Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/35967/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 11.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.

Результат оскарження 04.10.2024 Другий апеляційний адміністративний суд: визнано судове рішення суду першої інстанції таким, що втратило законну силу і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: П/520/39729/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Харків 
		29 травня 2024 року № 520/35967/23 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Мельникова Р.В., 
		за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
		представника позивача - Секової О.Ю.,
		представника відповідача - Воєводи І.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" про визнання протиправним та скасування висновку,
		В С Т А Н О В И В :
		Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-18-007112-a від 30.11.2023, складеного Державною аудиторською службою України.
		В обґрунтування позову представником позивача вказано, що висновок Державної аудиторської служби України № UA-2023-09-18-007112-a від 30.11.2023 року є протиправним та таким, що порушує права позивача. Водночас, оскаржуваний висновок є таким, що не відповідає вимогам законодавства, що свідчить про порушення останнім норм законодавства.
		Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
		Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках позивача. При цьому, представником відповідача вказано, що позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, послався на обставини протиправності висновку про результати моніторингу закупівлі від 30.11.2023 № 1316, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки під час проведення моніторингу закупівлі було встановлено порушення пунктів 5 та 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме замовник здійснив закупівлю та уклав договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.10.2023 № 13 ТЗ/10-23, на суму 32800000,00 грн без проведення процедури закупівлі відкриті торги з особливостями.
		Ухвалою суду від 12.01.2024 клопотання представника відповідача про призначення справи до судового розгляду за правилами загального позовного провадження  задоволено; розгляд справи №520/35967/23 за вказаним вище позовом вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі №520/35967/23 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №20.
		Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
		Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" як замовником проведено закупівлю: Сіль для промислового перероблення (код ДК 021:2015:14410000-8  Кам`яна сіль), ідентифікатор закупівлі UA-2023-09-18-007112-a від 18.09.2023 року. 
		Як встановлено під час розгляду справи, переможцем закупівлі визнане Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ". 
		У зв`язку з вказаним між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" та позивачем було укладено договір поставки (купівлі-продажу) товару №13ТЗ/10-23 (з доставкою) від 13.10.2023 року, предметом якого визначено: в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: ДСТУ 4246:2003 Сіль кам`яна, сорт вищий, крупність 3 з протизлежувальною добавкою до 150г/т, без паковання (насипом), з розміщенням в напіввагоні поліввагоні поліпропіленого вкладиша разового використання. 
		При цьому на підставі наказу № 318 від 06.11.2023 року відповідачем було здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-09-18-007112-a. Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу зазначено: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
		З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідачем було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та в подальшому здійснювати такі закупівлі з дотриманням вимог Закону та Особливостей і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. 
		Позивач листом від 04.12.2023 року №1745 звернувся до відповідача за роз`ясненнями щодо механізму припинення вказаного договору.
		Відповідач листом від 07.12.2023 року надав відповідь на звернення щодо висновку із посиланням на норми діючого законодавства, де зазначив, що позивача було зобов`язано усунути встановлене порушення та запропоновано один із можливих шляхів усунення цих порушень, а саме припинення зобов`язань за договором.
		Позивач, вважаючи зазначений висновок відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Положеннями ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
		Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.
		Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
		Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
		Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
		Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
		Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
		Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.
		З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавчими приписами регламентовано право на оскарження висновку замовником у разі його незгоди з інформацією, викладеною у висновку, що, в свою чергу, унеможливлює визнання його таким, що має лише рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків.
		У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Окрім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав та мотивів його прийняття (фактичних і юридичних), а також чітке визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.
		Під час розгляду справи зі змісту констатуючої частини висновку від 30.11.2023 року про результати моніторингу закупівлі UA-2023-09-18-007112-а щодо закупівлі: Сіль для промислового перероблення (код ДК 021:2015: 14410000-8  Кам`яна сіль), вбачається, зазначення про те, що предметом аналізу були питання: наявність підстав щодо придбання солі для промислового перероблення шляхом здійснення спрощеної закупівлі, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
		Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, документацію спрощеної закупівлі, затверджену рішенням уповноваженої особи від 11.09.2023 №1, пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ТРЕЙДІНГ» повідомлення про намір укласти договір від 03.10.2023, договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.10.2023 № 13ТЗ/10-23, на суму 32 400 000,00 грн, пояснення замовника на запит органу державного фінансового контролю від 17.11.2023. 
		За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено наступне. Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 14.11.2023 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника про надання пояснення (інформації, документів), зокрема щодо обґрунтування застосування спрощеної процедури закупівлі. Замовник у відповіді на запит ДАСУ від 17.11.2023 надав інформацію, а саме: «Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та листа Мінекономіки України від 21.05.2020 №3304-04/32275-06 Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» не є замовником у розумінні Закону, так як діяльність підприємства здійснюється на комерційній основі (орієнтована на отримання прибутку та залежить від економічних ризиків та витрат на неї)». Однак під час здійснення моніторингу установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Компанія) установлено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг. Повноваження вищого органу управління покладаються на засновника Компанії. У державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 встановлена вимога Державній службі автомобільних доріг України щодо передачі до статутного фонду Компанії майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства в місячний термін. Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 ГКУ. Згідно частини 5 статті 141 ГКУ види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб`єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом. Враховуючи викладене, майно, що передане дочірнім підприємствам Компанії, у тому числі і дочірньому підприємству «Харківський облавтодор», є державним майном у розумінні частини першої статті 141 ГКУ. Окрім цього, вказано, що відповідно до Статуту дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», затвердженого в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг С.Р. Новак від 02.08.2019, підприємство засноване з метою, зокрема, задоволення потреб територіальної громади і держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України. Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону визначено, що замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 частини 1 статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. З огляду на викладене дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», є підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 % та як наслідок є замовником у розумінні вимог Закону. Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (в редакції на дату проведення закупівель) (далі - Особливості), та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Отже, зазначено, що відповідно до пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями. Згідно із пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги, визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги, визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Зважаючи на вказане, замовник на порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей здійснив закупівлю та уклав договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.10.2023 № 13ТЗ/10-23, на суму 32400000,00 грн без проведення процедури закупівлі відкриті торги з особливостями. Таким чином, відповідач за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності підстав для придбання солі для промислового перероблення шляхом здійснення спрощеної закупівлі установив порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей. При цьому за результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі порушень не установлено.
		Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що спірним є питання віднесення позивача до категорії замовника в розумінні ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Отже, суд зазначає, що положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". 
		При цьому, Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розділ Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
		Відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 922-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
		Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
		Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, проводять закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням цих особливостей.
		Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими Особливостями. 
		Згідно із пунктом 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги, визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги, визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). 
		Пунктом 3 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не 5 здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. 
		Отже, замовником у розумінні Закону № 922-VIII є, зокрема, юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та має хоча б одну із наведених ознак, а саме: є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; володіє більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		Під час розгляду справи встановлено, що ДП «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» створено центральним органом виконавчої влади на базі частини майна АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
		Положеннями ч.ч. 1-4 ст.73 Господарського кодексу України визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. 
		Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». 
		Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. 
		Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить.
		Отже, під час розгляду справи встановлено, що Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" здійснює свою діяльність на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого в.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг України за № 3268 02.08.2019, відповідно до п. 1.4 якого засновником підприємства є акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100% акцій якого належать державі.
		Згідно з пунктом 2.1 статуту підприємство засноване з метою одержання прибутку, задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, територіальних громад і держави у безпечних і якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України.
		Відповідно до п. 4.2 статуту майно підприємства складається з: 1) майна, власником якого є засновник, що закріплене підприємством на праві господарського відання; 2) майна, набутого підприємством у власність; 3) майна, що належить підприємству на інших речових правах.
		Згідно із пунктом 4.3 статуту джерелами формування майна підприємства є: кошти, майнові та немайнові права, цінні папери, інше рухоме і нерухоме майно, доходи одержані від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), кредити банків та інших кредиторів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування українських або іноземних юридичних чи фізичних осіб, майно придбане або отримане на підставах, не заборонених законом; інші джерела, не заборонені законодавством України.
		З аналізу вказаних вище норм статуту позивача вбачається, що останній за своєю організаційно-правовою формою є дочірним підприємством, заснованим на власності держави в особі АТ ДАК «Автомобільні дороги України». Водночас, майно, набуте чи придбане підприємством у процесі здійснення господарської діяльності, а також доходи, отримані від господарської діяльності, перебувають також у власності держави.
		Стосовно посилання представника позивача на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 21.05.2020 № 3304-04/32275-066 «Щодо визначення замовників», суд зазначає, що у вказаному листі надано роз`яснення щодо поняття «замовники» та їх категорії з огляду на положення норм законодавства та зазначено, що замовниками у розумінні Закону є суб`єкти , які створені державною або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Також наведено визначення поняттю забезпечення потреби держави або територіальної громади та вказано, що для забезпечення потреб держави або територіальної громади органи влади, наділені відповідними повноваженнями, приймають законодавчі, нормативно-правові акти тощо та встановлюють державне регулювання тієї чи іншої сфери, зокрема, соціальної, серед яких житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля і громадське харчування, транспорт і зв`язок, освіта, охорона здоров`я, спорт і туризм, культура, соціальне забезпечення.
		Водночас згідно із ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом, зокрема, Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
		Отже оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами організаціями.
		Безпосередню участь держава бере у створенні юридичних осіб публічного права, які створюються з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна. Так як держава чи територіальні громади не можуть безпосередньо управляти належним їм цінностям, майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями, відтак держава, територіальні громади, як власники, дозволяють управляти цим майном, розпоряджатись грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави чи територіальної громади. При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади.
		Отже, оскільки юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. 
		При цьому держава, територіальні громади як власники майна дозволяють цим підприємствам, установам та організаціям управляти належним їм майном, розпоряджатися грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації певних інтересів та потреб держави або територіальної громади. Державні підприємства, як юридичні особи, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%, наділені обов`язковими ознаками замовника, визначеними пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». 
		Суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до п.2.1 статуту позивача підприємство засноване з метою, зокрема, задоволення потреб територіальної громади і держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України. 
		Під час аналізу питання, чи забезпечує та чи інша юридична особа потреби держави/територіальної громади, суд звертає увагу на нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, положення установчих документів тощо, які містять функцію або обов`язок такої юридичної особи забезпечувати зазначені потреби.
		Також важливим елементом для розуміння поняття замовник у контексті Закону України «Про публічні закупівлі» є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: на комерційній чи промисловій основі; на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов`язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.
		Отже, з огляду на вказане необхідним є розмежування способів, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади.
		Так, ознака закупівлі на промисловій основі може тлумачитися як придбання ресурсів для власного виробництва спрямованого на отримання власного прибутку, що дозволяє підприємству підвищити ефективність власного виробництва чи управління бізнесом, вдосконалити технологічні процеси, або економити ресурси тощо. Ознака діяльності на комерційній основі пропозиція товарів чи послуг суто з метою отримання прибутку на ринку, де рішення щодо вибору товарів та їх ціни приймають споживачі самостійно, і найважливіше, що всі економічні ризики щодо результатів такої діяльності несе сама юридична особа (держава чи місцеве самоврядування не покривають витрати суб`єкта господарювання і не регулюють ціни на його продукцію).
		Отже, діяльність юридичних осіб не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної суспільної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Різниця в забезпеченні потреб у вище перелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов`язання перед державою чи громадою, що установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність добровільно на комерційній основі, де прибутковість є основною мотивацією.
		У разі якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі необхідно визначитись щодо наявності ознак, встановлених п. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
		Положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, проте вони є розпорядниками чи одержувачами бюджетних коштів є замовниками у розумінні Закону.
		В той же час, суд зазначає, що поняття розпорядник та одержувач бюджетних коштів необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки їх визначення наведені у пунктах 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України:
		розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету;
		одержувач бюджетних коштів суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
		У разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», незалежно від розміру такого фінансування і мають дотримуватися вимог Закону України «Про публічні закупівлі», керуючись вартісними межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.
		Всі органи державної влади та місцевого самоврядування, а також організації та установи, які утримуються за рахунок бюджетних коштів (розпорядники коштів) або мають статус одержувача бюджетних коштів, набувають статусу замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та мають здійснювати закупівлі за процедурами, встановленими Законом.
		Ознаку, передбачену п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з яким органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи, слід розглядати в контексті положень Цивільного кодексу України, яким визначено цивільну дієздатність юридичної особи. Так, відповідно до частини першою статті 92 Цивільного кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та Законом.
		Отже, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління, виступають від її імені при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи, голос яких є визначальним, діють в інтересах юридичної особи.
		Юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи на підставі установчих документів та/або закону, то зазначені суб`єкти вважаються замовниками у розумінні Закону та мають дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
		Третя і остання ознака, передбачена абз. 4 п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого до замовників відносяться юридичні особи, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Дану ознаку, потрібно розглядати в контексті положень Господарського кодексу України, якій містить поняття суб`єкта господарювання. Так, статтею 55 цього Кодексу визначено, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До них належать, зокрема господарські організації державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Господарські організації (державні, комунальні підприємства тощо) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та у статутному капіталі такої юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону та мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
		З огляду на те, що позивач забезпечує потреби держави або територіальної громади, і його діяльність не здійснюється на промисловій основі, враховуючи той факт, що у його статутному капіталі державна частка акцій засновника становить 100%, та він є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а отже встановлення за результатами моніторингу порушення позивачем вимог пунктів 5 та 10 Особливостей, а саме здійснення замовником спрощеної закупівлі без дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності підстав для придбання солі для промислового перероблення.
		Отже, позивач є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та як замовник в порушення вимог пунктів 5 та 10 Особливостей здійснив закупівлю та уклав договір поставки (купівлі-продажу) товару від 13.10.2023 № 13ТЗ/10-23 на суму 32400000,00 грн без проведення процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями.
		Стосовно посилань представника позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2021 року по справі №260/1666/19 суд зазначає, що з огляду на зміст правовідносин, що виникли між позивачем та його контрагентом, особливості порядку створення, статусу позивача та специфіки здійснення власної діяльності останнім вказана позиція не підлягає врахуванню в рамках розгляду цієї справи з огляду на її нерелевантність.
		Як було встановлено під час розгляду справи у п. 3 констатуючої частини висновку зазначено зобов`язання стосовно здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та в подальшому здійснювати такі закупівлі з дотриманням вимог Закону та Особливостей і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
		Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що контролюючим органом було запропоновано замовнику шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник, а тому висновок відповідача конкретизований.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
		Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
		Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		Слід зазначити, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.
		Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.
		Водночас суд вважає, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі вимог щодо порядку проведення закупівлі укладання договору з вказаним учасником взагалі було б неможливим.
		Отже, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
		Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Приписами ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, то не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для припинення зобов`язань.
		Таким чином відповідач визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
		Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21), від 04 травня 2023 року (справа № 640/17543/20).
		Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про те, що оскаржуваний позивачем п. 3 констатуючої частини висновку є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, є обґрунтованим та прийнятий правомірно, підстави для його скасування відсутні.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
		Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, б. 2, м. Харків, 61202) до Державної аудиторської служби України (вул. Сагайдачного Петра, буд. 4, м. Київ, 04070), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ ТРЕЙДИНГ" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 37, м. Полтава, 36007) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2024 року.
		 
		Суддя Мельников Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...