Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/29046/22-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2024.
Дата набрання законної сили: 28.05.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2024року місто Київ
		Справа № 757/29046/22-ц
		Апеляційне провадження № 22-ц/824/8322/2024
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Головуючого судді (судді-доповідача)  Желепи О. В.
		суддів:                                                  Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
		за участю секретаря судового засідання  Рябошапка М. О.
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 в інтересах Національної поліції України та апеляційної скарги представника Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року (ухвалене у складі судді Головко Ю. Г., інформація про дату складання повного судового рішення відсутня)
		у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Національної поліції України, треті особи: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, ОСОБА_3 , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		У жовтні 2022 ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Національної поліції України, треті особи: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, ОСОБА_3 , Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якому просив:
		- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди завданої незаконними діями службової особи Головного слідчого управління Національної поліції України в розмірі 395 090 доларів США, 500 Євро та 400 гривень, що на день пред`явлення позову складає 14 463 227 грн 35 к. за курсом Національного банку України на день звернення до суду (1 долар = 36,5686 грн, 1 євро = 36,4607 грн);
		- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди завданої незаконними діями службової особи Головного слідчого управління Національної поліції України в розмірі 100 000 грн 00 к.
		- вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
		 
		Позов обґрунтовано тим, що 01.04.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про співробітництво. Після підписання даного договору про співробітництво та відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв грошові кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США для забезпечення початкових робіт та проведення переговорів щодо придбання земельної ділянки. Факт передачі грошових коштів був засвідчений розпискою.
		Вищезазначені грошові кошти ОСОБА_3 помістив в орендований банківський сейф VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28.
		На підтвердження доводів позивача про належність йому коштів, вилучених у ході обшуку банківського сейфу  ОСОБА_4 , який знаходиться у VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28, до позову додані письмові докази, а саме: копія договору від 01.04.2020 про співробітництво, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копія державного актана право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:02:076:0006 загальною площею 0,1106 га, а також ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к щодо задоволення клопотання адвоката Піліпенка Д.О, який діє в інтересах ОСОБА_2 .
		Вході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.05.2020 проведено обшук банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28. Під час проведення обшуку було вилучено грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		У подальшому вказані грошові кошти неодноразово були предметом накладення та зняття арешту в кримінальному провадженні. Після зняття арешту з грошових коштів адвокат Піліпенко Д.О. звернувся з вимогою про їх повернення ОСОБА_2 .
		Старший слідчий в особливо важливих справах Медведєва Н. В. листом № 41222бг/24/9/2-2021 від 03.12.2021 повідомила, що ОСОБА_2  може отримати грошові кошти в розмірі 5860 доларів США, оскільки 28.12.2020 з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло повідомлення щодо перерахування грошових коштів у розмірі 395090,00 доларів США громадянину ОСОБА_6 . За вищезгаданим фактом детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування.
		Надумку позивача, належні йому грошові кошти перераховані сторонній особі та втрачені.
		 
		Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року позов задоволено частково.
		Стягнутоз Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 395 090 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, що на день пред`явлення позову складає 14 463 227 грн 35 к. за курсом Національного банку України на день звернення до суду.
		В іншій частині позов залишено без задоволення.
		 
		Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в інтересах Національної поліції України 14 лютого 2024 року,  згідно поштової відмітки, направила на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскаржуване рішення ухвалено без належних доказів, судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, внаслідок чого висновки суду є помилковими. 
		Зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності неправомірних дій Головного слідчого управління Національної поліції України та причинного зв`язку неправомірних дій і завданою шкодою.
		Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що 04 липня 2022 року представником ОСОБА_2 подано до АРМА заяву про перерахування грошових коштів на рахунок  ОСОБА_2 та з метою виконання даного звернення АРМА подано цивільний позов у кримінальному провадженні про повернення безпідставно набутих грошових коштів. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.05.2023 у справі № 759/10246/26 позовні вимоги АРМА до ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутих грошових коштів задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь АРМА грошові кошти в розмірі 398 004 (триста дев?яносто вісім тисяч чотири) доларів США 60 центів.
		Зазначає, що висновки суду про невиконання вимог ухвали Печерського районного суду від 08.10.2021 року у справі № 757/51041/21-к та неповернення грошових коштів, не враховують наведених вище обставин та дій спрямованих на повернення коштів.
		Посилається на те, що лист від 08.09.2022 № 915/6.1-38-22/6 не може бути належним доказом того, що станом на 18.12.2023 ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к не виконана, а кошти втрачені та не можуть бути повернуті.
		 
		Також не погоджуючись з рішенням, прокурор Кутєпов О. Є. в інтересах Офісу Генерального прокурора 14 лютого 2024 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог є необґрунтованим, прийнятим з порушення норм матеріального та процесуального права.
		Акцентує на тому, що позивач не довів, що вилучені грошові кошти належали саме йому, а не ОСОБА_3 . Вказує, що розписка про передачу коштів, на підставі якої місцевий суд дійшов висновку про належність коштів позивачу, подана з порушенням установлених процесуальним законом строків.
		Вказує, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань в чому полягала матеріальна шкода та причинний зв`язок між завданою шкодою та діями правоохоронних органів. Судом не враховано, що матеріальна шкода завдана за відсутності протиправних дій правоохоронних органів.
		Зазначає, що позивач обґрунтовує позов тим, що шкода спричинена зволіканням, фактичним невиконанням, відповідачем судового рішення (ухвали Київського апеляційного суду від 27.10.2020 у справі № 757/28300/20-к, якою було скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2020 в частині передачі грошових коштів до АРМА), що призвело до подальшої втрати стороною кримінального провадження вилучених грошових коштів. В той же час доказів допущеної бездіяльності або протиправної діяльності посадових осіб правоохоронних органів при здійсненні досудового розслідування в кримінальному провадженні №120120000100000072, які б відповідали вимогам визначеним в ст. ст. 76, 81 ЦПК України, позивачем до матеріалів справи не додано. Крім того, як вказано в ухвалі апеляційного суду у справі № 757/28300/20-к грошові кошти на які було накладено арешт, і який в подальшому скасовано, належать ОСОБА_3 , а не позивачу у справі.
		Вказує, що Київський апеляційний суд в ухвалі від 27.10.2020 року у справі № 757/28300/20-к надав оцінку законності саме в частині передачі грошових коштів до АРМА  та процесуальної дії (накладення арешту), а не визнав протиправність дій або бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні в розумінні ст. 303 КПК України.
		Посилається на те, що кошти не вбачається за можливе повернути, виходячи з підстав, які не залежать від волі правоохоронних органів, а шкода яка є предметом спору у даній справі, позивачу спричинена не діями правоохоронних органів.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Національної поліції України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою представника Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року.
		 
		12 березня 2024 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 адвоката Піліпенко Д. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Вказує, що саме діями/бездіяльністю відповідача позивачу завдано матеріальної шкоди шляхом втрати грошових коштів. 
		Посилається на те, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
		 
		04 квітня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від АРМА надійшли письмові пояснення у справі. 
		У поясненнях вказує, що АРМА не мало можливості виконати ухвалу у справі № 757/28300/20-к про скасування арешту, оскільки 16.12.2020 супровідним листом Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2020 надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 757/52172/20-к, якою скасовано арешт, накладений ухвалою у кримінальному провадженні № 12012000010000072, а саме: в частині грошових коштів у загальній сумі 400 950,00 доларів США, які належать ОСОБА_6 , які були вилучені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходиться у VIP відліленні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28.
		На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 757/52172/20-к АРМА 17.12.2020 перераховано фактично прийняті в управління АРМА грошові кошти у сумі 395 090,00 доларів США та нараховані за ними проценти у сумі 2914,60 доларів США ОСОБА_6 .
		Наразі за фактом вищезазначеного здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 24.12.2020 № 42020000000002497 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п?ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
		Зазначає, що 11 травня 2023 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 759/10246/22, яким задоволено позов АРМА до ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, та наразі здійснюються заходи щодо звернення судового рішення до виконання.
		 
		08  квітня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представник Національної поліції України надійшла відповідь на відзив, в якій представник вказує, що позивачем не надано доказів вчинення посадовими особами Головним слідчим управлінням Національної поліції протиправних дій чи бездіяльності, також не доведено у встановленому законодавством порядку причинний зв?язок між діями посадових осіб Головного слідчого управління Національної поліції України та завданою шкодою.
		 
		У судовому засіданні представник Національної поліції України Чугай О.О. доводи апеляційної скарги поданої в інтересах Національної поліції України підтримала, просила задовольнити апеляційні скарги, скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.
		 
		Представник Офісу Генерального прокурора Одуденко В. В. доводи апеляційної скарги поданої в інтересах Офісу Генерального прокурора підтримав, просив закрити провадження у справі, оскільки даний спір має розглядатись в кримінальному судочинстві.
		 
		Представник позивача ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Вказував, що матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують порушення прав позивача. Такими доказами є договір про співпрацю між позивачем та ОСОБА_3 , а також розписка про передачу грошових коштів.
		 
		У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення апеляційних скарг. Вказував, що саме через бездіяльність органів досудового розслідування, що проявлялась у зволіканні з передачею грошових коштів, позивачу завдано шкоди.
		 
		Представник АРМА у судовому засіданні підтримав подані письмові пояснення, та просив взяти їх до уваги.
		 
		ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, 13 травня 2024 року до Київського апеляційного суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказує, що позов підтримує в повному обсязі, просить залишити оскаржуване рішення без змін.
		 
		Представник Державної казначейської служби у судове засідання не з`явився, про розгляд справи Державна казначейська служба України повідомлялась судом належним чином, шляхом направлення судової повістки до Електронного кабінету в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідний звіт про доставку.
		 
		За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. 
		 
		Суд першої інстанції вважав встановленим, що 01.04.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про співробітництво, направлений на спільну реалізацію та організацію проекту будівництва будівлі комерційного призначення в АДРЕСА_1 , в тому числі для придбання земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:076:0006 загальною площею 0,1106 га. Після підписання даного договору про співробітництво та відповідно до умов договору ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв грошові кошти в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) доларів США для забезпечення початкових робіт та проведення переговорів щодо придбання земельної ділянки. 
		Факт передачі грошових коштів за висновком суду першої інстанції був засвідчений розпискою, копія якої міститься в матеріалах справи та яка була надана позивачем у судовому засіданні 03 листопада 2023 року.
		Суд уважав, що саме вищезазначені грошові кошти ОСОБА_3 помістив в орендований банківський сейф VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 28.
		Водночас, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ет. 358 КК України.
		22.05.2020 в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012000010000072 від 22.11.2012 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.05.2020 проведено обшук банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28. Під час проведення обшуку було вилучено грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		01.06.2020 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження 12012000010000072 від 22.11.2012 постановлено ухвалу про накладення арешту на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень які належали ОСОБА_3 та передано грошові кошти в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
		22.06.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено клопотання адвоката Піліпенко Д.О. поданого в інтересах ОСОБА_2 та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2020 про накладення арешту на грошові кошти.
		13.07.2020 ухвалою Печерського районного суду міста Києва в рамках кримінального провадження № 12012000010000072 від 22.11.2012 було повторно накладено арешт на грошові кошти у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, які були вилучені у ОСОБА_3 , але належали ОСОБА_2 , та передані грошові кошти Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		27.10.2020 ухвалою Київського апеляційного суду по справі 757/28300/20-к апеляційну скаргу адвоката Піліпенко Д.О. поданої в інтересах володільця майна ОСОБА_2 було задоволено частково, скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13.07.2020 в частині передачі грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визнавши передачу коштів до АРМА передчасним. При постановленні зазначеної ухвали був присутній також прокурор. В зазначеній ухвалі встановлено, що до АРМА передані кошти ОСОБА_12 
		08.10.2021 ухвалою у справі № 757/51041/21-к Печерського районного суду міста Києва скасовано арешт на грошові кошти, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/28300/20-к від 13.07.2020 щодо арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		У відповідь на клопотання адвоката Піліпенко Д.О. щодо виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к та повернення вилучених грошових коштів, старший слідчий в особливо важливих справах Медведєва Н.В. листом № 41222бг/24/9/2-2021 від 03.12.2021 повідомила, що  ОСОБА_2 може отримати грошові кошти в розмірі 5860,00 доларів США в ГСУ НПУ за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, 28.12.2020 з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло повідомлення щодо перерахування грошових коштів у розмірі 395090,00 доларів США громадянину ОСОБА_6 . За вищезгаданим фактом детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002497 від 24.12.2020.
		09.08.2022 на адресу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів представником позивача була направлена вимога про виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51041/21-к від 08.10.2021 про скасування арешту грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , які виявлені під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , який знаходився в VIP відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28 в розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень.
		Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів листом від 08.09.2022 № 915/6.1- 38-22/6 повідомило представника позивача про неможливість виконати ухвалу про скасування арешту, оскільки гроші в розмірі 395090,00 доларів США та нараховані за ними проценти у сумі 2914,60 доларів США перераховані Королю І.
		Так, 14.12.2020 до АРМА надійшла заява ОСОБА_6 від 14.12.2020 про повернення грошових коштів згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020. Супровідним листом Печерського районного суду м. Києва надійшла ухвала суду від 14.12.2020, якою скасовано арешт, що накладено ухвалою суду від 13.07.2020 в частині арешту грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, які належать ОСОБА_6 , та які було вилучено під час обшуку банківського сейфу, який належить ОСОБА_3 , та знаходиться у відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
		17.12.2020 Національне агентство повернуло грошові кошти на транзит для закордонних переказів, банк отримувача АТ «Ощадбанк», рах. № НОМЕР_1 на суму 398004,60 доларів США.
		Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 45 від 17.12.2020, 398004,60 доларів США, платник Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів перерахував на рахунок банку посередника JP MORGAN CHASE BANK банк бенефіціара АТ КБ «ПРИВАТБАНК», бенефіціар номер рахунку IBAN НОМЕР_2 , ОСОБА_6 .
		На даний час за вищевказаного перерахування грошових коштів третій особі ОСОБА_6 , та надходження до АРМА ухвали від 14.12.2020, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002497 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/10246/22 від 11.05.2023, яке набрало законної сили 12.06.2023, встановлено що ОСОБА_6 отримав 398004,60 доларів США без відповідних правових (законних) підстав, а тому суд ухвалив стягнути з ОСОБА_6 на користь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів грошові кошти в розмірі 398004 (триста дев`яносто вісім тисяч чотири) доларів США 60 центів.
		Наразі ухвала Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021 у справі № 757/51041/21-к не виконана, грошові кошти позивачеві не повернуті, що підтверджується листом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 08.09.2022 № 915/6.1- 38-22/6.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виснував, що належне позивачумайно, вилучене в межах кримінального провадження, йому не повернено, а тому вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 400 950 доларів США, 500 Євро, 400 гривень, підлягає задоволенню.
		Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції вважав необґрунтованимита недоведеними, а тому в їх задоволенні відмовив. 
		 
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення вимоги позову про відшкодування майнової шкоди з таких мотивів.
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
		При вирішенні спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
		 
		Особливістю правової ситуації, яка склалася в цій справі, є те, що спірні грошові кошти були вилучені правоохоронними органами з банківського сейфу, яким за укладеним з банком договором користувався ОСОБА_3 . Натомість ОСОБА_2 наполягає на тому, що ці кошти належали саме йому та були передані ОСОБА_3 з метою реалізації умов укладеного між ними договору про співробітництво, зокрема для проведення переговорів про придбання земельної ділянки.
		У свою чергу прокурор як у суді першої інстанції (див. поданий прокурором відзив), так і в апеляційній скарзі наполягає на тому, що належних та допустимих доказів на підтвердження належності грошових коштів ОСОБА_2 суду надано не було.
		Тому основною обставиною, яка підлягала встановленню судом у цій справі, є те, чи належали спірні грошові кошти ОСОБА_2 . Від установлення цієї обставини залежить ключовий висновок суду по суті спору щодо порушення або не порушення прав позивача.
		 
		Колегія суддів також враховує положення статті 184 ЦК України, згідно з якими річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. У свою чергу, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
		У справі, яка переглядається такою «річчю» є грошові кошти, які, очевидно, визначені родовими ознаками. Водночас, з урахуванням специфіки правового питання, яке постало перед колегією суддів, а також підстав та предмета позову, апеляційний суд констатує, що в контексті порушення своїх прав ОСОБА_2 повинен був довести, що 22 травня 2020 року правоохоронні органи вилучили із сейфа ОСОБА_3 саме ті кошти, які за твердженням позивача він передав ОСОБА_3 за умовами договору про співробітництво. 
		 
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
		У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Обґрунтовуючи порушення своїх прав, ОСОБА_2 додав до позовної заяви копію договору від 01.04.2020 про співробітництво,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копія державного акта на право власності на земельну ділянку у  АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:02:076:0006 загальною площею 0,1106 га.
		Водночас зазначені документи стосуються загального регулювання цивільно-правових відносин ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та жодним чином не підтверджують тієї обставини, що вилучені з сейфа ОСОБА_3 22.05.2020грошові кошти належали саме ОСОБА_2 .
		 
		Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 83 ЦПК України).
		 
		У суді першої інстанції ОСОБА_2 надав розписку про передачу коштів ОСОБА_3 лише 03 листопада 2022 року, тобто через рік після пред`явлення позову в цій справі, що свідчить про порушення позивачем процесуального строку, встановленого законом для подання доказів.
		Належного обґрунтування неможливості подання цього доказу в установлений законом строк позивач не навів. Відсутність заперечень інших сторін щодо певних обставин не звільняють позивача від покладеного на нього частиною другою статті 83 ЦПК України обов`язку подати всі наявні в нього докази разом з позовною заявою. У той же час, як встановлено судом апеляційної інстанції, прокурор протягом усього розгляду справи в суді першої інстанції заперечував проти факту належності спірних коштів ОСОБА_2 .
		Відтак поданий у передостаннє судове засідання документ (розписка) не підлягав врахуванню та оцінці судом першої інстанції як доказ, тобто не міг підтверджувати або спростовувати обставини, на які ОСОБА_2 посилався у позовній заяві.
		 
		Усвідомлюючи, що надана позивачем розписка не підлягає врахуванню судом під час ухвалення судового рішення по суті спору, колегія суддів тим не менш додатково зауважує, що документ про передачу грошових коштів певній особі апріорі не може підтверджувати факт розміщення таких коштів цією особою в конкретному сейфі.
		 
		Щодо аргументів позивача про те, що факт належності йому грошових коштів преюдиційно встановлений у судових рішеннях у межах кримінального провадження, зокрема ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2021, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		Підстави звільнення особи від доказування наведені в статті 82 ЦПК України. 
		Зокрема, згідно з частинами четвертою, п`ятою цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Крім того, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).
		 
		Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що в межах кримінального провадження преюдиційне значення при розгляді цивільної справи матимуть лише обставини щодо особи, стосовно якої ухвалено вирок або ухвала суду про закриття кримінального провадження, і лише в питанні, чи мали місце певні дії чи бездіяльність та чи вчиненні вони цією особою.
		Тому обставини, встановлені в ухвалах суду кримінальної юрисдикції про накладення арешту на грошові кошти або про зняття арешту з таких коштів, не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи цивільним судом.
		 
		Відтак обставина належності спірних грошових коштів ОСОБА_2 підлягала доказуванню ним та встановленню судом на загальних засадах.
		 
		Оскільки, як вже зазначалося вище, ОСОБА_2 обставину належності йому спірних грошових коштів не довів, то суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про задоволення позову.
		 
		Колегія суддів зауважує, що відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, в зв`язку з чим аргументи апеляційних скарг відповідачів про відсутність протиправних дій органів досудового розслідування й прокуратури, а також інші доводи апеляційних скарг не аналізує.
		 
		Відтак апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи прокурора щодо підсудності цієї справи судам кримінальної юрисдикції, оскільки предметом спору у справі, яка переглядається, є не повернення речових доказів чи вилучених у межах кримінального провадження речей, а відшкодування за рахунок державного бюджету шкоди, заподіяної органами досудового розслідування та прокуратури внаслідок їх неповернення. При цьому у позовній заяві позивач наголошував саме на неможливості повернення втрачених коштів, які перераховані іншій особі. Судова практика з питання визначення юрисдикції у подібних спорах є усталеною та знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 569/4199/15-ц та від 28 серпня 2023 року в справі № 357/7683/20
		 
		У порядку розподілу судових витрат , відповідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати Національній поліції України та Офісу Генерального прокурора витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18 607 грн 50 к. кожному за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		 
		Керуючись  ст.  ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Національної поліції України - задовольнити.
		 
		Апеляційну скаргу представника Офісу Генерального прокурора - задовольнити.
		 
		Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.
		 
		Компенсувати Національній поліції України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18 607 грн 50 к. за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		 
		Компенсувати Офісу Генерального прокурора витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18 607 грн 50 к. за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                      О.В. Желепа 
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                          О. Ф. Мазурик
		 
		 
		 
		                                                                                                                    О. В. Немировська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...