Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 145/547/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2024. Зареєстровано: 14.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Результат оскарження 12.09.2024 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/145/146/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 145/547/23                             Провадження № 2/145/146/2024 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		   07.06.2024 р.             смт Тиврів     
		   
		Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Копилової Л. В. ,
		за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України, Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , Вінницької районної військової адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Керівник Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України, Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Вінницької районної військової адміністрації, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації №475 від 20.10.2006 року «Про надання в оренду земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди.
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації №431 від 16.08.2007 року про затвердження технічної документації в частині передачі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 .
		Усунути перешкоди у здійсненні Вінницькій обласній військовій адміністрації та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Вінниця Міністерства оборони України права розпорядження та користування земельною ділянкою, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути в державну власність в особі Вінницької обласної військової адміністрації з правом користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України земельну ділянку з кадастровим номером: 0524581300:02:002:0197, загальною площею 2,9574 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району (раніше Великовулизької сільської ради Тиврівського району) Вінницької області.
		Стягнути з відповідачів на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у сумі 8052 грн. та перерахувати його на рахунок Вінницької обласної прокуратури UА568201720343110002000003988.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Тульчинською окружною прокуратурою під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021020000000001 від 04.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, встановленні порушення інтересів держави, а саме - порушення вимог законодавства України під час користування та розпорядження землями оборони, у зв`язку з чим Тульчинська окружна прокуратура звертається до суду з метою їх захисту. Установлено, що відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №000751 від 1983 року, Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині, виконавчим комітетом Тиврівської районної Ради депутатів трудящих надано у безстрокове та безоплатне користування 179,8 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земельна ділянка надана для внутрішньогосподарських потреб. На даний час, вищезазначена земельна ділянка перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниця Міністерства оборони України, яка прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району згідно акту приймання-передачі від 26.04.2002 року (військове містечко № НОМЕР_1 ).
		В порушення вимог законодавства України, у 2006 році на частину вищезазначеної земельної ділянки, без погодження із постійним землекористувачем (Міністерством оборони України та КЕВ м. Вінниця), Тиврівською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження № 475 від 20.10.2006 року «Про надання в оренду земельних ділянок» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Великовулизької сільської ради, у тому числі затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 25,0342 га ОСОБА_2 та надано їй вказану земельну ділянку на умовах оренди строком на 25 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		У подальшому, в порушення вимог законодавства України, у 2007 році, без погодження із постійним землекористувачем (Міністерством оборони України та КЕВ м. Вінниця), Тиврівською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження № 296 від 07.06.2007 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки у розмірі середньої земельної частки (паю) 2,74 в умовних кадастрових гектарах на земельну ділянку, яка була надана на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки №040681300088 від 19.12.2006 року згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 20.10.2006 року № 475 «Про надання в оренду земельних ділянок» наступним членам ФГ «Колос-ВВ»: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 . 
		Розпорядженням Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області № 431 від 16.08.2007 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки фермерського господарства «Колос-ВВ» на території Великовулизької сільської ради та передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі середньої земельної частки (паю) членам фермерського господарства «Колос-ВВ» на території Великовулизької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також прийнято рішення видати державні акти на право власності на земельні ділянки у кількості 9 шт. згідно з додатком, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 . 
		Так, на підставі зазначеного розпорядження, ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 385117 від 12 грудня 2007 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9574 га, кадастровий номер земельної ділянки: 0524581300:02:002:0197.
		Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 07.09.2022 року №СЕ-19/102-22/1768-ЗТ встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 0524581300:02:002:0197, 0524581300:02:002:0196, 0524581300:02:002:0195, 0524581300:02:002:0194, 0524581300:02:002:0193, 0524581300:02:002:0192, 0524581300:02:002:0191, 0524581300:02:002:0190, 0524581300:02:002:0189, загальною площею 24,7428 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на теперішній час Тульчинського району) Вінницької області відповідно до координат поворотних точок меж згідно електронного документу-ХМL повністю знаходиться в межах земель площею 179,8 га наданих в користування Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині (на теперішній час КЕВ м. Вінниця) на підставі Державного акту Б №000751 виданого у 1983 році. Тобто, земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером: 0524581300:02:002:0197 знаходиться в межах земель площею 179,8 га наданих в користування Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині (на теперішній час КЕВ м. Вінниця, військове містечко № НОМЕР_1 ). Вказує на те, що районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, оскільки розпорядження землями оборони відноситься до повноважень Вінницької обласної державної адміністрації.
		Таким чином, Тиврівська районна державна адміністрація при прийнятті розпорядження від 20.10.2006 року №475 «Про надання в оренду земельних ділянок» (в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди) та розпорядження від 16.08.2007 року №431 «Про затвердження технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» перевищила надані їй повноваження щодо передачі земель у користування фермерському господарству «Колос - ВВ» та у власність громадянам.
		Отже, Тиврівська районна державна адміністрація, всупереч вимогам закону, із перевищенням наданих законом повноважень, розпорядилась землями оборони, а тому її розпорядження № 475 від 20.10.2006 року «Про надання в оренду земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди та розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації №431 від 16.08.2007 року про затвердження технічної документації та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню.
		КЕВ м. Вінниця Міністерство оборони України, в користуванні якого знаходиться спірна земельна ділянка, а також Міністерство оборони України, як орган управлінням майном, згоди на припинення права постійного користування ними та надання у приватну власність частини земельної ділянки загальною площею 24,7428 га, яка розташована на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на даний час Шпиківської селищної ради Тульчинського району) ніколи не приймало та не надавало, а відповідно і Кабінет Міністрів України відповідного рішення не приймав, тому Тиврівська районна державна адміністрація не є органом, уповноваженим розпоряджатися землями оборони.
		Таким чином перебування земельної ділянки з кадастровим номером 0524581300:02:002:0197 у власності ОСОБА_1 є протиправним та передано у власність з порушенням вимог Земельного кодексу України і Закону України «Про використання земель оборони».
		Наявність вказаних порушень позбавляє Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці Міністерства оборони України здійснювати свої повноваження як законного користувача цієї ділянки щодо забезпечення схоронності і використання її за цільовим призначенням.
		З огляду на зазначене, земельна ділянка 0524581300:02:002:0197 площею 2,9574 га, що розташована на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на даний час Шпиківської селищної ради Тульчинського району) Вінницької області має бути повернута у власність держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації та у користування КЕВ м. Вінниці Міністерства оборони України.
		Ухвалою Тиврівського районного суду від 07 квітня 2023 року відкрито провадження по справі, справу призначено до підготовчого судового засідання, визначено відповідачам строк для подання відзиву.
		В установлений законом строк представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко А.М. подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову (т. 2, а.с. 1-13).
		Керівник Тульчинської окружної прокуратури Пилип Хоменко подав відповідь на відзив, в якому просить відзив відповідача відхилити, а позовні вимоги, викладені в позовній заяві задоволити (т.2, а.с. 38-48) .
		Ухвалою Тиврівського районного суду від 21 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
		Ухвалою Тиврівського районного суду від 07 червня 2024 року закрито провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації №475 від 20.10.2006 року «Про надання в оренду земельних ділянок» щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 та надання її на умовах оренди, у зв`язку з наявністю рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		В судовому засіданні прокурор Тульчинської окружної прокуратури Діхтяр А.В. позов підтримала, просить його задовольнити, з підстав, викладених в позові.
		Представник позивача Вінницької обласної військової адміністрації Хомеренчук Ю.О. позов підтримала, просить його задовольнити.
		Представник позивача квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони Єзерська О.С. позов підтримала з підстав викладених у позові та просила його задовольнити.
		Представник позивача Міністерства оборони України Григорчук С.А. в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та просив його задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи до суду не з`явилася, про час та місце її розгляду повідомлена в установленому законом порядку.
		Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко А.М. позов не визнав, вважає його безпідставним, так як копія рішення Тиврівської районної ради 9 сесії 22 скликання та копія Державного акту Б №000751 від 1983 року не зареєстровані належним чином і є неналежними доказами. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.
		Представник відповідача Вінницької районної військової адміністрації в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
		Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до копії Державного акту на право користування землею серії Б № 000751 від 1983 року, Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині, виконавчим комітетом Тиврівської районної Ради депутатів трудящих надано у безстрокове та безоплатне користування 179,8 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земельна ділянка надана для внутрішньогосподарських потреб (т.1 а.с. 31).
		На даний час, вищезазначена земельна ділянка перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниця Міністерства оборони України, яка прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району згідно акту приймання-передачі від 26.04.2002 року (військове містечко № НОМЕР_1 ) (т.1 а.с. 23-24).
		Відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 №1540-ХІІ, Указу Президента України «Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 №4/91, Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» від 30.08.1991 №1452-ХІІ все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР, перейшли відповідно до Міноборони в державну власність.
		Відповідно до ст.77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
		Відповідно до п.б ч.3 ст.84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
		В порушення вимог законодавства України, у 2006 році на частину вищезазначеної земельної ділянки, без погодження із постійним землекористувачем (Міністерством оборони України та КЕВ м. Вінниця), Тиврівською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження № 475 від 20.10.2006 «Про надання в оренду земельних ділянок» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Великовулизької сільської ради, у тому числі затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 25,0342 га гр. ОСОБА_2 та надано їй вказану земельну ділянку на умовах оренди строком на 25 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 150).
		У подальшому, в порушення вимог законодавства України, у 2007 році, без погодження із постійним землекористувачем (Міністерством оборони України та КЕВ м.Вінниця), Тиврівською районною державною адміністрацією відповідно до розпорядження №296 від 07.06.2007 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки у розмірі середньої земельної частки (паю) 2,74 в умовних кадастрових гектарах на земельну ділянку, яка була надана на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки № 040681300088 від 19.12.2006 року згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 20.10.2006 року № 475 «Про надання в оренду земельних ділянок» наступним членам ФГ «Колос-ВВ»: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 (т. 1 а.с.37 ).
		Розпорядженням Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області № 431 від 16.08.2007 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки фермерського господарства «Колос-ВВ» на території Великовулизької сільської ради та передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі середньої земельної частки (паю) членам фермерського господарства «Колос-ВВ» на території Великовулизької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також прийнято рішення видати державні акти на право власності на земельні ділянки у кількості 9 шт. згідно з додатком, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 (т.1 а.с.66- 73).
		Так, на підставі зазначеного розпорядження, ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 385117 від 12 грудня 2007 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9574 га, кадастровий номер земельної ділянки 0524581300:02:002:0197.
		Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 07.09.2022 року №СЕ-19/102-22/1768-ЗТ встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 0524581300:02:002:0197, 0524581300:02:002:0196, 0524581300:02:002:0195, 0524581300:02:002:0194, 0524581300:02:002:0193, 0524581300:02:002:0192, 0524581300:02:002:0191, 0524581300:02:002:0190, 0524581300:02:002:0189 загальною площею 24,7428 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на теперішній час Тульчинського району) Вінницької області відповідно до координат поворотних точок меж згідно електронного документу-ХМL повністю знаходяться в межах земель площею 179,8 га наданих в користування Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині (на теперішній час КЕВ м. Вінниця) на підставі Державного акту Б №000751 виданого у 1983 році (т.1 а.с.74-113).
		Тобто, встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером: 0524581300:02:002:0197 знаходиться в межах земель площею 179,8 га наданих в користування Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині (на теперішній час КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони, військове містечко № НОМЕР_1 ).
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Тиврівська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, оскільки розпорядження землями оборони відноситься до повноважень Вінницької обласної державної адміністрації.
		Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України чинного на час прийняття спірних розпоряджень Тиврівською районною державною адміністрацією, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Згідно ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.
		Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ст. 116 ЗК України).
		Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
		Водночас повноваження органів державної влади по наданню земельних ділянок визначені ст.122 Земельного кодексу України.
		Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
		Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
		Враховуючи зазначене, саме стаття 122 Земельного кодексу України, визначала повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у користування.
		Таким чином, Тиврівська районна державна адміністрація при прийнятті розпорядження від 16.08.2007 року № 431 «Про затвердження технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» перевищила надані їй повноваження щодо передачі земель у користування фермерському господарству «Колос-ВВ» та у власність громадянам.
		Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 18.04.2019 року № 908/72/18.
		Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно ст.393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах від 30.05.2018 у справі № 923/466/І7, від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 19.03.2019 у справі № 906/920/16, вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникли в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень, а відтак рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.
		Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що Тиврівська районна державна адміністрація, всупереч вимогам закону, із перевищенням наданих законом повноважень, розпорядилась землями оборони, а тому розпорядження № 431 від 16.08.2007 року про затвердження технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» Тиврівська районна державна адміністрація реорганізувалась шляхом приєднання до Вінницької районної державної адміністрації, тому Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області є правонаступником Тиврівської районної державної адміністрації.
		Згідно із ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.
		Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України (ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України).
		Тобто, виключно за поданням Міністерства оборони України, Кабінет Міністрів України має право припиняти користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.
		Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги наведені норми права, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріпленні за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України.
		Відповідно до Закону України «Про оборону України» та Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.    
		Військове майно згідно із ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами, організаціями Збройних Сил України. Рішення про відчуження військового майна, цілісних майнових комплексів, за правилами ст.6 даного Закону, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Порядком відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 за № 1919, визначено, що рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням, за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Міністерством економіки України, переліку такого майна за відповідною формою.
		До вказаних висновків також прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатами розгляду справ № 924/1025/14, № 902/538/14.
		КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони, в користуванні якого знаходиться спірна земельна ділянка, а також Міністерство оборони України, як орган управлінням майном, згоди на припинення права постійного користування ними та надання у приватну власність частини земельної ділянки загальною площею 24,7428 га, яка розташована на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на даний час Шпиківської селищної ради Тульчинського району) ніколи не приймали та не надавали, а відповідно і Кабінет Міністрів України відповідного рішення не приймав, тому Тиврівська районна державна адміністрація не є органом, уповноваженим розпоряджатися землями оборони.
		Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб визначений частиною другою цієї статті.
		Цією ж нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено договором або законом. Варто зазначити, що зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
		Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство відокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
		Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
		Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
		Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.
		Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, (стаття 317 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом, способів.
		Також, відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Негаторний позов як спосіб захисту права власності подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист прав від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпоряджень чи користування належним йому майном.
		На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.
		Отже, предметом негаторного позову є вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися або розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (п.п. 37-39 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 925/366/18).
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорювання відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути майно.
		Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій тощо).
		Ураховуючи вказані положення Земельного кодексу України заволодіння громадянами та юридичними особами землями оборони всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим.
		Врахувавши наведені норми суд прийшов до висновку про те, що перебування земельної ділянки з кадастровим номером 0524581300:02:002:0197 у власності ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує вимоги Земельного кодексу України та Закону України «Про використання земель оборони».
		Наявність згаданих порушень позбавляє Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці Міністерства оборони України здійснювати свої повноваження як законного користувача цієї ділянки щодо забезпечення схоронності і використання її за цільовим призначенням.
		З огляду на зазначене, земельна ділянка 0524581300:02:002:0197 площею 2,9574 га, що розташована на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на даний час Шпиківської селищної ради Тульчинського району) Вінницької області підлягає поверненню у власність держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації та у користування КЕВ м. Вінниці Міністерства оборони України.
		Відповідно до наданої інформації Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та наданої інформації КЕВ м. Вінниця, встановлено, що вищезазначена земельна ділянка (її частина) не включались до Переліку земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об`єктами нерухомого військового майна (т.1 а.с.135-136,140).
		Стаття 17 Конституції України встановлює, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу. Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
		У спорах стосовно земель оборони, держава втручаючись у право мирного володіння відповідним майном з боку приватних осіб, беручи до уваги проведення заходів задля відсічі збройної агресії російської федерації проти України, може захищати загальні Інтереси, зокрема, у підтриманні обороноздатності, суверенітету, незалежності, територіальної цілісності недоторканності кордону, захисту життя і здоров`я людей.
		Незаконне відчуження земель оборони та використання їх сторонніми особами негативно впливає на обороноздатність держави, що спричиняє неможливість використання землі за призначенням військовими частинами, установами, організаціями Збройних Сил України., особливо на даний час.
		Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
		Приписами ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади і військового управління.
		Підпунктами 104 - 107 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення по утворенню, ліквідації, реорганізації підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, в установленому порядку здійснює затвердження положень про них (їх статутів), призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників, укладення і розірвання з ними контрактів та контроль за дотриманням ними вимог контрактів, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, реєструє військові частини як суб`єкти господарської діяльності, веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міністерства оборони України.
		Згідно з п.п.5.13,5.14 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2003 № 448, квартирно-експлуатаційні органи ЗСУ здійснюють облік земельних ділянок, фонди військових містечок та земельні ділянки обліковуються у КЕВ (КЕЧ).
		У відповідності до п.25 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997 № 483, облік усіх земель, наданих для потреб Міністерства оборони України, здійснюється згідно з КЕРІВНИЦТВОМ З ОБЛІКУ ЗЕМЕЛЬ (земельних ділянок) в квартирно-експлуатаційній службі Збройних Сил України.
		Згідно з підпунктом 1.3 Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19.12.2017 №680 облік земельних ділянок ведеться у квартирно-експлуатаційних відділах, квартирно-експлуатаційних частинах районів, територіальних квартирно-експлуатаційних управліннях, Київському квартирно-експлуатаційному управлінні, Головному квартирно-експлуатаційному управлінні Збройних Сил України.
		КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України - це державна установа, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів, установ та організації Збройних Сил України у Вінницькій області, яка фінансується через Міністерство оборони України за рахунок коштів державного бюджету, на який покладено забезпечення життєдіяльності військових формувань Збройних Сил України в межах своєї компетенції. КЕВ м. Вінниця підпорядковується Командувачу Сил логістики Збройних Сил України. Його майно є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.
		Із врахуванням вищезазначеного КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України є органом державної влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням та цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.
		Окружна прокуратура листом від 30.12.2022 року за №02.55-3389 вих.22 повідомляла Міністерство оборони України про порушення інтересів держави у земельній сфері. Водночас Міністерство оборони України, а саме, Центральне управління Інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомило, що КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України направлено до відповідних органів листи з проханням, щодо вжиття заходів щодо захисту інтересів Міністерства оборони України стосовно порушеного права розпорядження землями оборони військового містечка № НОМЕР_1 , про вжиття (чи про наміри) самостійно звернутися з позовом до суду в листі не заявлено.
		Також, окружна прокуратура листом від 30.12.2022 року за № 02.55-3390 вих-22 повідомляла КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України про порушення інтересів держави у земельній сфері. КЕВ м. Вінниця своїм листом повідомив, що заходи позовного характеру із захисту інтересів держави не вживалися. Земельна ділянка 179,8 га, в тому числі 24,7429 га, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району (на даний час Тульчинського району), до цього часу рахуються на обліку КЕВ м. Вінниця. Також КЕВ м. Вінниця Міністерства оборони України повідомляє, що вищезазначена земельна ділянка (її частина) не внесена Міністерством оборони України до переліку військового майна, що підлягає відчуженню для подальшого прийняття рішення Кабінету Міністрів України у відповідності до порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, а відповідне рішення не приймалося.
		Окрім того, враховуючи, що відповідно до ст.80 Земельного кодексу України держава є суб`єктом права власності на землю та реалізує це право через відповідні органи державної влади та відповідно до положень ч.2 ст.84, ч.5 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції від 19.11.2022) право власності на землі оборони реалізується державою через відповідні обласні державні адміністрації, окружна прокуратура листом повідомляла Вінницьку обласну військову адміністрацію про порушення інтересів держави у земельній сфері.
		Вінницька обласна військова адміністрація повідомила про те, що вони заходи із захисту інтересів держави при використанні земельних ділянок (зазначених у листі окружної прокуратури) не проводили.    
		Незаконне відчуження земель оборони та використання їх сторонніми особами негативно впливає на обороноздатність держави, що спричиняє неможливість використання землі за призначенням військовими частинами, установами, організаціями Збройних Сил України.
		Представник відповідача ОСОБА_10 стверджував, що земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , розташована на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в користуванні Міністерства оборони України взагалі не перебувала і не перебуває на даний час та не відноситься до земель оборони.
		Однак, відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, №1540-ХІІ встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України є державною власністю України.
		Відповідно до Закону України «Про оборону України» та Закону України «Про Збройні Сили України» на базі військ Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів, сил Чорноморського Флоту, інших військових формувань, що дислокуються на території України, крім військ, які входять до складу Стратегічних Сил Стримування було створено Збройні Сили України, обов`язки командувача якими було покладено на Міністра оборони України.
		Відповідно до Указу Президента Україна «Про Збройні Сили України» від 12.12.1991 №4/91, Указу Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» від 30.08.1991 №1452-ХІІ все майно, в тому числі і землі Міністерства оборони СРСР, перейшли відповідно до Міноборони в державну власність. Тобто, з прийняттям Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані та території України» №1540-ХІІ все майно, яке належало Збройним Силам СРСР як об`єкти союзного підпорядкування набуло статусу державного майна і зі створенням на базі військових округів - як державне майно, перейшло у володіння Збройних Сил України.
		Окрім того, відповідно до п. 5 постанови Верховної Ради РСР від 18.12.1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» установи, організації, які мають у своєму користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного Кодексу Української РСР 1990 року, зберігають свої права на землекористування. При цьому землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ, визнаються землями для потреб оборони.
		Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 № 449, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, шо документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
		Обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року. Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.
		Відповідно до наданої інформації Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (яку було надано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, раніше Тиврівського районного відділу земельних ресурсів) № 0-2-0.6-4871/2-22 від 27.12.22, наданої на запит окружної прокуратури у тому числі щодо встановлення до якої категорії земель належить земельна ділянка площею 179,8 га відповідно до Державного акту Б № 000751 від 1983 року встановлено, що земельна ділянка площею 179,8 га, яка розташована на території с. Мала Вулига та с. Велика Вулига Тульчинського району Вінницької області, згідно земельно-облікових даних (форма № 6-зем) відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України 15.01), землекористувач - Міністерство оборони України (шифр рядка 76, вид угідь - сіножаті).
		Отже, вищезазначена земельна ділянка, починаючи з 1983 року перебувала у користуванні спочатку Гайсинської квартирно-експлуатаційної частини, у подальшому Васильківської КЕЧ району, а на даний час перебуває на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Вінниця Міністерства оборони України (прийнята Вінницькою КЕЧ району від Васильківської КЕЧ району згідно акту приймання-передачі від 26.04.2002 року).
		Окрім того до Державного акту Б № 000751 від 1983 року додано план землекористування та відповідно об`єктом при проведенні судової земельно-технічної експертизи від 07.09.2022 №СЕ-19/102-22/1768-ЗТ були саме землі площею 179,8 га передані в користування Гайсинській квартирно - експлуатаційній частині згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 000751 від 1983 року та плану землекористування.
		А також експерту, окрім інших необхідних матеріалів на дослідження надавались копії планово-картографічних матеріалів та проекти формування території Великовулизької та Маловулизької сільських рад Тиврівського району Вінницької області, а саме: - копії Індексно-кадастрового плану Маловулизької сільської ради з відображенням та зазначенням місця розташування земель спеціального призначення площею 32 га; - копії Індексно- кадастрового плану Великовулизької сільської ради з відображенням та зазначенням місця розташування земель площею 147,1 га Гайсинською КЕЧ; - проект формування територій і встановлення меж Маловулизької сільської Ради народних депутатів Тиврівського району Вінницької області: - проект формування територій і встановлення меж Великовулизької сільської Ради народних депутатів Тиврівського району Вінницької області. Розробником зазначеної документації був Інститут землеустрою Вінницький філіал 1992 року.
		Отже, твердження представника відповідача ОСОБА_10 про те, що при погодженні всіма вищеперерахованими органами (Тиврівською районною державною адміністрацією, висновком Тиврівського районного відділу земельних ресурсів, висновком Відділу містобудування та архітектури, висновком Державного управління охорони навколишнього природнього середовища у Вінницькій області, висновком Тиврівської районної санітарно-епідеміологічної станції, висновком Управління культури і туризму Вінницької ОДА) сумнівів ні в кого не виникало щодо відведення земельної ділянки із земель резервного фонду земель сільськогосподарського призначення, жодних обмежень, обтяжень, сервітутів на використання земельної ділянки встановлено не було - не відповідає дійсності, оскільки достовірно встановлено, що на момент розроблення документації Інституту землеустрою Вінницького філіалу у 1992 році зазначені межі земельної ділянки наданої у постійне користування Гайсинській квартирно-експлуатаційній частині вказані на переліченій документації.
		Враховуючи вище викладене, не знайшли свого підтвердження на думку суду, доводи представника відповідача ОСОБА_10 про те, що відділом у Тиврівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області постійно невірно вівся облік даних земель через що вводилась з оману КЕВ м. Вінниці та у подальшому Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. 
		Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п.п.1, 2, 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від І4 січня 2015 року № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства, і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру - державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Тиврівський районний відділ земельних ресурсів (на даний час відділ №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) та Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також Положенням.
		Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює нагляд за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність земельних ділянок, тому, як вказує представник відповідача ОСОБА_10 ведення невірного обліку даних земель являється неможливим.
		Рішення виконавчого комітету Тиврівської районної Ради депутатів трудящих, на підставі якого видано вищезазначений Державний акт та безпосередньо сам Державний акт на право користування землею Б №000751 від 1983 року не оскаржувалися та являються чинними по даний час, а відсутність відомостей про реєстрацію державного акту у книзі реєстрації державних актів не дає підстав визнавати його недійсним.
		Тому, прокурором долучено як додаток до позовної заяви Державний акт на право користування землею серії Б № 000751 від 1983 року, а не рішення 9 сесії 22 скликання Тиврівської районної ради народних депутатів Вінницької області від 12.06.1997 року.
		Окрім того, як зазначалось вище, згідно з п.п. 5.13, 5.14 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2003 №448, квартирно-експлуатаційні органи ЗСУ здійснюють облік земельних ділянок, фонди військових містечок та земельні ділянки обліковуються у КЕВ (КЕЧ).
		Відтак, як уже було встановлено раніше КЕВ м. Вінниця є органом державної влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням та цільовим призначенням як земель наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік та підтвердження зазначеного до позовної заяви додано копію книги №1 обліку земельних ділянок Квартино-експлуатаційного відділу м. Вінниця.
		Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Долучені представником відповідача ОСОБА_10 копія рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/5582/21-а від 11.08.2021 року, копія постанови Сьомого ААС від 29.11.2021 року у справі №120/5582/21-а, не являються належними доказами у даній справі, оскільки не стосуються спірних правовідносин, так як в даних справах не вирішувалось питання про те кому саме належить спірна земельна ділянка.
		Також, на думку суду є недопустимими надані представником відповідача ОСОБА_10 копія рішення 9 сесії 22 скликання Тиврівської районної ради народних депутатів Вінницької області від 12.06.1997 року; копія Державного акту на право постійного користування радгоспу «Вінницький» та копія листа КЕВ м. Вінниця від 07.04.2021 № 1183, так як вони не засвідчені належним чином, їх походження та отримання представником сторони невідомо.
		Відтак, надані представником відповідача ОСОБА_10 докази до відзиву суд не приймає до уваги при ухваленні рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із ухваленням рішення суду про задоволення позовних вимог, з відповідачів в рівних частках на користь Вінницької обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 8052 грн.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому є всі підстави для задоволення позову.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17, 19 Конституції України, ст.ст. 78, 84, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК, ст.ст. 15, 16, 317, 387, 391 ЦК України, ст.ст. 17, 77, 84, 122, 124, 152 ЗК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, Квартирно - експлуатаційного відділу міста Вінниця Міністерства оборони України, Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , Вінницької районної військової адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, задовольнити повністю.
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації №431 від 16.08.2007 року про затвердження технічної документації в частині передачі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 .
		Усунути перешкоди у здійсненні Вінницькій обласній військовій адміністрації та Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниця Міністерства оборони України права розпорядження та користування земельною ділянкою, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) повернути в державну власність в особі Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 04050975) з правом користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця Міністерства оборони України (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21007, ЄДРПОУ 08320218) земельну ділянку з кадастровим номером: 0524581300:02:002:0197, загальною площею 2,9574 га, що розташована на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району (раніше Великовулизької сільської ради Тиврівського району) Вінницької області.
		Стягнути із ОСОБА_1 та Вінницької районної військової адміністрації в рівних частках на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у сумі 8052 грн. (по 4026 грн. з кожного) та перерахувати його на рахунок Вінницької обласної прокуратури UA568201720343110002000003988.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.    
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення складено 14 червня 2024 року.
		 
		 
		 
		   
		   Суддя                           Копилова Л.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...