Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/4597/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Фінансування тероризму.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2024.
Дата набрання законної сили: 27.06.2024
Номер судового провадження: 1-кп/607/868/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22015210000000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27.05.2024  Справа №607/4597/16-к Провадження №1-кп/607/868/2024
		 
		 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №22015210000000038 від 12 листопада 2015 року, на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Колядівка Новоайдарського району Луганської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше несудженого, 
		про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України,- 
		встановив:
		В квітні 2014 року в місті Луганську створено стійке ієрархічне об`єднання «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), яка у відповідності до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. Учасники «ЛНР» на території України вчиняють акти тероризму, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інші тяжкі, особливо тяжкі злочини. Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення та діяльності «ЛНР» на тимчасово окупованій території Луганської області. Зазначена терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного і силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.
		У лютому 2015 року громадянин України ОСОБА_4 у місті Луганську, усвідомлюючи, що «ЛНР» вчиняє терористичні акти на території України, веде збройне протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, спрямовані на зміну меж території та державного кордону в незаконний спосіб, вирішив фінансово і матеріально забезпечувати злочинну діяльність вказаної терористичної організації. Для досягнення злочинного задуму та з метою особистого збагачення ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з мешканцями міста Луганська ОСОБА_6 , міста Києва ОСОБА_7 та іншими особами. ОСОБА_4 , знаючи про дефіцит готівки на фінансовому ринку тимчасово окупованої території Луганської області, відсутність банківських установ України та проблеми із забезпеченням учасників терористичної організації «ЛНР» необхідними готівковими коштами, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами, у подальшому - в лютому 2015 року умисно створив на території міста Луганська фінансову установу терористичної організації «ЛНР» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розпочав свою незаконну діяльність 2 березня 2015 року за адресою: АДРЕСА_2 , а у липні 2015 року його перейменовано у «Перший комерційний центр». При цьому ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, з метою створення уявного фінансового добробуту і стабільності на тимчасово підконтрольній терористичній організації «ЛНР» території та для власного збагачення, заснував і організував роботу «Першого комерційного центру» під видом компанії по наданню фінансових послуг: видачі учасникам терористичної організації «ЛНР» готівки в українській і російській валютах з їх банківських рахунків, виплати переказів з території Росії та України, зарахування грошових коштів на поточні рахунки, обміну валют, поповнення мобільних телефонів, з утриманням прибуткових відсотків за надані послуги. Для забезпечення підтримки населенням окупованих територій діяльності терористичної організації «ЛНР», а також з власних корисливих мотивів ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, створив злочинну схему з видачі готівки клієнтам центру, в тому числі учасникам терористичної організації «ЛНР». При зверненні в центр клієнтам видавалася готівка, а кошти з їх банківських карток перераховувалися на рахунки працівників центру, а в кінці кожного робочого дня концентрувалися на банківських рахунках ОСОБА_4 , звідки спрямовувалися співучасникам злочинної діяльності за межі території проведення антитерористичної операції, зокрема, мешканцю міста Києва ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_7 та інші невстановлені особи здійснювали зняття готівки, організовували її доставку у місто Луганськ, видачу ОСОБА_6 і ОСОБА_4 для забезпечення подальшої незаконної роботи «Першого комерційного центру» і фінансування терористичної діяльності «ЛНР».
		У березні  вересні 2015 року ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, організував відкриття і забезпечив діяльність 22-х відділень «Першого комерційного центру» на тимчасово окупованій території Луганської області в містах Луганську, Алчевську, Стаханові, Молодогвардійську, Красному Лучі, Ровеньках, Лутугіному, Свердловську та селищі Ювілейному. ОСОБА_4 для досягнення спільного злочинного результату, одержував особисто готівкові кошти, передані ОСОБА_7 для злочинної діяльності центру, а також організовував їх отримання у АДРЕСА_3 , від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_8 і доставку у відділення установи для видачі клієнтам, у тому числі членам «ЛНР», забезпечував проведення звірок, наданих ОСОБА_7 фінансових звітів, про перерахування та обготівкування коштів. Також, з метою захоплення ринку надання фінансових послуг так званої «ЛНР», ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, створив в соціальних мережах «Одноклассники», «ВКонтакте», «Facebook» групи «Першого комерційного центру», де розповсюджував інформацію щодо діяльності центру, а також організував виготовлення і розповсюдження пластикових карток центру, як фінансової установи «ЛНР». У вказаний період ОСОБА_4 , діючи у злочинній змові з ОСОБА_6 та іншими особами, організував та забезпечував сплату центром коштів так званим правоохоронним та контролюючим органам «ЛНР», пенсійному фонду «Луганської народної республіки», і надання матеріальної допомоги за безперешкодну діяльність, створеної ними незаконної фінансової установи. Зокрема, щомісяця фінансовому регулятору «ЛНР» - «Росфінгруп» вони сплачували грошові кошти в сумі 8 800 доларів США, що еквівалентно 191 224 грн. (станом на 23.09.2015 по курсу НБУ) та 400 грн. в так званий пенсійний фонд « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за кожного співробітника «Першого комерційного центру», а також 05.08.2015 передали представникам так званої фінансової поліції «ЛНР» 38 000 гривень. 
		Крім того у серпні 2015 року, усвідомлюючи, що грошові кошти будуть витрачені на забезпечення терористичної діяльності, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , передав представникам так званих прокуратури та міністерства внутрішніх справ «ЛНР» грошові кошти в сумі 5 000 доларів США і 2 тони бензину. З метою фінансового і матеріального забезпечення функціонування терористичної організації, усунення перешкод для злочинної діяльності «ЛНР», її збройного протистояння діям української влади, ОСОБА_4 при зверненні в центр учасників військових формувань терористичної організації «ЛНР» умисно надавав їм знижки за надані «Першим комерційним центром» послуги з обготівкування коштів. Під час тривалої злочинної діяльності ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, постійно надавав вказівки підлеглим працівникам щодо переказів грошових коштів, з використанням платіжних систем Ipay, EasyPay, Portmone, LiqPay, з карток клієнтів центру на банківські рахунки працівників «Першого комерційного центру», а далі - на платіжні картки, відкриті на його ім`я у ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . Для досягнення спільного злочинного результату ОСОБА_4 перераховував гроші ОСОБА_7 у місто Київ та іншим невстановленим особам. ОСОБА_7 , беручи участь у фінансуванні терористичної організації «ЛНР», у період з 09 березня до 25 вересня 2015 року через мережу банкоматів у місті Києва зняв готівкою кошти в сумі 12 857 270 грн., надіслані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими представниками «Першого комерційного центру» на його рахунки у ПАТ КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та банківські картки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , емітовані на ім`я його дружини ОСОБА_9 і матері дружини - ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_7 , з корисливих мотивів у розмірі 1,5% від одержаної суми, провів зняття, частковий обмін даних коштів на російські рублі, долари США, організовував доставку готівки у місто Луганськ та видачу її ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , для забезпечення незаконної діяльності «Першого комерційного центру» і фінансування терористичної діяльності «ЛНР» та її так званих військових, контролюючих і правоохоронних органів. Всього з 02 березня до 25 вересня 2015 року, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, видав клієнтам центру, в тому числі, учасникам терористичної організації «ЛНР» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншим, готівкові кошти на суму 69 956 320 грн., чим фінансово і матеріально забезпечив функціонування терористичної організації «ЛНР» та її членів.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.258-5 КК України, тобто дії, вчинені з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
		Між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 22 травня 2024 року укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зобов`язався співпрацювати зі співробітниками Управління Служби безпеки України в Тернопільській області та працівниками відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Тернопільської обласної прокуратури у викритті злочинних дій інших засновників та учасників «Першого комерційного центру» («Першого фінансового центру»), які на теперішній час перебувають на тимчасово окупованій території Луганської області. При укладенні угоди сторонами враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, обставини, що пом`якшують покарання -визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин(соціальні, економічні, звичаєві, комунікаційні, вікові, медичні родинні, та інші проблеми і виклики, які виникли в тимчасово окупованому Російською Федерацією місті Луганську); особу ОСОБА_4 , який повністю визнає вину, щиро кається, раніше не судимий, одружений.
		Враховуючи наявність кількох обставин що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь та характер сприяння обвинуваченим у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших осіб, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, за ч.2 ст.258-5 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.258-5 КК України, у виді штрафу в розмірі 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850000 грн. з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 3 роки та з конфіскацією майна, окрім житла.
		В суді обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він добровільно уклав угоду про визнання винуватості, яка не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в ній. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження права на оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України та його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України. Він розуміє наслідки умисного невиконання угоди. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.
		Захисник ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості.
		Прокурор ОСОБА_3 пояснив, що сторони добровільно уклали угоду. Вона відповідає вимогам закону. Він розуміє наслідки укладення сторонами і затвердження судом угоди про визнання винуватості та обмеження права на оскарження вироку, на підставі статей 394, 424 КПК України. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.
		Суд переконався в добровільному укладенні угоди про визнання винуватості сторонами. Із змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що при її укладенні враховано обставини передбачені ст.470 КПК України, вона відповідає вимогам ст.472 КПК України. Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини, згідно умов угоди провизнання винуватості, є належним і допустимим доказом вчинення ним кримінального правопорушення передбаченогоч.2ст.258-5 КК України. Його дії кваліфіковано правильно. Враховуючи наведене ОСОБА_4 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.258-5 КК України, тобто в діях, вчинених з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного,який раніше не суджений, його вік та обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, хвороба  закрита травма попереково  крижового відділу хребта, остеохондроз попереково  крижового відділу хребта, протрузія дисків, фізіологічний поперековий лордоз, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин (соціальні, економічні, звичаєві, комунікаційні, вікові, медичні родинні, та інші проблеми і виклики, які виникли в тимчасово окупованому Російською Федерацією місті Луганську).
		На підставі ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання зобов`язання ОСОБА_4 співпрацювати з співробітниками УСБ України в Тернопільській області та працівниками відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Тернопільської обласної прокуратури у викритті злочинних дій інших засновників та учасників «Першого комерційного центру» («Першого фінансового центру»), які на теперішній час перебувають на тимчасово окупованій території Луганської області.
		Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
		Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Згідно з ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		Суд вважає, що в контексті вище зазначених положень законів, з метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та умови угоди про визнання винуватості від 22 травня 2024 року, ОСОБА_4 за ч.2 ст.258-5 КК України доцільно призначити основне покарання, із застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.258-5 КК України, у виді штрафу в максимальному розмірі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на максимальний строк та додаткове покарання у виді конфіскації майна, крім житла. За таких обставин угода про визнання винуватості від 22 травня 2024 року укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 підлягає до затвердження.
		Згідно з ч.4 ст.174 КПК України арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року, в частині накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно скасувати.
		Керуючись статтями 3, 8, 59, 62, 63, 68, 129 Конституції України, 314, 373-376, 392 - 395, 468 - 476, 532, 533, 535 КПК України, ч.2 ст.258-5 КК України, суд,-
		                       ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 травня 2024 року укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України та, із застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.258-5 КК України, призначити йому основне покарання у виді штрафу в розмірі 50000 (п`ятдесяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 3 роки та з конфіскацією частини належного йому майна, а саме: автомобіля «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_12 , 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 ; мотоцикла «Suzuki», модель «GSR600», шасі № НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_15 .; грошових коштів, які містяться на рахунках, яким відповідають банківські картки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , емітовані на ім`я ОСОБА_4 у ПАТ КБ «Приватбанк»; легкового автомобіля «Nissan Qashqai», 2011 р.в., кузов № НОМЕР_18 , номерний знак НОМЕР_19 ; вантажного автомобіля «Камаз 5511», 1980 р.в., шасі № НОМЕР_20 , номерний знак НОМЕР_21 ; вантажного автомобіля «Камаз 5511», 1988 р.в., шасі № НОМЕР_22 , номерний знак НОМЕР_23 ; вантажного автомобіля «Камаз 55111», 1992 р.в., шасі № НОМЕР_24 , номерний знак НОМЕР_25 ; вантажного автомобіля «Камаз 5511», 1988 р.в., шасі № НОМЕР_26 , номерний знак НОМЕР_27 ; вантажного автомобіля «Камаз 5320», 1987 р.в., шасі № НОМЕР_28 , номерний знак НОМЕР_29 ; автобус «ЛАЗ 695Н Г СПГ», 1988 р.в., кузова № НОМЕР_30 , номерний знак НОМЕР_31 ; автобуса «ЛАЗ 695Н СПГ», 1993 р.в., кузов № НОМЕР_32 , номерний знак НОМЕР_33 ; автобуса «ЛАЗ 695Н СПГ», 1992 р.в., шасі № НОМЕР_34 , номерний знак НОМЕР_35 ; автобуса «ЛАЗ 695Н СПГ», 1990 р.в., шасі № НОМЕР_36 , номерний знак НОМЕР_37 ; грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, яким відповідають банківські картки: № НОМЕР_38 , № НОМЕР_39 , № НОМЕР_40 , № НОМЕР_41 , № НОМЕР_42 , емітовані на ім`я ОСОБА_4 у ПАТ КБ «Приватбанк».
		Накладений на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року, ЄУН - 607/11236/15-к, арешт скасувати.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для виконання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
		Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає негайному виконанню. Судове рішення звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.
		Копію вироку негайно вручити сторонам.
		  Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...