Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/660/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2024. Зареєстровано: 06.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2024.
Дата набрання законної сили: 08.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/188/55/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022132240000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/660/23 
		Провадження № 1-кп/188/55/2024 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 червня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 42022132240000028 від 21.10.2022р. відносно обвинуваченої:
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка
		 м. Лисичанськ Луганської області, зареєстрована
		 та мешкає за адресою: 
		АДРЕСА_1 , громадянка України,
		 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України, -
		за участю захисника в режимі відеоконференції: ОСОБА_4 
		за участю: прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 ВСТАНОВИВ:
		 В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		 Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		 Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
		 Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		 Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		 31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		 Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		 Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		 Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		 Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		 Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		 У березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та в інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, орган: злої. та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направлено: на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		 В окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України. 11.05.2014 проведено незаконний референдум запитання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
		 З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		 У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів РФ на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-УІІІ від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-УШ від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680- VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		 24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території.
		 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		 Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
		 Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. 
		 Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		 Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		 Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
		 Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		 Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		 Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		 Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		 Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		 Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		 У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
		 Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Луганської області, з числа представників незаконного збройного формування, так званого «лнр» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-УІІІ від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації російської федерації.
		 Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших військових формувань, що діють на їх боці, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час, призвела до тимчасової окупації більшої частини території Луганської області, у тому числі й території м. Лисичанська Сєвєродонецького району, що підтверджується Розділом II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (дата початку окупації міста Лисичанськ - 03.07.2022).
		 20 вересня 2022 року, так званою «народною радою лнр» прийнято «Закон про референдум луганської народної республіки з питання про входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації». З метою організації незаконного референдуму, утворено дільничну виборчу комісію № 1402 у складі територіальної виборчої комісії в АДРЕСА_2 .
		 Громадянка України ОСОБА_3 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, які на даний час з об`єктивних обставин не встановлені, приблизно в середині вересня 2022 року добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму в «дільничній виборчій комісії № 1402 територіальної виборчої комісії АДРЕСА_2 », яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 .
		 Так, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час з об`єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України шляхом взяття участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме в м. Лисичанську, зі своїх особистих мотивів добровільно погодилась на призначення її на посаду члена «дільничної виборчої комісії № НОМЕР_2 територіальної виборчої комісії АДРЕСА_2 » для організації та проведення т.зв. «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Україні в м. Лисичанську, вступивши таким чином у злочинну змову з іншими невстановленими особами, які на даний час з об`єктивних обставин не встановлені, для вчинення спільних протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом участі в організації та проведенні в період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні Лисичанського ДНЗ «Малятко», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації».
		 У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні Лисичанського ДНЗ «Малятко», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи відведену їй роль члена «дільничної виборчої комісії АДРЕСА_2 », спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосуванню яких було одне запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?», підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації», тобто вказаними діями ОСОБА_3 посягнула на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановлене Конституцією України.
		 Крім того, 20 вересня 2022 року так званою «народною радою лнр» прийнято «Закон про референдум луганської народної республіки з питання про входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російське федерації». З метою організації та проведення незаконного референдуму, утворено дільничну виборчу комісію № 1402 у складі територіальної виборче комісії АДРЕСА_2 .
		 Громадянка України ОСОБА_3 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, які на даний час з об`єктивних обставин не встановлені, приблизно в середині вересня 2022 року добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме забезпечити та організувати роботу «дільничної виборчої комісії № 1402 територіальної виборчої комісії АДРЕСА_2 », яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 .
		 Так, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час з об`єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - в АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме в АДРЕСА_2 , зі своїх особистих мотивів добровільно погодилась на призначення її на посаду члена «дільничної виборчої комісії № НОМЕР_2 територіальної виборчої комісії АДРЕСА_2 » для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року в приміщенні Лисичанського ДНЗ «Малятко», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій
		території Україні, а саме в АДРЕСА_2 .
		 У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, в м. Лисичанську Луганської області, знаходячись за місцем розташування виборчої дільниці, у приміщенні Лисичанського ДНЗ «Малятко», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи відведену їй роль члена «дільничної виборчої комісії № НОМЕР_2 територіальної виборчої комісії АДРЕСА_2 », спільно з іншими невстановленими особами, які на даний час з об`єктивних обставин не встановлені, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, в яких було одне запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?», підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, прийняла учать в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації».
		 Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 вірними:
		 - за ч. 2 ст. 110 КК України як вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб;
		 - за ч. 5 ст. 111-1 КК України як організація та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		 В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 пояснив, що не мав можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території. 
		 Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачену знає, як колегу, оскільки обвинувачена працювала вчителем однієї із шкіл громади і їм доводилось спілкуватись по різним робочим питанням. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, свідок виїхала до м. Києва, та в подальшому, з розміщених у Фейсбук з 2022 року фотографій та відеоматеріалів впізнала ОСОБА_3 , яка брала участь в референдумі. Так, в березні 2022 року було розміщено відео про вибори в окупованому м. Лисичанськ Луганської області про участь ОСОБА_3 в роботі виборчої комісії. Також були відео, як ОСОБА_3 отримувала допомогу від окупантів.
		 Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що знайома із ОСОБА_3 дуже давно, оскільки проживали разом в АДРЕСА_2 і спілкувались. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році, в тому числі на територію Луганської області, свідок виїхала, а ОСОБА_3 категорично відмовилась залишати місто, хоча можливість виїхати з окупованої території була, але чому цього не зробила обвинувачена свідку не відомо. До 24.02.2022 року обвинувачена працювала вчителем біології та хімії в населеному пункті, неподалік м. Лисичанська Луганської області. В січні 2023 року ОСОБА_3 особисто зателефонувала свідку, питала, як справи, і у відповідь на запитання свідка розповіла, що брала участь в референдумі, які член виборчої комісії з приводу приєднання ЛНР до складу Росії. Вона видавала бюлетені та звіряла данні виборців за паспортами на виборчій дільниці дитячого садочка « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Як пояснила у розмові свідку ОСОБА_3 , вона це зробила, оскільки їй запропонували грошові кошти за цю роботу і вона погодилась. Про те, що її змушували це зробити або погрожували життю чи здоров`ю її родини ОСОБА_3 нічого свідку не казала.
		 Прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначила, що показання свідків та подані докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_3 , а кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною для того, щоб довести винуватість останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
		 Відтак, прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області просила суд визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного їй майна, за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.
		 Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		 Відповідно до ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
		 Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим остання викликалась в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
		 У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		 Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
		 Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих правопорушень не доведена, вважає, що прокурором не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вини обвинуваченої.
		 Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб та участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
		 - повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 02.10.2022р., направлене 3-м Прикордонним загоном імені Героя України полковника Евгенія Пікуса на адресу Лисичанської окружної прокуратури;
		 - рапорт про отримання інформації щодо неправомірних дій з боку громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		 - акт огляду та аналізу сторінки Інтернет-ресурсу, на якому розміщене інформацію щодо ОСОБА_3 від 01.10.2022 року на сторінці «Facebook»;
		 - постанова про призначення прокурора від 21.10.2022р.;
		 - постанова про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування від 21.10.2022р.;
		 - витяг з ЄРДР № 42022132240000028 від 21.10.2022р. за ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		 - постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадження від 27.10.2022 року;
		 - повідомлення про прийняття кримінального провадження;
		 - постанова про призначення групи слідчих від 27.10.2022 року;
		 - повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 24.10.2022р., направлене 5 відділом 5 управління Департаментом військової контррозвідки Служби безпеки України на адресу Лисичанської окружної прокуратури;
		 - постанова про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 24.10.2022 року;
		 - постанова про визначення підслідності та доручення проведення досудового розслідування від 24.10.2022р.;
		 - витяг з ЄРДР № 42022132240000031 від 24.10.2022р. за ч. 2 ст. 110 КК України;
		 - постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 27.10.2022 року;
		 - постанова про призначення групи слідчих від 27.10.2022р.;
		 - постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.11.2022р.;
		 - протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнала серед трьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		 - протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнала серед трьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		 - довідкою Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 20.02.2023 року, за якою підтверджено реєстрацію ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За наявними обліками ЄІАС УМП ОСОБА_3 паспортом громадянина України та для виїзду за кордон документована не була;
		 - паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 10 травня 2011 року Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким підтверджено її належність до громадянства України;
		 - постанова про залучення в якості спеціаліста ОСОБА_10 під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні від 22.11.2022р.; 
		 - протоколом огляду від 22.11.2022 року, яким встановлено, що відео файл, що є предметом огляду, містить інформацію, що має доказове значення для кримінального провадження № 4202213240000028 від 21.10.2022 за ознаками ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: містить відео зображення участі ОСОБА_3 у роботі в якості члена виборчої комісії, що здійснювали свою роботу на території м. Лисичанськ Луганської області під час проведення т.зв. «референдуму про входження до складу РФ Луганської області»;
		 - постанова про внесення змін до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.03.2023р.;
		 - інформацією Центральної виборчої комісії від 02.12.2022р., згідно якої ОСОБА_3 , 1984р.н. народним депутатом України з 2010 року не обиралась;
		 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 04.04.2023р. 
		 Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		 В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
		 Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		 Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
		 Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб та участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, кваліфікуючи її дії за ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 110 КК України.
		 Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, добровільно вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб та прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
		 При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винної, яка раніше не судима.
		 Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		 Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України.
		 Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		 Доводи захисника щодо недоведеності обвинувачення ОСОБА_3 спростовуються безпосередніми показами свідків в судовому засіданні та вищевказаними належними доказами, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні. 
		 Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, які віднесено до тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винної, відомості про неї, наявність обставини, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом`якшують покарання.
		 Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є її особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, оскільки за глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
		 Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		 Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.
		 Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 Речові докази в кримінальному провадженні: оптичний носій інформації  оптичний диск CD-R 52x «VIDEX» № НОМЕР_4 , на який записана папка з назвою « НОМЕР_5 », у якій розміщені: папка «скріншоти до протоколу» з файловими зображеннями у загальній кількості 31 файлу та 1 файл «геш-коди» скріншотів до протоколу до запису на оптичний диск» розширенням SHA256; відео файл з назвою « НОМЕР_6 _210800874613555_3097092611598768242_n» формату МР4; посилання на веб-сторінку іменоване «посилання на відео до протоколу» з розширенням.htm та 1 файл «геш-код відео файлу до запису на оптичний диск» розширенням SHA256, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 Речовий доказ: оптичний носій інформації  диск CD-R 52Х «Axent», на якому містяться фото паспорту громадянки України  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		 Враховуючи, що до ОСОБА_3 застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення конфіскації майна, залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна останньої, а саме: 1/4 частина трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв.м., житловою площею 46 кв.м., який було застосовано ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2023 року.
		 Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 УХВАЛИВ: 
		 Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, призначивши покарання:
		 -за ч. 2 ст. 110 КК України у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
		 -за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
		 На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування строком 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
		 Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання. 
		 Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		 Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2023 року, на належне ОСОБА_3 майно, в зв`язку з необхідністю виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, - залишити без змін.
		 Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 5 496 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 54 коп. 
		 Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 Речові докази в кримінальному провадженні: оптичний носій інформації  оптичний диск CD-R 52x «VIDEX» № НОМЕР_4 , на який записана папка з назвою « НОМЕР_5 », у якій розміщені: папка «скріншоти до протоколу» з файловими зображеннями у загальній кількості 31 файлу та 1 файл «геш-коди» скріншотів до протоколу до запису на оптичний диск» розширенням SHA256; відео файл з назвою «308675573_210800874613555_3097092611598768242_n» формату МР4; посилання на веб-сторінку іменоване «посилання на відео до протоколу» з розширенням.htm та 1 файл «геш-код відео файлу до запису на оптичний диск» розширенням SHA256, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 Речовий доказ: оптичний носій інформації  диск CD-R 52Х «Axent», на якому містяться фото паспорту громадянки України  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		 Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		 На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		 Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченої та прокурору.
		 Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному вебсайті суду. 
		 Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...