Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/2577/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2024. Зареєстровано: 14.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/935/65/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060450000163

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Коростишівський районний суд Житомирської області 
		 
		Справа № 289/2577/21
		Провадження № 1-кп/935/65/24
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		12 червня 2024 року                         м.Коростишів
		 
		Коростишівськийрайонний судЖитомирської областіу складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю:секретаря судовогозасідання ОСОБА_4 ,прокурора ОСОБА_5 ,малолітньої потерпілої ОСОБА_6 (наданий час ОСОБА_7 ),законного представникапотерпілої ОСОБА_7 ,обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань, у м. Коростишів Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060450000163 від 07.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межирічка Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, із середньої освітою, не одруженого, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, судимий вироком Радомишльського районного суду від 18 листопада 2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавленя волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «УВП № 8», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_8 , будучи особою, раніше засудженою за вчинення тяжкого злочину, судимість за який не знята та непогашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, в період іспитового строку, скоїв злочини за наступних обставин. 
		Так, ОСОБА_8 , будучи цивільним чоловіком ОСОБА_10 , яка являється біологічною матір?ю малолітньої ОСОБА_6 (якій в ході судового розгляду змінено прізвище та по батькові та на даний час відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.07.2023 являється ОСОБА_7 Далі ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на протязі вересня-листопада 2021 року, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння вчиняв умисні дії, направлені на статеву недоторканість, нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток малолітньої дівчинки, а саме, достовірно знаючи, що малолітня ОСОБА_7 спостерігає як він вступає в сексуальний контакт із своєю цивільною дружиною, після його завершення примушував малолітню торкатися до його статевого органу, таким чином задовольняв свої статеві пристрасті.
		Так, в період з початку вересня 2021 року по 06 листопада 2021 року, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння та знаходячись в кімнаті будинку за місцем проживання по АДРЕСА_1 , де в цей час також знаходилась його цивільна дружина ОСОБА_10 та її малолітня дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що дівчинка є малолітньою і через свій вік не розуміє значення вчинених відносно неї дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розбещення малолітньої особи, умисно, діючи з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи норми людської моралі, вчиняв фізичні розпусні дії сексуального характеру, направлені на статеву недоторканість, нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток потерпілої, які виразилися в тому, що в присутності малолітньої ОСОБА_7 , систематично, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, він та його цивільна дружина ОСОБА_10 вступали в сексуальний контакт, в свою чергу, знаючи, що малолітня ОСОБА_7 за ним спостерігає під час сексуального акту, після його завершення примушував потерпілу до непристойних дотиків до своїх оголених статевих органів, здійснював непристойні дотики руками до оголених статевих органів малолітньої ОСОБА_7 , задовольняючи таким способом свою статеву пристрасть та таким чином вчинив розбещення малолітньої ОСОБА_7 .
		Крім цього, ОСОБА_8 06 листопада 2021 року у вечірній час, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, достовірно знаючи, що донька його цивільної дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є малолітньою, вирішив вчинити дії сексуального характеру, пов?язані із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням статевого органу та пальця однієї з рук.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням геніталій та пальця однієї з рук, достовірно знаючи, що остання є малолітньою та не досягла чотирнадцятирічного віку і в силу свого віку та розвитку не розуміла і не могла розуміти дійсний характер дій останнього, використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан малолітньої, незалежно від її добровільної згоди умисно задовольнив власні статеві пристрасті неприродним способом у вигляді вагінального проникнення у тіло малолітньої доньки, використовуючи геніталії та палець однієї з рук.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованих йому обвинуваченнях за ч. 2 ст. 156 КК України та за ч. 4 ст. 152 КК України, не визнав, пояснив, що проживав у с. Межирічка із співмешканкою ОСОБА_11 та її дочкою, якій було 5 років, у будинку одна спальна кімната, два ліжка, дочка постійно спала разом з ними, стосунки між ними були хороші, ОСОБА_8 працював не офіційно, утримував дитину та співмешканку, конфліктів не мали. ОСОБА_12 не заперечував, що вступав в статевий контакт із співмешканкою при ОСОБА_7 , вона могла це бачити, оскільки приходила до них у ліжко, могла притворятись, що спить, хоча насправді не спала, але вони зазвичай перевіряли, чи дитина спить перед тим, як вступати в статевий контакт. Вночі ОСОБА_7 часто прокидалась, оскільки має проблеми із сечових міхурем, але вони із співмешканкою після статевого акту завжди були одягнені, статевий акт відбувався вночі, світло було вимкнене, не розуміє, чому потерпіла розповіла, що вона бачила статевий орган ОСОБА_8 та гралась з ним, оскільки таких випадків не було, тілесних ушкоджень потерпілій не завдавав, вона могла сама подряпатись. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 добровільно показував спальне місце дитини та диван, на якому вони з співмешканкою вступали у статевий контакт.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими безпосередньо Судом доказами, належність і допустимість яких ніким не спростована.
		Суд вважає, що вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України, підтверджується такими доказами.
		Показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , у присутності законного представника потерпілої ОСОБА_13 та психолога ОСОБА_14 , яка пояснила, що проживала у с. Межирічка у будинку, в якому була одна кімната, в ній два ліжка, на одному спали тато та матір, на іншому ОСОБА_7 . Тато ОСОБА_15 її бив, синців не було, але кров йшла з носа, з п`ятки, виганяв на двір, посилав по цигарки, вони з матір`ю часто вживали алкогольні напої, вступали у статевий контакт при ній, брали ОСОБА_7 до себе в постіль, вона пальцем торкалась статевого органу ОСОБА_8 , він її примушував, матір цього не бачила, також він торкався її статевих органів, їй було боляче, він був у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_8 говорив ОСОБА_7 , щоб вона не кричала.
		Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_7 розповідала їй, що її часто били, ніс був розбитий, п`ятка була розбита, виганяли голу надвір. Дитина хвора, має психологічні проблеми, крім того хворіє на енурез. На разі дитина ходить до школи, є більш відкритою, ніж на початку.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що знає ОСОБА_8 , який є її сусідом, ОСОБА_7 є дитиною його співмешканки ОСОБА_10 , з якою вони проживали приблизно два роки. ОСОБА_7 прийшла до ОСОБА_16 та повідомила, що ОСОБА_8 на очах у дитини вступали в статевий контакт, часто були в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_8 водив своїм статевим органом по губах ОСОБА_7 , засовував пальці в її піхву. ОСОБА_7 не одноразово втікала до ОСОБА_16 , дитина розумна, тому остання попросила її розповісти це все на камеру.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що восени 2021 року ОСОБА_16 , яка є його дружиною, розповіла йому, що прийшла ОСОБА_7 та повідомила, що вітчим ОСОБА_8 її б`є, побив матір і вона не хоче йти додому, крім того ОСОБА_8 часто з неї знущався, пхав пальці в її піхву, тому ОСОБА_17 попросив ОСОБА_16 , щоб вона зафіксувала розповідь дитини на камеру.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що в осінню пору 2021 року до неї зателефонувала ОСОБА_16 , та повідомила, що прийшла дівчинка ОСОБА_19 , 4-5 років та повідомила, що боїться йти додому, оскільки ОСОБА_8 її домагався, а ОСОБА_10 , яка є матір`ю дитини, нічого не знала, бо спала, тому вони з ОСОБА_16 прийняли рішення зателефонувати старості села, він викликав поліцію. Дитина була налякана та повідомила, що нічого не розповідати ОСОБА_18 , розповість лише ОСОБА_16 .
		У судовому засіданні експерт ОСОБА_20 підтримала свій висновок експерта № 138 від 16.11.2021, та пояснила, що тілесне ушкодження у ОСОБА_7 може бути від пальця рук, також і від пальця власних рук. 06.11.2021 був статевий акт із потерпілою. По локалізації пошкоджень не можна встановити чи це зробили дитина сама собі чи стороння особа, крім того необхідно враховувати умови проживання. Під час огляду у дитини ознак запалення не було, проте вона при огляді напружувалась, тому не було можливим зробити заміри крововиливів. 
		У судовому засіданні експерт-психолог ОСОБА_21 підтримала свій висновок, пояснила, що коли ОСОБА_7 надійшла на обстеження, було встановлено, що вона потребує психологічного догляду, крім того хворіла на енурез. Під час амбулаторного огляду не була самостійною, була боязкою, притулялась до соціального працівника, на запитання не відповідала, була напруженою, її напруга переходила у злість, смоктала серветку, мала розсіяну увагу та непосидючість, крім того виявляла затримку розвитку, мова недорозвинута, рівень інтелекту не відповідав її віку, вона не може дати правильну оцінку діям, не може орієнтуватись у питаннях статі, не розрізняє чоловічих та жіночих статевих органів. Під час дослідження фантазування не виявляла, оскільки є незрілою. Елементи навіювання можуть бути, дитині властиве підкорювання з боку близької людини, давала протестні реакції, є педагогічна та сімейна занедбаність з боку батьків. Експерт вважає, що в такому віці дитина не може говорити про сексуальні відносини та не знає чи могла дитина розповісти про обставини так, як викладено в обвинувальному акті, можливо, це інтерпретація слідчого.
		Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, щодо допитаних свідків в ході судового розгляду встановлено не було. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Покази свідків узгоджуються з показами потерпілої та є правдивими і ґрунтуються на матеріалах зібраних у досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
		Крім вищезазначених показань допитаних судом свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень також, знайшла своє підтвердження у досліджених безпосередньо Судом, у порядку ст. 358 КПК України, таких документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, а саме:
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.11.2021 у кримінальному провадженні № 12021060450000163, згідно якого від ОСОБА_17 надійшло повідомлення, про те, що 07.11.2023 вітчим ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчиняв розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 156 КК України.
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.11.2021 у кримінальному провадженні № 12021060450000165, згідно якого 06 листопада 2021 року у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнив власні статеві пристрасті неприродним способом у вигляді вагінального проникнення у тіло малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи палець однієї з рук, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 4 ст. 152 КК України.
		Рапорт інспектора-чергового Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_22 від 07.11.2021, згідно якого 07.11.2021 о 16:36 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.11.2021 о 16:35 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила, що вітчим ОСОБА_23 , 36 років, розбещує свою доньку. Зі слів заявниці дівчинка 5 років повідомила, що вітчим пальцями торкається до її статевих органів. Заявник: ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 
		Виписка із медичної карти амбулаторного хворого КНП «Радомишльська лікарня» № 383 від 07.11.2021, згідно якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок вживання алкоголю.
		Протокол огляду від 07.11.2021, який проводився в будинку в АДРЕСА_1 , з фототаблицями, під час якого було оглянуто, в тому числі, місце, де ОСОБА_8 вчиняв розпусні дії над малолітньою ОСОБА_6 , під час якого було вилучено сіре простирадло та чоловічі труси.
		Висновок експерта № 1870 від 07.11.2021, згідно якого, при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_8 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на тілі виявлено не було.
		Протокол огляду від 08.11.2021, який проводився в приміщенні КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради, з фототаблицями, під час якого було вилучено дитячий светр фіолетового кольору з малюнком на передній частині у вигляді ляльки, дитячі труси білого кольору із орнаментом у вигляді червоного кольору квітів.
		Висновок експерта № 1873 від 08.11.2021, згідно якого, при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_6 будь-яких видимих тілесних ушкоджень в області статевих органів, внутрішніх поверхнях нижніх кінцівок, які б свідчили про насильницьке розведення ніг та введення статевого члена в статеві органи не виявлено. При огляді зовнішніх статевих органів ОСОБА_6 виявлено крововилив та садно в ділянці нижньої спайки малих статевих губ, які могли виникнути під час дії тупого твердого з обмеженою контактуючою поверхнею предмету, яким могли бути пальці рук сторонньої особи тощо. Статева зрілість у осіб жіночої статі визначається з 14 до 18 років, таким чином ОСОБА_6 не досягла статевої зрілості. Будь-яких видимих тілесних ушкоджень на сливовій порожнині рота, прямої кишки, які б свідчили про вчинення статевого акту неприроднім шляхом у ОСОБА_6 не виявлено. Місце, локалізація садна та крововиливу на нижній спайці малих статевих губ доступно для дії власною рукою.
		Заява ОСОБА_16 від 08.11.2021 старшому слідчому ВП № 3 Житомирського РУП про долучення до матеріалів кримінального провадження відео з мобільного телефону заявниці із розповіддю ОСОБА_24 про вчинення стосовно неї розпусних дій її вітчимом ОСОБА_25 та диск із відеозаписом, на якому малолітня ОСОБА_6 розповіла про вчинення щодо неї дій розпусного характеру.
		Протокол огляду відеозапису від 09.11.2021, відповідно до якого встановлено, що на відеозаписі, наданому ОСОБА_16 , який досліджено у судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України, міститься розповідь малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка в ході розмови повідомила, що її вітчим ОСОБА_15 вводив пальці рук в її піхву, а також намагався ввести в піхву статевий член, це було 06 листопада 2021 року (зі слів - вчора), також малолітня ОСОБА_6 повідомила, що вітчим б?є її.
		Висновок експерта № 231/ц від 22.11.2021, згідно якого: 1. Згідно «Висновку експерта» № 901 від 12.11.2021 року, проведеного в відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи: «Кров потерпілої малолітньої ОСОБА_6 відноситься до групи О(I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО». 2. Згідно «Висновку експерта» № 902 від 12.11.2021 року, проведеного в відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи: «Кров гр-на ОСОБА_8 відноситься до групи А(I) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.». 3. При судово-медичній експертизі наданих на дослідження трусів ОСОБА_8 (об.1), виявлена слина та поодинокі епітеліальні клітини, регіональну та статеву належність яких встановити неможливо через деструктивні зміни в ядрах клітин. При серологічному дослідженні виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати та групи крові осіб, які проходять по справі, можна зробити висновок, що знайдені сліди слини на трусах могли утворитися від особи, в крові якої міститься антиген А системи с АВО, незалежно від категорії видільництва. Виключити сліди слини від ОСОБА_8 неможливо так, як йому властивий вищевказаний антиген. Походження слідів слини в об.1 від малолітньої потерпілої ОСОБА_6 виключається. Слідів крові та клітин піхвового епітелію в об.1 не виявлено. 4. Залишок витяжки з частиною осаду зі слідами слини (об.1) на нитках стерильної марлі з трусів ОСОБА_8 залишено для можливого проведення молекулярно-генетичного дослідження.
		Висновок експерта № 233/ц від 22.11.2021, згідно якого, при судово-медичній експертизі наданого на дослідження змиву (об.1), та мазка-відбитка (об.2) з статевого органу гр. ОСОБА_8 крові, слини, клітин піхвового епітелію не виявлено.
		Висновок експерта № 232/ц від 16.11.2021, згідно якого: згідно з «Висновком експерта» № 902 від 12.11.2021 року, проведеного в відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи: «Кров ОСОБА_8 відноситься до групи А(II) з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.». 2. Згідно з «Висновком експерта» № 901 від 12.11.2021 року, проведеного в відділенні судово-медичної імунології Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи: «Кров потерпілої малолітньої ОСОБА_6 відноситься до групи О(I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.». 3. При судово-медичній експертизі змивів з обох рук ОСОБА_8 (об.1,2) знайдена слина, статева належність якої не встановлена через відсутність в препаратах ядровмістимих клітин. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи ABO. Отже, враховуючи отримані результати та групи крові осіб, що проходять по справі, можна зробити висновок, що сліди слини, знайдені в об.1,2 могли утворитись за рахунок особи, в крові якої містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, незалежно від категорії виділювання, в тому числі і за рахунок самого ОСОБА_8 . В разі змішування в даних об?єктах слідів слини двох або більше осіб, ними могли бути особи з різною груповою характеристикою по виявленим антигенам, незалежно від категорії виділювання, в тому числі і гр-н ОСОБА_8 та малолітня потерпіла ОСОБА_6 . Слідів крові та піхвового епітелію в об.1.2 не виявлено. 4. Залишки витяжок з частиною осадів зі змивів з рук ОСОБА_8 зі слідами слини на нитках стерильної марлі (об.1,2) було залишено для можливого проведення молекулярно-генетичних досліджень, упаковано, заклеєно, опечатано печаткою відділення судово-медичної цитології та передано слідчому.
		Висновок експерта № 902 від 12.11.2021 із додатком № 1, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.
		Висновок експерта № 901 від 12.11.2021 із додатком № 1, згідно якого
		кров ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		Висновок експерта № 900 від 12.11.2021, згідно якого у досліджуваних вирізках та змиві зі светру, об 1-13, та у вирізках трусів, об. № 14-16 сперматозоїдів та слідів крові не виявлено.
		Висновок експерта № 899 від 12.11.2021 із додатком № 1, згідно якого кров ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У вирізці із підковдри об. № 3 виявлені сперматозоїди із домішкою крові, групова приналежність не встановлювалась задля збереження матеріалу для подальшого молекулярно-генетичного дослідження. У вирізках із підковдри об.№1,2,4 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№1,2,4 виявлений антиген Н. Походження даного антигена можливе за рахунок крові будь-якої особи організму якої властивий антиген Н, такою особою може бути і ОСОБА_6 . У вирізках із підковдри об.№5-9 сліди крові не виявлені, в об.№1,2,4-9 сперматозоїди не виявлені.
		Висновок експерта № 911 від 16.11.2021, згідно якого у вирізках із двох марлевих тампонів, об. № 1, 2 сперматозоїдів та слідів крові не виявлено.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2021 із диском до нього, який проводився в АДРЕСА_1 , за участю свідка ОСОБА_10 , під час якого остання розповіла що протягом вересня-листопада 2021 року, вона та ОСОБА_8 , після вступу в сексуальний контакт дозволяли малолітніх доньці дивитися на їх дії, після контакту ОСОБА_26 дозволив дитині триматися за його статевий орган, такі дії він вчиняв в стані алкогольного сп`яніння. Також, ОСОБА_10 показала кімнаті, в якій ОСОБА_8 вчиняв розпусні дії.
		Допит малолітньої потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні у Радомишльському районному суді Житомирської області від 15.11.2021 із диском з відеозаписом до нього, під час якого остання розповіла, що вона бачила статевий акт матері та вітчима ОСОБА_8 , при цьому вони були у стані алкогольного сп`яніння, крім того ОСОБА_7 розповіла, що ОСОБА_8 засовував їй свій статевий орган, крім того бив її по рукам та викидав з кімнати. Мати казала їй, що їй це все приснилось.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2021 із диском до нього, який проводився в АДРЕСА_3 , за участю ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_8 показав, що в ніч на 06 листопада 2021 року він вступив в сексуальний контакт із ОСОБА_27 , після його завершення вони побачили, що ОСОБА_6 не спить та поклали дитину між собою, після чого остання взяла в руки його статевий орган і почала гратися. Такі ж самі події відбувалися і у вересні та жовтні 2021 року, точної дати останній не пам`ятає. Також ОСОБА_8 пояснив, що інколи, після вживання алкоголю, він не пам`ятає дій, які вчиняв.
		Висновок експерта № 138 від 16.11.2021, згідно якого наявність тілесних ушкоджень у вигляді крововиливу та садна на нижній спайці малих статевих губ свідчить про факт проникнення стороннього тіла, найбільш вірогідно пальця руки, в статеві органи. Враховуючи вік обстеженої та відсутність будь-яких проявів захворювань в ділянці статевих органів вважаємо, що виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії не власної, а сторонньої руки. Утворення виявлених тілесних ушкоджень, за обставин, вказаних ОСОБА_6 в ході допиту, не виключається.
		Висновок експерта № 345-2021 від 16.11.2021, згідно якого ОСОБА_6 на момент вчинення протиправних дій відносно неї виявляла клінічні ознаки порушення психологічного розвитку з емоційно-вольовою незрілістю, загальним недорозвитком мовлення III рівня, енурезом, сімейно-педагогічної занедбаності. Даний діагноз відповідає шифру F 88 МКХ-10. Виявляє відставання в психологічному та мовленнєвому розвитку - рівень розвитку за методикою «Психолого-освітній профіль» (PEP-R) відповідає віку 3 роки 8 місяців. Враховуючи затримку психологічного розвитку, виявляє ознаки підвищеної навіюваності та підкорюваності близькій для неї людині, не схильна до надмірного фантазування (мислення та уява не достатньо розвинуті, утруднена комунікація у зв?язку з інтелектуальною, мовленневою затримкою). Малолітня ОСОБА_6 не здатна розуміти характер та значення, скоєних проти неї дій. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, часового проміжку з початку вересня 2021 року по 06.11.2021 та того, що минуло більше місяця після подій, питання здатності сприймати обставини - на даний час не доцільно. ОСОБА_6 схильності до надмірного фантазування не виявляє. Має ознаки підвищеного навіювання та підкорюваності з боку близької людини, а також потребує значного часу для адаптації до нової ситуації, з протестними реакціями та негативізмом, підсвідомою тривожністю, страхом, що суттєво впливає на її здатність давати показання.
		Висновок експерта № 346-2021 від 23.11.2021, згідно якого ОСОБА_8 , 1984 року народження, в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації, що відповідає шифру F 10.71 МКХ-10 перегляду. ОСОБА_8 в момент скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації. Вказаний розлад особистості у ОСОБА_8 не являється тимчасовим, ОСОБА_8 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; за своїм психічним станом не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.
		Висновок експерта № 2106 від 16.12.2021, згідно якого достовірних даних, які б свідчили про здійснення ОСОБА_8 статевих зносин 07.11.2021 при судово-медичній експертизі та в ході проведення судово-імунологічної та судово-цитологічної експертиз немає.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 22.12.2021 за участю свідка ОСОБА_10 , згідно якого остання розповіла, що її малолітня донька неодноразово була свідком того, як ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вступали в статевий зв`язок, після чого ОСОБА_8 підходив до малолітньої і вона тримала його за статевий орган, крім того у жовтні 2021 року її донька повідомила їй, що ОСОБА_8 проникав пальцями в її піхву, про що вона нікому не розповідала, оскільки останній б`є її. Також ОСОБА_10 повідомила, що 07.11.2021 її дочка знову розповіла про те, що ОСОБА_8 проникав пальцями в її піхву, чого ОСОБА_10 не бачила. 
		Висновок експерта № СЕ-19-21/41030-БД від 14.02.2022, згідно якого: 1. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію пдозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт №2), які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1, додаток 1. 2. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об?єкт № 1), які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1, додаток 1. 3. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт №3), які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1, додаток 1. 4. У піднігтьовому вмісті з правої (об`єкт № 4) та лівої (об`єкт № 5) рук підозрюваного ОСОБА_8 виявлено кров людини на клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1., додаток 1. 5. Генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з правої руки підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт № 4) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію самого підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт №2) та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об?єкт №1) і свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об?єкт № 3). Походження слідів крові та клітин в об?єкті № 4 від ОСОБА_6 і ОСОБА_10 виключається. Генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті з лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт № 5) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт № 2) та зразка букального епітелію свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об?єкт № 3) і не містять генетичних ознак зразка букального епітелію малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Висновок експерта № СЕ-19-21/41030-БД від 15.02.2022, згідно якого: 1. Встановлено генетичні ознаки сперматозоїдів та крові, виявлених в об?єкті № 3, отриманого з вирізки з підковдри (згідно висновку експерта Житомирського ОБ СМЕ від 30.11.2021 № 899) (об?єкт № 1.1), які наведені в таблиці результатів дослідження 1.1 додаток 1. Генетичні ознаки сперматозоїдів та крові, виявлених в об?єкті № 3, отриманого з вирізки з підковдри (згідно висновку експерта Житомирського ОБ СМЕ від 30.11.2021 № 899) (об?єкт №1.2) не встановлювали, у зв?язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даному об?єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу наявними методами. 2. Генетичні ознаки сперматозоїдів та крові, виявлених в об?єкті № 3, отриманого з вирізки з підковдри (згідно висновку експерта Житомирського ОБ СМЕ від 30.11.2021 № 899) (об?єкт № 1.1) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: зразка букального епітелію дозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зразка букального епітелію свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і не містять генетичних ознак зразка букального епітелію малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Отже, згідно даних постанов про відібрання зразків, протоколів отримання зразків для експертизи та ухвалами слідчих суддів про проведення експертизи, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані висновки експертів є належними та допустимими доказами.
		Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 346-2021 від 23.11.2021, ОСОБА_8 , в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації, що відповідає шифру F 10.71 МКХ-10 перегляду. ОСОБА_8 в момент скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації. Вказаний розлад особистості у ОСОБА_8 не являється тимчасовим, ОСОБА_8 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними; за своїм психічним станом не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.
		Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України). Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
		Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України)  у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; унарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України)  якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.
		Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.
		При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 13 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 цього Кодексу.
		У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.
		Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.
		У зв`язку із зазначеним, в судовому засіданні всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом Суд вважає перелічені докази належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності та взаємозв`язку достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Усі вищевказані докази, покладені в основу обвинувального вироку, Суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог законодавства судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
		Також, Судом не встановлено допущення істотних порушень прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_8 та інших осіб під час досудового розслідування, та збирання і фіксування доказів по даному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає суду правових підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
		Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні просив виправдати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України, оскільки доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_8 стороною обвинувачення не надано, вина ОСОБА_8 не доведена. Крім того, відсутні безпосередні свідки подій, всі покази свідків ґрунтуються виключно на показаннях малолітньої потерпілої ОСОБА_28 та є тлумаченням її слів. Також, під час допиту малолітня потерпіла в судовому засіданні плуталась у послідовності показань, спочатку надавала одні показання, після оголошеної технічної перерви надала зовсім інші пояснення, що підтверджує висновки судового експерта про те, що вона могла повторювати те, що їй сказали говорити. Крім того, захисник просив визнати недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 11 листопада 2021 року за участю свідка ОСОБА_10 , оскільки остання відмовилась надавати будь-які пояснення у судовому засіданні, що позбавило ОСОБА_8 права на захист, зокрема, на перехресний допит. Також, ОСОБА_10 під час слідчого експерименту надавала пояснення та показувала обставини так, як їй вказували слідчі, оскільки була залякана працівниками поліції. Крім того, захисник просив визнати недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 13 листопада 2021 року за участі ОСОБА_8 , оскільки відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості за ч. 4 ст. 152 КК України були внесені 11 листопада 2021 року, а проведення слідчого експерименту без обов`язкової участі захисника є недопустимим і порушенням норм КПК України. Також, протокол огляду місця події від 07 листопада 2021 року, відповідно до якого понятими є ОСОБА_17 та ОСОБА_29 , які є основними свідками по справі та заінтересованими особами, тому протокол огляду місця події проведений з порушенням норм КПК України та не може бути визнаний судом допустимим. Крім того, огляд місця події був проведений в будинку, дозвіл на який в подальшому судом не був наданий.
		Посилання сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_8 та недоведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень є неспроможними, на думку Суду, показання обвинуваченого надані з метою зменшення обсягу відповідальності за вчинене, розцінюються як спосіб захисту, оскільки вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими документами, висновками експертів, також показаннями потерпілої та свідків, які є послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, не суперечать іншим дослідженим у судовому засіданні доказам, наявним у матеріалах провадження.
		Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно того, що ОСОБА_7 спала під час того, як вони із співмешканкою вступали у статевий контакт, вони це перевіряли, оскільки вказане спростовується показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка неодноразово пояснила, що ОСОБА_8 та її матір вступали у статевий контакт при ній, брали до себе в постіль, вона пальцем торкалась статевого органу ОСОБА_8 , він її примушував, матір цього не бачила, також він торкався її статевих органів, їй було боляче, він був у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_8 говорив ОСОБА_7 , щоб вона не кричала.
		Також, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно того, що ОСОБА_7 могла омовити його спростовуються висновком судової психіатричної експертизи № 345-2021 від 16.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) схильності до надмірного фантазування не виявляє. Має ознаки підвищеного навіювання та підкорюваності з боку близької людини, а також потребує значного часу для адаптації до нової ситуації, з протестними реакціями та негативізмом, підсвідомою тривожністю, страхом, що суттєво впливає на її здатність давати показання, тобто такі твердження судом оцінюються як спроба обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.
		Крім цього, Суд бере до уваги та вважає належними і допустимими доказами показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які підтвердили покази потерпілої та узгоджуються з письмовими матеріалами дослідженими Судом враховуючи рішення Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 266/6051/19 згідно якого судом визнано допустимими доказами показання з чужих слів. 
		Також, у справі № 332/2216/17 Верховний суд погодився з висновками попередніх інстанцій, поклавши в основу обвинувального вироку покази свідка, якому стало відомо про вчинення розбещення зі слів потерпілої. Таким чином, об`єктивні підстави стверджувати, що потерпіла вигадала факт вчинення ОСОБА_8 зґвалтування та вчинення розпусних дій стосовно неї відсутні та підтверджено висновком комплексної судової психіатричної експертизи, відповідно до якої ОСОБА_7 схильності до надмірного фантазування не виявляє, що також підтвердила у судовому засіданні експерт ОСОБА_21 .
		Крім того, ОСОБА_8 , незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень під час судового розгляду кримінального провадження, під час проведення слідчого експерименту від 13.11.2021 показав, що в ніч на 06 листопада 2021 року він вступив в сексуальний контакт із ОСОБА_27 , своєю співмешканкою, після його завершення вони побачили, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) не спить та поклали дитину між собою, після чого остання взяла в руки його статевий орган і почала гратися. Такі ж самі події відбувалися і у вересні та жовтні 2021 року, точної дати останній не пам`ятає. Також ОСОБА_8 пояснив, що інколи, після вживання алкоголю, він не пам`ятає дій, які вчиняв.
		Крім того, згідно висновку експерта № 138 від 16.11.2021, наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 у вигляді крововиливу та садна на нижній спайці малих статевих губ свідчить про факт проникнення стороннього тіла, найбільш вірогідно пальця руки, в статеві органи. Враховуючи вік обстеженої та відсутність будь-яких проявів захворювань в ділянці статевих органів, виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії не власної, а сторонньої руки. Утворення виявлених тілесних ушкоджень, за обставин, вказаних ОСОБА_7 в ході допиту, не виключається. Свій висновок у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 підтримала. Вказаний висновок експерта узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_7 .
		Також, у судовому засіданні, відповідно до положень ст. 359 КПК України переглянутого, диск із записом відео, де малолітня ОСОБА_7 розповідає про вчинення щодо неї дій розпусного характеру, остання повідомила, що ОСОБА_8 вводив пальці рук в її статевий орган (малолітня потерпіла на відео показала на низ живота), також намагався ввести в її статевий орган свій статевий орган, зі слів ОСОБА_7 це було «вчора», тобто 06.11.2021.
		Під час проведення слідчого експерименту від 11.11.2021 за участю свідка ОСОБА_10 , остання розповіла що протягом вересня-листопада 2021 року, вона та ОСОБА_8 , після вступу в сексуальний контакт, дозволяли малолітній доньці дивитися на їх дії, після контакту ОСОБА_8 дозволив дитині триматися за його статевий орган, такі дії він вчиняв в стані алкогольного сп`яніння. Також, ОСОБА_10 показала кімнату, в якій ОСОБА_8 вчиняв розпусні дії. Крім того, згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 22.12.2021, за участю свідка ОСОБА_10 , остання розповіла, що її малолітня донька неодноразово була свідком того, як ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вступали в статевий зв`язок, після чого ОСОБА_8 підходив до малолітньої і вона тримала його за статевий орган, крім того у жовтні 2021 року її донька повідомила їй, що ОСОБА_8 проникав пальцями в її піхву, про що вона нікому не розповідала, оскільки останній б`є її. Також ОСОБА_10 повідомила, що 07.11.2021 ОСОБА_7 знову розповіла про те, що ОСОБА_8 проникав пальцями в її піхву, чого ОСОБА_10 не бачила. 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 229/3291/20 підкреслив, що, згідно з ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Разом із тим протоколи слідчих експериментів відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК належать до документів.
		Так, під час слідчого експерименту слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК.
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що слідчий експеримент зі свідком відповідає вимогам ст. 240 КПК. ОСОБА_10 було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, статей 18, 20, 42 КПК і з`ясовано, чи зрозумілі їй права та обов`язки. Протокол за результатами проведення цієї слідчої дії свідок підписала без жодних зауважень, заяви та клопотання від неї не надходили. Під час вказаної слідчої дії свідок відтворила обставини події та дії ОСОБА_8 щодо вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, враховуючи процесуальне призначення і мету проведення слідчого експерименту, заперечення обвинуваченим у суді певних відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за участю свідка під час такої слідчої дії, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу результатів слідчого експерименту.
		Доводи захисника про застосування тиску під час слідчого експерименту до ОСОБА_10 є безпідставними та фактично викликані суто бажанням заперечити відомості, встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження. При цьому жодні докази застосування тиску відсутні, а тому така позиція свідка, як зазначено вище та відмова від надання показань стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення у судовому засіданні викликана виключно її бажанням допомогти близькій особі уникнути кримінальної відповідальності та в жодному випадку не свідчить про невідповідність даних, зафіксованих у ході слідчого експерименту.
		Протокол проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 проведений по факту розбещення малолітньої, тобто за ч. 2 ст. 156 КК України, що, відповідно, до ст. 12 КК України, є тяжким злочином. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
		Враховуючи наведене, слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_8 був проведений відповідно до вимог закону.
		Що ж стосується доводів захисника про визнання протоколу огляду місця події від 07 листопада 2021 року недопустимим доказом, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.
		Частиною 2 статті 237 КПК України передбачено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		При огляді слідчий проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляє зліпки, оглядає і вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). При огляді широко застосовуються спеціальні методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні методи роботи зі слідами та іншими речовими доказами.
		Окрім основної мети огляду, що визначена Кримінальним процесуальним кодексом України, з криміналістичної точки зору виділяється позапроцесуальна мета, а саме попереднє дослідження матеріальних слідів кримінального правопорушення.
		Огляд місця події може бути проведений з дозволу орендаря, тож у такому випадку не потрібно дозволу слідчого судді, згідно висновків Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові 20 червня 2023 року у справі № 756/16122/21.
		Також ККС ВС звернув увагу на раніше висловлені ним позиції в постановах від 8 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17 та від 1 листопада 2022 року у справі № 344/2995/15-к, в яких ВС зауважував, що термін «особа, яка володіє» в частині 1 статті 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах.
		Протокол огляду місця події від 07 листопада 2021 року проведений за участю власника (користувача) приміщення чи іншого володіння ОСОБА_10 , яка у ході проведення огляду місця події не робила жодних заяв, що підлягали занесенню до протоколу, відповідно до ч. 4 ст. 237 КПК України. Вказане свідчить про надання ОСОБА_10 добровільної згоди на проведення огляду її домоволодіння.
		Також судомне встановленопідстав визнанняпонятих,які булиприсутні підчас оглядумісця подіїїзаінтересованими особамитак якв ходісудового розглядуне збуто інформації на підтвердження вказаного.
		Таким чином, аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, беручи за основу вироку показання малолітньої потерпілої ОСОБА_7 показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які узгоджуються між собою, висновки проведених експертиз, а саме № 1873 від 08.11.2021, № 138 від 16.11.2021, № 345-2021 від 16.11.2021, № 346-2021 від 23.11.2021, протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2021 із відеозаписом до нього, який проводився по АДРЕСА_3 , за участю ОСОБА_8 , протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_10 , протокол огляду відеозапису від 09.11.2021, які узгоджуються з показаннями потерпілої, свідків та в цілому між собою,
		Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії Суд кваліфікує за:
		ч. 4 ст. 152 КК України  вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку незалежно від її добровільної згоди; 
		ч. 2 ст. 156 КК України  вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_7 .
		При прийняті рішення, Суд враховує, що зґвалтування та розбещення є одним із небезпечних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, оскільки заподіює шкоду здоров`ю малолітньої дитини, негативно впливає на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток. Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.
		Згідно ст. 2 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", право кожного громадянина на життя охороняється законом. Відповідно до ст. ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		При призначенні покарання колегія суддів враховує практику рішень Європейського суду з прав людини, де в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Призначаючи покаранняобвинуваченому,Суд враховуєсуспільну небезпеку вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.
		Також сторона обвинуваченням посилається на те, що іншою обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 , є вчинення злочину щодо малолітньої особи.
		При вирішенні цього питання судом враховують положення ч. 4 ст. 67 КК України, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
		Отже, з врахуванням кваліфікації вчиненого ОСОБА_8 діяння за ч. 4 ст. 152 КК України  вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку незалежно від її добровільної згоди та за ч. 2 ст. 156 КК України  вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_7 , судом не може бути визнано обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи.
		Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , Суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Згідно з обвинувальним актом, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 , є вчинення злочину щодо малолітньої дитини, разом з тим вказана обставина є кваліфікуючою ознакою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 . 
		Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує, тому суд виключає вказану обтяжуючу обставину.
		Враховуючи наведене,обставиною,яка обтяжуютьпокарання, згідностатті 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		ОСОБА_8 раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, офіційно не працевлаштований, на диспансерних психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. 
		З урахуванням викладеного, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає, що останньому слід визначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій статтей Кримінального Закону, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, саме таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Таке покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
		При прийнятті рішення суд врахувує вимоги ст. 374 КПК України, та вважає за необхідним включення інформації про ОСОБА_8 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний західу виглядітримання підвартою донабрання вирокомзаконної сили,строк якогоне можеперевищувати шістдесятиднів,тобто по10серпня 2024року включно. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 18 листопада 2021 року по 12 червня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 174, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд,
		ухвалив:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років. 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, строком на 14 (чотирнадцять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, строк якого не може перевищувати шістдесяти днів, тобто по 10 серпня 2024 року включно.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 обчислювати з 18 листопада 2021 року.
		Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 18 листопада 2021 року по 12 червня 2024 року включно.
		Речові докази: простирадло сірого кольору, чоловічі труси чорного кольору, дитячий светр фіолетового кольору із зображенням ляльки на передній частині, дитячі труси білого кольору із зображенням квітів червоного кольору  знищити; відео, яке міститься на оптичному диску типу СD-R марки виробника «NANOTEX» об`ємом памяті 700 МВ, яке долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Включити інформацію про ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку. 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...