Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/18835/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2024. Зареєстровано: 08.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2024.
Дата набрання законної сили: 04.06.2024
Номер судового провадження: 22-ц/818/1938/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«04» червня 2024 року
		 
		м. Харків
		 
		справа № 953/18835/20
		 
		провадження № 22ц/818/1938/24
		 
		провадження № 22ц/818/2042/24
		 
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
		суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В. Б.,
		за участю секретаря - Волобуєва О.О.,
		учасники справи:
		позивачка -  ОСОБА_1 , представниця позивачки - ОСОБА_2 ,
		відповідачі - Комунальний заклад «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, Обласний комунальний заклад «Харківській театр для дітей та юнацтва», ОСОБА_3 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 березня 2024 року в складі судді Бородіної Н.М. та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року в складі судді Бородіної Н.М.
		в с т а н о в и в:
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, Обласного комунального закладу «Харківській театр для дітей та юнацтва», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, та відшкодування моральної шкоди, який в подальшому змінила.
		Позовна заява мотивована тим, що вона закінчила театральний факультет Харківського національного університету мистецтв імені Котляревського за спеціальністю «Актор театру і кіно». З 27 квітня 2001 року по 31 жовтня 2017 року працювала актрисою в Комунальному закладі «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна».
		 
		Зазначила, що наказом № 60/01/1 від 02 червня 2020 року з урахуванням змін згідно із наказом № 69-01/1 від 09 червня 2020 року директора Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва» для проведення конкурсу створена конкурсна комісія. До складу конкурсної комісії залучено директора Харківського академічного російського театру імені О.С. Пушкіна, заслуженого працівника культури України ОСОБА_3 за його згодою.
		 
		Засідання конкурсної комісії, на якому виступав директор Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 , транслювалося «наживо» в мережі «Інтернет» та розміщене у вигляді доступному для публічного ознайомлення, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 на «YouTube» - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відео має назву мовою оригіналу «ІНФОРМАЦІЯ_20», «Прямойэфир: ІНФОРМАЦІЯ_19 года», тривалістю 31 хвилина, яке мало 373 переглядів, 5 вподобань, і один дизлайк.
		 
		23 червня 2020 року директор Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 під час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва», будучи членом конкурсної комісії, приймав участь в обговоренні учасників конкурсу на вакантну посаду і поширив наступну інформацію цитата мовою оригіналу: «А вот у нас вот я предлагал двум артистам, с которыми я контракт не продлил, ОСОБА_5 , вот... Говорю , ОСОБА_4, ну останься помрежем в театре, ты ж всю жизнь проработала в театре, я не хочу, чтобы ты уходила, и разове будешь получать, выходить в спектаклях на там какие-то эпизоды... Все равно ты ничего не играешь такого, и перспективы в сорок лет... Ты ничего не играла до этого, уже ничего не сыграешь. И ОСОБА_23 Ну, тот иконы рисует, он, в общем, такой парень... Он: «да нет, я тога лучше не буду». А у нее амбиции актерские. Ну я не могу их удовлетворить, я их не вижу там. Пусть меня простят, ну (но?) я за это отвечаю. Как бы. (нерозбірливо) Я предложил ей работу, она категорически отказалась. Ну... (нерозбірливо)»?
		Вважала, що зазначена та поширена інформація є негативною, неправдивою, недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та її ділову репутацію, що також підтверджується висновком експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження № 15784, складеного 12 жовтня 2020 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. пров. М.С. Бокаріуса та висновком експерта № 21334 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення, складеного 21 січня 2021 року Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
		Вказала, що вона не була претендентом, учасником цього конкурсу. Вона не входила до складу конкурсної комісії, не запрошувалася на засідання цієї комісії, тому у конкурсної комісії були відсутні підстави для прийняття будь-якого рішення стосовно неї, а тому й відсутні підстави для висловлення окремої думки членами конкурсної комісії, зокрема керівником Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 
		 
		Посилалася на те, що їй спричинено моральну шкоду, оскільки вона знаходиться у стані постійного стресу та нервозності, що виникли внаслідок довго існуючої важкої травмуючої для неї ситуації. Відверта брехня ОСОБА_3 слугувала сильним емоційним ударом для неї, важким травмуючим фактором для її психіки. На теперішній час на фоні довготривалої травмуючої події погіршився фізичний та емоційний стан. У неї порушення сну, апетиту, відчуття тривоги, стресу, знижений настрій протягом тривалого часу, плаксивість, емоційна лабільність, апатія, небажання займатися справами, які раніше приносили задоволення, переживання в розмовах негативних песимістичних міркувань, порушення повсякденного функціонування, тобто усі ознаки депресії. Окрім того, у неї почалося сіпання повік, рук, біль в серці, серцебиття, часті головні болі, головокружіння, загальна слабкість, задишка, погіршення зору. Моральну шкоду оцінила в розмірі 100 000,00 грн.
		 
		Просила визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_7 , інформацію, поширену 23 червня 2020 року директором Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 під час його публічного виступу, як члена конкурсної комісії, на засіданні конкурсної комісії з заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва» за адресою: АДРЕСА_1 , що також поширювалася ІНФОРМАЦІЯ_2 » в мережі «Інтернет» цього виступу на засіданні зазначеної конкурсної комісії та розміщену в мережі «Інтернет» у вигляді доступному для публічного ознайомлення за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 » - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Прямой эфир: ІНФОРМАЦІЯ_5 », а саме: «... ОСОБА_5 , ... Говорю , ОСОБА_4, ну останься помрежем в театре, ... Все равно ты ничего не играешь такого, и перспективы в сорок лет... Ты ничего не играла до этого, уже ничего не сыграешь... А у нее амбиции актерские...»;
		 
		зобов`язати Комунальний заклад «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» та ОСОБА_3 на найближчому з дня набрання чинності рішення суду засіданні комісії конкурсу в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва» за адресою: АДРЕСА_2 , на яке мають бути запрошені (у випадку якщо не будуть входити до складу конкурсної комісії) наступні особи, у присутності яких була поширена недостовірна інформація: ОСОБА_8 (директор театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»), ОСОБА_9 (завідувач режисерської частини театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»), ОСОБА_10 (головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету імені ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 (головний режисер Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка), ОСОБА_13 (завідувач літературно - драматургічної частини Харківського державного академічного театру ляльок імені Афанасьєва), ОСОБА_14 (керівник музичної частини, заступник голови ПК театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»), ОСОБА_15 (начальниця відділу кадрів Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»); яке має транслюватися «наживо» в мережі «Інтернет» на « YouTube » - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1  або іншому «Інтернет» - каналі (ресурсі) належному на час виконання судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 » та бути в подальшому розміщеним у вигляді доступному для публічного ознайомлення на цьому «YouTube» - каналі на початку засідання конкурсної комісії спростувати недостовірну інформацію, поширену ОСОБА_3 , колишнім директором Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна», 23 червня 2020 року під час публічного виступу на засіданні конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури Обласний комунальний заклад « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в мережі «Інтернет» та розміщену в мережі «Інтернет» у вигляді доступному для публічного ознайомлення за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8  на «YouTube» - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Прямой эфир: ІНФОРМАЦІЯ_5 » шляхом зачитування кожною особою тексту спростування наступного змісту: «Спростування недостовірної інформації. Повідомляю, що інформація поширена ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 під час публічного виступу на засіданні конкурсної комісії з заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури ІНФОРМАЦІЯ_10 » в мережі «Інтернет» і розміщена в мережі «Інтернет» у вигляді доступному для публічного ознайомлення, за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8  на «YouTube» - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Прямой эфир: ІНФОРМАЦІЯ_5 » є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню в частині тверджень про те, що актриса ОСОБА_1 , нібито, нічого не грала за час своєї роботи в Харківському академічному російському драматичному театрі імені ОСОБА_17 ; нібито, нічого не грала на час припинення нею трудових відносин з театром; нібито, нічого не зіграє в театрі бо, нібито, не має перспектив в професії, так як досягнула сорокарічного віку, а має акторські амбіції. В дійсності актриса ОСОБА_1 за час своєї роботи Харківському академічному російському драматичному театрі імені О.С. Пушкіна приймала участь як актор театру драми у 25 виставах, зіграла більше 25 ролей в театрі, приймала участь у гастролях театру до Китайської народної Республіки, була нагороджена ОСОБА_3 творчою премією «Людина театру»; доступ до професії «Актор театру драми» не обмежений ознакою за віком»;
		 
		зобов`язати Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02225849; м. Харків, вулиця Полтавський шлях, будинок № 18) на найближчому з дня набрання чинності рішення суду засіданні комісії конкурсу в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва» за адресою: АДРЕСА_2 спростувати недостовірну інформацію поширену закладом ІНФОРМАЦІЯ_9 транслюванням «наживо» в мережі «Інтернет» на « YouTube » - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1  виступу директора Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 на засіданні конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва», та розміщену в мережі «Інтернет» у вигляді доступному для публічного ознайомлення за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8  під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 » шляхом трансляції «наживо» в мережі «Інтернет» на « YouTube » - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , або іншому «Інтернет» - каналі (ресурсі) належному на час виконання судового рішення належному Обласному комунальному закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва», зачитування тексту спростування недостовірної інформації директором Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» та ОСОБА_3 ; розміщенням цих виступів у вигляді доступному для публічного ознайомлення на цьому «YouTube» - каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншому «Інтернет» - каналі (ресурсі) належному на час виконання судового рішення Обласному комунальному закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»;
		 
		стягнути з Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн;
		стягнути з відповідачів на її користь судові витрати пропорційно заводненим вимогам.
		 
		Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 березня 2024 року, в якому ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2024 року виправлено описки, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково, визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, яка поширена ІНФОРМАЦІЯ_9 директором Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» ОСОБА_3 під час його публічного виступу, як члена конкурсної комісії, на засіданні конкурсної комісії з заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» в закладі культури Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва», що також поширювалася Обласним комунальним закладом «Харківський театр для дітей та юнацтва» транслюванням в мережі «Інтернет» цього виступу на засіданні зазначеної конкурсної комісії та розміщену в мережі «Інтернет» у вигляді доступному для публічного ознайомлення за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8  на «YouTube» - каналі ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: « ОСОБА_18 ... Все равно ты ничего не играешь такого, и перспективы в сорок лет... Ты ничего не играла до этого, уже не сыграешь... А у нее амбиции актерские...»; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_11 », здійснити спростування недостовірної інформації шляхом розміщення в на «YouTube» - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 резолютивної частини даного рішення; стягнуто з Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн; в решті позову відмовлено; стягнуто з Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, Обласного комунального закладу «Харківській театр для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 19 607,28 грн по 9 803,64 грн з кожного.
		 
		Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року стягнуто з Обласного комунального закладу «Харківській театр для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1 010,88 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2 989,12 грн. 
		 
		На вказані судові рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, в яких просила рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування (стягнення) моральної шкоди в сумі 95 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю, в іншій частині судове рішення залишити без змін, судові витрати, пов`язані із апеляційним переглядом справи покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції; додаткове рішення в частині визначення суми відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 021,76 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви повністю, при скасуванні додаткового рішення здійснити перерозподіл різниці, яку вона має сплатити на користь Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради, в іншій частині додаткове рішення залишити без змін, судові витрати пов`язані із апеляційним переглядом справи покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував того, що цивільне правопорушення, а саме посягання на честь, гідність та її ділову як акторки та людини, вчинене посадовою особою, а саме директором Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради ОСОБА_3 під час виконання службових повноважень, із використанням офіційного посадового статусу та всупереч права, яким наділена така посадова особа. Вказала, що ОСОБА_3 вдався до маніпулювання власним авторитетом не тільки як посадової особи, а й як поважної людини в театральній спільноті, що не заперечували сторони під час судового розгляду. Отже висловлена ним під час публічного заходу думка щодо неї є більш вразливою та болючою, тобто має значніші негативні наслідки. Висловлене ОСОБА_3 твердження містить категоричне судження про її непрофесійність як акторки та про неможливість її подальшої реалізації в професії внаслідок віку. Таке твердження висловлено публічно та на широкий загал, тобто ймовірно створило негативну думку щодо неї серед необмеженого кола осіб, що безперечно має для неї більш тяжкі моральні наслідки. Посилалася на те, що цінність людської честі, гідності, ділової репутації, необґрунтоване звинувачення у професійній непридатності, необхідність їй протягом тривалого часу через публічну процедуру вимагати спростування таких висловлювань та образ, постійно перебувати у стресі тільки від самого факту, що потрібно виправдовуватись та доводити свою професійність у невластивих для актора місті та способом, від імені держави судом оцінена в такому незначному розмірі. Вказала, що, перевіряючи письмові докази та співмірність заявленої до стягнення суми понесених нею витрат суд зазначив, що не вбачає підстав для їх зменшення, тобто визнав їх доведеними, співмірними та обґрунтованими. Разом з тим суд першої інстанції без посилання на будь-яку норму процесуального закону дійшов висновку, що на її користь з відповідачів підлягає стягненню в дольовому порядку по 1 010,88 грн з кожного, тобто всього 2 021,76 грн, враховуючи часткове задоволення позовних вимог за основним судовим рішенням. Будь-якого розрахунку такої стягнутої загальної суми в розмірі 2 021,76 грн на відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд в оскаржуваному додатковому рішення також не наводить. Зазначила, що суд першої інстанції розрахував вказану суму виходячи із часткового задоволення її позовних вимог майнового характеру (5%), однак не врахував при пропорційному розподілі про часткове задоволення вимог немайнового характеру.
		 
		21 травня 2024 року до суду апеляційної інстанції від Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому вважав судові рішення законними, а апеляційні скарги - необгрунтованими. Акцентував увагу суду на тому, що суд першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права ухвалив законне рішення. Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що її розмір є співмірним задоволеним вимогам. Витрати на правничу допомогу визначено судом, виходячи з обсягу наданих представницею послуг. 
		 
		Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що  ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині часткового задоволення моральної шкоди, а додаткове рішення в частині часткового задоволення її заяви, тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в іншій частині не переглядається.
		 
		В суді апеляційної інстанції представниця ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційних скарг та просила їх задовольнити.
		 
		В свою чергу ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив відмовити в їх задоволенні. 
		 
		До суду апеляційної інстанції інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. 04 червня 2024 року до суду апеляційної інстанції від Обласного комунального закладу «Харківській театр для дітей та юнацтва» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
		 
		Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги  ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині та додаткове рішення в оскаржуваній частині - залишити без змін.
		 
		Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що поширена відповідачами інформація стала відома широкому колу осіб і негативно вплинула на ділову та громадську репутацію позивачки. Душевні хвилювання, які зазнала позивачка, свідчать про нанесення їй моральної шкоди. З урахуванням засад розумності та справедливості районний суд вважав, що наявні правові підстави для стягнення моральної шкоди, однак, дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн є завищеним, виходячи з характеру зазначеного правопорушення, тому визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 5 000,00 грн.
		 
		Додаткове рішення суду в оскаржуваній частині мотивовано тим, що судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2 021,76 грн з кожного по 1 010,88 грн є співмірним складності справи, обсягу наданої допомоги, вимогам розумності та справедливості. Також судом першої інстанції застосовано частину 10 статті 141 ЦПК України.
		 
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що  ОСОБА_1 закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського та отримала кваліфікацію, актор драматичного театру і кіно, що підтверджується дипломом спеціаліста НОМЕР_1 від 25 червня 1999року.
		 
		З 27 квітня 2001 року по 31 жовтня 2017 року  ОСОБА_1 працювала актрисою в Комунальному закладі «Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна».
		 
		31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звільнена на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України, за закінченням контракту.
		 
		Наказом №60/01/1 від 02 червня 2020року з урахуванням змін згідно наказу №69-01/1 від 09 червня 2020 року директора Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва» для проведення конкурсу комісії на заміщення вакантної посади «помічник головного режисера» створена конкурсна комісія, до складу якої входила посадова особа Харківського академічного російського театру імені О. С. Пушкіна - його директор, ОСОБА_3 
		Комісія діяла відповідно до «Порядку формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури», затвердженого наказом Міністерства культури України 01 липня 2016 року №497.
		 
		23 червня 2020 року в Обласному комунальному закладі «Харківський театр для дітей та юнацтва» проводилось засідання конкурсної комісії, створеної за наказом 60/01/1 від 02 червня 2020року з урахуванням змін згідно із наказом №69-01/1 від 09 червня 2020 року, із проведення конкурсу на заміщення вакантної посади «помічник головного режисера».
		 
		На засіданні зазначеної конкурсної комісії брав участь ОСОБА_3 , як посадова особа Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна», директор.
		 
		На засіданні комісії також були присутні члени комісії та відповідальній секретар конкурсної комісії, а саме: ОСОБА_8 - директор театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва», ОСОБА_9 - завідувач режисерської частини театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва», ОСОБА_10 - головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету імені Лисенка; ОСОБА_12 - головний режисер Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка; ОСОБА_13 - завідувач літературно - драматургічної частини Харківського державного академічного театру ляльок імені Афанасьєва; ОСОБА_14 - керівник музичної частини, заступник голови ПК театру Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва»; ОСОБА_15 - начальниця відділу кадрів Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва», що підтверджується відповідними протоколами.
		 
		ОСОБА_1 не була присутня на засіданні конкурсної комісії та щодо неї будь-якого рішення не приймалось.
		 
		Засідання конкурсної комісії транслювалось в прямому ефірі на платформі «YouTube» в мережі «Інтернет» та розміщене у вигляді доступному для публічного ознайомлення, на «YouTube» - каналі: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Як вбачається з довідки Державного підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі «Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 11 вересня 2020 року №247/2020-Д на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12  створено канал відео-контенту, доступний за адресою у мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якому розміщене відео за адресою у мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_8 . 
		 
		На цьому «YouTube» - каналі також розміщені наступні ідентифікатори - (ХТДЮ) « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; телефон: НОМЕР_2 ; дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_14 ; веб-сайт: ІНФОРМАЦІЯ_15 . На цей «YouTube» - канал здійснюється перехід з веб - сайту: ІНФОРМАЦІЯ_15 .
		 
		За результатами інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_15  безперечно доводиться, що останній представляє себе в якості веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та на ньому розміщені наступні ідентифікатори - адреса: 61052 вулиця Полтавський Шлях, № 18; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_17 ; телефони: 734-91-59 - приймальня директора театру, 712-35-80 - служба з організації глядача, 712-47-20 - бухгалтерія, 712-02-65 - каса театру. 
		 
		Також як вбачається з інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОСТІНГ Україна» оплату послуг реєстрації доменного імені tyz.kharkov.ua хостінгу для сайту tyz.kharkov.ua здійснює абонент Обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва», код ЄДРПОУ 02225849.
		 
		Отже, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_15, за допомогою якого на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12  створено канал відео-контенту, доступний за адресою у мережі «Інтернет»: ІНФОРМАЦІЯ_1 , - є саме ІНФОРМАЦІЯ_18 ».
		 
		Із відеофайлу із цифрового носія типу DVD-R (серійний номер PSP330XD091652302), оглянутого судом першої інстанції та стенограми фрагменту відеозапису з 23.49 по 28.32 хвилин, здійсненого ТОВ «Статус Ко» , вбачається, що на засіданні конкурсної комісії ОСОБА_3 під час обговорення із членами комісії кандидатів на посаду зазначив (мовою оригіналу) : «…А вот у нас вот я предлагал двум артистам, с которыми я контракт не продлил, ОСОБА_5 , вот... Говорю , ОСОБА_19 , ну останься помрежем в театре, ты ж всю ж проработала в театре, я не хочу, чтобы ты уходила, и разове будешь получать, выходить в спектаклях на там какие - то эпизоды... Все равно ты ничего не играешь такого, и перспективы в сорок лет... Ты ничего не играла до этого, уже ничего не сыграешь. ОСОБА_23 Ну, тот иконы рисует, он, в общем, такой парень... Он: «да нет, я тога лучше не буду». А у нее амбиции актерские. Ну я не могу их удовлетворить, я их не вижу там. Пусть меня простят, ну (но?) я за это отвечаю. Как бы. .. Я предложил ей работу, она категорически отказалась. Ну...». 
		 
		Як вбачається з висновку експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження № 15784 від 12 жовтня 2020 року судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ОСОБА_20 у досліджуваних висловлюваннях міститься негативна інформація стосовно ОСОБА_21 у формі фактичних тверджень.
		Із висновку експерта № 21334 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 21 січня 2021 року Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» вбачається, що в об`єктивному змісті висловлювань ОСОБА_3 у стенограмі фрагменту міститься негативна інформація стосовно ОСОБА_21 , виражена у формі фактичного твердження про те, що ОСОБА_22 не грає на сцені театру особливі ролі, до цього періоду не грала і перспектив у подальшій професійній діяльності вона не має, зважаючи на те, що їй вже сорок років. Крім того, ОСОБА_22 має сильне бажання домогтися визнання себе як акторки. Встановлена негативна інформація є публічною та виражена відповідними лексичними засобами. 
		 
		У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		 
		Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		 
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		 
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		 
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.
		Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
		 
		Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості  (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).
		 
		Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня  2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
		 
		Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
		 
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила про те, що неправомірні дії відповідачів завдали їй моральної шкоди, яка підлягає стягненню на її користь. При цьому позивачкою оцінено розмір завданої їй моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що поширена щодо позивачки недостовірна інформація принизила її честь, гідність та ділову репутацію як актриси, оскільки вона за кваліфікацію є акторкою драматичного театру і кіно, багато років працювала у театрі актрисою, грала різні ролі, в тому числі головні, а поширена  недостовірна інформація в очах оточуючих виставила її в негативному світі, нівелюючі її працю як актриси.
		 
		З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування з Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
		 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанції, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
		 
		Визначення розміру моральної шкоди судом першої інстанції у сумі 5 000,00 грн відповідає засадам розумності та справедливості. При цьому колегія суддів, погоджується з правильним врахуванням обставин справи та зібраних у справі доказів, характер та обсяг заподіяних позивачці моральних страждань від поширення щодо неї негативної інформації.
		 
		Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 761/8049/21 (провадження № 61-17458св23)
		 
		Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
		 
		Що стосується додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу адвоката, колегія суддів виходить з наступного.
		 
		19 липня 2020 року між адвокаткою Цибулько Л.С. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду, за якою сторони погодили, що гонорар адвоката обчислюється, виходячи з кількості годин, затрачених адвокатом на виконання доручення. Сторони домовились, що розмір адвокатського гонорару за 1 годину роботи становить 1 098,50 грн.
		 
		Відповідно до акту наданих послуг, складеного адвокаткою Цибулько Л.С. та ОСОБА_1 12 листопада 2020 року, адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні послуги: надання усної консультації з вивченням електронних доказів у справі 19 липня 2020 року, кількість затраченого часу 1,5 години, вартість послуги 1 647,75 грн; аналіз судової практики 19 серпня 2020 року, кількість затраченого часу 2 години, вартість послуги 2 197,00 грн; надання усної консультації з вивченням письмових доказів у справі 21 вересня 2020 року, кількість затраченого часу 1,5 години, вартість послуги 1 647,75 грн; складення заяви до Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» про надання відомостей 02 листопада 2020 року, кількість затраченого часу 10 хвилин, вартість послуги 183,00 грн; складення заяви до Обласного комунального закладу «Харківський театр для дітей та юнацтва» про надання відомостей та копій документів 02 листопада 2020 року, кількість затраченого часу 10 хвилин, вартість послуги 183,00 грн; складення заяви на ім`я ОСОБА_3 про надання відомостей 02 листопада 2020 року, кількість затраченого часу 10 хвилин, вартість послуги 183,00 грн; складення позовної заяви, заяви про виклик свідків, клопотання про витребування доказів 12 листопада 2020 року, кількість затраченого часу 4 години, вартість послуги 4 394,00 грн, всього кількість затраченого часу 9,5 годин, вартість послуги 10 435,50 грн.
		 
		Матеріали справи містять квитанції про сплату ОСОБА_1 адвокатці Цибулько Л.С. за договором про надання правової допомоги від 19 липня 2020 року грошових коштів на загальну суму 10 435,50 грн.
		 
		01 лютого 2021 року між адвокаткою Омельницькою Т.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги та додаткову угоду № 1, за умовами якої сторонами погоджений гонорар за надання адвокаткою правничої допомоги в розмірі 30 000,00 грн.
		 
		За квитанцією про прийняття оплати від 01 березня 2024 року ОСОБА_1 сплатила адвокатці Омельницькою Т.В. 30 000,00 грн за договором про надання правничої допомоги та додатковою угодою № 1 від 01 лютого 2021 року.
		01 березня 2024 року адвокаткою Омельницькою Т.В. та ОСОБА_1 складено акт про надання послуг адвоката, за яким адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи; наданий правовий аналіз письмових матеріалів справи; підготовлені проєкти документів, що необхідні для подачі до суду на захист інтересів клієнта, а саме клопотання про витребування доказів від 06 березня 2021 року, відповідь на відзиви від 06 березня 2021 року, пояснення до заперечень на клопотання про витребування доказів Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» від 12 квітня 2021 року, заява про виправлення описки в ухвалі суду від 12 квітня 2021 року, клопотання про залучення до справи співвідповідача від 19 липня 2021 року, заперечення на клопотання Комунального закладу «Харківський академічний російський драматичний театр імені О.С. Пушкіна» про призначення у справі судової експертизи, заява про допит позивача в якості свідка, заява про зміну предмету позову від 19 липня 2021 року, заява про виправлення технічної помилки у заяві про зміну предмету позову, заява про виклик та допит свідків від 06 жовтня 2021 року, клопотання про заміну відповідача від 05 січня 2023 року, заяви про участь в судових засідань в режимі відеоконференцій, заяви про допит позивача в якості свідка в режимі відеоконференцій, письмові пояснення до судових дебатів; наданий правовий аналіз письмових матеріалів справи з метою визначення можливості використання їх в якості доказів для виконання узгодженого із клієнтом доручення; надані правові рекомендації щодо процесуальних форм вирішення спору; виконані копіювальні роботи необхідних доказів для подачі до суду; виконаний розрахунок судових витрат; надані усні консультації щодо визначення способів вирішення спору; організована розсилка процесуальних документів на адресу суду та сторін справи; підготовлені проєкти запитань відповідачам, свідкам, експерту; забезпечено представництво інтересів клієнта в суді: 03 лютого 2021 року, 13 березня 2021 року, 31 березня 2021 року, 12 квітня 2021 року, 02 червня 2021 року, 21 липня 2021 року, 24 вересня 2021 року, 19 жовтня 2021 року, 01 листопада 2021 року, 23 грудня 2021 року, 28 січня 2022 року, 09 листопада 2022 року, 07 лютого 2023 року, 04 квітня 2023 року, 16 травня 2023 року, 04 липня 2023 року, 26 січня 2024 року, 13 лютого 2024 року, 01 березня 2024 року; забезпечено надання постійних усних консультацій з предмету доручення.
		 
		Матеріали справи також містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат необхідних для надання правничої допомоги, який містить аналогічну інформацію.
		 
		Комунальний заклад «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		 
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		 
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
		Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
		 
		Згідно вимог  статті 137 ЦПК України  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		 
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		Частиною 8  статті 141 ЦПК України  визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		 
		У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		 
		Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		 
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		 
		Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
		Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
		 
		Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		 
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
		 
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
		 
		Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
		 
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
		 
		У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
		 
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
		 
		Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
		 
		Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
		Вирішуючи питання про стягнення з Комунального закладу «Харківський академічний драматичний театр» Харківської обласної ради та Обласного комунального закладу «Харківській театр для дітей та юнацтва» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 021,76 грн з кожного по 1 010,88 грн, суд першої інстанції дослідив надані позивачкою докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, врахував складність справи та виконану адвокатом роботу, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходив з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково в незначній частині позову, та дійшов обґрунтованого висновку, що такі витрати підтверджуються документально, є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.
		 
		В іншій частині рішення та додаткове рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
		 
		Оскільки судові рішення в оскаржуваних частинах перевіряються в межах доводів та вимог апеляційних скарг, судова колегія визнає, що судові рішення в оскаржуваних частинах судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судових рішень в оскаржуваних частинах без змін.
		 
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Апеляційні скарги залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційні скарги ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
		Рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 березня 2024 року в оскаржуваній частині та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 березня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
		В іншій частині рішення суду та додаткове рішення не оскаржувалось та не переглядалось.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                         І.В. Бурлака
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді                                                                 Ю.М. Мальований
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                       
		                                                                               В.Б. Яцина
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...