Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/268/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2024.
Дата набрання законної сили: 03.06.2024
Номер судового провадження: 61-11632ав23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 червня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/268/21
		провадження № 61-11632ав23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Коваль А. В.,
		 
		учасники справи:
		стягувач - КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA),
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер»,
		особа, дії якої оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович,
		 
		за участю:
		представника стягувача - Мороз І. В. ,
		представника боржника - Бонтлаба В. В. ,
		приватного виконавця - Мукореза О. Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в приміщенні Верховного Суду у місті Києві справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича під час здійснення заходів примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у складі судді Гуля В. В. та на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року у складі судді Гуля В. В.,
		Історія справи 
		Короткий зміст скарги
		24 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер»  (далі - ТОВ «Агрохім-Партнер», товариство) подало скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О. Л. (далі - приватний виконавець) під час здійснення заходів примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
		Скарга мотивована тим, що 20 лютого 2023 року товариству стало відомо, що 17 лютого 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О. Л. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 824/268/21, виданого Київським апеляційним судом 18 січня 2023 року, про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі 
		№ 18-368.
		На думку товариства, приватний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 та в подальшому вжив заходів примусового виконання у вигляді арешту грошових коштів та майна товариства.
		Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5 передбачено, що законно та правомірно відкритим виконавчим провадження є виконавче провадження, яке відкрито щодо одного конкретного виконавчого документа та на підставі однієї заяви, поданої саме в порядку прийняття виключно одного конкретного виконавчого документу.
		17 лютого 2023 року представник КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцева О. С. подала одну заяву від 16 лютого 2023 року б/н про прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання двох виконавчих листів, виданих 18 січня 2023 року у справі № 824/268/21 Київським апеляційним судом.
		Таким чином, мало місце передчасне та неправомірне відкриття виконавчого провадження на підставі поданої однієї заяви від 16 лютого 2023 року б/н про прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання одночасно двох виконавчих листів.
		Частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
		Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.
		Розділ XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закон України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом 15 пункту 10-2 розділу такого змісту: «Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій».
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Відповідно до підпункту 12 пункту 8 розділу II Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (із врахуванням змін та доповнень), Хотінську селищну територіальну громаду, до складу котрої входить село Кіндратівка Сумського району Сумської області, віднесено до територіальних громад, котрі, зокрема, розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.
		У постанові приватного виконавця від 17 лютого 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, адресою реєстрації та місцем знаходження боржника є село Кіндратівка Сумського району Сумської області, яке входить до Хотінської селищної територіальної громади.
		Приватний виконавець неправомірно та безпідставно застосував заходи примусового виконання у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Агрохім-Партнер» в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа у справі № 824/268/21, вимоги якого є немайновими, адже відсутнє рішення та вказівка суду на стягнення коштів боржника.
		Виконання рішень немайнового характеру регулюється розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження», а виконання рішень майнового характеру - розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
		За результатами аналізу як розділу VII Закону України «Про виконавче провадження», так і розділу VIII Закону України «Про виконавче провадження», визначальним фактом та обставиною для віднесення виконавчого документу до виконання судового рішення майнового чи немайнового характеру є зміст, сутність та першочергове формулювання прийнятого судового рішення.
		Таким чином, якщо у виконавчому листі першочергово має місце посилання суду на вимогу «стягнути», то відповідно виконання такого рішення підпадає під дію розділу VII Закону України «Про виконавче провадження», а якщо у виконавчому листі першочергово відсутнє посилання суду на вимогу «стягнути», то відповідно під дію розділу VIII Закону України «Про виконавче провадження».
		Таким чином, приватний виконавець, відкривши виконавче провадження, зобов`язаний був витребувати від ТОВ «Агрохім-Партнер» докази (платіжне доручення, платіжні інструкції, виписки, тощо) негайного виконання здійснення виплати на користь КОФКО РЕСОРСІЗ CA суми в розмірі 476 000,00 дол. США, а не одночасно із відкриттям виконавчого провадження здійснювати накладення арешту на майно та кошти скаржника.
		Також приватним виконавцем порушено норми частини десятої статті 265 ЦПК України та норми частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
		Так, відповідно до частини десятої статті 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
		Згідно з частиною одинадцятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
		Рішення у справі № 824/268/21 щодо стягнення боргу з товариства на користь КОФКО РЕСОРСІЗ CA ані Київським апеляційним судом, ані Верховним Судом не приймалось та/або не ухвалювалось.
		З урахуванням заяви про залишення без розгляду частини вимог скарги, товариство просило:
		визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О. Л. під час здійснення заходів примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, щодо відкриття та послідуючих заходів примусового майнового характеру у виконавчому провадження № НОМЕР_1;
		скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О. Л.:
		від 17 лютого 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1;
		від 17 лютого 2023 року про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1;
		від 17 лютого 2023 року про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
		Короткий зміст ухвал апеляційного суду як суду першої інстанції
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у задоволенні скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця Мукореза О. Л. відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: 
		заява представника стягувача Сібірцевої О. С. від 16 лютого 2023 року про примусове виконання рішення надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ  «Агрохім-Партнер» повинно: негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складають 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплачено будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення;
		зазначення в заяві повної резолютивної частини постанови Верховного Суду у справі № 824/268/21 та відсутність зазначеного в додатку виконавчого листа про стягнення судового збору не може бути підставою невідкриття виконавчого провадження відповідно до частини четвертої статті 4 Закону. За цією заявою і виконавчим листом 17 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1;
		21 лютого 2023 року поштовим відправленням «Нова пошта» надійшла заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. про примусове виконання рішення разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18  січня 2023 року Київським апеляційним судом про стягнення з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА на відшкодування судових витрат 2 837,50 грн. За цією заявою і виконавчим листом 21 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2;
		таким чином, кожен виконавчий лист надійшов з окремою заявою про відкриття виконавчого провадження окремими відправленнями. Закон України «Про виконавче провадження» не містить таких умов, які б передбачали повернення виконавчого документа без прийняття до виконання за зазначених обставин. Подання ідентичних заяв, неподання додатку до заяви не є такою підставою. Умова щодо подання окремої заяви на кожен виконавчий дотримана при відкритті виконавчих проваджень дотримана. Жодних порушень положень Закону «Про виконавче провадження» при цьому виконавцем не допущено, тому в цій частині доводи скарги є безпідставними;
		відповідно до положень частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника;
		у виконавчому листі № 824/268/21, виданому 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, зазначено адресу боржника: 42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, пров. Промисловий, 4. Згідно з даними відкритих реєстрів за цією адресою зареєстровано місцезнаходження ТОВ «Агрохім-Партнер» з початку 2020 року. У 2023 році боржник змінив адресу реєстрації на адресу: Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка вул. Центральна, 2 , а пізніше, після відкриття виконавчого провадження, адреса місцезнаходження перереєстрована на адресу: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 ;
		лист з постановою про відкриття виконавчого провадження направлений на адресу: Сумська область, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 , повернено з відміткою «адресат відсутній за адресою», листи направлені за адресою: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 , не вручено, а листи, направлені на адресу: Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, пров. Промисловий, 4 , навпаки, отримуються регулярно;
		станом на дату відкриття виконавчого провадження 17 лютого 2023 року згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження боржника було зареєстровано: Сумська область, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 ;
		товариство в скарзі посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) від 25 квітня 2022 року № 75, проте на момент відкриття виконавчого провадження вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309;
		згідно з наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 с. Кіндратівка (Хотінська територіальна громада Сумського району) знаходиться в переліку територій можливих бойових дій;
		відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Абзац пункту 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2023 року № 90 набрав чинності 02 лютого 2023 року;
		таким чином, станом на 17 лютого 2023 року не існувало жодної заборони на відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій на територіях можливих бойових дій, що свідчить про безпідставність скарги і в цій частині;
		з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року вбачається, що у ТОВ «Агрохім-Партнер» наявний борг перед КОФКО РЕСОРСІЗ СА у розмірі 476 000,00 дол. США. Отже, для забезпечення реального виконання рішення приватним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника. Доводи скаржника про те, що судом виконавчий лист виданий на немайнову вимогу є безпідставними;
		спір, який став предметом розгляду арбітражного суду, виник на підставі укладеного контракту № 606031, предметом якого визначено купівля-продаж кукурудзи 3 класу насипом, врожаю 2020 року, для кормових цілей у кількості 7 000 метричних тон. Поставка мала бути здійснена з 20 жовтня до 20 грудня 2020 року. Оскільки своїх договірних зобов`язань ТОВ «Агрохім-Партнер» не виконало, 28 травня 2021 року Арбітражем Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) ухвалено рішення у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА до ТОВ «Агрохім-Партнер», яким зобов`язано боржника сплатити суму збитків, завданих невиконанням контракту у розмірі 476 000,00 дол. США, суму арбітражних зборів та витрат у розмірі 8 195,00 фунтів стерлінгів, а також складні відсотки на обидві вищезазначені суми у розмірі 4 % річних. Отже, позовна вимога про зобов`язання боржника сплатити суму збитків, завданих невиконанням контракту із вказаною визначеною вартістю у грошовому еквіваленті свідчить про її майновий характер.
		Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року заяву представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
		Стягнено з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 дол. США.
		Додаткова ухвала суду першої інстанції мотивована ти, що:
		до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу представником КОФКО РЕСОРСІЗ СА Мороз І. В. долучено детальний опис послуг, наданих адвокатським об`єднанням. Разом з тим, згідно детального опису адвокатами адвокатського об`єднання на підготовку та складення заперечень на скаргу загалом було витрачено 12,6 год, до якого входило: збирання доказів - 5 год, підготовка проєкту заперечень - 5,3 год, внесення правок до проєкту заперечень - 1,8 год, подача заперечень - 0,5 год. Так, на переконання суду, такі види послуг як збирання доказів, підготовка проєкту заперечень, внесення правок до проєкту заперечень та подання заперечень, які зазначені заявником окремо, є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як підготовка та подання заперечень на скаргу. Додатково включати ці витрати є неправильним і не відповідає критерію «розумності витрат на професійну правничу допомогу»;
		необґрунтованими за часом та розміром є наступні послуги: підготовка та подача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 1,2 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,7 год, оскільки вказані клопотання є нескладними процесуальними документами, які не потребують багато часу на складення. Крім того, сторона заявника неодноразово зверталася із заявами про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, які є абсолютно ідентичними за своїми формою та змістом, крім дати та часу засідання. Також заявник, маючи намір брати участь у судових засіданнях у цій справі виключно в режимі відеоконференції, мав право звернутися з однією заявою, в якій просити проводити всі призначені у справі судові засідання в режимі відеоконференції, що є доцільнішим, економить час та запобігає нагромадженню справи;
		клопотання про зупинення провадження не було необхідною процесуальною дією та залишено судом без задоволення;
		підготовка та подання заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу не відноситься до витрат на правничу допомогу у справі за скаргою ТОВ «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця, оскільки таке клопотання подано поза межами розгляду справи по суті;
		пунктом 2 додаткової угоди № 3 передбачено, що вартість юридичних послуг адвокатського об`єднання, зазначених у пункті 1.2 додаткової угоди № 3, розраховується на підставі витраченого часу на надання правничої допомоги на основі погодинної ставки у розмірі 250,00 дол. США. З урахуванням договірних умов оплати адвокатських послуг, слід визначити відшкодування витрат на правничу допомогу у доларах США;
		з урахуванням того, що у задоволенні скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця відмовлено у повному обсязі, зважаючи на надані представником заявника докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, наявні підстави для відшкодування КОФКО РЕСОРСІЗ СА витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 дол. США, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи.
		Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг 
		У серпні 2023 року ТОВ «Агрохім-Партнер» подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що:
		Київський апеляційний суд належним чином не дослідив надані товариством докази;
		приватним виконавцем порушено порядок відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі № 824/268/21;
		виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, було відкрито згідно однієї заяви та згідно одного вибірково взятого виконавчого документу із двох прикріплених виконавчих документів до заяви;
		приватним виконавцем зазначалося, що відповідні недоліки було виявлено та усунуто шляхом подання стягувачем ще однієї заяви, за наслідками розгляду якої відповідно до постанови приватного виконавця від 21 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року про стягнення із ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА на відшкодування судових витрат у розмірі 2 837,50 грн;
		товариством завчасно було доведено до відома суду та додатково обґрунтовано поданими відповідними доказами те, що приватним виконавцем під час здійснення заходів примусового виконання виконавчого листа по справі № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом на підставі Постанови Верховного Суду по справі № 824/268/21 від 22 грудня 2022 року, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, було допущено порушення положенням та норми Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5;
		відповідно до  абзацу 15 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про виконавче провадження» забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. У відповідності до підпункту 12 пункту 8 розділу II Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (із врахуванням змін та доповнень), Хотинську селищну територіальну громаду, до складу котрої входить село Кіндратівка Сумського району Сумської області, віднесено до територіальних громад, котрі, зокрема, розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. У постанові приватного виконавця від 17 лютого 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, адресою реєстрації та місцем знаходження боржника виконавчого провадження є село Кіндратівка Сумського району Сумської області, котре входить до Хотинської селищної територіальної громади;
		приватним виконавцем порушено положення частини десятої статті 265 ЦПК України та положення частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Ані Київським апеляційним судом, ані Верховним Судом жодного судового рішення по справі № 824/268/21 щодо стягнення боргу з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА не приймалось та/або не виносилось. Крім цього, суми, про котрі згадуються вище, виходячи із матеріалів даної справи, не є боргом, на котрий можуть бути нараховані відсотки на підставі частини десятої статті 265 ЦПК України та частини одинадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		У жовтні 2023 року ТОВ «Агрохім-Партнер» подало апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року, у якій просить:
		додаткову ухвалу Київського апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі № 824/268/21 залишити без розгляду;
		у разі відхилення вказаної вимоги, відмовити у задоволені заяви представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА Мороз І. В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі № 824/268/21;
		у випадку прийняття рішення про задоволення заяви представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі № 824/268/21, фактичний стягнений розмір судових витрат на правничу допомогу в межах справи № 824/268/21 зменшити до 10 %, тобто до 1 020,00 дол. США.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що:
		Київський апеляційний суд залишив поза увагою правову позицію щодо практичної реалізації впровадження принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, котрі мають бути належним чином підтверджені та оплачені у повному обсязі на момент звернення до суду, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16; Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17;
		судом передчасно винесено додаткову ухвалу щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу;
		суд не здійснив перевірку дотримання заявником положення частини другої статті 183 ЦПК України, порушив процесуальні права товариства на захист власних прав та інтересів щодо участі під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, так і щодо подання до суду обґрунтованих заперечень та/або клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру витрати на професійну правничу допомогу. Матеріалами цієї справи підтверджено, що ТОВ «Агрохім-Партнер» не отримувало заяву представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у справі № 824/268/21, а також не було обізнано про призначене судове засіданням на 09 жовтня 2023 року;
		до заяви представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА Мороз І. В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу мало бути додано, а судом перевірено, докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів всім іншим учасникам даного судового спору у цивільній справі № 824/268/21;
		на думку товариства, Київський апеляційний суд безпідставно вдався до застосування «правового пуризму», надмірної процесуально формальності, не здійснивши при цьому дотримання та застосування приписів норм ЦПК України;
		метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19, від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17, тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з товариства не може бути способом надмірного збагачення КОФКО РЕСОРСІЗ СА, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу;
		відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Разом з тим, КОФКО РЕСОРСІЗ СА (не зазначила попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обмежившись посиланням на існування документів.
		 
		Аналіз змісту апеляційної скарги на додаткову ухвалу свідчить про те, що судове рішення оскаржується  в частині задоволених вимог заяви, тому в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.
		Позиція інших учасників справи
		У вересні 2023 року КОФКО РЕСОРСІЗ СА подало заперечення на апеляційну скаргу за підписом представника Мороз І. В. , у якому просить відмовити ТОВ «Агрохім-Партнер» у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.
		Заперечення на апеляційну скаргу мотивовано тим, що:
		Київський апеляційний суд правильно встановив, що стягувачем було подано дві заяви про відкриття виконавчого провадження, разом з оригіналами двох виконавчих листів доданих окремо до кожної заяви відповідно, які були отримані приватним виконавцем 17 та 21 лютого 2023 року. Доводи товариства про те, що виконавче провадження було відкрито на підставі однієї заяви є безпідставними. Хоча в обох поданих заявах щодо кожного виконавчого документа представники стягувача вказували, що подають два виконавчі листи для виконання, таке формулювання було обрано в заявах через те, що обидва виконавчі листи були видані в один день та не містять індивідуалізуючих ознак, крім самого тексту виконавчих листів. Використане формулювання у заявах не могло бути підставою для повернення виконавчих листів, оскільки стягувач подав дві однакові заяви про відкриття виконавчого провадження для кожного виконавчого листа. Більше того, до кожної заяви був доданий один виконавчий лист;
		ТОВ «Агрохім-Партнер» тричі змінювало адресу після початку виконавчих проваджень, що підтверджується даними з онлайн-ресурсу Contragent: з 04 листопада 2020 року по 18 січня 2023 року адресою товариства була: Сумська область, Сумський район, сел. Степанівка, пров. Промисловий, 4 ; з 18 січня по 22 лютого 2023 року адресою товариства була: Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 ; з 28 лютого 2023 року і до теперішнього часу адресою товариства є: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 . Оскільки виконавчі провадження були відкриті 17 та 21 лютого 2023 року відповідно, адресою товариства на той момент була Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 ;
		на момент відкриття виконавчих проваджень був чинний наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який встановлює, що с. Кіндратівка Сумського району Сумської області (Хотінська територіальна громада Сумського району) знаходиться в переліку територій можливих бойових дні. При цьому для зазначеного населеного пункту не було визначено дати припинення можливості бойових дій. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до; зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження». Тобто стосовно с. Кіндратівка Сумського району Сумської області (Хотінська територіальна громада Сумського району) не існувало жодної заборони на відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій на територіях можливих бойових дій;
		діючою адресою товариства є Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 . Вона була змінена 28 лютого 2023 року, тобто майже одразу після відкриття виконавчих проваджень. Проте, адреса, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не може вважатися місцезнаходженням певної юридичної особи в контексті статті 93 ЦК України. Відповідно до частини 1 статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи вважається її фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого провадиться щоденне керування та облік діяльності юридичної особи. Здійснення перереєстрації адреси місцезнаходження юридичної особи може містити ознаки фіктивності, а відповідне внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може вважатись достатнім доказом ведення діяльності ТОВ «Агрохім-Партнер» за зазначеною адресою, адже його фактичне місцезнаходження залишається незмінним. Так, відповідно до доказів, наданих приватним виконавцем, листи з постановами про відкриття виконавчих проваджень на адресу Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 та Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 не були вручені. Листи за адресою Сумська область, Сумський район, сел. Степанівка, пров. Промисловий, 4 отримуються регулярно. Більш того, відповідно до даних з офіційного веб-сайту товариства, його адресою залишається Сумська область, Сумський район, сел. Степанівка, пров. Промисловий, 4 . На думку стягувача, такі факти безумовно підтверджують фіктивність зміни адреси товариством, а такі дії товариства становлять зловживання матеріальними правами з метою ухилення від виплат за відповідним арбітражним рішенням. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними правами є, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові;
		ТОВ Агрохім-Партнер» продовжує заявляти про те, що в рішенні Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 824/268/21, на підставі якого були видані виконавчі листи, нібито не йдеться про стягнення боргу з товариства, а зазначеним рішенням було передбачено тільки майнову вимогу зобов`язального характеру, відповідальність за виконання якої нібито покладається не на товариство, а на КОФКО РЕСОРСІЗ СА. При цьому товариство повністю ігнорує той факт, що Верховний Суд в ухвалі від 29 червня 2023 року у справі № 824/268/21 роз`яснив, що Арбітражне рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків є рішенням майнового характеру та підлягає виконанню у примусовому порядку, визначеному розділом VІІ Закону України «Про виконавче провадження».
		У вересні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О. Л. подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Агрохім-Партнер».
		Заперечення на апеляційну скаргу мотивовано тим, що:
		ухвалою Верховного Суду 29 червня 2023 року у справі № 824/268/21 роз`яснено, що Арбітражне рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків є рішенням майнового характеру та підлягає виконанню у примусовому порядку, визначеному розділом VII Закону України «Про виконавче провадження»;
		закон пов`язує можливість повернення виконавчого документа без прийняття до виконання лише у випадку відсутності заяви. Закон не містить вимог до тексту заяви, додатків до заяви (окрім оригіналу виконавчого документа). Таким чином, певні невідповідності в тексті письмової заяви, при наявності фактично поданої заяви не є підставною для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання;
		заява від 16 лютого 2023 року представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. про примусове виконання рішення надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно: негайно виплатити позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що становлять 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплачено будь- який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення;
		зазначення в заяві повної резолютивної частини постанови Верховного Суду у справі № 824/268/21 та відсутність зазначеного в додатку виконавчого листа про стягнення судового збору не може бути підставою невідкриття виконавчого провадження відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». За цією заявою і виконавчим листом 17 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1;?
		21 лютого 2023 року надійшла заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. про примусове виконання рішення, яка надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, про стягнення з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА на відшкодування судових витрат 2 837,50 грн. За цією заявою і виконавчим листом 21 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. Таким чином, кожен виконавчий лист надійшов з окремою заявою про відкриття виконавчого провадження окремими відправленнями;
		Закон України «Про виконавче провадження» не містить таких умов, які б передбачали повернення виконавчого документа без прийняття до виконання за вищезазначених обставин. Подання ідентичних заяв, неподання додатку до заяви не є такою підставою. Умова щодо подачі на кожен виконавчий документ окремої заява дотримана при відкритті виконавчих проваджень. Жодних порушень положень Закону «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не допущено;
		станом на дату відкриття виконавчого провадження 17 лютого 2023 року згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження боржника було зареєстровано: Сумська область, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 ;
		товариство в скарзі посилається на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) від 25 квітня 2022 року № 75, однак, на момент відкриття виконавчого провадження вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309;
		згідно з наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 с. Кіндратівка (Хотінська територіальна громада Сумського району) знаходиться в переліку територій можливих бойових дій;
		відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (абзац пункту 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2023 року № 90 набрав чинності 02 лютого 2023 року). Тобто станом на 17 лютого 2023 року не існувало жодної заборони на відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій на територіях можливих бойових дій;
		з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року вбачається, що у ТОВ «Агрохім-Партнер» наявний борг перед КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) у сумі 476 000,00 дол. США. Саме з метою забезпечення реального виконання рішення приватним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника. Боржником не надано жодних доказів вчинення дій (або намагання вчинення дій) щодо добровільного або самостійного виконання рішення суду ні після прийняття такого рішення, ні після відкриття виконавчого провадження, тому вжиття заходів примусового виконання є обґрунтованим;
		відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку. Таким чином, нарахування відсотків прямо передбачено як самим рішенням, так і положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
		У листопаді 2023 року КОФКО РЕСОРСІЗ СА подало відзив на апеляційну скаргу за підписом представника Мороз І. В. , у якому просить відмовити ТОВ «Агрохім-Партнер» у задоволенні апеляційної скарги на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року, а оскаржену ухвалу залишити без змін.
		Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що:
		аргументи товариства стосовно «правового пуризму» безпідставні;
		твердження товариства стосовного того, що заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з додатками ніколи до нього не надходила, що є порушення частини другої статті 183 ЦПК України, є маніпулятивним та не відповідають дійсності. Стягувач додає до цього відзиву документи, які підтверджують відправку заяви, про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з додатками до всіх учасників справи, у тому числі, й до ТОВ «Агрохім-Партнер»;
		статус розгляду справи оперативно оновлюється на сайті Судової влади, а тому товариство мало всі можливості для того, щоб дізнатися про подану стягувачем заяву та її розгляд;
		судом першої інстанції при оцінці обґрунтованості суми компенсації витрат на правову допомогу було використано загальні засади цивільного законодавства, а також критерій реальності адвокатських витрат. Суд першої інстанції частково задовольнив заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши 6 000,00 дол. США із 10 200,00 дол. США, які просив стягнути стягувач у заяві. Суд першої інстанції детально дослідив докази, надані стягувачем, включаючи звіт юридичних представників стягувача щодо витраченого часу на надання професійної допомоги в цій справі. Суд першої інстанції обрав лише релевантні (на думку суду першої інстанції) задачі, які були виконані представниками стягувача, задовольнивши частину реально сплаченого стягувачем юридичного гонорару;
		також необґрунтованим є твердженням про те, що стягувач нібито не подавав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Розділ 4 заперечень на скаргу щодо дій приватного виконавця має назву «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат». Цей розділ містить посилання на норми права, які врегульовують питання щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу та визначають суму від 6 000,00 - 8 000,00 дол. США як орієнтовний розрахунок зазначених витрат. Очевидним є те, що викладена у заяві про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу сума у розмірі 10 200,00 дол. США не є такою, що істотно перевищує суму, яка була заявлена у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат. Крім того, стягувач у розділі 4 заперечень на скаргу товариства щодо дій приватного виконавця зробив заяву про те, що подасть остаточний розрахунок та докази понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що узгоджується з частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу разом із додатками стягувач подав у передбачений законом строк.
		 
		Рух справи в суді апеляційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрохім-Партнер» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року поновлено ТОВ «Агрохім-Партнер» строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року, відкрито апеляційне провадження у справі № 824/268/21, витребувано справу з Київського апеляційного суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/268/21 за апеляційною скаргою ТОВ «Агрохім-Партнер» на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року.
		26 жовтня 2023 року справа № 824/268/21 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року підготовчі дії у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року клопотання приватного виконавця Мукореза О. Л. та заяву КОФКО РЕСОРСІЗ СА, яка підписана представником Мороз І. В. , про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.
		Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
		Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року поновлено апеляційне провадження у цій справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28 травня 2024 року об 11-00 год.
		Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року клопотання приватного виконавця Мукореза О. Л. про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено.
		Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року клопотання представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА - адвоката Мороз І. В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено частково.
		Фактичні обставини справи
		Суд першої інстанції встановив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О. Л. перебуває зведене виконавче провадження ВП НОМЕР_3, об`єднане у зведене 21 лютого 2023 року, у складі: 
		виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого 17 лютого 2023 року, з примусового виконання виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно: негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складають 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплачено будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення.
		виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого 21 лютого 2023 року, з примусового виконання виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, про стягнення з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІС СА на відшкодування судових витрат 2837,50 грн.
		Виконавчі листи видано Київським апеляційним судом на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 61-9531АВ22.
		Заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. від 16 лютого 2023 року про примусове виконання рішення надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ  «Агрохім-Партнер» повинно: негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складають 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплачено будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення.
		За цією заявою і виконавчим листом 17 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
		Заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. про примусове виконання рішення, яка 21 лютого 2023 року надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, про стягнення з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА на відшкодування судових витрат 2 837,50 грн. 
		За цією заявою і виконавчим листом 21 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. 
		У виконавчому листі №824/268/21, виданому 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, зазначено адресу боржника: 42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, пров. Промисловий, 4.
		Згідно з даними відкритих реєстрів за цією адресою зареєстровано місцезнаходження ТОВ «Агрохім-Партнер» з початку 2020 року. 
		У 2023 році боржник змінив адресу реєстрації на адресу: Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 , а пізніше (після відкриття виконавчого провадження) адреса місцезнаходження перереєстрована на адресу: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 .
		Лист з постановою про відкриття виконавчого провадження, який направлено на адресу: Сумська область, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 , повернено з відміткою «адресат відсутній за адресою». Листи направлені за адресою: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 не вручено, а листи, направлені на адресу: Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, пров. Промисловий, 4 , навпаки, отримуються регулярно.
		Станом на дату відкриття виконавчого провадження (17 лютого 2023 року) згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження боржника було зареєстровано: Сумська область, Сумський район, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 .
		Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
		У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		В судовому засіданні представник ТОВ «Агрохім-Партнер» - Бонтлаб В. В. доводи апеляційних скарг підтримав та просив їх задовольнити.
		Представник КОФКО РЕСОРСІЗ СА - Мороз І. В. та приватний виконавець Мукорез О. Л. заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників боржника та стягувача, приватного виконавця, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні в справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року не підлягає задоволенню,  апеляційна скарга на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року - частковому задоволенню, з таких підстав.
		Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. 
		Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
		Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
		У частині восьмій статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		У справі, що переглядається, суд встановив, що заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІС СА Сібірцевої О. С. від 16 лютого 2023 року про примусове виконання рішення надійшла поштовим відправленням «Нова пошта» в письмовій формі разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, яким визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі №18-368, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» повинно: негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що становлять 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплачено будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення.
		Зазначення в заяві повної резолютивної частини постанови Верховного Суду у справі №824/268/21 та відсутність зазначеного в додатку виконавчого листа про стягнення судового збору не може бути підставою відмови у відкритті виконавчого провадження відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
		17 лютого 2023 року за цією заявою і виконавчим листом відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
		21 лютого 2023 року до приватного виконавця також надійшла заява представника стягувача КОФКО РЕСОРСІЗ СА Сібірцевої О. С. про примусове виконання рішення, яка направлена поштовим відправленням «Нова пошта» разом з оригіналом виконавчого листа № 824/268/21, виданого 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, про стягнення з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА на відшкодування судових витрат у розмірі 2 837,50 грн.
		21 лютого 2023 року за цією заявою і виконавчим листом відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.
		Таким чином, кожен виконавчий лист надійшов окремими відправленнями з окремою заявою про відкриття виконавчого провадження.
		Отже, підстав для повернення виконавчих листів без прийняття до виконання відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» судом не встановлено.
		Стосовно відкриття виконавчих проваджень щодо боржника, який зареєстрований на території проведення бойових дій
		Згідно з частиною другою  статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»  приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
		Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
		У виконавчому листі № 824/268/21, виданому 18 січня 2023 року Київським апеляційним судом, зазначено адресу боржника: 42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, пров. Промисловий, 4.
		Станом на дату відкриття виконавчого провадження (17 лютого 2023 року) згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження боржника було зареєстровано: Сумська область, с. Кіндратівка, вул. Центральна, 2 .
		28 лютого 2023 року адресою місцезнаходження товариства є: Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59 .
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 24 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» Хотінська селищна територіальна громада відносилась до цього переліку. Цей наказ втратив чинність 22 грудня 2022 року.
		Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Хотінська територіальна громада Сумського району знаходиться у переліку територій можливих бойових дій. Дата виникнення можливих бойових дій - 30 травня 2022 року.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
		Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що станом на 17 лютого 2023 року не існувало жодної заборони на відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій на територіях можливих бойових дій, що свідчить про безпідставність скарги у цій частині.
		Щодо вжиття заходів примусового виконання рішення та нарахування відсотків
		Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Згідно з частиною шостою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
		Отже, для забезпечення реального виконання рішення приватним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
		З резолютивної частини рішення (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року) вбачається, що у ТОВ «Агрохім-Партнер» наявний борг перед КОФКО РЕСОРСІЗ СА  у сумі 476 000,00 дол. США.
		Доводи скаржника про те, що судом вирішено та виконавчий лист виданий на немайнову вимогу є безпідставними.
		Відповідно до частини одинадцятої статті одинадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
		Згідно із частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
		Як зазначалось судом визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28  травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно:
		негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % річних, які капіталізуються раз в три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення;
		сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що становлять 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА уже сплатив будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368.
		Крім того, суд вирішив видати виконавчий лист на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28  травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків, а також стягнув з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА 2 837,50 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року роз`яснено, що арбітражне рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків є рішенням майнового характеру та підлягає виконанню у примусовому порядку, визначеному розділом VІІ Закону України «Про виконавче провадження».
		Отже, з резолютивної частини постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року вбачається, що у ТОВ «Агрохім-Партнер» наявний борг перед КОФКО РЕСОРСІЗ СА у сумі 476 000,00 дол. США. Боржник не надав доказів вчинення дій щодо добровільного або самостійного виконання рішення суду як до, так і після відкриття виконавчого провадження. Тому винесення постанови приватним виконавцем про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника є законними та обґрунтованими.
		Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
		Ухвала Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року відповідає вимогами статті 263 ЦПК України, суд повно та всебічно розглянув справу, встановив фактичні обставини справи, належно оцінив зібрані докази та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця.
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б давали підстави для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року.
		Щодо оскарження додаткової ухвали суду першої інстанції
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
		Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
		Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
		Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини третя та четверта статті 270 ЦПК України).
		Згідно з частинами шостою, сьомою статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) зроблено висновок, що «у процедурі розгляду такої заяви суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 246 ЦПК України (частини другої статті 221 ГПК України), які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання … З огляду на те, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, апеляційний суд виснував, що місцевий суд, який розглянув заяву подану відповідачем на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК України повинен був повідомити позивача про прийняття до розгляду заяви відповідача 1 про розподіл судових витрат та надати позивачу можливість заявити свої заперечення щодо поданої відповідачем заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу».
		У частині восьмій статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що днем вручення судової повістки є, зокрема: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи.
		Відповідно до частин першої, другої статті 130 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. 
		Отже, під час розгляду справи в суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, надісланої засобами поштового зв`язку було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що:
		«88. Процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
		90. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
		91. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
		92. Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
		93. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».
		 
		Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
		30 червня 2023 року представник КОФКО РЕСОРСІЗ СА - Мороз І. В. подала до суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.До заяви, крім іншого, представник додала докази направлення копії заяви про компенсацію судових витрат іншим учасникам справи (т. 4, а. с.128-172);
		судові повістки-повідомлення про судові засідання стосовно розгляду заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, призначені на 07 серпня 2023 року, 09 жовтня 2023 року направлялись учасникам справи та їх представникам, в тому числі і ТОВ «Агрохім-Партнер» на адресу office@agrohp.com.ua, направлялись виключно на електронні адреси (т. 4, а. с.178, 217); 
		у вказані судові засідання представник ТОВ «Агрохім-Партнер» не з`явився, причини неявки не повідомив та заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав;
		додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року заяву представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнено з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 дол. США (т. 4, а. с.243-246 );
		при вирішенні заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Тобто суд вважав, що ТОВ «Агрохім-Партнер» належним чином повідомлено про судові засідання, призначені на 07 серпня 2023 року, 09 жовтня 2023 року, шляхом направлення судових повісток-повідомлень на електронну пошту office@agrohp.com.ua;
		проте суд першої інстанції не врахував, що хоча повістки-повідомлення про судові засідання стосовно розгляду заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, призначені на 07 серпня 2023 року, 09 жовтня 2023 року направлялись ТОВ «Агрохім-Партнер» на адресу office@agrohp.com.ua, яка зазначалась товариством у його заявах у справі, така електронна адреса не є офіційною. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Агрохім-Партнер» станом на 28 травня 2024 року не містять офіційної електронної адреси цього товариства;
		водночас бажання учасника справи зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо належного її повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.
		Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
		Таким чином, під час розгляду заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.
		За таких обставин додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в часині задоволених вимог заяви слід скасувати.
		Разом з цим, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
		Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
		Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
		У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
		«Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства … Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України). Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України)».
		У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (див. додаткову постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (дивитись, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц та у справі №464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц).
		Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 127/9918/14-ц (провадження № 61-12700св22)).
		У справі, що переглядається:
		у заяві про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу представник КОФКО РЕСОРСІЗ СА - Мороз І. В. просила стягнути з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь стягувача судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 200,00 дол. США. До цієї заяви представник додала копію додаткової угоди від 03 січня 2023 року № 3, укладеної між Адвокатським об`єднанням «Ей.Джи.Ей та партнери» і КОФКО РЕСОРСІЗ СА; детальний опис послуг, наданий Адвокатським об`єднанням «Ей.Джи.Ей та партнери» КОФКО РЕСОРСІЗ СА; рахунок Адвокатського об`єднання «Ей.Джи.Ей та партнери» від 29 червня 2023 року № 29/06/2023/COF; докази направлення копії заяви про компенсацію судових витрат іншим учасникам справи (т. 4, а. с.128-172);
		ТОВ «Агрохім-Партнер» в апеляційній скарзі надав заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, надану КОФКО РЕСОРСІЗ СА як щодо необхідності стягнення витрат на правничу допомогу, так і щодо її розміру;
		згідно з детальним описом адвокатами Адвокатського об`єднання «Ей.Джи.Ей та партнери» на підготовку та складення заперечень на скаргу загалом було витрачено 12,6 год, до яких входило: збирання доказів - 5 год, підготовка проєкту заперечень - 5,3 год, внесення правок до проєкту заперечень - 1,8 год, подача заперечень - 0,5 год. Проте такі види послуг як збирання доказів, підготовка проєкту заперечень, внесення правок до проєкту заперечень та подання заперечень, які зазначені заявником окремо, є одним і тим же видом послуг та охоплюються підготовкою і поданням заперечень на скаргу. Додаткове (повторне) включення цих витрати до витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим і не узгоджується з критерієм «розумності витрат на професійну правничу допомогу»;
		крім того, необґрунтованими за часом та розміром є наступні послуги: підготовка та подача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 1,2 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год; підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції -0,7 год, адже ці клопотання є нескладними процесуальними документами, які не потребують великих затрат часу на їх складення. При  цьому заяви сторони стягувача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є абсолютно ідентичними за своїми формою та змістом, крім дати та часу засідання. Якщо заявник мав намір брати участь у судових засіданнях у цій справі виключно в режимі відеоконференції, він міг звернутися з однією заявою, в якій просити проводити всі призначені у справі судові засідання в режимі відеоконференції, що є доцільнішим, економить час та запобігає нагромадженню справи. Клопотання про зупинення провадження не було необхідною процесуальною дією та залишено судом першої інстанції без задоволення. Підготовка та подання заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу не відноситься до витрат на правничу допомогу у справі за скаргою ТОВ «Агрохім-Партнер» на дії та рішення приватного виконавця, оскільки таке клопотання подано поза межами розгляду справи по суті;
		у пункті 2 додаткової угоди № 3 передбачено, що вартість юридичних послуг адвокатського об`єднання, зазначених у пункті 1.2 додаткової угоди № 3, розраховується на підставі витраченого часу на надання правничої допомоги на основі погодинної ставки у розмірі 250 дол. США.
		ураховуючи клопотання ТОВ «Агрохім-Партнер» про зменшення розміру правничої допомоги, викладене у апеляційній скарзі, та неможливість його подання до суду першої інстанції через неналежне повідомлення судом про розгляд справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та необґрунтованість затраченого адвокатами часу на окремі види правничої допомоги, а також необхідність надання такої допомоги, проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням «Ей.Джи.Ей та партнери» послуг, суд уважає, що заява представника КОФКО РЕСОРІЗ СА - адвоката Мороз І. В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає частковому задоволенню. Оскільки умови оплати адвокатських послуг є договірними, то апеляційний суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу у доларах США та у загальній сумі 3 000,00 дол. США;
		такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Водночас вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогуне буде способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не становитиме для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРІЗ СА витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 дол. США. 
		Колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» про те, що до заяви представника КОФКО РЕСОРСІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу не було додано доказів направлення цієї заяви та доданих до неї документів всім іншим учасникам справи, адже такий спростовується доказами, наявними у матеріалах справи (т. 4, а. с. 196-197). Зокрема заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу направлялась ТОВ «Агрохім-Партнер» на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 59).
		Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг
		Доводи апеляційної скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. Разом з цим аргументи апеляційної скарги ТОВ «Агрохім-Партнер» на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року свідчать, що оскаржена ухвала постановлена частково без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року слід залишити без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін; апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року задовольнити частково, вказану ухвалу скасувати в частині задоволених вимог заяви та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви КОФКО РЕСОРІЗ СА про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 червня 2023 року залишити без змін.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року задовольнити частково.
		Додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року скасувати в частині задоволених вимог заяви.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРІЗ СА ( COFCO RESOURCES SA ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 дол. США.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складений 05 червня 2024 року.
		 
		Судді:                                                                                    І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков 
		 
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...