Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/7839/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/442/76/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141110000710

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/7839/23
		Провадження № 1-кп/442/76/2024
		 
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 червня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області 
		в складі:
		головуючої судді: ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023141110000710 від 15.08.2023 про обвинувачення:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 , 
		зі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 , неповнолітнього адвоката ОСОБА_8 , 
		зі сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , 
		в с т а н о в и в :
		Судом визнано доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 03 год. 40 хв., між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_3 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_2 , в цей же час, переслідуючи мотив, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій, підійшовши до ОСОБА_10 і тримаючи у своїй правій руці заздалегідь підготовлений металевий гайковий ключ, який напередодні взяв із свого автомобіля марки «ВАЗ 2121» д.н.з. НОМЕР_1 та приніс з собою у приміщення вищевказаної квартири з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, і почав ним наносити численні удари по різним анатомічним ділянкам тіла ОСОБА_10 . В результаті чого, спричинив останньому тупу травму грудної клітки у вигляді закритих переломів сьомого-десятого ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври і правої легені та крововиливом в праву плевральну порожнину, закритих переломів третього-четвертого ребер зліва, відкритого перелому обох кісток правої гомілки з раною на передній поверхні у верхній третині гомілки; рану в скроневій ділянці голови справа, крововилив на слизовій верхньої губи зліва; синці в ділянці очниць зліва, на передніх поверхнях обох колінних суглобів з переходом на гомілки, в скроневій ділянці голови справа, на боковій поверхні грудної клітки зліва, на задній поверхні правого плечового суглобу; садна на правій щоці, на боковій поверхні шиї справа, в ділянці надбрівної дуги справа, на лівій щоці, на задньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки, в ділянці правої лопатки; синець з саднами на задній поверхні середньої третини правого передпліччя; синці з раною на передній поверхні в середній третині лівого стегна; синець з садном на спині в між лопатковій ділянці; синець та садно в ділянці куприка; синець та садно в ділянці правої сідниці, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_10 , оскільки смерть останнього настала внаслідок важкої поєднаної тупої травми тіла у вигляді закритих переломів сьомого-десятого ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври і легені та крововиливом в плевральну порожнину, закритих переломів третього-четвертого ребер зліва, відкритого перелому обох кісток правої гомілки, яка ускладнилась розвитком травматичного шоку.
		Таким чином, ОСОБА_2 умисно заподіяв ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті останнього, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що 13 серпня 2023 року перебував з дружиною ОСОБА_12 на концерті біля Шпихліру в м. Дрогобичі, там розпили на трьох пляшку горілки "Зубрівка". Після концерту, близько 24 год., він з ОСОБА_12 , взявши з собою ще пляшку горілки " Зубрівка ", прийшов у квартиру до братів ОСОБА_14 (з якими перебував у дружніх відносинах). В квартирі були ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , якого він знав візуально, з сином, та ОСОБА_18 , якого він також знав як особу, що збуває наркотичні засоби. На столі у квартирі стояла пляшка горілки, яку присутні там розпивали. Він поклав ще свою пляшку, повідомив присутнім, що вони з ОСОБА_12 одружились, всі їх привітали і вони всі разом почали розпивати принесену ним горілку. Ствердив, що неповнолітній син ОСОБА_10 - ОСОБА_20 також вживав спиртне, пив по трошки горілки, при цьому сам батько говорив, що оскільки він вже має 17 років, то по чуть-чуть йому можна. 
		Випивши все спиртне, ОСОБА_10 разом з сином і його дружиною пішли з квартири, щоб купити ще спиртного. В той час у нього з ОСОБА_18 виник словесний конфлікт з приводу давніх образ - оскільки той колись намагався зґвалтувати його дружину ОСОБА_12 . 
		Згодом ОСОБА_10 з сином та ОСОБА_12 повернулись в квартиру, принесли розведений спирт, який всі почали пити. Він більше спиртного не вживав, оскільки п`є лише горілку "Зубрівка". Оскільки всі присутні, через конфлікт з ОСОБА_18 почали останнього захищати і стали на його сторону, він настрашився і вони з ОСОБА_12 пішли геть з квартири.
		Після цього, вони з дружиною пішли до припаркованого на сусідній вулиці Стрийська в м. Дрогобичі його автомобіля, звідки він витягнув гайковий ключ г-подібної форми і вирішив повернутись назад в квартиру до ОСОБА_14 , щоб завершити розмову з ОСОБА_18 . 
		Повернувшись приблизно через хвилин 15 в квартиру, там були лише брати ОСОБА_14, які сказали, що ОСОБА_10 разом з сином і ОСОБА_18 пішли по горілку. Згодом до квартири повернувся лише ОСОБА_10 з сином. Він, почувши, що відкриваються двері, одразу ж встав і направився до дверей, запитуючи ОСОБА_10 де ОСОБА_18 . ОСОБА_10 , побачивши, що в нього в руках є гайковий ключ, крикнув синові, щоб той в квартиру не заходив і йшов геть, що син і зробив. Також ОСОБА_10 розповів, що ОСОБА_18 пішов додому. 
		Далі він поставив ключ поблизу вхідних дверей у кімнату, разом з ОСОБА_10 та дружиною сіли за стіл і розмовляли. ОСОБА_16 сидів на кріслі поблизу виходу за столом і спав, а ОСОБА_15 у той час перебував у дальній кімнаті, чи спав він йому не відомо, однак він не виходив.
		В ході спілкування він зняв із свого пальця обручку, поставив її на стіл та пішов у туалет. Повернувшись побачив, що ОСОБА_10 разом із його дружиною стоять поблизу входу у дальню кімнату. Він присів за стіл та побачив, що немає його обручки. Він почав її шукати та питати присутніх там осіб де його обручка. У цей момент він побачив, що ОСОБА_10 чіпляється до його дружини, вона його відштовхнула, а він у подальшому лівою ногою копнув її у ліву ногу, на що він підірвався та вдарив його долонею лівої руки по правій щоці, відштовхнув його, від чого ОСОБА_10 впав на ліжко. Він взяв ключ, який попередньо поставив поблизу дверей, та тримаючи його у правій руці, наніс даним ключем один удар ОСОБА_10 по лівій нозі, а саме у ділянку вище коліна. ОСОБА_12 почала просити, щоб він його не бив, а тому він більше ударів не наносив і просив, щоб повернули обручку. Підійшов до ОСОБА_16 , який сидів на кріслі поблизу столу, вдарив його долонею правої руки по лівій щоці, та ключем, який тримав у правій руці, вдарив його по лівій нозі, однак ОСОБА_16 сказав, що не знає де обручка. Тоді він пішов у дальню кімнату до ОСОБА_15 та запитав у нього де обручка, на що він сказав, що нічого не знає. Після цього він повернувся до ОСОБА_16 та погрожував йому ще раз вдарити, якщо він не скаже де обручка, на що він показав рукою на ОСОБА_10 . 
		Тоді він підійшов до ОСОБА_10 , запитав у нього, де обручка, на що він сказав, що він нічого не знає, а тому він наніс йому ще один удар ключем по тій самій нозі, майже по тому самому місці. Потім його дружина знову просила не баити ОСОБА_10 , і вони самі почали шукати обручку по квартирі. ОСОБА_12 пішла на кухню та через 1 хв. покликала його і коли він підійшов, то побачив обручку, яка лежала на підлозі у кухні, він забрав її і вони хотіли вже йти геть, однак ОСОБА_12 запитала де їхні мобільні телефони та барсетка, які вони пронесли з собою. 
		Він підійшов до ОСОБА_10 та почав питати де барсетка, однак той сказав що не знає, у той час ОСОБА_10 продовжував лежати на ліжку, та він ще раз ключем, який тримав у правій руці, наніс йому 1 удар по лівій сідниці. Тоді ОСОБА_12 його забрала і вони продовжили шукати барсетку, яку у подальшому знайшли у шафі у коридорі поблизу виходу з квартири. Знайшовши барсетку, вони її забрали і пішли до себе додому. В квартиру повернулись о 4 год ранку. 
		На наступний день, коли вони прокинулись, то почали з дружиною збиратись їхати в село Зимівки, де в них є будиночок, який вони використовують як дачу, щоб відпочити там з дружиною і провести там свій "медовий тиждень". Коли вони збирались, приблизно о 13:30 год. до нього додому прийшов ОСОБА_15 , попросив горілки та сказав, що у нього у квартирі труп ОСОБА_10 . Він запитав у нього, через що помер ОСОБА_10 , на що той відповів, що в легені попала вода. Після цього ОСОБА_15 пішов геть, а вони з дружиною на автомобілі поїхали в с. Зимівки. 
		На наступний день до них в село приїхали поліцейські, які його затримали і яким він показав де знаходиться гайковий ключ, яким він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10. Поліцейські забрали його автомобіль, в якому поїхала його мати, а він на службовому автомобілі поїхав до відділку поліції. Там, з багажника автомобіля було вилучено гайковий ключ та його одяг, в якому він був одягнутий . 
		Вказав, що в нього є сумніви про те, що оглянутий під час судового розгляду речовий доказ - гайковий ключ є саме той, який він видав поліцейським. 
		Свою вину не визнає, оскільки тих тілесних ушкоджень, від яких помер ОСОБА_10 він останньому не наносив. Просить виправдати його у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Відповідно до вимог ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст. 89 КПК суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.
		Положення ст. 94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		При цьому, незважаючи на невизнання своєї винності обвинуваченим ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку належними, допустимими та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, які не спростовано стороною захисту, є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою. 
		Так, потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_10 був її сином, який орендував квартиру в м. Дрогобичі. Син підробляв, був запальним, його легко було спровокувати. Напередодні смерті, увечері, син подзвонив їй і сказав, що повертається додому, але, що він був разом з її онуком, не говорив. Крім цього, син повідомив їй, що його дуже злить " ОСОБА_2 ", оскільки обзиває його "Ти -вор". Пов`язує це з тим, що син відбував покарання в місцях позбавлення волі. На наступний день ввечері від поліцейських дізналась по телефону, що її син помер. Просить суворо покарати обвинуваченого. 
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 , допитаний в присутності психолога та законного представника ОСОБА_7 , пояснив, що проживає разом із матір`ю ОСОБА_7 . Його батько ОСОБА_10 проживав окремо від них, з матір`ю був розлучений, однак батько з ним спілкувався та періодично проводив з ним час. 13.08.2023 приблизно о 20 год. до нього зателефонував батько та запропонував прогулятись. Після цього вони пішли вулицею В.Великого повз залізничний вокзал, потім повернулись назад вулицею Стрийська та дійшли до церкви Спаса . Далі вони піднялись на вул. Грушевського та повернули наліво, йдучи до магазину «2000» та очікуючи, щоб батькові хтось повернув гроші. Після цього вони розвернулись та пішли у магазин «Авокадо», де вони зустрілись з ОСОБА_18 , батько купив горілку, а саме Хлібний дар 0,7 л. та приблизно опівночі всі разом пішли на квартиру до ОСОБА_15 ( ОСОБА_15 ). Там вже були ОСОБА_15 та його брат ОСОБА_16. Тоді вони сіли вживати принесену його батьком пляшку горілки за столик у кімнаті. 
		Приблизно через 20 хв у приміщення квартири прийшли ОСОБА_40 та ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ), які також почали вживати алкоголь. Приблизно 01:30 год. він разом із своїм батьком і ОСОБА_12 вийшли з даної квартири (всі решту залишились у квартирі) та пішли по горілку. По дорозі ОСОБА_12 стало погано, вона блювала. Оскільки всі магазини були закриті, вони пішли до діда, який торгує алкоголем на « Кооператор », що на вул. Грушевського у м. Дрогобичі . Там купили 0,7 л. горілки та знову повернулись до вище вказаної квартири і продовжили вживати алкоголь. Приблизно 0 02:30 - 03:30 год. вони випили вказану горілку, тому вони з батьком та ОСОБА_18 знову збирались йти до діда по ще одну пляшку. У цей момент ОСОБА_2 сказав, що він разом із ОСОБА_12 вже йдуть додому, після чого вийшли з квартири. Вони також пішли до вище вказаного діда, де батько купив ще 0,5 л. горілки і вони знову повернулись у дану квартиру. ОСОБА_18 з ними не повертався, а пішов додому.
		Зайшовши у квартиру там були ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , обвинувачений та ОСОБА_12 , це було приблизно о 03:40 год. Батько заходив першим, а він йшов позаду нього. Будучи в коридорі, ОСОБА_2 замахнувся на нього молотком з жовтою ручкою, який тримав у руці, але не попав. Він відійшов в сторону, поклав горілку біля стіни. В цей час ОСОБА_2 затягнув батька в кімнату, штовхнув його до шафи, вдарив один раз молотком по голові, потім взяв гайковий ключ, почав бити батька ним по спині, по ребрах, голові та шиї. Батько впав, ухиляючись від ударів, з голови текла кров, а тому він втік додому. Всі інші люди які знаходились у квартирі бачили, що відбувається однак їх не розбороняли. Прибігши додому приблизно о 04-04.30 год., сказав матері, що тато разом із своїми друзями б`ються у квартирі, після чого мама зателефонувала до батька, який сказав, що у нього все добре, а тому він пішов спати. На наступний день дізнався, що батько помер. 
		Просить суворо покарати обвинуваченого. Цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення з нього 723600 грн. заподіяної моральної шкоди підтримує повністю з підстав, наведених у позовній заяві, та звертає увагу, що через смерть батька, він пережив дуже сильний стрес і до сих пір не може прийти до себе, постійно перебуває у сильній депресії, так як всі події відбулися на його очах, він втратив дуже дорогу і любиму для нього людину, яка була опорою для нього у житті. З дня смерті батька він постійно перебуває у пригніченому стані, хід його життя повністю порушений, а тому відновити становище, яке існувало до смерті батька, у його житті вже неможливо. Також просить стягнути з обвинуваченого 37548 грн, які припадали на його утримання за період з 15.08.2023 до досягнення ним повнолітня - 15.08.2024. зазначає, що батько сплачував на його утримання аліменти в розмірі по 2682 грн. щомісячно. 
		Свідок ОСОБА_50 суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 17: 30 год. до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення про те, що у кв. АДРЕСА_3 виявлено труп з ознаками насильницької смерті, на місці події встановлено особу загиблого - ОСОБА_10 , свідків, очевидців. В ході встановлення обставин кримінального правопорушення було встановлено, що напередодні між ОСОБА_51 та ОСОБА_10 відбувся конфлікт, бійка, в ході якої ОСОБА_2 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_10 . В подальшому було отримано інформацію, що ОСОБА_2 разом із дружиною перебувають у АДРЕСА_6 . Згодом за даною адресою о 13:50 год. ним спільно із оперуповноваженим ВКП Дрогобицького РВП ГГ НП у Львівській області ОСОБА_53 , у порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_2 , який не заперечував, що мав місце конфлікт, що завдав йому кілька ударів, спротиву не чинив. 
		Аналогічні показання надав суду і свідок ОСОБА_54 . 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 13 серпня 2023 року вночі він перебував вдома у своїй квартирі на АДРЕСА_5 разом з братом ОСОБА_56 . Близько опівночі до них з братом в квартиру прийшли ОСОБА_10 з сином та ОСОБА_18 , принесли з собою пляшку горілки і вони її розпили. Через деякий час в квартиру прийшли також ОСОБА_2 з ОСОБА_12, принесли пляшку горілки, сказавши, що вони одружились. Всі разом почали розпивати спиртне. Син ОСОБА_10 - ОСОБА_20 алкоголь не вживав, а просто сидів у своєму телефоні. Приблизно о 01:30 год у них закінчилося спиртне і ОСОБА_10 запропонував купити ще горілки. У зв`язку з чим, він разом із сином та ОСОБА_12 пішли купити ще горілки. За їх відсутності вони продовжували сидіти за столом та спілкуватися. Приблизно за 20-30 хвилин вони повернулися, принесли горілку і вони всі разом продовжили її розпивати. Тоді у ОСОБА_2 почався словесний конфлікт із ОСОБА_18 , через що саме він не пам`ятає. Конфлікт тривав кілька хвилин і був припиненим. Згодом у них знову закінчилася горілка, а тому, біля 3:30 год. ОСОБА_10 разом із сином ОСОБА_20 та ОСОБА_18 знову пішли за спиртним. ОСОБА_2 з ОСОБА_12 також сказали, що йдуть до хати та повернуться. Він залишився в квартирі разом зі своїм братом. Приблизно через 10 - 15 хвилин до квартири знову повернувся ОСОБА_2 з ОСОБА_12. При цьому ОСОБА_2 мав із собою великий гайковий зігнутий металевий ключ, після чого вони разом із ОСОБА_12 присіли на ліжко, що з правої сторони від входу в кімнату. Ствердив, що у нього в квартирі ніякого гайкового ключа не було. Ще через хвилин 15 до квартири повернувся ОСОБА_10 , який увійшов в квартиру першим, а за ним - його син ОСОБА_20 , ОСОБА_18 з ними вже не було. Побачивши це, ОСОБА_2 відразу підвівся з ліжка та швидко підійшов до ОСОБА_10 , питав його де ділась його обручка, і вказаним ключем, який тримав у своїй правій руці, наніс 2 удари ОСОБА_10 в район правого плеча. В цей час син ОСОБА_10 втік з квартири, а він встав щоб їх розборонити. Однак ОСОБА_2 наніс йому 2 удари ключем у грудну клітку та у праву ногу. Претензій з даного приводу до ОСОБА_2 не має. Після цього він знову сів на крісло, а ОСОБА_2 наніс ще приблизно 2 удари гайковим ключем у праву ногу ОСОБА_10 , від чого той намагався сісти на ліжко, але зсунувся з нього на підлогу, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Причиною конфлікту між ОСОБА_51 і ОСОБА_10 було те, що останній вкрав у ОСОБА_2 його обручку, яку він в час розпиття спиртного був зняв і поклав на стіл, та барсетку, яку приніс з собою. Зазначив, що на його погляд, ОСОБА_2 удари ОСОБА_10 наносив не сильно, а лише щоб його налякати та повернути свої речі. Чи наносив ОСОБА_2 удари ОСОБА_10 руками та ногами сказати не може, оскільки разом з братом одразу пішли спати по інших кімнатах. Крові на тілі ОСОБА_10 чи ОСОБА_2 не бачив. ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 10:00 - 10:30 год. він проснувся, його брат ОСОБА_15 ще спав, він зайшов у першу кімнату, де побачив ОСОБА_10 , який лежав на ліжку лицем до стіни. Коли він проходив повз, той махнув рукою, нічого не говорячи, був ще живий. Далі він вийшов із приміщення квартири, зайшов до свого знайомого ОСОБА_65 , та пішов до своєї дівчини. У подальшому, приблизно о 15:00 год., точного часу не пам`ятає, до нього зателефонував його брат і повідомив, що ОСОБА_10 помер. Зазначив, що ОСОБА_10 міг ще десь виходити з квартири, оскільки мав ключі. Проте, чи виходив він з квартири, не знає, оскільки спав. 
		Свідок ОСОБА_2 надала суду показання про те, що проживала разом із чоловіком ОСОБА_2 , його братами та своїми дітьми. 13.08.2023 вона разом із чоловіком ОСОБА_2 були у гостях у ОСОБА_66 , після чого пішли на концерт поблизу «Шпихліру». Після концерту, приблизно о 24 год вони вирішили зайти до друзів чоловіка, які проживають по АДРЕСА_5 , щоб пригостити їх з приводу їхнього одруження. Там знаходились ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та його син ОСОБА_20 , які сиділи та вживали алкогольні напої у кімнаті. Зайшовши у кімнату, чоловік повідомив присутнім, що вони одружились, на що хтось із присутніх сказав, що за це потрібно випити. Вони мали з собою пляшку горілки, ємністю 0,7 л., яку вони розпили. Приблизно через хвилин 40, горілка закінчилась, у зв`язку з чим її чоловік дав їй гроші і вона разом із ОСОБА_10 та його сином ОСОБА_20 пішли по горілку до діда. По дорозі їй стало погано. Купивши 1 пляшку 0.7 л., приблизно через 15-20 хв. вони повернулись назад у квартиру і продовжили випивати. У ході вживання алкоголю у ОСОБА_2 та ОСОБА_18 відбувся словесний конфлікт через неї, оскільки ОСОБА_18 колись хотів її зґвалтувати і про це вона розповіла на початку їхніх відносин своєму чоловіку. У ході цього конфлікту всі присутні стали проти ОСОБА_2 , а вона намагалась його заспокоїти. У подальшому ОСОБА_68 вийшов із квартири, вона пішла слідом і вони попрямували до їхньої машини, яку було припарковано по АДРЕСА_7 поблизу їхнього під`їзду. 
		З багажника машини ОСОБА_2 взяв гайковий ключ і вони повернулись назад у квартиру, де знаходились лише двоє ОСОБА_14 , тому вони присіли на диван і сиділи. Приблизно через декілька хвилин у приміщення квартири зайшов ОСОБА_10 з сином. Далі ОСОБА_68 підійшов до ОСОБА_10 , поставивши попередньо ключ поблизу ліжка та запитав, де ОСОБА_18 , на що ОСОБА_10 щось відповів, однак вона не пам`ятає що саме. В цей час ОСОБА_10 також крикнув до сина, щоб він йшов додому і той пішов геть. Після цього вони знову сіли за стіл та почали спілкуватись. 
		Далі, не може точно сказати у який момент, ОСОБА_68 зняв обручку, поставив її на стіл і згодом пішов у туалет. Повернувшись, виявив, що обручка пропала. ОСОБА_68 почав запитувати у присутніх де обручка, на що присутні казали, що не брали. Далі вони почали просити ОСОБА_10 віддати обручку, оскільки вона знала що це міг зробити він, однак той казав, що він нічого не брав. Тоді ОСОБА_68 підійшов до ОСОБА_16 та запитав його, однак той сказав що не знає, далі ОСОБА_68 наніс йому 1 удар долонею руки у область щоки, тоді ОСОБА_16 сказав, що це зробив ОСОБА_10 . Тоді вона почала заспокоювати ОСОБА_70 і вони пішли шукати обручу, яку вона знайшла на підлозі кухні. Разом з тим, не пам`ятає у який момент, у ОСОБА_2 та ОСОБА_10 почався конфлікт через те, що ОСОБА_10 намагався її обняти, вона його відштовхнула, за що він копнув її ногою. Це побачив ОСОБА_68 , який підійшов до ОСОБА_10 та наніс йому 2 удари гайковим ключем, здається по лівій нозі вище коліна та далі наніс ще один удар даним ключем по сідницях. Після цього вона забрала ОСОБА_70 і вони пішли додому, забравши гайковий ключ із собою і по дорозі ОСОБА_68 поклав його у машину. Додому вони повернулись приблизно о 04:00 год. та лягли спати. На наступний день, приблизно в обідню пору вони поїхали у село Зимівки до матері чоловіка, куди у подальшому приїхала поліція. Ствердила, що дійсно просила брата чоловіка закинути прання в машинку, однак одяг, в який вони з чоловіком були одягнуті, так і залишився у їхній кімнаті не праним і в подальшому був вилучений поліцейськими. 
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що станом на серпень 2023 співпроживав із ОСОБА_7 , яка являється колишньою дружиною ОСОБА_10 . Також з ними проживає їхній син ОСОБА_71 . 13.08.2023 близько опівночі повертався з хрестин, хотів випити ще горілки, а тому зателефонував до ОСОБА_10 , який сказав, що гуляє по місту зі своїм сином ОСОБА_20 . З ОСОБА_10 він перебував у нормальних відносинах, товаришував. Вони зустрілись біля магазину «2000», що на АДРЕСА_8 , де якраз знаходилися ОСОБА_10, пішли до магазину «Авокадо», що на АДРЕСА_5 , де він придбав одну пляшку горілки 0,5 л., після чого вони втрьох відправилися до квартири ОСОБА_14. Там знаходилися ОСОБА_16 зі своїм братом ОСОБА_72 і розпивали алкоголь. Прийшовши у квартиру, вони відразу учотирьох присіли випивати куплену ним горілку. ОСОБА_71 не вживав, так як є ще неповнолітнім. Приблизно через годину часу, тобто о 01 год ІНФОРМАЦІЯ_3, до квартири прийшли ОСОБА_2 разом із ОСОБА_12 , принесли горілку, повідомили, що вони одружились і також приєдналися до них розпивати алкоголь. В ході розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_2 розпочав словесний конфлікт з ним, причина йому невідома, тілесних ушкоджень ніхто нікому не заподіював. ОСОБА_10 за нього заступався, а тому ОСОБА_2 почав висловлювати йому погрози "що він за все відповість", обзивав його "вором". Словесний конфлікт тривав недовго, після чого ОСОБА_12 разом із ОСОБА_2 пішли з квартири, а ОСОБА_2 , виходячи з квартири словесно звернувся до ОСОБА_10 : «ми ще зустрінемося!». Через кілька хвилин після них, приблизно о 3 год. ночі, він разом із ОСОБА_10 та його сином ОСОБА_75 знову пішли по горілку, купили її, однак в квартиру до ОСОБА_14 він не повертався, а пішов додому. Йдучи по дорозі він ще розмовляв із ОСОБА_10 по телефону, чув як той заходив у під`їзд, як відкривав двері у квартирі, як сказав, "ай, не бий, то мій малий", після чого зв`язок обірвався. Він не звернув уваги на його крик. Приблизно о 4 год. додому прибіг син ОСОБА_10 - ОСОБА_71 , який повідомив, що ОСОБА_2 б`є тата, тобто ОСОБА_10 . Він знову зателефонував до ОСОБА_10 з`ясувати, що там у них трапилося, однак останній сказав, що все добре і поклав слухавку, а тому він пішов спати. Зазначив, що ОСОБА_2 також погрожував і йому під час проведення слідчого експерименту, що на нього напали невідомі і розбили йому голову, при цьому сказали, що він багато говорить. 
		Як на докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається також і на письмові докази, які безпосередньо досліджено судом.
		Так, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 15.08.2023 зареєстровано кримінальне провадження 12023141110000710 за фактом виявлення трупа ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а відповідно до постанов від 15.08.2023 створено групи слідчих та призначено процесуальних прокурорів у даному кримінальному провадженні, том 2 а.к.п. 6, 10-13. 
		Відповідно до заяви від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 звернулась до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області із заявою, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Дрогобичі нанесла тілесні ушкодження її сину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок яких він помер, том 2 а.к.п. 9.
		Як вбачається з даних протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 з відеозаписом, який досліджено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 18.40 год. до 20.54 год. в присутності понятих, ст. слідчим Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_76 , за участю судово-медичного експерта ОСОБА_77 , спеціаліста ОСОБА_78 , ст.. слідчого відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_79 , о/у ОСОБА_80 , у присутності та зі згоди власника житла - ОСОБА_16 , проведено огляд місця події, відповідно до якого оглядався під`їзд АДРЕСА_9 . У зазначеній квартирі було виявлено труп ОСОБА_10 , у якого мались синець на спині, на голові справа в скроневій ділянці рана, можливий перелом ребер. З місця події виявлено та вилучено: три змиви речовини бурого кольору (РБК) з перил та площадки під`їзду; змив РБК з дверної коробки у ванну кімнату; особисті речі ОСОБА_10 , виявлені в кишені його штанів; виріз з покривала з РБК з ліжка в кімнаті №1; мобільний телефон марки «Honor»; 8 (вісім) недопалків від сигарет «LM», «Bond», «Monte Karlo» та молоток, том. 2 а.к.п. 14-49.
		Вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами відповідно до постанови від 15.08.2023, передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів та на них накладено арешт ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2023, том 2 а.к.п. 50-54. 
		Відповідно до даних протоколу огляду трупа від 15.08.2023 з фото таблицею, 15.08.2023 в період часу з 09.10 год. до 10.25 год. в присутності понятих, судово-медичним експертом ОСОБА_82 , проведено огляд трупа ОСОБА_10 , в ході якого на тілі ОСОБА_10 виявлено в скроневій ділянці голови справа рана довжиною 3,5 см, дугоподібної форми, з нерівними осадненими краями та злегка заокругленими кутами, глибиною до апоневрозу. На слизовій верхньої губи зліва крововилив темно-червоного кольору, розміром 2х1,5 см. В ділянці очниці зліва, більше на верхній повіці синець синюватого кольору, розміром 4х2 см. На правій щоці, ближче до кута рота на площі 5х3 см чотири садна розмірами від 0,5 х0,2 см до 1х0,4 см під темно-червоними злегка виступаючими кірочками. На боковій поверхні шиї справа на площі 4х3 см п`ять саден розмірами від 0,2х0,1 см до 0,5 х0,3 см з червонкуватими поверхнями майже на рівні шкіри. В ділянці надбрівної дуги справа два садна розмірами 0,7х0,5 см та 0,8х0,6 см з червонкуватими поверхнями на рівні шкіри. На лівій щоці, ближче до кута рота на площі 3х2 см сім дрібних саден, розмірами від 0,3 х0,2 см до 0,7х0,3 см з червонкуватими поверхнями на рівні шкіри. На задньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя смугасте садно розміром 1,5х0,4 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. На задній поверхні лівого ліктьового суглобу садно неправильної овальної форми, розміром 3х2 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. На задній поверхні середньої третини правого передпліччя синець синюватого кольору розміром 10х5 см на фоні якого два смугасті садна розмірами 2х0,5 см та 1х0,3 см з червонкуватими поверхнями на рівні шкіри. На передній поверхні в середній третині лівого стегна два синця синюватого кольору, розмірами 4,5 х3 см та 7х4 см, на фоні меншого синця рана довжиною 0,4 см. На передніх поверхнях обох колінних суглобів з переходом на гомілки синці синьо-фіолетового кольору, розмірами 12х7,5 см справа та зліва 9х7 см. На передній поверхні правої гомілки у верхній третині рана, розміром 1х0,4 см, в глибині якої видно кістковий уламок великогомілкової кістки. На передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки на відстані 17см від підошви садно розміром 2х1 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. В скроневій ділянці голови справа на площі 7х6 см переривчастий синець синьо-фіолетового кольору, який складається з десяти дрібних та п?яти більших фрагментів. На спині в міжлопатковій ділянці на площі 28х10 см синьо-фіолетовий синець на фоні якого, ближче до лівої лопатки прямокутне садно зі сторонами 1см та 0,5 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. На боковій поверхні грудної клітки зліва смугастий синець синьо-фіолетового кольору, розміром 7х0,5 см. В ділянці куприка синець синьо-фіолетового кольору овальної форми, розміром 6х4 см, на фоні якого садно, розміром 3х1 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. В ділянці правої лопатки прямокутне садно зі сторонами 1,5 см та 1 см з червонкуватою поверхнею на рівні шкіри. В ділянці правої сідниці у нижньо-зовнішньому квадранті синець, розміром 3х1,5 см, на фоні якого садно розміром 1х0,4 см. На задній поверхні правого плечового суглобу синець розміром 9х5 см. При проведенні огляду трупа ОСОБА_10 було виявлено та вилучено його одяг, а саме: спортивний светр синього кольору на замок - змійку зі слідами РБК, футболку чорного кольору на довгий рукав, футболку чорного кольору з білими надписами на грудях на короткий рукав, джинсові штани синього кольору з шкіряним ременем чорного кольору зі слідами РБК, штани з плащової тканини світлого кольору зі слідами РБК, шкарпетки сірого кольору та кросівки чорного кольору з білою підошвою зі слідами РБК, том 2 а.к.п. 55-78. 
		Вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами відповідно до постанови від 15.08.2023, передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів та на них накладено арешт ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2023, том 2 а.к.п. 79-82. 
		Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №183 від 15.08.2023, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 через ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений. До смерті призвів травматичний шок, двосторонні переломи ребер з пошкодженням легені, відкритий перелом кісток правої гомілки, том 2 а.к.п. 83-84.
		Даними висновку експерта №183 за результатами проведеної судово-медичної експертизи від 12.09.2023, встановлено, що смерть ОСОБА_10 настала внаслідок важкої поєднаної тупої травми тіла у вигляді закритих переломів сьомого-десятого ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври і легені та крововиливом в плевральну порожнину, закритих переломів третього-четвертого ребер зліва, відкритого перелому обох кісток правої гомілки, яка ускладнилась розвитком травматичного шоку і призвела до смерті. Смерть наступила за 8-16 годин до моменту огляду трупа на місці події, коли труп на дотик був холодний, трупні плями при натисканні на них о 19 годині 42 хвилини зникали і відновлювали свій початковий колір через 1 хвилину 30 секунд, трупне заклякання було добре виражене у всіх групах досліджуваних м`язів. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено наступні тілесні ушкодження: тупа травма грудної клітки у вигляді закритих переломів сьомого-десятого ребер справа з пошкодженням пристінкової плеври і правої легені та крововиливом в праву плевральну порожнину, закритих переломів третього-четвертого ребер зліва; відкритого перелому обох кісток правої гомілки з раною на передній поверхні у верхній третині гомілки; рана в скроневій ділянці голови справа; крововилив на слизовій верхньої губи зліва; синці в ділянці очниці зліва, на передніх поверхнях обох колінних суглобів з переходом на гомілки, в скроневій ділянці голови справа, на боковій поверхні грудної клітки зліва, на задній поверхні правого плечового суглобу; садна на правій щоці, на боковій поверхні шиї справа, в ділянці надбрівної дуги справа, на лівій щоці, на задньо-зовнішній поверхні лівого передпліччя, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки, в ділянці правої лопатки; синець з саднами на задній поверхні середньої третини правого передпліччя; синці з раною на передній поверхні в середній третині лівого стегна; синець з садном на спині в міжлопатковій ділянці; синець та садно в ділянці куприка; синець та садно в ділянці правої сідниці. Дані тілесні ушкодження були спричинені незадовго до смерті внаслідок дії твердого тупого предмета(ів), і по ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а в даному випадку і призвели до смерті, тобто знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Кров від трупа ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти - А за ізосерологічної системою АВО. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в кількості - 3,88‰ (проміле), не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів. Дана концентрація етилового спирту в крові у живих осіб відповідає тяжкому отруєнню алкоголем, том 2 а.к.п. 85-87. 
		Відповідно до даних висновку експерта №385/2023-ім за результатами проведеної судово-медичної експертизи від 21.08.2023, кров від трупа ОСОБА_10 , 1984 р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, том 2 а.к.п. 88-89. 
		Відповідно до даних висновку експерта №1833/2023-т від 24.08.2023, при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - крові з трупа ОСОБА_10 , 1984 р.н., методом газорідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості - 3,88‰ (проміле), не виявлено: метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів, том 2 а.к.п. 90. 
		Відповідно до даних висновку експерта №1182/2023 за результатами проведеної судово-медичної експертизи від 25.08.2023, шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_10 ОСОБА_10 , 1984 р.н., виявлено дифузні крововиливи в легенях з мінімальними реактивними змінами. Осередковий набряк, фокальна гостра емфізема та ділянки ателектазів в легенях. Набряк головного мозку. Гостре порушення гемомікроциркуляції в речовині м`яких оболонках головного мозку та нирках (у вигляді юкстамедулярного кровообігу). Дистрофічні зміни печінки та нирок. Вогнищева фрагментація кардіоміоцитів та хвилеподібна деформація волокон міокарду. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів. Дифузні крововиливи в м`яких тканинах з волосистої частини голови, грудної клітки та правої гомілки - з мінімальними реактивними змінами. Крім цього, виявлено: помірно виражені гіпертрофію міокарду, периваскулярний кардіосклероз, артеріоло склероз нирок том 2 а.к.п. 91-92. 
		Даними протоколу огляду предмета від 15.08.2023 з фототаблицею, встановлено, що ст. слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, у присутності понятих та за участі свідка ОСОБА_83 , який добровільно надав для огляду свій мобільний телефон, проведено огляд належного ОСОБА_84 мобільного телефону марки "Xiomi Redmi 8". При огляді вказаного мобільного телефону встановлено його ідентифікуючі дані, а саме назву та імеі. Після цього було відкрито програму «месенджер Фейсбук», де наявні діалоги (переписки). Одна із них є з ОСОБА_12 . Оглянуто її сторінку, яка належить ОСОБА_12 , що встановлено по імені, фото та зі слів свідка ОСОБА_86 . Також оглянуто переписку між ОСОБА_87 та ОСОБА_12 , де в понеділок о 16:26 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_12 «ти постірав???» та ОСОБА_88 відповів « Ні » та « Порошок там є», вона у свою чергу відповіла «Ні». Додаток фото №1, 2, 3. Також оглянуто телефону книгу мобільного телефону котрий належить ОСОБА_91 та встановлено., що в понеділок та неділю було здійснено дзвінки з абонентом «ОСОБА_121», котрий зі слів ОСОБА_92 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 З телефонної книги встановлено, що ОСОБА_93 спілкувався, із ОСОБА_94 в понеділок 14.08.2023 о 18:40 год., 19:18 год., та о 10:18 год. 15.08.2023 ОСОБА_93 має пропущений дзвінок від ОСОБА_70 . Додаток фото №4, 5, 6, том 2 а.к.п. 94-101.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.08.2023, ст. слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_95 , зі згоди власника житла - ОСОБА_83 , та в присутності понятих, за участю спеціаліста-криміналіста, проведено огляд квартири АДРЕСА_10 , в ході якого виявлено та вилучено жіночу сукню в синьо-білу смужку, в якому була одягнута ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_2 під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , та яке визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 15.08.2024, том 2 а.к.п. 103-115.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.08.2023, старшим оперуповноваженим ВКП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_96 , ст. оперуповноваженим ВКП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_97 неподалік будинку АДРЕСА_6 15.08.2023 о 15.30 год. було затримано ОСОБА_2 , як особу, підозрювану у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , від яких останній помер, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. під час затримання у ОСОБА_2 було вилучено футболку чорну "Jack Parker", шорти сірі "9th avenue", тапочки резинові із зображенням квітів, які упаковано у картонну коробку, опечатано паперовою біркою із підписами слідчого та понятих, том 2 а.к.п. 117-123.
		Згідно заяви від 15.08.2023, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції одяг, в який він був одягнутий в ніч з 13 на 14 серпня 2023 року під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , саме - футболку білого кольору, шорти темно-синього кольору, накидний гайковий ключ для коліс (г-подібний) та ганчірку, якою він витирав вказаний ключ після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , том 2 а.к.п. 124. 
		Вилучені 15.08.2023 у ОСОБА_2 під час затримання речі, та речі які він 15.08.2023 добровільно видав, - були оглянуті згідно протоколу огляду речі від 15.08.2023, поміщені у картонні коробки, які опечатано бірками. В подальшому їх визнано речовими доказами згідно постанови про визнання та приєднання речових доказів від 15.08.2023 та на них накладено арешт згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2023, том 2 а.к.п. 125-132. 
		Відповідно до протоколів отримання зразків для експертизи від 15.08.2023, ОСОБА_2 надав зразки для проведення експертиз - букального епітелію, слідів рук на дактилокарту, зрізи нігтьових пластин, змиви з обох долонь, зразки слини та зразки крові, том 2 а.к.п. 148-153.
		Відповідно до даних висновку експерта №321 від 17.08.2023, у ОСОБА_2 , 40-ка років, на момент огляду виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на тильній поверхні лівої кисті; саден на спинці носа, на кінчику носа, на зовнішньо-бічній поверхні верхньої третини лівої гомілки, на зовнішньо-бічній поверхні нижньої третини лівого стегна, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-го п`ясно-фалангового суглобу. Тілесні ушкодження у вигляді саден виникли при дії (удар, тертя) твердого(их) тупого(их) предмета(ів) в наступні терміни до моменту огляд: на спинці носа, на кінчику носа, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-го п`ясно-фалангового суглобу - 12-24 год; на передній поверхні лівого колінного суглобу - 5-7 днів, що виключає можливість їх виникнення 14.08.2023; на зовнішньо-бічній поверхні верхньої третини лівої гомілки, на зовнішньо-бічній поверхні нижньої третини лівого стегна - 2-4 дні, що не виключає можливості їх виникнення 14.08.2023. Тілесне ушкодження у вигляді синця виникло при дії твердого(их) тупого(их) предмета(ів) в термін 6-12 год до моменту огляду, що виключає можливість його виникнення 14.08.2023 року, том 2 а.к.п. 154. 
		При проведенні 12.09.2023 слідчого експерименту ОСОБА_2 надавав аналогічні показання, що і в судовому засіданні, щодо обставин конфлікту з ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , а також відтворив механізм нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень гайковим ключем - двічі по лівій нозі та один раз по лівій сідниці, що стверджується протоколом проведення слідчого експерименту з DVD-Rдиском, то 2 а.к.п. 161-165. 
		Відповідно до рапорту телефонного повідомлення та даних аудіозапису телефонних дзвінків, які надійшли на спецлінію служби 14.08.2023 о 17.28 год. та о 17.34 год з абонентського номеру НОМЕР_2 , та які відтворено в судовому засіданні, 14.08.2023 о 17.28 год на службу 102 зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що "у нього в квартирі АДРЕСА_3 "жмур" лежить, ОСОБА_10 , його вбили, не має інформації хто його вбив, він прийшов до нього десь пів першої ночі, вже побитий, "покоцаний", він його не бив, і в його квартирі його також ніхто не бив, тіло лежить у нього в хаті, вже холодне, там все в крові, його побили якісь "малолітки" біля "Медікус" в Дрогобичі. Зазначений CD-R диск оглянуто відповідно до протоколу від 28.10.2023 та йог овизнано речовим доказом на підставі постанови від 28.10.2023, том 2 а.к.п. 7-8, 167-168, том 3 а.к.п. 54-59
		Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_15 від 27.09.2023 з DVD-Rдиском, який відтворено в ході судового розгляду, ОСОБА_15 (на час розгляду кримінального провадження ОСОБА_15 помер) відтворюючи обстановку та показуючи місця розташування її учасників, пояснював, що в ніч з 13 на 14 серпня 2023 року він у належній йому з братом квартирі розпивали алкогольні напої. Близько опівночі до них прийшов ОСОБА_10 з сином, ОСОБА_18 , а згодом і ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_12 . Син ОСОБА_10 - ОСОБА_20 алкоголь не вживав, а просто сидів у своєму телефоні. Приблизно о 01:30 год у них закінчилося спиртне і ОСОБА_10 запропонував купити ще горілки. У зв`язку з тим він разом із сином та ОСОБА_12 пішли купити ще горілки., а вони залишились сидіти за столом та спілкуватися. Приблизно за 20-30 хвилин вони повернулися і продовжили розпивати спиртне. Під час подальшого застілля у ОСОБА_2 почався словесний конфлікт із ОСОБА_18 , через що саме він не пам`ятаю. За столом був лише словесний конфлікт, тілесних ушкоджень ніхто нікому не наносив. Цей конфлікт тривав кілька хвилин. Після цього ОСОБА_2 помітив відсутність свого обручального кільця та почав запитувати у присутніх, де воно та у подальшому почав звинувачувати ОСОБА_10 у крадіжці свого обручального кільця та сумки-барсєтки з телефонами. При цьому хочу наголосити, що перед тим як до квартири прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_102 , то ОСОБА_2 відразу показав йому свою праву руку на безіменному пальці якого було обручальне кільце і сказав при цьому: «подивіться, я розписався». Також в той час у нього через плече він бачив сумку-барсєтку чорного кольору.
		Через деякий час після того, у них знову закінчилася горілка. Це було приблизно о 02:30 год. ОСОБА_103 разом із сином ОСОБА_20 та ОСОБА_18 знову пішли за спиртним, а всі решту, тобто він, мій брат ОСОБА_16, ОСОБА_2 з дружиною залишилися у квартирі. Через кілька хвилин ОСОБА_2 сказав, що він іде і скоро прийде. Відразу за ним пішла і ОСОБА_12 . Він з братом залишилися дома. Приблизно через 10 - 15 хвилин до квартири знову повернувся ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . При цьому ОСОБА_2 тримав у своїй правій руці великий гайковий зігнутий металевий ключ. Увійшовши до кімнати з вказаним ключем, ОСОБА_2 відразу сказав, що буде зараз дізнаватися де ділися його кільце та сумка, після чого вони разом із ОСОБА_12 присіли на ліжко, що з правої сторони від входу в кімнату. З зовнішнього вигляду він бачив, що ОСОБА_2 був у дуже збудженому стані і нервовим. 
		Ще через хвилин 15 до квартири повернувся ОСОБА_10 , який увійшов в квартиру першим, а за ним відразу зайшов його син ОСОБА_20 . Побачивши це, ОСОБА_2 відразу підвівся з ліжка та швидко підійшов до ОСОБА_10 і намагався вказаним ключем, який тримав у своїй правій руці, нанести удар ОСОБА_10 по голові, однак той ухилився та ОСОБА_2 потрапив ОСОБА_10 в район правого плеча, наніс приблизно 2 удари ключем в район плеча, далі його брат - ОСОБА_16 встав, щоб їх розборонити, однак ОСОБА_104 також наніс братові 2 удари ключем у грудну клітку та у праву ногу, куди конкретно вказати не може. Він - ОСОБА_15 знову сів на крісло, а ОСОБА_2 наніс ще приблизно 2 удари гайковим ключем у праву ногу ОСОБА_10 та у подальшому ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_10 , від чого той впав спочатку на ліжко, а згодом на підлогу. При цьому, ОСОБА_15 показував куди саме і як ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_10 і як саме. 
		У цей час він встав з ліжка та пішов у іншу кімнату, а ОСОБА_2 продовжував наносити удари ОСОБА_10 , однак куди саме я вже не бачив, однак чув шум та крики. він особисто бачив приблизно 4 удари точно, які заподіяв ОСОБА_2 ОСОБА_10 металевим ключем, після яких він впав спочатку на ліжко, яке знаходиться праворуч від входу у кімнату, після чого ОСОБА_10 впав на підлогу. Від вказаних ударів крові на тілі ОСОБА_10 на той час він не бачив. ОСОБА_12 в той час ходила по квартирі та шукала кільце і сумку. Заходила в ту кімнату, де на той час він уже був і вивертала усе із шафи. Його брат ОСОБА_16 також був у тій кімнаті, де це все відбувалося, сидів біля столу в стані алкогольного сп`яніння. Побиття тривало приблизно 10 хвилин часу. Він більше з кімнати не виходив, а пішов спати. Що там дальше відбувалося не знає, але чув, що ОСОБА_10 розмовляв, тобто був ще живий. 
		Того дня, приблизно о 06 год він проснувся, вийшов в першу кімнату і побачив, що його брат ОСОБА_16 сидів на кріслі за столом, а ОСОБА_10 лежав на підлозі. Він потрогав його рукою за плече і запитав чи все добре, на що він відповів, що так. Тоді він пішов до вхідних дверей, зачинив їх, сходив у туалет та знову пішов спати. 
		В подальшому 14.08.2023 приблизно о 15:30 - 16:30 год він знову проснувся та зайшовши у першу кімнату знову побачив ОСОБА_10 , який лежав на підлозі у напівзігнутому стані, думав, що він спить. Брата у квартирі вже не було. На той час йому було зле від похмілля, тому він пішов до найближчого магазину, де придбав 0,25 гр. горілки, з якою він зайшов до знайомого ОСОБА_105 , де і випив дану пляшку та відразу повернувся додому. На той час я думав, що ОСОБА_10 просто спить. В подальшому він підійшов до ОСОБА_10 та знову попробував його, намагаючись розбудити, однак зрозумів, що той холодний, тобто мертвий. 
		Після цього він вийшов з квартири та пішов до ОСОБА_2 , повідомив, що ОСОБА_10 помер, після чого той сказав, щоб він брав вину на себе та він буде йому допомагати, на що він відмовився, повернувся додому та подзвонив на 102 та повідомив про виявлений труп.
		Ствердив, що спочатку, будучи в стані алкогольного сп`яніння і похмілля, відомості на лінію «102» він подав невірно. ОСОБА_10 до квартири прийшов цілком у здоровому вигляді разом із сином ОСОБА_20 . На той час побитим не був. Тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_2 уже в приміщенні його квартири, том 2 а.к.п. 178-182.
		Крім цього, як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_16 від 27.09.2023 з DVD-Rдиском, який відтворено в ході судового розгляду, ОСОБА_16 , відтворюючи обстановку та показуючи місця розташування її учасників, надав аналогічні пояснення щодо подій, які мали місце в їхній з ОСОБА_106 . квартирі за участю ОСОБА_10 , його неповнолітнього сина ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 разом з ОСОБА_108 , що і під час судового розгляду. При цьому, вказав, що ОСОБА_10 прийшов до них в квартирі з сином та ОСОБА_18 , принесли з собою пляшку горілки і вони її розпили. При цьому, ОСОБА_10 ніяких тілесних ушкоджень не мав. Через деякий час в квартиру прийшли також ОСОБА_2 з ОСОБА_12, принесли пляшку горілки, сказавши, що вони одружились. Всі разом почали розпивати спиртне, приблизно о 01:30 год ОСОБА_10 разом з сином та ОСОБА_12 ходили по горілку, продовжували її розпивати. Після цього у ОСОБА_2 почався словесний конфлікт із ОСОБА_18 , який тривав кілька хвилин і був припиненим. Біля 3:30 год. ОСОБА_10 разом із сином ОСОБА_20 та ОСОБА_18 знову пішли за спиртним. ОСОБА_2 з ОСОБА_12 також сказали, що йдуть до хати, повернулись кв квартиру приблизно через 10 - 15 хвилин. При цьому ОСОБА_2 мав із собою великий гайковий зігнутий металевий ключ. Показав, як вони разом із ОСОБА_12 присіли на ліжко, що з правої сторони від входу в кімнату. Ще через хвилин 15 до квартири повернувся ОСОБА_10 , який увійшов в квартиру першим, а за ним - його син ОСОБА_20 , ОСОБА_18 з ними вже не було. Побачивши це, ОСОБА_2 відразу підвівся з ліжка та швидко підійшов до ОСОБА_10 , питав його де ділась його обручка, і ключем, який тримав у своїй правій руці, наніс 2 удари ОСОБА_10 в район правого плеча. В цей час син ОСОБА_10 втік з квартири, а він встав щоб їх розборонити. Однак ОСОБА_2 наніс йому 2 удари ключем у грудну клітку та у праву ногу. Після цього він сів на крісло, його почало боліти, а ОСОБА_2 наніс ще приблизно 2 удари гайковим ключем у праву ногу ОСОБА_10 , від чого той впав біля ліжка. Ще було чутно крики, якісь удари, але він не бачив, бо почав засинати, чув лише крики, чув як брат закривав двері, а він спав на кріслі в кімнаті. Приблизно о пів на сьому год. він проснувся і пішов спати в іншу кімнату. Бачив краплі крові біля ОСОБА_10 , який лежав на підлозі. Вказував, що 14.08.2023 приблизно о 10:00 - 10:30 год. він проснувся, його брат ОСОБА_15 ще спав, він зайшов у першу кімнату, де побачив ОСОБА_10 , який лежав на ліжку лицем до стіни. Коли він проходив повз, той махнув рукою, нічого не говорячи, на його думку був ще живий. Далі він вийшов із приміщення квартири, зайшов до свого знайомого ОСОБА_65 , та пішов до своєї дівчини. У подальшому, приблизно о 15:00 год., точного часу не пам`ятає, до нього зателефонував його брат і повідомив, що ОСОБА_10 помер. Зазначив, що ОСОБА_10 міг ще десь виходити з квартири, оскільки мав ключі. Проте, чи виходив він з квартири, не знає, оскільки спав, том 2 а.к.п. 185-189. 
		Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього ОСОБА_6 від 03.10.2023 з DVD-Rдиском, який відтворено в ході судового розгляду, ОСОБА_6 , відтворюючи обстановку та показуючи місця розташування її учасників, надав аналогічні пояснення щодо подій, які мали місце в ніч з 13 на 14 серпня в квартирі ОСОБА_110 за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 разом з ОСОБА_108 , що і під час судового розгляду. Стверджував, що він бачив 3 удари, які наносив ОСОБА_2 його батьку, притиснув батька до стінки, тричі вдарив по спині - по ребрах, батько прикривався руками. Дальше він втік, бо боявся. Прибіг додому, сказав мамі, що тата б`ють. ОСОБА_18 - його вітчим подзвонив до тата, який сказав, що все нормально, що сам справиться, том 2 а.к.п. 203-207.
		Відповідно до даних висновку експерта №446 від 19.10.2023, тілесні ушкодження, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , могли частково утворитись за обставин, зазначених у протоколі слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 27.09.2023, зокрема внаслідок удару металевим ключем по задній поверхні правового плечового суглобу, внаслідок удару в ділянку колінного суглобу справа міг утворитись синець на передній поверхні правого колінного суглобу та відкритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині, внаслідок удару "у область мязу у ліву ногу" міг бути спричинений синець на лівому стегні, том 2 а.к.п. 192-193. 
		Відповідно до даних висновку експерта №445 від 19.10.2023, тілесні ушкодження, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , могли частково утворитись за обставин, зазначених у протоколі слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 від 22.09.2023, зокрема внаслідок удару металевим ключем "по лівій нозі вище коліна" могли утворитись синець та рана на передній поверхні лівого стегна, том 2 а.к.п. 195-195. 
		Відповідно до даних висновку експерта №443 від 19.10.2023, тілесні ушкодження, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , могли частково утворитись за обставин, зазначених у протоколі слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 27.09.2023, зокрема внаслідок ударів металевим ключем в ділянку правого плеча міг уторитись синець на задній поверхні правого плечового суглобу, а унаслідок ударів по правій нозі в ділянку передньої поверхні колінного суглобу міг уторитись синець на передній поверхні правого колінного суглобу з переходом на гомілку та відкритий передом обох кісток правої гомілки у верхній третині, том 2 а.к.п. 196-197. 
		Відповідно до даних висновку експерта №444 від 19.10.2023, тілесні ушкодження, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , могли частково утворитись за обставин, зазначених у протоколі слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_6 від 03.10.2023 року, зокрема внаслідок нанесення ударів металевим ключем по задній поверхні грудної клітки могла бути заподіяна тупа травма грудної клітки у вигляді синця з садном на спині в міжлопатковій ділянці, садна в ділянці лопатки справа, закритих переломів ребер з обох сторін, том 2 а.к.п. 208-209. 
		Так, як пояснив у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_82 , ним було складено висновок судово-медичної експертизи за результатами проведення огляду трупа ОСОБА_10 , та після проведення слідчих експериментів складено висновки експертиз, які він підтримує. Зазначив, що ОСОБА_10 не міг самостійно заподіяти собі виявлені у нього тілесні ушкодження. Ствердив, що після отримання виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 міг прожити близько півгодини часу і не міг самостійно пересуватись через переломи правої ноги. Наявний у ОСОБА_10 стан алкогольного сп`яніння міг вплинути на зменшення больового синдрому потерпілого, через що його смерть могла наступити трошки пізніше. Зазначив, що кров на тілі ОСОБА_10 могла з`явитись не одразу, оскільки кровотеча була внутрішньою, проте, були і рани, які кровили, а тому кров могла пізніше просочитись. Ствердив, що оскільки з постанови про призначення експертизи відомо про нанесення тілесним ушкоджень гайковим ключем г-подібної форми, то таким ключем одномоментно можна заподіяти 2 удари. Крім цього, звернув увагу, що перелом ребер і ноги не можна заподіяти кулаком руки. 
		Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 02.10.2023, оглянуто мобільний телефон марки "Honor" та встановлено, що такий не вмикається. Телефон поміщено у спецпакет №PSP 0017613, підписано та опечатано у присутності понятих, том 2 а.к.п. 198-201.
		Відповідно до даних висновку експерта №870/2023-ім від 24.08.2023, визначено групу крові ОСОБА_2 - яка відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, том 2 а.к.п. 210-212. 
		Відповідно до даних висновку експерта №874/2023-ім від 31.08.2023, визначено групу крові ОСОБА_10 , яка відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А за ізосерологічною системою АВ0, група крові ОСОБА_2 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0,. В слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з перил під`їзду (об`єкти №№1, 2), на марлевому тампоні зі змивом з площадки підїзду (об`єкт №3) - змивів, вилучених під час огляду місця події - під`їзду будинку АДРЕСА_5 виявлена кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в т.ч. від трупа ОСОБА_10 і не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.к.п. 213-217.
		Відповідно до даних висновку експерта №877/2023-ім від 04.09.2023, в слідах на марлевому тампоні зі змивом з поверхні дверної коробки ванної кімнати (об`єкт №1), що вилучений під час огляду місця події - приміщення квартири АДРЕСА_3 , виявлена кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в т.ч. від ОСОБА_10 і не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.к.п. 218-222.
		Відповідно до даних висновку експерта №872/2023-ім від 31.08.2023, в слідах на фрагменті синтетичної тканини (згідно з постановою "виріз покривала"), вилученого під час огляду місця події - приміщення квартири АДРЕСА_3 , виявлена кров людини та антиген В, що може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в т.ч. від ОСОБА_10 і не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.к.п. 223-227.
		Відповідно до даних висновку експерта №875/2023-ім від 06.09.2023, в слідах на марлевих тампонах зі змивами з правої ті лівої руки ОСОБА_10 (об`єкти №№1, 2), виявлена кров людини та антиген В ізосерологічної системи АВ0, яка може походити від будь-якої іншої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 та не може походити від ОСОБА_2 , том 2 а.к.п. 228-232. 
		Відповідно до даних висновку експерта №326/2023ц від 17.10.2023, в слідах слини на недопалках сигарет (об`єкти №1,2,3) виявлено клітини зроговілого плоского епітелію та антиген В ізосерологічної системи АВО. Дані сигарети могли бути викурені особою (особами) виділителем /Se/ в слині /крові/ якої міститься виявлений антиген В і могли бути викурені потерпілим ОСОБА_10 . В слідах слини на недопалку сигарети (об`єкт №4) виявлено клітини зроговілого плоского епітелію та антиген Н ізосерологічної системи АВО. Дана сигарета могла бути викурена особою виділителем /Se/, кров / слина/ якої відноситься до групи Н і могла бути викурена підозрюваним ОСОБА_2 , том 3 а.к.п. 8-12. 
		Відповідно до даних висновку експерта №3276/2023ц від 17.10.2023, в слідах слини на недопалках сигарет (об`єкти №1,2) виявлено клітини зроговілого плоского епітелію та антиген В ізосерологічної системи АВО. Дані сигарети могли бути викурені особою (особами) виділителем /Se/ в слині /крові/ якої міститься виявлений антиген В і могли бути викурені потерпілим ОСОБА_10 . В слідах слини на недопалках сигарет (об`єкти №3, 4) виявлено клітини зроговілого плоского епітелію та антиген Н ізосерологічної системи АВО. Дана сигарета могла бути викурена особою виділителем /Se/, кров / слина/ якої відноситься до групи Н і могла бути викурена підозрюваним ОСОБА_2 , том 3 а.к.п. 13-17. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/16807-БД від 29.09.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_2 , том 3 а.к.п. 18-24. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/16805-БД від 21.09.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_10 , том 3 а.к.п. 25-30. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/20229-БД від 16.11.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки зразка крові свідка ОСОБА_15 , том 3 а.к.п. 103-109. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/20232-БД від 31.10.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи встановлено генетичні ознаки зразка крові свідка ОСОБА_16 , том 3 а.к.п. 136-141.
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/18169-БД від 04.10.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи встановлено, що у слідах на наданому на дослідження Г-подібному гайковому ключі (об`єкт № 1.1) виявлено кров людини, а у змивах з візуально чистих поверхонь Г-подібного гайкового ключа (об`єкт № 1.2) крові людини не виявлено. 
		Генетичні ознаки крові у слідах на Г-подібному гайковому ключі (об`єкт № 1.1) встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). 
		Генетичні ознаки крові у слідах на Г-подібному гайковому ключі (об`єкт № 1.1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого (трупа) ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (таблиця 3.1, додаток 3). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові у слідах на Г- подібному гайковому ключі (об`єкт № 1.1) та крові потерпілого (трупа) ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 1,19 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 84,02 нонільйонів осіб. Походження крові у слідах на Г-подібному гайковому ключі (об`єкт № 1.1) від ОСОБА_2 виключається.
		У змивах з візуально чистих поверхонь Г-подібного гайкового ключа (об`єкт № 1.2) виявлено поодинокі клітини з ядрами.
		Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з візуально чистих поверхонь Г-подібного гайкового ключа (об`єкт № 1.2), встановлено, проте вони є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб та є придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки (ДНК-профіль) особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених у змивах з поверхонь Г-подібного гайкового ключа (об`єкт № 1.2), збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (таблиця 3.1, додаток 3) та не збігаються з генетичним ознаками зразка крові потерпілого (трупа) ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2), том 3 а.к.п. 31-39. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/19039-БД від 24.10.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи, у слідах на наданій на дослідження майці синього кольору (об`єкт №1.1-1.3) крові не виявлено, том 3 а.к.п. 110-116. 
		Висновком експерта №СЕ-19/114-23/20747-БД від 17.11.2023 (том 3 а.к.п. 117-134) за результатами молекулярно-генетичної експертизи, у слідах на зовнішніх поверхнях наданих на дослідження кофті (об`єкти №№ 1.1-1.6), футболці на довгий рукав (об`єкти №№ 2.1-2.6), джинсових штанах (об`єкти №№ 3.1-3.6), ремені (об`єкт № 4.1) та парі кросівок (об`єкти №№ 5.1-5.4, 6.1-6.4) виявлено кров людини. 
		Генетичні ознаки крові, виявленої у слідах на кофті (об`єкти №№1.1-1.6), футболці на довгий рукав (об`єкти №№ 2.1-2.6), джинсових штанах (об`єкти №№ 3.1-3.6), ремені (об`єкт № 4.1), парі кросівок (об`єкти №№ 5.1-5.4, 6.1-6.4), встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки крові, виявленої у слідах на кофті (об`єкти №№1.1-1.6), футболці на довгий рукав (об`єкти №№ 2.1-2.6), джинсових штанах (об`єкти №№ 3.1-3.6), ремені (об`єкт № 4.1), парі кросівок (об`єкти №№ 5.1-5.4, 6.1-6.4), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_2 (таблиця 3.1, додаток 3), ОСОБА_16 (таблиця 4.1, додаток 4), ОСОБА_15 (таблиця 5.1, додаток 5). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові, виявленої у слідах на кофті (об`єкти №№ 1.1-1.6), футболці на довгий рукав (об`єкти №№2.1-2.6), джинсових штанах (об`єкти №№ 3.1-3.6), ремені (об`єкт № 4.1), парі кросівок (об`єкти №№ 5.1-5.4, 6.1-6.4) та зразка крові ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 1,19 х 10'32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, трапляється не частіше, ніж у 1 з 84,02 нонільйонів осіб.
		Походження виявленої крові у слідах на кофті (об`єкти №№ 1.1-1.6), футболці на довгий рукав (об`єкти №№ 2.1-2.6), джинсових штанах (об`єкти №№ 3.1-3.6), ремені (об`єкт № 4.1) та парі кросівок (об`єкти №№ 5.1-5.4, 6.1-6.4) від ОСОБА_2 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 виключається.
		У вирізках з візуально чистих ділянок лицевої сторони правої (об`єкт № 1.7) та лівої (об`єкт № 1.8) полів, спинки (об`єкт № 1.9), правого (об`єкт № 1.10) та лівого (об`єкт № 1.11) рукавів кофти виявлено кров людини та клітини з ядрами.
		У вирізках з візуально чистих ділянок лицевої сторони правого рукава футболки на довгий рукав (об`єкт № 2.9) виявлено кров людини та клітини з ядрами
		У вирізках з візуально чистих ділянок лицевої сторони передньої поверхні (об`єкт № 2.7), спинки (об`єкт №2.7) та лівого рукава (об`єкт № 2.10) виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено.
		У вирізках з візуально чистих ділянок лицевої сторони передньої поверхні верхньої третини (об`єкт № 3.7) та лицевої сторони задньої поверхні верхньої третини (об`єкт № 3.8) джинсових штанів виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено.
		У змивах з візуально чистих ділянок ременя (об`єкт № 4.2) виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено.
		У змивах з візуально чистих ділянок верхньої зовнішньої частини пари кросівок (об`єкти №№ 5.5, 6.5) виявлено кров людини та клітини з ядрами.
		Генетичні ознаки крові і клітин, виявлених у вирізках з кофти (об`єкти №№ 1.7-1.11), футболки на довгий рукав (об`єкт № 2.9) та у змивах з пари кросівок (об`єкти №№ 5.5, 6.5) і клітин з ядрами, виявлених у вирізках з джинсових штанів (об`єкти №№ 3.7, 3.8) та змивах з ременя (об`єкт № 4.2), встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки клітин, виявлених у вирізках з футболки на довгий рукав (об`єкти №№ 2.7, 2.8, 2.10), встановлено, проте вони є змішаними, містять генетичні ознаки трьох або більше осіб та є придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки крові і клітин, виявлених у вирізках з кофти (об`єкти №№ 1.7-1.11), футболки на довгий рукав (об`єкт № 2.9) та у змивах з пари кросівок (об`єкти №№ 5.5, 6.5) і клітин, виявлених у вирізках з джинсових штанів (об`єкти №№ 3.7, 3.8) та змивах з ременя (об`єкт № 4.2), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 (таблиця 2.1,        додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_2 (таблиця 3.1, додаток 3), ОСОБА_16 (таблиця 4.1, додаток 4), ОСОБА_15 (таблиця 5.1, додаток 5).
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові і клітин, виявлених у вирізках з кофти (об`єкти №№ 1.7-1.11), футболки на довгий рукав (об`єкт № 2.9) та у змивах з пари кросівок (об`єкти №№ 5.5, 6.5) і клітин, виявлених у вирізках з джинсових штанів (об`єкти №№ 3.7, 3.8) та змивах з ременя (об`єкт № 4.2), та зразка крові ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 1,19 х 10'32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, трапляється не частіше, ніж у 1 з 84,02 нонільйонів осіб.
		Походження виявлених крові і клітин у вирізках з кофти (об`єкти №№1.7-1.11), футболки на довгий рукав (об`єкт № 2.9) та у змивах з пари кросівок (об`єкти №№ 5.5, 6.5) і клітин у вирізках з джинсових штанів (об`єкти №№ 3.7, 3.8) та змивах з ременя (об`єкт № 4.2) від ОСОБА_2 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 виключається.
		Генетичні ознаки (ДНК-профіль) особи, що домінує серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених у вирізках з футболки на довгий рукав (об`єкти №№ 2.7, 2.8, 2.10), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 (таблиця 2.1, додаток 2) та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_2 (таблиця 3.1, додаток 3), ОСОБА_16 (таблиця 4.1, додаток 4), ОСОБА_15 (таблиця 5.1, додаток 5).
		Відповідно до аналітичної довідки від 23.11.2023 з CD-R диском, встановлено з`єднання абонентських номерів НОМЕР_3 ( ОСОБА_15 ), НОМЕР_4 ( ОСОБА_16 ), НОМЕР_5 ( ОСОБА_6 ), НОМЕР_6 ( ОСОБА_115 ), НОМЕР_7 ( ОСОБА_116 ), НОМЕР_8 ( ОСОБА_2 ), НОМЕР_9 ( ОСОБА_10 ), відповідно до якої вказані особи спілкувались між собою в ніч на 14 серпня 2023 року, зокрема обвинувачений ОСОБА_2 і ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , том 3 а.к.п. 144-146. 
		Що стосується наданих стороною обвинувачення висновків експерта №878/2023-ім від 06.09.2023, №876/2023-ім від 06.09.2023, №871/2023-ім від 31.08.2023, №873/2023-ім від 05.09.2023, №264/2023ц від 04.09.2023, №265/2023ц від 04.09.2023, то такі на переконання суду ні прямо, ні побічно не підтверджують винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а тому до уваги судом не беруться, том 2 а.к.п. 233-248, том 3 а.к.п. 1-7. 
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню. Ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України. Ці докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, є узгодженими між собою та іншими доказами у справі. Жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 14.08.2023 з відеозаписом, постанови від 15.08.2023 про визнання речовими доказами (том 2 а.к.п. 21-50), протоколу огляду трупа від 15.08.2023, постанови від 15.08.2023 про визнання речовими доказами (том 2 а.к.п. 55-79), протокол огляду речі від 15.08.2023 та постанову про визнання речовими доказами від 15.08.2023, а також речовий доказ - гайковий ключ, як і похідні від них докази (висновки експертиз тощо) через невідповідність вимогам КПК (незазначення як саме проводилось вилучення речей, як такі опечатувались) суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
		Докази, для їх допустимості, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 86 КПК України, повинні бути отримані у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використано при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до норм ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та іншими законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Так, відповідно до вимог ст. 237 КПК України, огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		За змістом ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
		Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15 є володільцями квартири АДРЕСА_3 , в якому проводився огляд. Підставою для проведення огляду місця події (домоволодіння) стало повідомлення про те, що у цій квартирі знаходиться труп потерпілого. З метою перевірки вказаної інформації було здійснено огляд квартири, в процесі чого було дійсно виявлено труп ОСОБА_10 з ознаками насильницької смерті.
		Разом з тим, огляд трупа ОСОБА_10 проводився в приміщенні Дрогобицького районного відділення КЗ ЛОР ЛОБСМЕ, в присутності понятих та за участю судово-медичного експерта, яким роз`яснено їхні права і обов`язки і які розписались у протоколі огляду. Про наявність будь-яких зауважень від учасників зазначеної слідчої дії щодо проведеного огляду у протоколі не зазначено. 
		На всі речові докази, вилучені під час проведення оглядів, слідчий суддя ухвалою наклав арешт (том 2 а.к.п. 53-54, 81-82). Тобто під час здійснення досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону, якими регламентовано огляд речей та їх арешт (ст. ст. 173, 237 КПК України).
		Отже, з дослідженого судом протоколу огляду місця події від 14.08.2023 з відеозаписом та постанови від 15.08.2023 про визнання речовими доказами, протоколу огляду трупа від 15.08.2023, постанови від 15.08.2023 про визнання речовими доказами вбачається, що дані процесуальні документи було складено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, а вилучення речових доказів в ході проведення огляду відбувалось органом досудового розслідування із дотриманням вимог ст. 93 КПК. 
		При цьому, з дослідженого судом відеозапису проведення 14.08.2023 огляду місця події встановлено, що особа, яка проводить вилучення речей вказує про таке вилучення і про їх опечатання. 
		Що стосується протоколу огляду речі від 15.08.2023, постанови про визнання речовими доказами від 15.08.2023, а також речового доказу - гайкового ключа та похідні від цих доказів висновки експертиз, зокрема, висновок експерта №СЕ-19/114-23/18169-БД від 04.10.2023 за результатами молекулярно-генетичної експертизи, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 15.08.2023 відповідно до власноручно написаної заяви в присутності захисника - адвоката ОСОБА_117 добровільно видав свій одяг, а також накидний гайковий ключ для коліс (г-подібний) і тряпку синього кольору, якою він витирав вказаний ключ після нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_10 (том 2 а.к.п. 124-130). 
		Посилання захисту на те, що оглянутий судом речовий доказ - гайковий ключ не є тим гайковим ключем, який вилучався у ОСОБА_2 ; що його гайковий ключ знаходився в багажнику його автомобіля, на якому з с. Зимівки рухались поліцейські, а він їхав у їхньому службовому автомобілі, саме вилучення проводилось вже на АДРЕСА_11 є неспроможними, оскільки як зазначено вище, такий речовий доказ вилучався та оглядався у присутності ОСОБА_2 і у випадку, якщо б цей гайковий ключ йому не належав, він би це помітив одразу під час проведення його огляду під час досудового розслідування. В той же час, суд враховує, що під час дослідження та огляду гайкового ключа судом, була присутня мати обвинуваченого, яка, хоч і не допитувалась судом, проте, на запитання суду до обвинуваченого під час його допиту: "хто їхав на його автомобілі?", ствердила, що вона їхала в автомобілі з поліцейськими і ті доставили автомобіль на АДРЕСА_11 і при цьому нікуди не заїжджали та багажник не відкривали до моменту проведення огляду. ОСОБА_2 вказаних слів матері не заперечував і погодився з ними. 
		При цьому, суд враховує, що для проведення молекулярно-генетичної експертизи, об`єкт дослідження - гайковий ключ надано в упакованому та опечатаному стані, з відповідними надписами, підписами понятих, слідчого (том 3 а.к.п. 33-39). 
		Враховуючи викладене, на думку суду, незазначення у протоколах як опечатувались вилучені речі, не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та не тягне за собою визнання недопустимими результатів цих слідчих дій, з огляду на положення ст. 87 КПК України, оскільки не викликає істотного порушення прав і свобод ані учасників цих слідчих дій, ані обвинуваченого, та істотно не впливає на висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. За таких обставин підстав для визнання відомостей, відображених у вказаних процесуальних документах, недопустимими, суд не вбачає, як і похідних від них висновків експертиз. 
		Що стосується доводів захисту про недопустимість досліджених судом протоколів слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 27.09.2023 (том 2 а.к.п. 178-182), за участю свідка ОСОБА_16 від 27.09.2023 (том 2 а.к.п. 178-182), за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 від 03.10.2023 (том 2 а.к.п. 203-207) через те, що в таких містяться покази зазначених осіб та через те, що її не було залучено до вказаної слідчої ді, при цьому, клопотання про її залучення було задоволено слідчим (том 2 а.к.п. 190-191). 
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. 
		Слідчий експеримент має своїм завданням встановлення того, могла чи не могла відбутися подія або дія у певних умовах, певним чином. Слідчий експеримент супроводжується проведенням дослідів, випробувань, що істотно відрізняє його від слідчого огляду і виділяє у самостійну слідчу (розшукову) дію.
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчим з метою перевірки та уточнення відомостей, 27.09.2023 за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та 03.10.2023 за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 в присутності понятих було проведено слідчі експерименти шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події злочину, що мала місце у квартирі ОСОБА_14, що на АДРЕСА_12 . Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 кожен окремо, добровільно, самостійно та детально показали та пояснили обставини заподіяння обвинуваченим тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_10 . Зауважень та доповнень від учасників зазначених слідчих дій не надійшло. Суд звертає увагу, що під час проведення слідчого експерименту на свідків та неповнолітнього потерпілого ніякого примусу до нього працівниками поліції не застосовувалось, вони поводили себе адекватно та природно, зазначали специфічні деталі обставин вчинення злочину.
		Згідно із правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 року у справі №740/3597/17, на який звертає увагу захисник в поданій апеляційній скарзі та який враховується апеляційним судом при оцінці оскаржуваних доказів, приписи ч.4 ст.95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст.95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
		При цьому, заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість, як доказу, протоколу слідчого експерименту.
		Отримання від свідка відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання.
		За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.
		При цьому слід зауважити, що суд та учасники провадження ознайомилися з відеозаписом слідчих експериментів та пересвідчилися у відповідності подій, що відбувалися, зафіксованим на флеш носії. Суд також враховує, що сторона захисту, хоч і не була присутня під час проведення вказаних слідчих дій, однак могла знайомитись з матеріалами кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду. В той же час, доводи захисту щодо приховування від неї зазначених протоколів слідчим і неможливість ознайомитись з такими до моменту їх відкриття сторонам кримінального провадження, нічим не підтверджена, а відтак, судом до уваги не береться. Разом з тим, захисник, хоч і посилається на суперечність показань учасників таких експериментів, які вони надавали слідчому під час їхніх допитів і під час проведення слідчого експерименту, не оспорює фактичний зміст даних слідчих експериментів, які відображені у протоколах. 
		Крім цього, відповідно до вимог ст.. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, під час судового розгляду. Показання свідків, які вони давали під час досудового розслідування, судом до уваги не беруться. 
		За таких обставин, враховуючи, що матеріали провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протоколи слідчого експерименту із додатками до них за участю свідка ОСОБА_15 від 27.09.2023 (том 2 а.к.п. 178-182), за участю свідка ОСОБА_16 від 27.09.2023 (том 2 а.к.п. 178-182), за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 від 03.10.2023 (том 2 а.к.п. 203-207) відповідають вимогам кримінального процесуального закону, зокрема положенням ст. ст. 104, 105 КПК України, а саму слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України, підстав для визнання відомостей, відображених у вказаних процесуальних документах, недопустимими, суд не вбачає.
		Доводи обвинуваченого щодо неправдивості показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та свідків - ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , а свідка - ОСОБА_15 , який помер на час судового розгляду - під час проведення за його участю слідчого експерименту, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. 
		При цьому, такі їхні показання є логічними та послідовними і знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку з іншими зібраними органом досудового розслідування доказами, які безпосередньо досліджено судом та описано вище, зокрема: з показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_118 , який підтвердив, що за результатами проведених слідчих експериментів за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 та свідка - ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 , які показували механізм і характер нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . ОСОБА_10 було складено відповідні висновки експертиз. Згідно цих висновків тілесні ушкодження, які були виявлені на трупі ОСОБА_10 , могли частково утворитись за обставин, зазначених у протоколах слідчого експерименту за участю неповнолітнього ОСОБА_6 від 03.10.2023, зі свідком ОСОБА_15 від 27.09.2023 року та зі свідком ОСОБА_15 від 27.09.2023 року, які описано вище, том 2 а.с. 192-198, 208-209. 
		Доводи захисту щодо того, що висновки судово-медичних експертиз №443, №444, №445 та №446 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки на її переконання складені до проведення слідчих експериментів через зазначення у фабулі висновку дату початку та проведення такої експертизи - серпень 2023 року є безпідставним та розцінюються судом як описка, оскільки такі висновки, як пояснював у судовому засіданні судово-медичний експерт ним складені після проведення та з врахуванням даних протоколів слідчих експериментів. При цьому, суд звертає увагу, що наприкінці кожного висновку міститься відмітка про дату його складення - 19.10.2023, том 2 а.с. 192-198, 208-209. 
		Будь-яких даних, які б вказували на те, що зазначені вище показання свідки та потерпілий давали неправдиво чи з метою оговорити обвинуваченого або йому нашкодити, останнім не наведено і таких в судовому засіданні не встановлено.
		Деякі розбіжності щодо викладення неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та характеру розвитку подій та послідовності дій обвинуваченого та ОСОБА_10 , зумовлені особистим сприйняттям ними тих моментів, які вони спостерігали і в силу свого віку неповнолітній ОСОБА_10 , а свідки - ОСОБА_16 та ОСОБА_18 в силу стані алкогольного сп`яніння на час вчинення злочину, змогли відтворити як під час проведення слідчого експерименту за його участю, так і в судовому засіданні. 
		Суд критично оцінює доводи захисту щодо того, що оскільки в під`їзді будинку та на перилах сходів виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_10 , а тому останній після конфлікту з ОСОБА_2 міг кудись виходити і що з його ( ОСОБА_10 ) мобільного телефону хтось здійснював телефонні дзвінки, оскільки після отримання тілесних ушкоджень, як пояснив у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_82 потерпілий ОСОБА_10 не міг пересуватись і міг прожити після їх отримання близько півгодини часу. 
		Крім цього, надуманими суд вважає і доводи захисту про те, що згідно рапорту телефонного повідомлення ОСОБА_15 вказував, що ОСОБА_10 прийшов до нього в квартиру о 00.30 год. побитий, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 разом з сином і ОСОБА_18 прийшли в квартиру до ОСОБА_14 близько 24 год ночі і будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не мав. 
		Отже, твердження обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення зазначених вище діянь суд розцінює як спроби і намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, тим самим намагаючись применшити особисту роль у вчиненні інкримінованих йому діянь та настанні шкідливих наслідків.
		Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об`єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України поза будь-яким розумним сумнівом, що повністю узгоджується з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), відповідно до якого "суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
		За таких обставин, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки він умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. 
		Обвинувачений ОСОБА_2 винуватий у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.
		Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце. 
		При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. 
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		При цьому, обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, та обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, - судом не встановлено. 
		Отже, при обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не визнав себе винним, не розкаявся, не вибачився перед потерпілими, що підвищує його суспільну небезпеку.
		При цьому, суд враховує висновок судово-психіатричного експерта №1050 від 27.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 на даний час писхінчи захворюванням не страждає. Може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням та недоумством не страждав і не перебував у тимчасовому чи іншому хворобливому стані психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, том 3 а.к.п. 40-42.
		Враховуючи вищенаведене, особу ОСОБА_2 , який характеризується позитивно, його ставлення до наслідків своїх дій, висновок прокурора та думку потерпілих щодо покарання обвинуваченому, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Запобіжний захід ОСОБА_2 - тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін. 
		З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому, з обвинуваченого необхідно стягнути витрати за проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в загальній сумі 83920,52 грн. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підлягає скасуванню.
		Що стосується вирішення цивільного позову потерпілих, суд виходить з наступного. 
		Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (цивільний позивач) заявлено цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого (цивільного відповідача) завданої неповнолітньому ОСОБА_6 моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька (том 1 а.с. 104-112), яку він оцінює в сумі 730000 грн. та 37548,00 грн. - сума, яка припадає на його утримання з дня смерті батька і до досягнення ним повноліття. 
		Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з ч. 2 вказаної статті моральна шкода полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Частинами 3 та 4 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		З роз`яснень, викладених в п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» слідує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до п. 5 вказаної постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно п. 9 постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що не можна відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір буде мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватний нанесеній моральній шкоді.
		Що стосується заперечень сторони захисту в частині недоведення позивачем розміру завданої їм моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).
		Так, в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які...зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		В своїй постанові від 27 вересня 2017 року, справа № 369/5585/15-ц (№ 6-1435цс17 ) Верховний Суд України вказав: «Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог з підстав недоведеності спричинення шкоди, суди фактично поклали на позивача обов`язок довести наявність у нього душевних страждань з приводу порушення його права на таємницю телефонного спілкування, що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права, гарантії від порушень якого закріплені Конституцією України. Суди мали б виходити з презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію».
		Отже, смерть найріднішої людини, неминуче завдає моральних страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах, що не потребує доведення жодними додатковими доказами.
		Разом з тим, суд враховує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 462/6463/16-ц, «...призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, оскільки таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 372/4412/15-ц».
		Таким чином, у вказаній категорії справ, визначення розміру моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.
		Суд погоджується з доводами потерпілого про те, що вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину, внаслідок якого загинув його батько, змусило його пройти важку процедуру захоронення і нанесло йому глибокі моральні страждання. При цьому суд враховує, що смерть батька завдала - ОСОБА_6 непоправної втрати, його моральні потрясіння постійно збільшуються при згадці про обставини загибелі батька, оскільки побиття обвинуваченим його батька відбулася фактично на його очах. У цей момент він, в силу свого неповнолітнього віку, пережив надзвичайний емоційний стрес, значне фізичне і моральне потрясіння та глибокі душевні страждання. 
		З огляду на вище вказане, виходячи із характеру вчиненого ОСОБА_2 діяння, конкретних обставин справи, те, що у зв`язку з насильницькою смертю батька відновити становище, яке існувало до його смерті, у житті ОСОБА_6 вже неможливо, з врахуванням засад розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 моральна шкода в розмірі 200 000 грн. 
		Разом з тим, вимога цивільного позивача про необхідність стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання дитини до досягнення ним повноліття задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких даних, які б підтверджували сплату померлим аліментів, їх розмір цивільним позивачем не надано. 
		Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання - сім років шість місяців позбавлення волі. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання - 15 серпня 2023 року, а запобіжний захід до набрання вироком законної сили - залишити без змін - тримання під вартою.
		Речові докази:
		-мобільний телефон "Honor", дактилокарта трупа ОСОБА_10 , гаманець з особистими речами ОСОБА_10 , паперовий конверт до висновку експерта №СЕ-19/114-23/16805-БД, поліетиленовий пакет, у якому знаходиться картонна коробка у якій Г-подібний гайковий ключ до висновку експерта №СЕ-19/114-23/18169-БД, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області згідно квитанцій №001919 та №001952, - знищити, том 2 а.к.п. 51, том 3 а.к.п. 43. 
		-одяг трупа ОСОБА_10 , фрагмент синтетичної тканини-вирізки з покривала, 3 шт змивів РБК, змиви з рук трупа ОСОБА_10 , змиви РБК з ванної кімнати, змиви з рук ОСОБА_2 , зразок крові ОСОБА_2 , паперовий конверт із залишками марлевих серветок із зразками крові ОСОБА_2 до висновку експерта №СЕ-19/114-23/16807-БД, паперовий конверт із зрізами нігтьових пластин обох рук ОСОБА_2 до висновку експерта №265/2013ц, паперовий конверт з молотком, паперовий конверт з 4 недопалками до висновку експерта №327/2023, паперовий конверт з 4 недопалками до висновку експерта №326/2023, паперовий конверт зі зразками крові ОСОБА_16 , паперовий конверт зі зразками крові ОСОБА_15 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області згідно квитанцій №001936, №001958, №001964, №001994, - знищити, том 2 а.к.п. 166, том 3 а.к.п. 44, 60, 142, 143. 
		-належну ОСОБА_12 жіночу сукню в синьо-білу смужку, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області згідно квитанції №001929, - знищити, том 2 а.к.п. 249. 
		-одяг ОСОБА_2 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області згідно квитанції №001929, - повернути ОСОБА_2 , том 2 а.к.п. 249. 
		-СD-R диск із аудіо записом повідомлення на гарячу ліню 102, який зберігається при матеріалах судового кримінального провадження, залишити при цих матеріалах, том 3 а.к.п. 58-59, 
		Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, а саме арешт майна, які вжито на підставі ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.08.2023 (том 2 а.к.п. 53-54), від 17.08.2023 (том 2 а.к.п. 81-82), від 17.08.2023 (том 2 а.к.п. 131-132).
		Цивільний позов задоволити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 200000 грн. моральної шкоди. В решті позову - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні №12023141110000710 в загальній сумі 83920,52 грн., а саме:
		№СЕ-19/114-23/16807-БД від 29.09.2023 в сумі 3762,87 грн. (том 3 а.к.п. 19); 
		№СЕ-19/114-23/16805-БД від 21.09.2023 в сумі 3762,87 грн. (том 3 а.к.п. 26); 
		№СЕ-19/114-23/18169-БД від 04.10.2023 в сумі 7697,65 грн. (том 3 а.к.п. 32); 
		№СЕ-19/114-23/20229-БД від 16.11.2023 в сумі 3762,87 (том 3 а.к.п. 104);
		№СЕ-19/114-23/19039-БД від 24.10.2023 в сумі 2906,30 (том 3 а.к.п. 111); 
		№СЕ-19/114-23/20747-БД від 17.11.2023 в сумі 58265,09 (том 3 а.к.п. 118) 
		№СЕ-19/114-23/20232-БД від 31.10.2023 в сумі 3762,87 (том 3 а.к.п. 137). 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, а засудженим, - в той же термін, з часу отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...