чому проблема. О 13:07 ОСОБА_1 надійшло повідомлення про списання 900 грн. з кредитної картки НОМЕР_1 . З приводу несанкціонованих платежів ОСОБА_1 звернулася до свого персонального менеджера ОСОБА_8 . Через дві хвилини після розмови з ОСОБА_8 , з номеру телефону НОМЕР_7 , їй зателефонував чоловік, який представився менеджером Банку, на ім`я ОСОБА_5 . Йому вона пояснила ситуацію, і поки відбувалася розмова з її кредитної картки двічі були списані кошти на суму 20 811,15 грн. кожне. Після другого списання ОСОБА_1 зрозуміла, що її ошукали шахраї, тому припинила розмову з чоловіком і зателефонувала на номер НОМЕР_24 . Оператор банку заблокувала її картки. Відпрацювання звернення клієнта ОСОБА_1 проведене в рамках кейсу каналу «БОК», під час якого встановлене порушення клієнтом Умов і правил надання банківських послуг. Пароль та логін акаунта Приват24 клієнта ОСОБА_1 , до моменту блокування акаунту спеціалістами Банку, під час її звернення до Банку, не змінювався. Аналізом пристроїв,з якихздійснювались входив акаунтПриват24клієнта ОСОБА_1 ,встановлено,що 27.09.2023були здійсненівходи знетипових дляклієнта пристроїв:27.09.2023о 13:02:32з пристроюPERSONALCOMPUTMOZILLA/5.0(WINDOWSNT10.0;WIN64;X64)APPLEWEBKIT/537.36(KHTML,LIKEG,ІР-адреса- НОМЕР_25 (m247LTD,Париж);27.09.2023о 13:23:24та о13:33:18з пристроюSM-G977N|SAMSUNG(IMEI7092FD4C8C8C8BD6),ІР-адреса НОМЕР_25 (m247LTD,Париж).Входи вПриват24з пристроюSM-G977N|SAMSUNG(IMEI7092FD4C8C8C8BD6)здійснювались виключнов акаунтПриват 24клієнта ОСОБА_1 . Слід зазначити,що вхідв акаунтПриват24клієнта ОСОБА_1 здійснено зрізних пристроївза короткийінтервал часу,з коректнимвводом логінута паролю(фінансовийномер клієнтане мінявся,сім карткане перевипускалася). Про вхід з нетипового пристрою клієнта ОСОБА_1 було повідомлено 27.09.2023 о 13:02:34 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлено, що 27.09.2023 кредитний ліміт по картці 4149629317360113 клієнта ОСОБА_1 було збільшено до 45 000 грн. Крім того, у ході проведення перевірки співробітниками УБ по Дніпровському МрУ були здійснені дзвінки на номери телефонів НОМЕР_19 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 та НОМЕР_7 , які були використані у ході шахрайських операцій у відношенніклієнта ОСОБА_9 . Вказані номери телефонів поза зоною досяжності. У ході проведення перевірки були подані заявки вибірка Web (POPMOB, вибірка поповнення мобільних номерів телефонів НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , реф. заявки 231227RQ770217, НОМЕР_29 , НОМЕР_30 та НОМЕР_31 , відповідно). Отримані дані свідчать про те, що у період 2022  2023 років номери телефонів НОМЕР_19 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 та НОМЕР_7 не поповнювалися клієнтами банку. Перевіркою номерів телефонів НОМЕР_19 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 та НОМЕР_7 встановлено, що вони не належать жодному з клієнтів банку, у зв`язку з чим їх внесено до списку обмежень.
		Зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що несанкціонований вхід в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акант Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних, виникла внаслідок переходу клієнта за фітинговими посиланнями, в мережі інтернет з подальшим внесенням вказаних даних (номеру картки, терміну дії та CVV, даних Приват24) у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, зловмисники отримали доступ до акаунту клієнта ОСОБА_1 , збільшили кредитний ліміт та здійснили несанкціоновані шахрайські операції по картковому рахунку клієнта. В результаті шахрайських дій, зловмисники заволоділи грошовими коштами клієнта ОСОБА_1 на суму 42 210 грн. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 , став можливим через порушення клієнтом Умов і правил надання банківських послуг: 2.1.4.5.1. Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. 2.1.4.5.2. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.» Збитки, спричинені клієнту, не підлягають відшкодуванню за рахунок Банку, оскільки згідно Умов і правила надання банківських послуг: "2.1.4.12.5. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. 2.1.4.12.9. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою.". 2.1.4.12.3. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних. 2.1.4.12.5. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Збиток Банку не завдано.».
		З огляду на викладене, відповідач вважав: «1). Службову перевірку вважати закінченою. 2). Інформацію щодо шахрайських дій у відношенні клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_8 , викладену у службовій записці № Е.16.0.0.0/7-8219910 від 14.12.2023 вважати такою, що знайшла своє підтвердження. 3). Шахрайські дії, через здійснення яких клієнту ОСОБА_1 завдано збиток на суму 42 210 грн., були скоєні шахраями завдяки компрометації конфіденційних даних, зберігання яких перебуває у зоні відповідальності клієнта.».
		Відповідно до вимог ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Приписами ч. 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		В судовому засіданні не доведено, що позивачка вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку.
		Більш того, відповідачем під час проведення службової перевірки, з-поміж іншого, шляхом прослуховування діалогів клієнта було встановлено, що остання самостійно надала дані картки третій особі, після чого було списано грошові кошти з її картки.
		Однак суд не може погодитися з вказаним, оскільки дане спростовується матеріалами справи, зокрема цим самим звукозаписом розмови позивачки та представника банку, під час якої вона наголошує представнику банку про те, що жодних персональних даних (логінів, пін-кодів, терміну діїта CVVкартки,даних Приват24,тощо) вона не розголошувала третім особам, а лише надала номер пенсійної картки, на який їй повинні були перевести грошові кошти за товар. 
		Згідно з вимогами ст. 1073 ЦК України, у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Приписами ч. 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, що якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Нормами п.1ч.5ст.55Закону України«Про платіжніпослуги» визначено,що надавачплатіжних послугз обслуговуваннярахунку зобов`язаний  забезпечувати захист інформації під час обміну з надавачем послуг з надання відомостей з рахунків відповідно до вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
		Відповідно до вимог ст. 67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
		У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
		Працівники надавачів платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації.
		Працівники надавачів платіжних послуг несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються під час виконання платіжних операцій, а також за розголошення персональних даних користувачів та інформації, що може бути віднесена до банківської таємниці чи таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до законодавства.
		Крім того, приписами ч. 1 ст. 51 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
		Приписами ст. 1 Закону України Закону України «Про платіжні послуги», з-поміж іншого визначено, що неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.
		Також визначено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
		Крім того, визначено, що неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно), а неналежний стягувач - особа, яка не має визначених законом підстав на ініціювання платіжної операції з рахунку платника;
		Разом з цим, визначено, що неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.
		Відповідно до вимог ч. ч. 10-12 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.
		Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Разом з цим, пунктами 146, 147 Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»,затвердженого постановоюПравління Національногобанку України № 164 від 29 липня 2022 року визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
		Таким чином, обов`язок з доказування та доведення, що саме дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції - покладено саме на банківську установу.
		Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а відповідачем не спростовано того, що позивачка відразу  27 вересня 2023 року, як дізналася про списання коштів з її банківської картки, звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно списаних коштів. 
		Дані обставини, відповідачем жодним чином не спростовані, а доказів на підтвердження того, що банком проведено розслідування, в ході якого встановлено, що операція, заявлена клієнтом як спірна, виконана згідно із усіма вимогами платіжної системи, суду не надано. 
		Тому суд доходить висновку, що позивачка звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно списаних коштів  невідкладно.
		Разом з цим, суд зазначає, що з наданого відповідачем висновку службового розслідування, вбачається, що входи в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 , 27 вересня 2023 року були здійснені з нетипових для клієнта пристроїв: 27.09.2023 о 13:02:32 з пристрою PERSONAL COMPUT MOZILLA/5.0 (WINDOWS NT 10.0; WIN64; X64) APPLEWEBKIT/537.36 (KHTML, LIKE G, ІР-адреса - 146.70.194.254 (m247 LTD, Париж); 27.09.2023 о 13:23:24 та о 13:33:18 з пристрою SM-G977N|SAMSUNG (IMEI 7092FD4C8C8C8BD6), ІР-адреса НОМЕР_25 (m247 LTD, Париж). Входи в Приват24 з пристрою SM-G977N|SAMSUNG (IMEI 7092FD4C8C8C8BD6) здійснювались виключно в акаунт Приват 24 клієнта ОСОБА_1 . 
		Також, вказаним розслідуванням відповідача встановлено, що вхід в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 здійснено з різних пристроїв за короткий інтервал часу, з коректним вводом логіну та паролю (фінансовий номер клієнта не мінявся, сім картка не перевипускалася).
		Натомість, жодних даних/доказів того, що банком вживалися заходи щодо автентифікації з підтвердження особи користувача платіжних послуг та/або належність цьому користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг, тим більше за умови нетипового входу в акаунти позивачки, з різних пристроїв за короткий інтервал часу, при цьому, з підвищенням кредитного ліміту та списання задвоєних платежів на значні суми, відповідачем суду не надано.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спірні платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, а отже, спірні платіжні операції здійснено банком з порушенням вимог Закону України «Про платіжні послуги» та Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
		Приписами ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін, згідно з якими сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Європейський суд у своєму рішенні у справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) вказує на те, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
		Оскільки відповідачем жодних доказів, які б безспірно доводили, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не надано, натомість службовим розслідуванням банку встановлено нетипові для позивачки входи в її акаунти, з різних пристроїв за короткий інтервал часу, при цьому, з підвищенням кредитного ліміту та списання задвоєних платежів на значні суми, які не є характерними для позивачки, однак, жодних заходів щодо автентифікації зпідтвердження особикористувача платіжнихпослуг та/абоналежність цьомукористувачу платіжнихпослуг певногоплатіжного інструменту,наявність унього підставдля використанняконкретного платіжногоінструменту,за вказанихумов відповідачемздійснено небуло, суд доходить висновку про те, що відповідачем здійснено неакцептовану платіжну операцію щодо списання грошових коштів з рахунку позивачки.
		Нормами ст. 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		З огляду на викладене, враховуючи те, що жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б безспірно доводили, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не надано, натомість службовим розслідуванням банку встановлено нетипові для позивачки входи в її акаунти, з різних пристроїв за короткий інтервал часу, при цьому, з підвищенням кредитного ліміту та списання задвоєних платежів на значні суми, що не є характерними для позивачки, при цьому, відповідачем жодних заходів щодо автентифікації зпідтвердження особикористувача платіжнихпослуг та/абоналежність цьомукористувачу платіжнихпослуг певногоплатіжного інструменту,наявність унього підставдля використанняконкретного платіжногоінструменту,за вказанихумов здійсненоне було, суд доходить переконливого висновку про те, що відповідачем з рахунку позивачки незаконно було списано грошові кошти у сумі 43500 гривень 18 копійок, а отже, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню в повному обсязі, через що з відповідача на користь позивачки слід стягнути грошові кошти в загальній сумі 43500 гривень 18 копійок.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних с у передбачених цим Кодексом випадках.
		Приписами ч. 1 ст.76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно з вимогами ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Приписами ч. 1 ст.81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Нормами ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінюючи у сукупності усі інші доводи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
		Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.
		Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.
		З урахуванням того, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Держави судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, 
		У Х В А Л И В:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) до Акціонерного товариства «Комерційний банк» Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; ЄДРПОУ 14360570 ) про стягнення безпідставно списаних грошових коштів - задовольнити у повному обсязі.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк» Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 безпідставно списані кошти у сумі 43500 (сорок три тисячі п`ятсот) гривень 18 (вісімнадцять) копійок.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк» Приватбанк» на користь Держави судовий збір у розмірі 1073 гривні 60 копійок.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.
		Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку. 
		 
		Суддя                            А.І. Приваліхіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...