Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12218/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2024. Зареєстровано: 13.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2024.

Номер судового провадження: 2-4761/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 760/12218/23-ц 
		пр. 2-4761/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 квітня 2024 року 
		Печерський районний суд м. Києва в складі:
		Головуючого судді Головко Ю.Г., 
		за участю секретаря судових засідань Шарапи М.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов`язання відновити залишок коштів на банківському рахунку, -
		В С Т А Н О В И В :
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов`язання відновити залишок коштів на банківському рахунку.
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1  має свій картковий рахунок ( НОМЕР_1 ), карта для виплат №  НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_1 09.04.2022 року мобілізований до Збройних сил України у зв`язку з повномасштабним вторгненням в Україну РФ. До березня 2023 позивач проходив військову службу та виконував бойові завдання, щодо оборони території України в Харківській області на лінії зіткнення. 21.02.2023 позивач повернувся з виконання бойового завдання до м. Ізюм в Харківській області, яке тривало майже тиждень, та в мобільному додатку Приват 24 виявив про начебто здійснення успішних транзакцій із його особистого рахунку з картки № НОМЕР_2 на невідомі йому банківські картки, невідомим особам, яких навіть не можна ідентифікувати. Відразу після цього позивач звернувся до технічної підтримки ПриватБанку за номером 3700 для повідомлення про вчинення шахрайського списання коштів та виявлення всіх обставин справи. 
		Як з`ясувалось списання відбувались транзакціями від 17.02.2023 та 20.02.2023 на невідомі карткові рахунки. Тобто, кошти із рахунку позивача були списані невідомими особами транзакціями в період, коли позивач перебував на виконанні бойових завдань з оборони території України в зоні, де майже ввесь час був відсутній мобільний зв`язок та інтернет. Як стверджує позивач, до вказаних операцій він не має жодного відношення. Він не втрачав платіжні картки, не передавав їх третім особам, логін та пароль для входу в мобільний банкінг ним також нікому не передавалися. Свій мобільний телефон він не втрачав і не передавав в користування третім особам, SIМ-карта з номером телефону що зареєстрований в АТ КБ «ПриватБанк» - не втрачалася і не передавалася в користування третім особам. ПІН-код карток, їх CVV2/CVC2 не передавалися третім особам. Таким чином, відбулося безпідставне списання коштів у сумі 362 805,00 грн.
		У зв`язку з тим, що ні 17.02.2023, а ні 20.02.2023 позивач не проводив будь-яких операцій щодо перерахування коштів третім особам, так, як позивач знаходиться на фронті, він через свого батька був змушений звернутися із заявою про кримінальне правопорушення до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області. На підставі заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про відкриття кримінального провадження №12023270340000691 від 01.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу потерпілого у кримінальному провадженні №12023270340000691 від 01.03.2023.
		Окрім того, позивач також зателефонував до Кіберполіції і повідомив про незаконне заволодіння невідомими особами його грошовими коштами. Кіберполіція зафіксувала відповідне звернення.
		Після виявлення факту безпідставного списання коштів невідомими особами, позивач через адвоката Цирулевського Р.О. звернувся до відповідача із заявою від 19.04.2023, якою просив повернути безпідставно списані кошти.
		Також 19.04.2023 представник Позивача звернувся до Банку із заявою від 19.04.2023про проведення службової перевірки та надання інформації, якою просив провести службову перевірку за актом списання коштів та повернути безпідставно списані кошти шляхом їх відновлення, а також надати ряд запитуваної інформації.
		Проте, відповідач у листі від 25.04.2023 №20.1.0.0.0/7-230425/29793 у відповідь на заяву від 19.04.2024 про повернення безпідставно списаних коштів повідомив, що не має змоги надати запитувану інформацію, оскільки така інформація є інформацією з обмеженим доступом.
		У зв`язку із відмовою в добровільному порядку відновлювати залишок коштів на рахунку позивача та відмовою надати будь яку інформацію, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.06.2023 справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов`язання відновити залишок коштів на банківському рахунку, передано за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Головко Ю. Г., та передано матеріали справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надіслав до суду заяву в якій просив задовольнити позов з мотивів викладених у позовній заяві, справу розглядати за відсутності сторони позивача. 
		Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.
		Зазначив у відзиві, що по інформації з адмін. комплексу Банку «E-COMMERCE» встановлено, що транзакції позивача від 17.02.2023 та 20.02.2023 відбувалися за допомогою платіжного застосунку Приват24. За інформацією вибірки «FINNUM» встановлено, що фінансового номер НОМЕР_3 не змінювався. В період оспорюваних транзакцій, а саме 17.02.2023 та 20.02.2023 змін фінансового номеру не зафіксовано. Аналізом входів і виходів «Приват24» встановлено, що з 15.02.2023 по 22.02.2023 логін та пароль на вхід в «Приват24» здійснено за логіном НОМЕР_3 ( ОСОБА_1 ), кошти було списано на підставі авторизації клієнта в Приват24 із введенням його паролю в Приват 24, всі входи та перекази здійснено з довіреного пристрою: SMA325F|SAMSUNG ANDROID 13: - типовий пристрій: SM-A325F|SAMSUNG ANDROID, 13 null, null MOBILE C4882188A584A048. Аналіз «Архіву повідомлень» клієнта за період оспорюваних транзакцій підтверджує операції проведені в Приват24, з відповіддю «ок» (тобто було підтвердження в додатку особисто клієнтом). 
		Додаткового зазначив, що за для можливості проведення спірних операцій в період з 17.02.2023 по 20.02.2023 ОСОБА_1 самостійно здійснював поповнення своєї картки № НОМЕР_2 через Монобанк, що можна побачити з виписки по рахунку (додається до матеріалів справи), таким чином інформація про необізнаність позивача з проведеними транзакціями, а «також здійснення списання їх невідомими особами, коли позивач перебував на виконанні бойових завдань» не узгоджується з фактичними обставинами справи. Відповідно до запиту про проведення службового розслідування здійснено пошук архівних записів телефонних розмов з клієнтом ОСОБА_1 , із сервісу Voice Record System перша така розмова з клієнтом ОСОБА_1 , відбулася 2023-03-01 16:12:48 (ID запису НОМЕР_10). З даного звукозапису можна встановити, що позивач - ОСОБА_1 самостійно під впливом шахраїв здійснив перекази зазначених коштів, а інформація викладена в позовній заяві є неправдивою. 14.06.2023 року на запит позивача Банком надано відповідь від 08.07.2023 №20.1.0.0.0/7- 230614/44672. Згідно зазначеної відповіді «Встановлено, що переказ коштів з картки No НОМЕР_4 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією позивача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж. Пароль в Приват24 в період 17.02.2023 - 20.02.2023 не змінювався. Всі входи та перекази з довіреного пристрою: SM-A325F|SAMSUNG ANDROID 13. Переказ здійснені на рахунки інших банків, кінцевого отримувача перевірити відсутня можливість. Всі дані по власникам карток надаються по запиту правоохоронних органів емітентами-карток: Joint Stock Company First Ukrainian International Bank, JSC UNIVERSAL BANK. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання Вашого фінансового телефону та іншої особистої інформації. В період 17/02/2023 - 20/02/2023 звернень не знайдено на 3700». 
		Таким чином, зібрані дані, на думку представника відповідача, вказують на те, що списання коштів в сумі 362 805,00 грн., з картки НОМЕР_2 відбулося з 17.02.2023 по 20.02.2023 в результаті того, що позивач введений шахраєм в оману 17.02.2023 та 20.02.2023 з власного карткового рахунку НОМЕР_2 самостійно перевів кошти на картки сторонніх банків НОМЕР_5 (6030 грн.), НОМЕР_6 (70350 грн.), НОМЕР_7 (150750 грн.) - Joint Stock Company First Ukrainian International Bank; НОМЕР_8 (100500 грн.), НОМЕР_9 (2512.5 грн.) - JSC UNIVERSAL BANK.
		За результатами службової перевірки встановлено, що списанню коштів з картки клієнта передувало здійснення операцій самим позивачем під впливом омани шахрая, а посилання про те, що ОСОБА_1 було невідомо про проведення спірних транзакцій і дізнався він про них лише 01.03.2023 не узгоджується з фактичними обставинами справи, а саме а) з фактом особистого поповнення картки через Монобанк, б) авторизацією і проведенням транзакцій зі свого мобільного телефону через додаток Приват 24 та в) зверненням в банк лише 01.03.2023 року з повідомленням інформації про те, що він самостійно вчинив ці транзакції під впливом шахраїв. 
		Банк не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, вважає їх безпідставними з огляду на нижченаведені фактичні обставини справи та законодавче регулювання спірних відносин.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, а також визнано сторонами під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», має свій картковий рахунок ( НОМЕР_1 ), карта для виплат № НОМЕР_2 .
		В період 17.02.2023 - 20.02.2023 відбулося списання коштів в сумі 362 805,00 грн з карти позивача для виплат № НОМЕР_2 . 
		ОСОБА_1 09.04.2022 мобілізований до Збройних сил України у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну.
		21.02.2023 позивач в мобільному додатку Приват 24 виявив здійснення успішних транзакцій із його особистого рахунку з картки № НОМЕР_2 на невідомі йому банківські картки, невідомим особам, яких не можна ідентифікувати. 
		Відразу після цього позивач звернувся до технічної підтримки ПриватБанку за номером 3700 для повідомлення про вчинення шахрайського списання коштів та виявлення всіх обставин справи.
		Позивач звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області. На підставі заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про відкриття кримінального провадження №12023270340000691 від 01.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 набув статусу потерпілого у кримінальному провадженні .№12023270340000691 від 01.03.2023.
		Надалі, представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 19.04.2023, просив повернути безпідставно списані кошти, та звернувся до Банку із заявою від 19.04.2023 в якій просив провести службову перевірку за фактом списання коштів та повернути безпідставно списані кошти шляхом їх відновлення, а також надати ряд запитуваної інформації.
		Відповідач у листі від 25.04.2023 №20.1.0.0.0/7-230425/29793 у відповідь на заяву від 19.04.2024 про повернення безпідставно списаних коштів повідомив, що не має змоги надати запитувану інформацію, оскільки така інформація є інформацією з обмеженим доступом.
		Так, з наданих відповідачем матеріалів встановлено,що транзакції позивача від 17.02.2023 та 20.02.2023 відбувалися за допомогою платіжного застосунку Приват24. 
		За інформацією вибірки «FINNUM» встановлено, що фінансового номер НОМЕР_3 не змінювався. В період оспорюваних транзакцій, а саме 17.02.2023 та 20.02.2023 змін фінансового номеру не зафіксовано. Аналізом входів і виходів «Приват24» встановлено, що з 15.02.2023 по 22.02.2023 логін та пароль на вхід в «Приват24» здійснено за логіном НОМЕР_3 ( ОСОБА_1 ), кошти було списано на підставі авторизації клієнта в Приват24 із введенням його паролю в Приват 24, всі входи та перекази здійснено з довіреного пристрою: SMA325F|SAMSUNG ANDROID 13: - типовий пристрій: SM-A325F|SAMSUNG ANDROID, 13 null, null MOBILE C4882188A584A048.
		Аналіз «Архіву повідомлень» клієнта за період оспорюваних транзакцій підтверджує операції проведені в Приват24, з відповіддю «ок» (тобто було підтвердження в додатку особисто клієнтом). 
		В період з 17.02.2023 по 20.02.2023 ОСОБА_1 самостійно здійснював поповнення своєї картки № НОМЕР_2 через Монобанк, що підтверджується з виписки по рахунку.
		Відповідачем надано архівний запис телефонних розмов з клієнтом ОСОБА_1 , із сервісу Voice Record System, перша така розмова з клієнтом ОСОБА_1 , відбулася 2023-03-01 16:12:48 (ID запису НОМЕР_10). 
		З даного звукозапису судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 самостійно під впливом шахраїв здійснив перекази зазначених коштів, а інформація викладена в позовній заяві не відповідає дійсності. 
		14.06.2023 на запит позивача Банком надано відповідь від 08.07.2023 №20.1.0.0.0/7- 230614/44672. Згідно зазначеної відповіді «Встановлено, що переказ коштів з картки No НОМЕР_4 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією позивача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж. Пароль в Приват24 в період 17.02.2023 - 20.02.2023 не змінювався. Всі входи та перекази з довіреного пристрою: SM-A325F|SAMSUNG ANDROID 13. 
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		AT КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого розміщує на сайті ПриватБанку за адресою: https://privatbank.ua/terms Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови та/або Договір). Надання банківських послуг здійснюється на підставі заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщуються на офіційному сайті у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування.
		Умови та Правил надання банківських послуг, є публічно доступними і розміщенні у вільному доступі на інтернет-сайті АТ КБ «ПриватБанк», а саме : www.privatbank.ua.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Згідно з пунктом 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		Статтею 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі. Банк, зокрема, зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк. При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
		Аналогічна інформація, порядок укладення та форма договору про надання послуг передбаченні ст.28 Закону України «Про платіжні послуги». Загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (включаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням визначенні Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року № 164 (далі - Положення №164).
		Пунктом 140 вищевказаного Положення №164 встановлено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
		Аналогічна норма зазначена в пункті 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» (надалі-Закон №1591-IX), а саме, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника.
		Також відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов до обов`язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Відповідно п. 1.1.10.10 Умов «Відповідальність Сторін»:
		- клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту;
		- клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою;
		- клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби підтримки Банку);
		- клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов`язань за операціями, що здійснені з використанням Платіжної картки, до часу отримання Банком заяви Клієнта (Держателя Платіжної картки) або Довіреної особи Клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосуванням і постановки платіжної картки в Стоп-лист. При отриманні такої заяви Банк має верифікувати Клієнта (Держателя Платіжної картки) і зафіксувати дату та час його звернення. Клієнт зобов`язаний заблокувати Платіжну картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній;
		- у разі втрати Платіжної картки Клієнт (Держатель Платіжної картки) зобов`язаний негайно повідомити про це Банк. В іншому разі Банк не несе відповідальності за здійснення операцій, ініційованих за допомогою цієї Платіжної картки, до отримання такого повідомлення. До моменту повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку про втрату Платіжної картки ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт (Держатель картки), а з часу повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом Держателя несе Банк;
		- банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
		Відповідно до Умов і правил (п.2.3.1.2.3.) правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24. Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет. Всі операції здійснюються на підставі Платіжних інструкцій, наданих клієнтом через систему «Приват24». Для доступу в Приват24 використовуються логін та пароль, встановлений особисто клієнтом. Логін входу в Приват24 - це номер мобільного телефону (фінансовий номер) Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі. Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома лише клієнту.
		Наведене свідчить, що для входу в Приват24 потрібно ввести пароль входу, який відомий лише клієнту.
		Для того щоб відновити/змінити пароль, необхідно зайти на сайт Приват24 та обрати «Вхід» та виконати такі дії: 1) ввести номер мобільного телефону; 2) обрати «забули пароль»; 3) обрати спосіб зміни паролю, це може бути або дзвінок банку та після цього натиснути 1, або інший спосіб - тоді на номер телефону прийде смс-повідомлення з кодом, який треба ввести; 4) в подальшому з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну зі своїх карток; 5) ввести ПІН-код обраної картки; 6) ввести новий пароль.
		Системний аналіз наведених алгоритмів свідчить про те, що особі, яка бажає змінити пароль входу в акаунт Приват24 та здійснювати управління рахунками, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номер хоча б однієї з банківських карток клієнта Приват24, прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		Відповідно до п. 2.3.1.2.9.3. Умов і правил, клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам.
		Також пунктом 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами відповідача, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення вказаної інформації.
		Отже, судом з вищевказаних доказів встановлено, що позивач 17.02.2023 та 20.02.2023 з власного карткового рахунку НОМЕР_2 самостійно перевів кошти на картки сторонніх осіб.
		Таким чином, позивачем не доведено факт списання грошових коштів з його рахунку саме з вини банку, оскільки такі транзакції були ініційовані позивачем.
		Вищенаведене спростовує доводи позивача в обґрунтування позову.
		За положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
		Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. Інші доводи сторони позивача на висновки суду не впливають та підстав для задоволення позову повністю або частково не дають.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76, 77, 80, 81, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, ст. 16, 11, 526, 599, 629, 1071, 1073 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд, -
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг та зобов`язання відновити залишок коштів на банківському рахунку - залишити без задоволення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється  з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                    Ю. Г. Головко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...