Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 550/358/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2024. Зареєстровано: 07.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2024.
Дата набрання законної сили: 08.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/550/53/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170450000514

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 550/358/24 
		Провадження №1-кп/550/53/24
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06 червня 2024 року                                 смт. Чутове
		Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 , 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12023170450000514 від 04.08.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нові Санжари, Полтавська область, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, працюючого водієм ФОП « ОСОБА_6 », одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022 та Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, а також про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.02.2022 «Про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України» № 70/2022 від 24.02.2022, пройшов огляд на ступінь придатності до військової служби військово-лікарською комісією КНП «Чутівська центральна лікарня», рішенням якої визнаний придатним до проходження військової служби, про що відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарські експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 (в редакції від 16.04.2021), видано відповідну картку обстеження та медичного огляду №88/53 від 19.06.2023.
		19.06.2023 о 15.00 годині після проходження ВЛК ОСОБА_3 головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 вручено повістку на відправку, в якій зазначено, що ОСОБА_3 призначений до складу команди НОМЕР_1 та зобов`язаний, для призову на військову службу в Збройні Сили України по мобілізації та відправки у військову частину, прибути 25.06.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
		Військовозобов`язаний ОСОБА_3 факт отримання повістки засвідчив власноручним підписом у розписці до повістки та Журналі вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним, призначеним у команди ІНФОРМАЦІЯ_3 (запис № 103).
		25.06.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_3 був оповіщений працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 по телефону про те, що відправлення команди переноситься на 28.06.2023 та необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вручення нової повістки.
		26.06.2023 ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де написав заяву про відмову від проходження військової служби по мобілізації в зв`язку зі станом здоров`я (вх. №2890/1 від 26.06.2023), після чого він був направлений на проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 для підтвердження або спростування висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.07.2023 ОСОБА_3 був визнаний придатним до проходження військової служби в Збройних Силах України (довідка ВЛК № 204/32 від 11.07.2023) про що відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарські експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 (в редакції від 16.04.2021), видано відповідну картку обстеження та медичного огляду №204/32 від 11.07.2023.
		17.07.2023 військовозобов`язаний ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Начальником відділення обліку мобілізаційної роботи  заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 , що відповідно до рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 він визнаний придатним та підлягає призову на військову службу по мобілізації, при цьому намагався вручити йому повістку на відправку, але ОСОБА_3 від її отримання відмовився, мотивувавши це непридатністю за станом здоров`я.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1,39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, являючись придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або підстав для непридатності для несення служби, ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 для відправки у команді до військової частини НОМЕР_2 з метою проходження військової служби за мобілізацією. 
		Таким чином,  ОСОБА_3  обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно він пройшов огляд на ступінь придатності до військової служби військово-лікарською комісією КНП «Чутівська центральна лікарня», рішенням якої визнаний придатним до проходження військової служби. Надалі, після проходження ВЛК, йому вручено повістку на відправку, в якій зазначено, що ОСОБА_3 призначений до складу команди НОМЕР_1 та зобов`язаний, для призову на військову службу в Збройні Сили України по мобілізації та відправки у військову частину, прибути 25.06.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому факт отримання повістки він засвідчив власноручним підписом у розписці до повістки та Журналі вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним, призначеним у команди ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак 25.06.2023 ОСОБА_3 був оповіщений працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 по телефону про те, що відправлення команди переноситься на 28.06.2023 та необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вручення нової повістки. 26.06.2023 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де написав заяву про відмову від проходження військової служби по мобілізації в зв`язку зі станом здоров`я, після чого він був направлений на проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 для підтвердження або спростування висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.07.2023 ОСОБА_3 був визнаний придатним до проходження військової служби в Збройних Силах України. 17.07.2023 ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Начальником відділення обліку мобілізаційної роботи  заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_3 , що відповідно до рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 він визнаний придатним та підлягає призову на військову службу по мобілізації, при цьому намагався вручити йому повістку на відправку, але ОСОБА_3 від її отримання відмовився, мотивувавши це непридатністю за станом здоров`я. У скоєному розкаявся.
		Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого  ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.336 ККУкраїни як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно.
		В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_3 за ст.336КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. 
		У свою чергу сторона захисту погодилась із призначенням покарання у виді 3х років позбавлення волі, але, зважаючи на пом`якшуючи обставини і позитивну характеристику, просила суд застосувати ст.75 КК України з іспитовим строком на 1(один) рік. 
		Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено.
		Разом з тим відповідно до вимог статей50,65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про винувату особу.
		Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Суворо індивідуальний підхід при призначенні покарання з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного і обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, забезпечує застосування оптимальної моделі кримінального покарання як щодо осіб, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, не стають на шлях виправлення, вчинили нові умисні злочини, так й щодо осіб, які вперше вчинили злочини.
		Тобто залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі визначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Водночас Конституційний суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року, справ N 1-33/2004 зазначив, що: «Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України ( 254к/96-ВР ). 
		Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. 
		У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. 
		Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР )». 
		Отже, за загальним правилом призначення кримінальних покарань, особі, що вчинила правопорушення вперше, має позитивні характеристики та відсутність обтяжуючих обставин, не призначається реальне позбавлення волі, а надається можливість спокутувати провину, шляхом встановлення іспитового строку. Більш того, законодавець не встановлює обмежень у застосуванні ст.75 КК України при кваліфікації дій обвинуваченого за ст.336 КК України у порівнянні із корупційними кримінальними правопорушеннями згідно ч.4 ст.75 КК України.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розповідав про скоєне та каявся, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та під час кримінального провадження, з урахуванням його позитивної характеристики, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі. При цьому застосувавши до ОСОБА_3 ст.ст.75,76 КК України, шляхом звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1(один) рік, і покладанням на останнього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Саме такий вид покарання дозволить усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
		Долю речовихдоказів судвирішує відповіднодо приписівст.100КПК України,зокрема,тимчасово вилученіречі ухвалоюслідчого суддіКарлівського районногосуду Полтавськоїобласті від09.02.2024року у ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а саме: корінець повістки на відправку на ім`я ОСОБА_3 від 19.06.2023, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 №88/53 від 19.06.2023, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 №204/53 від 07.07.2023, довідку ВЛК №88/53 від 19.06.2023 на ім`я ОСОБА_3 , довідку ВЛК №204/32 від 11.07.2023 на ім`я ОСОБА_3 , заяви ОСОБА_3 про відмову від проходження військової служби по мобілізації від 26.06.2023 та 17.07.2023, необхідно повернути їх володільцю.
		Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.
		На підставі ст.75КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік та з покладенням відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, на нього наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази  корінець повістки на відправку на ім`я ОСОБА_3 від 19.06.2023, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 №88/53 від 19.06.2023, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 №204/53 від 07.07.2023, довідку ВЛК №88/53 від 19.06.2023 на ім`я ОСОБА_3 , довідку ВЛК №204/32 від 11.07.2023 на ім`я ОСОБА_3 , заяви ОСОБА_3 про відмову від проходження військової служби по мобілізації від 26.06.2023 та 17.07.2023, які знаходяться матеріалах кримінального провадження після набрання вироком законної сили  повернути до  ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишивши в матеріалах кримінального провадження їх копії.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		 
		Суддя:                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...