Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/15241/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.

Номер судового провадження: 2/754/509/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/509/24 
		Справа №754/15241/17
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		03 червня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва в складі: 
		головуючого судді                Скрипки О.І.
		при секретарі                        Моторенко К.О.
		за участю
		представника позивача         ОСОБА_1 ,
		відповідача                         ОСОБА_2 , 
		представника відповідача         ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Академічний-19», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		       Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03.07.2017 року було здійснено злиття її квартири АДРЕСА_1 , внаслідок чого було пошкоджено внутрішнє облаштування в квартирі, а саме зіпсовано кухню, коридор, кімнату та інше майно. За її заявою було складено відповідні акти обстеження, причину залиття встановити не вдалось, оскільки власник квартири № 469 на численні обстеження працівниками ЖБК «Академічний-19» двері не відкривав, до сантехнічного обладнання не допускав.
		Як зазначає позивач, квартира на даний час потребує відновлювального ремонту. Відповідно до висновку експерта від 23.08.2017 року вартість відновлювального ремонту квартири складає 95 400,00 грн., вартість проведеного дослідження становить 2000,00 грн. Відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати завдані збитки, мотивуючи відсутність вини у спричиненні шкоди. Крім того, внаслідок залиття було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичних та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою відповідача щодо неї, а також у зв`язку із значним пошкодженням її майна. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона на даний час позбавлена нормальних умов проживання, квартира втратила естетичний вигляд, встановився стійний неприємний запах. Розмір моральної шкоди вона оцінює у 10 000,00 грн.
		       Посилаючись на викладені обставини, позивач просила задовольнити її вимоги, стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в загальному розмірі 95 400 грн., витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 2000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та на оплату правової допомоги.
		       Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Шевчука О.П. від 22.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 року, справа за єдиним унікальним номером 754/15241/17, номер провадження 2/754/2373/18, передана судді Скрипці О.І. у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 .
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 19.01.2018 року прийнято справу до провадження та призначено судовий розгляд.
		21.06.2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У даному відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що оцінка збитку проводилась без її участі, що викликає сумніви в об`єктивності інформації, що міститься в звіті про оцінку. Сума, заявлена позивачем, розрахована з порушеннями, так як розрахунок зроблений без урахування зносу, а до кошторису необґрунтовано включено окремі роботи. З розміром моральної шкоди відповідач також не погоджується, оскільки вказаний розмір нічим не підтверджений.
		Заперечуючи проти позову, відповідач вказала, що вона хотіла домовитись з позивачем щодо оцінки та добровільного відшкодування шкоди, проте позивач відмовилась, а тому відповідач заперечує проти стягнення з неї витрат позивача на експертизу в розмірі 2000,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн., а також інших витрат.
		Посилаючись на викладені обставини, відповідач просила заявлені позовні вимоги задовольнити частково та визначити суму збитку від залиття квартири та загальну ціну всього позову згідно діючого законодавства.
		Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 27.06.2019 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення експертизи.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 28.02.2020 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
		Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 15.03.2021 року призначено по справі судову психологічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення експертизи.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 22.05.2023 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
		19.10.2023 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_3 по справі. У даних поясненнях представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що позивачем не було надано суду жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували те, що заявлена шкода у відповідному обсязі мала місце саме в результаті залиття з квартири відповідача, оскільки до даного залиття квартири сторони вже зазнавали шкоди в результаті залиття з поверху вище. 
		Представник відповідача вважає складений акт про залиття неналежним доказом, оскільки він не містить чіткої інформації про причини залиття та винних осіб, а звіт про оцінку містить перелік пошкоджень, що не відповідають пошкодженням, зазначеним у акті про залиття. Крім того, звіт було складено за відсутність відповідача. Відповідно до рецензії на вказаний звіт, наведені у ньому розрахунки є недостатньо обґрунтованими, а саме звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки. Також, згідно висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 20786/19-43 від 13.02.2020 року, складеного КНДІСЕ, кількість пошкоджень квартири № 462 , зазначених в акті не відповідають пошкодженням, зазначеним у звіті про оцінку; фото, додані до звіту про оцінку, неможливо ідентифікувати як фото пошкоджень, зроблених саме в квартирі № 462 ; вартість ремонтно-відновлювальних робіт для квартири № 462 в результаті залиття становить 30 585,60 грн. Заявлена ж вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною, необґрунтованою та не підтвердженою належними та достатніми доказами.
		Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, а також стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
		13.03.2024 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_1 до позовної заяви. У даних поясненнях представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на викладені вище обставини.
		       В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просила про їх задоволення.
		       Відповідач та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.
		       Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка та експерта, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.07.1998 року.
		03.07.2017 року комісією ЖБК «Академічний-19» було складено акт про наслідки залиття житлового приміщення, відповідно до якого на момент обстеження комісія встановила: вода затікає з квартири № 469 . У залитій квартирі № 462 постраждали: гіпсова плита на кухні, стеля кухні з освітлювальними пристроями, розетки та вмикачі світла (з яких на момент обстеження текла вода), підлога кухні, коридору та однієї з кімнат, стіни в коридорі, кухні і кімнаті. На момент обстеження вода продовжувала ще більше завдавати шкоди, текла не припиняючись. Мешканці квартири № 469 , з якої відбувалося залиття, відмовились підписувати акт обстеження, складений комісією.
		З витягу із списку власників особових рахунків, в тому числі членів кооперативу будинку ЖБК «Академічний-19» вбачається, що членом кооперативу та власником особового рахунку квартири № 469 у вказаному ЖБК є відповідач ОСОБА_2 .
		Згідно висновку експерта про об`єкт незалежної оцінки, складеного 23.08.2017 року ПП «Експертзабезпечення», вартість прямих збитків на відновлювальний ремонт складає 95 400,00 грн.
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.02.2020 року № 20786/19-43, складеного експертом КНДІСЕ, кількість пошкоджених від залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 , які зазначені в акті про наслідки залиття житлового приміщення від 03.07.2017 року (три приміщення) не відповідає кількості пошкоджених від залиття приміщень, зазначених у звіті (п`ять приміщень). Вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1 згідно візуально-інструментального обстеження станом на час проведення дослідження становить 30 585,60 грн.
		Експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив вищенаведені висновки.
		Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди внаслідок залиття, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинні станом на час виникнення правовідносин сторін, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207.
		Так, ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.
		Відповідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є ; втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).
		Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Так, ч.2 ст.1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		За загальними правилами деліктних зобов`язань, закріплених ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		З аналізу наведеної статті ЦК України вбачається, що відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
		Так, Правилами від 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил ).
		Згідно з п.2.3.6 Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
		В додатку № 4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття .
		Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.
		Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		Крім того, в листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків із числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
		Таким чином, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі потерпілої та винної особи.
		Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
		Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		На підтвердження факту залиття квартири позивач надала суду акт про наслідки залиття житлового приміщення від 03.07.2017 року, складений комісією ЖБК «Академічний-19».
		Проте, даний акт не відповідає вищезазначеним Правилам, а саме: в акті не вказано прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, форма власності та причини цього залиття. Також, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила таке залиття. Крім того, акт не містить відомостей про присутність під час його складання мешканців або власників квартири № 469 . 
		У зв`язку із цим, суд вважає наведений акт неналежним доказом, що відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц (провадження №61-23957св18) від 22.05.2019 у справі №640/8205/17 (провадження №61-3662св19) від 10.05.2018 у справі № 465/2120/14-ц (провадження № 61-892 св 17) та від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 (провадження №61-4574 св18).
		Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Окремо слід звернути увагу на те, що в акті відсутнє посилання на ненадання членам комісії доступу до квартири з метою встановлення причини залиття з урахуванням того, що причина залиття не зазначена в акті взагалі. 
		З наданого суду позивачем висновку проведеного обстеження експерта оцінювача від 23.08.2017 року також неможливо встановити причину затоплення квартири позивача. При цьому жодна із сторін не заявляла клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причини залиття квартири позивача.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка дочка позивача ОСОБА_7 підтвердила факт залиття, вказавши, що залиття сталося з квартири відповідача.
		Проте, покази свідка в даному випадку не можуть бути належним доказом вини саме відповідача у залитті, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами по справі, чому надана оцінка вище. Крім того, свідок, як дочка позивача, є особою, зацікавленою у результатах розгляду справи.
		За такого суд приходить до висновку про недоведеність залиття квартири саме з вини власників чи користувачів квартири поверхом вище.
		Крім цього, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року (справа №668/7511/15-ц), шкода, завдана залиттям квартири, повинна бути відшкодована особою, у власності якої перебуває квартира та елемент системи водопостачання, який став причиною такого затоплення.
		Так, у статті 151 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, а згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, саме власник квартири зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обслуговування.
		Позивачем на підтвердження її вимог до відповідача надано лише витяг із списку власників особових рахунків, в тому числі членів кооперативу будинку ЖБК «Академічний-19» вбачається, що членом кооперативу та власником особового рахунку квартири № 469 у вказаному ЖБК є відповідач ОСОБА_2 .
		Проте, вказаний витяг не є правовстановлюючим документом. Крім того, за весь час розгляду справи позивач та її представники із жодними клопотаннями щодо витребування інформації про власників/користувачів квартири № 469 для визначення належного кола відповідачів не звертались.
		У зв`язку із цим, суд також вважає вину відповідача недоведеною, як недоведеним і причинно наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою, що виключає можливість задоволення позовних вимог про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.
		За положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. Інші доводи сторони позивача на висновки суду не впливають та підстав для задоволення позову повністю або частково не дають.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 258, 259, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Академічний-19», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
		Повне рішення складено та підписано 04 червня 2024 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...