Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3196/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 05.06.2024. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2024.
Дата набрання законної сили: 29.07.2024
Результат оскарження 29.07.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/140/3209/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3196/24 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Представник позивача, адвокат Лавренчук Олександр Володимирович, в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  в/ч НОМЕР_1 , відповідач 1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі  Центральної ВЛК) про визнання протиправними дій командування в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою з`ясування обставин та встановлення факту захворювання, що виникло та досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини в період 28 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року; зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом виникнення захворювання , що досягло такого розвитку, який призвів до непридатності до військової служби під час проходження військової служби безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини в період 28 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року; зобов`язання Центральну ВЛК внести зміни до свідоцтва про хворобу №374-т від 08 липня 2023 року видане госпітальною військово-лікарською комісією травматологічного профілю НВМКЦ "ГВКГ" затверджене Центральною ВЛК в частині пов`язання захворювання із проходженням військової служби замінивши висновок: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби на висновок Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 за контрактом з 23 грудня 2021 року, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до медичної характеристики від січня 2022 року ОСОБА_1 був здоровим.
		Так, відповідно 08 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та встановлено «Захворювання, ТАК пов`язані з проходженням військової служби.
		Вказує, що при проведенні огляду військовослужбовця його повідомлено про відсутність підстав вказувати пов`язання захворювання із захистом Батьківщини оскільки відсутня довідка командира ВЧ за наслідками службового розслідування (форми 5).
		Повідомляє, що ОСОБА_1 з 28 лютого 2022 року і по 22 квітня 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Саме в цей період, зокрема в квітні, відбулося суттєве погіршення стану здоров`я, а саме проявився сильний біль в пахвинних ділянках та кульшових суглобах та в подальшому було діагностовано двохсторонній коксартроз ІІ-ІІІ ступеня.
		Регіональною військово-лікарською комісію 07 червня 2023 року позивача було визнано обмежено придатним до військової служби.
		Зазначає, що при перевірці стану здоров`я та наявних виписок було встановлено, що такий діагноз має бути пов`язано із Захистом Батьківщини, оскільки, на його думку, саме в умовах виконання бойових завдань та навантажень стан здоров`я сягнув межі непридатності до військової служби. Однак за відсутності довідки форми додатку 5 командира частини, яка має бути видана за наслідками службового розслідування отриманих захворювань, таке пов`язання із Захистом Батьківщини не могло без документу бути відображеним у свідоцтві про хворобу (непридатність).
		Відповідно до відповіді в/ч НОМЕР_1 від 19 лютого 2024 року командуванням відмовлено у проведенні службового розслідування та наданні форми 5 у зв`язку із тим, що захворювання не відносяться до категорії, які є підставами для проведення службового розслідування, а тому відсутні підстави проведення службового розслідування.
		Позивач уважає таку відмову безпідставною та, враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-5).
		На адресу суду 22 квітня 2024 року від в/ч НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву від 18 квітня 2024 року №3676, у якому представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що солдата за контрактом ОСОБА_1 призначеного наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 23 грудня 2021 року №340-РС на посаду номера обслуги 3 самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23 грудня 2021 року зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення і вважається таким, що з 23 грудня 2021 року прийняв посаду і приступив до виконання службових обов`язків.
		Вказує, що причинний зв`язок профзахворювання з проходженням служби військовослужбовцями Збройних Сил України визначається штатними ВЛК, у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу, на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов служби, що складаються лікарем з гігієни праці регіонального санітарно-епідеміологічного управління за участю командування військової частини та затверджуються головним санітарним лікарем регіону.
		Законодавством передбачено, що на кожного хворого на профзахворювання начальником закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України складається повідомлення про профзахворювання (отруєння) за формою ПЗВ-2 (далі - повідомлення за формою ПЗВ-2) та протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення за формою ПЗВ-2 надсилається до військової частини, з якої поступив хворий, до регіонального санітарно-епідеміологічного управління та до закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, який обслуговує цю частину.
		Повідомляє, що пунктом 6 розділу VI Інструкції «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» передбачено, що командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів.
		Однак, відповідачу жодних повідомлення за формою ПЗВ-2 щодо позивача не надходило, у зв`язку із чим підстав для проведення розслідування причин професійного захворювання не було.
		Звертає увагу суду, що позивач при первинному зверненні в лікувальний заклад зазначив, що хворіє на захворювання коксартроз тривало, а загострення захворювання викликане значними фізичними навантаженнями, тобто саме захворювання виникло ще до фізичного навантаження, під час військових дій на території України, а тому просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити (арк. спр. 57-62).
		Представник Центральної ВЛК у своєму відзиві від 29 квітня 2024 року позовних вимог не визнав та вказав, що документи, які підтверджують звернення позивача за медичною допомогою, з приводу його захворювань, під час безпосередньої участі в бойових діях, відсутні.
		Акцентує увагу, що ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження, у зв`язку із чим уважає, що відповідач 2 діяв у відповідності до приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 69-71).
		Щодо заявленого у позовній заяві клопотання про призначення судово-медичної експертизи, суд зазначає наступне.
		Згідно із частинами першої-третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
		Отже, експертиза призначається у разі необхідності з`ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірному випадку обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
		Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Тобто експертиза передбачає дослідження певних об`єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
		Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
		Згідно із пунктами 1.1 - 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
		Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
		Згідно із пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
		Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення №402 визначено, що Центральна військово- лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
		Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
		Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
		Зі змісту прохання позивача про призначення судово-медичної експертизи вбачається, що позивач просить призначити судово-медичну експертизу, оскільки не погоджується із причиною виникнення захворювання, передбачений у свідоцтві про хворобу, виданим відповідачем 2, разом з тим, суд зазначає, що встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом є недопустимо, що також викладено і в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №802/468/17-а.
		Враховуючи наведене підстави для призначення судово-медичної експертизи відсутні.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 52).
		Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі  КАС України) до суду не надходило.
		Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
		Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23 грудня 2021 року №268 ОСОБА_1 призначеного наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 23 грудня 2021 року зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення (арк. спр. 9).
		Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 18 серпня 2023 року ОСОБА_1 звільненого у запас наказом командира військової  НОМЕР_3 від 17 серпня 2023 року №75, з 18 серпня 2023 року наказано вважати таким, що справи та посаду здав та вибув для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 міста Луцька (арк. спр. 15).
		Медичною характеристикою позивача від січня 2022 року встановлено, що у позивача скарг по стану здоров`я немає, діагноз: Здоровий (арк. спр. 10).
		В подальшому, Довідкою ВЛК від 07 червня 2023 року №1394/1 встановлений діагноз: Деформуючий коксартроз другої стадії обох кульшових суглобів. Поширений остеохондроз, спондилоартоз, деформуючий спондильоз першого ступеню шийного та поперекового відділів хребта, протрузія міжхребцевого диску L5-S1 з больовим синдромом при фізичних навантаженнях з незначним порушенням функцій. Вертеброгенна тораколюмбалгія у фазі нестійкої ремісії без порушення функцій. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дистальний ерозивний езофагіт. Грижа стравохідного отвору діафрагми з помірним порушенням функцій. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (арк. спр. 13).
		При перегляді відповідачем 2 вказаного рішення, встановлено: двобічний диспластичний артроз ІІІ стадії з наявністю кісткових розростань суглобових країв, субхондральною кістоподібною перебудовою головок та ацибулярних западин, звуження суглобової щілини, ускладненим феморо-ацетабулягним конфліктом за змішаним типом, частими рецидивами захворювання, постійним больовим синдромом при значному порушенні функції. Ізольований міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта при незначному порушенні функцій. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням корінців L5- S1 ліворуч при незначному порушенні функцій. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія без ознак радикулопатії. Фіксована грижа стравохідного отвору діафрагми з помірним порушенням функції. Хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ерозивний езофагіт «А» ступеню. Хронічний панкреатит у фазі ремісії. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (арк. спр. 10-12).
		Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджується факт участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в населеному пункті Сидоровичі Київської області, місті Коростень Житомирської області та місті Червоне Миколаївської області в період з 28 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року (арк. спр. 8).
		Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12 червня 2023 року №2485 проінформовано, що службове розслідування за фактом травмування призначалось, так як факту травмування під час артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації в районі населеного пункту Наливайківка, Бучанського району, Київської області 08 березня 2022 року не зафіксовано. Відповідно, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) не надавалась.
		Також зазначається, що погіршення стану здоров`я не є прямим наслідком виконання бойових завдань, а є загостренням проблем зі здоров`ям, зокрема спиною, які були ще до моменту укладення контракту на проходження військової служби, про позивач сам і повідомляв (арк. спр. 16-17).
		Відповідач 1 листом від 19 лютого 2024 року №1902 повідомлено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)  форма 5, видається за результатами розслідування факту травмування, однак хвороба ОСОБА_1 відноситься до захворювань, отже підстав для проведення службового розслідування по факту травмування позивача, немає (арк. спр. 7).
		Позивач, вважаючи дії відповідача 1 щодо непроведення службового розслідування, з метою з`ясування обставин та встановлення факту захворювання, а також дії відповідача 2, щодо незазначення у свідоцтві про хворобу «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» протиправними, звернувся із даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
		Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
		Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до частини шостої статті 2 Закону 2232-ХІІ види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України та, відповідно, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжений до теперішнього часу.
		Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі також Закон №2232-XII).
		З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
		Згідно з пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Відповідно до пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза - це:
		медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
		визначання ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
		установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
		Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи, визначених пунктом 1.3. Положення №402, є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
		Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами.
		Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).
		Згідно з пунктами 2-4 розділу 1 Порядку №402 ЦВЛК надано право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; витребувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
		Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
		Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час (пункт 1.1 розділу ІІ Положення №402) Медичний огляд проводиться ВЛК, зокрема, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти) Постанови ВЛК приймаються з урахуванням Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я. Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
		Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
		Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
		У першому випадку за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК може прийняти одну із постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби». Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
		У додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров`я і їх співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби, причому перелік захворювань/станів здоров`я, які дають можливість бути визнаним непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.
		Відповідно до пункту 21.1 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
		Пункт 21.25 Положення №402 передбачає, що при вирішенні питання про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) штатна ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
		Відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються з формулюванням "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
		Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
		Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
		Згідно із підпунктом "д" пунктом 21.5 глави 21 розділу 2 Положення (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) постанова ВЛК приймається у формулюванні "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
		У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
		Судом встановлено, що у пункті 13 свідоцтва про хворобу позивача зазначений висновок про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку (стаття 61-а графи ІІ Розкладу хвороб). Вказана стаття включає, серед іншого, артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів). 
		Комісія з огляду на встановлений позивачу діагноз дійшла висновку, що таке захворювання не пов`язане із захистом Батьківщини.
		Суд не бере до уваги посилання відповідача 2 про відсутність документів, які б підтвердили отримання захворювання позивача саме у період участі в бойових діях, оскільки підпунктом "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу 2 Положення №402 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) чітко передбачається виникнення такого захворювання у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, а не безпосередньо під час участі в бойових діях.
		Згідно зі свідоцтвом про хворобу №374-т від 29 червня 2023 року, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, із зазначенням «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".
		У той же час, вказаним вище Положенням №402, для встановлення вирішення питання про причинний зв`язок поранення «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» необхідно встановити чи справді захворювання позивача виникло у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії та чи воно досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
		Разом з тим судом встановлено, що відповідно до медичної характеристики позивача за січень 2022 року, а також під час проходження медичного догляду при направленні на навчання від 10 січня 2022 року, у  ОСОБА_1 скарг не здоров`я не було та встановлено діагноз «Здоровий» (арк. спр. 10, 34 зворот).
		Також відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі  Інструкція №332) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання). Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії.
		Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Інструкції №332 до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби відносяться:
		перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;
		перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
		погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);
		алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
		використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;
		навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;
		навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;
		самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;
		природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
		За приписами пункту 18 Розділу ІІ вищезгаданого наказу за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
		дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
		військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
		вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;
		коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);
		перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
		порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
		заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
		На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
		Відповідно до пункту 1 Розділу VI Інструкції №332 усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється згідно з Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662.
		Згідно із пунктом 2 Розділу VI Інструкції №332 до профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов`язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання. До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов`язків військової служби.
		Причинний зв`язок профзахворювання з проходженням служби військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту визначається штатними військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу, на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов служби, що складаються лікарем з гігієни праці регіонального санітарно-епідеміологічного управління за участю командування військової частини та затверджуються головним санітарним лікарем регіону. За потреби до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатися лікарі інших напрямів регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит начальника закладу охорони здоров`я або начальника штатної ВЛК, який подається протягом трьох робочих днів після встановлення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) начальнику регіонального санітарно-епідеміологічного управління за місцезнаходженням військового підрозділу.
		Відповідно до 4 Розділу VI Інструкції №332 обстеження та медичний огляд військовослужбовців у разі підозри на профзахворювання проводяться ВЛК закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.
		У спірних випадках для встановлення остаточного діагнозу і причинного зв`язку профзахворювання з впливом умов служби Центральна ВЛК вирішує питання подальшого обстеження та медичного огляду військовослужбовців згідно з законодавством України.
		Командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів.
		За приписами пункту 6 Розділу VІ Інструкції №332 командир військової частини, отримавши повідомлення за формою ПЗВ-2, призначає розслідування причин кожного випадку профзахворювання, яке проводиться протягом десяти робочих днів. Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування причин профзахворювання у складі голови комісії - представника регіонального санітарно-епідеміологічного управління (за згодою) та її членів - представників командування військової частини, відповідних служб військової частини (за потреби), військово-медичної служби.
		Також суд звертає увагу, що комісія з розслідування причин профзахворювання проводить оцінку відповідності умов служби хворого військовослужбовця вимогам санітарних норм за матеріалами раніше проведених обстежень і досліджень робочих (службових) місць, вивчає приписи регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь, отримує письмові пояснення командирів і військовослужбовців з питань, що пов`язані з розслідуванням причин виникнення профзахворювання.
		У випадку втрати військовослужбовцем працездатності внаслідок хронічного профзахворювання командир військової частини направляє хворого військовослужбовця для проходження ВЛК щодо розгляду питання про його придатність до подальшого проходження військової служби.
		У справі відсутні докази того, що гарнізонна ВЛК або відповідач 2 під час перегляду висновку, проводили дослідження того, чи захворювання, яке виявили у позивача, виникло до проходження ним військової служби та чи у період такої служби воно не прогресувало і не розвивалось, відтак не досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби. 
		Інакше кажучи, Центральна ВЛК не вчиняла дії з метою встановлення того, чи могла військова служба безпосередньо вплинути на виникнення та розвиток у позивача захворювань, чи вплинула вона на перебіг таких захворювань, або того, що наявний у позивача стан навпаки ніяк не пов`язаний з несенням служби у вказаний період.
		Надані відповідачами доказами не підтверджують, що відповідач 2 дійсно досліджував або перевіряв питання встановлення гарнізонною ВЛК причинного зв`язку захворювань позивача з проходженням ним військової служби. Натомість, Центральна ВЛК повинна була дослідити і порівняти наявні у нього документи, у тому числі відомості щодо огляду позивача до його зарахування у в/ч НОМЕР_1 , оскільки лише повне дослідження усього масиву документів давало можливість зробити обґрунтований висновок про відсутність причинно-наслідкового зв`язку виявленого у позивача діагнозу з проходженням військової служби, відтак про обґрунтованість рішення комісії нижчого рівня.
		Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 у справі №806/526/16 щодо аналогічних правовідносин зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не повинен надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
		Розглядаючи по суті спори у справах щодо рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття такого висновку. Суди не дають оцінку обґрунтованості висновків щодо конкретних діагнозів і інших специфічних понять, а також не повинні самостійно робити висновок про наявність чи відсутність відповідного причинного зв`язку захворювань з певною діяльністю або іншими обставинами.
		У той же час, з огляду на наявність у відповідача визначених законом повноважень щодо всебічного дослідження відповідних спірних питань, щодо отримання усіх необхідних документів та відомостей, і враховуючи невчинення ним усіх необхідних дій, суд приходить до висновку про те, що суб`єкт влади не вжив можливих і достатніх заходів з метою об`єктивного вирішення питання і не перевірив належним чином прийняте гарнізонною ВЛК рішення.
		Враховуючи те, що до повноважень відповідача 1 належить проведення службового розслідування за фактом професійного захворювання у військовослужбовців, з огляду на те, що відповідач 1 таке розслідування не проводив, тому суд вважає, що в/ч НОМЕР_1 допустив протиправну бездіяльність.
		Щодо питання про внесення змін до свідоцтва про хворобу, суд зауважує, що воно є похідним і повинно вирішуватись після проведення відповідачем 1 службового розслідування.
		Також суд повторно звертає свою увагу на постанову Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №802/468/17-а, у якій суд прийшов до висновку, що встановлення причини отриманої травми та обставини, за яких вона настала виключною компетенцією військово-лікарської комісії і обраний позивачем спосіб захисту по суті вимагає від судів втручання у її повноваження, що є недопустимо, отже, суд вважає, що в задоволенні цих позовних вимог потрібно відмовити.
		Згідно з частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. 
		Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання позивача передбачене Інструкцією № 332 та зобов`язання відповідача 1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 передбачене Інструкцією № 332.
		Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
		Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
		Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, місто Київ, вулиця Госпітальна, 16, код ідентифікаційний код юридичної особи 08356179) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 затверджено.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 затверджено.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя В.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...