Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 526/1949/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/526/97/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023200630000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 526/1949/23
		Провадження № 1-кп/526/97/2024
		 
		                                               
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 червня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023200630000067 від 07.03.2023 відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Латвія м. Рига, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: 
		АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, раніше не судимий
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 436-2 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", відповідно ст. 107, 112 Конституції України, уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
		Відповідно до Указу Президента України №116/2018 від 30.04.2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», відповідно ст. 107 Конституції України, уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях». 
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 
		24 лютого 2022 року.
		ОСОБА_4 , будучи громадянином України, протягом серпня  листопада 2022 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану в Україні, перебуваючи в публічних місцях, а саме: на автобусній зупинці по вул. Центральна, на АДРЕСА_1 , під час спілкування з односельцями з приводу збройної агресії рф проти України вислювлював позицію про те, що він її повністю підтримує та йому не подобається українська влада, тим самим висловлював підтримку дій військових рф, оскільки під керівництвом рф українським громадянам краще житиметься, тим самим виправдовував збройну агресію країни  окупанта проти України, розпочатої у 2014 році. 
		Крім того під час обстрілів населених пунктів, які розташовані поруч з місцем мешкання ОСОБА_4 , російськими військовими, останній говорив, що українські військові самі винні в тому, що обстрілюють населені пункти України. 
		Таким чином, ОСОБА_4 умисно виказував позицію про те, що він активно, всупереч діючого законодавства та воєнного стану, підтримує агресію рф проти України, тим самим висловлював підтримку дій військових рф. 
		У даних висловлюваннях ОСОБА_4 міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України і кваліфікує його дії як виправдовування, визнанні правомірною, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що такі дії вчиняв необдумано та на фоні вживання алкоголю, оскільки на той час був ображений на власну життєву ситуацію, бо через війну він не міг виїхати до Білорусі, що спілкуватися з дочкою та іншими родичами, що живуть за кордоном. На даний час він все переосмислив, розкаявся і подібних вчинків більше не повторяв.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, так як фактичні обставини справи ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються і при відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, запевнив суд про намір ставати на шлях виправлення і недопущення подібних дій, проте не працює, тому суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі по нижній межі санкції статті, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень та встановити іспитовий строк з метою випробування, так як його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України .
		Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 436-2 КК України та призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  1 рік.
		На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...