Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/1277/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2024. Зареєстровано: 14.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 10.06.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4808/188/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091200000113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 348/1277/22 
		Провадження № 11-кп/4808/188/24 
		Категорія ч.4 ст.152 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 ,
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника адвоката ОСОБА_9 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022091200000113 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_10 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2024 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та призначено йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення останнього з розрахунку день за день з 10 травня 2022 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без зміни.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 з 2005 року проживає спільно із ОСОБА_11 , з якою спільно виховують шестеро дітей, в тому числі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ОСОБА_8 , використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_12 , яка не розуміла значення вчинюваних з нею протиправних дій та перебувала під психологічним тиском із залякуванням та погрозами з боку ОСОБА_8 і не могла чинити йому опір, діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в середині лютого 2022 року, вирішив регулярно вступати у статеві зносини з потерпілою ОСОБА_12 .. Застосовуючи фізичну силу та психологічне насильство, долаючи її волю до опору, ОСОБА_8 у середині лютого 2022 року у будинку по місцю свого проживання вчинив із потерпілою дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої. Продовжуючи свої злочинні дії охоплені єдиним умислом на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_8 , використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_12 , яка не розуміла значення вчинюваних з нею протиправних дій та перебувала під психологічним тиском із залякуванням та погрозами з боку ОСОБА_8 і не могла чинити йому опір, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, на початку березня 2022 року та наприкінці квітня 2022 року, застосовуючи фізичну силу та психологічне насильство, долаючи її волю до опору вчинив із потерпілою дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої. Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. З огляду на вищенаведене, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про наявність у діях ОСОБА_8 ознак, перелічених в ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме: вчинення сексуального насильства в сім`ї щодо малолітньої ОСОБА_12 , з якою проживає в одні сім`ї, а тому відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, ОСОБА_8 є суб`єктом злочину, пов`язаного з домашнім насильством.
		Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
		Обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2024 року. Стверджує, що інкримінованого злочину не вчиняв, та в матеріалах провадження відсутні будь-які докази його винуватості, окрім показань потерпілої. 
		Захисник адвокат ОСОБА_10 просить скасувати вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2024 року та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 виправдати.
		Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
		Звертає увагу на те, що згідно з висновками судових експертів №439, №61, №468, №64, №63, в яких предметом дослідження були речі, вилучені 08 травня 2022 року під час огляду місця події  житлового будинку в АДРЕСА_1 , не виявлено слідів вчинення злочину. Проте, наведені висновки експертиз суд першої інстанції безпідставно відхилив, так як дані докази спростовують доводи обвинувачення про те, що обвинувачений вступав у статеві зносини з потерпілою. 
		Оскаржуваний обвинувальний вирок також побудований на поясненнях потерпілої ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , з якими обвинувачений тривалий час перебуває в неприязних відносинах, через різні погляди на ведення домашнього господарства. З огляду на вказане, сторона захисту вважає їх пояснення свідків неправдивими та з обвинувальним ухилом. При цьому, свідки часто плутались в поясненнях, не могли пригадати деталей події виклику працівників поліції, їхні пояснення не відповідають матеріалам кримінального провадження. Так, свідки повідомили суду, що працівників поліції було викликано вночі, яка передувала дню огляду місця події, однак, з рапорту вбачається, що повідомлення на 102 надійшло 17:44 08.05.2022 року та цього ж дня складено протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, проведено огляд місця події.
		Захисник вказує, що під час проведення огляду місця події - житлового будинку, аудіо та відео фіксація не проводилась, що свідчить про порушення слідчими органами вимог ч. 10 ст. 236 КПК України, відповідно докази, які були зібрані в ході даної слідчої дії, в тому числі, вилучені речові докази, є недопустимими. 
		Посилається на недопустимість протоколу проведення слідчого експерименту від 10.05.2022 року та відеозапису допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного на стадії досудового розслідування, оскільки такі докази отримані внаслідок застосування працівниками поліції фізичного впливу на обвинуваченого, для схиляння його до дачі визнавальних показань. Зокрема, тілесне ушкодження  синець правої орбітальної ділянки побачили в ОСОБА_8 10.05.2022 року під час проведення з останнім слідчого експерименту в житловому будинку. З приводу неправомірних дій працівників поліції ОСОБА_8 звертався в прокуратуру. Крім того, під час допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного, йому не було роз`яснено право на самовикриття, тобто фактично порушено його право, передбачене ст. 63 Конституції України, що однозначно свідчить про недопустимість таких доказів, які зібрані з порушенням вимог КПК України, а тому не можуть бути взяті за основу прийнятого судом вироку. 
		Враховуючи, що сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність події кримінального правопорушення та вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_8 , суд повинен був винести виправдувальний вирок.
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити;
		- прокурор заперечив з приводу апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, просив вирок суду залишити без змін.
		Законний представник потерпілої ОСОБА_12 - начальник Служби у справах дітей Пасічнянської сільської ради ОСОБА_17 подала до суду заяву, в якій просила розгляд провадження проводити у її відсутності. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження за відсутності законного представника потерпілої.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
		З доводів апеляційних скарг вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_10 оспорюють доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційні доводи обвинуваченого та його захисника адвоката щодо невинуватості у вчиненні злочину, аналогічні тим, які наводились ними у суді першої інстанції та яким суд першої інстанції надав відповідну оцінку у мотивувальній частині обвинувального вироку. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_8 вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_12 , з якою винний перебуває у сімейних відносинах, та яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), тобто вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.152 КК України.
		Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, обґрунтувавши своє рішення. 
		Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, за наведених у вироку суду обставин, обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні з окремого приміщення в режимі відеоконференції, які повністю підтверджують, що ОСОБА_8 , який є її батьком, застосовуючи фізичну силу та психологічне насильство, регулярно вступав у статеві зносини з нею. 
		Зокрема, потерпіла ОСОБА_12 показала, що обвинувачений, який є її батьком, в лютому 2022 року, біля першої години ночі прийшов до неї та ліг поруч зняв одяг як з неї, так і з себе, та почав статевий акт, коли вона до нього лежала спиною. 
		Про насильницький характер дій обвинуваченого свідчать пояснення потерпілої ОСОБА_12 , про те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчиняв вищевказані дії із застосуванням сили, тримаючи її та незважаючи на те, що вона його відштовхувала. 
		Потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що після цього випадку ОСОБА_8 з нею про це не розмовляв, а наступного дня на плавках вона побачила кров, нікому нічого не казала, попрала їх та повісила сушити. Під час статевого акту не кричала, бо не хотіла всіх будити. Ще такі випадки були в кінці березня та в травні. Перший та другий раз на одному ліжку, в третій раз в іншій кімнаті. Раніше вона спала з мамою на ліжку, однак після народження молодшого брата їй не стало місця спати з мамою на одному ліжку, тому вона інколи засинала на татовому ліжку, але коли його не було вдома. Коли вдруге був статевий акт, вона також спала на татовому ліжку разом з братом, батько прийшов, переніс брата на інше ліжко і ліг з нею поруч. Після кожного разу одягалася вона самостійно. Мамі їй соромно було казати про це, однак через пару днів після останнього випадку вона все ж таки сказала мамі, на що та відповіла, що вона про це знала, однак нікому не казала, бо тато їй погрожував, що навіть спалить хату, якщо вона комусь про це розкаже. ОСОБА_8 до всіх в будинку погано відносився, старшому брату казав, що посадить його, неодноразово бив маму та бабу, тільки до малих дітей відносився нормально. Раніше в неї були нормальні відносини з батьком, а після цього тільки страх. В день напередодні затримання батько прийшов додому п`яний, почав бушувати, ОСОБА_18 подзвонив сусіду, щоб той угомонив батька, в цей час мама розказала, що батько її ґвалтує, і сусід про це почув.
		У колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів показання потерпілої ОСОБА_12 , яка під час проведення досудового розслідування та судового розгляду надавала однакові показання, які є достатньо детальними а послідовними, що свідчить про їх правдивість та відповідність фактичним обставинам. Жодної зацікавленості або упередженості потерпіла не виказувала, а тому відсутні підстави вважати, що остання обмовляє обвинуваченого.
		Факт здійснення із потерпілою дій сексуального характеру без добровільної згоди її біологічним батьком, підтверджується психологічним висновком психологічного консультанта щодо показів неповнолітньої ОСОБА_12 (а.с. 82 т. 1); психологічною характеристикою психоемоційного стану дівчини та сімейних відносин ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Центру психологічної допомоги дітям «Серденько», у ході психологічного дослідження, зафіксованого на відеозапис, ОСОБА_19 розповідала про факт сексуального насильства батька відносно неї, за результатами рекомендована корекційна робота психолога, спрямована на покращення психоемоційного стану дівчини та подолання наслідків психотравмуючої ситуації (а.с. 152-155 т. 1).
		Вищевказані показання потерпілої є послідовними, оскільки відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.05.2022 року (а.с. 84 т. 1), слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області було прийнято усну заяву від ОСОБА_20 про те, що в період часу із лютого по травень 2022 року в с.Зелена діл. Лазок Надвірнянського району ОСОБА_8 за місцем свого проживання неодноразово вступав в статеві зносини з дочкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проти її волі. 
		Суд з належною повнотою дослідив показання потерпілої, з урахуванням даних висновків експертів. 
		Зокрема, згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 207 від 27.07.2022 щодо потерпілої ОСОБА_12 , рівень загального розвитку потерпілої є достатнім для її віку, як в інтелектуальному плані, так і в напрямку формування особистості; потерпіла з урахуванням її індивідуально-психологічних, вікових особливостей та стану розумового розвитку, здатна адекватно сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження та давати на них відповідні показання; потерпіла під час вчинення щодо неї дій, розуміла їх сексуальний характер, але не розуміла їх соціального значення, тому і не могла чинити опір (а.с. 103-107 т. 1).
		Відповідно до висновку експерта № 76, у ОСОБА_12 виявлено порушення цілісності дівочої пліви у вигляді радіально розташованого розриву, характер виявленого розриву вказує на те, що давність порушення цілості дівочої пліви складає більше трьох тижнів до моменту проведення експертизи (а.с. 112-113 т. 1).
		Колегія суддів вважає, що вищевказані висновки експертизи, повністю узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_12 щодо часу вчинення відповідних статевих зносин, які були вчинені ОСОБА_8 із застосуванням фізичного та психологічного насильства.
		Показання потерпілої ОСОБА_12 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11  в частині обставин, які свідчать про вчинення ОСОБА_8 регулярних статевих зносин з потерпілою із застосуванням фізичного та психологічного насильства. Так, свідок ОСОБА_11 в суді першої інстанції вказала, що вона є матір`ю потерпілої. В лютому 2022 року вночі вона якось почула, що обвинувачений щось шепче, вона повернулася та відчула як тряслося ОСОБА_21 , на якому спали ОСОБА_8 та їх донька ОСОБА_19 , ліжко «ходило» як під час статевого акту. При цьому вона бачила, що донька лежить на боці лицем до стіни, а він поза нею. Вона побоялася вмішатися, а наступного дня вона запитала у ОСОБА_19 , чи в неї щось було із батьком, та все заперечувала, сказала, що це неправда. Ще такі звуки свідок чула у березні та квітні. При цьому всі рази обвинувачений сам звав ОСОБА_19 до себе. Напередодні затримання ОСОБА_22 прийшов біля другої години ночі, почав скандалити, під час сварки вона сказала своїм батькам, що він ґвалтує ОСОБА_19 . Це почув старший син ОСОБА_18 , покликав сусіда, а той вже викликав поліцію. В поліції ОСОБА_19 зізналася, що це дійсно було. Коли вони їхали в поліцію, донька казала, що батько їй затикав рота, заставляв її. 
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 .
		Так, в своїх показаннях свідок ОСОБА_15 зазначив, що він є братом потерпілої та сином обвинуваченого Стверджує, що дізнався про те, що батько має інтимні стосунки з ОСОБА_19 , від матері. Батько спочатку заперечував, а потім сказав, що таке могло бути коли він був п`яний і не розумів що коїть. Вказував, що ОСОБА_19  це підтвердила та казала, що це відбувалося коли всі спали. 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що він є сусідом та кумом обвинуваченого Про те, що ОСОБА_8 має інтимні стосунки із потерпілою він дізнався від ОСОБА_18 . Вказував, що ОСОБА_19 була дуже сумна, підтвердила це та сказала, що про це знає мама. Він подзвонив в поліцію, яка в подальшому приїхала до будинку. 
		Свідок ОСОБА_14 пояснювала в суді першої інстанції, що вона є бабусею потерпілої, а обвинувачений є її зятем. За день-два до затримання ОСОБА_8 прийшов додому, дебоширив, вона пішла в їх кімнату заспокоювати їх, про що тоді йшла мова, вона не пам`ятає. Наступного дня сусідка ОСОБА_23 казала, що ОСОБА_19 в них була, плакала, казала, що її батько насилував, тоді свідок підійшла до зятя та ударила його по обличчю за те, що він скоїв.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені свідки хоча і не були присутні під час вчинення злочину, однак були свідками подій, які відбулись після вчинення злочину та які повідомляють про обставини, які мають істотне значення для розгляду кримінального провадження, та які підлягають доказуванню під час кримінального провадження. 
		Будь-яких підстав не довіряти показанням свідків колегія суддів не вбачає, оскільки вони є послідовними, та в повній мірі узгоджуються з сукупністю інших доказів, які ретельно проаналізовані та правильно наведені у вироку. 
		Обставин, які б могли свідчити про те, що свідки обмовляють обвинуваченого, судом апеляційної інстанції не встановлено та не було наведено таких обставин та доказів на їх підтвердження обвинуваченим та його захисником в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції. Твердження захисника про неправдивість показань свідків, оскільки останні не могли пригадати деталей події виклику працівників поліції, колегія суддів вважає такими, що не впливають на встановлені судом обставини вчинення злочину. 
		Крім того, винуватість ОСОБА_8 доведена й іншими письмовими доказами, які досліджені судом першої інстанції та обґрунтовано покладені в основу вироку.
		Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події від 08.05.2022 з фототаблицею та схемою, було оглянуто приватне домогосподарство в АДРЕСА_1 (а.с. 86-88, 89-100, 101 т. 1).
		Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 162/2022 від 07.07.2022, ОСОБА_8 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 140-147 т. 1).
		Крім того, зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, послався на протокол проведення слідчого експерименту від 10.05.2022, зафіксований на відеозапис, під час проведення якого ОСОБА_8 пояснював, що він тричі вступав зі своєю дочкою, ОСОБА_12 , у статеві зносини (а.с. 176-178, 184 т. 1), а також відеозапис допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного на стадії досудового розслідування, під час якого ОСОБА_8 підтвердив факт вчинення ним сексуального насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_24 (а.с. 19 т. 2).
		Відповідно до вимог ст.240 КПК України слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
		Таким чином, слідчий експеримент проводиться для перевірки виниклих у слідчого різного роду сумнівів та припущень з метою встановлення нових фактичних даних і отримання певних результатів та висновків. 
		Статтею 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		За таких обставин, суд першої інстанції має право посилатися тільки на відповідні результати та висновки, які були зроблені під час проведення слідчого експерименту та, керуючись принципом безпосередності дослідження доказів, не має права посилатися на показання, які були надані обвинуваченим на стадії досудового розслідування. 
		Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на протокол проведення слідчого експерименту від 10.05.2022 (а.с. 176-178, 184 т. 1) та відеозапис допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного (а.с. 19 т. 2) і вказані докази необхідно визнати недопустимими.
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що визнання вищевказаних доказів недопустимими не свідчить про неправильність висновку суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вона повністю підтверджується сукупністю інших належних та допустимих доказів, які були досліджені судом та яким було надано відповідну правову оцінку. 
		Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту, про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 тиску з боку працівників поліції та їх неправомірні дії під час проведення досудового розслідування. Зокрема, суд першої інстанції перевіряв зазначені доводи та встановив їх повну неспроможність, зважаючи на наступне. Так, відповідно до висновку експерта № 78, у ОСОБА_8 було виявлено синець правої орбітальної ділянки, який отриманий від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну утворення, вказаному ОСОБА_8 , відноситься до легких тілесних ушкоджень. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 пояснив, що 08.05.2022 самостійно вдарився до дерев`яних сходів (а.с.115 т.1). При цьому, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона била ОСОБА_8 по обличчю, також свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_8 по обличчю бив ОСОБА_16 . Обидві особи наносили удари обвинуваченому напередодні його затримання. 
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішення цього питання не впливає на правильність та обґрунтованість висновків суду щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні правопорушення, оскільки пояснення, які були надані ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування, відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України, не приймаються судом до уваги. 
		Колегія суддів вважає, що висновки експертів № 439 (а.с. 114 т. 1), № 61 (а.с. 116-117 т. 1), № 468 (а.с. 118-119 т. 1), № 64 (а.с. 121-122 т. 1), № 63 (а.с. 124-125 т. 1) не спростовують факту вчинення дій ОСОБА_8 щодо потерпілої ОСОБА_12 , які йому інкримінуються, оскільки такий підтверджується сукупністю інших доказів, які досліджені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом. При цьому, суд першої інстанції правильно зауважив, що надані на експертизу речі не були вилучені в момент вчинення злочину чи безпосередньо після його скоєння, а тому висновки експертиз повністю узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі. 
		Колегія суддів вважає, що з вказаних мотивів, відсутні підстави визнавати недопустимими докази, зібрані під час проведення огляду місця події від 08.05.2022 року, під час якого були вилучені речі - жіночі джинсові штани які були об`єктом судово-імунологічного дослідження згідно висновку експерта № 468, покривало білого та синього кольорів в малюнок квітів, яке було предметом судово-цитологічного дослідження згідно висновку експерта № 64, покривало з квітковим принтом, яке було предметом судово-цитологічного дослідженні згідно висновку експерта № 63.
		При цьому, колегія суддів не вбачає порушень вимог ч. 10 ст.236 КПК України при проведенні слідчими органами огляду місця події, оскільки в ході зазначеної слідчої дії застосовувалась фотофіксація.
		Таким чином, суд першої інстанції проаналізував та оцінив досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони, як окремо, так і в сукупності у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та у вироку суду належним чином обґрунтовано підстави та мотиви ухваленого судового рішення.
		Апеляційним розглядом встановлено, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, обставину, що обтяжує покарання, відсутність пом`якшуючих обставин, та дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.4 ст. 152 КК України, у виді позбавлення волі на строк 13 років.
		Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів не виявлено даних які б давали підстави вважати, що в кримінальному провадженні допускалися істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, та які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок. 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...