Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/2941/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2024. Зареєстровано: 10.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2024.
Дата набрання законної сили: 08.07.2024
Номер судового провадження: 2/466/1381/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/2941/24
		Провадження № 2/466/1381/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 (заочне)
		04 червня 2024 року м. Львів 
		Шевченківський районний суд м.Львова
		в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.
		з участю секретаря Хомляк О.П.
		№466/2941/24
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття із зареєстрованого місця проживання
		 ВСТАНОВИВ:
		18.03.2024 року адвокат Ільків Г.М. звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття із зареєстрованого місця проживання, в якому просить суд ухвалити рішення, яким зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а саме з квартири АДРЕСА_1 . 
		В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ВІДПОВІДНО до Свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 22.02.2016 року, виданого Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради згідно з наказом від 22 лютого 2016 року №47-Ж-Ш, ОСОБА_1 та її сину- ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м.
		В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та її син- ОСОБА_2 , який орієнтовно з 2013 року не проживає.
		Фактично з даній квартирі з 2013 року продовжує проживати лише позивачка ОСОБА_1 .
		Тривалий час, орієнтовно з 2013 року відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки виїхав закордон, однак останній формально залишається в ній зареєстрований.
		З часу виїзду закордон, відповідач будучи співвласником квартири АДРЕСА_1 не надає жодної матеріальної допомоги по утриманню згаданої квартири, не оплачує комунальні послуги, частина з яких нараховується від кількості зареєстрованих осіб. Крім цього, реєстрація відповідача в зазначеній квартирі створює для позивачки низку проблем та порушує її права як співвласника, а саме: за місцем її проживання на ім`я відповідача періодично надходить поштова кореспонденція; на даний час їй в усній формі відмовлено в призначенні субсидії; вона, змушена оплачувати комунальні послуги за відповідача, як за зареєстровану особу, хоча він тривалий час не проживає та не користується квартирою АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
		Відповідач тривалий час проживаючи закордоном може реалізувати своє право на реєстрацію (прописку) за місцем свого проживання.
		З метою вирішення даної ситуації позивачка звернулася до відповідача з клопотання про зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації. Відповідач розуміючи, що не надає жодної матеріальної допомоги щодо оплати комунальних послуг, не приймав та не приймає участі у ремонтних роботах з метою покращення житлових умов, а також те, що його реєстрація в квартирі АДРЕСА_1 створює для позивачки, як для іншого співвласника та особи яка постійною пооживає в даній квартирі значні незручності, прийняв рішення не виїжджаючи з закордону через уповноважену особу знятись з реєстраційного обліку. Уповноважений представник подала відповідні документи для зняття з реєстраційного обліку через ЦНАП. Однак відповідачу ОСОБА_2 було відмовлено в знятті із задекларованого місця реєстрації, оскільки останнім відповідно до абзацу 3 пункту 87 Постанови Кабінету Міністрів України не подано військово-обліковий документ про взяття/виключення з військового обліку.
		Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 з 2013 року і по даний час. підтверджується відповідними актами, а саме: Актом ЛКП «Варшавське-407» №13 від 06.03.2024 року складеним комісією в складі головного інженера ЛКП «Варшавське-407» ОСОБА_3 , майстрів по експлуатації житлового фонду ЛКП «Варшавське-407» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в присутності сусідів позивачки - ОСОБА_6 , що проживає в квартирі АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , що проживає в квартирі АДРЕСА_3 .
		Таким чином, оскільки відповідач як співвласник квартири АДРЕСА_1 не проживає більше одного року, з 2013 року і по даний час не оплачував та не оплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири та не приймає участь у спільному побуті, відтак позивач вважає, що його слід зняти із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). Крім цього, окремо звертаю увагу суду, що відповідач сам не заперечує про зняття його із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), оскільки через уповноваженого представника мав такий намір. Враховуючи вищевикладене, вимушена звернутися з позовом до суду. 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, яке призначено на 04.06.2024 року не з`явилася, однак представник позивача, адвокат Ільків Г.М. подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
		У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
		З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. 
		Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
		Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.
		Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР від 22.02.2016, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2  (а.с.11). 
		 
		В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 та її син, відповідач ОСОБА_2 , який приблизно з 2013 року не проживає, оскільки виїхав за кордон, тобто позивач проживає одноособово. 
		Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в спірній квартирі АДРЕСА_1 стверджується також Актом ЛКП «Варшавське-407» №13 від 06.03.2024 року, згідно якого ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , однак не проживає за вищевказаною адресою (а.с.14).
		Таким чином, відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , не проявляє жодного інтересу до житла, ним не сплачуються кошти за комунальні послуги. Увесь час позивачем здійснюється догляд за квартирою, сплачуються комунальні платежі, здійснюється поточний ремонт квартири, що підтверджується копіями відповідних квитанцій та поясненнями позивача.
		Жодних доказів, що відповідач користується житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.
		Крім того, з метою вирішення даної ситуації позивач звернулася до відповідача з клопотання про зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації. Відповідач розуміючи, що не надає жодної матеріальної допомоги щодо оплати комунальних послуг, не приймав та не приймає участі у ремонтних роботах з метою покращення житлових умов, а також те, що його реєстрація в квартирі АДРЕСА_1 створює для позивачки, як для іншого співвласника та особи яка постійною пооживає в даній квартирі значні незручності, прийняв рішення не виїжджаючи з закордону через уповноважену особу знятись з реєстраційного обліку. Уповноважений представник подала відповідні документи для зняття з реєстраційного обліку через ЦНАП. Однак відповідачу ОСОБА_2 було відмовлено в знятті із задекларованого місця реєстрації, оскільки останнім відповідно до абзацу 3 пункту 87 Постанови Кабінету Міністрів України не подано військово-обліковий документ про взяття/виключення з військового обліку.
		Відповідно до ст. 319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		У відповідності до ч. 2 ст. 405 України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Згідно п. 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
		Відповідно до п.50 Порядку, однією з підстав для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) є рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
		У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме слід зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), з квартири АДРЕСА_1 . 
		Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
		У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягає стягненню в користь позивача 1211,20 гривень судового збору.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд
		 УХВАЛИВ :
		позов задовольнити повністю.
		Зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а саме з квартири АДРЕСА_1 . 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП  НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
		Текст рішення складено та підписано 04.06.2024 року.
		  Суддя   О.  І.  Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...