Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/3700/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/646/726/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020001514

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 646/3700/24 
		№ провадження 1-кп/646/726/2024 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.06.2024                           м. Харків
		 
		Червонозаводський районний суд м. Харкова 
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020001514 від 18.03.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Московка, Куп`янського району Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, який на час вчинення кримінального правопорушення займав посаду майстра лісу Куп`янського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, - 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката  ОСОБА_5 , 
		 
		встановив:
		 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		Рішенням Конституційного Суду України №3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, III та XIII Основного Закону України  Конституції України.
		Зокрема положення статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократично, соціальною, правовою унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Законом України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 визначено, що обороноздатність держави  здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним правовим діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування, як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		-застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується, як акт агресії:
		-вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		-блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		-напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		-застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		-засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Порушуючи вказані норми Президент Російської Федерації (даті - рф) ОСОБА_6 , а також інші представники влади рф, діючи всупереч вимогам пп. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 10.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (дали  зс рф) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України всупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
		У частині 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
		Відповідно до Закону України № 2265-ІХ від 22.05.2022 «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» визначено, що Російська Федерація (далі - рф) є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу та згідно ст. 1 цього ж кодексу перебувають під охороною держави.
		Станом на 24.02.2022 ОСОБА_3 , згідно наказу № 95-К від 01.06.2021 займав посаду майстра лісу Куп`янського лісництва ДП «Куп`янського лісове господарство».
		Відповідно до Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009, посада майстра лісу відноситься до посадових осіб державної лісової охорони. Згідно ст. 89 Лісового Кодексу України державна лісова охорона здійснює захист лісів на території України та має статус правоохоронного органу.
		Таким чином, перебуваючи на займаній посаді майстра лісу Куп`янського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство», ОСОБА_3 був службовою особою зі складу державної лісової охорони, а отже - працівником правоохоронного органу.
		У період збройного конфлікту збройними силами країни агресора РФ в період часу з березня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) по 23.09.2022 було окуповано м. Куп`янськ, Куп`янського району Харківської області та наближені до нього населені пункти, що входять до території обслуговування Куп`янського лісництва ДП «Куп`янське лісове господарство».
		Так, в періодчасу зпочатку 01травня 2022року по23вересня 2022року ОСОБА_3 ,будучи громадяниномУкраїни,займаючи посадумайстра лісуКуп`янського лісництваДП «Куп`янськелісове господарство»,будучи працівникомправоохоронного органуУкраїни,за власнимбажанням,не маючина тевідповідних встановленихзаконодавством повноважень,без отриманнябудь-яких вказівоквід керівництваХарківського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства,діючи умиснота протиправноусвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на пропозицію невстановлених в ході досудового розслідування представників окупаційної влади, добровільно, без будь якого примусу, погодився на зайняття посади «мастера леса Купянского лесничества» незаконно створеного на базі ДП «Куп`янське лісове господарство» підприємства - «ГП «Купянское лесное хозяйство» Военногражданской администрации Харьковской области», був призначений на посаду «мастера леса Купянского лесничества» наказом окупаційної адміністрації від 01.06.2022 та приступив до виконання організаційно-розпорядчих функцій, керуючи роботою підлеглих йому працівників.
		Так, ОСОБА_3 , у період часу з 01 травня 2022 року по 23.09.2022, перебуваючи за місцем розташування ДП «Куп`янське лісове господарство» за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. 1 травня, 37 у приміщенні якого здійснював свою діяльність незаконно створений орган виконавчої влади «ГП «Купянское лесное хозяйство» Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области», будучи громадянином України, розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду «мастера леса Купянского лесничества» незаконно створеного на базі ДП «Куп`янське лісове господарство» підприємства - «ГП «Купянское лесное хозяйство» Военно гражданской администрации Купянского района Харьковской области» та виконував організаційно-розпорядчі обов`язки, керуючи діяльністю підлеглих йому працівників у структурному підрозділі незаконно створеного органу окупаційної влади - «Купянском лесничестве «ГП «Купянское лесное хозяйство» Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области».
		Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначав про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, зібраними матеріалами справи. Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав вину за вчинений злочин, щиро розкаявся за вчинене, показав суду, що добровільно зайняв посаду «мастера леса Купянского лесничества» Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» по причині відсутності коштів, необхідних для підтримання життєдіяльності, з метою отримання коштів у вигляді «заробітної плати». Показання обвинуваченого є логічними, послідовними та повністю узгоджуються з іншими доказами сторони обвинувачення, отриманими під час досудового розслідування та дослідженими судом під час судового розгляду. Характеризуючи особу обвинуваченого, прокурор зазначив, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. Пом`якшуючою покарання обвинуваченого обставиною відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому злочині. Обтяжуючих покарання обставин, відповідно ст. 67 КК України, у даному кримінальному провадженні немає.
		Вказав про необхідність призначення останньому покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України (ч. 5 ст. 111-1 КК України) у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 10 років та з конфіскацією всього належного йому майна. Також просив вирішити питання щодо судових витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжного заходу та речових доказів у кримінальному провадженні.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті щодо нього. Пояснивши, що працював в Куп`янському лісництві і до і після окупації. Зазначив, що весь колектив вийшов працювати і він вийшов, це було наприкінці весни, отримував заробітну плату в рублях. Займався охороною та захистом лісу, підпорядкований йому осіб не мав. Отримав заробітну плату три рази. Договір підписав, оскільки сказали, якщо не підпише, заробітної плати не буде. Вказав, що дане кримінальне правопорушення вчинив, оскільки потрібно було за щось жити. Також він вказав, що використовував заробітну плату на бензин та продукти харчування. Зазначив, що авто і мопед, які є у його власності, придбав за 5 років до окупації.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив врахувати дані, що характеризують його підзахисного, як особистість, а також те, що ОСОБА_3 не усвідомлював, що пішов на співпрацю, забезпечував свою життєдіяльність, раніше не судимий. Крім того, зазначив, що майно його підзахисного, останній придбав до окупації, тому захисник просив не конфісковувати його та зняти з нього арешт. Також просив призначити його підзахисному покарання, наближене до найнижчої межі санкції статті.
		Винуватість ОСОБА_3 в обсязі обвинувачення, зазначеному у вироку, повністю доведена та підтверджується зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими.
		Письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:
		Том 1 кримінального провадження:
		-постановою прокурора від 18.03.2024 з додаткомпро виділення із кримінального провадження № 62022170020001250 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування № 62024170020001514;
		-супровідним листом УСБУ в Харківській області № 70/5/6-12560 від 04.12.2023 із резолюцією та довідкою щодо виявлення в діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення;
		-постановою прокурора від 30.01.2024 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №42023220000000280 та №62022170020001250;
		-ухвалою від 22.12.2022 слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова про тимчасовий доступ до речей та документів, вилучених під час проведення обшуку 23.09.2022 у приміщенні ДП «Куп`янське лісове господарство»;
		-протоколом від 16.01.2023 тимчасового доступу до речей та документів, вилучених під час проведення обшуку 23.09.2022 у приміщенні ДП «Куп`янське лісове господарство»;
		-відповіддю № 29 від 30.01.2024 ДП «Куп`янське лісове господарство» на запит слідчого щодо перебування ОСОБА_3 на посаді майстра лісу, яка відноситься до Державної лісової охорони;
		-наказом № 105-К від 10.09.2015 про прийом на роботу ОСОБА_3 ;
		-наказом № 03-ВС від 28.03.2022 про призупинення дії трудових відносин з працівниками ДП «Куп`янський лісгосп», в тому числі із ОСОБА_3 ;
		-посадовою інструкцією ОСОБА_3 ;
		-супровідним листом від 07.03.2024 ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» до висновку експерта»;
		-висновком експерта № 242 від 07.03.2024 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи зразків підпису ОСОБА_3 , відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_3 (рос. « ОСОБА_7 ») у графах: « ОСОБА_7 ; в Трудовом договоре от 01.06.2022 (екз. №1); «Копию трудового договора получил ОСОБА_7 » в Трудовом договоре от 01.06.2022 (екз. №1); « ОСОБА_7 » .» в Трудовом договоре от 01.06.2022 (екз. №2); «22 ОСОБА_7 » в Платежная ведомость №6 від 01.09.2022 (за період з 01.05.2022 по 31.05.2022); «22 ОСОБА_7 » в Платежная ведомость №6 від 01.09.2022 (за період з 01.06.2022 по 26.06.2022)»;
		-актом № 242 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 242, згідно якої вартість експертного дослідження становить 27262, 08 грн.;
		-«Трудовой договор» без номеру від 01.06.2022 між ОСОБА_3 та «ГП «Купянский лесхоз»», підписаний ОСОБА_3 ;
		-«Платежная ведомость № 6 от 01.09.2022 года на виплату денежного вознаграждения ІНФОРМАЦІЯ_2 за период с 01.05.2022 по 31.05.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 10216 російських рублів;
		-«Платежная ведомость № 6 от 01.09.2022 года на виплату денежного вознаграждения Купянское лесное хозяйство ВГА Купянского района Харьковской области за период с 01.06.2022 по 26.06.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 12620 російських рублів;
		-документами, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_3 для проведення судової почеркознавчої експертизи;
		-протоколом затримання ОСОБА_3 від 31.01.2024;
		-постановою про продовження строку досудового розслідування від 25.03.2024;
		-ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27.03.2024 про арешт майна;
		Том 2 кримінального провадження.
		- ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2022 про дозвіл на проведення обшуку у ДП «Куп`янське лісове господарство»;
		- протоколом обшуку від 23.09.2022 у приміщеннях ДП «Куп`янське лісове господарство» за адресою: АДРЕСА_2 із додатком - описом вилучених під час обшуку речей і документів;
		- постановою від 23.09.2022 про визнання речовими доказами документів (в тому числі з підписами ОСОБА_3 , вилучених під час обшукуу приміщеннях ДП «Куп`янське лісове господарство» за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- ухвалою від 28.09.2022 слідчого судді Київського районного суду м. Полтави про арешт майна - документів (в тому числі з підписами ОСОБА_3 , вилучених під час обшукуу приміщеннях ДП «Куп`янське лісове господарство» за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- протоколом огляду від 13.10.2022 з додаткамидокументів (в тому числі з підписами ОСОБА_3 , вилучених під час обшукуу приміщеннях ДП «Куп`янське лісове господарство» за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- протоколом від 01.05.2023 огляду комп`ютерних даних;
		- інформацією щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_3 ;
		Том 3 кримінального провадження.
		- висновком експерта № СЕ-19/117-22/14727-КТ від 03.11.2022 з супровідними документами та додатками;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-22/14729-КТ від 09.11.2022 з супровідними документами та додатками;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-22/14726-КТ від 04.11.2022 з супровідними документами та додатками;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-22/14725-КТ від 03.11.2022 з супровідними документами та додатками;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-22/14728-КТ від 03.11.2022 з супровідними документами та додатками;
		- копіями документів, вилучених під час проведення обшуку, в тому числі: «табель учета рабочего времени за июнь 2022 року ГП; «Купянский лесхоз», в якому, серед інших, зазначено ОСОБА_3 таким, що відпрацював 5 днів або 40 годин; «Платежная ведомость № 1 от 25.08.2022 года на выплату денежных средств Купянское лесное хозяйство ВГА Купянского района Харьковской области за период с 01.07.2022 по 31.07.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 50000 російських рублів; «Карта поручений директора Купянского лесхоза», вх № 178 от 05.09.2022», серед яких зазначено ОСОБА_3 .
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено відомості, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 , а також досліджені такі документи: довідку з КНП «Куп`янське територіальне медичне об`єднання» Куп`янської міської ради, довідку-характеристику з Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області.
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.111-1 КК України.
		Даючи оцінку зібраним і дослідженим у справі доказам у їх сукупності, їх достатність та взаємозв`язок, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він є громадянином України, одружений, за місцем проживання характеризувався посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України для обвинуваченого ОСОБА_3  судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Враховуючи сукупність наведених обставин справи та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення та враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, яким не завдано реальної майнової шкоди, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що за приписамист. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання відповідно до санкції ч. 5ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті).
		Санкцією ч.5 ст.111-1 КК Українипередбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.
		Також, суд при прийнятті рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбаченіст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним призначення додаткового покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Крім того, санкцією ч.5ст.111-1 КК Українипередбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.
		Згідно ч.1ст.59 КК Українипокарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
		Враховуючи, що на стадії досудового розслідуванні та під час судового розгляду встановлено майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_3 , то суд призначає покарання останньому з конфіскацією його майна.
		Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1, 75 КК України.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.01.2024 стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який був неодноразово продовжений, востаннє, до 15.06.2024.
		Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили стосовно нього необхідно залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Цивільний позов не заявлено.
		Питання, щодо майна, на яке накладено арешт, слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України. 
		Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 124 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 615 КПК України, суд  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
		Запобіжний захід, обраний стосовно  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний  тримання під вартою.
		Строк покарання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31.01.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Арештоване майно, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.03.2024 (справа №642/1528/24, провадження № 1-кс/642/1027/24), а саме: мопед д.н.з. НОМЕР_1 номер двигуна НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_3 ; автомобіль CHEVROLET NIVA д.н.з. НОМЕР_4 X9L21230080259313 VIN НОМЕР_5 номер двигуна НОМЕР_6  конфіскувати у дохід держави.
		Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.03.2024 (справа № 642/1528/24, провадження № 1-кс/642/1027/24)  залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна.
		Стягнути з  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 242 від 07.03.2024 у розмірі - 27262 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 08 коп.
		Речові докази по кримінальному провадженню: «Трудовой договор» без номеру від 01.06.2022 між ОСОБА_3 та «ГП «Купянский лесхоз»», підписаний ОСОБА_3 ; «Платежная ведомость №6 от 01.09.2022 года на виплату денежного вознаграждения ІНФОРМАЦІЯ_2 за период с 01.05.2022 по 31.05.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 10216 російських рублів; «Платежная ведомость № 6 от 01.09.2022 года на виплату денежного вознаграждения ІНФОРМАЦІЯ_2 за период с 01.06.2022 по 26.06.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 12620 російських рублів; «табель учета рабочего времени за июнь 2022 року ГП «Купянский лесхоз», в якому, серед інших, зазначено ОСОБА_3 таким, що відпрацював 5 днів або 40 годин; «Платежная ведомость №1 от 25.08.2022 года на виплату ІНФОРМАЦІЯ_3 за период с 01.07.2022 по 31.07.2022», згідно якої ОСОБА_3 отримав 50000 російських рублів; «Карта поручений директора Купянского лесхоза», вх №178 от 05.09.2022», серед яких зазначено ОСОБА_3 ,  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...