Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/4626/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 12.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.06.2024
Номер судового провадження: К/990/41276/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 500/4626/22
		провадження № К/990/41276/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
		секретаря судового засідання - Борисевича О. Ю.,
		за участю
		представника позивача - Панчука С. М.,
		представника відповідача -  Косяк Н. В.,
		представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - Митюка С. П.,
		представника третьої особи Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Конопліцького І. В.
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Акціонерного товариства «Укртрансгаз», про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення безпідставно стягнутих коштів, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Осташа А. В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Онишкевича Т. В., суддів: Сеника Р. П., Судової-Хомюк Н. М.
		І. Суть спору
		1. У грудні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз» (далі - ПрАТ «Тернопільміськгаз») звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, (далі - приватний виконавець), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України»), Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»), Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз»), у якому просить:
		1.1. скасувати постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, а саме: від 21 жовтня 2019 року ВП № НОМЕР_1; від 21 липня 2020 року ВП № НОМЕР_2; від 21 серпня 2020 року ВП № НОМЕР_3; від 31 серпня 2020 року ВП № НОМЕР_4; від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_5; від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_6; від 05 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_7; від 05 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_8; від 08 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_9; від 04 грудня 2020 року ВП № НОМЕР_10; від 15 червня 2021 року ВП № НОМЕР_11; від 30 червня 2021 року ВП № НОМЕР_12; від 30 серпня 2021 року ВП № НОМЕР_13; від 03 серпня 2022 року ВП № НОМЕР_9; від 12 серпня 2022 року ВП № НОМЕР_14; від 18 жовтня 2022 року ВП № НОМЕР_15; від 18 жовтня 2022 року ВП № НОМЕР_16;
		1.2. стягнути з приватного виконавця основну винагороду, безпідставно стягнуту за вказаними постановами, у загальній сумі 78837649,50 гривень.
		2. Позов мотивований протиправністю оскаржуваних постанов як таких, що прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), оскільки усі суми заборгованості позивача у виконавчих провадженнях визнано такими, що підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", у зв`язку з чим приватний виконавець мав зупинити вчинення всіх виконавчих дій у вказаних виконавчих провадженнях.
		Втім, з моменту відкриття зазначених вище виконавчих проваджень, приватним виконавцем винесено 17 постанов про стягнення з боржника основної винагороди, що призвело до безпідставно стягнутих з позивача сум основної винагороди приватного виконавця у сумі 78837649,50 гривень.
		Позивач вказує, що постанови про стягнення основної винагороди відповідачем винесено в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_17.
		Стверджує, що усі постанови про стягнення основної винагороди пов`язані між собою, адже виникли через відкриття приватним виконавцем Щербаковим І. М. виконавчих проваджень у справах щодо заборгованостей за договорами про транспортування та закупівлю природного газу, відповідачем в яких є ПрАТ «Тернопільміськгаз».
		Вважаючи постанови відповідача про стягнення основної винагороди такими, що підлягають скасуванню, оскільки постанови винесено щодо боргу, який належить врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу",  ПрАТ «Тернопільміськгаз» звернувся до суду з цим позовом.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи 
		3. Між ПрАТ «Тернопільміськгаз» та його контрагентами за договорами про транспортування та закупівлю природного газу АТ «Укртрансгаз», ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» виникли спори, які були врегульовані у судовому порядку, зокрема:
		1. Господарським судом Тернопільської області 06 липня 2017 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/43/17-г/5 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь AT «Укртрансгаз»: заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу у сумі 59663377,28 грн; пені у сумі 1638914,02 грн; 3 % річних у сумі 641229,21 грн; інфляційних нарахувань у сумі 2629096,89 грн; витрат по сплаті судового збору у сумі 206700,00 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21 жовтня 2019 року ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 6409299,84 грн;
		2. Господарським судом Тернопільської області 16 липня 2020 року видано наказ про примусове виконання постанови № 921/694/19 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь AT «Укртрансгаз»: основного боргу у сумі 138263813,39 грн; пені у сумі 9340836,90 грн; 3 % річних у сумі 1664931,46 грн; інфляційних нарахувань у сумі 3865734,17 грн; судового збору за подання позовної заяви у сумі 653255,26 грн; судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 979882,89 грн.
		Вказана заборгованість виникла з умов договору транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21 липня 2020 року ВП № НОМЕР_2 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 15476845,40 грн;
		3. Господарським судом Тернопільської області 23 січня 2020 року видано наказ про примусове виконання постанови № 921/608/19 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»: інфляційних нарахувань у сумі 3018798,56 грн; 3 % річних у сумі 826673,34 грн; судових витрат у сумі 57682,06 грн.
		Ця заборгованість виникла з умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 20 грудня 2010 року № 06/10-1999. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 31 серпня 2020 року ВП № НОМЕР_4 про стягнення з ПрАТ "Тернопільміськгаз" основної винагороди приватного виконавця у сумі 390315,39 грн;
		4. Господарським судом Тернопільської області 12 травня 2016 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/1150/15-г/З про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ПАТ «Укртрансгаз»: боргу у сумі 6265540,27 грн за умовами договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27 вересня 2011 року № 1109011071/Н38.
		На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_6 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 626554,02 грн;
		5. Господарським судом Тернопільської області 14 квітня 2017 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/171/17-г/16 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»: 8290103,10 грн, на які збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 3 % річних у сумі 957664,62 грн; сплаченого судового збору у сумі 138716,52 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 20 грудня 2010 року № 06/10-1999. На виконання цього наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_8 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 05 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_8 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 835416,35 грн;
		6. Господарським судом Тернопільської області 07 липня 2014 року видано ухвалу про затвердження мирової угоди № 1/53/5022-578//2012 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ДК «Газ України»: боргу у сумі 17685224,25 грн; пені у сумі 1337080,77 грн; інфляційних нарахувань у сумі 736792,05 грн; 3 % річних у сумі 726449,72 грн; сплаченого судового збору у сумі 64380,00 грн.
		Ця заборгованість виникла з умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 20 грудня 2010 року № 06/10-1999. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_9 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 08 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_9 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» основної винагороди приватного виконавця у сумі 90426,55 грн, а також постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 03 серпня 2022 року ВП № НОМЕР_9 про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця у сумі 739870,12 грн;
		7. Господарським судом Тернопільської області 01 грудня 2020 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/357/20 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»: боргу у сумі 158441795,47 грн; пені у сумі 5424810,65 грн; 3 % річних у сумі 876975,91 грн; інфляційних нарахувань у сумі 1535485,88 грн; сплаченого судового збору у сумі 723291,65 грн.
		Вказана заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 31 грудня 2019 року № 1910000201. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_10 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 04 грудня 2020 року ВП № НОМЕР_10 у сумі 16700235,95 грн;
		8. Господарським судом Тернопільської області 19 травня 2016 року видано наказ про примусове виконання рішення №921/1191/15-г/7 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь AT «Укртрансгаз» 630736,98 грн заборгованості, 16289,30 грн 3% річних, 145126,00 грн інфляційних нарахувань, 149618,91 грн пені та 16371,77 грн сплаченого судового збору.
		Ця заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 28 вересня 2011 року № 1109011166/П38. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_11 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 15 червня 2021 року ВП № НОМЕР_11 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 66399,05 грн;
		9. Господарським судом Тернопільської області 22 червня 2021 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/16/21 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз» 1370612,01 грн боргу.
		Заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28 серпня 2011 року № 1109011166/П38. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_12 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 30 червня 2021 року ВП № НОМЕР_12 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 137061,20 грн;
		10. Господарським судом Тернопільської області 21 травня 2021 року видано наказ про примусове виконання постанови № 921/43/17-г/5 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь AT «Укртрансгаз» судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 2102,00 грн.
		Вказана заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_13 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 30 серпня 2021 року ВП № НОМЕР_13 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 210,20 грн;
		11. Господарським судом Тернопільської області 11 серпня 2022 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/544/21 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»: боргу у сумі 323941978,40 грн з оплати щодобових негативних небалансів; плати за перевищення договірної потужності у сумі 4150327,11 грн; інфляційних нарахувань у сумі 6112320,18 грн; 3 % річних у сумі 4148677,04 грн; пені  у сумі 19506527,57 грн;  сплаченого судового збору у сумі 794500,00 грн.
		Ця заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 31 грудня 2019 року № 1910000201. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_14 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 12 серпня 2022 року ВП № НОМЕР_14 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 35865433,03 грн;
		12. Господарським судом Тернопільської області 15 вересня 2020 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/312/16-г/5 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз»: боргу у сумі 6970258,40 грн; сплаченого судового збору у сумі 104553,88 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_5 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 707481,19 грн;
		13. Господарським судом Тернопільської області 05 жовтня 2020 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/111/18 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України»: пені у сумі 1085905,33 грн; 3 % річних у сумі 951834,16 грн; інфляційних нарахувань у сумі 4746849,99 грн; судових витрат у сумі 118 057,42 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору на купівлю-продаж природного газу від 04 січня 2013 року № 13-343-ВТВ. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 05 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_7 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 560699,56 грн;
		14. Господарським судом Тернопільської області 21 серпня 2020 року видано наказ про примусове виконання рішення № 921/510/19 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України»: 3 % річних у сумі 407869,65 грн; інфляційних нарахувань у сумі 57989,16 грн; судових витрат у сумі 6987,88 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору на купівлю-продаж природного газу від 04 січня 2013 року № 13-343-ВТВ. На виконання судового наказу приватним виконавцем Пилипчуком В. Г. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21 серпня 2020 року ВП № НОМЕР_3 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 47284,66 грн;
		15. Господарським судом Тернопільської області 07 жовтня 2022 року видано наказ про примусове виконання постанови № 921/269/20 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз»: судового збору за розгляд позовної заяви у сумі 735700,00 грн ; судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 1103550,00 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_15 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 18 жовтня 2022 року ВП № НОМЕР_15 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 183925,00 грн;
		16. Господарським судом Тернопільської області 11 липня 2022 року видано наказ про примусове виконання постанови № 921/179/18 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз»: судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1921 грн.
		Заборгованість виникла з умов договору на транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000729. На виконання судового наказу приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_16 та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 18 жовтня 2022 року ВП № НОМЕР_16 про стягнення з ПрАТ «Тернопільміськгаз» 192,10 грн.
		4. 11 жовтня 2022 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ухвалено рішення № 1286  про включення ПрАТ «Тернопільміськгаз» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, яку оприлюднено 13 жовтня 2023 року на офіційному веб-сайгі Регулятора. 
		5. 18 жовтня 2022 року приватному виконавцю Щербакову І. М. стало відомо про вищевказану обставину з листа ПрАТ «Тернопільміськгаз», у зв`язку з чим цього ж дня відповідачем винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій та припинено чинність арештів коштів боржника за постановами:
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 21 жовтня 2019 року, 16 грудня 2019 року, 29 жовтня 2020 року та припинено чинність арешту всього рухомого та нерухомого майна боржника за постановою ВП НОМЕР_1 від 21 жовтня 2019 року;
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 21 липня 2020 року припинено чинність арешту всього рухомого та нерухомого майна боржника за постановою ВП № НОМЕР_2 від 21 липня 2020 року та припинено чинність розшуку рухомого майна боржника за постановою ВП № НОМЕР_2 від 23 липня 2020 року;
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 та скасовано всі заходи примусового виконання рішення за цим виконавчим провадженням;
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_10 від 07 липня 2022 року, 21 вересня 2022 року, 26 вересня 2022 року,
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_11 та скасовано всі заходи примусового виконання рішення за цим виконавчим провадженням;
		у виконавчому провадженні № НОМЕР_12 та скасовано всі заходи примусового виконання рішення за цим виконавчим провадженням, що перебувають на рахунках боржника ПрАТ «Тернопільміськгаз», на які накладено арешт приватним виконавцем Щербаковим І. М. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_17.
		Копії відповідних постанов направлені сторонам до відому та банківським установам до виконання (зняття арешту з коштів боржника).
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		6. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою  Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, в позові відмовлено.
		7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено скасування постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця у зупинених та/або закінчених виконавчих провадженнях у спірних правовідносинах.
		8. Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		При цьому апеляційний суд зазначив, що при формування позовних вимог ПрАТ «Тернопільміськгаз» обрало невідповідний спосіб захисту права, який намагався захистити.
		ІV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		9. Позивач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме скасувати постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди: від 21 жовтня 2019 року ВП № НОМЕР_1; від 21 липня 2020 року ВП № НОМЕР_2; від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_6; від 04 грудня 2020 року ВП № НОМЕР_10; від 15 червня 2021 року ВП № НОМЕР_11; від 30 червня 2021 року ВП № НОМЕР_12; від 12 серпня 2022 року ВП № НОМЕР_14; від 16 вересня 2020 року ВП № НОМЕР_5; від 05 жовтня 2020 року ВП № НОМЕР_7.
		10. Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» до заборгованості, визначеної положеннями Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» з урахуванням обставин, установлених у справі.
		Стверджує, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11 жовтня 2022 року № 1286 вирішено включити ПрАТ «Тернопільміськгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а тому заборгованість у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_6, № НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, № НОМЕР_14, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_7, де стягувачем є АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», АТ «НАК «Нафтогаз України», є заборгованістю, що визначена  статтею 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та, як наслідок, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, зазначених у статтях 4, 5, 6 вказаного Закону.
		Наголошує, що Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема до пункту 6 частини п`ятої статті 27, пункту 15 частини першої статті 34 та частини одинадцятої статті 35, а відтак, на думку автора скарги, спірні постанови приватного виконавця підлягають скасуванню, проте судами попередніх інстанцій не встановлено та не досліджено яка заборгованість у спірних виконавчих провадженнях є заборгованістю, визначеною у статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
		11. Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ПрАТ «Тернопільміськгаз» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		12. Представник приватного виконавця та представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подали відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		15. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		16. Статтею 3 Закону № 1404-VIII установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
		17. Частиною другою статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України); 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб`єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
		Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
		18. Визначення виконавчого збору міститься у частині першій статті 27 Закону № 1404-VIII та означає збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
		19. Частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується:
		1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
		2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
		3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
		4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
		5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
		6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
		20. Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
		21. Пункт 15 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII установлює, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		22. Частиною одинадцятою статті 35 Закону № 1404-VIII передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.
		23. За приписами пунктів 19, 20 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
		врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;
		врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
		24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - № 1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
		28. Положеннями статтею 16 Закону № 1403-VIII встановлено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
		29. Частинами першою та другою статті 31 Закону № 1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. 
		Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
		30. Приписами частини третьої статті 31 Закону № 1403-VIII обумовлено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
		1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
		2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		31. Частиною четвертою статті 31 Закону № 1403-VIII передбачено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		32. Згідно з частиною п`ятою статті 31 Закону № 1403-VIII якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		33. В силу частини шостої статті 31 Закону № 1403-VIII основна винагорода, яка встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
		34. Абзацом 1 частини сьомої статті 31 Закону № 1403-VIII визначено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		35. Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14 липня 2021 року № 1639-IX (далі - Закон № 1639-IX) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
		36. Визначення реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) міститься у статті 1 Закону 1639-IX та означає відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		37. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1639-IX обумовлює, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		38. За змістом частини другої статті 3 Закону № 1639-IX для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються відповідні документи. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
		VI. Позиція Верховного Суду
		39. Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання щодо наявності підстав для скасування постанов приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчих провадженнях, які стосуються заборгованості, що виникла у позивача як суб`єкта ринку природного газу за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування.
		40. При цьому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позивач включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		41. Так, 14 липня 2021 року Верховною Радою ухвалено Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX, який набрав чинності 29 серпня 2021 року, та дія якого поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
		42. Разом з цим вказаним Законом внесено зміни у Закон України "Про виконавче провадження", а саме - пункт 6 частини п`ятої статті 27 викладено в такій редакції:
		"6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами".
		43. Отже, пункт 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
		44. Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на день стягнення приватним виконавцем основної винагороди, заборгованість позивача не підлягала врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, оскільки, ПрАТ "Тернопільміськгаз" включено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг до Реєстру лише 11 жовтня 2022 року, а тому у приватного виконавця були законні підстав для того щоб разом з постановою про відкриття виконавчого провадження виносити постанову про стягнення основного винагороди та стягувати основну винагороду за виконавчими провадженнями, які стосувались 2019 - 2022 років.
		45. Натомість варто зазначити, що Закон № 1639-ІХ набрав чинності 29 серпня 2021 року. При цьому у пункті 6 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
		46. Наведене свідчить, що за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, не стягується виконавчий збір. При цьому законодавець виокремлює постанови, винесені державними виконавцями до набрання чинності зазначеним законом.
		47. Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
		48. З вказаної правової норми висновується, що у випадку відкриття виконавчого провадження державним виконавцем стягується виконавчий збір, у разі ж відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем стягується основна винагорода приватного виконавця. 
		49. У справі, що розглядається, позивач включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону № 1639-ІХ.
		Своєю чергою, приватний виконавець під час винесення оскаржуваних постанов керувався, окрім інших, статтею 27 Закону № 1404-VIII.
		50. Дія пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», серед іншого, обумовлюється тією обставиною, що заборгованість боржника за виконавчим документом має бути предметом урегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
		51. Отже, передумовою застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» слугує той факт, що боржник має статус суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Відтак сам по собі факт примусового стягнення заборгованості з боржника (оператора газорозподільної системи) автоматично не свідчить про наявність підстав для застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
		52. У цьому контексті Суд зауважує, що стаття 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
		53. У своїй практиці Верховний Суд уже надавав оцінку сфері дії Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
		54. Так, Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду у постановах від 23 червня 2022 року у справі №904/92/20, від 18 липня 2023 року у справі №906/1357/20, від 5 вересня 2023 року у справі №922/3220/20 дійшов висновку, який узагальнено полягає в такому:
		«Сфера дії Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» визначена у статті 2 цього Закону. Відповідно до цієї статті дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» поширюється виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		Отже, лише при одночасному існуванні умов, визначених статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а саме: 1) правовідносини виникли з приводу врегулювання заборгованості за придбаний у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування; 2) суб`єктів ринку природного газу, включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, підлягають реалізації заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, передбачені статями 4, 5, 6 цього Закону».
		55. Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01 лютого 2022 року у справі №902/368/16 (на яку посилається приватний виконавець), відхиляючи доводи касаційної скарги оператора газорозподільних систем про необхідність формування висновку щодо застосування норм Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», зазначив таке:
		« 29.08.2021 набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
		При цьому, статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		56. Варто зазначити, що висновки стосовно застосування статті 2 Закону № 1639-IX Верховний Суд  виклав у господарських справах. Втім, це не перекреслює того, що вказані висновки прямо стосуються і повинні застосовуватися у цій справі, оскільки наведені положення були сформульовані Судом на тлі обставин включення (не включення) товариств газорозподільної галузі до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та пов`язані з конкретними фактами справи, яка переглядається.
		57. У цьому контексті Суд також зважає на приписи пункту 15 частини першої статті 34, частини одинадцятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких зупинення вчинення виконавчих дій у відповідному випадку прив`язане до факту перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		58. З аналізу наведених норм матеріального права і практики їхнього тлумачення, висновується, що застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлюється обставиною включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
		59. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, яка переглядається, Верховний Суд враховує той факт, що 11 жовтня 2022 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ухвалено рішення № 1286  про включення ПрАТ «Тернопільміськгаз» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, яку оприлюднено 13 жовтня 2023 року на офіційному веб-сайгі Регулятора.
		60. Водночас у цій справі, предметом спору є, серед інших, постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, які датовані вже після внесення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		61. Наведене свідчить, що судами попередніх інстанцій не встановлено та не досліджено яка заборгованість у спірних виконавчих провадженнях є заборгованістю, визначеною у статті 1 Закону № 1639-ІХ, та підлягає врегулюванню відповідно до процедур, зазначених у статтях 4, 5, 6 Закону № 1639-ІХ.
		62. Разом з цим варто зауважити, що питання правильності тлумачення й застосування судами частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 160/10320/22.
		Так, Верховний Суд у наведеній постанові зазначив, що частина третя статті 45 Закону України «Про виконавче провадження установлює, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
		Предметом регулювання статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» є питання розподілу стягнутих з боржника грошових сум.
		Натомість частина третя статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» стосується порядку, а не підстав стягнення основної винагороди. Ці поняття не тотожні за змістом.
		Зрештою частина п`ята статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» стосується випадків нестягнення саме виконавчого збору. Її норми не поширюють дію на основну винагороду приватного виконавця, а тому не установлюють випадки, коли ця винагорода не стягується.
		На тлі спірних правовідносин Верховий Суд вказав, що не бачить підстав для іншого трактування цих норм, аніж буквальне, і вважав, що інший підхід до їхнього тлумачення здатний атакувати право приватного виконавця на одержання винагороди за виконану працю.
		63. Повертаючись до обставин справи, представник відповідача в судовому засіданні у суді касаційної інстанції звернув увагу Суду на приписи статей 123 та 287 КАС України під час розгляду цієї справи.
		64. Так, за змістом частини першої, другої статті 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, обумовлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Позовну заяву може бути подано до суду:
		1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
		2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
		65. Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		66. Предметом оскарження у цій справі є перелік постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди приватного виконавця, які датовано 2019 - 2022 роки. Таким чином, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не з`ясували аспект дотримання позивачем строку звернення до суду.
		67. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
		68. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		69. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		70. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
		71. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		72. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
		ІV. Судові витрати
		73. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз»  задовольнити частково.
		2.          Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року скасувати, а справу № 500/4626/22 направити на новий судовий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                     В. Е. Мацедонська
		                                                                                                                     О. Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...