Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/672/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 08.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/348/244/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091200000074

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/672/24
		Провадження № 1-кп/348/244/24
		 
		05 червня 2024 року                                м.Надвірна 
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді:                            ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання:            ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091200000074 від 04.03.2024 щодо: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Майдан, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одружений, осіб на утриманні не має, працює ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» на посаді машиніста газодувних машин, проходить службу у добровільному формуванні Надвірнянської міської ради №1 Івано-Франківської області, інвалід ІІІ групи, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України (далі КК), 
		за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
		прокурора:                             ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого:                         ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката                     ОСОБА_5 ,
		 
		встановив:
		ОСОБА_3 проходить службу у добровільному формуванні Надвірнянської міської ради №1 Івано-Франківської області.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
		Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
		Статтею 19 Кодексу України «Про надра» визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
		Стаття 19 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише занаявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п. 4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.
		Так, ОСОБА_3 , 04 березня 2024 року, близько 12 год. 00 хв., в порушення вказаних вимог чинного законодавства України, не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності та не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу на користування ділянкою надр та гірничого відводу, робочого проекту на розробку русла регульованих та руслоочисних робіт, з метою використання у власних потребах, за допомогою заздалегідь приготовлених господарських інструментів (лопата) здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яка відповідно до Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 є сировиною піщано-гравійною (гравій) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення, з берега річки «Ворона», що за межами населеного пункту АДРЕСА_1 , з подальшим завантаження її на причіп до трактора марки: DW, модель: ZН1100N, номер двигуна: НОМЕР_1 , дата виробництва: 2016.09, без державних номерних знаків, що належать на праві власності ОСОБА_6 , яка не була обізнана із злочинними намірами ОСОБА_3 .
		2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
		Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.240 КК України, а саме: незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші.
		3. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.240 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті і вироку суду визнав повністю. 
		Суду пояснив, що 04 березня 2024 року, близько 12 год. 00 хв., з берега річки «Ворона», що за межами населеного пункту м. Надвірна зібрав піщано-гравійну суміш, яку завантажив у причіп до трактора, після чого направився до с.Верхній Майдан, однак був зупинений дільничним. Трактор без дозволу взяв у тещі СвідракО. ОСОБА_7 , яка не була обізнана із його планами. Про необхідність мати спеціальній дозвіл на копалини знав, однак думав, що все обійдеться. 
		Свої дії обвинувачений мотивував необхідністю ремонту комунальної дороги по АДРЕСА_1 , де він проживає, оскільки дорога перебувала в аварійному стані, а сільський голова відмовив у її ремонту через відсутність коштів. Розмір добутої піщано-гравійної суміші становив приблизно 100-200 кг. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні злочину покаявся, шкодує за свій вчинок, запевнив суд, що подібного більше не повторить, просить суворо його не карати. 
		Також обвинувачений пояснив, що на даний час він офіційно працевлаштований ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», проходить службу у добровільному формуванні Надвірнянської міської ради №1 Івано-Франківської області. Має незадовільний стан здоров`я, інвалід ІІІ групи по зору, отримує пенсію. Своє матеріальне становище оцінює як незадовільне. Також вказав, що дружина має хворобу серця, що підтверджує медичними документами. 
		Покази ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Прокурор у судовому засіданні, враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ставив питання щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, розглядати справу у спрощеному порядку відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, та клопотав перед судом обмежитися лише допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.
		Після роз`яснення обвинуваченому положень ч.3 ст.349 КПК України, в тому числі, що він буде позбавлений права оскаржити в апеляційному порядкуобставини, які ніким не оспорюються у даному кримінальному провадженні, обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що вважає за необхідне розгляд справи проводити у спрощеному порядку, положення ч.3 ст.349 КПК Українийому зрозумілі.
		Захисник не заперечує проти розгляді кримінальної справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті і вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_9 , відповідно до ч.1 ст.337 КПК і обмежено допитом обвинуваченого, вивченням даних, які характеризують його особу та дослідженням матеріалів про речові докази і процесуальні витрати.
		За матеріалами справи, трактор марки: DW, модель: ZН1100N, номер двигуна: НОМЕР_1 , дата виробництва: 2016.09, без державних номерних знаків, з одноосним причепом, із вмістом піщано-гравійної суміші, лопата, визнані слідчим речовими доказами у справі. Трактор переданий на зберігання власнику майна ОСОБА_6 .
		Також в судовому засіданні були досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		5. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
		Під час допиту обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що саме він з берега річки «Ворона`здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яка належить до корисних копалин загальнодержавного значення, за вказаних в обвинувальному акті і вироку суду обставинах, та беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. 
		Покази обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового розгляду доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.240 КК.
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , суд вважає щире каяття.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлені.
		7. Мотиви призначення судом покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК) вчинений нетяжкий злочин.
		Судом також враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
		Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинене закінчене умисне кримінальне правопорушення, суспільна небезпечність якого полягає у порушенні встановлених правил охорони надр, якщо це створює небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.Розуміння надр як основного сировинного джерела матеріального виробництва не виключає визнання за ними, в кінцевому підсумку, екологічних пріоритетів. Злочинно на них впливаючи, особа своїми діями призводить до негативної зміни екологічної обстановки. Так, нераціональне використання надр може вплинути саме на надра та корисні копалини в них, на суміжні природні об`єкти  води, землі, ліси, на здоров`я людини та її майно.
		З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 випливає, що він має визначене і постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно,має молодий вік, незадовільний стан здоров`я, ІІІ групу інвалідності, на обліку у психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, за соціальними зв`язками: одружений, осіб на утриманні не має, працездатний, офіційно працевлаштований ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», проходить службу у добровільному формуванні Надвірнянської міської ради №1 Івано-Франківської області, раніше не судимий. 
		Згідно висновківдосудової доповідіНадвірнянського районногосектору філіїДУ «Центрпробації» вІвано-Франківськійобласті в обвинуваченого середній ризик вчинення повторного правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, а тому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Дослідження інформації, що характеризують особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності і стосунків у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. 
		Зазначений висновок органу пробації є обґрунтованим з підстав наведених у ньому. З огляду на те, що орган пробації в повному обсязі дослідив особу обвинуваченого ОСОБА_8 та дав мотивований висновок оцінки особи та ризиків, підстав для відхилення від такого висновку судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. 
		Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Прокурор вважає можливим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі - три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Захисник і обвинувачений просять призначити покарання у виді штрафу в меншому розмірі, із застосуванням ст..69 КК України, врахувати сукупність пом`якшуючих обставин, майновий і сімейний стан обвинуваченого. 
		З урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, за відсутності обставин, які обтяжують покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, який в цілому по матеріалам справи характеризуються позитивно, враховуючи його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, розкаяння, висловлення жалю з приводу вчинених дій, а також характер і ступінь тяжкості його наслідків, суд, керуючись ст.ст.53,65-67 КК України, вважає за необхідне з кількох альтернативних покарань, передбачених частиною другою статті 240 КК, обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу.
		З огляду на обставини і наслідки вчинення кримінального правопорушення, враховуючи особу винного, його майновий і сімейний стан, а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, таке покарання йому слід призначити на рівні мінімальної межі, встановленої законом для даного виду покарання - три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчинення нових злочинів.
		Суд не знаходить можливим для призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст..69 КК України із призначенням основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, з огляду на тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення і наявності лише однієї пом`якшуючої обставини (щире каяття), що не дає підстав для застосування ст. 69 КК, яка вимагає наявність кількох обставин (мінімум двох), що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. 
		За змістом кримінального закону ступінь тяжкості вчиненого злочину передбачає не тільки врахування самої категорії тяжкості, визначеної ст. 12 КК України, а й індивідуальних особливостей злочинного діяння. 
		Сукупність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого і даних про його особу, відповідно до яких він добре характеризується за матеріалами справи, важкий майновий стан не вказують на істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, майновий і сімейний стан, враховані судом при призначені покарання у мінімальному розмірі, встановленому в санкції статті.
		Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
		З огляду на викладене, з урахуванням майнового стану засудженого, джерелом доходів якого є заробітна плата за місцем роботи ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та пенсія за інвалідністю, суд приходить до висновку про наявність підстав для розстрочки виплати засудженому несплаченої суми штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень на дванадцять місяців, по 4250 гривень щомісячно.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення експертиз складають: 3786,40 грн за проведення експертизи. 
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Тому процесуальні витрати за проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертизи було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення. 
		Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
		Враховуючи, що на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 березня 2024 року накладено арешт на майно, яке в подальшому визнано речовими доказами, у зв`язку із завершенням розгляду провадження арешт на підставі ч. 4 ст.174КПК Українипідлягає скасуванню.
		На досудовому розслідуванні обвинуваченому запобіжний захід не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись стст.368,370,374 КПК, суд -
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень. 
		Розстрочити  ОСОБА_3 сплату суми штрафу рівними частинами по 4250 гривень щомісячно строком на дванадцять місяців.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.
		Арешт на трактор марки: DW, модель: ZН1100N, номер двигуна: НОМЕР_1 , дата виробництва: 2016.09, без державних номерних знаків, з одноосним причепом, із вмістом піщано-гравійної суміші, лопату, накладений за ухвалою слідчого судді Надвірнянського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від07.03.2024року(справа № 348/502/24), скасувати.
		Речовий доказ: трактор марки: DW, модель: ZН1100N, номер двигуна: НОМЕР_1 , дата виробництва: 2016.09, без державних номерних знаків, з одноосним причепом, який повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити їй як власнику майна. 
		Лопату, яка передана на зберігання камери схову Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області як засіб вчинення злочину,  конфіскувати в дохід держави.
		Піщано-гравійну суміш, яка передана на зберігання камери схову Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, - повернути у природне середовище на беріг річки «Ворона», що за межами населеного пункту АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3786,40 гривень на користь держави.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...