Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/612/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2024. Зареєстровано: 10.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/135/7/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020000000444

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 135/612/23 
		Провадження № 1-кп/135/7/24 
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		21.05.2024                                                    м. Ладижин Вінницької області
		 
		Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження №12022020000000444 від 27.07.2022 за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Цюрупинськ Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, раніше судимий:
		- 31.08.2005 Цюрупинським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 289, ст. 304, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
		- 05.04.2006 Каланчацьким районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;
		- 11.04.2014 Дніпровським районним судом м. Херсона за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26.02.2016 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення 1 рік 27 днів. На даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№ 39)»,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
		сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_9 ,
		ВСТАНОВИВ:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_5 , будучи засуджений 11.04.2014 Дніпровським районним судом м. Херсона за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та відбуваючи покарання у Державній установі «Ладижинська виправна колонія (№39)», що за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою із особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка також відбувала покарання у зазначеній установі, у другій половині березня 2022 року, точний час та дата у ході досудового розслідування не встановлені, в умовах воєнного стану, вчинили вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , який також відбував покарання у зазначеній установі, за наступних обставин. 
		19.03.2022 ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в локально-житловому секторі № 2 відділення соціально-психологічної служби № 6 в секції № 5 ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)», реалізуючи свій спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом вимагання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, погрожуючи фізичним насильством, висунули вимогу ОСОБА_9 у необхідності передачі грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень щомісячно за те,  що він відмовляється вчиняти шахрайські дії, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та подальшої передачі їм частини грошових коштів отриманих від злочинної діяльності. 
		Після цього, в період з 19.03.2022 по 28.04.2022 ОСОБА_5 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, неодноразово висували вимогу ОСОБА_9 у необхідності передачі грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень щомісячно, погрожуючи фізичним насильством. 
		Так, 28.04.2022 ОСОБА_5 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в локально-житловому секторі № 2 відділення соціально-психологічної служби № 6 в секції № 5 ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)», почали висловлювати вимогу ОСОБА_9 у необхідності передачі їм грошових коштів у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень та погрожувати фізичним насильством. Усвідомлюючи, що таких грошових коштів у ОСОБА_9 немає, ОСОБА_5 та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження примусили ОСОБА_9 телефонувати своїм друзям, близьким та знайомим, з проханням перерахувати грошові кошти на зазначений ними банківський картковий рахунок. 
		ОСОБА_9 , сприймаючи реально погрози застосування  ОСОБА_5  та особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, фізичного насильства у разі невиконання ним вимог передачі грошових коштів, зателефонував з мобільного телефону своїй співмешканці  ОСОБА_10  з проханням перерахувати грошові кошти в сумі, яка є в неї в наявності на банківський картковий рахунок, який йому надали ОСОБА_5  та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження. Після цього,  ОСОБА_10  28.04.2022 о 16 год 59 хв в м. Козятин Вінницької області через банківський термінал АТ КБ «Приватбанк», перерахувала грошові кошти в сумі 2 090 грн із зазначеної ОСОБА_9  суми 20 000 (двадцяти тисяч) гривень, на номер банківського карткового рахунку, який їй по телефону вказав ОСОБА_9  
		ІІ. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений  ОСОБА_5 , передбачена ч. 4 ст. 189 КК України. 
		Кваліфікуючи так діяння обвинуваченого  ОСОБА_5 , суд виходить із того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК, виразилось у вчиненні вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		ІІІ. Позиція сторони захисту.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Він зазначив, що відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» з 2014 року до цього часу. Перебуває у житловому секторі №2 секції 5 установи. Познайомився з ОСОБА_9 , який також відбував покарання в установі і перебував у тому ж самому житловому секторі. Спочатку у нього з ОСОБА_9 були нормальні відносини, останній часто до нього заходив, брав телефон, а ОСОБА_5 пригощав його чаєм.
		Потім ОСОБА_9 взяв у нього в користування планшет, який він придбав в установі за приблизно 2 000 грн. Точної марки та кольору планшета ОСОБА_5 не пам`ятає. Термін користування планшетом не визначався. Планшет перебував у користуванні ОСОБА_9 від одного до двох місяців. Надалі цей планшет був вилучений працівниками установи. Після цього ОСОБА_9 обіцяв, що поверне планшет або віддасть грошові кошти. Вони домовились, що вартість відшкодування становитиме приблизно 2 000 грн.
		На прохання самого ОСОБА_9 ОСОБА_5 надав йому номер рахунку своєї знайомої, зазначений на фрагменті паперу, куди потрібно було перевести ці 2 000 грн для відшкодування вартості планшета. При цьому, за словами обвинуваченого, він не вимагав грошей у ОСОБА_9 і не застосовував до нього фізичну силу. Спільних дій, спрямованих на вимагання грошових коштів, з особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, він не вчиняв. Потерпілий його обмовляє.
		IV. Докази  на підтвердження встановлених судом обставин 
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 показав, що відбував покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» з початку 2021 року до кінця 2022 року. Перебував у житловому секторі №2 секції 5 установи, де познайомився з ОСОБА_5 , який також відбував покарання в цьому самому житловому секторі.
		Приблизно з кінця березня 2022 року, ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, також відбували покарання в установі в цей період. Вони, погрожуючи фізичним насильством, спонукали ОСОБА_9 до вчинення шахрайських дій шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та подальшої передачі їм частини отриманих від цієї діяльності грошових коштів. У разі відмови вони висунули вимогу про передачу їм 20 000 гривень щомісяця. Коли ОСОБА_9 відмовився займатися шахрайством, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_5 періодично наносили йому тілесні ушкодження та примушували платити гроші.
		Так, приблизно в квітні 2022 року, ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вимагали в нього 20 000 гривень та погрожували фізичним насильством. Окрім того, вони примушували його телефонувати друзям, близьким та знайомим з проханням перерахувати грошові кошти на зазначений ними банківський картковий рахунок. Після цього ОСОБА_9 зателефонував до своєї цивільної дружини ОСОБА_10 та продиктував їй номер банківської картки, який надав йому ОСОБА_5 , з проханням перерахувати на вказану картку грошові кошти. ОСОБА_10 перерахувала 2 090 грн.
		Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_10 показала, що її співмешканець ОСОБА_9 неодноразово телефонував їй з установи виконання покарань, розповідаючи, що його там б`ють, погрожують і вимагають грошові кошти в сумі 20 000 грн. Однак, у неї не було такої суми, тому вона не могла її перерахувати. 28.04.2022 вона перерахувала 2 090 грн на рахунок, який їй продиктував ОСОБА_9 .
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_10 , суд зазначає, що ці показання підтверджують:
		1.Систематичні погрози і насильство: ОСОБА_10 свідчить, що ОСОБА_9 неодноразово повідомляв їй про побиття та погрози з боку осіб в установі виконання покарань. Це свідчить про наявність реальної загрози фізичного насильства.
		2.Вимогу грошових коштів: ОСОБА_10 вказує конкретну суму, яку вимагали від ОСОБА_9 - 20 000 грн. Це конкретизує об`єкт вимагання та демонструє, що обвинувачений мав чіткий матеріальний інтерес.
		3.Фактичне виконання вимог: Свідок підтверджує, що 28 квітня 2022 року вона перерахувала 2 090 грн на рахунок, продиктований їй ОСОБА_9 . Це вказує на те, що вимоги обвинуваченого виконувалися під примусом.
		4.Неможливість виконання повної вимоги: ОСОБА_10 зазначає, що у неї не було можливості перерахувати всю суму 20 000 грн. Це свідчить про реалістичність вимог обвинуваченого та демонструє, що потерпілий опинився у складних обставинах під тиском ообвинуваченого.
		Загалом, показання ОСОБА_10 підтверджують факти вимагання грошових коштів під загрозою насильства і що погрози та насильство були систематичними, а вимоги - реальними та здійсненими під примусом. 
		Таким чином суд приходить до висновку, що показання потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 у сукупності підтверджують систематичне вимагання грошових коштів під загрозою фізичного насильства. ОСОБА_9 свідчить про регулярні погрози та фізичне насильство з боку ОСОБА_5 та особи матеріали якої виділені в окреме провадження, а також про вимогу передачі 20 000 грн щомісячно. ОСОБА_10 підтверджує ці вимоги, повідомляючи про перерахування 2 090 грн на вказаний рахунок після погроз і фізичного насильства над ОСОБА_9 . Ці показання узгоджуються між собою, підтверджуючи реальність та систематичність вимагань та погроз насильством з боку обвинуваченого та особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.
		Винуватість ОСОБА_5 підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та перевіреними судом процесуальними документами.
		29.03.2022  ОСОБА_9 звернувся із заявою до заступника начальника ГУНП у Вінницькій області, в якій просить прийняти міри до групи осіб, які відбувають покарання в ДУ Ладижинська ВК №39 та за попередньою змовою із застосуванням психологічного та фізичного насильства відносно нього вимагають у нього грошові кошти у розмірі 20 000 грн щомісячно, або у разі їх несплати змушують вчиняти шахрайські дії відносно громадян України з метою отримання грошових коштів та подальшою передачею їх останнім.
		Відомості про дане кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2022 за №12022020000000183 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст.189 КК України.
		27.07.2022 з кримінального провадження №12022020000000183 від 29.03.2022 виділено в окреме провадження № 12022020000000444 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що вбачається з відповідної постанови прокурора від 27.07.2022. Причиною виділення вказано те, що ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України визнав повністю та виявив бажання укласти з прокурором угоду про визнання винуватості. 
		З витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12022020000000444, видно, що 27.07.2022 до реєстру внесено відомості про те, що ОСОБА_5 , відбуваючи покарання у ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)», діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою із особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який також відбуває покарання у зазначеній установі, у другій половині березня 2022 року, точний час та дата у ході досудового розслідування не встановлені, в умовах воєнного стану, вчинили вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , який також відбуває покарання у зазначеній установі. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 4 ст. 189 КК України.
		У даному кримінальному провадженні проводились негласні слідчі (розшукові) дії.
		Так, з  протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи за 27.04.2022 від 08.05.2022 та доданого до нього диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA DVD-R 4.7 GB» 16x120 min із фонограмами розмов, в якому зафіксовано проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 27.04.2022 об 15:20:36 відбулась розмова між засудженими: Корнєєвим, Нечміловим - «каратист», особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження та Ляшенком. Під час даної розмови вбачається, що ОСОБА_5  та особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження вимагають у  ОСОБА_9  грошові кошти, погрожують йому фізичним насильством та примушують телефонувати родичам. 
		Крім того, з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи за 28.04.2022 від 12.05.2022 та доданого до нього диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA DVD-R 4.7 GB» 16x120 min із фонограмами розмов, в якому зафіксовано проведення негласної слідчої розшукової дії аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 28.04.2022 об 16:06:24 відбулась розмова між засудженими: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та Заруднєвою Оленою. Під час даної розмови ОСОБА_5 диктував ОСОБА_9 номер рахунку, на який необхідно скинути грошові кошти, а саме: НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 .
		Оцінюючи протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи за 27.04.2022 від 08.05.2022 та за 28.04.2022 від 12.05.2022, суд зазначає, що вони підтверджують факт вимог та тиску з боку обвинуваченого та особи, матеріали якої виділені в окреме провадження на потерпілого. Та обставина, що ОСОБА_12 диктував Корнєєву номер рахунку для переказу грошей, свідчить про його активну роль у вимаганні.
		З постанови від 06.06.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 було призначено судову фоноскопічну експертизу.
		З висновку експерта №СЕ-19/123-22/5078-ВЗ від 17.06.2022 вбачається, що голос та мовлення зафіксовані на записах фонограм файлів із назвами: «REC20220427152036», «REC20220427165040», що містяться на диску для лазерних систем зчитування «MyMEDIA» DVD-R 4,7 GB 16х120 min з номером №85т, який помічений на стенограмах протоколу про результати аудіо-, відео- контролю за 27.04.2022 від 08.05.2022 як «К - «Каратист» ОСОБА_12 » належать ОСОБА_5 . Це спростовує заперечення ОСОБА_5 щодо його участі у вимаганні та підтверджує його причетність до злочину.
		З наданих стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження слідує, що негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо, відеоконтроль осіб, здійснювались на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 31.03.2022, якою надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, терміном на 2 місяці, тобто до 31.05.2022 зокрема, щодо ОСОБА_5  шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за відповідними абонентським номером НОМЕР_2 , аудіо-, відео контролю особи, в місцях, незалежно від місць її перебування. Також надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, терміном на 2 місяці, тобто до 31.05.2022 щодо ОСОБА_9  шляхом аудіо-, відео контролю особи, в місцях, незалежно від місць її перебування, що підтверджує законність отриманих доказів шляхом аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
		З заяви  ОСОБА_10  від 05.05.2022 вбачається, що вона добровільно видала слідчому ОСОБА_14  квитанцію за оплату банківської картки за № НОМЕР_3  на ім`я  ОСОБА_11  на суму 2 100 грн від 28.04.2022, номер квитанції ТS 213167. 
		З протоколу огляду від 05.05.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 було оглянуто квитанцію про оплату грошових коштів. На квитанції наявні написи: «ПриватБанк. ТS 213167, 28.04.2022 16:59:05 вул. Леніна, 18. Поповнення картки по номеру НОМЕР_3 . Отримувач ОСОБА_11 Єдиний код: НОМЕР_4 . Сума 2090 грн. Комісія 10 грн. Разом: 2100 грн. результат: Вдало».
		Постановою про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 05.05.2022 слідчого ОСОБА_13 визнано квитанцію видану ОСОБА_10 речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
		З квитанції, яка видана ОСОБА_10 видно, що було проведено поповнення картки по номеру НОМЕР_3 . Отримувач ОСОБА_11 . Сума 2090 грн. Комісія 10 грн. Разом: 2100 грн. Цей факт підтверджує, що грошові кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_11 , що свідчити про часткове виконання вимог  ОСОБА_5  та достовірність показів потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 в цій частині. 
		З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.07.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 в приміщені АТ КБ «Приватбанк» отримано доступ до наявної у володінні АТ КБ «Приватбанк» інформації про відкриття та отримання банківських карток № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_1 в електронному вигляді та записано на компакт диск для лазерних систем зчитування CD-R об`ємом 700 МБ.
		З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2022 вбачається, що старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 в приміщені ПрАТ «Київстар» отримано доступ до інформації, зазначеної в постанові прокурора Вінницької обласної прокуратури про надання тимчасового доступу до документів від 24.05.2022 та записано на диск формату DVD-R з надписом «вх. 5569 вих 4063/3/КТ».
		З протоколу огляду від 13.07.2022 та роздруківки руху коштів вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 було проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, на якому записана інформація по карткових рахунках АТ КБ «ПриватБанк». З даної інформації зокрема вбачається, що при дослідженні руху коштів по рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що 28.04.2022 о 16:59 на рахунок зараховано грошові кошти у сумі 2 090 грн із терміналу самообслуговування в АДРЕСА_4 . Платник: тел. НОМЕР_7 . 
		З постанови про визнання документу речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 13.07.2022 вбачається, що старшим слідчим ОСОБА_13 було визнано диск для лазерних систем зчитування, на якому записана інформація по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» речовим доказом у кримінальному провадженні №12022020000000183 від 29.03.2022 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
		Таким чином квитанцією, роздруківкою руху коштів та даними з банку і мобільного оператора підтверджується, що гроші були переказані на вказаний ОСОБА_5 рахунок, який належить ОСОБА_11 .
		З аналітичної довідки від 22.07.2022 про опрацювання інформації про зв`язок отриманої у оператора ПрАТ «Київстар» в ході досудового розслідування №12022020000000183 від 29.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України та долученого до нього лазерного диску вбачається, що було встановлено факти спілкування абонентських номерів:  НОМЕР_8 ,  НОМЕР_9 ,  НОМЕР_10 ,  НОМЕР_2 ,  НОМЕР_11  один з одним у період з 08.03.2022 по 28.04.2022; визначено місцезнаходження базових станцій та абонентів, зокрема, багаторазового спілкування абонентів 28.04.2022 - телефону, яким користувалась  ОСОБА_10  ( НОМЕР_12 ) із з абонентом НОМЕР_13 ( ОСОБА_9 ).
		З опису мобільного телефону вбачається, що у засудженого ОСОБА_5 був вилучений мобільний телефон марки «NOKIA», білого кольору, Imel: 1) НОМЕР_14 , 2) НОМЕР_15 , який на підставі ухвали суду від 17.05.2022 був конфіскований в дохід держави. 
		З протоколу обшуку від 06.05.2022 та доданого до нього відеозапису, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.05.2022 вбачається, що старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області  ОСОБА_15  за участі представника установи ДУ «Ладижинська ВК (№39)», інспектора криміналіста СВ ВП №3 Гайсинського РУП, з участю інших осіб, засудженого ОСОБА_5  та в присутності понятих було проведено обшук у житловому приміщенні № НОМЕР_16  відділення соціально-психологічної служби №6 локальної житлової дільниці № НОМЕР_17  ДУ «Ладижинська ВК (№39)» за адресою:  АДРЕСА_3 , у засудженого  ОСОБА_5 . У ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: блокнот із рукописним текстом, три фрагменти паперу із рукописним текстом, зошит з 4 аркушами з рукописним текстом, 7 фрагментів паперу із рукописним текстом.
		З постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 06.05.2022 вбачається, що старшим слідчим ОСОБА_13 вилучені речі під час проведення 06.05.2022 обшуку за місцем відбування покарання ОСОБА_5 , а саме: блокнот із рукописним текстом, три фрагменти паперу із рукописним текстом, зошит з 4 аркушами з рукописним текстом, 7 фрагментів паперу із рукописним текстом, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12022020000000183 від 29.03.2022.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.05.2022 накладено арешт на вказане майно, яке 06.05.2022 вилучено під час проведення обшуку за місцем відбування покарання ОСОБА_5 .
		З протоколу огляду від 22.07.2022 вбачається, що старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 було проведено огляд речових доказів, вилучених під час обшуку 06.05.2022 за місцем відбування покарання ОСОБА_5 в ДУ «Ладижинська ВК №39». Предметом огляду є блокнот синього кольору, розміром 19х10 см, відповідно до якого в ньому наявний рукописний напис з наступним змістом : « НОМЕР_1 ОСОБА_16 », та фрагмент аркушу паперу з написом : « НОМЕР_18 Love is5555555 номер счета НОМЕР_19 ». 
		З копії медичної карти амбулаторного хворого виданої філією Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально - виконавчої служби України у Вінницькій області» вбачається, що ОСОБА_9 згідно епікрізу №21 знаходився на стаціонарному лікуванні в медичній частині №39 з 25.03.2022 по 04.04.2022.
		Сукупність доказів, зібраних у даному кримінальному провадженні, включаючи результати негласних слідчих дій, судову фоноскопічну експертизу та свідчення потерпілого і свідка, переконливо підтверджує участь ОСОБА_5  у вимаганні грошових коштів у ОСОБА_9 . Докази вказують на систематичний характер погроз фізичним насильством, а також на конкретні дії, спрямовані на отримання грошей під примусом. Відтак, ці докази є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_5  у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище документальними доказами та процесуальними рішеннями, мають взаємодоповнюючий характер, і отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством з незалежних один від одного джерел.
		Щодо позиції сторони захисту суд виходить з такого.
		Доводи обвинуваченого про те, що він не вимагав кошти у потерпілого та не погрожував йому фізичним насильством, суд вважає безпідставними та до уваги не бере, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений, спілкуючись із потерпілим категорично вимагав перерахування коштів та погрожував фізичною розправою. Цей факт підтверджується аудіозаписами, зробленими під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо- та відеоконтролю особи від 27.04.2022 і 28.04.2022, де чітко зафіксовано вимоги та погрози ОСОБА_5 , показами потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 .
		Крім того, встановлено і не заперечується самим обвинуваченим, що він особисто надавав потерпілому банківський рахунок, на який співмешканка потерпілого  ОСОБА_10  перерахувала 2 090 грн. Це підтверджується протоколом огляду квитанції про оплату від 05.05.2022, яка була видана ОСОБА_10 , та додатково підтверджено тимчасовим доступом до банківських документів від 04.07.2022, який доводить, що кошти були зараховані на рахунок  ОСОБА_11 . Разом з тим вилучені під час обшуку у  ОСОБА_5  записи містять номер банківського рахунку, на який були перераховані кошти, що прямо підтверджує, що ОСОБА_5  володів інформацією про банківський рахунок, використаний для переказу коштів. Також вказані записи підтверджують зміст розмов, зафіксованих під час негласних слідчих дій, де обговорювалися реквізити для переказу коштів.
		Твердження обвинуваченого, що переведені кошти є відшкодуванням вартості планшета, суд вважає безпідставними та такими, що повністю спростовуються наступними доказами. Зокрема, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо- та відеоконтроль від 27.04.2022 та 28.04.2022, у яких чітко фіксовано, як ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої виділені у окреме провадження вимагали від ОСОБА_9 гроші під погрозами фізичної розправи. На цих записах ОСОБА_5 диктує номер рахунку для переказу коштів, що свідчить про активну участь у вимаганні та примус до сплати грошей. Жодних згадок про планшет чи відшкодування його вартості у цих розмовах не зафіксовано. Окрім того, покази потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 чітко засвідчили, що ОСОБА_5 вимагав 20 000 грн і отримав часткову сплату 2090 грн. Жодних згадок про планшет у їх показах не було, що ставить під сумнів правдивість версії обвинуваченого. Поряд з чим суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 не зміг чітко пояснити, який саме планшет, якої марки та де він його придбав. Відсутність конкретних даних та документальних підтверджень робить його заяви непереконливими та недостовірними.
		З огляду на зазначені докази, суд вважає, що твердження обвинуваченого про відшкодування вартості планшета є спробою уникнути відповідальності та не підтверджується жодним з досліджених доказів у справі. Усі факти свідчать про вимагання коштів під загрозою фізичного насильства, що повністю спростовує версію захисту.
		Також суд вважає безпідставним твердження ОСОБА_5 про відсутність доказів вимагання саме 20 000 грн, оскільки дана обставина підтверджена показами потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 , які чітко зазначили, що ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, вимагали саме 20 000 грн. Покази вказаних осіб у цій частині узгоджуються між собою в деталях, а також з іншими дослідженими судом письмовими доказами, що не викликає сумніву у їх достовірності та допустимості. 
		При цьому суд не вбачає суперечливим те, що на прохання потерпілого ОСОБА_10 було перераховано на вказану їй картку 2090 грн. Перерахування частини коштів із суми пред`явленої потерпілому незаконної вимоги не спростовує те, що в потерпілого вимагали більшу суму. Потерпілий показав, що через декілька днів після перерахування погрози йому знову відновилися, що підтверджується даними аудіо- та відеоконтролю від 27.04.2022 і 28.04.2022.
		Отже, суд відкидає версію сторони захисту про те, що ОСОБА_5 не вчиняв інкримінований йому злочин, а доказів його винуватості немає. Такі заперечення обвинуваченого проти вчинення злочину суд розглядає як позицію захисту, яку обвинувачений використовує з метою уникнення відповідальності та покарання за інкримінований йому злочин.
		Щодо заперечень обвинуваченого про вчинення злочину особами за попередньою змовою, суд виходить з такого.
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Домовленість про спільне вчинення злочину заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а може визначатися і за допомогою конклюдентних дій, що свідчать про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
		Такі висновки суду відповідають судовій практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, у Постанові від 10.12.2020 у справі № 464/710/18.
		Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений, особа, матеріали справи щодо якої виділено окремо, та потерпілий утримувалися і відбували покарання в межах одного відділення Ладижинської ВК № 39. Пересування засуджених на цій дільниці було безперешкодним і не обмежувалось в межах розпорядку дня. ОСОБА_5 та особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, пред`являли потерпілому однакову вимогу, погрожували фізичним насильством у разі невиконання цієї вимоги та застосовували насильство. Таким чином, ОСОБА_5 та особа, матеріали щодо якої виділено окремо, діяли за спільним корисливим умислом.
		Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним, що злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб. Фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що дії обвинуваченого та особи, матеріали щодо якої виділено окремо, були обумовлені єдиним умислом. Це підтверджується сукупністю проаналізованих та належно оцінених доказів.
		За таких обставин, провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Тому ці його дії кваліфікуються за ч. 4 ст. 189 КК України.
		V. Призначення покарання.
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		У судовому засіданні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є рецидив кримінальних правопорушень.
		При призначенні обвинуваченому  ОСОБА_5   покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким та суспільно небезпечні його наслідки, вимагання з погрозою насильства над потерпілим, конкретні обставини вчинення злочину, зокрема і того, що обвинувачений, раніше неодноразово судимий, останній раз за вчинення особливо небезпечного злочину проти життя особи, за який відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, з метою власного збагачення, відверто нехтуючи усталеними у суспільстві моральними цінностями, грубо порушуючи основоположні правові засади, гарантовані Конституцією України вчинив інкримінований йому злочин, дані про особу обвинуваченого, який не вперше  притягається до кримінальної відповідальності,  за час відбування покарання характеризується негативно, за допущені порушення режиму відбування покарання неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, стан здоров`я, вік, те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, що свідчить про відсутність сумнівів в його осудності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, наявність обтяжуючої обставини - рецидив кримінальних правопорушень. Також суд враховує процесуальну поведінку під час судового розгляду, яка вказує на те, що обвинувачений не оцінює критично свою поведінку, не зробив для себе належні висновки та відсутність соціальних чинників в обвинуваченого (не одружений, не працюючий, не має зареєстрованого місця проживання на території України), які б давали суду підставу дійти висновку про виправлення і перевиховання без реального відбування покарання, пов`язаного із ізоляцією від суспільства.
		Тому, зваживши на вказані обставини в сукупності, а також беручи до уваги дані про стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні медичні застереження суд, виходячи з дискреційних своїх повноважень, дійшов висновку про необхідність призначити  ОСОБА_5   реальне покарання, пов`язане з позбавленням волі в межах санкції ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. При цьому підстав для застосування ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
		З огляду на те, що кримінальне правопорушення вчинене  ОСОБА_5  виключно з корисливих мотивів, у суду не має підстав не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна.
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Зазначена вимога має імперативний характер і унеможливлює (за умови встановлення судом таких обставин) будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання.
		Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у пунктах 25, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком. Суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. При вчиненні нового злочину особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі, його невідбутою частиною треба вважати строк, який залишився на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за новий злочин, а якщо такий захід не обирався, - то строк, який залишився після постановлення останнього за часом вироку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження на момент вчинення   ОСОБА_5 кримінального правопорушення, останній відбував покарання у виді позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 11.04.2014. Згідно з довідкою по особовій справі засудженого ОСОБА_5 зазначено, що кінець строку відбування покарання 30.04.2027.
		Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи приписи ст. 71 КК України та усталену судову практику застосування положень вказаної норми, зважаючи на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення на момент наявності у нього невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточне покарання має бути призначено за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, до покарання, призначеного за даним вироком. 
		При цьому виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
		VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У цьому кримінальному провадженні документально підтверджені витрати на залучення експерта становлять  1 887 грн 80 коп., які включають в себе вартість складання експертом висновку судової фоноскопічної експертизи № СЕ-19/123-22/5078-ВЗ від 17.06.2022. Разом з тим за встановленими судом фактичними обставинами, інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено ним у співучасті з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. 
		За таких обставин з обвинуваченого на користь держави підлягаю стягненню процесуальні витрати в розмірі 1/2 частини документально підтверджених витрат на залучення експерта, а саме в розмірі 943 грн 90 коп.
		Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
		Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна. З огляду на викладене слід скасувати арешт накладений за ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 09.05.2022 та 10.05.2022 на речові докази у справі.
		Речові докази вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід до ОСОБА_5  не застосовувався. Враховуючи, що ОСОБА_5  на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі, підстав застосовувати запобіжний захід до нього суд не вбачає. 
		Керуючись 368, 373-376 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) з конфіскацією майна, яке є його власністю.
		На підставі ст.71 КК України до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 11.04.2014, та остаточно призначити ОСОБА_5  покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 21.05.2024.
		Стягнути з  ОСОБА_5  на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової фоноскопічної експертизи № СЕ-19/123-22/5078-ВЗ від 17.06.2022 в розмірі 943 (дев`ятсот сорок три) грн 90 коп.
		Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 09.05.2022 та 10.05.2022 на тимчасово вилучене майно (блокнот із рукописним текстом, три фрагменти паперу із рукописним текстом, 7 фрагментів паперу із рукописним текстом, зошит з 4 аркушами з рукописним текстом, дерев`яну палицю).
		Речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, після набрання вироком суду законної сили:
		- блокнот із рукописним текстом, три фрагменти паперу із рукописним текстом, 7 фрагментів паперу із рукописним текстом, зошит з 4 аркушами з рукописним текстом, дерев`яну палицю, які зберігаються в ГУНП у Вінницькій області - знищити.
		- диск для лазерних систем зчитування CD-R об`ємом 700 МВ марки «My Media" з написом «Вх. 1811 ВБ Приватбанк»; квитанцію, видану ОСОБА_17 , фрагмент аркушу паперу, виданий потерпілим ОСОБА_9 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12022020000000183 від 29.03.2022, - залишити в матеріалах вказаного провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення. 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...