Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/1820/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.

Номер судового провадження: 2-174/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/1820/24-ц 
		пр. 2-174/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Ільєвої Т.Г.
		при секретарі Ємець Д.О.
		за участю:
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача - ОСОБА_2 
		представника відповідача - Абібулаєва Т.Г. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу №757/1820/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -
		ВСТАНОВИВ:
		У січні 2024 року  позивач звернулась до суду  з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
		Так, в обґрунтування позову зазначено, що  з карткового рахунку позивача було безпідставно зняті кошти, шляхом обману, а тому остання вважає, що саме відповідачем була надана можливість сторонній особі списати грошові кошти з її банківської карти.
		Таким чином, у зв`язку із цим, на думку позивача, Банк зобов`язаний повернути їй кошти, а тому остання звернулась до суду за захистом своїх прав та просить суд:
		- стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", на користь ОСОБА_1   грошові кошти в розмірі 37 031 (тридцять сім тисяч тридцять одна) грн. 13 коп.
		17.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		15.04.2024 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач, надавши секретний код стороннім особам, який було надіслано в смс, власними діями сприяла в розголошенні даних, які дали можливість шахраям заблокувати її телефон та отримати доступ до рахунків позивача в Приват 24.
		Факт обізнаності позивача з вчиненими транзакціями щонайменше 28.10.2023 року підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023100040003704, з якого вбачається що 28.10.2023 року позивач звернулася до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві і повідомила правоохоронні органи про вчинені шахрайські дії з її рахунком.
		Натомість, до Банку позивач звернулася лише 02 листопада 2023 року, тобто через 5 днів після того, як їй стало відомо про вчинені транзакції.
		Представник відповідача звертає увагу, що позивач повідомила шахраям секретну інформацію в надісланому їй повідомленні на її фінансовий номер. В результаті чого, зі слів позивача в Заяві до Банку від 02.11.2023 року, в неї заблокувався телефон. 
		Таким чином, зі змісту заяви від 02.11.2023 року до Банку простежується причинно-наслідковий зв`язок між фактом повідомлення коду з смс шахраям та блокуванням фінансового номеру телефону позивача. 
		Представник відповідача звернула увагу, що правові висновки Верховного Суду, на які позивач посилається, зроблено на підставі правових норм, що втратили свою чинність, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, у зв`язку з неоднаковим матеріально-правовим регулюванням спірних відносин.
		З врахуванням зазначеного,  представник відповідача вказує, що у справі містяться наступні складові, що виключають відповідальність Банку за проведення спірних транзакцій, а саме: позивач не виконала обов`язку з негайного повідомлення Банку про спірні транзакції, адже встановленою, що крайньою датою обізнаності позивача зі спірними транзакції є 28.10.2023 року; позивачем в позові не зазначено всіх обставин справи, адже в заяві до Банку від 02.11.2023 року міститься інформація, яка в позовній заяві не відображається, а саме  - факт поповнення картки позивача сторонніми особами на 350 грн., після чого відбулися дзвінки зі сторонніх номерів, їх блокування позивачем та факт блокування телефонного номеру, про який також в позові не згадується, через що надання Позивачем повної та достовірної інформації щодо нерозголошення позивачем шахраям даних та дійсних обставин вчинення шахрайських дій є сумнівним;  операції були проведені з автентифікацією платіжного інструменту та його держателя;  дії позивача з передання конфіденційної інформації в надісланому смс - стали передумовою отримання шахраями доступу до Приват 24 та фінансового номеру, за відсутності розголошення такої інформації - вчинення таких дій не вбачалося б за можливе.
		З врахуванням зазначеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки саме через дії позивача вона втратила грошові кошти.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши сторін у справі, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Так, судом встановлено, що 27.10.2023 року о 12 год. 35 хвилин на телефон позивача зателефонувала незнайома жінка з абонентського номеру НОМЕР_1 , яка представилась представником компанії «Київстар» та запропонувала захистити номер телефону позивача.
		В подальшому на вказаний абонентський номер надійшло смс-повідомлення з кодом, який позивач  продиктувала невідомій жінці.
		Так, у день в період часу з 13 год.49 хвилин по 13 год.55 хвилин з банківської картки, а саме: з картки АТ КБ «ПРИВАТБАК» № НОМЕР_2 , під час того, як позивача перебувала за адресою: м.Київ, бульвар  Шамо, 4, невідомими особами були зняті грошові кошти на загальну суму 37 031 грн. 13 коп. чотирьма транзакціями.
		На наступний день, 28.10.2023 року, з приводу вказаного позивач звернулась до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві із відповідною заявою, на підставі якої в порядку ст.214 КПК України вказана інформація була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальна справа була порушена за ознаками ч.4 ст.190 КК України. Слідство наразі триває, номер кримінального провадження  №12023100040003704.
		Також, 02.11.2023 року позивач  звернулась до банківського відділення № НОМЕР_3 із заявою щодо незаконного списання з банківської картки грошових коштів,  з вимогою повернення цих коштів. Однак будь-якої відповіді  не отримала.
		Окрім цього, з наданої інформації представника відповідача вбачається, що 21.10.2023 13:31:33 позивачем було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивач є активним користувачем системи дистанційного обслуговування Приват 24.
		Картка Універсальна Голд НОМЕР_2, ліміт: 60 000.00 ГРН заборгованість:- 34 667.20 грн.
		З картки НОМЕР_2 здійснені транзакції P2P IPAY (Інтернет-платформа для здійснення грошових переказів та онлайн-платежів):  27/10/2023 13:49:14 DB -2,548.90 UAH E8518527 UKR P 32 Переказ зі своєї карти 27/10/2023 13:50:57 DB -26,138.93 UAH E5522696 UKR P 32 Переказ зі своєї карти. 
		Також переведення через додаток SENDER P24 на картку НОМЕР_6 (емітована Bank Vostok)  27/10/2023 13:54:40 DB  -3,105.45  UAH  I0110SWA UKR P 32  Переказ зі своєї карти 27/10/2023 13:55:06     DB    -5,175.75    UAH    I0110SWA  UKR  P 32  Переказ зі своєї карти.
		Представник відповідача зазначила, що  аналізом аутентифікацій клієнта в Приват24 зафіксовано 27.07.2023 о 13:15:26 у акаунті НОМЕР_4 Приват24 вхід з НЕТИПОВИХ пристроїв та ІР-адреси:
		- 34039704  НОМЕР_4  46.211.124.152 MOZILLA/5.0 (IPHONE; CPU IPHONE OS 16_6 LIKE MAC OS X) APPLEWEBKIT/605.1.15  2023-10-27 13:15:26 SMARTPHONE IOS, 16.6 MOBILE SAFARI, 16.6 CONFIRM 0, 24WEB, 1.0    НОМЕР_7.
		-  34039704  НОМЕР_4   77.122.165.211  2023-10-27 13:25:10    PHONE    IPHONE11,6    IOS, 16.6    null, null    MOBILE    BB9B0022-6FC2-4222-B0ED-3657256D1E79  0, 0  P24IOS2, 2.23.10.05.
		Під час вищезаначених входів до Приват24 позивача, об 13:15:27 та 13:25:11 на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначений в Заяві на приєднання від 21.02.2023 року) було надіслано системні повідомлення про нетиповий вхід у аккаунт  П24. В 13:15:45 та 13:25:28 відповідно цей лист було доставлено позивачеві на електронну пошту (докази про таке додаються) з рекомендацією - "змінити пароль до Приват 24". Жодних звернень з боку позивача 27.10.2023 року з приводу підозри доступу до Приват 24 сторонніх осіб до Банку не надходили.
		27.10.2023 о 13:15:26 зафіксовано Зміну пароля CHANGE PASSWORD (зміна паролю) та UNLOCK ACCOUNT (розблокування акаунта).
		В результаті таких дій доступ до Приват 24 був наданий сторонньому пристрою -SMARTPHONE IOS. Факт обізнаності користувача стороннього пристрою з обліковими даними Позивача (зокрема ПІН коду) та підтвердження входу шляхом IVR* опитування з особистого фінансового номеру телефону НОМЕР_4 позивача вказує на надання позивачем третім особам контролю над її рахунками.
		Частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Згідно пункту 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором; 
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка
		  Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ст. 42 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", контроль за дотриманням учасниками платіжних систем нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення переказу, а також застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством України, покладено на Національний банк України.
		Згідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
		Так,  у розділі 1 п. 5 статті 38 Закону України "Про платіжні послуги", користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний, передбачено, що негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Визначення терміну "негайно" наведено у розділі 1 п. 5 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, завт. Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 за №107, де негайно - це найкоротший термін протягом робочого дня, в який мають здійснюватися (відбуватися) відповідні дії з моменту настання підстав для їх здійснення.
		Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації. (аб. 7 ч. 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
		Відповідно до Умов і правил в ред. станом на 21.02.2023 року (розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms) а саме п. 1.1.10.4.2. У випадку втрати індивідуальної облікової інформації, втрати Платіжної картки/ ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із Фінансовим номером телефону Клієнта або виникнення у Клієнта підозри, що Картка/ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі/Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Платіжної картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/Фінансового номера телефону Клієнт негайно зобов`язаний виконати одну з таких дій: 
		- звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_5 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт;
		- якщо Платіжна картка підключена до послуги "Інформування про транзакції", виконати дії, необхідні для блокування Платіжної картки відповідно до інструкцій з використання послуги;
		- якщо Платіжна картка підключена до Системи "Приват24" виконати дії, необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання Системи "Приват24".       
		З тверджень позивача, остання надала секретний код стороннім особам, який було надіслано в смс, а саме 27.10.2023 року, в результаті чого треті особи отримали доступ до Приват 24 та провели спірні транзакції.
		Відтак, суд погоджується з позицію представника відповідача, що  позивач власними діями сприяла в розголошенні даних, які дали можливість шахраям заблокувати її телефон та отримати доступ до рахунків позивача в Приват 24, адже за умови нерозголошення конфіденційної інформації, надісланої в смс, останні не мали б технічної можливості отримати доступ до фінансового номеру позивача поряд з інформацією, яка направлялися на цей фінансовий номер.
		Відповідно до п. 4 статті 87  ЗУ «Про платіжні послуги», платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. (ч. 5 ст. 87 «Про платіжні послуги»).
		Це положення кореспондує з п. 140 Положення НБУ №164 «до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом».
		Таким чином, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про виявлення несанкціонованої платіжної операції за допомогою платіжної картки, або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до Банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Подібним правовідносинам надано оцінку Верховним Судом по справі №585/1320/16-ц від 6 березня 2018 року, де зазначено, що "Крім того, до моменту повідомлення користувачем (відповідачем) банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк".
		Так, позивач звернулась до Банку лише 02 листопада 2023 року, тобто  на шостий день після проведення спірної транзакції, що підтверджується долученою позивачем заявою до позовної заяви. 
		Відтак, підтвердження факту негайного звернення позивача до Банку, що вважатися неналежним виконанням обов`язку з негайного звернення до відповідача не має, а тому зазначене виключає покладення на Банк відповідальності за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87  ЗУ «Про платіжні послуги».
		Посилання позивача на те, що вона в той же день звернулась до Банку, з метою отримання виписки по рахунку, не свідчить про те, що суд  може вважати її  повідомлення подане у визначеному законом порядку про факт виконання з її рахунку неналежної або несанкціонованої платіжної операції. 
		Аналогічна позиція викладена  в ухвалі Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 686/17744/21, якою обґрунтовано законність відмови у задоволенні вимог до Банку у зв`язку з відсутністю доказів негайного звернення Позивача до Банку з повідомленням про втрату електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації, а саме "висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведеністю ОСОБА_1 здійснення 11 травня 2021 року повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» щодо викрадення його майна є законним і обґрунтованим, тобто таким, який відповідає завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.
		Також, Верховний Суд і в постанові від 10.07.2019 року у справі N522/22780/15-ц (провадження N 61-23040св18) зазначив, що суди не взяли до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу коштів у сумі 9 600, 00 грн.,була здійснена 09 січня 2015 року в мережі Інтернет з використання реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду, які відомі тільки власнику картки, АТ "Ощадбанк" не повинен нести відповідальність за дану операцію.
		Представник відповідача зазначила, що спірні транзакції супроводжувались автентифікацією позивача з її мобільного пристрою - IVR опитуванням, а також супроводжувались повідомленнями Банку не лише на її фінансовий номер, а й на поштову адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 
		Так, відповідно до ч. 20 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний - не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції», а також не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.
		В Постанові Верховного Суду у справі №522/22780/15-ц від 09.07.2019 р. зазначено, що  саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
		Так, ч. 4 аб. 63 Загальних положень Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (Постанова Правління Національного банку України 19.05.2020 №65) визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації». 
		Відповідно до статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
		Згідно із Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
		Поряд із фінансовим номером телефону, одним із найпоширеніших засобів електронної ідентифікації є BankID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних у банку, де вони обслуговуються. Щоразу, коли особа хоче скористатися електронною послугою, портал формує електронний запит до банку, де особа є клієнтом, для отримання її персональних даних. В приват банк - це додаток Приват 24, який власне і використано для проведення авторизації нетипового пристрою.
		Банк не може обмежити клієнта у використанні лише одного пристрою для дистанційного обслуговування, відтак для можливості авторизації нетипового пристрою завжди виконуються дії із авторизації/підтвердження додавання нового пристрою з автентифікацію клієнта, про що вже зазначено вище.
		Авторизація це процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням платіжного інструменту (аб.2 ч. 3 Загальних положень Положення НБУ №164).
		Таким чином, оскільки під час авторизації нетипового пристрою в Приват 24 та здійснення спірних транзакцій, Банком здійснено автентифікацію позивача шляхом IVR опитування на її фінансовий номер, покладення на Банк відповідальності за спірні транзакції є безпідставним, а тому позиція представника позивача є вірною та суд з нею погоджується.
		Окрім цього, відповідно до аб.1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про платіжні послуги» відкликання платіжної інструкції можливе  платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем;   платником - до настання дати валютування, за умови надання розпорядження про відкликання платіжної інструкції до кінця операційного часу, що передує даті валютування.
		Для відкликання платіжної інструкції особа, яка відповідно до частини першої цієї статті має право на відкликання платіжної операції, надає надавачу платіжних послуг розпорядження за формою та в порядку, визначеними в договорі з надавачем платіжних послуг.
		Право на відкликання згоди на проведення платіжної операції передбачено також ч. 17 розділу І Загальні положення зазначено Інструкції №163 «Платник має право відкликати згоду на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до норм Закону про платіжні послуги».
		Разом з цим, позивачем не надано доказів, що остання  заверталась до Банку про відкликання платіжної інструкції та, окрім цього, пропустила строки такого звернення.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не мо же ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності..
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України"). 
		Таким чином, з врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки вчиненні дії позивачем на надання стороннім особам інформації призвели до негативних наслідків для останньої, однак такі наслідки наступили не з вини відповідача.
		Окрім цього, позивач після зняття коштів з її рахунку негайно не повідомила Банк, не відкликала платіж.
		Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими та спростованими стороною відповідача.
		Разом з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права на відновлення своїх порушених прав, а саме відшкодування шкоди, яка завдана винними особами.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. 
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється  з дня складення повного  судового рішення. 
		Повний текст судового рішення  складено 12.06.2023.
		 
		Суддя                                                                                               Тетяна ІЛЬЄВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...