Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/8504/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 11.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/755/1154/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024100040001188

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/8504/24
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"11" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
		головуючої судді                                                           ОСОБА_1 ,
		при секретарі судових засідань                   ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001188 від 02 квітня 2024 року, за обвинуваченням  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		- 06 травня 2006 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190, із застосуванням ст.ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 
		- 18 вересня 2009 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 
		- 14 лютого 2011 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, з урахуванням змін, внесених ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2011 року, в порядку ст.81 КК України звільнено умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 7 місяців 11 днів; 
		- 10 червня 2015 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186, ч.2 ст.15 КК України до 4 років 2 місяців позбавленні волі; 
		- 22 лютого 2019 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 
		- 04 грудня 2019 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 
		- 07 березня 2024 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.4 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі (вирок набрав законної сили 09 квітня 2024 року), 
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора:                                             ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого                                                              ОСОБА_3 ,  
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та під час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжений Указом Президента України та діяв на день вчинення кримінального правопорушення, 30 березня 2024 року близько 10 години 50 хвилин, зайшов у приміщення торгової зали магазину «Епіцентр Експрес», за адресою: м. Київ, вул. Празька, 3-А, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Епіцентр К». 
		У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Епіцентр Експрес», направився до відділу «техніка та аксесуари», де підійшов до стелажу, на якому розміщені товари категорії «електроніки». Впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб та працівників магазину, ОСОБА_3 взяв з полиці накопичувач медіаплеєр inext SWEET.TV BOX Ultra HD, код 31264077, вартістю 1120 гривень, та сховав його собі під куртку, в яку був одягнутий. 
		Після чого, ОСОБА_3 , тримаючи при собі викрадений товар, пройшов повз касову зону, не здійснив оплату за товар, який мав при собі, вийшов із магазину, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Епіцентр К» матеріальну шкоду на загальну суму 1120 гривень.
		Крім того, під час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжений Указом Президента України та діяв на день вчинення кримінального правопорушення, 21 квітня 2024 року близько 12 години, ОСОБА_3 зайшов у приміщення торгової зали магазину «Епіцентр Експрес», за адресою: м. Київ, вул. Празька, 3-А, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Епіцентр К».
		У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », направився до відділу «техніка та аксесуари», де підійшовши до стелажу, на якому розміщені товари категорії «електроніки». Впевнившись у тому, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для сторонніх осіб та працівників магазину, ОСОБА_3 взяв з полиць гарнітуру ігрову ТМ «GAMEPRO HS565» в упаковці, вартістю 611 гривень, яку сховав під куртку, в яку був одягнутий.
		Після чого, ОСОБА_3 , тримаючи при собі викрадений товар, пройшов повз касову зону, не здійснив оплату за товар, який мав при собі, вийшов із магазину, не розрахувавшись за товар. 
		Однак, ОСОБА_3 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину. 
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 повністю визнав свою вину та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дати, час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, показав, що 30 березня 2024 року близько 11 години він зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , пішов до відділу з назвою «техніка та аксесуари», впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стелажу забрав накопичувач медіаплеєр та сховав собі під куртку, в яку був одягнутий. Після чого, він вийшов з магазину, за товар не розрахувався. Викраденим розпорядився на власний розсуд. 21 квітня 2024 року близько 12 години він зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , та направився до відділу «техніка та аксесуари». Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він з полиці забрав навушники, сховав їх сховав під куртку, в яку був одягнутий. Після чого, він вийшов з магазину, за товар не розрахувався, однак, його одразу затримали працівники охорони і він віддав їм викрадений товар. Він щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
		Дані обвинуваченим ОСОБА_3 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
		Винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України. 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
		За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів.
		Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду. 
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану; вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі. 
		Вирішуючи питання про призначення  ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, (а саме, їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, сприяв органу досудового розслідування у розкритті кримінальних правопорушень, неодружений, офіційно не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі і за корисливі злочини проти власності, вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання, призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року за ч. 4 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, потерпілому не відшкодовано завдану шкоду. 
		Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання  ОСОБА_3 , - суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень. 
		Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання  ОСОБА_3 , - органом досудового розслідування не встановлено.
		Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Підстав для застосування до  ОСОБА_3 положень ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено. 
		Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		Враховуючи те, що  ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання призначене вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року, яким він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до 7 років позбавлення волі, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71 КК України.
		На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , сприятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання. 
		Запобіжний захід  ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 рахувати з 21 квітня 2024 року. 
		Крім того, представник ТОВ «Епіцентр К» в особі ОСОБА_5 подав позовну заяву, у якій просить стягнути з  ОСОБА_3 на користь ТОВ «Епіцентр К» суму 1120 гривень 00 копійок на відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочинними діями останнього, а саме викраденням накопичувач медіаплеєр inext SWEET.TV BOX Ultra HD . Суму цього позову у повному обсязі визнав  ОСОБА_3 . 
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до вимог ч.1, ч.5, ч.6, ч.7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З урахуванням вищенаведеного, беручі до уваги всі встановлені судом факти і відповідні правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 1120 гривень 00 копійок. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі наведеного та, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
		- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3  покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
		На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року, та остаточно призначити  ОСОБА_3  покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
		Запобіжний захід  ОСОБА_3  у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 21 квітня 2024 року. 
		Цивільний позов представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_5 - задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь потерпілого ТОВ «Епіцентр К» матеріальну школу на суму 1 120 (одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок. 
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же термін з моменту отримання копії вироку.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		Суддя                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...