Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/4885/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 травня 2024 року м. Львівсправа № 380/4885/22
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: Зубач А.З.
		відповідача: представник  Вовк І.В.
		третя особа-1: представник  Смолинець Я.І.
		третя особа-2: представник  не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач  ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (Відповідач  ВК ЛМР), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» (Третя особа 1  ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ», Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (Третя особа 2), в якому просить:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові;
		-стягнути з відповідача судові витрати;
		-стягнути з відповідач 14586,85 грн витрат на проведення експертизи.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 серпня 2021 року рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові. Вказане рішення позивач уважає протиправним виходячи з наступного.
		Порушене право позивач обґрунтовує тим, що проживає та є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться поруч із об`єктом будівництва щодо якого видані містобудівні умови і обмеження. Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Крім того, статтею 66 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і й громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно охоронюваний законом інтерес полягає у збереженні культурної спадщини, що полягає у неуклінному дотриманні пам`яткоохоронного законодавства. Крім того, інші права та інтереси порушуються, зокрема але не виключно право на культурну самобутність, що визначена в ч. 2 ст. 300 ЦК України.
		Позивач зазначив, що вказані містобудівні умови і обмеження передбачають будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0370 кадастровий номер 4610136600:07:001:0026, що розміщена на вул. Героїв Майдану 17-А. Вказана ділянка знаходиться в межах історичних ареалів, зоні регулювання забудови, зоні охоронюваного ландшафту та ін., про що зокрема вказано у самих містобудівних умовах та обмеженнях. Отже, будівництво на вказаній земельній ділянці повинно відбуватись із дотриманням спеціальних пам`яткоохоронних норм. Такими нормами зокрема є Закон України «Про охорону культурної спадщини», Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Державні будівельні норми, а саме ДБН Б.2.2.2-12:2019 Розділ 13 Території історичної забудови, пам`яток та об`єктів культурної спадщини.
		Позивач вказує, що листі на адвокатський запит начальник Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомила, що Управління охорони історичного середовища не погоджувало проект містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «Холдинг емоцій» «!Фест» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові. Отже, вимога ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» про отримання дозволу органу охорони культурної спадщини на містобудівні перетворення та забудову ділянки дотримано не було.
		Крім того, позивач стверджує, що при здійсненні містобудівних перетворень необхідно заздалегідь інформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та отримувати рекомендації, які є обов`язковими до виконання. Отже, вимога ч. 3 ст. 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» також виконана не була.
		Позивач наголошує, що в порушення п. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оскаржувані містобудівні умови та обмеження містять лише загальні цитування норм даного Закону, але не містять самі охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Також позивач зазначає, що відповідачем не дотримано ДБН Б.2.2.2-12:2019 Розділ 13 Території історичної забудови, пам`яток та об`єктів культурної спадщини. В обґрунтування таких доводів покликається на експертний висновок № 6012 від 31 січня 2022 року та № 963 від 06.06.2022, які виконані на замовлення позивача.
		Саме тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові.
		У відповіді на відзив позивач підтримав мотиви, наведені у позовній заяві і зазначив, що аргументи, наведені у відзиві, жодним чином не спростовують аргументів позовної заяви.
		У додаткових поясненнях від 15.04.2024 позивач також висловив заперечення щодо висновку експерта № 07/24 від 06.03.2024, який долучено третьою особою 1 в обґрунтування своєї позиції. Просить врахувати ч. 3 та ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення. Наголошує, що ні Наказом Львівської обласної військової адміністрації № 36-ос від 27.10.2023, ні Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 35 від 22.01.2024 року не встановлені території пам`яток, відповідно, надалі продовжують діяти приписи п. 13.1.4 ДБН Б 2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій» та приписи Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Також позивач у клопотанні від 09.06.2022 просить додатково, крім заявлених судових витрат, стягнути з відповідача суму судових витрат в розмірі 1887,70 грн, витрачених на виконання експертизи № 963 від 06.06.2022. 
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.
		Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому зазначено, що виходячи з підстав заявленого позову, такі кореспондують п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки позивач стверджує про невідповідність виданих ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ» містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Однак, такі твердження позивача не відповідають вимогам законодавства та ДБН з огляду на наступне. 
		Так, цільове призначення земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 0,0370 га (кадастровий номер 4610136600:07:001:0026) - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
		Категорія земель  землі житлової та громадської забудови;
		Вид використання  будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021 №НВ-4616385922021.
		Функціональне призначення земельної ділянки  зона Ж-2  зона малоповерхової квартирної житлової забудови відповідно до ухвали Міської ради від 09.07.2021 № 1134 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки», протоколів архітектурної містобудівної ради від 25.02.2021 № 3 та від 14.05.2021 № 7.
		Відповідно до розділу 5 Детального плану території у районі АДРЕСА_2 , затвердженого Ухвалою № 1134 від 09.07.2021 ЛМР «Про затвердження детального плану території у районі АДРЕСА_2 » - Ж-2  зона малоповерхової квартирної житлової забудови.
		Зона малоповерхової квартирної житлової забудови виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів.
		У той же час відповідно до спірних містобудівних умов та обмежень встановлено наступні вимоги до нового будівництва:
		2.1. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - від найнижчої точки землі (абсолютна позначка: 317,60 м) до закінчення конструктивних елементів будівлі - 22,80 м (абсолютна відмітка: 340,40 м).
		При необхідності граничну висоту будівель узгодити з Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
		2.2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 97,30 %.
		2.3. Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) - 570 люд./га.
		2.4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд:
		- 0,00 м до червоної лінії вул. Героїв Майдану;
		- 0,00 м до існуючої забудови з північної сторони (блокування).
		Об`єкт (нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 ) запроектувати з врахуванням вимог діючих будівельних норм та вимог рішення виконавчого комітету від 26.10.2007 № 893 «Про заходи щодо запобігання виникненню аварійних ситуацій при будівництві нових та реконструкції існуючих об`єктів». Врахувати недопущення виникнення руйнувань суміжної забудови з влаштуванням необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів проектованого об`єкта на прилеглу територію.
		2.5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги зони санітарної охорони) - земельна ділянка на АДРЕСА_2 розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини».
		Опрацювати паспорт кольорового опорядження фасаду та узгодити його у встановленому законодавством порядку. Проектом врахувати вимоги збереження традиційного історичного середовища міста, визначеного рішенням виконавчого Комітету від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони Регулювання забудови міста Львова».
		2.6. Охоронювані зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж  відповідно до діючих будівельних норм, охоронна зона кабелів зв`язку  0,60 м, охоронна зона водопроводу і каналізації  3,00 м  5,00 м.
		При необхідності передбачити винесення існуючих мереж на нормативну відстань з зони будівництва.
		Таким чином, відповідач стверджує, що цільове призначення земельної ділянки відповідає намірам забудови та виданим містобудівним умовам та обмеженням. 
		Щодо підстав звернення позивача до суду, відповідач зазначає, що з аналізу позовної заяви не вбачається, які саме права позивача у сфері публічно-правових відносин порушено виконавчим комітетом Львівської міської ради. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовий захист. Просить врахувати правову позицію, викладену у Постанові від 19.12.2019 Верховного Суду у справі №1340/4243/18 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.
		В контексті твердження позивача про порушення законодавства про охорону культурної спадщини, відповідач покликається на рішення виконавчого комітету ЛМР від 09.12.2005 №1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова» та Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2016, якими встановлено, що Львівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення історичного ареалу м. Львова до земель історико-культурного призначення, а також не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об`єкти культурної спадщини, у т.ч. щодо винесення в натурі меж історичного ареалу та його зони регульованої забудови. 
		Відтак, позиція позивача щодо необхідності отримання дозволу органу охорони культурної спадщини на забудову земельної ділянки не відповідає законодавчим нормам, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач уважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача підтримала наведену позицію, просила відмовити у задоволенні позову.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» у поданих до суду поясненнях та додаткових поясненнях зазначив, що доводи позивача про необхідність погодження містобудівних умов та обмежень з Міністерством культури та інформаційної політики України та Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, не заслуговують на увагу з огляду на правову позицію Верховного Суду висловлену у Постанові 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20.
		Третя особа 1 звертає увагу, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові» прийнято 09.08.2021. Станом на момент прийняття зазначеного рішення не існувало статі 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Редакція ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», набула чинності згідно Закону України «Про внесення зміни до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 2566-IX від 06.09.2022 лише з 1 січня 2023 року.
		Щодо обґрунтувань позову про порушення ДБН Б.2.2.2-12:2019, третя особа 1 зазначає, що відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.
		Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, відомості із Державного земельного кадастру не містили жодних заборон щодо видачі містобудівних умов та обмежень у редакції станом на 09 серпня 2021 року, а доказів протилежного позивачем не надано. Відтак, на переконання третьої особи 1, відповідно до імперативних норм при видачі містобудівних умов та обмежень застосовують відповідні обмеження, які передбачені вимогами пунктів 3, 4, 6-9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а не вимог ДБН.
		Крім цього, третя особа 1 вказує, що Ухвалою № 1134 від 09.07.2021 ЛМР «Про затвердження детального плану території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки», затверджено детальний план території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території. Згідно даного Детального плану «Проектне рішення ДПТ враховує «Передпроектну пропозицію влаштування клубного житлового будинку на АДРЕСА_2 », розроблену ФОП ОСОБА_2 , 2021 рік.
		Тобто, спірні містобудівні умови та обмеження видавалися на підставі затвердженого детального плану, який враховував «Передпроектну пропозицію влаштування клубного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17а у м. Львові», та який є діючим і не скасованим.
		Третя особа 1 наголошує, що містобудівні умови та обмеження є лише вихідними даними, і не є тотожними проектній документації. А тому, саме проект будівництва повинен враховувати вимоги ДБН. Просить врахувати правові позиції Верховного Суду стосовно аналогічних спірних правовідносин.
		Третя особа 1 звертає увагу суду на те, що ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ «!ФЕСТ» вчинено усі необхідні дії, для отримання відповідних містобудівних умов та обмежень у процедурі визначеною законом.
		Зауважує, що звертаючись з даним адміністративним позовом, позивач не зазначив, у чому полягає порушення відповідачем його прав та інтересів або прав та інтересів інших осіб, яких він має право представляти. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, на чому неодноразово наголошує Верховний Суд.
		Щодо висновків експертів, третя особа 1 вказує, що у матеріалах справи знаходиться Висновки експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 31.01.2022 року № 6012. У висновках експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 31.01.2022 року № 6012 встановлені аналогічні результати, які містяться Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 963 від 06 червня 2022 року, проведеної експертом ЛНДІСЕ Годлевським Д.О.
		У той же час, експерт ЛНДІСЕ Годлевський Д.О. повторно призначений експертом у даній справі для виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року.
		Відтак, на підставі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про судову експертизу», п. 1 ч. 1 ст. 36, п. 2 ч. 2 ст. 38 КАС України, експерт ЛНДІСЕ ОСОБА_3 повинен був відведений у порядку, передбаченому законодавством.
		Із урахуванням наведеного, ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» вважає, що зазначені позивачем обґрунтування позовних вимог є безпідставними, такими, що суперечать дійсним обставинам і вимогам чинного законодавства. Представник третьої особи 1 в судовому засіданні зазначену позицію підтримав, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВК ЛМР просить відмовити повністю. 
		Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради правом на подання письмових пояснень не скористалось.
		Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 03 березня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		Ухвалою суду від 07 квітня 2022 року постановлено розгляд адміністративної справи № 380/4885/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 28 квітня 2022 року об 11:30 год.
		Ухвалою суду від 26 квітня 2022 року встановлено участь позивача в підготовчому засіданні 28 квітня 2022 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення Львівського окружного адміністративного суду. 
		В підготовчому судовому засіданні ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання 07.06.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КАС України.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/4885/22 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Ухвалою судді від 05 жовтня 2022 року прийнято матеріали адміністративної справи № 380/4885/22 до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи від 05 квітня 2022 року про залишення позову без розгляду та клопотанні представника відповідача від 28 квітня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду.
		Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи від 05 квітня 2022 року про закриття провадження у справі.
		Ухвалою суду від 17 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року, клопотання представника третьої особи від 06 грудня 2022 року про призначення експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі задоволено частково. Призначено в адміністративній справі № 380/4885/22 будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).
		Провадження в адміністративній справі № 380/4885/22 зупинено до одержання результатів будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
		 Ухвалою суду від 21 липня 2023 року клопотання позивача від 17 липня 2023 року про поновлення провадження у справі задоволено та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 31.07.2023 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 про відмову в забезпеченні позову у справі № 380/4885/22 та прийнято постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 скасовано. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 залишено в силі.
		Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року клопотання представника третьої особи від 26 липня 2023 року про призначення експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі задоволено частково. Призначено в адміністративній справі № 380/4885/22 будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024). Провадження в адміністративній справі № 380/4885/22 зупинено до одержання результатів будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. 
		Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року провадження у справі № 380/4885/22 поновлено. Призначено судове засідання для вирішення клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р. від 10 листопада 2023 року про надання доступу до об`єктів дослідження, необхідного для проведення будівельно-технічної експертизи, та клопотання позивача від 21 листопада 2023 року про долучення до матеріалів справи копій інвентаризаційних справ будинків.
		Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Хміля В.Р. від 10 листопада 2023 року про надання доступу до об`єктів дослідження, необхідного для проведення будівельно-технічної експертизи задоволено частково. Клопотання позивача від 21 листопада 2023 року про долучення до матеріалів справи копій інвентаризаційних справ будинків - задоволено. Провадження в адміністративній справі № 380/4885/22 зупинено до одержання результатів будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. 
		Ухвалою від 10 січня 2024 року задоволено клопотання позивача від 09 січня 2024 року про поновлення провадження у справі та поновлено провадження у справі № 380/4885/22.
		Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року, залишеною без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача від 30 січня 2024 року про забезпечення позову.
		В підготовчому судовому засіданні 13.02.2024 ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання, клопотання представника ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» задоволено, залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Також позивач відкликав клопотання від 31.07.2023 про виклик судового експерта в судове засідання. Ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання 13.02.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 26 березня 2024 року задоволено клопотання представника третьої особи 1 від 25 березня 2024 року про поновлення строків на подання доказів, поновлено ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» процесуальний строк на подання Висновку експерта по результатах проведення будівельно-технічної експертизи по заяві адвоката Смолинця Ярослава Івановича від 06 березня 2024 року № 07/24 та прийнято його до розгляду.
		Суд заслухав пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи 1, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» є власником земельної ділянки у м. Львові на вул. Героїв Майдану,17а із кадастровим номером 4610136600:07:001:0026; цільове призначення  для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81986943 від 07.03.2017).
		Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 675 від 09 серпня 2021 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові.
		Це рішення ухвалене за наслідком розгляду відповідачем звернення ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» від 26.07.2021 року (зареєстрованого у Львівській міській раді 26.07.2021 за №2-65024/АП - 2401), передпроектної пропозиції житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А, беручи до уваги витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2017 № 81986943, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.07.2021 № НВ-4616385922021.
		Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від № 675 від 09 серпня 2021 року було затверджено додані до рішення містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові.
		Пунктом 2 даного рішення ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» зобов`язано, зокрема: отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкта; розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект з врахуванням пункту 4 рішення виконавчого комітету від 29.05.2020 №458 «Про необхідність проектування заходів цивільної безпеки, розробки інженерно-технічних заходів цивільного захисту, використання споруд підземного простору для укриття населення при розробці детальних планів території та при проектуванні об`єктів будівництва у м. Львові» , рішення виконавчого комітету від 20.07.2020 №623 «Про вдосконалення системи збору побутових відходів на території м. Львова», у т. ч. щодо влаштування підземних контейнерів роздільного збору твердих побутових відходів, та провести його експертизу згідно з законодавством України; розробити паспорт кольорового опорядження фасаду та погодити його у встановленому законом порядку; звернутися у відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
		Додатком №1 до даного рішення у розділі 1 зазначено, функціональне призначення земельної ділянки  зона Ж-2  зона малоповерхової квартирної житлової забудови відповідно до ухвали Міської ради від 09.07.2021 № 1134 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки», протоколів архітектурної містобудівної ради від 25.02.2021 № 3 та від 14.05.2021 № 7.
		У розділі 2 Додатку №1 рішення № 675 від 09 серпня 2021 року встановлено наступні вимоги до нового будівництва:
		2.1. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - від найнижчої точки землі (абсолютна позначка: 317,60 м) до закінчення конструктивних елементів будівлі - 22,80 м (абсолютна відмітка: 340,40 м).
		При необхідності граничну висоту будівель узгодити з Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
		2.2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 97,30 %.
		2.3. Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) - 570 люд./га.
		2.4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд:
		- 0,00 м до червоної лінії вул. Героїв Майдану;
		- 0,00 м до існуючої забудови з північної сторони (блокування).
		Об`єкт (нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові) запроектувати з врахуванням вимог діючих будівельних норм та вимог рішення виконавчого комітету від 26.10.2007 № 893 «Про заходи щодо запобігання виникненню аварійних ситуацій при будівництві нових та реконструкції існуючих об`єктів». Врахувати недопущення виникнення руйнувань суміжної забудови з влаштуванням необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів проектованого об`єкта на прилеглу територію.
		2.5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги зони санітарної охорони) - земельна ділянка на вул. Героїв Майдану, 17-А розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини».
		Опрацювати паспорт кольорового опорядження фасаду та узгодити його у встановленому законодавством порядку. Проектом врахувати вимоги збереження традиційного історичного середовища міста, визначеного рішенням виконавчого Комітету від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони Регулювання забудови міста Львова».
		2.6. Охоронювані зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж  відповідно до діючих будівельних норм, охоронна зона кабелів зв`язку  0,60 м, охоронна зона водопроводу і каналізації  3,00 м  5,00 м.
		При необхідності передбачити винесення існуючих мереж на нормативну відстань з зони будівництва.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, а саме рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Насамперед, суд надає оцінку доводам відповідача та третьої особи 1 про недоведення позивачем порушення своїх прав, свобод або інтересів у публічно-правових відносинах з відповідачем, і зазначає.
		Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Цим положенням Основного Закону України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Згідно із статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач проживає та є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться поруч із об`єктом нового будівництва щодо якого видані спірні містобудівні умови і обмеження.
		Предметом спору у даній справі є рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові, тобто правомірність дій органу місцевого самоврядування, вчинених ним як суб`єктом владних повноважень при здійсненні передбачених законом функцій щодо видачі містобудівних умов та обмежень на нове будівництво багатоквартирного будинку, що знаходиться у межах історичного ареалу м. Львова та у безпосередній близькості до пам`яток культурної спадщини.
		Суд погоджується з доводами відповідача та третьої особи 1 про те, що містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії, однак, зауважує, за своєю природою вони можуть впливати на права та інтереси не тільки замовника, а й на інтереси громадськості в цілому.
		Як слідує зі змісту позовної заяви та відповіді на пояснення третьої особи 1 від 06.06.2022, звернення до суду позивач обґрунтував порушенням свого конституційного права на користування об`єктами культурної спадщини, а охоронюваний законом інтерес полягає у збереженні культурної спадщини та у неуклінному дотриманні пам`яткоохоронного законодавства.
		Так, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі № 810/2763/17, за загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації.
		Таким чином, у даній справі, предметом спору є перевірка законності дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання його владних управлінських функцій. При цьому, як убачається зі змісту позову, судовий розгляд цього спору позивач ініціював з метою захисту своїх прав у сфері публічно-правових відносин, а не у зв`язку з потребою відстоювання своїх майнових чи інших приватних прав у відносинах з третьою особою чи відповідачем.
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у цьому випадку має місце захист особою свого законного інтересу, а саме - права на користування об`єктами культурної спадщини, а охоронюваний законом інтерес позивача полягає у збереженні культурної спадщини, яке, на думку позивача, порушено внаслідок прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, яке у разі його реалізації призведе до недотримання суб`єктом містобудівної діяльності будівельних норм та стандартів та вимог містобудівної документації на місцевому рівні.
		Схожа за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 05 квітня 2024 року у справі № 560/1227/19, яку суд враховує в силу імперативних норм ч. 5 ст. 242 КАС України.
		З огляду на наведене суд відхиляє доводи відповідача та третьої особи 1 про недоведення позивачем порушення своїх прав, свобод або інтересів у публічно-правових відносинах, оскільки судом встановлено наявність «публічного інтересу» такого спору, який стосується суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови території, яке до того ж здійснюється по сусідству з помешканням позивача.
		Надаючи оцінку спірному рішенню, суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд враховує наступні норми права.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у справі правовідносин).
		За визначенням наведених у вказаному вище Законі термінів, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1).
		Отримання замовником або проектувальником вихідних даних є першим етапом проектування та будівництва об`єктів (пункт 1 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Частиною 2 статті 26 цього Закону визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		За приписами частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Відповідно до частин третьої - шостої, восьмої цієї ж статті містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.
		Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
		1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
		4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);
		9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.
		Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
		1) за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
		Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності. Такі обмеження також стосуються встановлення додаткових вимог та обмежень для об`єктів будівництва в охоронних зонах пам`яток культурної спадщини та межах історичних ареалів населених місць.
		Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі № 809/721/18, від 10.10.2019 у справі № 260/1499/18, від 20.02.2020 у справі № 813/52/13-а від 14.02.2023 у справі № 640/24975/21.
		Як встановлено судом, 09 серпня 2021 року рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові.
		Вказані містобудівні умови і обмеження передбачають будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0370 кадастровий номер 4610136600:07:001:0026, що розміщена на вул. Героїв Майдану 17-А. 
		У п. 2.5. Додатку 1 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року зазначено: Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги зони санітарної охорони) - земельна ділянка на вул. Героїв Майдану, 17-А розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини».
		Стосовно доводів позивача в частині порушення вимог ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо отримання дозволу органу охорони культурної спадщини на містобудівні перетворення та забудову ділянки на АДРЕСА_2 , а також ч. 3 ст. 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, суд враховує наступне. 
		Закон України «Про охорону культурної спадщини» (тут і надалі - в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Згідно із частиною 4 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Відповідно до частини 3 статті 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
		У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20 зроблено такі висновки:« 107. Законодавством України чітко визначено послідовність, стадійність та етапність проєктування та будівництва об`єктів, виконання комплексу робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури.
		108. Отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов є найпершою стадією забудови територій і створення об`єкта архітектури, передує стадії проєктування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає обов`язкове врахування, у тому числі, таких вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження отримуються саме для проектування об`єкта будівництва, що визначено у абзаці першому частини другої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		109. Тобто містобудівні умови та обмеження не є тотожними проєктній документації. Створення цих документів відбувається за різними процедурами, визначеними законодавством, а їх зміст та призначення у процесі будівництва суттєво відрізняються.
		110. Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено обов`язку замовника отримувати погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, для видання йому містобудівних умов та обмежень. Таке погодження стосується саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних, на основі яких ці проєкти розробляються та затверджуються.
		111. Погодження містобудівних умов не передбачається й статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		112. Висновок про те, що Міністерство культури України є органом погодження історико - містобудівного обґрунтування, яке є складовою проектної документації, викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №640/22377/18, що дає підстави стверджувати, що Мінкультури не уповноважене на погодження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
		113. З огляду на це колегія суддів визнає слушними і підтримує доводи Товариства та відповідача стосовно відсутності підстав для скасування оскарженого рішення про видання замовнику містобудівних умов та обмежень у зв`язку з відсутністю погодження цього питання з боку Мінкультури.
		…
		116. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що Порядок інформування ЮНЕСКО, до якого відсилає частина третя статті 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», як і сама ця стаття, закріплюють за замовником обов`язок повідомити Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про намір здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини, отримати рекомендації цього Комітету щодо проєкту такого перетворення, виконати ці рекомендації при проведенні таких робіт.
		117. Варто наголосити й на тому, що норми частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про надання містобудівних умов та обмежень. Нормами цієї статті не передбачено подання разом з заявою вищезгаданих рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як не визначено й обов`язку органу, який за законом уповноважений видавати містобудівні умови та обмеження, перевіряти вказаний замовником намір забудови на відповідність цим рекомендаціям, які, до того ж, не є містобудівною документацією на місцевому рівні.
		118. Аналіз вищевикладених норм законодавства засвідчує, що рішення уповноваженого органу у сфері містобудування про видачу містобудівних умов та обмежень не підлягає погодженню органом управління об`єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
		119. Тому колегія суддів констатує, що у спірних відносинах у відповідача не виникло передбачених законом підстав для відмови у наданні замовнику містобудівних умов та обмежень у зв`язку з непогодженням таких умов Мінкультури та органом управління об`єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, недоданням до заяви про їх видання рекомендацій Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проєкту запланованого містобудівного перетворення.
		120. Вчинення таких дій замовником на стадії отримання ним містобудівних умов та обмежень законом не вимагається».
		Отже, із урахуванням наведених висновків Верховного Суду у Постанові від 06 грудня 2023 року у справі №380/4498/20, суд враховує пояснення третьої особи 1 у цій частині та відхиляє доводи позивача стосовно необхідності отримання дозволу Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради на містобудівні перетворення та забудову земельної ділянки на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові, а також щодо інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачено обов`язок замовника отримувати погодження саме проєктів містобудівних перетворень, а не вихідних даних  містобудівних умов і обмежень, які є предметом розгляду у даній справі.
		Також суд не враховує доводи позивача про те, що в порушення п. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оскаржувані містобудівні умови та обмеження містять лише загальні цитування норм даного Закону, але не містять самі охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, з огляду на таке.
		Згідно із п. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України).
		Отже, містобудівні умови та обмеження, як документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, повинен містити розділ під назвою «містобудівні умови та обмеження», який, у свою чергу, визначає планувальні обмеження, а саме: охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України.
		Як зазначено судом вище, у п. 2.5. Додатку 1 рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року зазначено: Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги зони санітарної охорони) - земельна ділянка на вул. Героїв Майдану, 17-А розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини».
		Верховний Суд у Постанові від 04.02.2020 у справі №826/9713/18 сформував правовий висновок про те, що вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд необхідно вважати дотриманими під час видачі містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення про подальше визначення таких показників відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації "згідно з чинним законодавством", "відповідно до нормативно-правових актів", "в установленому чинним законодавством порядку", "урахувати законні інтереси та вимоги". Це формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника, є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією. Тому конкретизація параметрів будівництва саме у цифровому вигляді в даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.
		Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги, які передбачені п. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», слід вважати дотриманими під час видачі спірних містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення відповідачем про подальше визначення таких показників у проектній документації «відповідно до вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини»».
		Стосовно доводів учасників справи в частині необхідності дотримання спірних містобудівних умов і обмежень вимогам ДБН Б.2.2.-12:2019 Розділ 13 Території історичної забудови, пам`яток та об`єктів культурної спадщини, слід врахувати наступне.
		Насамперед, суд зазначає, що основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
		Варто також відзначити, що відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є однією із ключових умов для отримання містобудівних умов та обмежень, яка перевіряється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Недотримання замовником цієї умови є самостійною та достатньою підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень. Відтак, отриманню містобудівних умов та обмежень передує визначення (встановлення) відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		При цьому відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час прийняття рішення про надання або відмову в наданні містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану, детального плану території та плану зонування, якщо такий розроблено.
		Крім того, здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації (Генерального плану населеного пункту, Детального плану території, Плану зонування території), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій.
		Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій, зокрема, у Постановах від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20, від 19 січня 2023 року у справі № 640/9995/20, від 12 грудня 2023 року у справі № 640/19905/21. 
		Оцінюючи доводи сторін у даній справі, суд також враховує Постанову від 12.12.2023 Верховного Суду у складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у справі № 380/13557/21, у якій Верховний Суд сформулював наступні висновки щодо історичного ареалу м. Львова: 
		- межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», затвердженої ухвалою Львівської міськради 18-ї сесії 5-го скликання № 3924 від 30 вересня 2010 року, що була розроблена відповідно до чинного на час розробки законодавства, а саме - законів України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25 вересня 1997 року № 164;
		- оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, ґрунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради № 1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;
		- з огляду на обов`язковість Генерального плану міста Львова та з метою забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 5 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, "Ансамбль історичного центру Львова" (об`єкт № 865), суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом України «Про охорону культурної спадщини», під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова;
		- незатвердження науково-проєктної документації з визначення меж історичного ареалу м. Львова відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виводить її з-під державної охорони (охорони законом);
		- оскільки за законом правовий статус відповідної території як об`єкта культурної спадщини пов`язаний з фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту.
		У даній Постанові, Верховний Суд також зазначив: « 80. У складі текстової частини Генерального плану міста Львова (Коригування генерального плану м. Львова ІІ стадія) міститься розділ 17.02. «Охорона історичного середовища», в якому зазначено, що охорона історичного середовища м. Львова один із пріоритетних стратегічних напрямків діяльності всіх учасників містобудівного процесу в місті. До компетенції генплану міста належать питання охоронного зонування, пов`язаного з об`єктами і комплексами історико-культурної спадщини і планувальні рішення, опосередковано спрямовані на охорону пам`яток та історичного середовища. Генпланом ураховані межі й режим зон охорони пам`яток, прийняті відкоригованим інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурним планом м. Львова, в якому відзначені: Державний історико-архітектурний заповідник; територія, що є під охороною ЮНЕСКО; історичний ареал м. Львова; зона регулювання забудови; зона охорони історичного ландшафту. Для кожної зони охорони встановлений режим, який відповідає вимогам охорони пам`яток і середовища як цілісного комплексу, який відіграє провідну роль в формуванні образу міста.
		Графічний матеріал Генерального плану міста Львова міститься в загальному доступі в мережі Інтернет».
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення) у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:
		- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
		- зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
		- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;
		- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Отже, згідно з вищенаведеними приписами правових норм, культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України «Про охорону культурної спадщини» відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.
		Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та на виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 затверджено Список історичних населених міст України (міста і селища міського типу), до якого внесено і місто Львів.
		Як зазначено вище, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові, п. 2.5. планувальних обмежень зазначено, що земельна ділянка на вул. Героїв Майдану, 17-А розташована у кварталі історично сформованої житлової та громадської забудови у межах історичного ареалу міста. Проектування здійснювати з дотриманням вимог діючих державних будівельних норм та з врахуванням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини».
		Спірним питанням у даній справі є необхідність врахування вимог ДБН Б.2.2.-12:2019 в частині встановлення охоронних меж пам`ятки культурної спадщини.
		Судом встановлено, що відповідно до Переліку пам`яток культурної спадщини, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області (додаток до наказу Міністерства культури та інформаційної політики «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 №14), будівлі за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 відносяться до пам`яток архітектури місцевого значення.
		Відповідно до вимог п. 13.1.4 ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», при намірах здійснення будівництва нової чи реконструкції існуючої споруди на ділянці (ділянках), яка знаходиться поруч (у межах 500 м) із пам`яткою культурної спадщини, до прийняття рішення про відведення земельної ділянки під будівництво нової чи реконструкцію існуючої споруди необхідно в установленому порядку визначити та затвердити межі території цієї пам`ятки (за умови відсутності затвердженої території цієї пам`ятки).
		Навколо будинків і споруд - пам`яток культурної спадщини (архітектури та містобудування) - у разі відсутності розроблених та затверджених в установленому порядку зон охорони в межах відстані, що дорівнює подвійній висоті цих пам`яток, але у будь-якому разі - не менше 50 м, при проектуванні нових будівель і споруд або надбудові (реконструкції) існуючих необхідно зберігати цінне історичне розпланування і традиційний характер забудови населених пунктів, цінний природний ландшафт та об`єкти природно-заповідного фонду, оглядові точки і зони, звідки розкриваються види на пам`ятки та їх комплекси. При цьому відстань від кожної новобудови до пам`ятки повинна бути не меншою ніж збільшений удвічі максимум з висот самої пам`ятки та даної новобудови.
		Конструкція даної норми визначає порядок обрахунку меж відстані навколо пам`яток культурної спадщини, у разі відсутності розроблених та затверджених в установленому порядку зон охорони. 
		Такий порядок визначено ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) якою передбачено, що з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Проте, на дату (09 серпня 2021 року) прийняття спірного рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові, зони охорони відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо пам`яток архітектури місцевого значення за адресами вул. Героїв Майдану, 15, вул. М. Глінки, 10 та вул. М. Глінки, 12 у м. Львові розроблено та затверджено не було.
		Наказ № 36-ос від 27.10.2023 Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації та Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 35 від 22.01.2024 «Про затвердження науково проектної документації», які долучені до матеріалів справи, не могли бути враховані відповідачем при прийнятті спірного рішення щодо затвердження містобудівних умов і обмежень, оскільки такі прийняті лише 27.10.2023 та 22.01.2024 відповідно. Відтак і суд позбавлений можливості надати оцінку таким доказам, оскільки такі не існували на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
		В обґрунтування своєї позиції, третя особа 1 зазначає, що вимоги п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:2019 не підлягають застосуванню до спірних містобудівних умов та обмежень, оскільки згідно містобудівної документації вже було встановлено відповідні планувальні обмеження та зони охорони пам`яток культурної спадщини. 
		Матеріалами справи підтверджено, що Ухвалою № 1134 від 09.07.2021 ЛМР «Про затвердження детального плану території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки», затверджено детальний план території у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки (далі  ДПТ). 
		Проект Детального плану розроблений у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», ДСП  173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», ДБН В.2.3.-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДБН Б.2.4.-1-94 «Планування та забудова сільських поселень», ДБН Б.1.1-14:12 «Склад та зміст детального плану території».
		Відповідно до пункту 4.4. ДПТ зазначено, що згідно «Проекту зведених зон охорони історичного середовища м. Львова», ділянка перебуває в межах території історичного ареалу (ІА-4). Також на території проектування розташовано багато пам`яток архітектури. Також на графічних матеріалах зазначені будівлі пам`ятки та цінна історична забудова.
		Відповідно до розділу 5 на території Детального плану території відсутнє функціональне зонування, у районі вул. Героїв Майдану, вул. М. Глінки. - Ж-2  зона малоповерхової квартирної житлової забудови.
		Згідно розділу 9 даного Детального плану, Проектне рішення ДПТ враховує «Передпроектну пропозицію влаштування клубного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17а у м. Львові». Від сусідніх 2  поверхових будинків садиб № 10 та № 12 по вул. Глинки, враховуючи історично сформовану лінію забудови з сторони дворів. Побутові розриви прийняті від 10 (мін) до 12 метрів, що допускається державними будівельними нормами при розміщенні забудови в історично сформованих кварталах населеного пункту.
		Також матеріалами справи підтверджено, що у 2015 році ЛКП «Археологічно-Архітектурна Служба м. Львова» розроблено історико-містобудівне обґрунтування щодо будівництва офісного комплексу на вул. Героїв Майдану 17а у м. Львові, матеріали якого враховані при розробці детального плану.
		У п. 4.4.5. історико-містобудівного обґрунтування наведено перелік пам`яток культурної спадщини в межах досліджуваного кварталу та пам`яток історії в межах кварталу опрацювання. 
		У п. 4.4.6. історико-містобудівного обґрунтування зазначено взаєморозташування об`єктів та пам`яток культурної спадщини, а саме: найближчі пам`ятки культурної спадщини  вілли 1930-х р.р. на вул. М. Глінки  пам`ятка архітектури місцевого значення під №10, розташована на відстані 8 м на схід і пам`ятка архітектури місцевого значення та пам`ятка історії під №12 на відстані 6 м на південний схід від межі ділянки обґрунтування.
		У розділі ІV п. 6 Історико-містобудівного обґрунтування зазначено, що відомості щодо меж: 6.1. територій пам`яток  відсутні; 6.2. зон охорони пам`яток  окремі зони охорони пам`яток не визначені в досліджуваному середовищі.
		Детальний аналіз досліджених доказів дає підстави для висновку, що ані Детальний план, ані Передпроектна пропозиція, ані історико-містобудівне обґрунтування не містять інформації щодо меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури місцевого значення за адресами вул. Героїв Майдану, 15, АДРЕСА_3 та вул. М. Глінки,12 у м. Львові. 
		Також суд враховує вимоги статті 1 Закону України «Про будівельні норми» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає, що будівельні норми - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Частиною другою статті 5 цього ж Закону передбачено, що об`єктами нормування у будівництві є: 1) планування та забудова території; 2) об`єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини; 3) склад і зміст документації об`єктів будівництва, містобудування та архітектури.
		Згідно з положеннями частини першої статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Правові висновки щодо застосування положень Закону України «Про будівельні норми» викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 712/387/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 600/2150/21-а.
		Порядок здійснення просторово-планувальної організації у процесі містобудівного проєктування території на місцевому рівні визначено ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104 (далі - ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).
		Із урахуванням встановлених судом обставин та наведених вище правових норм суд відхиляє доводи третьої особи 1, що вимоги п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:2019 не підлягають застосуванню до спірних містобудівних умов та обмежень, оскільки частина перша статті 11 Закону України «Про будівельні норми» визначає обов`язок застосування будівельних норм для всіх суб`єктів містобудування. 
		З урахуванням обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, судом Ухвалою від 19 вересня 2023 року призначено в адміністративній справі № 380/4885/22 будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).
		На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
		- чи відповідають містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 , затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, вимогам нормативних актів в галузі будівництва, а саме п. 13.1.4 ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій» в частині відстані об`єкта будівництва до пам`яток архітектури місцевого значення на АДРЕСА_2 та на вулиці Глінки, 10 і 12 у місті Львові? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно  технічної експертизи від 20 грудня 2023 року №4433-Е, судовим експертом В.Р.Хміль зроблено наступні висновки:
		Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 , затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, не відповідають вимогам нормативних актів в галузі будівництва, а саме п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» в частині відстані об`єкта будівництва до пам`яток архітектури місцевого значення на АДРЕСА_2 та на вулиці Глінки, 10 і 12 у місті Львові.
		Невідповідності полягають у наступному:
		- фактична відстань від об`єкта будівництва - нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 до пам`яки архітектури місцевого значення на вулиці Героїв Майдану, 15 у місті Львові становить 21,12 м, що менше ніж збільшений удвічі максимум з висот пам`яток архітектури та новобудови (45,6 м згідно містобудівних умов та обмежень та 34,0 згідно проектної документації), що не відповідає вимогам п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;
		- фактичнавідстань від об`єкта будівництва - нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 до пам`яки архітектури місцевого значення на вул. Глінки, 10 у місті Львові становить 5,83 м, що менше ніж збільшений удвічі максимум з висот пам`яток архітектури та новобудови (45,6 м згідно містобудівних умов та обмежень та 34,0 м згідно проектної документації), що не відповідає вимогам п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:20 «Планування та забудова територій»;
		- фактичнавідстань від об`єкта будівництва -нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 до пам`яки архітектури місцевого значення на вул. Глінки, 12 у місті Львові становить 6,4 м, що менше ніж збільшений удвічі максимум з висот пам`яток архітектури та новобудови (45,6 м згідно містобудівних умов та обмежень та 34,0 м згідно проектної документації), що не відповідає вимогам п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:20 «Планування та забудова територій».
		Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
		Колегія суддів Верховного Суду у Постанові 27 вересня 2023 року у справа № 810/2969/18 сформувала висновок про те, що висновок експерта може бути доказом у справі лише тоді, коли експертиза здійснена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за клопотанням сторони чи її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.
		Із урахуванням здійснення експертизи за ухвалою суду від 19 вересня 2023 року, суд враховує висновок експерта за результатами проведення судової будівельно  технічної експертизи від 20 грудня 2023 року №4433-Е, яким беззаперечно встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 на АДРЕСА_2 , затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 675 від 09 серпня 2021 року, не відповідають вимогам нормативних актів в галузі будівництва, а саме п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» в частині відстані об`єкта будівництва до пам`яток архітектури місцевого значення на АДРЕСА_2 та на вулиці Глінки, 10 і 12 у місті Львові.
		Пам`ятаючи про те, що: охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування; збереження пам`яток культурної спадщини є одним з головних напрямів містобудівної діяльності; при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, у тому числі, охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів, уповноважений на видачу містобудівних умов та обмежень орган повинен переконатись у тому, що намір забудови земельної ділянки, розташованої на території історичного ареалу м. Львова не суперечить вимогам щодо охорони та збереження пам`яток архітектури місцевого значення, не заподіює їм шкоду, не загрожує їх характерним властивостям, видатній універсальній цінності цих об`єктів, збереження та охорона яких має бути першочерговим завданням, не порушує традиційне середовище, яке збереглося, враховує наявну просторову організацію, особливо розпланування на ділянки та масштаб, як того вимагають якість і цінність ансамблю наявних споруд.
		Враховуючи висновок експерта за результатами проведення судової будівельно  технічної експертизи від 20 грудня 2023 року №4433-Е та встановлені судом обставини, суд констатує, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 серпня 2021 року № 675 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «Холдинг емоцій «!Фест» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові» не відповідає п. 13.1.4 ДБН Б.2.2-12:20 «Планування та забудова територій» в частині відповідності намірів забудови земельної ділянки на території історичного ареалу м. Львова із кадастровим номером 4610136600:07:001:0026 вимогам щодо охорони та збереження пам`яток архітектури місцевого значення на вул. Героїв Майдану, 15, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .
		Надаючи правову оцінку доводам позивача в контексті прийняття судом до уваги Висновків експерта № 6012 від 31 січня 2022 року та № 963 від 06.06.2022, суд зазначає таке.
		У розумінні положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно із вимогами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Стаття 108 КАС України встановлює, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
		З наведених вище положень КАС України можна дійти висновку, що висновок експерта є одним із доказів в адміністративному судочинстві, який оцінюється судом в сукупності із іншими доказами, та не має наперед встановленої сили. Водночас законодавець визначив, що відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
		Відповідно до ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
		Частиною 5 ст. 102 КАС України встановлено, що учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта.
		За правилами ч. 1 ст. 103 КАС України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
		Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Згідно з ч. 6 ст. 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
		У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 7 статті 101 КАС України).
		Статтею 104 КАС України врегульовано проведення експертизи на замовлення учасників справи, які мають право подати до суду висновок експерта, складений на їх замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
		Згідно з ч. 6 ст. 104 КАС України у такому висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав (ч. 8 ст. 104 КАС України).
		Щодо висновку експерта за результатами проведення будівельно  технічного дослідження № 6012 від 31 січня 2022 року на замовлення ОСОБА_1 , суд зазначає, що такий не містить інформації, що експерт попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. 
		Оскільки КАС України визначає це обов`язковою вимогою, від якої залежить допустимість чи недопустимість висновку як доказу, суд не враховує даний висновок у якості доказу. Правові висновки щодо застосування даних процесуальних норм про те, що відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тягне за собою недопустимість експертного висновку, викладено у Постанові КАС ВС від 05.04.2024 у справі № 420/5521/19.
		Щодо наданого позивачем висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 963 від 06 червня 2022 року, суд зазначає, що у висновку експерта зазначено, що разом із заявою на дослідження надано:
		- Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 затверджені Рішенням ЛМР від 09.08.2021 № 675;
		- викопіювання з реєстру пам`яток архітектури місцевого значення на пам`ятки архітектури за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .
		 Однак у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували те, що експертом досліджувалися документи, які слугували підставою для прийняття містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , такі документи долучені представником відповідача до матеріалів справи на вимогу суду лише 29 грудня 2022 року.
		Крім того, у Висновку зазначено про те, що «Земельна ділянка кадастровий номер 4610136600:07:001:0026 розташована по АДРЕСА_2 . На момент проведення огляду земельна ділянка огороджена зі сторони вулиці Героїв Майдану огорожею з металевих рифлених листів».
		Водночас у висновку експерта відсутні будь-які дані, які б підтверджували те, що експерт отримав згоду на доступ до земельної ділянки, яка належить третій особі, та до якої з тверджень самого експерта вільний доступ відсутній. Таким чином, фактично заміри відстані між об`єктами проведено експертом без належного дослідження земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:07:001:0026.
		Ураховуючи викладене, наданий позивачем Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 963 від 06 червня 2022 року викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо його правильності і не враховується судом.
		Щодо висновку експерта по результатах проведення будівельно-технічної експертизи по заяві адвоката Смолинця Ярослава Івановича (представника третьої особи 1) від 06.03.2024 року № 07/24, суд зазначає.
		Зі змісту даного висновку слідує, що такий прийнято із урахуванням Наказу № 36-ос від 27.10.2023 Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації та Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 35 від 22.01.2024 «Про затвердження науково проектної документації».
		Водночас, як зазначено судом вище, такі не могли бути враховані відповідачем при прийнятті спірного рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 , оскільки такі прийняті лише 27.10.2023 та 22.01.2024 відповідно. 
		Відтак, суд не враховує висновок експерта від 06.03.2024 року № 07/24, оскільки такий складений на підставі даних, які об`єктивно не існували на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
		Суд критично оцінює доводи представника третьої особи 1 щодо відведення експерта ЛНДІСЕ Годлевського Д.О., який призначений експертом у даній справі для виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, оскільки судова експертиза, яка була призначена ухвалою від 17 січня 2023 року не була проведена і справа повернулась без виконання вимог даної ухвали. Крім того, у разі наявності підстав для відводу експерта, учасник справи звертається до суду із відповідною заявою в порядку ч. 8 ст. 104 КАС України. Водночас, жоден із учасників справи під час розгляду справи № 380/4885/22 із такою заявою не звертався.
		Щодо інших доводів сторін, які викладені у заявах по суті справи, суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 серпня 2021 року № 675 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові» є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до вимог ч. 1, п.2 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. 
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
		Щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.
		Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
		Відповідно до правил абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі на користь позивача належить стягнути 992,40 сплаченого судового збору.
		Щодо відшкодування понесених позивачем витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.
		За приписами частин першої - третьої статті 101, частини першої статті 106 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. До таких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
		Своєю чергою, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати, пов`язані із проведенням експертиз (частина третя статті 132 КАС України).
		Детальніше про означений вид витрат йдеться у статті 137 КАС України.
		Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має врахувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та чи має він прямий стосунок до предмета спору.
		Вирішуючи питання про наявність правових підстав до відшкодування позивачеві понесених ним витрат на проведення експертизи, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи висновки експерта № 6012 від 31 січня 2022 року та № 963 від 06.06.2022 року складені за ініціативою та на замовлення позивача і такі висновки не були предметом дослідження під час розгляду справи, тобто, їх зміст не вивчався й не аналізувався судом, оскільки не враховувалися судом при прийнятті рішення у даній справі.
		Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи у стягненні витрат на проведення експертиз в сумі 16474,55 грн на користь позивача належить відмовити. 
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,- 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79005), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» (пл. Ринок, 14, м. Львів, 79000), Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (вул. Валова, 20, м. Львів, 79000) про визнання протиправним та скасування рішення  задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 серпня 2021 року № 675 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво ТОВ «ХОЛДИНГ ЕМОЦІЙ» «!ФЕСТ» багатоквартирного житлового будинку на вул. Героїв Майдану, 17-А у м. Львові».
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору. 
		У стягненні витрат на проведення експертизи  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу. 
		Повний текст рішення складено 07 червня 2024 року.
		 
		СуддяКлименко Оксана Миколаївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...