Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/4547/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2024.
Дата набрання законної сили: 02.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/333/309/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000672

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                        
		 
		Справа № 333/4547/23 
		Провадження №1-кп/333/309/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		        31 травня 2024 року                                                       м. Запоріжжя 
		 
		Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши в режимі спеціального судового провадження в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023080000000672, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2023 року за обвинуваченням: 
		        ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, має неповнолітню доньку ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого, 
		       у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації та інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 року № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 року № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжена відповідними указами Президента України, затвердженими Законами України, зокрема Законом України від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово- політичного керівництва рф, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
		У відповідності до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (у редакції від 09.03.2023 №84) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» станом на 22 грудня 2022 року», вся територія Мелітопольського району Запорізької області у тому числі територія Семенівської сільської територіальної громади відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-УІІ), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасовоокупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно,  включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації. 
		Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками зф рф фактично було узурповано всі владні повноваження на вище зазначеній території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 01.04.2022, представниками зф рф всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області - т.зв. «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники зф рф разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, створили на території Семенівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області аналогічний незаконний орган влади у вигляді місцевої окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Семеновскую поселковую администрацию» (в подальшому, а саме 12.09.2022 зареєстрована в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Администрация Семеновского сельского поселения Мелитопольского района Запорожской области», яка розташована за адресою: Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Семенівка, вул. Першотравнева, буд. 57), наділивши її всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючої Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, яка була евакуйована до м. Запоріжжя, де і продовжує свою законну діяльність.
		Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними рф самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб`єкти адміністративних послуг.
		В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
		В подальшому, у травні місяці 2022 року громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території Семенівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 25.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою рф територією України, маючи проросійські погляди та досвід роботи в органах місцевого самоврядування, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої зф рф, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників зф рф та окупаційної адміністрації - т.зв. «военно-гражданской администрации Мелитопольского района Запорожской области», добровільно зайняв посаду «главы Семеновской поселковой администрации» (з 12.09.2022 зареєстрована в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Администрация Семеновского сельского поселения Мелитопольского района Запорожской области»), яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі: загальна організація роботи та управління цією окупаційною адміністрацією, її структурними підрозділами, винесення та затвердження рішень, владних розпоряджень від імені адміністрації, обов`язкових для виконання, призначення на посади та звільнення з посад, розпорядження коштами та майном окупаційної адміністрації, тощо.
		Таким чином,  ОСОБА_5 , за вище викладених обставин обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. 
		 
		Обґрунтування застосування судом inabsentia
		 
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду у порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду як за місцем свого проживання, так і через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явився.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Тому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 який був забезпечений державою з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу додержання змагальності сторін та додержання права на захист обвинуваченого .
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у т.ч. Мелітопольського району, Запорізької області), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.
		 
		Докази, які досліджені судом
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість  ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами.
		Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
		-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст.. 214 КПК України від 11.01.2023 року
		-постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023080000000672 від 27.04.2022 року;
		-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №22023080000000672 від 27.04.2022 року; який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування, правова кваліфікація ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		-повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 27.04.2023 року в рамках кримінального провадження 22023080000000672 від 27.04.2022 року
		-постановою слідчого УСБУ в Запорізькій області від 29.04.2023року про оголошення ОСОБА_5 у державний та міжнароднй розшук;
		-ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023080000000672 від 27.04.2022 рокуза підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		-        ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2023 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 
		-ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2023року, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		-ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2023 року, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження користування та розпорядження рухомого та нерухомого майна, яке належать ОСОБА_5 
		-ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій від 02.03.2023 року.
		-постановою слідчої УСБУ в Запорізькій області від01.05.2023 року про залучення спеціаліста;
		-ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду про дозвіл на використання результатів негласних слідчих розшукових дій від 09.05.2023 року.
		-протоколом огляду від 11.04.2023 року інформації отриманої в ході тимчасового доступу від ТОВ «Укрнет», яким встановлено факт зайняття ОСОБА_5 посади унезаконних органах влади держави агресора.
		-протоколом огляду від 11.04.2023 мережі інтернет , а саме сайту мовою оригіналу « Единый государственный реєстр юридических лиц», відповідно до якого на території с. Семенівка створено незаконний орган влади « Администрация Семеновского сельского поселения Мелитопольского района Запорожской області»
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які впізнали ОСОБА_5 та зазначили , що саме він зайняв посаду голови в Семеновской поселковой адміністраціі.
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.11.2022 року , яким підтверджено факт зайняття ОСОБА_5 зазначеної посади. 
		-протоколом огляду від 14.05.2023 року зняття інформації під назвою « ОСОБА_9 Telegram НОМЕР_1 »
		 
		-Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків, а саме:
		-показаннями свідка ОСОБА_8 який в судовому засіданні пояснив, що до окупації громади 25.02.2022 року війсками рф, ІНФОРМАЦІЯ_3, наразі є ІНФОРМАЦІЯ_4. Особисто знає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Після приходу окупаційної влади останній добровільно зайняв посаду голови Семенівської сільської ради. ОСОБА_5 особисто разом із окупантами приймав участь у обшуках в помешканнях мирних жителів села, крав грощі та гуманітарну допомогу. Вважає , що зайняв ОСОБА_5 цю посаду з корисливих мотивів, оскільки жодного тиску на нього з боку окупаційної влади здійсненот не було. У травні 2022 року особисто пропонував ОСОБА_5 виїхати з окупованої території на , що останній відмовився. З 24 лютого 2022 року свідок підписав контракт та проходив службу у лавах ЗСУ. У травні 2022 року діяльність Семенівської ради було припинено.
		- показаннями свідка ОСОБА_10 яка в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_5 особисто, бо разом працювали .Вона ІНФОРМАЦІЯ_6, а ОСОБА_5 , посаду заступника голови Семенівської сільської ради. З травня 2022 року ОСОБА_5 почав переходити на співпрацю з окупаційною владою, отримував та роздавав гуманітарну допомогу. З травня 2022 року ОСОБА_5 кожен день виходив на роботу, видавав працівникам , які залишилися співпрацювати з окупантами заробітну плату. В травні 2022 року влаштовував автопробіг з російською символікою. З окупованої території свідок виїхала в листопаді 2022року .У судовому засіданні наголошувала на тому, що, на її думку будь-яких фактів примусу з боку окупаційної влади до ОСОБА_5 не було, відповідну посаду останній зайняв добровільно.
		- показами свідка ОСОБА_7 , який особисто знайомий з ОСОБА_5 , вважає що він зайняв посаду голови Семенівської сільської ради добровільно у травні 2022 року. ОСОБА_5 , ще до повномасштабного вторгнення негативно висловлювався у бік української влади, та має родичів які проживають у Москві. Особисто бачив, що ОСОБА_5 постійно приймав участь у окупаційних заходах ворога, наразі стосунків з ОСОБА_5 не підтримує.
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючі обвинуваченого ОСОБА_5 . документи, а також досліджені такі відомості:
		-особова картка з Державної міграційної служби України на ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ;
		-вимога УІАЗ ГУ НП України в Запорізькій області від 17.02.2023року, ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності раніше не притягався.
		-довідка КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня`Запорізької обласної ради від 20.02.2023 року, згідно з якою ОСОБА_5 під спостереженням лікаря нарколога та тпсихіатра не перебуває, за медичною допомогою не зверталася;
		-довідка з Державного  реєстрау актів цивільного стану громадян у Запорізькій області від 23.02.2023 відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено, що останній перебував у зареєстрованому шлюбі З ОСОБА_12 , шлюб розірвано 11.11.2009 має неповнолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		-інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно з якою, встановлено, що у володінні ОСОБА_5 перебуває: об`єкт нерухомого майна - квартира, яка знаходиься за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 1; 
		-звіт про незалежну оцінку ринкової об`єкту нерухомості проведений «ТОВ «БРОК СЕРВІС ПЛЮС», а саме: квартира, яка знаходиься за адресою: АДРЕСА_2 , ринкова вартість об`єкту оцінки складає без урахування ПДВ - 568 437(п`ятсот шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 00 коп.
		-інформація з головного сервісного центру МВС від 21.02.2023 згідно якої за ОСОБА_5 зареєстровано об`єкт рухомого майна - транспортний засіб марки Ford Fusion 2000 (2013), червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_3 - 
		-звіт про оцінку майна - колісно транспортного засобу, проведений «ТОВ «БРОК СЕРВІС ПЛЮС», а саме: автомобілю марки Ford Fusion 2000 (2013), червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_4, № куз. НОМЕР_3 - вартість якого становить 302 018( триста дві тисячі вісімнадцять) грн.00 коп.
		 
		 
		 
		 
		 
		Оцінка суду
		 
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А. , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. 
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
		Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність ОСОБА_5 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах. 
		Суд приймає як належні та достатні докази показання свідків  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8  ,  ОСОБА_10 оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. 
		Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену у інкримінованому їй злочині.
		Дорученням Регіонального центру знадання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях адвоката  ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_5 .
		Згідно з ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2023 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник  ОСОБА_4 який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування. Захисник в судовому засіданні щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження поклався на розсуд суду.
		Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступав у дебатах та зазначив, що кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсності.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення вживалися достатні заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що судом були належним чином вжиті усі необхідні заходи повідомлення та інформування обвинуваченого ОСОБА_5 про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді. Останній повідомлявся у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Зміст досліджених доказів дає підстави стверджувати, що ОСОБА_5  діяв за вказівками та за погодженим планом із представниками російської федерації, а не з власної ініціативи, його діяльність була спрямована  на впровадження нових правил та норм, які вже запроваджені та існують на території росії, одночасно не визнавав повноваження діючої української влади , тобто вчиняв активні дії на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації. Є очевидним, що усі дії   ОСОБА_5  приймались ним особисто, або за погодженням із невстановленими особами російської федерації та на їх вказівку, тобто останній добровільно надавав допомогу предстаниками іноземної держави, а саме: росії, у здійснення підривної діяльності проти України. 
		Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії  ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. 
		Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		Призначаючи покарання суд виходить із наступного
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення. 
		Обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		Обставинами, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , відсутні.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, яка на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, у добровільному зайнятті керівної посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, - старости у незаконному органі влади - окупаційній адміністрації держави агресора, мовою оригіналу - « Администрация Семеновского сельского поселения Мелитопольского района Запорожской області» , зайняв посаду голови в Семеновской поселковой адміністраціі, здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст.111-1 КК України з  позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому та конфіскацією всього особистого майна.
		Так, суд вирішуючи питання щодо застосування виду додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке у санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України зазначене як основне, враховує, що ОСОБА_5 скоів злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд застосовує обвинуваченому ОСОБА_5 покарання увиді позбавлення права обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками суду касаційної інстанції, яка викладена у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22).
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 додатковий вид покарання у вигляді конфіскації особистого майна.
		Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.
		Крім того суд приходить до висновку, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2023 року на майно, яке належать ОСОБА_5 з огляду на призначення їй додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного майна обвинуваченого.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Речові докази по справі відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 323, 369-376, 615 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
		Обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити незмінним.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2023 року на майно, яке на праві власності належить  ОСОБА_5  , а саме: 
		-об`єкт нерухомого майна - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 541782123107 тип об`єкта: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності - 1; 
		-об`єкт рухомого майна - транспортний засіб    марки Ford Fusion 2000 (2013),  червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ,  двигун НОМЕР_4, № куз.  НОМЕР_3  - залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного   ОСОБА_5  майна на користь держави. 
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Речові докази відсутні.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, згідно з положеннями статті 297-5 КПК України, та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		       Суддя Комунарського районного суду
		       м. Запоріжжя                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...