Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-917/11 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.06.2024
Номер судового провадження: 61-7200ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 червня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 2-917/11
		провадження № 61-7200ск24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
		розглянув касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно та
		ВСТАНОВИВ:
		18 квітня 2018 року та 12 липня 2018 року ОСОБА_1 звертався з заявами про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року.
		22 листопада 2018 року ухвалою Богуславського районного суду Київської області, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 
		2019 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року.
		04 березня 2020 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу 
		ОСОБА_1 задоволено.
		Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 
		2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		08 липня 2020 року ухвалами Богуславського районного суду Київської області заяви ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року та від 12 липня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року залишено без задоволення, відповідне судове рішення залишено в силі.
		25 листопада 2020 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасовано, справу за заявою ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		07 червня 2022 року ухвалою Миронівського районного суду Київської області, з урахуванням ухвали Миронівського районного суду Київської області від 20 червня 2022 року про виправлення описки, відмовлено в задоволенні заяви 
		ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року та залишено судове рішення в силі.
		07 листопада 2022 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07 червня 2022 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		21 березня 2023 року ухвалою Миронівського районного суду Київської області відмовлено в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області 
		від 17 листопада 2011 року.
		03 липня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області 
		від 21 березня 2023 року залишено без задоволення.
		ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року, просив поновити строк на звернення із такою заявою, скасувати постанову, оскільки вона прийнята складом суду, який вже розглядав справу, чим порушено статті 37 Цивільного процесуального кодексу України 
		(далі - ЦПК України). 
		02 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року. 
		Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року повернуто заявнику.
		16 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду 
		від 03 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 квітня 
		2024 року.
		У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року необхідно відмовити, з огляду на таке.
		Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє в відкритті касаційного провадження в справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення однією і тією ж особою заборонено, а тому в відкритті касаційного провадження всправі необхідно відмовити.
		Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої 
		статті 394 ЦПК України щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови в відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення, є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 
		18 липня 2023року  ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року.
		28 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року. 
		Касаційний суд виснував, що касаційна скарга є необґрунтованою, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вірно виснували про відмову в прийняті заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами в цивільній справі № 2-917/11, оскільки 
		ОСОБА_1 не є особою, яка має право на звернення до суду із заявою в порядку статті 423 ЦПК України.
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Миронівського районного суду Київської області 
		від 21 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року.
		05 вересня 2023 року ухвалою Верховного Суду відмовлено ввідкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року. 
		Касаційний суд виснував, що згідно із пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження в справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову ввідкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		Отже, відсутні правові підстави для розгляду втретє поданої ОСОБА_1 касаційної скарги на, зокрема, постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року.
		Верховний Суд як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділений повноваженнями щодо перегляду касаційних скарг на судове рішення, коли є ухвала про відмову в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		ЦПК України не передбачає інституту повторного перегляду судових рішень після їх розгляду в касаційному порядку.
		Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 
		(далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини 
		(далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Згідно з позицією ЄСПЛ, висловленою у рішенні від 21 лютого 1975 року в справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
		«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», заява 
		№ 28249/95).
		Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення у справі «Світлана Науменко проти України» 
		від 09 листопада 2004 року, заява № 41984/98, § 53).
		В ухвалах від 06 березня 2024 року у справі № 465/2023/18 (провадження 
		№ 61-3082ск24), від 19 березня 2024 року у справі № 404/3586/22 (провадження 
		№ 61-3906ск24), від 21 березня 2024 року у справі № 703/2330/22 (провадження 
		№ 61-3617ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі з огляду на те, що повторне подання касаційної скарги після відмови в відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення не передбачено.
		Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 
		2023 року в справі запозовом ОСОБА_1 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно. 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                           О. М. Ситнік
		Є. В. Петров
		В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...