Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/2095/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2024. Зареєстровано: 14.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2024.
Дата набрання законної сили: 11.10.2024
Результат оскарження 11.10.2024 Чернігівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/750/94/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022270300000261

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №748/2095/23
		Провадження №1-кп/750/94/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 червня 2024 року колегія суддів Деснянського районного суду м. Чернігова у складі:
		головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Чернігові, впорядку спеціальногосудового провадженняза відсутностіобвинуваченого (inabsentia), кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022270300000261від 01.04.2022 щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, військовослужбовця 55 окремої мотострілкової бригади (в/ч № НОМЕР_1 ) ЗС РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		19 лютого 2014 року представники Російської Федерації (далі - РФ), які проходили військову службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних органах РФ, особи яких встановлюються, зайняли об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2022 № 945 «Про затвердження переліку об`єктів нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, які є окупованими Російською Федерацією».
		З 20 лютого 2014 року всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі і вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09 грудня 1981 року №36/103, від 16 грудня 1970 року №2734(ХХV), від 21 грудня 1965 року №2131 (XX), Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX), ст.ст. 1, 2 Конституції України на територію України, а саме на територію півострова Крим розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території. З того часу РФ продовжує здійснювати ефективний контроль над цією територією.
		Протягом березня та на початку квітня 2014 року, паралельно до подій у Криму, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
		Організовані збройні групи «ДНР», «ЛНР» з моменту утворення перебувати під відповідальним командуванням, яке своєю чергою контролювалося і координувалося РФ. Вказані групи, починаючи з квітня 2014 року, систематично брали участь у військових діях проти СБУ, ЗСУ та інших Сил оборони України. Громадяни РФ, які були представниками збройних сил, органів поліції, органів державної безпеки, розвідувальних органів РФ, брали активну участь в організації та керівництві діяльністю НЗФ «ДНР», «ЛНР». На початку квітня 2014 року на території Донецької області України, створено непередбачене законами України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, було озброєне вогнепальною зброєю, вибухівкою, тяжким військовим озброєнням та військовою технікою. В зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової НОМЕР_2 незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму воєнного стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили та матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Підрозділи вказаного формування 12 квітня 2014 року захопили АДРЕСА_2 та низку менших населених пунктів Донецької області. Надалі ці підрозділи дислокувались в різних населених пунктах і місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва. З початком антитерористичної операції 14 квітня 2014 року ці незаконні збройні формування (НЗФ) вступали в збройні сутички з СБУ та ЗСУ за контроль над частинами території України. Зоною проведення антитерористичної операції було охоплено Донецьку і Луганську області (з 14 квітня 2014 року), а також Ізюмський район та АДРЕСА_3 (з 14 квітня по 7 вересня 2014 року) та (з 2 грудня 2015 року). Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року Уряду України вдалося повернути під свій контроль деякі території Донецької та Луганської областей, але з того часу певні частини цих регіонів залишилися непідконтрольними Уряду.
		РФ для забезпечення вказаної діяльності НЗФ навесні 2014 року здійснила концентрацію військової техніки та розгортання відповідної військової інфраструктури та логістичних вузлів РФ біля кордону з Україною. У травні-червні 2014 року підтримувані РФ НЗФ разом із ЗС РФ захопили контроль над частиною державного кордону України з РФ і утримують його до цього часу. З 2014 року РФ здійснювала поставку важкої зброї та іншого військового обладнання до НЗФ «ДНР» та «ЛНР», а також фінансування НЗФ «ДНР», «ЛНР». На території РФ були створені навчальні табори для представників НЗФ «ДНР» та «ЛНР». РФ надавала місця позбавлення волі, зокрема СІЗО, лікувальні заклади для досягнення цілей НЗФ «ДНР», «ЛНР». На території РФ відбувається набір та вербування осіб для участі у збройному конфлікті на боці «ДНР», «ЛНР». З серпня 2014 року представників ЗС РФ та окремі підрозділи ЗС РФ брали безпосередню участь військових діях на території України, а територія РФ використовується для здійснення безпосередніх нападів на територію України. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ встановлено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.
		З 30 квітня 2018 по 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» Об`єднаним оперативним штабом ЗСУ проводилася Операція Об`єднаних сил, спрямована на військову протидію діяльності збройних формувань РФ та проросійських незаконних збройних формувань на сході України.
		24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку, ЗС РФ та інші збройні формування РФ здійснили ракетно-артилерійські удари, бомбардування авіацією по всій території України, а також розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території АРК, у якому беруть активну участь також представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців так званих «ДНР» та «ЛНР», створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ. З того моменту Україна здійснює збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		Закони та звичаї війни (міжнародне гуманітарне право) застосовуються з моменту виникнення збройного конфлікту або часткової чи цілковитої окупації держави, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив (ст.ст. 2(1), 2(2), 3(1) спільні для Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12.08.1949, які ратифіковані Україною із застереженнями Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 та з подальшим зняттям застережень Законом України № 3413-ІV від 08.02.2006).
		Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України щодо принципу дружнього ставлення до міжнародного права мають враховуватися приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна (абз. третій пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 №2-рп/2016 у справі №1-1/2016)). Зокрема, на підставі ст. 12(3) Римського статуту Міжнародного кримінального суду заявами від 09.04.2014, 08.09.2015 Україна визнала юрисдикцію цього міжнародного юрисдикційного органу; як держава-член ООН, зважаючи на резолюції 808(1993) від 22.02.1993 та 827(1993) від 25.05.1993, ухвалені Радою Безпеки ООН, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчиненні на території Югославії (далі  МТКЮ).
		Відповідно до рішення Апеляційної палати МТКЮ усправі щодо ОСОБА_8 від 02.10.1995,збройний конфліктіснує щоразу,коли існуєзастосування збройноїсили міждержавами (міжнароднийзбройний конфлікт)або тривалезбройне насильствоміж державнимиорганами владита організованимизбройними групамиабо міжтакими групамивсередині держави (збройний конфлікт неміжнародного характеру). До моменту досягнення загального миру після припинення військових дій; або, у випадку збройного конфлікту неміжнародного характеру - до досягнення мирного врегулювання міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території воюючих держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка знаходиться під контролем сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії.
		Попри те, що в міжнародному гуманітарному праві (далі - МГП) немає загального визначення «міжнародного збройного конфлікту», МКС, посилаючись на загальну статтю 2 Женевських конвенцій 1949 року та відповідну судову практику МТКЮ вважає «збройний конфлікт міжнародним за своїм характером, якщо він відбувається між двома і більше державами; це поширюється на часткову або повну окупацію території іншої держави незалежно від того, чи натрапляє ця окупація на збройний спротив чи ні».
		Збройний конфлікт, що відбувається на території держави, «може стати міжнародним  або, залежно від обставин, мати міжнародний характер поряд із внутрішнім збройним конфліктом  якщо (і) інша держава втручається в цей конфлікт через свої війська (пряме втручання), або (іі) деякі учасники внутрішнього збройного конфлікту діють від імені іншої держави (непряме втручання)».
		Щоб визначити, чи підпадає ситуація під ситуацію (іі), МКС дотримується тесту «загального контролю», який був розроблений МТКЮ, відповідно до якого конфлікт є міжнародним, коли іноземна держава «відіграє роль в організації, координації або плануванні військових дій військової групи, на додаток до фінансування, навчання та оснащення або забезпечення оперативної підтримки цієї групи». Це дозволило МКС зробити висновок, що «міжнародний збройний конфлікт існує у випадку збройних дій між державами через їхні відповідні збройні сили або через інших учасників, які діють від імені держави».
		Пряме втручання збройних сил держави або непряме втручання держави, що діє через посередників недержавних сил, може призвести до інтернаціоналізації неміжнародного збройного конфлікту, доки держави протистоять одна одній. Пряме та непряме втручання, яке не призведе до того, що дві держави протистоять одна одній, не зробить неміжнародний конфлікт міжнародним. Що стосується необхідного ступеня контролю іншої держави над недержавними силами, необхідного для встановлення того, чи збройний конфлікт неміжнародного характеру став інтернаціоналізованим, застосовується критерій «загального контролю», за яким держава може здійснювати необхідний ступінь контролю, якщо вона відіграє роль в організації, координації або плануванні військових дій військового угруповання, на додаток до фінансування, навчання та оснащення або надання оперативної підтримки цій групі.
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, що набрала чинності для України 24.08.1991, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника, окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		До моменту досягнення загального миру після припинення військових дій; або, у випадку збройного конфлікту неміжнародного характеру - до досягнення мирного врегулювання міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території воюючих держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка знаходиться під контролем сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії.
		Викладене дозволяє зробити висновок, що з моменту установлення РФ з застосуванням збройних формувань контролю над об`єктами нафтогазовидобування України 19 лютого 2014 року та над територією АРК та м. Севастополя, включаючи військові об`єкти та органи державної влади, видачу РФ розпоряджень населенню, що проживає на території АРК та м. Севастополя та подальшу заміну державної влади на вказаній території Російською Федерацією, розміщення РФ військових сил на вказаній території з метою забезпечення влади РФ з 20 лютого 2014 року, розпочався міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ і наразі територія Криму знаходиться в стані продовжуваної військової окупації РФ. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ встановлено, що датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року; Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Факт окупації Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя встановлено і засуджено Генеральною Асамблеєю ООН, зокрема резолюціями 71/205 від 19.12.2016, 72/190 від 19.12.2017, 73/263 від 22.12.2018, 74/168 від 18.12.2019, 75/192 від 16.12.2020 про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна, а також резолюціями 73/194 від 17.12.2018, 74/17 від 09.12.2019 про проблему мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Україна, а також районів Чорного та Азовського морів. Також Європейським судом з прав людини встановлено, що з 27.02.2014 Російська Федерація здійснювала ефективний контроль над Кримом (п. 335 рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі «Україна проти Російської Федерації» від 16.12.2020, заяви №№ 20958/14, 38334/18).
		Організованість незаконних збройних формувань «ДНР», «ЛНР» з моменту утворення та перебування під відповідальним командуванням та інтенсивність участі вказаних формувань у збройних зіткненнях з силами правопорядку та ЗСУ вказує на те, що на початку квітня 2014 року ситуація на Сході України досягла рівня збройного конфлікту. Цей збройний конфлікт був міжнародним, на що вказує здійснення РФ загального контролю над НЗФ «ДНР», «ЛНР». Так, вказані групи, починаючи з квітня 2014 року, систематично брали участь у військових діях проти СБУ, ЗСУ та інших Сил оборони України. РФ визначально здійснювала загальний контроль як над керівниками так званих «ДНР» та «ЛНР», так і над їх незаконними збройними формуваннями, на що вказують участь РФ в організації та плануванні військових операцій недержавних збройних формувань (через участь громадян РФ, які були представниками збройних сил, органів поліції, органів державної безпеки, розвідувальних органів РФ, в організації та керівництві діяльністю НЗФ «ДНР», «ЛНР»; концентрацію військової техніки та розгортання відповідної військової інфраструктури та логістичних вузлів РФ біля кордону з Україною навесні 2014 року), фінансування недержавних збройних формувань, забезпечення зброєю та іншим обладнанням (через поставку РФ важкої зброї та іншого військового обладнання до «ДНР» та «ЛНР»; фінансування РФ НЗФ «ДНР», «ЛНР»); навчання членів недержавних збройних формувань, забезпечення операційною підтримкою недержавних збройних формувань (через створення на території РФ навчальних таборів для представників НЗФ «ДНР» та «ЛНР»); поділ спільного кордону з державою, де діють недержавні збройні формування (у травні-червні 2014 року підтримувані РФ НЗФ разом із ЗС РФ захопили контроль над частиною державного кордону України з РФ і утримують його до цього часу); надання власної інфраструктури недержавним збройним формуванням (місць позбавлення волі та СІЗО, доступу до фінансової та судової системи, до лікування представників НЗФ «ДНР», «ЛНР» тощо); з серпня 2014 року безпосередню участь у збройному конфлікті беруть представники ЗС РФ та окремі підрозділи ЗС РФ та інших військових формувань РФ з серпня 2014 року встановлена безпосередня участь у збройному конфлікті представників ЗС РФ; на території РФ відбувається набір та вербування осіб для участі у збройному конфлікті на боці «ДНР», «ЛНР»; територія РФ використовується для здійснення безпосередніх нападів на територію України. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VІІ встановлено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.
		Факт широкомасштабних збройних зіткнень України з РФ через військове вторгнення РФ на територію України з 24 лютого 2022 року як з території РФ, так і з території Республіки Білорусь визнається РФ як «спеціальна військова операція». Факт вказаного вторгнення встановлено також рішеннями міжнародних організацій (резолюцією Генеральна асамблея ООН ЕБ-П/І від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ) та інші)».
		Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - Конвенція І), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 6 зазначеної Конвенції І, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Згідно зі ст. 13 Конвенції І, положення частини II цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Згідно з ч. 1 ст. 27 Конвенції І, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Крім того, відповідно ст. 29 Конвенції І сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Відповідно до ст. ст. 31-32 Конвенції І забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) (далі - Протокол) Високі Договірні Сторони підтверджуючи далі, що положення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (995 151, 995 152, 995 153, 995 154) та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються
		сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Згідно статті 146 Конвенції І Високі Договірні Сторони зобов`язуються надати чинності будь-якому закону, необхідному для надання дієвих карних санкцій для осіб, які вчинять, або наказують іншим учинити будь-яке серйозне порушення цієї Конвенції, визначеного в цій статті.
		Кожна Висока Договірна Сторона зобов`язується розшукати осіб, яких обвинувачено у вчиненні або в наказі вчинити такі серйозні порушення, і представляють таких осіб, незалежно від їхнього громадянства, перед своїми судами. Вона може також, якщо вона вважає це потрібним, і відповідно до положень свого законодавства, передати таких осіб для судового процесу іншій заінтересованій Високій Договірній Стороні за умови, що така Висока Договірна Сторона не має доказів, які давали б підстави для обвинувачення таких осіб.
		Кожна Висока Договірна Сторона вживає заходів, необхідних для припинення всіх дій, які суперечать положенням цієї Конвенції, крім серйозних порушень визначених наступною статтею.
		За будь-яких обставин обвинувачені особи користуються перевагами гарантій належного судового процесу та захисту, що надають не менше переваг, ніж ті, що обумовлені статтею 105, і ті, що випливають з Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р.
		Згідно статті 147 Конвенції І серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		Відповідно довимог ч.ч.1,2ст.75Протоколу тієюмірою,якою їхторкається ситуація,зазначена устатті 1цього Протоколу,з особами,які перебуваютьпід владоюсторони,що береучасть уконфлікті,і некористуються сприятливимставленням згідноз Конвенціями(995151,995152,995153,995154)або згідноз цимПротоколом,за всіхобставин поводятьсягуманно,і вони,як мінімум,користуються захистом,передбаченим уцій статті,без будь-якоїнесприятливої різниці,заснованої наознаках раси,кольору шкіри,статі,мови,релігії чивіросповідання,політичних абоінших переконань,національного чисоціального походження,майнового стану,народження чиіншого статусуабо наяких-небудьінших подібнихкритеріях.Кожна сторонамає зповагою ставитисядо особи,честі,переконань тарелігійних обрядівусіх такихосіб.Заборонені йбудуть залишатисязабороненими вбудь-якийчас ів будь-якомумісці такідії,незалежно відтого,чиняться вонипредставниками цивільнихчи воєннихорганів:а)насильство наджиттям,здоров`ям іфізичним тапсихічним станомосіб,зокрема:а.1)вбивство;а.2)катування всіхвидів -фізичні чипсихічні;а.3)тілесні покарання;а.4)каліцтво;b)знущання надлюдською гідністю,зокрема,принижуюче йобразливе поводження,примус допроституції чинепристойне посяганняв будь-якіййого формі;с)взяття заручників;d)колективне покарання;е)погрози вчинитибудь-якуз вищезазначенихдій. Відповідно до п.1 ч.А ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 (далі - Конвенція III) військовополоненими, у розумінні цієї Конвенції, є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій: Особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
		Згідно з ч.2 ст. 5 Конвенції III якщо з`являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до категорій, перелічених у статті 4, то такі особи користуються захистом цієї Конвенції доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції III з військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров`ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах.
		Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки. Застосування репресалій до військовополонених забороняється.
		Статтею 129 Конвенції III передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються приймати будь-які законодавчі акти, необхідні для встановлення ефективних кримінальних покарань для осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які із серйозних порушень цієї Конвенції, визначених у наступній статті.
		Кожна Висока Договірна Сторона зобов`язана розшукувати осіб, обвинувачуваних у тому, що вони вчинили або віддали наказ учинити такі серйозні порушення, та незалежно від їхнього громадянства віддавати їх до свого суду. Вона може також, якщо вважає це за доцільне, передавати їх згідно з положеннями свого законодавства для суду іншій заінтересованій Високій
		Договірній Стороні за умови, що ця Договірна Сторона зібрала достатньо серйозні докази для порушення справи.
		Кожна Висока Договірна Сторона вживає заходів, необхідних для припинення всіх дій, які суперечать положенням цієї Конвенції, але не є серйозними порушеннями, визначеними в наступній статті.
		За будь-яких обставин обвинувачені користуються гарантіями стосовно належного судового розгляду й захисту, які не можуть бути менш сприятливими, ніж ті, що передбачені статтею 105 й подальшими статтями цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 130 Конвенції III серйозними порушеннями, про які йдеться в попередній статті, є ті, що пов`язані з будь-яким з таких діянь, якщо їх учинено проти осіб або майна, які користуються захистом цієї Конвенції:
		умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, зокрема біологічні експерименти, умисне заподіяння тяжких страждань або серйозного тілесного ушкодження або шкоди здоров`ю, примушування військовополоненого до служби в збройних силах ворожої держави або умисне позбавлення його прав на справедливе та належне судове розслідування, передбачених цією Конвенцією.
		Згідно статті 41 Протоколу І:
		1.Заборонено нападати на особу, яку визнано чи яку за даних обставин належить визнати особою, яка вибула із строю.
		2. Вибулою із строю вважається будь-яка особа, якщо вона:
		a) перебуває під владою супротивної сторони;
		b) ясно виражає намір здатися в полон; або
		c) непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися, за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих дій і не намагається втекти.
		3. Якщо особи, які мають право на захист як військовополонені, підпадають під владу супротивної сторони при незвичайних умовах воєнних дій, за яких неможлива їхня евакуація, як це передбачено в частині І розділу III Третьої конвенції (995 153), то вони звільняються, а для їхньої безпеки належить вжити всіх можливих застережних заходів.
		Згідно з пунктом «е» ч.3 ст. 85 Протоколу І на доповнення до серйозних порушень, визначених у статті 11, вчинення нападу на особу, коли відомо, що вона припинила брати участь у воєнних діях, розглядаються як серйозні порушення цього Протоколу, коли вони вчиняються навмисне на порушення відповідних положень цього Протоколу і є причиною смерті або серйозного тілесного пошкодження чи шкоди здоров`ю.
		05.03.2022 військовослужбовці 55-ї окремої мотострілкової бригади тактичного сполучення Сухопутних військ Російської Федерації (військова частина № НОМЕР_1 ), в складі якої перебував ОСОБА_7 тимчасово зайняли АДРЕСА_4 , де перебували до 30.03.2022.
		Так, 09 березня 2022 року, близько 17 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в тимчасово зайнятому селі Слобода Чернігівського району Чернігівської області, за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, будучи озброєними вогнепальною автоматичною зброєю невстановленого зразка, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, незаконно проникли до приватного господарства ОСОБА_9 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 , яке не є військовим об`єктом, де в приміщенні погребу перебували цивільні особи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та неповнолітні ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , а також військовослужбовці Збройних Сил України ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які вибули зі строю та припинили брати участь у воєнних діях, оскільки 05.03.2022 під час виконання бойового завдання в с. Слобода їхній підрозділ був розосереджений, а вони були беззбройні та з 05.03.2022 до 09.03.2022 проживали в с. Слобода в господарстві ОСОБА_9 .
		Вивівши чоловіків на вулицю з погребу, ОСОБА_7 за попередньою змовою з іншими на даний час не встановленими військовослужбовцями ЗС РФ провели обшук їх речей та огляд тіла, роздягнувши при цьому їх до спідньої білизни.
		При огляді тіла та одягу ОСОБА_16 , ОСОБА_7 помітив у потерпілого підштаники зеленого кольору за типом військових та, застосувавши психологічне насильство, а саме висловивши погрозу вбивством шляхом наведення прицілу автомату на ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , змусив останніх видати свою приналежність до Збройних Сил України.
		У подальшому ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими не встановленими на даний час військовослужбовцями РФ, у порушення вимог ст.ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст.ст. 13, 130 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, ч. 1 ст. 41, ч. ч. 1, 2 ст. 75, п. «е» ч.3 ст. 85 Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, усвідомлюючи, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були без зброї та будь-якого військового спорядження, одягнуті в цивільний одяг, проживали у господарстві ОСОБА_9 та, за вказаних обставин, відносяться до осіб, які вибули зі строю та припинили брати участь у воєнних діях, а отже перебувають під захистом, а також мають право на захист як військовополонені, які потрапили під владу супротивної сторони, з метою їх умисного вбивства, наказав ОСОБА_15 та ОСОБА_16 рухатися до безхазяйної господарської будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , де, використовуючи вогнепальну автоматичну зброю невстановленого зразка, здійснив один постріл в область грудної клітки ОСОБА_16 , чим спричинив йому вогнепальне, одиничне кульове наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, 2-го ребра, правої плечової кістки, що ускладнилось внутрішньою кровотечею, гемотороксом, яке за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
		Крім того, ОСОБА_7 , використовуючи вогнепальну автоматичну зброю невстановленого зразка, здійснив два постріли в область грудної клітки ОСОБА_15 , чим спричинив йому два вогнепальні, кульові, наскрізні поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, ребер, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
		Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_16 та ОСОБА_15 померли на місці події.
		Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок вогнепального одиничного кульового наскрізного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, 2-го ребра, правої плечової кістки, що ускладнилось внутрішньою кровотечею, гемотороском. 
		Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок вогнепальних кульових, наскрізних поранень грудної клітки з ушкодженням серця, легень, ребер.
		Таким чином, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил Російської Федерації, за попередньою змовою з іншими на даний час не встановленими військовослужбовцями ЗС РФ, здійснив напад на осіб, які вибули зі строю та припинили брати участь у воєнних діях, та потрапили під владу супротивної сторони і з цього часу є військовополоненими, та їх умисне вбивство, чим порушив вимоги ст.ст. 27, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. ст. 13, 130 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, ч. 1 ст. 41, ч.ч. 1, 2 ст. 75, п. «е» ч.3 ст. 85 Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08 червня 1977 року, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438 КК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження (inabsentia), згідно з ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.09.2023 року завідсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , котрий показань суду не надавав.
		Разом з тим, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними тадопустимими доказами.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що 05.03.2022 зайшли російські війська в село Слобода Чернігівського району, почався бій із ЗСУ. Він з сім`єю знаходився в погребі. Коли трохи стало тихіше, він зайшов у будинок, двері були відчинені, побачив двох чоловіків, один з яких сказав, щоб не боявся, вони свої. Це були потерпілі ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Розповіли, що зайшли в будинок після бою, сховались, не могли піти, бо росіяни були в селі. Вони були в військовій формі, зброї при них не було. Він дав їм цивільну одежу перевдягнутись і хлопці жили у нього. Свою одежу та документи сховали у сарайчику на подвір`ї. 09.03.2022 зайшли російські військові у двір, забрали телефони, чоловіків всіх вивели з погребу на вулицю, наказали зняти одежу, а жінок з дітьми залишили у погребі. Він, його син та потерпілі стояли голі на вулиці біля двору, і їх по черзі оглядали та допитували. У ОСОБА_19 були підштаники військові. Один з російських військових був бурят чи тувинець, невисокого зросту. Він був з автоматом, випитував звідки військова одежа, а потім ОСОБА_19 повів у двір, де і знайшли їхню форму і документи. Потім знову потерпілих вивели з двору і повели далі по вулиці. Куди пішли він не бачив, бо з сином були вже у дворі. Але побачив, що у потерпілих вже були зав`язані очі і зв`язані руки. Їх супроводжували обвинувачений та інші військові рф зі зброєю. Після цього почув постріли, через приблизно 5 хв., постріли були десь поряд. Потім ці росіяни повернулись і сказали, що будуть у нього жити, а коли дружина запитала про потерпілих, обвинувачений сказав: «Они уехали». 30.03.2022, коли російські війська покинули село, вони вийшли з двору і син у сараї сусідів побачив трупи. Він підійшов і побачив, що це потерпілі ОСОБА_20 і ОСОБА_21 . Він повідомив військовим ЗСУ, які були неподалік, потім приїхала поліція. З ним проводили впізнання, він впізнав обвинуваченого, запам`ятав його, це саме та особа, яка з автоматом виводила їх з двору, оглядала, допитувала та повела разом з іншими військовими РФ потерпілих з двору під прицілом автомату, після чого потерпілих вже не бачили. Росіян було багато у дворі, але обвинувачений такої зовнішності, тобто національності, був один, самий активний був, саме він виконував всі вказівки свого командира, він обшукував, допитував, виводив їх, знайшов речі потерпілих, повів разом з іншими військовими обох потерпілих з двору із зав`язаними очима і руками під прицілом автомата, і більше він потерпілих не бачив. Він почув постріли майже одразу, як потерпілих вивели з двору і повели далі по вулиці, після чого обвинувачений з іншими військовими повернувся та вони почали розташовуватись у будинку, де проживали декілька днів. 
		Крім показів свідка ОСОБА_9 , вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, які суд визнає достатніми, належними та допустимими,а саме:
		-постановою про виділення матеріалів досудового розслідування щодо невстановлених осіб, які за попередньою змовою з військовослужбовцем РВ ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення від 25.0.5.2023 з додатком до неї;
		-постановою про визначення підслідності від 01.04.2022;
		-постановою першого заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 17.05.2022;
		-рапортом начальника СІФП Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до якого останній доповідає про те, що 31.03.2022 близько 17.30 год. до ЧЧ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення про те, що до Ніжинської центральної міської лікарні доставлені тіла померлих, які загинули під час обстрілів військами РФ, а саме: солдат ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний Конотопським ОМВК НОМЕР_3 (орієнтовна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Слобода); ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний Конотопським ОМВК (орієнтовна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Слобода); орієнтовно капітан ЗСУ ОСОБА_22 (орієнтовна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Слобода); цивільний  ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 (орієнтовна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Слобода);
		-відповіддю начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 щодо дійсного проходження військової служби солдатом ОСОБА_15 та солдатом ОСОБА_16 на посаді операторів зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону;
		-копіями наказів командира військової частини НОМЕР_3 №343 від 29.04.2022 та №342 від 29.04.2022 про результати службового розслідування та копіями актів службових розслідувань з метою уточнення причин та умов загибелі операторів зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_16 та солдата ОСОБА_15 ;
		-матеріалами службового розслідування щодо загибелі солдата ОСОБА_16 та довідкою ф 5 про перебування на військовій службі солдата ОСОБА_16 ;
		-матеріалами службового розслідування щодо загибелі солдата ОСОБА_15 та довідкою ф 5 про перебування на військовій службі солдата ОСОБА_15 ; 
		-протоколом огляду місця події від 07.06.2022 з фототаблицею до нього, проведеного за участі понятих, спеціаліста та власника транспортного засобу ОСОБА_24 , відповідно до якого було проведено огляд поблизу домогосподарства АДРЕСА_4 . З права від вказаного домогосподарства було виявлено залишки транспортного засобу, схожого на мікроавтобус марки «УАЗ» зі слідами термічного впливу, кузов має значні деформації. На правій стороні кузова маються численні кульові вхідні отвори. На лівій стороні кузова маються множинні вихідні отвори. Передня частина транспортного засобу має численні пошкодження, схожі на осколкові та деформації кузова назовні. Відсутні задні праві двері, відсутні мости. Салон транспортного засобу знищено внаслідок термічної дії; 
		- протоколом огляду місця події від 31.03.2022 з фото таблицею до нього, проведеного в присутності понятих, в приміщені моргу, що на території Ніжинської ЦРЛ, яка знаходиться по АДРЕСА_5 . Під час огляду було оглянуто тіло трупа чоловічої статі, що належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Чоловік одягнутий у штани темно-синього кольору, спідня білизна чорного кольору, футболка оранжевого кольору, кофта з капюшоном сірого кольору, куртку балонєву синього кольору, на голові шапка в`язана зеленого кольору. На тілі трупа в області грудної клітки з права мається два кульових отвори, що більш за все і стало причиною смерті ОСОБА_15 ;
		-копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_15 №121 від 01.04.2022, в якому причиною смерті зазначено: множинні проникаючі пошкодження грудної клітки з пошкодженням органів грудної клітки, ушкодження внаслідок бойових дій від вибухів та осколків;
		-протоколом огляду трупа, пов`язаний з ексгумацією від 19.08.2022, проведеного в присутності понятих, який було проведено на кладовищі, що розташоване в м. Конотоп, під час якого було вилучено труп ОСОБА_15 та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого його дослідження;
		- висновком експерта №173 від 21.09.2022, відповідно до якого при досліджені трупу ОСОБА_15 , 1991 р.н., виявлено наступні тілесні ушкодження: два вогнепальних, кульових наскрізних поранення грудної клітки з ушкодженнями серця, легень, ребер. Зазначенні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Судово-медичні дані не протирічать, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_15 , могли утворитись в час та за обставин вказаних в постанові. Судово-медичних даних для встановлення послідовності нанесення тілесних ушкоджень не мається. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень слід вважати, що у потерпілого мається два вогнепальних, кульових, наскрізних поранення. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень слід вважати проникаючі поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень  вогнепальними. При дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено два наскрізних кульових поранення. Направлення наскрізних, вогнепальних поранень ззаду наперед, знизу вверх та з права на ліво. Більш ймовірно, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитись чи у горизонтальному положенні чи у вертикальному положенні з наклоном тулубу вперед. Судово-медичних даних для встановлення взаєморозташування потерпілого та нападника в момент спричинення ушкоджень не мається. Смерть ОСОБА_15 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими ним вогнепальними ушкодженнями грудної клітки. Встановлення причини смерті утруднено в зв`язку з гнилісними змінами, але враховуючи виявлені тілесні ушкодження, слід вважати що смерть ОСОБА_15 , 1991 р.н. настала внаслідок вогнепальних кульових, наскрізних поранень грудної клітки з ушкодженням серця, легень, ребер, які ускладнились внутрішньою кровотечею, гемотораксом. В зв`язку з гнилісним станом встановлення часу наступу смерті утруднено, але не виключено що смерть настала в час та за обставин, вказаних в постанові, тобто 09.03.2022. Після отримання вогнепальних поранень грудної клітки з пошкодженням серця, легень, ребер смерть потерпілого настала через декілька секунд. Після отримання всіх тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_15 не міг здійснювати будь-які цілеспрямовані дії. Будь-яких тілесних ушкоджень характерних для самозахисту на тілі потерпілого не виявлено. Вогнепальне, кульове поранення, з ушкодженням серця, виявлене у потерпілого  несумісне з життям. В зв`язку з гнилісним станом тіла ОСОБА_15 встановити чи відчував потерпілий під час отримання тілесних ушкоджень фізичну біль неможливо. Вогнепальні ушкодження, встановлені у ОСОБА_15 спричинені не задовго до настання смерті або в момент її. Спричинення ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа потерпілого, при падінні  виключено. Спричинення ушкоджень, виявлених при дослідження трупа потерпілого саморуч  виключено;
		- протоколом огляду місця події від 31.03.2022 з фототаблицею до нього, проведеного в присутності понятих, в приміщені моргу, що на території Ніжинської ЦРЛ, яка знаходиться по АДРЕСА_5 . Під час огляду було оглянуто тіло трупа чоловічої статі, яке належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тіло трупа одягнуте: чоботи гумові, штани синього кольору джинсові, светр в`язаний, кофта зеленого кольору, курточка синього кольору. На тілі трупа маються такі пошкодження: ліва нога зламана у верхній частині ступні, також мається кульове поранення обох ніг, в верхній частині грудної клітки з лівого боку мається вхідне кульове поранення з правого боку тулуба мається вихідний кульовий отвір. Більш за все причиною смерті стало кульове поранення;
		-копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_16 №122 від 01.04.2022, в якому причиною смерті зазначено: множинні проникаючі пошкодження грудної клітки з пошкодженням органів грудної клітки, ушкодження внаслідок бойових дій від вибухів та осколків;
		-постановою про ексгумацію трупа від 12.08.2022;
		-висновком експерта №174 від 21.09.2022, відповідно до якого при досліджені трупу ОСОБА_16 , 2000 р.н., виявлено наступні тілесні ушкодження: вогнепальне, одиночне кульове наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, 2го ребра, правої плечової кістки, яке ускладнилось внутрішньою кровотечею, гемотораксом. Крім цього виявлено 6 ран м`яких тканин тулуба та кінцівок з ознаками більш ймовірного вибухового їх спричинення. Кульове поранення за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Рани м`яких тканин як в сукупності так і окремо, відповідно до живої особи, мають ознаки легких тілесних ушкоджень заподіявших короткочасний розлад здоров`я, тому що зазвичай для їх загоєння необхідний час більше 6 діб. Судово-медичні дані не протирічать, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_16 могли утворитися в час та за обставин вказаних в постанові, тобто 09.03.2022. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень слід вважати, що у потерпілого мається одне вогнепальне, кульове наскрізне поранення. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень слід вважати проникаюче поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, правої плечової кістки  вогнепальним. При дослідженні трупа ОСОБА_16 виявлено одне наскрізне кульове поранення. Направлення наскрізного вогнепального поранення зліва на право, трохи спереду назад та знизу верх. Не виключено, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитися як у вертикальному так і в горизонтальному положенні або близьких до таких. Судово-медичних даних для встановлення взаєморозташування потерпілого та нападника в момент спричинення ушкоджень не мається. Смерть ОСОБА_16 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманим ним вогнепальним ушкодженням грудної клітки. Встановлення причини смерті утруднено в зв`язку з гнилісними змінами, але враховуючи виявлені тілесні ушкодження, слід вважати що смерть ОСОБА_16 , 2000 р.н. настала внаслідок вогнепального, одиночного кульового наскрізного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, 2го ребра, правої плечової кістки, яке ускладнилось внутрішньою кровотечею, гемотораксом. В зв`язку з гнилісним станом встановлення часу наступу смерті утруднено. Але не виключено, що смерть його настала в час та за обставин, вказаних в постанові, тобто 09.03.2022. Після отримання вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням серця, легень, 2го ребра, правої плечової кістки смерть потерпілого настала через декілька секунд. Після отримання всіх тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_16 не міг здійснювати будь-які цілеспрямовані дії. Будь-яких тілесних ушкоджень характерних для самозахисту на тілі потерпілого не виявлено. Вогнепальне кульове поранення, з ушкодженням серця, виявлене у потерпілого  несумісне з життям. В зв`язку з гнилісним станом тіла ОСОБА_16 встановити чи відчував потерпілий під час отримання тілесних ушкоджень фізичну біль неможливо. Вогнепальне ушкодження спричинено не задовго до настання смерті або в момент її. Встановлення часу отримання ран м`яких тканин тулубу, кінцівок, утруднено в зв`язку з гнилісними змінами тому слід вважати, що вони не могли бути спричинені як незадовго до настання смерті так і посмертно. Спричинення ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа потерпілого, при падінні  виключено. Спричинення ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа потерпілого  саморуч малоймовірно. 
		-протоколом огляду місця події від 24.05.2022 з ілюстративною таблицею до нього, проведеного в присутності понятих, за участі свідка ОСОБА_9 та спеціаліста, під час якого було оглянуто територію покинутого господарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду було виявлено та вилучено шапку чорного кольору з повздовжними смугами білого кольору, з маркуванням «КРАРТ», яка перебувала у користуванні військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_19 , що була виявлена у лівому куті приміщення секції №1 господарської споруди за адресою: АДРЕСА_4 ;
		- висновком експерта №СЕ-19/125-22/6064-БЛ від 12.09.2022, відповідно до якого шість гільз, наданих на дослідження, є частинами боєприпасів  стріляними гільзами бойових проміжних патронів калібру 5,45 мм (5,45х39). Дані шість гільз стріляні з двох екземплярів зброї калібру 5,45 мм (5,45х39). Чотири гільзи з маркувальними позначеннями «7 95» з шести, наданих на дослідження, були стріляні з одного екземпляру автомата Калашникова АК-74 або зброї виготовленої на його базі (АК-74Н, АКС-74, АКС-74Н, АК-74 М, АКС-74У, АКС -74 НОМЕР_5 , АКС-74 НОМЕР_6 ) калібру 5,45 мм (5,45х39). Дві гільзи з маркувальними позначеннями «60 90» та «3 93» з шести, наданих на дослідження, були стріляні з одного екземпляру або автомату Калашникоа АК-74 калібру 5,45 мм (5,45х39), або ручного кулемету Калашникова РПК-74 калібру 5,45 мм (5,45х39), або зброї виготовленої на їх базі (АК-74Н, АКС-74, АКС-74Н, АК-74М, АКС-74У, АКС-74УН, АКС-74УН2, РПК-74Н, РПКС-74, РПКС-74Н). Встановити вид зброї, з якої саме було відстріляні дві гільзи з маркувальними позначеннями «60 90№ та «3 93» з шести, наданих на дослідження, не представляється можливим, в зв`язку з невідображанням повного спектру слідової інформації, необхідної для визначення виду зброї з якої були стріляні гільзи;
		-протоколом огляду місця події від 09.11.2022 з ілюстративною таблицею до нього, проведеного в присутності понятих, за участі свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , під час якого було оглянуто територію господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка межує з господарством під № НОМЕР_7 та АДРЕСА_6 , які перебувають у занедбаному стані. Під час огляду було вилучено фотозображення технічного паспорту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 на 2 арк., які надані добровільно власником будинку ОСОБА_9 ;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2022, проведеного а участі свідка ОСОБА_9 , згідно якого свідок ОСОБА_9 серед наданих фотознімків за загальними рисами обличчя, виразом обличчя, на фотознімку №2 упізнав військовослужбовця ЗС РФ, що 09.03.2022 близько 15-16 год. прибув до його господарства у супроводі ще чотирьох російських військових. Дана особа проводила їх допит та слідкувала, аби всі виконували команди їх командира, скеровуючи на нього, його сина ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 автоматичну зброю. В подальшому саме ця особа вела ОСОБА_28 та ОСОБА_27 до приміщення негосподарської будівлі по АДРЕСА_8 , де через кілька хвилин він почув постріли, а саме: два постріли, які налічували по два-три патрони в черзі. Більше пострілів він не чув, а також ОСОБА_27 та ОСОБА_26 він більше не бачив. Згідно довідки до протоколу на фотознімку №2 зображений Аржаан Сат, на інших фотознімках зображені невідомі особи, які не є учасниками провадження;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2022, проведеного а участі свідка ОСОБА_10 , згідно якого свідок ОСОБА_10 серед наданих фотознімків за загальними рисами обличчя, виразом обличчя, формою обличчя та очей, на фотознімку №4 упізнала військовослужбовця ЗС РФ, що 09.03.2022 близько 15-16 год. прибув до господарства у супроводі ще чотирьох російських військових. Дана особа проводила їх допит та слідкувала, аби всі виконували команди їх командира, скеровуючи на чоловіка, її сина ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 автоматичну зброю, а також на неї з невісткою. Також, вказана особа мешкала у приміщенні її будинку, у період часу з 09.03.2022 до 14.03.2022, а також здійснювала охорону її житлового будинку. Згідно довідки до протоколу на фотознімку №4 зображений Аржаан Сат, на інших фотознімках зображені невідомі особи, які не є учасниками провадження;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2022, проведеного за участі свідка ОСОБА_29 , згідно якого свідок ОСОБА_29 серед наданих фотознімків за загальними рисами обличчя, виразом обличчя, формою обличчя та очей, на фотознімку №3 упізнав військового ЗС РФ, що перебував на території села в Слобода Чернігівської області, а саме з 28.03.2022, неподалік його місця проживання, за адресою: АДРЕСА_9 , виконуючи функції з перевірки встановленого режиму по пересуванню територією села. Згідно довідки до протоколу на фотознімку №3 зображений Аржаан Сат, на інших фотознімках зображені невідомі особи, які не є учасниками провадження;
		- даними,отриманими вході виконаннядоручення прокурора,відповідно дояких встановлено,що територіяс.Слобода Чернігівськогорайону Чернігівськоїобласті уперіод з05.03.2022по 30.03.2022тимчасово зайнятаросійськими військовослужбовцями,з числаБТГр зіскладу 228мотострілецького полкуз танковоюротою 80танкового полку НОМЕР_8 ,супровід колонзабезпечення здійснювавсясилами зведеноїБТГр 55омсбр 41ЗА ЦВО.Під часпроведення відпрацюваннявказаного населеногопункту,отримано інформаціюпро скоєнівійськові злочинивідносно військовослужбовцівЗСУ ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ,з бокувійськовослужбовця РФ,якого міжсобою російськівійськові називали«Сат»,« ОСОБА_30 »,віком 30-40років,та якийпідпадає підознаки зовнішності,що наданісвідками підчас їхдопиту.Використовуючи відкритіджерела інформаціїта соціальнімережі Інтернетвстановлено осіб,які зазовнішніми характеристикаминаданими свідкамита отриманоінформацію вході відпрацювання,встановлено,що міжсобою російськівійськові називали«СатАаа»,віком 30-40років іним єСат ОСОБА_31 ,проживаючий уРеспубліці Тива. Також отримано фотозображення особи, яка за зовнішніми ознаками співпадає та не має різких відмінностей у зовнішності ОСОБА_32 (СатАржаан), проживаючого у республіці Тива; 
		-аналітичним профілем на особу, отриманим у ході виконання доручення прокурора, яким встановлено повні анкетні відомості ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону: НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 , військовослужбовець РФ НОМЕР_10 окремої мотострілкової бригади, військова частина НОМЕР_11 НОМЕР_1 ;
		- повідомленням в.о. командира військової частини від 07.09.2022 №15/1/1163з, відповідно до якого за наявними даними, наступ з території Гомельської області Республіки Білорусь (РБ) у напрямку с. Слобода Іванівської об`єднаної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області здійснювало угруповання військ (сил) «Схід» зс рф, до складу якого входили підрозділи від об`єднань, з`єднань і військових частин НОМЕР_12 , повітряно-десантних військ, сил спеціальних операцій ГРУ ГШ зс рф, військово-морського флоту, а також зведені підрозділи Федеральної служби військ національної гвардії рф;
		- повідомленням командувача оперативного угрупування військ «Чернігів», встановлено, що в період 05-09.03.2022 року на території с. Слобода Іванівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області могли перебувати сили та засоби зс рф зі складу: перебувала БТГр 228 мотострілецького полку з 9 танковою ротою 3 танкового батальйону НОМЕР_13 танкового полку, посилені ТГр 400 самохідного артилерійського полку 90 танкової дивізії, супровід колон забезпечення здійснювався силами зведеної БТГр 55 омсбр 41 ЗА Центрального військового округу;
		- опрацьованою інформацією, отриманою у операторів телекомунікаційних послуг ТОВ «лафсел», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», про телефонні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_9 та НОМЕР_14 , якими користується ОСОБА_7 , відповідно до якої, з врахуванням координат знаходження абонента встановлено, що абонентський номер НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_33 , дійсно знаходився на території України, а саме Чернігівської області та Чернігівського району. Також, якщо проаналізувати азимути від місць знаходження веж мобільних операторів, можна сказати, що ОСОБА_7 ймовірно міг знаходитись в с. Слобода Чернігівського району та області, де вчинено злочин;
		- протоколом огляду речей від 15.11.2022, під час якого було профіль в соціальній мережі за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », при відкритті якого відкривається особиста сторінка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведено скріншот зображення (Зображення № 1). При натисканні на посилання «Подробнее» стає доступною більш детальна інформація про вищевказаний профіль, серед якої є вказаний користувачем статус, ідентифікатор профілю, дата народження, яка була зазначена користувачем, місто та навчальний заклад, а також інформація про кількість друзів, підписників, та підписок користувача. Проведено скріншот зображення (Зображення № 2). При активації вкладки «Фото» соціальної мережі «Вконтакте», в даному розділі міститься три альбоми під назвами «Фотографии со страницы Аржаана», «55» та «чуруктар», всього в даному розділі наявно 68 фотографій, серед яких оперативно значимих зображень не виявлено. Проведено скріншот зображення (Зображення № 3). При відкриття вкладки « ОСОБА_34 », в якій міститься 372 профілі осіб зареєстрованих в соціальній мережі «Вконтакте», також присутні вкладки «Друзі по школі», «Найкращі друзі» та «Друзі по вишу». Проведено скріншот зображення (Зображення №4). Вкладка «Друзі по школі» містить 3 особи. Проведено скріншот зображення (Зображення №5). Вкладка найкращі друзі містить профілі 5-ти осіб. Проведено скріншот зображення (Зображення №6). Вкладка «Друзі по вишу» містить профіль однієї особи. Проведено скріншот зображення (Зображення №7). При подальшому моніторингу списку друзів було відкрито сторінку ОСОБА_35 , який з високою ймовірністю є військовослужбовцем військової частини № НОМЕР_1 . Проведено скріншот зображення (Зображення №8, 9). Наступною сторінкою, яка може мати значення в матеріалах кримінального провадження відкрито сторінку Амир- ОСОБА_36 , який також ймовірно є військовослужбовцем військової частини № НОМЕР_1 . Проведено скріншот зображення (Зображення №10). В докладній інформації вищезазначеного профілю вказана дата народження  18 вересня, а також місце роботи  ВЧ № НОМЕР_1 . Проведено скріншот зображення (Зображення №11). Фото особи власника вищезазначеної сторінки. Проведено скріншот зображення (Зображення №12). Також користувачка, яка перебуває в списку друзів користувача та зазначила себе, як «Аяна Сат» ймовірно є дружиною ОСОБА_37 . Проведено скріншот зображення (Зображення №13). Під час огляду виявлене зафіксовано в протоколі;
		- опрацьованою інформацією, отриманою у операторів телекомунікаційних послуг ТОВ «лайфсел», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», про телефонні дзвінки абонентських номерів НОМЕР_9 та НОМЕР_14 , якими користується ОСОБА_7 , відповідно до якої, з врахуванням координат знаходження абонента встановлено, що абонентський номер НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_33 , дійсно знаходився на території України, а саме Чернігівської області та Чернігівського району. Також, якщо проаналізувати азимути від місць знаходження веж мобільних операторів, можна сказати, що ОСОБА_7 ймовірно міг знаходитись в с. Слобода Чернігівського району та області, де вчинено злочин. Також аналізом отриманої інформації встановлено, що після покидання фігурантом території Чернігівської області, даний абонент реєструвався вежами, розташованими: 16.05.2022 в Донецькій області, Краматорський район, м. Миколаївка, 17.05.2022 в Донецькій області, м. Миколаївка, Слов`янський район, Слов`янська ТЕС, 28.05.2022 в Донецькій області, Краматорський район, м. Миколаївка, 29.05.2022 в Донецькій області, Краматорський район, с. Маяки, вул. Лісна, Маяцьке лісництво, 29.05.2022 в Донецькій області, м. Миколаївка, Слов`янський район, Слов`янська ТЕС, 04.06.2022 в Донецькій області, Слов`янський район, траса Харків-Ростов 689 км., 16.06.2022 в Донецькій області, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 19. З врахуванням інформації, а саме координат знаходження абонента встановлено, що абонентський номер НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_7 в період з 16.05.2022 знову знаходився на території України, а саме: Донецька область, ймовірно поблизу м. Слов`янськ Донецької області;
		- довідкою про базові станції, які обслуговували місце за адресою: АДРЕСА_4 (місце скоєння злочину);
		- матеріалами тимчасового доступу до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, щодо вилучення такої у операторів телекомунікаційних послуг ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар»;
		- ухвалами слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова про надання тимчасового доступу до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, і перебуває у володінні операторів телекомунікаційних послуг ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» від 10.8.2022, 08.09.2022, 24.10.2022, 06.01.2023;
		- протоколами тимчасового доступу до документів (інформації), яка містить охоронювану законом таємницю від 12.09.2022, 06.10.2022, 12.12.2022, 26.01.2023 та копіями описів речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 06.10.2022, 12.12.2022, 26.01.2023;
		- дорученням про опрацюванні інформації, отриманої від операторів телекомунікацій 350-75-372вих-23 від 30.01.2023;
		- матеріалами виконання доручення про опрацюванні інформації, отриманої від операторів телекомунікацій, відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_7 перебував на території Чернігівської області;
		- протоколом огляду трупа, пов`язаного з ексгумацією від 19.08.2022, з додатком до нього  оптичним носієм, відтвореним в судовому засіданні, проведеним в присутності понятих, на кладовищі, що розташоване в с. Присеймів`я, Конотопського району, Сумської області, під час якого було вилучено труп ОСОБА_38 та направлено до Конотопського відділення Сумського обласного бюро СМЕ для подальшого його дослідження;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.08.2022 з додатком до нього  магнітним носієм (портативна флеш-карка пам`яті), який було відтворено в судовому засіданні, проведеного за участі свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого свідок ОСОБА_9 повідомив наступне: 05.03.2022 у вечірній час, вони перебували на території свого господарства. Він почув гул важкої машини та побіг до хвіртки господарства, де на вулиці побачив « ОСОБА_39 » та машину зі «стугною» ЗСУ, які здійснювали рух в напрямку центру села, після чого через мить почався обстріл, і вони всі побігли до погребу. В подальшому, через деякий час, після того, як обстріл трохи вщух, він вирішив піти до будинку, де при підході побачив, що вхідні двері були напіввідчиненими, і в приміщенні виявив двох військових ЗСУ, що було видно по одягу, а саме форма військова та речові мішки, зброї з ними не було. Обидва були дуже наляканими та схвильованими, вказали що їх машину розбили біля ринку в селі, на повороті, і їм дивом вдалося врятуватися, вказали, що є поранені, а комбат напевно згорів заживо. Дуже просили сховати їх на деякий час. Він був розгублений та його охоплював страх, як за себе і своїх рідних, так і за хлопів цих. Вони запитували чи є у них ТрО та просили допомогти вивезти їх. В подальшому, вказані військові ЗСУ повідомили, що їх звуть ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , вони рухались у складі колони, яку розбили військові зс рф, ховалися під мостом майже годину, про те, де поділась їх зброя вказували, що залишилася в згорілій техніці, мали при собі мобільні телефони та документи. Їх родиною було прийнято рішення надати їм прихисток, його дружина надала їм його старий одяг. Під час розмови з ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , він вказував як їм вийти до позицій ЗСУ в напрямку с. Буди та с. Грабівка Чернігівської області. Також під час розмови, вони вигадали легенду їх перебування за цим місцем мешкання, адже розуміли, що вони наражають себе на небезпеку, переховуючи їх. Речі військових вони сховали у скриню, яка знаходилась у сараї на території їх домогосподарства, там би їх ніхто не знайшов. В подальшому хлопці перебували у них з 05.03.2022 по 09.03.2022. Так, 09.03.2022 у вечірній час, близько 1617 год., після обстрілу від якого вони всі ховались у погребі, вони почули як відчинились двері погребу та голос: «Тут есть кто?», і вони не вагаючись відповіли. До приміщення погребу спустились 5 військових зс рф, які були у повному спорядженні та озброєні автоматами, один з них за національністю був чи тувинець чи бурят. В подальшому його, ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та його сина ОСОБА_40 змусили піднятись з погребу та вийти на подвір`я, скеровуючи їх автоматами, при цьому вказали підняти руки, а також віддати свої телефони. Коли вони піднялись з погребу, то на подвір`ї було дуже багато військових, зокрема їх виводили п`ять військових, серед яких був і тувинець чи бурят, розмовляв з акцентом, на вигляд не високий 150-169 см, плотної тілобудови, до 30 років, обличчя кругле, очі вузькі. Вказану особу він потім впізнав під час проведення пред`явлення йому осіб для впізнання за фотознімками. В подальшому їх вивели на вулицю, та вистроїли перед подвір`ям, де перебував російський військовий, як він зрозумів, що це був командир їх підрозділу. Так командир сказав супроводжуючим вказаним 4 російським військовим вистроїти їх, які виконали наказ і вказував нам роздягнутися до поясу. Вони зняли верхній одяг, було дуже холодно, на той час було близько 9 градусі морозу, в подальшому наказав розстібнути штани та показати нижню частину тулуба. Так, при огляді у ОСОБА_19 було виявлено підштаники зеленого кольору типу ЗСУ, і командир одразу запитав, де він їх взяв. У відповідь ОСОБА_20 сказав, що йому дали волонтери. При цьому, військовий (по національності тувинець чи бурят) проводив допит, при цьому при кожному питанні скеровував на них автомат. Після того, як командир побачив у ОСОБА_19 підштаники зеленого кольору, він наказав йому роздягнутися повністю, де побачив у нього татуювання, але в той час стояв страшний гул на вулиці, і він майже не чув їх розмову. В цей час військовий (тувинець чи бурят) бігав поміж них і перевіряв відповіді. Після того, їм наказали вдягнутись і йому та сину наказали зайти на подвір`я та у супроводі російських військових вони зайшли на подвір`я і стояли поряд з будинком. ОСОБА_21 та ОСОБА_20 були на вулиці, через хвилин 15 він побачив, як ОСОБА_20 у супроводі військового йшов у дровник, на територію його господарства, де вони раніше сховали форму, і в той час він зрозумів, що вони дізнались про те, що хлопці з ЗСУ. ОСОБА_21 все ще був на вулиці, він його не бачив. ОСОБА_20 у дровнику був близько 5 хвилин, коли вийшли, то військовий ніс їх мішки з одягом, які вони ховали там. ОСОБА_19 вивели на вулицю, а він так і стояв на подвір`ї, через хвіртку він побачив, що ОСОБА_19 і ОСОБА_21 цей військовослужбовець (тувинець чи бурят) повів в напрямку напівзруйнованого сараю, який знаходиться поруч з господарством. Через короткий проміжок часу, до 5 хвилин, він почув постріли, два підряд, по два-три патрони, у пострілі. Дані постріли лунали з напрямку напівзруйнованого сараю. Більше він ОСОБА_21 і ОСОБА_19 не бачив. Через кілька хвилин військовий (тувинець чи бурят) та командир, а також інші військові, десь більше 10 осіб, зайшли до подвір`я з вулиці, зайняли його господарство, зокрема його будинок і мешкали там близько 5 днів, а він з родиною жив у погребі. Їм дозволяли брати воду, але у супроводі інших військових, що мешкали в домі. 30.03.2022 російські військові вийшли з території села. 31.03.2022 його син та він виявили ОСОБА_19 та ОСОБА_21 в напівзруйнованому сараї поруч з його домогосподарством. В подальшому свідок продемонстрував на місці як відбувалися вказані ним події; - протоколом проведення слідчого експерименту від 09.11.2022 з додатком до нього  магнітним носієм (портативна флеш-карка пам`яті), який було відтворено в судовому засіданні, проведеного за участі свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого свідок ОСОБА_10 показала, що 05.03.2022 у вечірній час, вони перебували на території свого господарства. Вони почули гул важкої машини, чоловік побіг до хвіртки господарства, де в подальшому вона дізналась з його слів, що він побачив бусик та машину зі «стугною» ЗСУ, які їхали в напрямку центру села. Після цього через мить почався обстріл і вони побігли до погребу. Через деякий час, як обстріл скінчився, чоловік вирішив піти до будинку. Через кілька хвилин повернувся та повідомив, що у будинку переховуються військові ЗСУ, які потрапили під обстріл. Коли вони всі зайшли, то побачили, що обидва військові ЗСУ дуже налякані та схвильовані, вказали, що їх машину розбили біля ринку в селі, на повороті, і їм дивом вдалося врятуватися. Вказали, що є поранені, а комбат напевно згорів заживо. Дуже просили сховати їх на деякий час. Військові повідомили, що їх звуть ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , вони рухалися у складі колони, яку розбили військові зс рф, ховалися під мостом майже годину, про те, де поділася їх зброя вони не повідомляли, мали при собі документи та мобільні. ОСОБА_21 був не говірким, вказував, що він з ОСОБА_41 . Вони вигадали їм легенду їх перебування за цим місцем мешкання, дали їм переодягтись, а їх речі і документи сховали у скриню, яка знаходилась у сараї на території домогосподарства, там їх би ніхто не знайшов. Хлопці були у них з 05.03.2022 по 09.03.2022. Так, 09.03.2022 після обіду, після обстрілу від якого вони всі ховались в погребі, вони почули, як відчинились двері погребу та голос: «Тут есть кто?», і вони відповіли. В подальшому до погребу спустились п`ятеро військових зс рф, які були у повному спорядженні та озброєні автоматами, один з них за національністю був чи тувинець чи бурят, який вказав: « ОСОБА_42 на выход! ОСОБА_43 и женщины остаться на месте! Сдать телефоны», при цьому скеровував ствол автомату у їх напрямку. Вказаний російський військовий, за національністю був чи тувинець чи бурят, був на вигляд років 40, обличчя кругле, очі вузькі, був у повному спорядженні та у військовій формі, розмовляв з акцентом, вона чула як його називали ніби якось «Ааа». При цьому російські військові повідомляли, що прийшли їх звільняти. Один з них керував діями військових і вона зрозуміла, що це командир. В подальшому, її чоловіка, ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та її сина ОСОБА_40 змусили піднятися з погребу та вийти на подвір`я, скеровуючи на них автомати, при цьому вказали підняти руки, а також віддати свої телефони. Вона вибігла вслід за ними на подвір`я, і побачила більше 10 військових російських, які були розсредоточені по території всього господарства. Вона побачила через хвіртку, що їх вистроїли поруч з парканом їх господарства, при цьому один з російських військових сказав їй відійти від паркану та не дивитися. Вона чула як її сина питали, як звати хлопців, а саме ОСОБА_19 і ОСОБА_21 , потім вона ще намагалась вибігти до чоловіків, вона почула як військовий (тувинець чи бурят) запитував у ОСОБА_19 звідки у нього підштаники, на що той відповів, що йому дали волонтери. Більше вона нічого не чула, адже цей військовий кричав на неї, аби вона зайшла у двір. Через деякий час її чоловіка та сина відпустили та вони зайшли на подвір`я господарства, вони завжди знаходились під наглядом командира. Через деякий час вона побачила як з вулиці завели ОСОБА_19 , який тримав руки схрещені позаду, чи зав`язаними вони були точно вказати не може, але він йшов у супроводі вказаного російського військового (тувинця чи бурята), рухались в напрямку погребу, а в подальшому вона дізналась зі слів чоловіка, що вони знайшли їх форму. Цей військовий бігав по всім сараям, і доповів командиру, що тут нічого немає, що вони шукали їй невідомо. Потім ОСОБА_19 вивели на вулицю у супроводі цього ж військового, вона просила їх не чіпати хлопців, нехай живуть тут, і її запевнили, що їх вбивати ніхто не буде. Після чого вона пішла до погребу, де перебувала з невісткою та дітьми. Через деякий час вона почула два постріли, в напрямку негосподарської будівлі сараю, і зрозуміла, що хлопців вже немає в живих. Потім російські військові зайняли їх будинок, мешкали в ньому. 30.03.2022 російські військові пішли з села, 31.03.2022 її син та чоловік виявили ОСОБА_19 та ОСОБА_21 в напівзруйнованому сараї поруч з їх господарством. Під час пред`явлення для впізнання за фотознімками вона впізнала військового (чи то бурята чи то тувинця), як особу, з числа російських військовослужбовців, який проводив обшук її чоловіка, сина та хлопців з ЗСУ ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , а також проживала в їхньому будинку протягом 5 днів. В подальшому свідок продемонстрував на місці як відбувалися вказані ним події; - протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2022 з додатком до нього  магнітним носієм (портативна флеш-карка пам`яті), який було відтворено в судовому засіданні, проведеного за участі свідка ОСОБА_11 , відповідно до якого свідок ОСОБА_11 показав, що 05.03.2022, у вечірній час, він разом з батьком ОСОБА_9 перебували на території свого господарства. Вони почули гул важкої машини, його батько побіг до хвіртки господарства, де на вулиці побачив « ОСОБА_39 » та машину зі «стугною» ЗСУ, які здійснювали рух в напрямку центру села, розпочався обстріл, і вони всі побігли до погребу. Через деякий час обстріл трохи вщух, вони почули якийсь рух по господарству, тому ОСОБА_9 вирішив піти до будинку та перевірити, а коли повернувся, то повідомив, що в їх будинку виявив військових ЗСУ. Після чого вони всі пішли до будинку, познайомились з військовими, які представились як ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , повідомили, що ОСОБА_21 родом з АДРЕСА_2 , розповідали, що їх машину підбили на території с. Слобода. Також говорили, що зброя, яка у них була, залишилась у машині. Після того, як машину підбили, вони вирішили сховатись в селі, заночувати, також вони повідомили своїм безпосереднім командирам про своє місцезнаходження, свої геоданні і що розвідка їх має забрати. Також хлопцям батьки надали цивільний одяг, який був у будинку, аби вони переодяглись, Військову форму, в якій були хлопці, батьки заховали в сараї у скриню, але він цього не бачив. Також у хлопців при собі були мобільні телефони, по яким вони зв`язувались з рідними та військовим командуванням. Ці військовослужбовці перебували у них з 05.03.2022 по 09.03.2022. Так, 09.03.2022, у вечірній час, після обстрілу, від якого вони всі разом ховались в погребі, вони почули, як відчинились двері погребу та голос: «тут есть кто?», вони відповіли, що так. В подальшому, до приміщення погребу спустились три-чотири військових зс рф, які були у повному спорядженні та озброєні автоматами, один з низ за національністю був чи тувинець, чи бурят, який вказав: « ОСОБА_42 на выход! ОСОБА_43 и женщины остаться на месте! Сдать телефоны», при цьому, скеровуючи дуло автомату у їх напрямку. Він почав підніматись по сходах з погребу, відповідно до відданого наказу російськими військовими, які весь час тримали їх на прицілі, та вказали вийти на подвір`я. В той час на подвір`ї було дуже багато військових, більше 10 осіб, зокрема їх виводили три-чотири військових, ті, які їх підняли з погребу, серед яких був і військовий (чи тувинець, чи бурят), на вигляд невисокий 150-169 см, плотної тілобудовию Їх вивели на вулицю, та вистроїли перед подвір`ям, де перебував російський військовий, як він зрозумів, що це був командир їх підрозділу. Командир наказав їм роздягнутися до поясу, вони зняли верхній одяг, було дуже холодно, на той час було приблизно 9 градусів морозу, в подальшому наказали розстібнути штани та показати нижню частину тулуба. Так при огляді ОСОБА_19 було виявлено підштаники зеленого кольору типу ЗСУ, командир одразу спитав, де він їх взяв і у відповідь ОСОБА_20 сказав, що дали волонтери. При цьому військовий (чи тувинець, чи бурят) проводив їх допит, при цьому при кожному питанні скеровував на них автомат, а саме «як звати, і хто такі», всім були аналогічні питання. Також командир наказував розвертатися у різні сторони, а військовий (тувинець чи бурят) слідкував за виконанням його наказу та скеровував на них зброю. Після того, як командир побачив у ОСОБА_19 підштаники, він наказав йому роздягтись повністю, в цей час військовий (бурят чи тувинець) бігав в різні сторони поміж ними та перевіряв їх відповіді один в одного. Після того, йому та батьку наказали вдягнутися та зайти на подвір`я у супроводі військових, вони так і зробили, і стояли поруч з будинком. Також його мати майже вслід за ними вибігла з погребу, але її до них не пустили, він чув як вона просила аби їх відпустили. На вимогу одного з військових він пішов за своїми документами, коли повернувся, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 були на вулиці, де знаходились військовий (тувинець чи бурят) та командир. Його дружина з дітьми весь час перебували у погребі, піднялися лише через деякий проміжок часу. Після цього, хвилин через 5-20 він почув постріли поруч з будинком. Дані постріли лунали з напрямку непівзруйнованого сараю. Він не помітив як ОСОБА_21 і ОСОБА_19 повели з-під їх подвір`я. Більше він ОСОБА_21 та ОСОБА_19 не бачив. Через кілька хвилин військовий (тувинець чи бурят) та командир зайшли до подвір`я з вулиці, мати запитувала про ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , і ті відповіли, що вони їх відпустили. В подальшому, вказані російські військові зайняли батьківську хату, а вони були змушені всі йти в погреб. В подальшому свідок продемонстрував як відбувалися події на подвір`ї господарства, а також вказав на місце, де було ним виявлено трупи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
		Таким чином, з досліджених судом доказів вбачається, що свідок ОСОБА_9 описав зовнішність та статуру обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки обличчя він не приховував, мешкав декілька днів у його будинку і той його запам`ятав, при проведенні впізнання за фотознімками упізнав обвинуваченого. У ході слідчих експериментів свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 також описали зовнішність та статуру обвинуваченого, риси обличчя, характерні для осіб  бурятів чи тувинців, розповіли про його поведінку під час перебування на території господарства та про дії, вчинені щодо потерпілих. Даними, отриманими під час досудового розслідування, зокрема інформацією, отриманою від операторів телекомунікаційних послуг встановлено, що ОСОБА_7 перебував на території Чернігівської області, зокрема і в с. Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, а також отримано дані щодо перебування на території АДРЕСА_4 у період з 05.03.2022 по 30.03.2022 сил та засобів зс рф зі складу: БТГр 228 мотострілецького полку з 9 танковою ротою 3 танкового батальйону НОМЕР_13 танкового полку, посилені ТГр 400 самохідного артилерійського полку 90 танкової дивізії, супровід колон забезпечення здійснювався силами зведеної БТГр 55 омсбр 41 ЗА Центрального військового округу. Обвинувачений служив у 55 окремої мотострілкової бригади (в/ч № НОМЕР_1 ) ЗС РФ. Телефон обвинуваченого відстежувався у дати скоєння кримінального правопорушення на території Чернігівської області. У ході проведення впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 указали саме на обвинуваченого як на особу, яку вони бачили на території свого господарства 09.03.2022 у складі військовослужбовців РФ, і який разом з іншими військовими РФ під прицілом автомату виводив потерпілих з двору, після чого, через короткий проміжок часу було чутно постріли, і до подвір`я військові РФ повернулись вже без потерпілих.
		Також, колегія судді вказує, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом що: обвинувачений вчинив напад на військовослужбовців ЗбройнихСил України ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ,які вибулизі строюта припинилибрати участьу воєннихдіях,та булибеззбройні,про щознав обвинувачений;обвинувачений бувсуб`єктом,який вчинивцей напад;обвинувачений незахищався відсуспільно небезпечногопосягання; злочин було вчинено обвинуваченим в контексті збройного конфлікту міжнародного характеру і був пов`язаний із ним; обвинуваченому було відомо про фактичні обставини, які доводять існування збройного конфлікту; вбиті особи мали статус «військовополонених», відповідно до положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949; обвинуваченому було відомо про фактичні обставини, які забезпечували захищений статус жертв.
		Окрім того, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, ОСОБА_7 є комбатантом, тобто законним учасником міжнародного збройного конфлікту. Частина 1 статті 43 Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) визнає, що збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів. У ч.2 ст. 44 Протоколу I наголошено, що всі комбатанти зобов`язані додержуватися норм міжнародного права, застосованого в період збройних конфліктів. З цього обов`язку випливає, що за воєнні злочини, які є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, комбатанти несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що діяння, які вчинені обвинуваченим, становлять серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, сторона обвинувачення надала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин порушенні інших законів та звичаїв війни обвинуваченим, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Отже, дослідженими судом доказами спростовуються твердження захисника обвинуваченого щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у скоєнні даного кримінального правопорушення.
		Заслухавши пояснення свідка, які узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними в ході досудового розслідування, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіхобставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438 КК України, як інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода наобов`язковість яких надана Верховною Радою України, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.
		Відповідно до положень ч.5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_7 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення судового розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкримінований обвинуваченому злочин та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст. 297-1КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		За повідомленням АТ «Укрпошта» з 24 лютого 2022 року припинене приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до Російської Федерації.
		Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2022 року, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування за ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 438 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий був оголошений у розшук.
		Після постановлення ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 відповідно до вимог ч.4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч.2 ст. 51 КПК України та ч.2 ст. 297-5 КПК України реалізацію його прав здійснювала захисник, яка отримувала необхідні процесуальні документи, знайомилась з матеріалами кримінального провадження.
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області від 23 листопада 2022 року адвоката ОСОБА_6 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_7 .
		Захисник обвинуваченого здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у допиті свідка, дослідженні письмових доказів, виступала у дебатах.
		Повістки про виклик ОСОБА_7 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення».
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку обвинуваченого, щоб забезпечити йому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		Крім того, згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2023 року відносно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник, який захищав інтереси обвинуваченого і на стадії досудового розслідування та обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		При цьому, судом також вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та його електронній версії на сайті ІНФОРМАЦІЯ_9 у розділі «Оголошення», а також на офіційному сайті Деснянського районного суду м. Чернігова.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, підвищений ступінь суспільної небезпечності злочину, а саме його належність до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, відомості про особу обвинуваченого, його вік, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, конкретні обставини вчиненого злочину та його наслідки, доходить висновку, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, судом враховуються положення ч.ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді реального позбавлення волі у вказаному розмірі є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному.
		Щодо зазначених у обвинувальному акті обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин як то: вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою та з використанням умов воєнного стану, колегія судді зазнає наступне.
		Відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Отже, оскільки дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 438 КК України, а саме як - інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому групою осіб за попередньою змовою, то суд не вбачає в його діях обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. 
		Також, вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення в умовах збройного конфлікту фактично є аналогічною вчиненню злочину з використанням умов воєнного стану та є кваліфікуючою, а тому підстав для її врахування у якості обставини, що обтяжує покарання, відсутні.
		Під час досудового розслідування ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК України, без визначення застави.
		Відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Таким чином, застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду. При цьому, строк відбування покарання обвинуваченому слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час здійснення досудового розслідування в розмірі 2642 грн. 92 коп., відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження таких витрат, підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 438 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_7  відраховувати з моменту його фактичного затримання.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку у законну силу залишити тримання під вартою.
		Речові докази після набрання вирокомзаконної сили:
		шапку чорногокольору зісмугою білогокольору,яка вилученав ходіогляду місціподії від24.05.2022в приміщеннісараю натериторії господарстваза адресою: АДРЕСА_4 ,визнану речовимдоказом укримінальному провадженні,відповідно допостанови прокуроравід 24.05.2022; чотири гільзи бойових проміжних патронів з маркувальними позначеннями «7 95», калібру 5,45х39 мм та дві гільзи бойових проміжних патронів з маркувальними позначеннями «60 90» та «»3 93», калібру 5,45х39 мм, які вилучені в ході огляду місця події від 24.05.2022 на території господарства за адресою: АДРЕСА_4 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до постанови прокурора від 16.09.2022,  знищити;
		магнітний носій, на якому зафіксований відеозапис проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 17.08.2022; оптичний носій, на якому зафіксований відеозапис проведення огляду трупа ОСОБА_16 , пов`язаного з ексгумацією на території кладовища в с. Присеймів`я Конотопського району Сумської області від 19.08.2022; магнітний носій, на якому зафіксований відеозапис проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 від 09.11.2022; магнітний носій, на якому зафіксований відеозапис проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_44 від 11.11.2022, оптичний носій від 14.09.2022, на якому міститься інформація, яка вилучена з ПрАТ «ВФ Україна»; оптичний носій від 02.11.2022, на якому міститься інформація, яка вилучена з ПрАТ «ВФ України»; оптичний носій, на якому міститься інформація, яка вилучена з ПрАТ «Київстар»; оптичний носій, на якому міститься інформація, яка вилучена з ТОВ «лайфселл» та опрацьована інформація працівниками УТОЗ ГУНП в Чернігівській області про телефонні з`єднання абонентів, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, відповідно до постанови прокурора від 25.05.2023,  залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судових експертиз в сумі 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 92 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору. Копію вироку направити потерпілим, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_45 Кузюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...