Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/564/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 26.06.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		05.06.2024 Справа №905/564/24 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Ісмаілової М.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи 
		за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад", м.Селидове, Донецька область
		до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Діанівська птахофабрика", смт.Діанівка, Волноваський район, Донецька область
		про стягнення 1234612,21грн.
		 
		Представники:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився
		 
		Суть справи:
		 
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад", звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Діанівська птахофабрика" про стягнення 1247487,40грн., в тому числі: 898648,80грн. - основного боргу, 289841,99грн. - інфляційних втрат та 58996,61грн. - 3% річних.
		В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №000001 від 02.02.2021 в частині оплати вартості отриманого згідно видаткової накладної №1067 від 30.12.2021 товару.
		Ухвалою від 09.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.04.2024.
		У підготовчому засіданні 30.04.2024 оголошена перерва до 07.05.2024 о 12:30год.
		Присутній у підготовчому засіданні 07.05.2024 представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог та зазначив про необхідність часу для надання уточнень.
		За вказаних обставин у підготовчому засіданні 07.05.2024 судом оголошено перерву до 14.05.2024 об 11:00год., про що постановлено відповідну ухвалу.
		13.05.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника позивача адвоката Мацак О.Ю. надійшли: 
		- заява про уточнення розміру позовних вимог та письмові пояснення позивача щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи;
		- заява про розгляд справи у підготовчому засіданні 14.05.2024 без участі представника позивача. 
		За змістом поданої заяви представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1234612,21грн., з яких: 898648,80грн.  сума основного боргу, 276974,47грн.  інфляційні втрати за період з 04.03.2022 по 01.04.2024 та 58988,94грн.  3% річних за період з 04.03.2022 по 10.05.2024. Вказані позовні вимоги представник позивача підтримує у повному обсязі. Також представником позивача зазначено про те, що при складанні специфікації №30/12 від 30.12.2021 сторонами договору було допущено технічну описку та невірно вказано дату договору, а саме замість: « 02.02.2021» вказано « 01.02.2021». На підставі зазначеного, враховуючи, що сторонами (позивачем та відповідачем) не укладалось інших договорів поставки від 01.02.2021, представник позивача просить суд вважати правильним зазначенням у специфікації №30/12 дати договору поставки №000001 від 02.02.2021.
		Ухвалою від 14.05.2024 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 05.06.2024.
		05.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника позивача адвоката Мацак О.Ю. надійшла заява в якій останній просить суд розглянути справу без участі представника позивача та заявляє, що відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази розміру судових витрат, які сторона позивача сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. 
		Суд зазначає про неможливість надсилання на адресу відповідача копій ухвал від 09.04.2024, від 30.04.2024, від 07.05.2024 та від 14.05.2024 в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення у зв`язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв`язку в смт.Діанівка Волноваського району Донецької області в умовах воєнного стану, а також через електронний кабінет в системі "Електронний суд" у зв`язку з його відсутністю. У зв`язку з цим копії ухвал були направлені на електронну адресу відповідача pfdiana@ukr.net., яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.
		Копія ухвал також розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі. 
		Електронні примірники ухвал доставлено на електронну скриньку відповідача згідно із довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Інформації про зміну електронної адреси до суду не представлено.
		Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
		При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "Інформація для здійснення зв`язку", зв`язок не встановлено, номер не обслуговується.
		Відповідач відзив на позовну заяву до суду не направив. 
		Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно із статтею 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Дослідивши матеріали справи, господарський суд 
		 
		встановив:
		 
		02.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад» (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Діанівська птахофабрика» (покупець, відповідач у справі) укладений договір поставки нафтопродуктів №000001 (далі  договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати в узгоджені терміни, а покупець прийняти та оплати на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти і СПБТ, іменовані далі по тексту «Товар», асортимент, кількість і ціна вказуються в видаткових накладних, рахунках-фактурах та специфікаціях.
		Згідно з пунктами 2.1., 2.3. договору кількість і номенклатура товару визначаються заявками покупця відповідно до вищезгаданих специфікацій. Ціна товару за одиницю продукції вказуються у вищевказаних специфікаціях.
		Відповідно до пункту 2.4. договору загальна сума договору на момент його підписання орієнтовно становить 5000000,00грн., у т.ч. ПДВ, у національній валюті України. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у заявку зі зміною рівня цін або обсягів поставки.
		У випадку зміни вартості товару постачальник зобов`язується надати покупцеві на узгодження додаткову угоду, що містить інформацію про цінові зміни, не пізніше 7 (семи) банківських днів до вступу нових цін у силу. Недотримання даної умови є підставою для здійснення розрахунку по раніше погоджених цінах (пункт 2.5. договору).
		Пунктом 3.1. договору визначено базис поставки товару на умовах (Incoterms, 2010): DDP склад покупця (85783, Донецька обл., Волноваський р-н, с.Діанівка, вул.Миру, 1а).
		Строки поставки: зазначаються у специфікації на кожну окрему партію товару (пункт 3.2. договору).
		Факт і дата поставки товару й переходу права власності на товар підтверджується товарною накладною з відміткою про фактичне прийняття товару покупцем, оформленої сторонами в порядку, установленому чинним законодавством (пункт 3.3. договору).
		В пунктах 4.1., 4.4. договору сторонами погоджено, що розрахунки по кожній партії поставляються нафтопродуктів здійснюється в гривнях, в безготівкову порядку. Розрахунки між сторонами проводяться на підставі актів звірки та специфікацій протягом 15 банківських днів з моменту підписання накладних, товарно-транспортних накладних. При ухиленні покупця від підписання актів звірки понад 15 днів, за основу беруться дані постачальника.
		Згідно з пунктом 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		У разі несвоєчасної оплати (несплати), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, діючої в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару (пункт 5.2. договору).
		Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором. Взаємовідносини сторін, передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством (пункти 5.3., 5.4. договору).
		Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а зокрема до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.1. договору).
		Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками юридичних осіб. 
		30.12.2021 сторонами договору підписана специфікація №30/12 до договору постачання №000001 від 01.02.2021, якою визначені найменування товару (паливо дизельне ДП-3-Євро 5-Во, кількість, ціна без ПДВ 898648,80грн., строк поставки 30 грудня 2021 рік, строк оплати  до 03.03.2022.
		В пункті 4 специфікації вказано, що ПрАТ «Діанівська птахофабрика» підтверджує факт поставки товару та передачі товарно-супровідних документів за договором постачання (згідно з оформленими специфікаціям) в повному обсязі, і що поставлений товар був поставлений в належній кількості і повністю відповідає вимогам до його якості, встановленим в договорі постачання.
		Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №000001 від 02.02.2021, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 898648,80грн., на підтвердження чого, зокрема, надані видаткова накладна №1067 від 30.12.2021, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №30/12 від 30.12.2021 та податкова накладна №33 від 30.12.2021 на суму 898648,80грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Зміст видаткової накладної, зокрема, щодо реквізитів договору, найменування, кількості, суми поставки відповідає даним специфікації у зв`язку з чим, враховуючи пояснення представника позивача про описку у специфікації в даті договору до якого вона складена, суд приходить до висновку, що специфікація №30/12 від 30.12.2021 підписана сторонами саме в межах договору поставки нафтопродуктів №000001 від 02.02.2021. Доказів іншого матеріали справи не містять.
		Покупець, ПрАТ «Діанівська птахофабрика», вартість товару в сумі 898648,80грн. не сплатив.
		Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовом. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору не здійснив своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар, чим допустив прострочення зобов`язання, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 276974,47грн. та 3% річних в сумі 58988,94грн. 
		 
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суду виходить з такого:
		Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення основної суми заборгованості та нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконанням умов договору у частині своєчасної та повної оплати за постановлений товар.
		Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
		У відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі  ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За приписами статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
		З огляду на зазначене, суд, з урахуванням положень статті 204 ЦК України, приймає до уваги договір №000001 від 02.02.2021 як належну підставу у розумінні норм статті 11 ЦК України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з поставки товару.
		У відповідності до частин 1, 6 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		За змістом частини першої статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Відповідно до статті 655 ЦК України (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма їх істотними умовами щодо предмету договору, об`ємів поставки товару, а також порядку визначення ціни та строками виконання зобов`язань.
		Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
		За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК).
		Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов`язань за договором №000001 від 02.02.2021 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 898648,80грн., що підтверджується видатковою накладною №1067 від 30.12.2021 на суму 898648,80грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №30/12 від 30.12.2021 та податковою накладною №33 від 30.12.2021 на суму 898648,80грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
		Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
		Надана позивачем видаткова накладна №1067 від 30.12.2021 містить найменування суб`єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, одиницю виміру господарської операції та інші необхідні реквізити, печатки товариств тобто відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
		Відсутність у вказаній видатковий накладний назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній та печатки відповідача, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. 
		Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.
		Як встановлено судом у видаткова накладна містить особисті підписи в графі "постачальник" та "отримувач", які засвідчені відтиском печаток сторін.
		Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на видатковій накладній та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суд досліджуючи питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, зазначає про те, що доказів наявності фактів протиправності використання відповідачем своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і докази звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, матеріали справи не містять.
		Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі.
		Суд при ухваленні рішення враховує та бере до уваги те, що підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковими документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар. При цьому видаткова накладна, за якою відбувалась поставка товару, підписана відповідачем. Видаткова накладна - це документ, що засвідчує факт переходу права власності від продавця до покупця, при цьому вказаний документ, містить вартість товару, право власності на яке переходить.
		Отже, за своєю правовою природою видаткова накладна посвідчує виконання зобов`язань - констатує (фіксує) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та має юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.
		За результатами аналізу видаткової накладної остання відповідає вимогам щодо заповнення обов`язкових реквізитів у відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
		Таким чином, отримання відповідачем поставленого товару по видатковій накладній №1067 від 30.12.2021 є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору. 
		За умовами, погодженими сторонами, відповідно до пункту 4.4. договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі актів звірки та специфікацій протягом 15 банківських днів з моменту підписання накладних, товарно-транспортних накладних. При ухиленні покупця від підписання актів звірки понад 15 днів, за основу беруться дані постачальника.
		Поряд із цим у пункті 2 специфікації №30/12 від 30.12.2021 сторонами погоджений строк оплати: до 03.03.2022р.
		Отже, поставлений 30.12.2021 товар підлягав оплаті у порядку та строки, передбачені пунктом 2 специфікації до договору. Строк оплати поставленого товару за видатковою накладною є таким що настав 03.03.2022. 
		Проте вартість поставленого товару по видатковій накладній №1067 від 30.12.2021 на суму 898648,80грн. відповідачем не оплачена.
		Встановлені в ході розгляду справи обставини відповідачем не спростовані.
		З викладених обставин вбачається, що відповідачем було порушено умови договору поставки, а також приписи статей 525, 526 Цивільного кодексу України статті 193 Господарського кодексу України, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі. Докази оплати якої суду не надані.
		Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 898648,80грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		 
		Крім суми основного боргу, у зв`язку з не виконанням відповідачем умов договору позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також інфляційні нарахування в сумі 276974,47грн. та 3% річних в сумі 58988,94грн.
		Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно з розрахунком позивача нарахування 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України проведено на суму боргу 898648,80грн. за загальний період з 04.03.2022 по 10.05.2024.
		Згідно з розрахунком позивача нарахування інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України проведено на суму боргу 898648,80грн. за загальний період березень 2022 року  березень 2024 року.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд встановив правильність визначення періодів та суми нарахування, обґрунтованість та арифметичну вірність такого розрахунку.
		У зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 276974,47грн. інфляційних втрат та 58988,94грн. 3 % річних, підлягають задоволенню повністю.
		 
		Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
		Розподіл судових витрат
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 ГПК України).
		Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
		У позовній заяві позивач зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складатимуть 42600,00грн.
		Заявою від 05.06.2024 поданою через систему "Електронний суд" представник позивача адвокат Мацак О.Ю. повідомив, що відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази розміру судових витрат, які сторона позивача сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. 
		Отже, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу будуть вирішенні судом у порядку передбачені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
		При поданні позову позивачем згідно з платіжним документом №4176 від 02.04.2024 сплачено судовий збір у сумі 14968,85грн.
		Враховуючи, що ціна позову, станом на дату ухвалення рішення суду, визначена позивачем в сумі 1234612,21грн., розмір судового збору становить 14815,35грн.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. 
		Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
		Таким чином судовий збір в сумі 153,50грн. (14968,85грн. - 14815,35грн.) підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 14815,35грн. покладається на відповідача.
		Керуючись статтями 11, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 178, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Діанівська птахофабрика" про стягнення 1234612,21грн., з яких: 898648,80грн.  сума основного боргу, 276974,47грн.  інфляційні втрати та 58988,94грн.  3% річних, задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» (85783, Донецька обл., Волноваський район, село Діанівка, вулиця Миру, будинок 1а, код ЄДРПОУ 30492941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад» (85400, м.Селидове, Донецька область, вулиця Берегова, будинок 142А, код ЄДРПОУ 30585543) основний борг в сумі 898648,80грн., 276974,47грн. - інфляційні втрати, 58988,94грн. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 14815,35грн. 
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду. 
		Рішення складено та підписано 05.06.2024.
		 
		 
		 
		Суддя М.О. Лейба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...