Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/2091/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 05.06.2024. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/233/508/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023050000002919

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Код суду 233    Справа № 233/2091/24 
		 
		 
		                                                Вирок 
		                        Іменем України
		 
		04 червня 2024 року                                                м. Костянтинівка
		 
		Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: 
		головуючого судді                                                 ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої                                                 ОСОБА_5 ,
		захисника                                                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000002919 від 11 липня 2023 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Костянтинівка, Донецької області, розлученої, яка працювала прибиральницею службових приміщень ПАТ «Краматорськтеплоенерго», неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
		у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
		Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діючи умисно, з ідеологічних мотивів, з метою надання збройним формуванням держави-агресора, допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи у м. Костянтинівка Донецької області за допомогою власного мобільного телефону марки марки Redmi моделі 9A, з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з встановленою у нього сім-карткою оператора мобільного зв`язку Lifecell , який відповідає номеру телефону НОМЕР_4 сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» з акаунту « ОСОБА_5 » встановила, підтримувала зв`язок та погодилась надавати допомогу представнику збройних формувань держави-агресора ОСОБА_9 , який зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакте» як « ОСОБА_9 », шляхом надання інформації щодо місць дислокації підрозділів та військової техніки Збройних сил України у АДРЕСА_2 для нанесення ворогом артилерійських та ракетних ударів по вказаним позиціям.
		Так, 29.05.2023 о 16:04, ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, перебуваючи у м. Костянтинівка Донецької області за допомогою сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» з акаунту « ОСОБА_5 » повідомила ОСОБА_9 , який зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакте» як « ОСОБА_9 », про розташування АДРЕСА_6 та на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом надсилання графічного зображення - знімку екрана із зображенням додатку «Карти» компанії Google LLC, на якому нанесено позначки із місцями розташування військової техніки та особового складу Збройних Сил України, чим надала допомогу представнику збройних формувань держави-агресора.
		17.07.2023 ЗС РФ завдано ракетного удару по будівлі зазначеної школи, а ОСОБА_5 , діючи умисно, з вищевказаних мотивів та метою, пізніше 17.07.2023 повідомила ОСОБА_9 про результат даного ракетного удару, чим надала допомогу представнику збройних формувань держави-агресора.
		Також, 31.05.2023 о 18:59, ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, перебуваючи у м. Костянтинівка Донецької області за допомогою сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» з акаунту « ОСОБА_5 » повідомила ОСОБА_9 , який зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакте» як « ОСОБА_9 », про розташування ІНФОРМАЦІЯ_9 , за координатами НОМЕР_15, шляхом надсилання графічного зображення - знімку екрана із зображенням додатку «Карти» компанії Google LLC, на якому нанесено позначки із місцями розташування військової техніки та особового складу Збройних Сил України, для нанесення ракетного удару по вказаних позиціях, чим надала допомогу представнику збройних формувань держави-агресора.
		Далі, 26.06.2023, у період з 10:57 до 11:05, ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, перебуваючи у м. Костянтинівка Донецької області за допомогою сторінки у соціальній мережі «Вконтакте» з акаунту « ОСОБА_5 » повідомила ОСОБА_9 , який зареєстрований у соціальній мережі «Вконтакте» як « ОСОБА_9 », шляхом надсилання графічного зображення - знімку екрана із зображенням додатку «Карти» компанії Google LLC, на якому нанесено позначки, про розташування військової техніки та особового складу Збройних Сил України, чим надала допомогу представнику збройних формувань держави-агресора про розташування на північній околиці АДРЕСА_2 (поблизу із ділянкою місцевості із координатами НОМЕР_16).
		При цьому, з метою знищення слідів протиправної діяльності, ОСОБА_5 домовилась із ОСОБА_9 про видалення особистих повідомлень, переданих через соціальну мережу «Вконтакте».
		Своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.7 ст.111-1 КК України, а саме надала допомогу у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворенні або само організувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. 
		Надані обвинуваченою ОСОБА_5 покази та позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення:
		Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, не визнала, не погодилась з правовою кваліфікацією її дій стороною обвинувачення, але підтвердила, що саме вона 29 травня 2023 року о 16 год. 04 год., 31 травня 2023 року о 18 год. 59 хв. та 26 червня 2023 року у період з 10 год. 57 хв. о 11 год. 05 хв. надавала відомості ОСОБА_9 щодо місць розташування військовослужбовців ЗСУ в м. Костянтинівка на території загальноосвітнього закладу №16 Костянтинівської міської ради, поблизу з шламозбірними водоймами та на ІНФОРМАЦІЯ_17. Крім того, 17.07.2023 року повідомила останнього про результати даного ракетного удару.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала частково. Пояснила, що державна зрада не була її мотивом. На той час вона діяла в шоковому стані і не контролювала свої дії через війну та постійні обстріли. Підтвердила, що дійсно спілкувалась з громадянином ОСОБА_9 , але робила це не з метою допомоги РФ, а робила це в шоковому стані, оскільки вважала, що Костянтинівку обстрілюють через присутність в місті військових ЗСУ. Коли вона передавала координати об`єктів, то по її інформації там військові вже не знаходились. Таким чином вона вважала, що військові зрозуміють, що їм потрібно піти з міста, оскільки по тим місцях де вони знаходились прилітало. Вона хотіла, щоб військові вели бойові дії в полях, за межами міста, таким чином, на її думку, вона захищала рідне місто від обстрілів та руйнувань. « Нехай краще зруйнують школу, ніж цивільні будинки» - так на той час вона вважала, що якщо військових не буде в місті, місто залишиться цілим, його не будуть бомбити. Потім, прийшовши до тями в Дніпровському СІЗО, коли відіспалась, від`їлась та відпочила, проаналізувала свої дії й сама від них «не в захваті», але наполягала, що таким чином хотіла захистити місто від руйнувань, а військових від загибелі. Просила суд врахувати, що після передачі стороні РФ даних про місцезнаходження 16 школи удар по ній відбувся тільки через два місяці. Крім того, звернула увагу суду на те, що в переписці з військовим РФ ОСОБА_9 зазначала йому, що передавати координати об`єктів, які знаходяться поряд з житловими забудовами не буде і він відповідав, що не буде наносити удари по домівках цивільних мешканців. Заперечила передачу даних стосовно військових об`єктів розташованих в АДРЕСА_7, пояснила, що з початку повномасштабного вторгнення за межі м. Костянтинівка не виїздила. Надсилала координати про 16 школу, оскільки, на її думку, там достатньо місця, щоб під час удару не постраждали будинки. Вважає, що військові РФ б`ють по цілях обережно та влучно, і вона в цьому впевнилась, коли їздила на місце для слідчої дії, бо навколо школи не бачила жодного зруйнованого будинку. Взагалі не впевнена, що удар по 16 школі нанесли по її інформації, оскільки удар був через два місяці після передачі нею інформації. Крім того, не заперечувала факту передачі інформації про знаходження ЗСУ біля «шламіку» та в «зеленці», спілкування з представниками РФ в соціальній мережі «Вконтакті», але вважає, що якщо буквально прочитати їх переписку, то вона навпаки критикувала недоліки армій РФ та ДНР, виступала з критикою устрою ДНР. На її думку це свідчить про те, що її позиція прямо протилежна тій, яку їй інкримінують. Їй відомо, що вказана соціальна мережа заборонена на території України, вона заходила до неї через ВПН. З ОСОБА_9 почала спілкуватись через критику ДНР, він її підтримав, потім в спілкуванні він попросив передавати йому інформацію про місця дислокації військових і вона погодилась. Їх спілкування продовжувалось на протязі 1,5 -2 років. Після ракетного удару по 16 школі ОСОБА_9 запитував, що було в школі, і вона ходила на місце удару, надала йому інформацію, яка була відома на той час всім. Висловила йому подяку за роботу і взагалі писала ОСОБА_9 ті речі, що йому подобались, щоб він більше їй довіряв. Інформація щодо її участі в захваті Донецької ОДА в 2014 році не відповідає дійсності, вона так написала, щоб в очах ОСОБА_9 краще виглядати. Додала, що підписана на телеграм канал ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки тільки там можна дізнатись інформацію про реальні місця в м. Костянтинівка куди були прильоти, і вирішувати для себе відпочивати, або бігти в підвал від обстрілів. Просила врахувати, що має стареньку матір, при затриманні не чинила опору, зрозуміла свою помилку та визнала провину, не мала на меті допомогу РФ, у зв`язку з чим просила перекваліфікувати обвинувачення на ч. 2 ст. 114-2 КК України. Покарання саме за цією статтею вона згодна прийняти. 
		Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин:
		За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальні рішення прийняті органом досудового розслідування, надані на підтвердження законності отриманих доказів:
		Даними про реєстрацію провадження 11.07.2023 о 18:22:28 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22023050000002919 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України  (а.п. 1 т.2).
		Постанова начальника 1 відділення СВ 2 Управління ГУ СБУ в Донецькій області ОСОБА_15 від 11.07.2023 визначено слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023050000002919, - ОСОБА_16 (а.п. 2 т.2).
		Постановою начальника 1 відділення СВ 2 Управління ГУ СБУ в Донецькій області ОСОБА_17 від 16.01.2024 визначено групу слідчих у кримінальному провадженні № 22023050000002919, до складу якої включено слідчих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (а.с. 3-4 т.2).
		Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_27 від 12 липня 2023 року визначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у вказаному провадженні, до складу якої включено, зокрема, прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.п. 5-6 т.2).
		Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_27 від 02 листопада 2023 року про зміну групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у вказаному провадженні, до складу якої включено, зокрема, прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_28 (а.п.7-8 т.2).
		Постанова старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_16 про доручення проведення слідчих (розшукових) дій від 17.07.2023, відповідно до якої доручено оперативним співробітникам 1 відділення СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях встановити особу якій підозрювана ОСОБА_5 надсилала інформацію про розташування військової техніки України, а саме ПІБ, дата народження, місце проживання, засоби зв`язку, зв`язок цієї особи з зс рф чи незаконними збройними формуваннями, утвореними на тимчасово окупованій території, встановити інформацію про місця які повідомляла ОСОБА_5 , а також факт дислокації у зазначених місцях ЗСУ, встановити місце де можуть зберігатись предмети які мають доказове значення по кримінальному провадженню (а.п. 9-10 т.2).
		Постановою слідчого ГУ СБУ в Донецькій області ОСОБА_16 від 18.01.2024 мобільний телефон Redmi моделі А9 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 та ноутбук HPмодель CQ 56-170SR, серійний номер НОМЕР_5 , без встановленого елемента живлення, з зарядним пристроєм до нього визнані речовим доказом (а.с.27- 28 т. 2)
		Ухвалою слідчого судді Дніпровського апеляційного суду №23-8426т/2023 від 08.11.2023 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 264 КПК України «зняття інформації з електронних інформаційних систем» стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який користується соціально орієнтованою мережею «ВКонтакте» « ОСОБА_9 » ІНФОРМАЦІЯ_11 на строк 60 діб (а.с. 5 т. 3)
		Ухвалою слідчого судді Дніпровського апеляційного суду №23-9402т/2023 від 20.12.2023 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій,пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини, а саме: «зняття інформації з електронних інформаційних систем «Telegram», що полягає у пошуку виявленні і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі, доступі до електронної інформаційної системи, а також отримання таких відомостей без відома власника, що міститься у мобільних терміналах систем зв`язку з номером НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на строк 60 діб (а.с. 6 т. 3).
		Доручення прокурора ОСОБА_28 оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих дій у порядку ст. 36 КПК України на виконання вищевказаних ухвал слідчого судді ( а.с. 8-11).
		Досліджені письмові докази:
		Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, її винуватість у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: 
		-Змістом повідомлення №78/1/2/2007 від 19.07.2023 р. щодо виконання доручення слідчого, з якого вбачається, що ОСОБА_5 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Має в користуванні мобільний телефон з номером НОМЕР_8 , на який зареєстрований акант менеджеру Telegram з нікнеймом « ОСОБА_5 » та сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте». З вищевказаної сторінки передає військовослужбовцю - т.в.о. Командира роти загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_9 ГУ ГШ РФ ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцу рф, АДРЕСА_4 , м.т. НОМЕР_7 , позивний « ОСОБА_9 », «ОСОБА_9», сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте» « ОСОБА_9 » ІНФОРМАЦІЯ_11.
		-Змістом протоколу обшуку від 18 січня 2024 року згідно з яким обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №201/566/24 від 16 січня 2024 року. Вказаним судовим рішенням надано дозвіл на відшукування та вилучення комп`ютерної техніки, мобільних терміналів та сім карток, електронних носіїв інформації, чорнових записів за місцем проживання ОСОБА_5 . Обшук проведено у присутності понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 за участю власника житла ОСОБА_33 та ОСОБА_5 . Остання добровільно видала власний мобільний телефон Redmi моделі А9 та ноутбук HP.
		-Змістом протоколу огляду речового доказу від 18 січня 2024 року за участю підозрюваної ОСОБА_5 проводиться огляд мобільного телефону Redmi моделі А9 з фото фіксацією процесу. Виявлено, що пристрій має наступні ідентифікатори: марки Redmi моделі А9, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з встановленою сім карткою НОМЕР_4 . На пристрої встановлено додаток «Opera», за допомогою якого ОСОБА_5 входила до соціальної мережі «Вконтакте», здійснено перехід до його вмісту. Профіль користувача має назву « ОСОБА_5 », як пояснила ОСОБА_5 це її особиста сторінка. Виявлено діалог з користувачем « ОСОБА_9 ». Здійснено перехід до вмісту діалогу між користувачем « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_9 ». Встановлено, що повідомлення у діалозі доступні тільки для 07 грудня 2023. Як пояснила ОСОБА_5 всі інші повідомлення вона та її співрозмовник видаляли. Також виявлено діалог з користувачем « ОСОБА_35 », як пояснила ОСОБА_5 це акаунт «голови громадської палати ДНР» ОСОБА_36 . У мобільному додатку «Телеграм» виявлено обліковий запис « ОСОБА_5 » та групи діалогів ОСОБА_38 , інші проросійські канали, «ІНФОРМАЦІЯ_12». (а.п. 36-46 т. 2)
		-Змістом протоколу слідчого експерименту від 15.02.2024 за участю понятих ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , підозрюваної ОСОБА_5 проведеного з метою відтворення процесу передачі інформації про розміщення ЗС України та результатів ракетних обстрілів у м. Костянтинівка. Здійснювалась безперервна відео фіксація. За допомогою Google Maps підозрюваній запропоновано показати на зображені карти місцевості місце яке нею було повідомлено ОСОБА_9 в особистій переписці у соціальній мережі «Вконтакті» 31.05.2023 про розташування позицій ЗСУ біля шламозбірного водойма, 26.06.2023 про розташування ЗСУ на АДРЕСА_8. Підозрювана вказала, що нею було здійснено виїзд до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_9 (а.п. 47-51 т. 2).
		-Змістом протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.03.2024 наданих на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №201/2619/24 від 05.03.2024, якою надано тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, шляхом вилучення (здійснення їх виїмки): інформації про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, стосовно абонента оператора мобільного зв`язку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра користується номером мобільного телефону: НОМЕР_4 , які знаходяться у володінні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» (код ЄДРПОУ 22859846, юридична адреса: Україна, 03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 11, літера «А»), у період з 01.03.2022 до 20.01.2024.Представник особи, у володінні якого знаходяться речі та документи надав копію витребуваної інформації шляхом її запису на компакт диск (а.п. 55-58 т. 2).
		-Змістом протоколу огляду від 05.04.2024 проведеного слідчим з залученням спеціаліста-експерта ЗЕВ ІСТЕ СБ України в Донецькій області ОСОБА_41 оглянуто носій інформації DVD-диск, зміст якого містить звіт про усі з`єднання абонента з номером НОМЕР_4 за період з 01.03.2022 по 20.01.2024, тривалість з`єднань, місцезнаходження базової станції, дата та час початку з`єднання. Абонент знаходився переважно в межах дії базових станцій, розміщених у м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області поряд з місцем проживання ОСОБА_5 . Так, 29.05.2023 у період часу з 15.00 до 18.00, 31.05.2023 у період часу з 17.00 до 20.00, 26.06.2023 у період часу з 09.00 до 13.00, 17.07.2023 у період часу з 08.00 до 14.00 за її номером телефону здійснювалась передача даних у мережі Інтернет. 
		-Висновком експерта №213 від 29.03.2024 року, з якого в вбачається, що виявлені в ході дослідження відомості містять загальну інформацію пр. мобільний телефон та sim карти скопійовані в ході дослідження за допомогою СПЗ. Застосунок веб-браузера «Opera» містить сліди перегляду веб-ресурсу соціальної мережі «ВКонтакте» (а.п. 68-76).
		- Змістом протоколу огляду від 09.04.2024 проведеного слідчим з залученням спеціаліста-експерта ЗЕВ ІСТЕ СБ України в Донецькій області ОСОБА_42 . Оглянуто мобільний телефон марки Redmi моделі А9, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з встановленою сім карткою НОМЕР_4 . З метою огляду інформації яка міститься у мережі Інтернет здійснено під`єднання до мобільної мережі та завантажено дані сторінки у соціальній мережі Інтернет «ВКонтакте» та виявлено, що у даному пристрої здійснено вхід до акаунту із назвою «Светлана Желт» номер ID НОМЕР_10 та виявлено листування з користувачем ОСОБА_9 та номером ID НОМЕР_11 . Переглянуто листування із зазначеним користувачем, в результаті чого виявлено, що наявні повідомлення лише з 07.12.2023, проте зміст листування свідчить про те, що спілкування між зазначеними особами має значно більший період та свідчить про можливе видалення. Листування з контактом « ОСОБА_9 » містить інформацію про інформаційну «допомогу» ОСОБА_5 та належність адресата ОСОБА_9 до ворога (а.с. 72-79 т. 2)
		-Змістом протоколу огляду мережі Інтернет від 27 жовтня 2023 року, складеного слідчим  ОСОБА_16  з використанням ноутбуку під`єднаного до мережі Інтернет.Об`єктом огляду є Інтернет ресурс « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Здійснено перехід на сторінку Інтернет, виявлено профіль соціальної мережі «ВКонтакте» на імя « ОСОБА_9 ». Вказана особа виклала статус «Позывной «ОСОБА_9»..» Користувач обмежив доступ до інформації щодо дати народження, телефону, адреси електронних поштових скриньок, місце роботи та проживання. Оглянуто розміщені на сторінці користувачем фотознімки військової техніки з зображенням «Z», зруйнованого будинку, указ президента РФ про присвоєння 58 армії ЗС РФ найменування «гвардійська», інші зображення, які можуть свідчити про належність користувача до збройних сил рф та заклики до невизначеної кількості користувачів мережі надавати інформацію про сили ППО, особливий склад, техніку України у телеграм-бот або автору повідомлення « ОСОБА_9 » (а.п. 80-94 т. 2)
		-Повідомлення керівника групи СіЗ ДВКР СБ України ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСУВ «ІНФОРМАЦІЯ_18» ОСОБА_44 № 17/5/5-332нт від 03.04.2024 на запит №78/2/13-1499 нт від 01.04.2024, що дислокація особового складу ЗСУ перебувала в період з 20.05.2023 до 17.07.2023 на території ІНФОРМАЦІЯ_13, у період з 20.05.2023 по 10.06.2023 поблизу ІНФОРМАЦІЯ_16 , у період з 20.06.2023 по 10.06.2023 на ІНФОРМАЦІЯ_17 та надані координати місцевості (а.с. 95 т. 2).
		-Лист слідчого ОВС 3 відділення СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій області та Луганських областях ОСОБА_45 про долучення до матеріалів провадження витягу з ЄРДР про частково зруйновану будівлю ІНФОРМАЦІЯ_14 внаслідок обстрілу ЗРК С-300 та протокол огляду від 28.06.2023. 
		Витяг з ЄРДР № 12022052390000489 та № 22023050000002990 час внесення відомостей 17.07.2023 о 14.03 виклад обставин - 17.07.2023 невстановленими особами з числа збройних формувань завдано два удари по приміщенню ІНФОРМАЦІЯ_8 , частково зруйноване приміщення закладу та інша інформація, що не стосується обсягу інкримінованого обвинувачення.
		Протокол огляду від 28 червня 2023 року предметом огляду є будівля ІНФОРМАЦІЯ_14 та прилегла територія. Внаслідок влучання попередньо двома ракетами ЗРК «С300» пошкоджена чотириповерхова будівля закладу та котельна. (а.с.97-114 т. 2).
		-Протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 грудня 2023 року, за результатами проведення якої встановлено, що особа « ОСОБА_9 » періодично отримує інформацію розвідувального характеру від контакту « ОСОБА_5 » стосовно переміщень техніки ЗСУ. Так, контакт « ОСОБА_5 » написала: «на каждой улице укропа полно и все улицы заселены, но подробности у админа Констахи, все сведения у него» (а.п. 22 т. 3). У співрозмові контакт « ОСОБА_9 » зазначає, що він є «кадровий военный» (а.п. 26 т. 3) та «командир роти» (а.п. 29 т. 3), «служу в 247 десантно-штурмовом полку» (а.п. 33 т. 3). Особа « ОСОБА_5 » повідомила, що вона раніше вела сторінку як « ОСОБА_5 » (а.п. 36 т. 3) та у 2014 році брала Донецьку ОДА потім ночувала там та чергувала на кухні, приїздила на мітинг (а.п. 40 т. 3). Зверталась до « ОСОБА_9 » з промовою, що «заинтересована, что бы у вас, солдат, наших защитников все было в порядке, жду вас как родных, и кошка моя ждет, и соседи…» (а.п. 60-61 т. 3) У розмові повідомила, що «начиная от исполкома и до самого конца там много стоит, для начала там бахните, а там как пойдет и утяжелитель не забывайте, там барахла ихнего вагон и маленькая тележка, и хамеры, и минометы, и всего хватает. В ІНФОРМАЦІЯ_13 они вроде бы одни, там оружия и техники мало, ну по крайней мере, как я смотрела» (а.п. 63 т. 3). « ОСОБА_9 » пересвідчився на карті чи про цю школу йде мова та вислав фото карти та будівлі. « ОСОБА_5 » надавала поради як краще провести обстріл та з якої сторони, бо з одної сторони пустир, а з іншої, через дорогу живуть мирні люди, це не «утяжелитель, где можно бить спокойно» (а.п. 67 т. 3). Надіслала координати де «пруд пруди ВСУшников» та фото «шлакозаборника». (а.п. 67 т. 3). « ОСОБА_5 » висловила думку « ОСОБА_9 » про таке: «хорошо бы нас хоть Харьковом - Днепром прикрыть, но может сил не хватить. Тогда с такими буйнопомешанными соседями надо на 50 км людей отселять. Дать им там в близлежащих пунктах новое жилье. Потому что эти буйнопомешенные соседи все снесут, 50 км должна быть зона погранцов и обороны. Иначе с такими соседями никак. Они жизни не дадут. Там военная база должна быть, что бы нам жить спокойно». Запевнила, що вона з місцевих мешканців «бойова» жінка, але жалілась, що не має гранати, а то б підкинула б до ЗСУ. Повідомила, що «вчера отработали заявку по ІНФОРМАЦІЯ_13 в 12.47 ночи. Сложилась полностью. Вот это молодцы. Школа это вполне для мирного безопасно. Правильно пульнули. Никто из людей не пострадал, только тараканы. А то эти укропы обстреливают. Так, что молодцы. Солдаты конечно разные. Не все подонки. Но война есть война. Я чего еще так радуюсь по предварительным данным мирняк не пострадал. Чисто сработали. Так и работайте.» виклала фото зруйнованого закладу освіти та написала: «Бади бумкнули как надо. Ни одного стекляшка у людей не выпало. Грамотно бумкнули» (а.п. 90 т. 3) 
		-Протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 грудня 2023 року, за результатами проведення якої встановлено, що особа « ОСОБА_9 » періодично спілкується з контактом « ОСОБА_51 », якого просив роздрукувати його документи та занести у стройову частину, а саме військовий квиток на імя « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.п. 126-129 т. 3) 
		-Протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10 січня 2024 року стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом зняття інформації з електронних систем сервісу «Телеграм» профіль користувача « НОМЕР_7 » зафіксовано розмову з « НОМЕР_12 ОСОБА_53 » та надіслано фото «командировочного удостоверения ВЧ НОМЕР_13 выданого капитану ОСОБА_54 командированому в/ч НОМЕР_14 », надіслано фото виписки з наказу про призначення ОСОБА_9 виконувати обов`язки командира роти спеціального призначення ВЧ НОМЕР_9 Центрального військового округу, надіслано «список политзаключенных 2023 г. составлен общ. орг. (Русь Триедина)» з запитанням: «Твои там есть?». У період з 18 квітня 2023 р. періодично відбувається спілкування з « ОСОБА_5 », яка використовує тел. НОМЕР_8 та повідомила « ОСОБА_9 » про те, що «были отработки по десяткам данных. Но не в этот бот. Я уже называла имя свого куратора. Всю информациюя ему передаю. Это ОСОБА_55 . И в школу, и в детский садик, и по таможне, и в утяжелитель, и в Конти, это все я передавала. Да. Обработки были». В листуванні зазначає, що проживає на підконтрольній СБУ території які їх виловлюють. Додала, що адмін групи збирає всю інформацію, особисто його не знає, але довіряє йому, може бути корисним. Написала слова вдячності «Спасибо, что ты нам помогаешь! Ждем!Ждем, ну что ж!» (а.п. 131-143 т. 3) 
		Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч.1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Суд оцінює надані сторонами кримінального провадження докази в сукупності та взаємозв`язку за критеріями належності та допустимості.
		Досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої повністю доведена, а вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто надання допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань що були утворенні або само організувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Суд зазначає, що обвинувачена ОСОБА_5 , мешканка м. Костянтинівка Донецької області, обізнана про політичну ситуацію в країні, фактичну воєнну обстановку та реальні масштаби агресії РФ на території України (системні бомбардування, обстріли, звукові сигнали про повітряну тривогу) та усвідомлювала, що спілкувалась за допомогою інформаційного сервісу «ВКонтакте» з військовослужбовцем РФ ОСОБА_9 , який приймає участь у збройній агресії проти України, а негласна «співпраця» з ним шляхом повідомлення координат позицій ЗСУ, розташування техніки та особового складу, будь-яких відомостей військового чи оборонного характеру явно зашкодить державній безпеці України, а також підтримає дії країни агресора, спрямовані на завдання шкоди суверенітету, територіальні цілісності, недоторканості та обороноздатності України. При цьому, вказані відомості не були публічно доступними, не публікувались і не розміщувались у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ та іншими уповноваженими органами, а отже становили оперативний інтерес для представників РФ та використовувались при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових дій направлених на захоплення територій, зменшення воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу в сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних об`єктах, що ОСОБА_5 в силу свого віку, життєвого досвіду усвідомлювала. Дії ОСОБА_5 з передачі інформації військовому РФ, представнику країни-агресора, а саме: користувачу на ім`я « ОСОБА_9 » текстових повідомлень про розташування військової техніки, особового складу ЗС України та інших військових формувань, залучених до надання відсічі збройній агресії РФ, у вигляді виготовлених зображень із відмітками у додатку «Гугл - карти», давали змогу здійснювати координацію військовослужбовцям країни - агресора свого вогню. В подальшому, після нанесення обстрілів по вказаним нею координатам ОСОБА_5 повідомляла про вдале ураження позицій ЗСУ. З переписки слідує, що ОСОБА_5 застосовувала засоби конспірації, а саме видаляла повідомлення, про що й просила ОСОБА_9 . При цьому обвинувачена виявляла активну позицію, намагалась дізнатись як можна більше інформації яка зацікавила адресата, говорила, що для цього їй слід працевлаштуватись продавчинею, щоб більше почути, обговорювала можливість завдання ударів по цілям (з якого боку, де знаходяться військові у будівлі, де техніка та інше), якими снарядами слід наносити удар, щиро підтримувала військовослужбовців країни агресора, в той час як захисників України, які стримують окупантів, називала «тараканами». На свідомий та добровільний характер таких дій ОСОБА_5 свідчить суб`єктивне ставлення останньої, яка починаючи з 2014 року підтримувала ідеологічні антиукраїнські рухи на відокремлення від України частини її територій, та зазначала, що приймала активну участь у мітингах біля Донецької обласної державної адміністрації в той час, і зараз очікувала на «визволення», навіть надавала дозвіл вибити двері у її квартиру задля того, коли буде проходити зачистка в м. Костянтинівка від діючої влади, запитувала як себе поводити в таких випадках, бажала утворення захисної 50-км зони для її міста на межі Дніпропетровської та Харківської областей. 
		Вказані обставини спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_5 вчиняла ці дії не з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України та надання допомоги у веденні бойових дій країні агресору проти ЗСУ.
		Посилання сторони захисту на необхідність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 114-2 КК України не заслуговують на увагу, оскільки в повному обсязі спростовуються матеріалами кримінального провадження, та, на переконання суду, є лише способом уникнення кримінальної відповідальності за скоєне або поліпшення свого становища.
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		Під час судових дебатів прокурор вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення всебічно досліджені органом досудового слідства, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченої кваліфіковано правильно, а вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України повністю підтверджується належними та допустимими доказами. Просила не враховувати як обставину яка пом`якшує покарання обвинуваченій щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки в судовому засіданні вказані обставини не знайшли свого підтвердження. Надання правдивих показів, не свідчить про сприяння розкриттю злочину, в той час як з поведінки обвинуваченої не прослідковується дійсності усвідомлення скоєного діяння. ОСОБА_5 висловлювалась про те, що жалкує з приводу вчиненого лише з метою пом`якшити покарання. Прокурор просила визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 років з конфіскацією усього належного їй майна на користь держави. Судові витрати за проведення експертизи стягнути з обвинуваченої. 
		Захисник обвинуваченої адвокат - ОСОБА_7 під час судових дебатів зазначив, що в переписці з ОСОБА_9 не прослідковується його належність до військових формувань РФ. Спілкування ОСОБА_5 з ним зводилось до флірту, намагання сподобатись йому як чоловіку, а тому остання використовувала його риторику для встановлення особистих відносин. Обвинувачена розкаюється у скоєному, вона лише хотіла відвести війну від свого міста Костянтинівка , співпрацювала зі слідством, має матір похилого віку, а тому просив застосувати до ОСОБА_5 мінімальне покарання без конфіскації майна.
		Обвинувачена ОСОБА_5 просила врахувати, що її дії не містять ідеологічного характеру, змінити кваліфікацію вчиненого нею діяння на ст. 114-2 КК України та призначити мінімальне покарання. Зазначила, що перебуваючи в умовах ізоляції переосмислила вчинені дії, щиро розкаюється, дисципліновано поводить себе в умовах СІ, раніше не судима, має мати похилого віку.
		Мотиви суду при призначенні покарання:
		При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. 
		Обставини, які пом`якшують покарання відповідно до положень ст. 66 КК України не встановлено з огляду на таке.
		Щире каяття, яке було зазначено пом`якшуючою обставиною у складеному щодо ОСОБА_5 обвинувальному акті, припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини й готовності нести кримінальну відповідальність.
		На переконання суду, щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		На цьому також наголосив суд касаційної інстанції у справі № 199/6365/19 від 10.03.2021, щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини й готовності нести кримінальну відповідальність. Немає підстав встановлення щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання, у випадку, коли обвинувачений повідомив про своє розкаяння не щиро, вину свою визнав таким чином, що підтвердив лише очевидність скоєння ним.
		Судом проаналізовано ставлення ОСОБА_5 до вчиненого нею злочину та її поведінку після вчинення злочину.
		Твердження обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що спілкування з ОСОБА_57 відбувалось не з ідеологічних мотивів, а через фліртування, «заігрування», як з чоловіком, з наміром сподобатись йому є вигаданою позицією обвинуваченої під час судових дебатів, що свідчить про її не щирість та намагання виправдатись перед судом під час вирішення питання щодо призначення покарання та спростовуються особистою перепискою, зі змісту якою суд зробив висновок про дійсні відносини між ОСОБА_58 та ОСОБА_9 , а також ідейної позиції обвинуваченої. 
		Так, про антиукраїнський ідеологічний характер, підтримку РФ у воєнних діях проти України, шляхом надання допомоги представникам РФ у веденні воєнних дій в Україні свідчить пост ОСОБА_9 «Пойми у меня СБУ на хвосте, они уже на другой адрес в другой город приходили, однопартийцев искали, я комунистка. Благо меня не было…» (т. 3 а.с. 31) «очень долго приходила к разрушению остатков идеологического мышления» (т. 3 а.с. 36) «Херсон взяли, отдали, Бучу взяли, отдали, и боишся, что потом же соседи сдадут» (т. 3 а.с. 46) Повідомляла ОСОБА_9 , що запрошувала на чай товариша ОСОБА_62, який служить в «ІНФОРМАЦІЯ_15 », який «собирает гуманитарку для вооружений ДНР», повідомила, що спілкувалась з «ОСОБА_63 » особисто та інше.
		Щодо особистих відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з переписки встановлено наступне:
		«И я что-то вычислять попробовала, ну там к 4 годам в школе прибавлять 3-4 года военного ПТУ, ну и плюсом эти девять лет, получилось, что ты возрастом молодой совсем. А уже командир. Вот это бравый парень. Молодец. Не каждый взрослый мужчина может похвастаться твоими достижениями. (т. 3 а.с.43). А, так тебе 32. Ну это еще нормально. Я думала ты лет так на 6 моложе. Хотя все равно ты меня крепко сильно моложе. Прям сильно, сильно, сильно. Короче в сыновья годишься. Да, смотришь на новое поколение и понимаешь насколько сам уже древний. Вот точно такой как ты сын мог у меня быть уже. А уже выросли. Уже сражаются, Уже у самих дети подрастают. И уже не скажешь ты маленький, а скажешь, я уже стара. Стара я уже, 43 мне. Старая больная женщина, в матери тебе гожусь (т. 3 а.с. 44). Хотя чего это я баба старая к тебе к ребенку пристала (т. 3 а.с.57)» Зазначена переписка не містить характеру фліртування та залицяння до ОСОБА_9 як до чоловіка проте підтверджує ставлення ОСОБА_5 до ОСОБА_9 як до «сина» та захоплення його життєвою «бойовою» позицією. 
		Так, судом встановлено, що обвинувачена ідеологічно антиукраїнсько настроєна повідомила про те, що перебуваючи під вартою в умовах слідчого ізолятору пришла до висновку про хибність своєї поведінки, «осознала, что не права». Разом з цим на запитання головуючого судді надавала відповіді які містить протиріччя, а саме, вказала, що інформація, яка міститься в переписці з ОСОБА_9 , про підтримку країни агресора є вигаданою, щоб якось підтримати розмову, оскільки розуміла з ким веде переписку, проте зазначаючи про усвідомлення того, що відбулось на запитання судді щодо того, від чиїх дії її житловий будинок постраждав від обстрілів, та хто здійснював обстріл по м. Костянтинівка, в той час як у місці знаходяться ЗСУ, повідомила, що їй не відомо. Зазначила, що українські військові повинні залишити міста та йти воювати в чисте поле, коли військові ЗСУ залишать місто Костянтинівка, то мирне населення буде жити без обстрілів та не потрапить до окупації, в той же час не вважала необхідним військам РФ покинути територію України, оскільки вони є загарбниками. Така поведінку обвинуваченої не свідчить про щирість її каяття, проте факт визнання обвинуваченою причетності до скоєного не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання.
		Таким чином, поведінка обвинуваченої в сукупності з усіма матеріалами справи, не може розцінюватись судом як щире каяття, а тому суд не застосовує до ОСОБА_5 обставину - щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання.
		Щире каяття, про яке ОСОБА_5 заявила в судовому засіданні є спробою домогтися у такий спосіб пом`якшити покарання за вчинений злочин.
		Під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним та певною мірою ініціативним.
		Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2019 року в справі № 308/7582/17 (провадження № 51-4104км18), та від 22.04.2020 року в справі № 164/1940/18 (провадження № 51-4180 км19).
		Обвинувачена в певний період часу зрозуміла про те, що потрапила в поле зору правоохоронних органів СБУ та повідомила ОСОБА_9 про те, що «списки с ноутом уничтожила, а то так ворвутся половина города сядет, причем реально» (т. 3 а.с. 22).
		Проте, а ні обвинувачена, а ні захисник не довели в судовому засіданні, що ОСОБА_5 будь-яким чином допомагала чи сприяла в установленні невідомих органу досудового розслідування обставин, повідомила осіб можливо причетних до вчинення аналогічних правопорушень (адміністратора групи до якої надсилала текстові повідомлення). Обвинувачена, здійснюючи свій захист, лише підтвердила те, що було встановлено завдяки проведення негласних слідчих дій, при цьому на свій лад в судовому засіданні інтерпретувала мету таких протиправних дій. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом встановлено вчинення злочину в умовах воєнного стану.
		Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
		Разом з цим, обвинувачена просила при призначенні покарання врахувати ту обставину, що в неї залишилась мати похилого віку.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 з міркувань безпеки приїхала до своєї матері, оскільки її квартира в м. Краматорську розташована на 5 (останньому) поверсі. Проживання разом з матір`ю похилого віку не стало тим стримуючим фактором та не завадило останній вчинити злочин. Отже наявність матері похилого віку жодним чином не зменшило суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_5 злочину та не є визначальним при призначенні покарання.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Стосовно можливості та наявності повноважень суду щодо обрання того чи іншого виду покарання, в тому числі і в межах санкції закону про кримінальну відповідальність, суд керується висновками Верховного Суду, зазначеними у постанові від 01.02.2018 року по справі №634/609/15-к.
		Зокрема в цій постанові Верховним Судом сформульовано правовий висновок щодо реалізації в судовій практиці поняття судової дискреції (судового розсуду), яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості та достатності обраного покарання тощо.
		Підставами для судової дискреції (судового розсуду) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, розлучена, неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше не судима.
		Таким чином, з урахуванням обставин вчинення правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 основне покарання у межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі.
		За приписами ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від десяти до п`ятнадцяти років.
		При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинила злочин проти основ національної безпеки України (ч. 7 ст.111-1 КК України), cуд вирішив призначити обвинуваченій ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 років та конфіскацію всього належного їй на праві власності майна.
		На переконання суду, саме таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
		Застосований стосовно обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою враховуючи призначене судом покарання, суд вважає необхідним залишити до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до протоколу затримання особи 18 січня 2024 року об 11 годині 00 хвилин в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався.
		Разом з цим, за приписами ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 18 січня 2024 року по 3 червня 2024 року включно, а початок строку відбування покарання визначити з 4 червня 2024 року.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку:
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року на мобільний телефон Redmi моделі А9 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 та ноутбук HPмодель CQ 56-170SR накладено арешт, та вказані речі в подальшому визнано речовими доказами.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 201/3966/24 від 08 квітня 2024 року з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладено арешт майна на квартиру АДРЕСА_5 .
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		За правилами абзацу дванадцятого п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку зазначає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		У цьому кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_5 буде призначено покарання у виді конфіскації майна та спеціальної конфіскації. У зв`язку із цим залишається потреба у залишенні в силі арешту на належне обвинуваченій майно - об`єкти нерухомого та рухомого майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		При цьому, суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Зважаючи на те, що вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон Redmi моделі А9 ІМЕІ 1:  НОМЕР_1 , ІМЕІ 2:  НОМЕР_2  із сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4  є знаряддям кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-7 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного майна спеціальну конфіскацію та передати його у дохід держави. До ноутбук HPмодель CQ 56-170SR слід застосувати конфіскацію.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України по вказаному кримінальному провадженні проведено комп`ютерно-технічну експертизу за висновком № 213 від 29.03.2024. Витрати, пов`язані з проведенням зазначеної експертизи в розмірі 7572,80 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 118, 124, 366-371, 374, 376, 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити їй основне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 років із конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
		Строк відбування основного покарання ОСОБА_5 рахувати з 04 червня 2024 року. Строк додаткового покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 років обраховувати з моменту відбуття основного покарання.
		Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення в період з 18 січня 2024 року до 03 червня 2024 року включно з розрахунку одному дню тримання під вартою відповідає один день попереднього ув`язнення.
		Раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів № 213 від 29.03.2024 в сумі 7 572,80 грн.
		Залишити арешт накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 22 січня 2024 року на мобільний телефон Redmi моделі А9 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 та ноутбук HPмодель CQ 56-170SR.
		У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_5 конфіскації всього належного їй на праві власності майна залишити накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 08.04.2024 №201/3966/24 арешт на майно, що належить ОСОБА_5 . 
		До речових доказів, після набрання вироком законної сили, а саме: 
		-мобільного телефону Redmi моделі А9 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою із абонентським номером НОМЕР_4 ; застосувати спеціальну конфіскацію на підставі ч. 1 ст. 96-1, 96-2 КК України та передати у власність держави.
		-ноутбуку HPмодель CQ 56-170SR конфіскувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...