Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/1447/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення законодавства про державну таємницю.
Надіслано судом: 10.06.2024. Зареєстровано: 11.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2024.
Дата набрання законної сили: 21.06.2024
Номер судового провадження: 3/401/559/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  копія  Справа № 401/1447/24  Провадження № 3/401/559/24
		 
		 
		 
		 
		10 червня 2024 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Мельничик Ю.С., розглянувши в залі суду в м. Світловодську матеріали справи, що надійшли від Управління Служби безпеки України в Кіровоградськійобласті, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 06.12.1996, РНОКПП НОМЕР_2 , працює на посаді інженера-програміста І категорії цеху комп`ютерних технологій, релейного захисту та зв`язку філії "Кременчуцька ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго",
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		За результатами проведеної комплексної перевірки стану охорони державної таємниці в філії "Кременчуцька ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго", встановлено, що діяльність, пов`язана з державною таємницею, здійснюється з порушенням вимог законодавства у цій сфері, зокрема, в порушення вимог п.п. 43 (5), 434, 435, 436 Порядку організаціїта забезпеченнярежиму секретностів державнихорганах,органах місцевогосамоврядування,на підприємствахв установахі організаціяхзатвердженого постановоюКМУ від18.12.2013року №939 та ст. 21 Закону України "Про державну таємницю".
		Так, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інженера-програміста І категорії цеху комп`ютерних технологій, релейного захисту та зв`язку, який згідно зі своїми функціональними обов`язками здійснює заходи щодо забезпечення режиму секретності та постійного контролю за їх додержанням, допустив порушення своїх посадових обов`язків та вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, не забезпечив контроль за охороною державної таємниці та не виконав вимоги режиму секретності.
		Зокрема встановлено, що під час проведення квартальної перевірки наявності МНСІ у III кварталі 2022 року, в 2023 році та першому кварталі 2024 року формально проведено загальні перевірки наяності МНСІ за 2022 та 2023 роки, що створює загрози витоку секретної інформації. Вказані порушення виявлено та зафіксовано в акті перевірки 61/ОДТ/д-3323 від 13.05.2024.
		Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи функціональні обов`язки та перебуваючи в службовому приміщенні РСО філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, територіальна громада Світловодська, «Кременчуцька ГЕС» масив, вул. Енергетиків, будинок 1, приміщення РСО № 10, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.
		 
		В судове засідання ОСОБА_1 нез`явився,про день,час тамісце розглядусправи бувповідомлений належнимчином.В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі у звязку із постійною зайнятістю на роботі, з викладеними в протоколі обставинами згоден, свою вину визнає. (а.с.8)
		Суддя,дослідивши матеріалисправи,протокол проадміністративне правопорушення,складений правомочноюособою вустановленому закономпорядку,пояснення особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,дійшов висновку,що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.
		 
		Згідно копій наказів директора філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» від 02 грудня 2019 року №383-к та від 28 березня 2024 року №124а-к, ОСОБА_1 з 02 грудня 2019 року переведено на посаду інженера-програміста ІІ категорії цеху комп`ютерних технологій, релейного захисту та зв`язку, та з 01 квітня 2024 року присвоєно ОСОБА_1 першу (І) категорію інженера-програміста цеху комп`ютерних технологій, релейного захисту та зв`язку. (а.с. 36,37)
		ОСОБА_1 має допуск до державної таємниці за формою 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", що підтверджується копією облікової картки громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці. (а.с. 27-28)
		25 травня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлений із зобов`язаннями у зв`язку з допуском до державної таємниці. Таким чином, ОСОБА_1 підписав письмове зобов`язання щодо збереження державної таємниці, що засвідчує факт його ознайомлення із законодавчими та нормативними актами України, які регламентують вимоги з режиму секретності. (а.с.29-30)
		 
		Суд зазначає, що положеннями ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.
		ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
		Відповідно дост. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цьогоКодексута інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цьогоКодексузастосовуються безпосередньо.
		Положенняст. 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 23 КУпАПпередбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Так,судом встановлено,що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6ч.1ст.212-2КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Слід зазначити, що диспозиція п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність.
		Об`єктом правопорушення за ст. 212-2 КУпАП - є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 1-9 ч. 1 цієї статті (склад - формальний). Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці) (ч. 1 цієї статті); особливий (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці, і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. 2 цієї статті). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
		Закон України "Про державну таємницю" є спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України. При цьому в зазначеному Законі у ст. 1 вказано, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою, а охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.
		Згідно ст.21 Закону України "Про державну таємницю", в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
		Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.
		До складу режимно-секретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці, залежно від специфіки діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.
		В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов`язки та права керівника РСО.
		В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов`язки та права працівників РСО.
		Призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО та їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов`язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
		При цьому, основними завданнями РСО є: а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; е) організація та ведення секретного діловодства; є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.
		Відповідно до ст. 28 Закону України "Про державну таємницю" громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; виконувати вимоги режиму секретності; додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
		Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну таємницю"- керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.
		Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.
		Згідно ст. 39 Закону України "Про державну таємницю" - посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року за № 939 затверджено Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. (далі - Порядок)
		Згідно з вимогами пункту 43 (5) Порядку, РСО мають право проводити перевірки стану та організації роботи з питань охорони державної таємниці та забезпечення режиму секретності в структурних підрозділах підприємства, установи, організації; здійснювати контроль за станом охорони державної таємниці, яка була передана іншим підприємствам, установам, організаціям у зв`язку з виконанням замовлень, проводити перевірку стану додержання режиму секретності, наявності документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації.
		Згідно з вимогами п. 434 Порядку, наявність усіх вхідних та підготовлених документів, а також інших матеріальних носіїв секретної інформації (крім секретних виробів) з грифом секретності "Цілком таємно" і "Таємно", взятих на облік, перевіряється щокварталу. Пунктами 435, 436 Порядку передбачено строки та порядок проведення вказаних перевірок.
		Враховуючи викладене,інженер-програмістІ категоріїцеху комп`ютернихтехнологій,релейного захистута зв`язку ОСОБА_1 ,як особа,яка згідносвоїх функціональнихобов`язків євідповідальною зазабезпечення охоронидержавної таємницівідповідно довимог режимусекретності напідприємстві,взявши насебе письмовезобов`язання узв`язку здопуском додержавної таємниці,повинен бувнеухильно дотримуватисьвимог чинногозаконодавства усфері охоронидержавної таємниці,проте вчинивдіяння, що створює загрозу витоку секретної інформації.
		Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 61/ОДТ/п-23нт від 14 травня 2024 року, складений правомочною особою в установленому законом порядку, акт комплексної перевірки стану охорони державної таємниці, та інші долучені до протоколу докази, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
		Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
		У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності.
		Наявні доказиповністю узгоджуютьсяміж собою,поза розумнимсумнівом доводятьвину ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.
		Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення слід визнати визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не вбачається.
		Враховуючи характер адміністративного правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, у сфері охорони державної таємниці та інформації, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і підлягає охороні державою, беручи до уваги особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.212-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		 
		Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України "Про судовий збір".
		На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, п.6 ч.1 ст.212-2, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1ст.212-2 КУпАП,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) гривень.
		Штраф сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: Світловодське УДКСУ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача: UA508999980314050542000011563.
		Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. 
		Судовий збір сплатити на рахунок: ГУК у м. Києві/м Київ; код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001.
		   Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
		   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
		 
		 
		 Суддя Світловодського
		міськрайонного суду      Ю.С. Мельничик
		   Згідно з оригіналом

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...