Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/11207/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 05.06.2024. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Результат оскарження 06.08.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/759/3812/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023110000001056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		пр. № 1-кс/759/3812/24 
		ун. № 759/11207/24 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2024 року м.Київ
		слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023110000001056 від 12.12.2023, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Зестафоні, республіки Грузії, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просив застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження якого дислокується за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2А, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023110000001056 від 12.12.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 КК України.
		ОСОБА_19 , як учасник злочинної організації підозрюється у створенні злочинної організації; заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом обману, зловживання довірою та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки вчиненого у складі злочинної організації, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
		Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_19 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
		Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_19 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень (в тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочину), відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинені кримінальні правопорушення, за які законом передбачено найбільше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, останній, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Так, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, не встановлено осіб, які виповідали за виготовлення підроблених документів. Ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, проявляється у тому, що ОСОБА_19 знаходячись на волі може чинити тиск на свідків та потерпілих з метою зміни показань або відмови від них. Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_19 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що ОСОБА_19 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень вчинених у складі злочинної організації та знаходячись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
		Захисник ОСОБА_5 подав клопотання в порядку ст.206 КПК України, яке обґрунтував тим, що згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2024 о 10 год. 44 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_20 затримано ОСОБА_21 . Підставою затримання слідчим зазначено п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме: якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України. При цьому, згідно з протоколом затримання особи, 30.05.2024 о 10 год. 35 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України. Але протокол затримання особи від 30.05.2024 не містить відомостей щодо застосування до ОСОБА_4 спеціальних засобів, а саме: кайданків. Крім того, протокол затримання особи містить відомості про те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КПК України, що не відповідає дійсності, оскільки письмове повідомлення про підозру останньому здійснено за частиною першої відповідної статті. Також протокол затримання особи не містить відомостей щодо стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 на момент його затримання, оскільки застосування засобів знерухомлення здійснює негативний вплив на перебіг хронічних захворювань останнього. Так само сторона захисту не погоджується з підставою затримання ОСОБА_4 , оскільки матеріали досудового розслідування не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. У зв`язку з викладеним, просить здійснити перевірку підстав затриманні ОСОБА_19 , забезпечити проведення судово-медичного обстеження, доручити ТУ ДБР провести дослідження фактів, викладених у заяві, визнати протиправним затримання підозрюваного.
		В судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити. Щодо клопотання захисника у порядку ст.206 КПК України, то зазначив, що воно є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки ОСОБА_19 затриманий в порядку п.4 ч.1 ст.208 КПК України, йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, отже норми КПК України дозволяють здійснювати таке затримання.
		Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання слідчого. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що підозра ОСОБА_19 необґрунтована. Немає доказів існування злочинної організації, в яку б входив підозрюваний. Відповідно до клопотання та доданих до нього матеріалів шкоди завдано трьом потерпілим, у тій сумі, що не є особливо великим розміром. Належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_19 до вчинення кримінальних правопорушень немає. Єдиним документом, долученим до клопотання, де згадується підозрюваний є НСРД від 05.04.2024 (а.с.98-110). 
		Щодо ризиків вказаних прокурором та слідчим, то звертає увагу на те, що ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв`язки, ніколи не перебував у розшуку. Тяжкість кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не вказано у клопотанні, які саме докази чи речі можуть бути знищені чи спотворені. Крім того, відсутні будь-які заяви щодо чинення тиску з боку ОСОБА_19 на потерпілих чи свідків. Таким чином, вважає, що ризики, вказані у клопотанні, необґрунтовані та не доведені. Просить відмовити у задоволенні клопотання та обрати альтернативний запобіжний захід або визначити розмір застави.
		Підозрюваний ОСОБА_19 позицію захисника підтримав та вказав, що не є організатором злочинної організації.
		Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи слідчий суддя дійшла наступного висновку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
		Слідчим суддею встановлено, що 30.05.2024 ОСОБА_19 затримано у порядку ст. 208 КПК України. Того ж дня, йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України..
		Відповідно до зазначеного протоколу, підставою для затримання ОСОБА_4 стали обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також, у вказаному протоколі містяться відомості про підстави затримання та відомості щодо того, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , а також роз`яснено право мати захисника, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї. Також про затримання було повідомлено цивільну дружину.
		Ризик переховування підозрюваного є обґрунтованим, оскільки обумовлюється можливістю притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання. При цьому слідчий суддя, звертає увагу на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення все ж є визначаючим елементом, хоча не єдиним, при оцінці ризику ухилення від суду. Отже, з огляду на наведені обставини, органом досудового розслідування були дотриманні положення ст. 208 КПК як щодо порядку так і щодо підстав затримання ОСОБА_21 .
		Слід звернути увагу на те, що положення ст. 206 КПК, на якій посилається захисник, не передбачають повноважень слідчого судді щодо визнання незаконним затримання, про що у клопотанні просить захисник, натомість такі положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення. Крім того, зовнішній вигляд та стан підозрюваного не дають слідчому судді підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, у зв`язку з чим відсутні підстави для забезпечення проведення судово-медичного обстеження.
		За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника, поданого в порядку ст. 206 КПК.
		Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, то слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду. Таким чином, заперечення сторони захисту в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_19 підозри на даному етапі досудового розслідування, слідчим суддею відхиляються.
		Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_19 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. 
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Так, ОСОБА_19 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_19 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків чи потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний, опинившись на волі зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового розслідування.
		Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
		Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_19 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено. 
		З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для застосування відносно ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд враховує, і те, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України. Таким чином, слідчий суддя, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
		Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
		Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023110000001056 від 12.12.2023, щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
		Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.07.2024 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...