Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/4588/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2024. Зареєстровано: 11.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2024.
Дата набрання законної сили: 10.06.2024
Номер судового провадження: К/990/16137/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 260/4588/23
		 
		адміністративне провадження № К/990/16137/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єзерова А.А., 
		суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.) у справі №260/4588/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		I. РУХ СПРАВИ
		1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.06.2023, просив оформити подання про призначення пільгової пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за формою, установленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, разом з усіма необхідними документами (грошовий атестат, довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення тощо) і подати його до Головного управління Пенсійного Фонду України у Закарпатській області із зазначенням необхідності нарахування пенсії з 06.01.2022.
		2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позов задоволено, зобов`язано Головне управління Національне поліції в Закарпатській області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
		3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
		4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач у період з 03.08.1999 по 06.11.2015 проходив військову службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 25.08.2021 проходив службу в поліції.
		6. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №260/4923/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022, зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області здійснити обчислення вислуги років ОСОБА_1 на пільгових умовах та внести зміни до наказу від 25.08.2021 №179 «По особовому складу» щодо зазначення в ньому вислуги років ОСОБА_1 на пільгових умовах.
		7. На виконання цього судового рішення, відповідач 28.12.2022 видав наказ №239 о/с "По особовому складу" про часткову зміну пункту наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 25.08.2021 №179 о/с, яким пункт наказу в частині звільнення зі служби в поліції з 25.08.2021 майора поліції ОСОБА_1 (0096135), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з оголошенням стажем служби в поліції на день звільнення 22 роки 00 місяців 21 день та вислугою років у календарному обчисленні 22 роки 00 місяців 21 день, частково змінено, наказано вважати стаж служби в поліції на день звільнення - 22 роки 00 місяців 21 день, вислугу років у календарному обчисленні - 22 роки 00 місяців 21 день, вислугу років у пільговому обчисленні - 26 років 01 місяць 04 дні.
		8. 20.01.2023 року Головне управління Національної поліції в Закарпатській області видало наказ №12 о/с "По особовому складу" про часткову зміну пункту наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 28.12.2022 №239 о/с, яким пункт наказу в частині оголошення відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 №260/4923/21 майорові поліції ОСОБА_1 (0096135), старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, на день звільнення вислуги років у пільговому обчисленні 26 років 01 місяць 04 дні частково змінено, наказано вважати оголошеною йому вислугу років у пільговому обчисленні 27 років 01 місяць 06 днів.
		9.  ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області із заявою щодо призначення пенсії з врахуванням пільгової вислуги років, у зв`язку з внесенням змін до наказу.
		10. Головне управління Національної поліції у Закарпатській області листом від 26.01.2023  повідомило позивача про те, що згідно Закону № 2262-XII з 01.10.2020 право на пенсію мають особи, які на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше (стаття 12), а тому підстав для призначення пенсії відповідно до вимог Закону № 2262-XII не має, у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років.
		11. На заяви позивача до Офісу Президента України від 02.02.2023, Офісу Генерального прокурора, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питання призначення пенсії, відповідач (за дорученням) листами, відповідно, від 02.03.2023, 19.04.2023, 24.04.2023, повідомив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 №260/4923/21 виконано в повному обсязі, проте не набуто право на призначення пенсії згідно вимог чинного законодавства у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, оскільки така складає 22 роки 00 місяців 21 день.
		12. Позивач не погодився з відповіддю відповідача та звернувся до адміністративного суду.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що для визначення права на призначення пенсії до календарної вислуги років враховується вислуга років у пільговому обчисленні. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII. 
		14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання вимог Закону № 2262-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393), який не передбачає зарахування вислуги років у пільговому обчисленні для призначення пенсії, тому стаж служби позивача у календарному обчисленні не змінився та становить 22 роки 00 місяці 21 день і є меншим, ніж необхідно для призначення пенсії, на підставі пункту а" частини 1 статті 12 Закону №2262-XII.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
		15. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		16. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди вирішили спір без урахування висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 15.01.2024 у справі №240/22910/22, від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22, від 18.10.2023 у справі №360/17/23 щодо можливості призначення пенсії із врахуванням пільгової вислуги до внесення до Порядку № 393 змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393».
		17. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а стосовно застосування положень статей 12, 17 Закону №2262-XII, наголосивши на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії.
		18. Позивач вважає, що редакція Порядку №393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-XII, натомість, новою редакцією пункту 3 цього Порядку передбачено зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років тільки для визначення розміру пенсії.   
		19. Позивач доводить, що на день його звільнення з органів Національної поліції він мав вислугу років у пільговому обчисленні - 27 років 01 місяць 06 днів, що відповідно до Порядку №393 на день звільнення передбачало зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-XII. Позивач вважає, що має право на призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII за формою, установленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
		20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що Порядок №393, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин не передбачає зарахування вислуги років у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а тому стаж служби позивача у календарному обчисленні не змінився та становить 22 роки 00 місяці 21 день і є меншим, ніж необхідно для призначення пенсії, на підставі пункту а" частини 1 статті 12 Закону №2262-XII.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
		22. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом № 2262-XII.
		23. Відповідно до статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1- 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
		24. Статтею 17 цього Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею цього Закону встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. Своєю чергою, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
		25. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).
		Цей Порядок визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
		26. Положеннями статті 12 Закону №2262-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.
		Цим законом передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
		27. Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
		28. Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393.
		29. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку, період часу. Така можливість передбачена Порядком № 393.
		30. Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
		31. Закон №2262-XII як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
		32. Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
		33. Таким чином, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
		34. Своєю чергою, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
		35. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
		36. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		37. З урахуванням викладеного Суд вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
		38. З аналізу наведених правових норм вбачається, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби.
		39. Відповідач, відмовляючи в оформленні подання для призначення позивачу виходив з того, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача за час його роботи становить 22 роки 00 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.
		40. Разом з тим, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №     725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
		41. Така позиція була також підтримана Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
		У цій постанові Судова палата дійшла висновку, що в цілях Закону №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393.
		42. Колегія суддів враховує правові висновки, наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 та вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним оскарженого рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.
		43. Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 22 роки 00 місяць 21 день, а тому, у відповідності до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII він набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону.
		Наведена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі № 480/4643/20.
		44.     Таким чином, висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тоді як судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи невірно застосовано норми матеріального права та судову практику Верховного Суду, що призвело до необґрунтованого скасування законного рішення суду першої інстанції.
		45. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановив, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		46. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356 КАС України, Суд -      
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №260/4588/23 - скасувати.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №260/4588/23 - залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                     А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                      Я.О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                  О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...