Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/5525/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2024. Зареєстровано: 10.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/523/713/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022230000004366

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/5525/23
		Провадження №1-кп/523/713/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.06.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		 
		головуючого судді                      ОСОБА_1 
		при секретарі                     ОСОБА_2 
		за участю прокурора Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 
		за участю захисників              ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадження за №12022230000004366 від 13.10.2022 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоне Сакського району АР Крим, громадянина України, раніше не судимого, який перебуває у розшуку.
		За змістом обвинувального акту зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		у скоєнні злочину, передбаченого ст.111-1 ч.5 КК України,-
		 
		Встановив:
		 
		 Спеціальним досудовимрозслідуванням встановлено,що ОСОБА_5 ,будучи громадянином України та достовірно обізнаним, що на території України введений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з повномасштабною військовою агресію Російської Федерації проти України, яка є суверенною та незалежною державою відповідно діючих законодавчих актів, фактично проживаючи на території с. Шевченко Скадовського району Херсонської області, за особистих ідеологічних та корисливих мотивів, достеменно знаючи, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, будучи обізнаним про факт захоплення Скадовського району збройними формуваннями російської федерації, наприкінці серпня 2022 року, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації на тимчасово окупованій території Херсонської області, маючи проросійські погляди та проросійськи налаштованим до діючої легітимної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, погодився на пропозицію невстановлених під час досудового слідства осіб та добровільно зайняв керівну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій так званого голови сільської ради села Шевченко Скадовського району Херсонської області з місцем фактичного розташування в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , створеному на тимчасово окупованій території Скадовського району Херсонської області та підконтрольному окупаційній адміністрації держави- агресора.
		На добровільно займаній посаді голови Шевченківської сільської ради ОСОБА_5 з моменту свого призначення, не пізніше 23.09.2022 року, переслідуючи злочинні наміри та цілі, здійснював контроль за забезпеченням співробітництва з представниками влади держави агресора російської федерації, підбір кадрів на посади в незаконно створеному органу влади - Шевченківської сільської ради Скадовського району Херсонської області, проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, організації проведення масових заходів на території села Шевченко з метою популяризації та підтримки рішень і дій держави-агресора, її збройних формувань та окупаційної адміністрації, створеної на території населеного пункту.
		При цьому, реалізуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції ОСОБА_5 розпоряджався майном Шевченківського старостату Скадовської міської ради Херсонської області, а саме адміністративним приміщенням, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом особистого безпідставного використання службового кабінету старости села, а також надання робочих міст призначеним ним працівникам.
		Крім цього встановлено, що у серпні 2022 року ОСОБА_5 примушував шляхом погроз місцевих мешканців села Шевченко Скадовського району Херсонської області здійснювати перереєстрацію земельних ділянок та фермерських господарств, розташованих на території вищевказаного населеного пункту за законодавством держави  агресора. 
		Крім цього, реалізуючи повноваження так званого голови окупаційного органу влади - Шевченківської сільської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_5 , діючи умисно, у вересні 2022 року з метою забезпечення організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території щодо входження Херсонської області до складу російської федерації, утворив з числа мешканців села виборчої комісії, виготовлення бюлетенів для голосування та складання списків місцевих мешканців, які мають взяти участь у голосуванні на референдумі. В подальшому, 23.09.2022 року у денний час доби ОСОБА_5 , перебуваючи в селі Шевченко Скадовського району Херсонської області, з метою забезпечення проведення незаконного референдуму, діючи умисно та спільно з членами виборчої комісії, у супроводі чотирьох озброєних автоматичною зброєю військовослужбовців збройних сил російської федерації, маючи при собі бюлетені та переносну виборчу скриньку, здійснював подвірний обхід мешканців села, примушуючи їх до безпосередньої участі у голосуванні на референдумі, тим самим своїми діями здійснював колабораційну діяльність на території Скадовського району Херсонської області.
		 
		Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч.2 ст.297-1 КПК України здійснювався за відсутності обвинуваченого на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12.12.2023 року про здійснення спеціального судовогопровадження стосовно ОСОБА_5 у зв`язку з оголошенням розшуку особи на підставі постанови слідчого СВ відділу Управління СБ України в Херсонській області від 14.03.2023 року.
		Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
		 З метоюдотримання правобвинуваченого назахист тадоступу доправосуддя ОСОБА_5 про датута чассудового засіданняповідомлявся належнимчином відповіднодо вимогст.ст.297-1, 323 ч.3 КПК України шляхом публікації змісту повістки про виклик в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора згідно до положень ст.297-5 ч.1 цього Кодексу. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого.
		За час заочного судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що в нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		 
		Враховуючи відсутність обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило, приймаючи до уваги особливості розгляду кримінального провадження, захисник ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області відповідно доручення за №015-004145ч від 16.10.2023 року та участь якої відповідно положень ст.323 ч.3 КПК України у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою, зазначила, що не мала можливості поспілкуватися зі своїм підзахисним та з`ясувати у нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення, оскільки не має відомостей щодо місця знаходження ОСОБА_5 , при цьому не заперечуючи щодо здійснення спеціального судового провадження в порядку, встановленому процесуальним законодавством.
		Водночас, будучи обізнаною з матеріалами кримінального провадження здійснення спеціального досудового розслідування, в захист інтересів ОСОБА_5 зауважила, що не знаючи позицію підзахисного, не можливо однозначно висловитися щодо визнання чи невизнання вини, на погляд захисту докази є непрямими, обвинувачений не був допитаний щодо обставин та мотивів зайняття посади голови сільської ради на тимчасово окупованій території, не відомо, чим був викликаний такий крок, разом з цим виходячи з досліджених доказів, просила призначити мінімальну міру покарання, передбаченої санкцією статті. 
		За змістом ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч.2, 6 ст.22 КПК України).
		Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		 
		Крім цього, винність  ОСОБА_5  у скоєнні злочину, передбаченого ст.111-1-ч.5 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, оголошеними та долученими до обвинувального акту, а також показаннями свідків, дослідження яких було проведено судом у судовому засіданні. 
		 
		Як встановлено, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за №309 від 22.12.2022 року (зі змінами від 31.05.2023р. за №164) «Про затвердження Переліку територій громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 10.12.2022року» Скадовська територіальна громада Скадовського району Херсонського району включена до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, з 24.02.2022 року.
		 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що у період часу з 24.02.2022 року по 15.08.2022 рік знаходився в селі Петрівка Скадовського району Херсонської області. На початку літа 2022 року ОСОБА_5 зайняв посаду голови сільської ради при російській окупації, особисто приїжджав до нього додому в с. Петрівка, так як були питання у зв`язку з тим, що він був електриком, в ході розмови ОСОБА_5 став йому розповідати, як зробить мешканцям шикарне життя, налагодить роботу від російської влади, що будуть школи з російською освітою, почнуть будувати, на що він належно йому відповів, що все працювало та було добре, поки не прийшли російські окупанти. Був випадок, що вони побили фермера, ОСОБА_5 залишився працювати на окупаційну владу, проводив заходи, референдум, він сам добровільно пішов на посаду, ніхто його не примушував, він був людиною, яка свідомо підтримувала росію. Що стосувалося України вони все знищили, вивезли зі школи телевізори, ноутбуки, парти, всю українську атрибутику спалили. У ОСОБА_5 , як у голови селищної ради, був свій кабінет в будівлі сільської ради в с. Шевченко, була атрибутика, вони повісили на будівлю три колір прапору росії, також почепили і в його селі Петрівка біля клубу та в інших місцях. ОСОБА_5 влаштовував людей на роботу, підбирав собі кадри, але школу та дитячий садочок та і не запустили. З приводу референдуму йому відомо зі слів, оскільки на той момент він виїхав з окупованої території. Те, що йому особисто відомо, це те, що ОСОБА_5 приймав участь в організації проведення незаконного референдуму, вони розвішували плакати, на воротах його домоволодіння теж причепили.
		Додатково свідок ОСОБА_7 зазначив, що після розмови з ОСОБА_5 , коли він приїжджав до нього додому, через два дні був заарештований. Взагалі ОСОБА_5 емоційно говорив про нову владу, розповідав, що життя вдалося, за внутрішнім переконанням та особистим сприйняттям свідка - ОСОБА_5 просто зрадник.
		 
		Допитаний у судовому засіданні в режимі відео конференції свідок ОСОБА_8 пояснив, що знає ОСОБА_5 з 1990 року, причин оговорювати не має, після окупації російською федерацією села Шевченка в кінці серпня 2022 року на магазині вивісили оголошення , що о 15 годині буде «сходка», будуть представляти старосту села. Із-за цікавості він прийшов на збори подивитися, що відбувається, було багато людей, купа російських воєнних з автоматами, в с. Шевченко в сільській раді російський воєнний представив ОСОБА_5 як старосту села, ОСОБА_9 його заступником. ОСОБА_5 виступив з промовою, що Росія прийшла назавжди, буде російський НОМЕР_1 , агітував співпрацювати, після цих слів він не витримав, не бажаючи далі слухати промову, пішов зі зборів. На другий день ОСОБА_5 представив своїх помічників. Воєнні, охороняючи, постійно були у ОСОБА_5 , його робоче місце знаходилося у сільській раді, він заповнював кадри сільської ради, особисто зі своїми приспішниками приїжджав до його жінки ОСОБА_10 , примушували її бути директором школи, на що дружина відмовилася. Також в кінці вересня 2022 року ОСОБА_5 приймав участь в проведенні незаконного референдуму в селі. 26.09.2022 року ОСОБА_5 ходив по під хати зі скринькою, також прийшов до їх двору, принесли урну з бюлетенями, поряд чотири воєнних з автоматами у супроводженні машин, приказним тоном сказали: «Бери, голосуй», дали бюлетень та стали спостерігати, яку відмітку там ставиш. Він поставив «ні», що проти Росії, вони це побачили. Через чотири дні 30 числа разом з дружиною покинули село, після референдуму більше з ОСОБА_5 не спілкувався.
		Під час допиту свідок ОСОБА_8 впевнено та чітко вказав на ОСОБА_5 , як на особу, який окупаційною владою був представлений старостою Шевченківської сільської ради, вказуючи, що безпосередньо ОСОБА_5 приймав участь в проведенні незаконного референдуму, також на запитання учасників процесу зазначаючи, що ОСОБА_5 не був під примусом, навпаки виглядав як особа, яка добровільно перейшла на бік окупантів, вони святкували, підняли російський прапор в селі, казали, щоб всі приходили на празник. При проведенні впізнання за фото знімками, він всіх впізнав без сумнівів, оскільки знає осіб з дитинства.
		 
		Допитана у судовому засіданні в режимі відео конференції свідок ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_5 давно знає, жили в одному селі, після приходу російських окупантів на зборах ОСОБА_5 представили головою сільської ради села ОСОБА_11 , був оголошений склад окупаційної влади. ОСОБА_5 прямо говорив, що головний у селі, підібрав певну кількість людей в свою команду, безпосередньо ОСОБА_5 приходив до неї додому, пропонував бути директором школи у їх селі, казав, що вона може співпрацювати з окупаційною владою, якщо забажає, може поїхати в Крим на курси підвищення кваліфікації, пройти переатестацію, відпочити, обіцяли гарну заробітну плату, однак вона відмовилися на їх пропозицію, заявивши, що не буде працювати за російською програмою навчання. Також окупаційна влада організувала проведення референдуму в с. Шевченко на території сільської ради, вони перевіряли списки жителів, зібрали комісію у складі ОСОБА_5 , підходили до кожного двору, стукали, щоб люди виходили голосувати. Її чоловік ОСОБА_8 вийшов до хвіртки, вони стояли зі списками, тримали урну, дали бюлетень, були веселими, поряд два автоматчика. 
		Додатково на запитання учасників процесу свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_5 вів себе впевнено, спокійно, він не був переляканий, навпаки добре себе почував, добровільно пішов на співпрацю з окупаційною владою, ніякого тиску, примусу не було. 30 вересня 2022 року вона разом з чоловіком виїхала з окупованої території, більше ОСОБА_5 не бачила. При проведенні впізнання за її участю за фото знімками за крупними рисами обличчя однозначно впізнала ОСОБА_5 як особу, який був представлений окупаційною владою головою Шевченківської сільської ради, так як добре його знала, також зазначаючи, що характерною приміткою ОСОБА_5 є вуса, які виділяли його серед інших. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні в режимі відео конференції свідок ОСОБА_12 показав, що до 23.09.2022 року перебував на окупованій території Скадовського району с. Шевченко, де ОСОБА_5 представляв інтереси окупаційної влади, виступав як керівник громади, призначеного окупаційною владою, здійснював повноваження в їх селі, ОСОБА_5 говорив, що Росія зайшла назавжди, не потрібно чекати повернення української влади, що треба жити за російськими законами, допомагати окупаційній владі наводити порядки. Вони провели свято державного прапора Росії, де голова окупаційної влади окреслив ОСОБА_5 як представника російської влади в селі, влаштували концерт біля сільської ради, де вихваляли росію. Як йому відомо, на це зборище прийшло небагато жителів, потім вони зняли сюжет на телефон, записавши на відео тих людей, які виступали на імпровізованій сцені, загальної картинки з мешканцями села не було. Особисто ОСОБА_5 прославляв росію, агітував робити російські паспорти, вони знімали українські прапори з приміщень, примушували в тому числі і його замальовувати українську символіку при в`їзді в село та інших місцях. ОСОБА_5 проваджував політику окупаційної влади, особисто йому погрожував, щоб він від імені фермера оформлював заявку та робив перереєстрацію землі, майна на російську федерацію, також ОСОБА_5 чинив тиск на тих людей, які не хотіли робити російські паспорти. Коли він прийняв рішення виїхати з села, віддав ключі від свого будинку сусіду, але російські окупанти забрали ключі і у його власнику будинку розмістилося біля сорока воєнних, цим всім займався ОСОБА_5 , вся його робота була спрямована на допомогу російської армії, він розселяв солдат у домівках, надавав допомогу в харчуванні.
		Стосовно референдуму в селі Шевченко свідок ОСОБА_12 пояснив, що був свідком підготовки до проведення референдуму, за два місяці у сільській раді були списки жителів села, соціально незахищених громадян, в списки на голосування були внесені всі жителі, навіть які вже виїхали, було пристосоване приміщення в актовому залі, робили подвірний обхід, агітуючи голосувати на вступ до російської федерації. Після того, як до нього поступила інформація, що його мають примусити давати інтерв`ю про проведення референдуму, він виїхав за межі окупованої території. Після 23.09.2022 року більше ОСОБА_5 не бачив. 
		Додатково свідок ОСОБА_12 вказав, що ОСОБА_5 знає приблизно 30 років, їх діти навчалися в одному класі в школі, вони жили в одному селі, як тільки російська армія вступила в село, ОСОБА_5 сам добровільно прийшов в сільську раду, розмістився в кабінеті, він себе позиціонував як представник нової влади, господар села, навіть в Інтернеті є сюжет, саме він запросив його на співбесіду, пропонував, видавав Накази, підбирав штат людей, які отримували заробітну плату, робили у нього вдома обшуки, що потрібно виконувати всі забаганки. ОСОБА_5 не був пригнічений, навпаки був радісним, що виконує покладені на нього окупаційною владою обов`язки.
		 
		- Протоком огляду від 2.02.2023 року за участю залученого спеціаліста та комп`ютерних програм, а саме публікації та відео файлу, які розміщені на загальнодоступному месенджері «Телеграм», а саме на сторінці групи «База зрадників Херсону» від 1.10.2022р., де містяться два фото з чітким зображенням, два відео та текстовий запис, на яких зображений чоловік у віці 55-65 років з короткою стрижкою з характерною приміткою у вигляді вусів, який стоїть серед інших осіб різного віку та статі у кількості 20 осіб та говорить промову, пропагуючи вступ до російської федерації, скандуючи «Росія! Росія!». Відповідно даної публікації ОСОБА_5 безпосередньо приймав участь у проведенні нелегітимного референдуму по приєднанню до росії території тимчасово окупованого території Скадовського району. 
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 20.02.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №3 впізнав ОСОБА_5 , якого у 2022 році окупаційна влада представила головою Шевченківської сільської ради, який здійснював повноваження від окупаційної влади російської федерації з додатком у виді диску.
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 20.02.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №3 впізнав ОСОБА_5 , якого у 2022 році окупаційна влада представила головою Шевченківської сільської ради, який виконував обов`язки, покладені окупаційною владою російської федерації з додатком у виді диску.
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 21.02.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №3 впізнала ОСОБА_5 , якого у 2022 році окупаційна влада представила головою Шевченківської сільської ради, який виконував обов`язки, покладені окупаційною владою російської федерації з додатком у виді диску.
		- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 28.02.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №3 впізнав ОСОБА_5 , якого окупаційна влада представила головою Шевченківської сільської ради, який виконував обов`язки, покладені окупаційною владою російської федерації з додатком у виді диску.
		- Характеристикою, складеної 3.03.2023 року міською головою Скадовської міської ради, за змістом якої з початку війни ОСОБА_5 почав співпрацювати з окупаційною владою, з липня 2022 року призначений адміністрацією держави-агресора так званим «старостою Шевченківського старостату», брав активну участь у розселенні військових російської федерації в будинки односельчан, розкраденні майна школи та дитячого садочка села Шевченко.
		- Постановою слідчого СВ відділу Управління СБ України в Херсонській області від 14.03.2023 року про оголошення розшуку ОСОБА_5 
		- Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/749/23 (Пр. №1-кс/490/2366/23) від 27.03.2023 року, на підставі клопотання слідчого, яке розглянуте за участю захисника, відповідно якої наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12022230000004366 від 13.10.2022 року за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-1 ч.5 КК України у зв`язку з його переховуванням від органу досудового розслідування.
		Крім цього, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991р. схвалений «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970р. «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статуту ООН.
		Проте, 24.02.2022 року о 5:00 годині президент РФ оголосив своє рішення про початок спеціальної військової операції в Україні та збройними силами РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_6 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України на території України був оголошений воєнний стан.
		 
		Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатніми, вважаючи за можливе обмежитись дослідженими доказами. 
		Захисник ОСОБА_4 не наполягала на дослідженні інших доказів в рамках пред`явленого обвинувачення, тому приймаючи до уваги думку учасників процесу, суд дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме відтворення відео записів не проводив.
		Положеннями ст.337 ч.1 КПК України регламентовано, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		 
		Вивчивши надані стороною обвинувачення матеріали, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що дослідженими письмовими доказами за наявності отриманої досудовим слідством інформації достеменно доведено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, виходячи з невимушеності його поведінки, свідомо та добровільно, без будь-якого примусу щодо нього, займав посаду голови Шевченківської сільської ради Скадовського району, що ОСОБА_5 спрямовано здійснював дії на підтримку окупаційної влади держави-агресора, організовував проведення незаконного референдуму на тимчасовоокупованій території,виконуючи організаційно-розпорядчіфункції,що єбеззаперечними складникамиінкримінованого йомузлочину тасвідченням усвідомлення ОСОБА_5 факту окупації,агресії збоку російськоїфедерації, цілковитої добровільності його дій.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 був вимушений зайняти посаду голови сільської ради або діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу російської федерації, оскільки вказана обставина спростовуються дослідженими у судовому засіданні показами допитаних свідків, іншими дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, з яких вбачається що ОСОБА_5 вільно пересувався по окупованої території, видавав накази для виконання, особисто співпрацював з російськими окупаційною владою, його активна діяльність була спрямована на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації. 
		Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа ст.99 КПК України, а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Кожний допитаний у судовому засіданні свідок підтвердив факт саме добровільності зайняття обвинуваченим ОСОБА_5 посади голови Шевченківської сільської ради, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		 
		 
		 
		Сукупність показань свідків у співставленні з наявними у справі письмовими доказами є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події. Підстав для під дання сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні осіб судом не встановлено.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому злочині, передбаченого ст.111-1 ч.5 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
		 
		Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений  ОСОБА_5  своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.ст.111-1ч.5 КК України та його дії вірно кваліфіковані за ознаками, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території та його вина доведена в повному обсязі.
		 
		За змістом ст.2 ч.1 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		 Разомз цимсуд враховуєположення ч.2,ч.3ст.4КК Україниза змістомякої злочинністьі караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння.  Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
		За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, мотивацію, суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, спосіб життя ОСОБА_5 , який перебуває на окупованій території та добровільно займає посаду голови Шевченківської сільської ради так званого «старостату», створеного окупаційною владою російської федерації, сферу його діяльності, дані про особу обвинуваченого, те, що він оголошений у розшук у зв`язку з уникненням від кримінальної відповідальності, що підтверджується офіційними документами, долучених до матеріалів кримінального провадження. 
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено. 
		 Дообставин,які обтяжуютьпокарання,передбачені ст.67п.11КК України,суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		 
		З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування речові докази не долучалися, залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалося, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні.
		 
		Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотиви вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжкого відповідно вимог ст.12 КК України, суспільну небезпеку скоєного діяння, об`єктом якого є основи національної безпеки України, як вбачається ОСОБА_5 своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави; дані про особу обвинуваченого, який оголошений у розшук, його протиправні дії характеризують його як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів й свідчать про ігнорування ним норм не тільки міжнародного права, а й норм людського співжиття; відсутність обставин, які пом`якшують покарання, суд дійшов до переконання про необхідність призначити обвинуваченому максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч.5 ст.111-1 КК України, що у даному випадку є спів мірним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, що також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаної із виконанням організаційно- розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. Також суд при прийнятті рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст.55 КК України.
		 
		Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання як конфіскація майна, яке у даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом та відповідно положень ст.59 КК України є правом, а не обов`язком суду.
		Відповідно до ст.59 ч.2 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
		Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого діяння, ступінь вини ОСОБА_5 ту обставину, що на стадії досудового розслідування встановлене майно, що належить особисто обвинуваченому ОСОБА_5 на праві власності, на яке ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/749/23 (Пр.1-кс/490/2397/23) від 24.03.2023 року накладений арешт, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді конфіскації всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна.
		 
		Також суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/749/23 (Пр.1-кс/490/2365/23) від 27.03.2023 року відносно ОСОБА_5 в порядку ч.6 ст.193 КПК України був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає за доцільне застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання особи. 
		Положеннями 4 ст.197 КПК України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
		Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття ОСОБА_5 під варту.
		Керуючись ст.ст.197, 297, 323, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд, -
		 
		Ухвалив:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.111-1 ч.5 КК України, призначивши йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаної із виконанням організаційно- розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна, яке є його власністю.
		 
		Застосований відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/749/23 (Пр.1-кс/490/2365/23) від 27.03.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання особи за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
		 
		Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_5 та конвоювання його для відбування покарання у вигляді позбавлення волі доручити Управлінню служби безпеки України в Херсонській області, яке займалося розкриттям злочину.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання та реального взяття під варту для виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
		 
		 
		 
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_5 права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаної із виконанням організаційно- розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		Копію вироку після його проголошення вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України. 
		 
		 Відповідно ст.400ч.3КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...